1
Захист Вітчизни конспектиуроків Вчитель Шумейко С.М.
10клас
Розділ VІІ. «Основи цивільного захисту»
Тема: «Нормативно-правова база цивільного захисту»
УРОК 1 (38)
Тема
заняття :
Нормативно-правова база цивільної оборони України, Закон
України «Про цивільну оборону України», «Положення про
цивільну оборону України». Організаційна структура цивільної
оборони України. Обов’язки учнів щодо вивчення основ цивільного
захисту.
Мета : коротко розповісти про завдання і місце цивільного захисту в
системі загальнодержавних оборонних заходів, ознайомити їх з
організацією цивільного захисту, невоєнізованими формуваннями.
Навчальні
питання :
1. Женевські конвенції про Цивільну оборону.
2. Закон України «Про цивільну оборону України», «Положення
про цивільну оборону України».
3. Організаційна структура цивільної оборони України.
4. Обов’язки учнів щодо вивчення основ цивільного захисту.
Учні мають
знати :
визначення цивільний захист і надзвичайних ситуацій; завдання
цивільного захисту; організаційну структуру цивільного захисту,
організацію і завдання невоєнізованих формувань; начальників
цивільного захисту і штабу ЦЗ; категорії надзвичайних ситуацій;
основні положення закону про ЦЗ.
Учні повинні
засвоїти :
цивільний захист; надзвичайна ситуація; зброя масового ураження;
стихійні лиха; оповіщення населення; категорії НС – об’ктова,
місцева, регіональна, глобальна; невоєнізовані формування –
рятувальна група, санітарний пост, ланка зв’язку, пост РХС, група
охорони громадського порядку, ланка пожежегасіння, ланка
обслуговування захисних споруд, пункт видачі ЗІЗ, евакуаційне
формування.
Учні
повинні
вміти :
визначати категорії надзвичайних ситуацій; виконувати завдання
цивільного захисту.
Запитання
для
закріплення
матеріалу:
1. Дати визначення – цивільний захист, це ...
2. Які є завдання цивільного захисту ?
3. Яка організаційна структура цивільного захисту ?
Домашнє
завдання :
§39 (ст. 180), конспект.
Структура уроку:
1. Вступна частина: 12-15 хв.
o Шикування учнів у дві шеренги, рапорт командира вчителеві, привітання.
o Стройове тренування: повороти під час руху.
o Оголошення теми, мети та порядку проведення уроку.
2. Основна частина: 27-30 хв.
2.
2
Захист Вітчизни конспектиуроків Вчитель Шумейко С.М.
Теоретичний матеріал:
Нормативно-правова база цивільної оборони України, Кодекс цивільного
захисту України, «Положення про цивільну оборону України». Женевські конвенції
про цивільну та оборону
Правовою основою ЦЗ є Конституція України, Кодекс цивільного захисту, Закон
України «Про основи національної безпеки України», а також акти Президента та КМУ.
Кодекс цивільного захисту України — кодекс, що регулює відносини, пов'язані
із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від
надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи
цивільного захисту, та визначає повноваження органів влади, права та обов'язки
громадян, підприємств, установ та організацій.
Кодекс прийнятий 2 жовтня 2012 року, введений у дію з 1 липня 2013 року.
Замінив собою низку законів, у тому числі: «Про Цивільну оборону України», «Про
пожежну безпеку», «Про загальну структуру і чисельність військ Цивільної оборони»,
«Про війська Цивільної оборони України», «Про аварійно-рятувальні служби», «Про
захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру», «Про правові засади цивільного захисту».
Згідно з Кодексом, цивільний захист — це функція держави, спрямована на захист
населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від
надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і
надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
Цивільний захист здійснюється за такими основними принципами:
1) гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист
життя, здоров’я та власності;
2) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;
3) пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я
громадян;
4) максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення
надзвичайних ситуацій;
5) централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної
дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних
служб;
6) гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про
стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом;
7) добровільності - у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту,
пов’язаних з ризиком для їхнього життя і здоров’я;
8) відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого
самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту;
9) виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за
забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних
робіт.
У статті 8 Кодексу цивільного захисту України вказано: «Забезпечення реалізації
державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною
системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних
підсистем та їх ланок».
3.
3
Захист Вітчизни конспектиуроків Вчитель Шумейко С.М.
Згідно з «Положенням про єдину державну систему цивільного захисту», затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 р. № 11, єдина державна система
цивільного захисту - сукупність органів управління, сил і засобів центральних та
місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, які забезпечують
реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.
Основними завданнями єдиної державної системи цивільного захисту є:
1) забезпечення готовності міністерств та інших центральних та місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм сил і засобів
до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;
2) забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних
ситуацій;
3) навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації;
4) виконання державних цільових програм, спрямованих на запобігання надзвичайним
ситуаціям, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій,
зменшення можливих матеріальних втрат;
5) опрацювання інформації про надзвичайні ситуації, видання інформаційних
матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;
6) прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій,
визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових
ресурсах;
7) створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та
фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;
8) оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне
та достовірне інформування про фактичну обстановку і вжиті заходи;
9) захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
10) проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій, організація життєзабезпечення постраждалого населення;
11) пом’якшення можливих наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;
12) здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення;
13) реалізація визначених законом прав у сфері захисту населення від наслідків
надзвичайних ситуацій, в тому числі осіб (чи їх сімей), що брали безпосередню участь у
ліквідації цих ситуацій.
До складу сил цивільного захисту єдиної державної системи цивільного захисту
(ЄДСЦЗ) входять:
• Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
• аварійно-рятувальні служби;
• формування цивільного захисту;
• спеціалізовані служби цивільного захисту;
• пожежно-рятувальні підрозділи (частини);
• добровільні формування цивільного захисту.
(Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту функціонує в системі ДСНС).
Керівництво Цивільною обороною України
відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів України, інші органи
виконавчої влади, керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форм
власності та господарювання.
4.
4
Захист Вітчизни конспектиуроків Вчитель Шумейко С.М.
Начальником Цивільної оборони
України є:
Прем'єр-міністр України;
Заступником начальника Цивільної
оборони України є:
Міністр з питань
надзвичайних ситуацій у справах захисту
населення.
Начальниками об'єктів Цивільної оборони
є:
керівники органів державної виконавчої
влади, підприємств установ та
організацій.
Безпосереднє виконання функцій Цивільної оборони покладається на :
• органи державної виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесені функції,
пов'язані з безпекою й захистом населення, попередженням НС, реагуванням і діями в
НС;
• органи повсякденного керування процесами захисту населення в складі центральних і
місцевих органів державної виконавчої влади й адміністрацій підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності й господарювання;
• сили й засоби, призначені для виконання завдань ЦЗН;
• фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів, які передбачені на
випадок НС;
• системи зв'язку, оповіщення й інформаційного забезпечення.
Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і
господарювання надає своїм працівникам сховище, забезпечує засобами індивідуального
захисту (ЗІЗ), сприяє здійсненню евакозаходів, створенню сил для подолання наслідків
надзвичайних ситуацій, та їх готовності до практичних дій.
Основними завданнями сил цивільного захисту є:
1) проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям,
захисту населення і територій від них;
2) проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
3) гасіння пожеж;
4) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур,
задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіоактивного,
хімічного забруднення та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;
5) проведення піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням вибухонебезпечних
предметів, що залишилися на території України після воєн, сучасних боєприпасів та
підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних
цілях), крім територій, які надані для розміщення і постійної діяльності військових
частин, військових навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил
України, інших військових формувань;
6) проведення вибухових робіт для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та
ліквідації їх наслідків;
7) проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих;
8) надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі надзвичайної ситуації і
транспортування їх до закладів охорони здоров’я;
9) здійснення перевезень матеріально-технічних засобів, призначених для проведення
аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних
ситуацій та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій;
5.
5
Захист Вітчизни конспектиуроків Вчитель Шумейко С.М.
10) надання допомоги іноземним державам щодо проведення аварійно-рятувальних та
інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
11) проведення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання та
окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.
Відповідно до законодавства громадяни України мають право на захист свого життя й
здоров'я від наслідків аварій, пожеж, стихійних лих та на вимогу від Уряду України,
інших органів державної виконавчої влади, адміністрацій підприємств, установ й
організацій незалежно від форм власності й господарювання гарантій по забезпеченню
його реалізації. Держава як гарант цього права здійснює захист населення від
небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного й
військового характеру.
Цивільний захист населення (ЦЗН) — система організаційних, інженерно-технічних,
санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів центральних і місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підлеглих їм сил і засобів,
підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, добровільних
рятувальних формувань з метою запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій (НС).
Силами цивільного захисту є її війська, спеціалізовані т воєнізовані формування.
Війська цивільної оборони підпорядковуються керівнику центрального органу
виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисну населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи.
Війська цивільної оборони виконують завдання щодо захисту населення від наслідків
аварій, катастроф, стихійного лиха, воєнних дій, а також проводять рятувальні та інші
невідкладні роботи. Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначаються
з урахуванням потреб і особливостей регіону призначення.
Комплектування військ цивільної оборони здійснюється підставі Закону України «Про
загальний військовий обов’язок і військову службу», а також за контрактом.
Для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною небезпекою,
значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на
нафтогазодобувних промислах, проведення профілактичних і відновлювальних робіт, у
тому числі й поза межами України, у встановленому законодавство!* порядку можуть
створюватися спеціалізовані формування, Ш° підпорядковуються центральному органу
виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи.
Застосування спеціалізованих формувань для дій за призначенням здійснюється
згідно з Положенням про цивільну оборону України, яке затверджує Кабінет Міністрів
України.
Комплектування спеціалізованих формувань цивільної оборони здійснюється за
контрактом з числа фахівців, що мають досвід роботи в надзвичайних ситуаціях.
Невоєнізовані формування цивільного захисту створюються в областях, районах,
містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від
форм власності і підпорядкування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До невоєнізованих формувань цивільного захисту зараховуються працездатні
громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з
середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які
мають мобілізаційні розпорядження.
Для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення та місцевостей від
наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших
центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях; на
підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та
6.
6
Захист Вітчизни конспектиуроків Вчитель Шумейко С.М.
підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони. Для прове-
дення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних
адміністрацій створюються евакуаційні комісії.
Обов’язки учнів щодо вивчення основ цивільного захисту
Вивчаючи розділ «Цивільний захист», учні повинні зрозуміти, що йдеться про життя
людини. Тому вони повинні знати:
• дії за сигналом «Увага всім!»;
• місце евакуації з будинку;
• що потрібно брати із собою при евакуації;
• дії при пожежі, повені, травмі;
• телефони служб 101, 102, 103 і 104.
Повинні вміти:
• користуватися протигазом;
• надавати ПМД потерпілим;
• переносити пораненого;
• робити штучну вентиляцію легенів;
• проводити непрямий масаж серця.
Контрольні питання
1. Що таке «нормативно-правова база цивільного захисту»?
2. Організаційна структура цивільного захисту України.
3. Структура ЦЗ школи.
4. Обов’язки учнів щодо вивчення основ цивільного захисту
7.
7
Захист Вітчизни конспектиуроків Вчитель Шумейко С.М.
Розділ VІІ. «Основи цивільного захисту»
Тема: «Надзвичайні ситуації та загроза їх виникнення»
УРОК 2-3 (39-40)
Тема
заняття :
Надзвичайні ситуації та загроза їх виникнення.
Мета : Ознайомити учнів з надзвичайними ситуаціями природного,
техногенного та соціально-політичного характеру.
Навчальні
питання :
1. Класифікація та основні причини виникнення надзвичайних
ситуацій.
2. Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-
політичного характеру.
Учні мають
знати :
класифікацію та основні причини виникнення надзвичайних
ситуацій природного, техногенного та соціально-політичного
характеру.
Учні повинні
засвоїти :
цивільний захист; надзвичайна ситуація; зброя масового ураження;
стихійні лиха; оповіщення населення; категорії НС – об’єктова,
місцева, регіональна, глобальна; невоєнізовані формування –
рятувальна група, санітарний пост, ланка зв’язку, пост РХС, група
охорони громадського порядку, ланка пожежогасіння, ланка
обслуговування захисних споруд, пункт видачі ЗІЗ, евакуаційне
формування.
Учні
повинні
вміти :
визначати обстановку та діяти у надзвичайних ситуаціях.
засвоїти терміни і поняття: надзвичайна ситуація, аварія, катастрофа,
стихійне лихо.
Запитання
для
закріплення
матеріалу:
1. Надзвичайна ситуація – це що?
2. Назвати види надзвичайних ситуацій.
3. Назвати рівні надзвичайних ситуацій.
4. Яка швидкість вітру під час бурі (шторму)?
5. Що таке надзвичайні ситуації техногенного характеру?
6. На яких підприємствах виникають аварії з витоком СДОР?
7. Які надзвичайні ситуації називають лихом XXI століття?
Домашнє
завдання :
1. §40 (ст. 183), конспект.
2. §41 (ст. 189), конспект.
Структура уроку:
1. Вступна частина: 12-15 хв.
o Шикування учнів у дві шеренги, рапорт командира вчителеві, привітання.
o Стройове тренування: повороти під час руху.
o Оголошення теми, мети та порядку проведення уроку.
2. Основна частина: 27-30 хв.
8.
8
Захист Вітчизни конспектиуроків Вчитель Шумейко С.М.
Теоретичний матеріал:
Надзвичайна ситуація це - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на
об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою
небезпечною ситуацією, що призвела або може призвести до загибелі людей та
матеріальних втрат.
Аварія – це небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей,
або створює загрозу життю та здоров’ю людини, призводить до руйнування будівель,
споруд, обладнання, порушує виробничий процес чи завдає шкоди довкіллю
Катастрофа – це велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких
наслідків.
Надзвичайні ситуації класифікують за характером походження, ступенем поширення,
величиною людських втрат та матеріальних збитків.
Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення
надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види:
- НС природного характеру,
- НС техногенного характеру,
- НС соціально-політичного характеру,
- НС воєнного характеру.
Залежно від ступеня поширення, величиною людських втрат та матеріальних
збитків надзвичайні ситуації поділяються на рівні:
- державний, - місцевий,
- регіональний. - об’єктовий.
Основні причини виникнення надзвичайних ситуацій:
1. Це збільшення загальної чисельності населення Землі і заселенням раніше
непридатних для проживання районів, які найбільше потерпають від дії стихії.
2. Надмірна концентрація промислових об’єктів у багатьох районах України.
3. Ускладнення технологічних процесів з використанням значної кількості вибухо,
пожежо-, хімічно- та радіаційно небезпечних речовин.
4. Суттєве зношення промислового обладнання, навіть за умови його неповного
використання, призводять до зростання кількості аварій та катастроф.
5. Порушення технології виробництва, правил експлуатації обладнання, машин.
6. Через низьку трудову і технологічну дисципліну.
7. Через недотримання заходів безпеки.
8. Низьку фахову підготовку працівників.
2.1. Надзвичайні ситуації природного характеру.
Стихійне лихо – це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою,
завдає значної шкоди району, порушує нормальну життєдіяльність населення, знищує
матеріальні цінності.
Спостерігається зростання кількості стихійних лих, наприклад:
частота засух збільшилася у 8 разів, пожеж і вивержень вулканів — у 3 рази,
циклонів, повеней та епідемій — удвічі.
Щорічно в Україні виникає до 300 надзвичайних ситуацій, спричинених природними
чинниками.
Розглянемо основні види стихійних лих:
Повені — тимчасове затоплення значної частини суші водою в результаті розливу річок
унаслідок великої кількості опадів, інтенсивного танення снігу, утворення заторів льоду
під час весняного паводка, вітрового нагону води в річки з моря.
9.
9
Захист Вітчизни конспектиуроків Вчитель Шумейко С.М.
Селевий потік — потік суміші ґрунту й води, у якому багато каміння і уламків
зруйнованих гірських порід і дерев. Небезпечними районами України щодо селів є Крим,
Карпати. Селеві потоки утворюються в гірських і передгірських районах у результаті
великої кількості дощів, швидкого танення льоду, гірського снігу, землетрусів.
Зсуви — ковзне зміщення мас гірських порід схилом під дією сили тяжіння внаслідок
повені, землетрусу, послаблення міцності порід через сільськогосподарську діяльність
або будівництво, які здійснюють, не враховуючи геологічних умов місцевості .
Землетруси — це могутні та грізні прояви внутрішніх сил Землі, які викликають
підземні поштовхи і коливання земної поверхні та супроводжуються інтенсивними
зсувами земної кори. Щорічно у світі реєструється понад 1 млн. сейсмічних поштовхів.
Землетруси відбуваються як на суші, так і на дні океанів та морів (тоді їх називають
моретрусами, або
моремото).
Смерч (торнадо) — атмосферний вихор, що виникає в грозовій хмарі і поширюється аж
до поверхні землі. Він має вигляд стовпа, іноді з вигнутою
віссю обертання, діаметром до десятків і сотень метрів з лійкоподібними розширеннями
догори і донизу. Повітря в смерчі обертається проти ходу годинникової стрілки зі
швидкістю до 100 м/с і одночасно підіймається спірально, втягуючи в себе різноманітні
предмети.
Смерч майже завжди добре помітний; при його підході чути оглушливе завивання.
Середня швидкість переміщення смерчу складає 50-150 км/год. ).
Сніжні лавини, замети, хуртовини порушують нормальну роботу всіх видів
транспорту, промислову діяльність, комунально-енергетичних та інших об’єктів .
Різні перепади температур спричиняють обмерзання дротів й опор повітряних
електропередач, зв’язку, гололід на дорогах.
Специфічним стихійним лихом є засуха, коли над великою територією тривалий час не
випадають опади. Це призводить до зникнення вологи в грунті і відповідно до масової
загибелі рослинності. Засухи спричиняють підвищену пожежну небезпеку і природні
пожежі.
Пожежі — стихійне поширення нищівної дії вогню, який виходить з-під контролю
людини. (Додаток 4,1)
Блискавка. Щомиті на планеті відбувається від 1500 до 2000 гроз, а блискавка спалахує
до 6000 разів протягом хвилини. Сила струму під час грозового електричного розряду
змінюватися від 10 000 А до 40 000 А. Безпосередньо в каналі проходження блискавки
температура повітря сягає 30 000°С, а тиск вимірюється величинами від 10 до 30
атмосфер.
Висновок :
Надзвичайні ситуації природного характеру завдають людям величезних втрат та
матеріальних збитків.
2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
Крім надзвичайних ситуацій природного характеру (стихійних лих), не менш важливі
для сучасної людини техногенні надзвичайні ситуації, які виникають
на об’єктах, створених розумом і руками людей.
Такими об’єктами можуть бути: промислові підприємства, технічні та транспортні
засоби, які використовує людина в своєму житті. У наш час виробничі, транспортні та
побутові аварії та катастрофи за своїми наслідками не поступаються стихійним лихам, а
часто перевершують їх.
10.
10
Захист Вітчизни конспектиуроків Вчитель Шумейко С.М.
Отже, надзвичайні ситуації техногенного характеру — це наслідок транспортних
аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом не-
безпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд
та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення,
гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.
Великі аварії та катастрофи на об’єктах можуть виникнути внаслідок стихійного
лиха, а також порушень технології виробництва, правил експлуатації різних машин, об-
ладнання і встановлених норм безпеки.
Відомо, що понад 50% аварій та катастроф, що виникають у господарському
комплексі, припадають на транспорт.
Транспортні аварії поділяються:
на автомобільні, залізничні, авіаційні, водні та трубопровідні.
Аварії на автомобільному транспорті.
Серед усіх видів транспорту сумне лідерство за кількістю трагічних наслідків і
матеріальних збитків належить автомобільному транспорту.
На дорогах України щорічно виникають десятки тисяч автомобільних аварій і ката-
строф. Статистика свідчить, що протягом кожних 10 хв відбувається одна ДТП, щодня в
автокатастрофах гинуть 2 дитини, до 30 дорослих людей і ще 170 отримують важкі
травми й термічні опіки.
У ряді випадків автомобільні аварії супроводжуються вибухами, пожежами, вики-
дами отруйних речовин, потраплянням автомобілів у прірву, воду.
Аварії на залізничному транспорті.
Основними причинами аварій та катастроф на залізничному транспорті є несправність
колії, рухомого складу, технічних засобів керування, прорахунки відповідальних за
безпеку руху поїздів тощо.
Понад 40% залізничних аварій та катастроф відбувається з вини залізничників. У
процесі аварії, що виникла, крім зіткнень, можливе і сходження поїздів з колії, а також
виникнення пожежі й вибуху. Особливу небезпеку складають аварійні ситуації під час
перевезень радіоактивних речовин (РР) і сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).
Авіаційні аварії та катастрофи.
Світова статистика свідчить про те, що майже половина авіаційних аварій та
катастроф відбувається на льотному полі, а половина — у повітрі, на різноманітних
висотах, нерідко над малонаселеною територією землі або над водяною поверхнею.
Щодо кількості потерпілих під час авіакатастроф, то тут часто діє принцип
«усе або нічого».
Пожежі.
Пожежі виникають унаслідок недотримання правил пожежної безпеки. Пожежі в містах і
населених пунктах спричиняються порушенням правил протипожежної безпеки,
несправністю електропроводки, стихійними лихами природного характеру, аваріями.
Пожежі в містах і населених пунктах впливають на морально-психологічний стан людей
і порушують нормальну життєдіяльність.
Пожежі поділяються на окремі (горить одна або кілька споруд), масові (горить до 20 %
будинків), суцільні (горить до 90% будинків).
На виробництві, у побуті часто виникають вибухи газу та інших вибухонебезпечних
речовин, що призводить до руйнування будівель і пожеж.
Особливо небезпечні аварії на АЕС.
Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних
речовин, в наслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості
на величезних площах. Одною з таких аварій є вибух на Чорнобильській АЕС, який
11.
11
Захист Вітчизни конспектиуроків Вчитель Шумейко С.М.
стався 26 квітня 1986 року. У момент аварії загинув 31 чоловік. Загальна кількість жертв
та потерпілих складає 500 тисяч чоловік, евакуйовано 155 тис. осіб.
Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього
середовища виникають на підприємствах:
хімічної; нафтопереробної; целюлозно-паперової; харчової промисловості;
водопровідних і очисних спорудах; при транспортуванні сильнодіючих отруйних
речовин.
Висновок: Отже, надзвичайні ситуації техногенного характеру — це, як правило,
наслідки діяльності людей.
2.3. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру.
Надзвичайні ситуації соціального і соціально-політичного характеру — це ситуації,
пов’язані з протиправними діями терористичного та
антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту,
викрадення чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських
місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Тероризм — загроза людству XXI століття. 11 вересня 2001 р. світ був шокований
зухвалими терористичними актами в Нью-Йорку та Вашингтоні.
Цього дня пілоти - смертники спрямували захоплені пасажирські літаки на
башти - близнюки Всесвітнього торговельного центру, які були символом прогресу і
могутності Америки, а також на Пентагон. У результаті загинуло близько 7 тис. людей.
8.02. 2014 року під час Олімпіади в Сочи українець попитався захопити літак з
пасажирами у повітрі і змінити курс на Сочи, та екіпаж перехитрив його і посадив літак
у Стамбулі. Ніхто не постраждав, а порушника заарештували.
У 2013 році пролунали два вибухи ( у трамваї і на вокзалі ) у м. Дніпропетровськ, де
загинули десятки людей.
Висновок: Отже, на початку XXI століття тероризм став справжнім лихом.
Сучасні терористи дедалі частіше переходять до масового фізичного знищення
невинних людей.