1. Основи алгоритмізації та
програмування
Виведення інформації
Вказівка виведення
інформації

2. Exit
Як побачити значення величини?
Після виконання
обчислювального алгоритму
значення результуючих
величин поміщаються в
оперативну пам’ять.
Після цього їх необхідно
показати користувачу.
Для цього використовують
спеціальні процедури
виведення Write та WriteLn
Write та WriteLn є процедурами
виведення значень величин та виразів.

3. Exit
Приклад використання
процедури виведення
Вікно тексту програми
Вікно результату роботи програми
Введення значень змінним величинам a та b
виведення значення змінної c
Запит на введення значень змінним величинам a та b
Надання змінній c значення результату розрахунку виразу a+b
Вказівка вивести значення змінної c
В наведеному прикладі аргументами є змінні
цілого типу a та b, результатом – змінна
цілого типу c.

4. Exit
Виведення значення неіменованої
сталої цілої числової величини
На малюнку показаний приклад роботи
процедури виведення WriteLn з аргументом
543, що є сталою числовою величиною.
Як видно, у правому вікні (вікні результатів)
виведена таж стала числова величина, що
вказана в якості аргументу процедури
WriteLn
Процедура WriteLn (або Write) виводить значення
неіменованої сталої величини у тому форматі, в якому
ця величина записана в якості аргументу.

5. Exit
Виведення значення іменованої
сталої цілої числової величини
Якщо аргументом процедури
виведення WriteLn (або Write) є
іменована величина (змінна або
стала), то в результаті її роботи на
аркуші виведення з’явиться її
значення.
На малюнку показаний приклад
роботи процедури виведення
WriteLn з аргументом, який є
іменованою величиною a, що
раніше отримала значення 234.
Як видно у правому вікні (вікні
результатів) після виконання цієї
процедури виведене значення
величини a.

6. Exit
Виведення декількох числових
цілих величин
Якщо у процедури WriteLn (або
Write) декілька аргументів, то при
її виконанні їх значення
виводяться одне за одним без
розділювача.
Приклад показує виведення значень двох
цілочислових величин – змінної a та сталої 4.
Як видно, обидві величини записані як
аргументи процедури виведення через кому.
Значення величин виводяться на екран з
позиції курсору (у вікні виведення Алго курсор
невидимий, але він все-таки є).
Спочатку було виведене значення змінної a,
тобто 5. Після цього курсор став за цією
цифрою. Після цього було виведене
значення сталої 4.
В цьому виведенні незручно те, що обидва
виведення не розділені ніяким розділювачом,
наприклад, пробілом.

7. Exit
Виведення літерних величин
Якщо у процедури WriteLn (або
Write) аргументом є стала
рядкова величина, то в
результаті її роботи на аркуші
виведення з’явиться її значення
без апострофів.
Нагадаємо, що до літерних величин
відносять величини-символи та
величини-рядки символів.
В наведеному прикладі розглянуто
вказівку виведення з аргументомрядковою сталою величиною
‘Паскаль’ та результат роботи цієї
вказівки (у вікні результатів праворуч).
Зверніть увагу:
- рядкова константа записується в
апострофах, але її значення виводиться
без апострофів.

8. Exit
Виведення значення іменованої
рядкової величини
В наведеному прикладі аргументом
процедури виведення є змінна
рядкового типу S.
У вікні результатів, праворуч від
тексту програми, цією процедурою
виведено значення змінної величини
S, тобто рядок символів Паскаль.
Якщо у процедури WriteLn (або
Write) аргументом є іменована
рядкова величина, то в результаті
її роботи на аркуші виведення
з’явиться її значення.

9. Exit
Виведення декількох літерних
величин
В наведеному прикладі розглянуто виведення значень двох
рядкових величин – змінної величини S та сталої величини
‘ – мова програмування’
Як видно із вікна результатів (праворуч від тексту програми),
значення величин виводяться в тій послідовності, в якій їх
позначення записані в списку аргументів оператора виведення –
спочатку значення змінної S, а потім значення сталої величини
‘ – мова програмування’

10. Exit
Використання розділювача при
виведенні числових величин
Пригадайте, як виводилися значення
двох числових величин, записаних
через кому в рядку аргументів
оператора виведення.
Так, між виведеними значеннями не
було ніяких розділювачів.
В наведеному прикладі показано, як
можна вставити розділювач-пробіл.
В наведеному прикладі список аргументів
оператора виведення складається із трьох
величин:
перша – змінна цілочислова величина a
друга – літерна величина ‘ ‘ (пробіл)
третя – числова стала 4

11. Exit
Виведення значення величин
дійсного числового типу
Значення дійсної числової
величини виводиться на
екран в трохи незвичному,
експоненціальному вигляді.
5.430000E+000 означає
5.43·100 або 5.43
Це пов'язано із формою
подання коду дійсного числа
в пам'яті комп'ютера.

12. Exit
Як вивести значення дійсної числової
величини у звичному вигляді
Позначення позицій виведення.
(Намальовано для пояснення. На практиці позиційна
розмітка не виводиться).
На малюнку показано приклад так званого форматованого виведення значення
дійсної числової величини.
Формат виведення для значення дійсної величини містить два числа, записаних
через двокрапку.
Перше вказує на кількість виділених для виведення позицій. В нашому прикладі –
це 10.
Друге – кількість виділених правих позицій для дробової частини. В прикладі – це 2
позиції.
Відлік позицій виведення починається із першої вільної лівої позиції поточного
рядка. Виведення вирівнюється по правому краю. Ліві – зайві позиції –
заповнюються пробілами.

13. Exit
Ще один приклад форматованого
виведення дійсних числових величин
Як видно із наведеного прикладу,
форматоване виведення можна
задавати для всіх величин у списку
виведення. Причому, для кожної
величини задається власне
форматування.
Для першої величини область
виведення – перші 10 позицій, для
другої – наступні 8.

14. Exit
Процедура виведення
Загальний вигляд процедури виведення інформації:
write (<список елементів виведення>)
writeln (<список елементів виведення>)
Список елементів виведення інформації набагато ширший.
В ньому можуть використовуватися:
 змінні, значення яких будуть виведені на екран монітора;
 вирази, значення яких спочатку будуть обчислені, а потім виведені
на екран монітора;
 іменовані та неіменовані сталі величини (числові, символьні,
рядкові).
Різниця між процедурами write та writeln така: процедура write після
виведення інформації лишає курсор на першій вільній позиції, а
процедура writeln - переводить курсор на початок нового рядка.

15. Exit
Приклади вказівки Write
Приклади:
write ('Задайте значення трьох цілих чисел');
write (a+b,' - така одержана сума двох чисел');
write ('a=',a,' b=',b);
writeln ('a=',10);
Зверніть увагу на те, що всі коментарі є рядковими сталими
величинами і їх необхідно брати в апострофи.
Причому, апострофів у списку елементів виведення повинна бути
парна кількість (третій приклад). Якщо текст коментарю передбачає
використання апострофів, то замість одного апострофа в тексті
необхідно поставити два ('комп''ютер').

16. Exit
Коментарі до процедури
введення
Оскільки параметром процедури введення інформації не можуть
бути коментарі, необхідно перед вказівкою введення обов'язково
використати вказівку виведення інформації з відповідним
коментарем для того, щоб ваша програма не була «німою», щоб
вам було зрозуміло, скільки даних та які саме необхідно задати для
її виконання.

17. Exit
Важливі особливості роботи
процедури виведення
Вказівка writeln ('a=',10); на екран монітора виведе текст а=10
незалежно від того, яке значення змінна а буде одержувати у
програмі.
А як ви думаєте, що виведе ваша програма у прикладі:
write (a+b,' - така одержана сума двох чисел');
якщо величинам а та b не будуть задані значення?
Арифметичний вираз буде обчислено, але в якості значень а та b
буде взяте з пам'яті комп'ютера так зване «сміття», тобто те, що
знаходилося там в той момент, коли частина пам'яті
розподілялася для цих змінних. Це можуть бути залишки
інформації попередньої програми, яка знаходилися на цьому
місці, або випадково - нулі, якщо ви тільки увімкнули комп'ютер, і в
цю область оперативної пам'яті ще ніяка інформація не була
занесена. Згадайте це зауваження, якщо зустрінетеся з ситуацією,
коли програма при кожному запускові видає непередбачувані
результати!

18. Exit
Форматування значень
виведення дійсних чисел
Дійсні числа виводяться на екран у показниковому вигляді,
наприклад, -1.787E+2, що відповідає числу -178,7
Оскільки для більшості користувачів показникова форма є
незручною, рекомендується скористатися прийомом форматування
виведення.
Вигляд форматування:
<ім 'я змінної>: n : m
де n - загальна кількість символів, що відводяться під значення
змінної, m - кількість знаків дробової частини.
У загальну кількість символів входить і знак числа, і крапка, що
відділяє дробову частину числа від цілої. Цей тип форматування,
звісно, задається тільки для дійсних чисел.
Наприклад, вказівка write('cyмa=',S:8:3) при S=-101.69701 виведе
на екран монітора наступне: сума=-101.697
Вказівка writeln('a=',a:9:3,' b=',b) при а=10.2458 та b=-132.879
виведе на екран монітора наступне: а=~~~10.246 b=-1.32879Е+2
(знаком ~ (тільда) позначені пробіли)

19. Exit
Форматування виведення
значень цілих чисел
Вигляд форматування для цілих чисел:
<ім 'я змінної>: n
де n - загальна кількість символів, що відводяться під значення
змінної
У загальну кількість символів входить знак числа.
Наприклад, вказівка write(' кількість елементів:' ,n:5) при n=57
виведе на екран монітора запис: кількість елементів:~~~57
(знаком ~ (тільда) позначені пробіли)
А при n=-57 виведе на екран монітора запис:
кількість елементів:~~ -57

20. Exit
Принципи форматування
При форматуванні у дробовій частині при зайвих зарезервованих
позиціях у кінці числа дописуються нулі, а при їх нестачі відбувається
заокруглення останньої можливої цифри.
Наприклад,
вказівка write('cyмa=',S:11:6) при S=-101.697 виведе на екран монітора
наступне: сума=-101.697000
вказівка write('cyмa=',S:10:2) при S=-101.697 виведе на екран монітора
наступне: сума=~~~-101.70
У цілій частині надрукується стільки цифр, скільки необхідно для даного
числа, навіть якщо є нестача позицій, або ж перед цілою частиною буде
виведена необхідна кількість пробілів, якщо вказано позицій більше, ніж
потрібно.
При відсутності форматування значення дійсних чисел будуть
надруковані у показниковій формі.