Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
3. 3
Зміст
ВСТУП
Урок 1. Фізична географія України. Адміністративно-територіальний
устрій України ........................................................................... 5
Розділ І. УКРАЇНА ТА ЇЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Тема 1. Фізико-географічне положення України
Урок 2. Географічне положення України. Практична робота № 1 .................. 7
Урок 3. Розташування території України відносногодинних поясів.
Практична робота № 1 ................................................................. 9
Тема 2. Джерела географічної інформації
Урок 4. Способи дослідження природних умові ресурсів території.
Літературні та інші твориз географічною інформацією ................... 11
Урок 5. Географічні карти ..................................................................... 13
Урок 6. Відображення фізико-географічної інформаціїна географічних
картах ..................................................................................... 15
Урок 7. Топографічні карти ................................................................... 17
Урок 8. Практична робота № 2 ............................................................... 19
Тема 3. Географічні дослідженняна території України
Урок 9. Дослідження території України в минулому.................................. 21
Урок 10. Видатні українські географи. Сучасні географічні дослідження
України ................................................................................. 23
Урок 11. Підсумковий урок ................................................................... 25
Розділ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ
І ПРИРОДНИХРЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Тема 1. Тектонічні структури
Урок 12. Тектонічні структури ............................................................... 27
Тема 2. Геологічна будова
Урок 13. Геологічна будова території України .......................................... 29
Тема 3. Рельєф. Геоморфологічна будова
Урок 14. Загальні особливості рельєфу .................................................... 31
Урок 15. Геоморфологічна будова ........................................................... 33
Тема 4. Мінерально-сировинні ресурси
Урок 16. Мінерально-сировинні ресурси України.Паливні корисні
копалини ............................................................................... 35
Урок 17. Рудні та нерудні корисні копалини.Значення
мінерально-сировинних ресурсів України ................................... 37
Урок 18. Практична робота № 3 .............................................................. 39
Урок 19. Підсумковий урок ................................................................... 41
Тема 5. Кліматичні умови та ресурси
Урок 20. Основні кліматичні чинники ..................................................... 43
Урок 21. Загальна характеристика клімату України.Кліматичні
показники .............................................................................. 45
Урок 22. Погода. Прогноз погоди ............................................................ 47
Урок 23. Кліматичні ресурси. Значення клімату в житті людини................. 49
Тема 6. Внутрішні води
Урок 24. Загальна характеристика поверхневих вод .................................. 51
Урок 25. Найбільші річкові системи. Практична робота № 4 ....................... 53
Урок 26. Озера, лимани, водосховища. Практична робота № 4 .................... 55
Урок 27. Підземні води. Болота. Водні ресурси України. Практична
робота № 4 .............................................................................. 57
4. 4
Тема 7. Ґрунти і земельні ресурси
Урок 28. Ґрунти і їх поширення .............................................................. 59
Урок 29. Практична робота № 5. Земельні ресурси .................................... 61
Тема 8. Рослинний покрив
Урок 30. Рослинність ............................................................................ 63
Тема 9. Тваринний світ
Урок 31. Тваринний світ ........................................................................ 65
Урок 32. Підсумковий урок ................................................................... 67
Розділ ІІІ. ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ
Тема 1. Природно-територіальні комплекси
Урок 33. Природно-територiальні комплекси ........................................... 69
Тема 2. Фізико-географічне районування
Урок 34. Фізико-географічне районування ............................................... 71
Тема 3. Зона мішаних і широколистих лісів
Урок 35. Зона мішаних і широколистих лісів ........................................... 73
Тема 4. Зона лісостепу
Урок 36. Зона лісостепу ......................................................................... 75
Тема 5. Зона степу
Урок 37. Зона степу. Практична робота № 6 ............................................. 77
Тема 6. Українські Карпати
Урок 38. Українські Карпати ................................................................. 79
Урок 39. Природні області, охорона природиУкраїнських Карпат ............... 81
Тема 7. Кримські гори
Урок 40. Кримські гори ......................................................................... 83
Урок 41. Природні області,охорона природи Кримських гір ....................... 85
Тема 8. Природні комплекси морів,що омивають Україну
Урок 42. Чорне море ............................................................................. 87
Урок 43. Азовське море ......................................................................... 89
Урок 44. Підсумковий урок ................................................................... 91
Розділ IV. ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВІ ПРИРОДНИХ
РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА
Тема 1. Геоекологічна ситуація в Україні
Урок 45. Геоекологічна ситуація в Україні. Практична робота № 7 .............. 93
Урок 46. Аварія на Чорнобильській АЕС ................................................. 95
Урок 47. Вплив геоекологічної ситуаціїна населення в Україні ................... 97
Тема 2. Використання та охорона природних умові природних
ресурсів
Урок 48. Природно-заповідний фонд. Практична робота № 7 ...................... 99
Урок 49. Моніторинг навколишнього середовищата природоохоронна
діяльність в Україні ...............................................................101
Урок 50. Підсумковий урок ..................................................................103
Уроки 51, 52. Резерв. Повторення, узагальнення та систематизація
вивченого матеріалу ...............................................................104
5. 5
Дата _____________
Клас _____________
ВСТУП
Урок 1. Фізична географія України.
Адміністративно-територіальний устрій України
Тема. Фізична географія України, предмет і методи дослідження. Фор
мування території України. Сучасний адміністративно-територіальний
устрій
Навчальна мета: пригадати прийоми навчальної діяльності; з’ясувати
особливості нового курсу, предмет його вивчення; ознайомити з мето
дами дослідження природи України; використовуючи міжпредметні
зв’язки з історією, охарактеризувати основні етапи формування тери
торії країни; ознайомити із сучасним адміністративно-територіальним
устроєм України; продовжити формування основних навичок роботи
з джерелами географічних знань, умінь аналізувати, робити висновки та
узагальнення.
Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.
Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, стінні карти: фізична,
політична, фізична України, адміністративно-територіального устрою Ук
раїни; зразки різноманітних джерел знань з географії України.
Опорні та базові поняття: географія, фізична географія, предмет і метод
географічного дослідження, територіально-адміністративна одиниця.
Географічна номенклатура: АР Крим, 24 області України, Київ, Севас
тополь, обласні центри.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Ознайомлення учнів з організацією навчального процесу протягом
вивчення нового курсу, обов’язковими джерелами інформації (під-
ручником, атласом, контурними картами), приладдям, з методич-
ним апаратом підручника. Наголосити учням на необхідності за-
своєння додаткової інформації в позаурочний час.
II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Що вивчає наука географія?
• З якими географічними курсами ми знайомилися в попередніх
класах? Що конкретно ми вивчали? Що дають нам ці знання?
• ЩонамвідомопроприродуУкраїни,якщоврахувати,щов 7 кла
сі вивчали географію Євразії взагалі?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Не знаючи і не розуміючи природні умови та природні ресурси Ук-
раїни, життя стає не стільки складним, скільки нецікавим. Щоб ста-
ти справжніми господарями своєї Батьківщини, потрібно її не лише
любити, а й добре знати.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Географія України (комплекс наук)
— Фізична — вивчає властивості, зміни в часі, закономірності
розташування по території: а) природних компонентів (ресурсів);
б) природних умов; в) природних комплексів.
6. 6
— Соціально-економічна — особливості населення, господар
ства, їх розміщення по території.
2. Зв’язок фізичної географії України з іншими науками
3. Методи географічних досліджень (умовна класифікація):
а) за науковою організацією отримання даних:
— спостереження і вимірювання — робота метеостанцій, зйомки
космічних супутників;
— експеримент (науково-організований дослід) — акліматизація
біологічних видів;
— моделювання (створення моделей аналогічно природним ком-
плексам або віртуальних) — заповідники, географічні карти,
комп’ютерна модель утворення балки;
б) за джерелами знань: картографічні, вивчення спеціалізованої
літератури, обробка статистичної інформації, ГІС тощо;
в) за розумовою діяльністю: порівняння, аналіз, прогнозування;
г) за організацією досліджень: камеральні, стаціонарні, експеди-
ційні, дистанційні; комплексні.
4. Формування території України
Тільки в окремі періоди українські державні утворення були
значними (Київська Русь, Запорізька Січ). Загалом українські тери-
торії належали іншим імперіям. З поч. ХХ ст. утворюються різні за
значенням українські державні формування (УНР, ЗУНР). З 1922 р.
починається етап існування України як республіки СРСР, до якої
входять спочатку тільки території Лівобережжя і східного Правобе-
режжя, а потім поступово приєднуються західні й південні землі.
У 1954 р. остаточно сформувалися її межі, які залишилися без змін
і після проголошення 24.08.1991 р. незалежності.
5. Сучасний адміністративно-територіальний устрій країни
Поділ території на різні за рангом частини (одиниці) з місцевими
органами влади задля зручності керування країною: Автономна Рес-
публіка Крим; 24 області; 2 міста державного підпорядкування
(з особливим статусом); центри АР та областей, райони АР та облас-
тей, міста обласного підпорядкування, районні центри, райони в міс-
тах, селища та села.
V. Закріплення вивченого матеріалу
• Якими методами досліджень ми користуватимемося, вивчаючи
курс?
• Скільки адміністративних одиниць входить до складу України?
Покажіть декілька прикладів на карті.
• Коли Україна здобула незалежність?
• Згадайте конкретні події, що стосувалися формування території
України.
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати §____.
2. На контурній карті позначити АР Крим, 24 області України,
Київ, Севастополь, обласні центри, свій населений пункт.
3. Визначити координати свого обласного центра.
7. 7
Дата _____________
Клас _____________
Розділ І. УКРАЇНА ТА ЇЇ ГЕОГРАФІЧНІ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Тема 1. Фізико-географічне положення України
Урок 2. Географічне положення України.
Практична робота № 1
Тема. Крайні точки й розміри території. Географічне положення, кордо
ни. Географічний центр України. Практична робота № 1 (початок). На
несення на контурну карту крайніх точок, географічного центра України
та кордонів країн, що межують із нею
Навчальна мета: повторити поняття «географічне положення», визна
чити особливості фізико-географічного положення України; удосконали
ти уміння визначати координати точок за картами України; пояснити
особливості визначення географічного центра території; удосконалюва
ти практичні навички роботи з контурними картами.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, фізичні карти України,
Європи, політична карта Європи, глобус.
Опорні та базові поняття: фізико-географічне положення, кордон,
крайні точки і географічний центр території.
Географічна номенклатура: с. Грем’яч, мис Сарич, м. Чоп, с. Червона
Зірка, смт Добровеличківка, с. Мар’янівка, країни — сусіди України пер
шого порядку.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
1. Географічний диктант на контурній карті «Адміністративно-те-
риторіальний устрій України».
2. Охарактеризувати зміст курсу «Фізична географія України»
3. Назвати комплекс можливих методів дослідження одного з при-
родних компонентів (наприклад, ґрунтів, рельєфу).
III. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Чому вивчення будь-якої території починають з вивчення гео-
графічного положення?
• За яким планом ми характеризували географічне положення ма-
терика?
• Згадайте алгоритм визначення крайніх точок певної території та
їх координат.
IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Розмаїття природних умов та багатств на певній території значною
мірою залежить від її розмірів. Оцінімо розміри нашої держави.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Розміри території та крайні точки
— S = 603,7 тис. км2 — перше місце в Європі (без урахування єв-
роазійської Росії);
8. 8
— Крайні точки та їх координати:
• с. Грем’яч Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. —
52° 22′ пн. ш., 33° 11′ сх. д.,
• мис Сарич в Криму — 44° 23′ пн. ш., 33° 44′ сх. д.,
• м. Чоп Закарпатської обл. — 48° 05′ пн. ш., 22° 08′ сх. д.,
• с.ЧервонаЗіркаМіловськогор-нуЛуганськоїобл.—49°15′пн.ш.,
40° 13′ сх. д.;
— ↔ 1316 км; ↕ 893 км.
2. Географічний центр території України
Існують різні методики визначення географічного центра тери-
торії:
• смт Добровеличківка — за серединним положенням між парале-
лями крайніх північної і південної точок і між меридіанами
крайніх східної і західної точок;
• північна околиця с. Мар’янівка Шполянського р-ну Черкаської
обл., або точка в 2 км на захід від м. Ватутіне Черкаської облас-
ті — за різними складними математичними методиками, що вра-
ховують різні особливості конфігурації території України.
3. Країни-сусіди
4. Характеристика кордонів
5. Характеристика фізико-географічного положення
— Положення на материку (у центральній і південно-східній
частині Європи материка Євразія);
— положення відносно літосферних плит та великих форм рельє-
фу (в межах Східноєвропейської платформи Євразійської літосфер-
ної плити, якій у рельєфі відповідає Східноєвропейська рівнина,
і в межах рухливого Середземноморського складчастого поясу, яко-
му в рельєфі України відповідають Карпатські і Кримські гори, за-
падина Чорного моря);
— розташування в кліматичних поясах і природних зонах (у по-
мірно-континентальній області помірного поясу, в межах мішаних
і широколистих лісів, лісостепу, степу, гірських поясів Карпат
і Криму);
— положення відносно морів і океанів (на півдні вихід до Чорно-
го й Азовського внутрішніх морів Атлантики, берегова лінія сильно
порізана);
— загальний висновок (зручне положення для проживання насе-
лення та ведення господарської діяльності).
VI. Закріплення вивченого матеріалу
1. Вставте пропущені цифрові показники в речення:
Площа території України складає … тис. км2; із заходу на схід
країна простягається на … км, з півночі на південь — на … км.
2. Виконання практичної роботи № 1
VII. Підсумки уроку
VІІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати §___.
2. Завершити першу частину практичної роботи № 1.
9. 9
Дата _____________
Клас _____________
Урок 3. Розташування території України відносно
годинних поясів. Практична робота № 1
Тема. Розташування території України відносно годинних поясів. Прак
тична робота № 1 (закінчення). Визначення положення України відносно
годинних поясів
Навчальна мета: формувати знання про місцевий, поясний, літній і де
кретний час, уміння розраховувати місцевий і поясний час; удосконалю
вати навички роботи з картами.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, глобус, фізичні карти Ук
раїни, світу, карта годинних поясів, картки із завданнями на визначення
місцевого й поясного часу.
Опорні та базові поняття: меридіан, місцевий час, поясний час, літній
час, годинний пояс, серединний меридіан.
Географічна номенклатура: Ґрінвіч, Київ, свій населений пункт.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
1. Назвіть і покажіть на карті крайні точки території України, гео-
графічний центр.
2. Назвіть позитивні і негативні ознаки фізико-географічного поло-
ження України. Обґрунтуйте свою позицію.
3. Охарактеризуйте природні особливості лінії кордону України
з точки зору її охорони, можливостей перетину (утворення зруч-
них пропускних пунктів).
4. Використовуючи знання попереднього уроку, зробіть висновок
про зручність розташування столиці в м. Київ.
5. Обчисліть найпростішим способом географічний центр території
АР Крим. Зробіть висновок про положення її столиці.
III. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Що є наслідком обертання Землі навколо своєї осі?
• В якому напрямку обертається Земля навколо своєї осі?
• За який час відбувається повний оберт?
• Використовуючи знання математики, поясніть, який вигляд бу-
де мати шлях будь-якої точки поверхні Землі за добу. На скільки
градусів вона повертається?
IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Інколи трапляється побачити в прямому ефірі, як одночасно ведуть-
ся вечірні репортажі із західних та східних областей республіки.
Придивившись уважно, можна помітити різницю в природному ос-
вітленні місцевості. Коли на сході вже темно, на заході ще сутінки.
У чому причина?
V. Вивчення нового матеріалу
1. Місцевий час — дійсний сонячний час на певному меридіані,
тобто всі точки, розташовані на одному меридіані, мають однако-
ве положення відносно Сонця.
10. 10
За 24 години кожна точка Землі повертається на 360°. Обчисліть,
на скільки буде відрізнятися місцевий час між точками, розташова-
ними на меридіанах 30° сх. д. і 31° сх. д. Де час буде більшим?
360° — за 24 години;
1° — за х
х =
24 год • 1°
360°
=
1440• 1°
360°
= 4 хвилини
2. Поясний час
Прийнятий на початку 1880–х років, поступово введений в усіх
країнах світу.
24 годинних пояси. 360° : 24 = 15° (протяжність одного поясу).
Для всіх точок поясу прийнято вважати час однаковим — це час, що
відповідає місцевому часу серединного меридіана. Відлік поясів по-
чинається від 0-го, серединним меридіаном якого є нульовий (Ґрін-
віцький) меридіан до 23-го із заходу на схід в напрямку обертання
Землі. Номер меридіана відповідає різниці в часі між ним і
Ґрінвіцьким часом. Меридіан 180° — лінія зміни дат.
3. Положення України в годинних поясах
Україна розташована в І-му, ІІ-му, ІІІ-му годинних поясах, 95 %
території — у ІІ-му. Для зручності на всій території прийнятий час
цього поясу. Серединний меридіан поясу проходить близько до Киє-
ва, тому час поясу називають київським.
На прикладі України видно, що межі поясів здебільшого відхи-
ляються від ліній меридіанів, а збігаються з адміністративними кор-
донами.
4. Літній час
Для повнішого використання світлової частини доби, тобто еко-
номії електроенергії, в окремих країнах вводиться на період з квітня
по жовтень літній час, який випереджає поясний на одну годину.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
• Що таке місцевий і поясний час?
• В яких годинних поясах розташована територія України? Яким
часом ми користуємось?
• Виконання практичної роботи № 1.
• Розв’язування практичних задач.
• Зробіть загальний висновок щодо особливостей і вигідності гео-
графічного положення України
VIІ. Підсумки уроку
VIIІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати §___.
2. Доопрацювати другу частину практичної роботи № 1.
3. Принести на наступний урок зразки інформаційних джерел про
природу України.
11. 11
Дата _____________
Клас _____________
Тема 2. Джерела географічної інформації
Урок 4. Способи дослідження природних умов
і ресурсів території. Літературні та інші твори
з географічною інформацією
Тема. Експедиційні і стаціонарні дослідження природних умов і природ
них ресурсів. Туристичні подорожі, екскурсії, краєзнавчі пошуки. Музейні
експозиції, виставки. Географічні енциклопедії, довідники, словники, ка
лендарі. Географічні періодичні видання. Географічні дані в мистецьких
творах, засобах масової інформації
Навчальна мета: поглибити та розширити знання про особливості
й значення методів дослідження природних умов і ресурсів; розширити
знання учнів про джерела географічної інформації; сформувати вміння
і навички користування ними; систематизувати знання учнів про науко
во-дослідницьку роботу; продовжити формування наукового світогляду
учнів.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, різноманітні джерела інформації про
природу України.
Опорні та базові поняття: метод дослідження, джерело знань, засіб на
укового дослідження.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
1. Перевірка виконання практичної роботи № 1.
2. Розв’язання задач на перевірку умінь визначення різниці місце-
вого часу різних пунктів України.
Ш. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Якимиджереламизнаньвикористувалисяпідчасвивченняпопе
редніх курсів географії?
• Назвіть основні методи географічних досліджень.
• Чим відрізняються між собою енциклопедії, довідники, слов-
ники?
• Вам потрібно отримати якомога більше інформації про відоме
місце України (за вибором). У який спосіб ви це будете робити?
IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
У сучасному інформаційному просторі досить нескладно знайти дані
про будь-який куточок нашої країні. А як взагалі з’являється ця ін-
формація?
V. Вивчення нового матеріалу
1. Організація збору географічної інформації
• Стаціонарні дослідження — регулярна діяльність «на одному
місці». Залежно від об’єктів спостереження (мети): геоморфоло-
гічні, гідрологічні, ґрунтові, біогеографічні, комплексні тощо;
• екскурсії — короткотривале ознайомлення з фізико-географіч-
ними об’єктами для поглиблення знань, відпрацювання певних
навичок;
12. 12
• експедиції — довготривалі дослідження (поєднання стаціонар-
них та екскурсійних форм) окремих природних компонентів
і умов або природних комплексів у цілому;
• дистанційні дослідження — сучасна форма організації заснова-
на на використанні досягнень техніки (космічної, аеро-, підвод-
ної тощо).
2. Спеціалізована наукова і популярна література
Енциклопедії, словники, довідники — збірники інформаційних
даних певного наукового напрямку (словник топографо-геодезичних
термінів, геологічна енциклопедія) або комплексної інформації, згру-
пованої за певним критерієм (Географічна енциклопедія України).
3. Інтернет-джерела
Містять інформацію, накопичену в різних країнах світу (нау-
кові, популярні описи, статистичні дані, фото- й відеоінформація,
форумний обмін думками тощо).
4. Періодичні видання й засоби масової інформації
Відображають сучасні поточні зміни в географічному просторі.
5. Нетрадиційні джерела географічної інформації
— Художня література;
— твори образотворчого мистецтва;
— твори прикладного мистецтва.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
• Назвіть джерела географічної інформації. Яку інформацію мож-
на з них отримати?
• Демонстрація умінь пошуку певної інформації в наявних у класі
енциклопедіях чи словниках.
• Наведіть приклади географічних видань. Продемонструйте їх.
• Складіть анотацію до одного з них.
VIІ. Підсумки уроку
VIIІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати §___.
2. За наявності принести карти України та окремих її регіонів.
13. 13
Дата _____________
Клас _____________
Урок 5. Географічні карти
Тема. Карти — джерела географічних знань, їх зміст і призначення. Види
карт. Картографічні проекції, спотворення площ, форм, кутів, відстаней
Навчальна мета: розширити знання учнів про карти, як найважливіші
джерела географічної просторової інформації, про особливості їх ство
рення; удосконалювати вміння і навички роботи з картою; ознайомити
з різними видами карт, їх призначенням.
Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.
Обладнання: підручник, атлас, фізичні й тематичні карти України, окре
мих її регіонів.
Опорні та базові поняття: карта, масштаб, спосіб картографічного зоб
раження, картографічна генералізація, картографічна проекція, карто
графічні спотворення.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Що таке географічна карта? Яку інформацію з неї можна отри-
мати?
• У який спосіб сферичну поверхню Землі зображують на пло-
щині?
• Як на карті відображаються об’єкти, явища? Наведіть конкретні
приклади.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Під час вивчення попередніх курсів географії, історії ви вже по
знайомились з багатьма картами. Якщо під час відповіді на питання
учителі вам дозволяють користуватися картою, ви полегшено зі
тхаєте. Сьогодні ви дізнаєтесь, як саме створюються карти, як вия-
вити спотворення, що обов’язково виникають на картах.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Класифікація карт
• За масштабом: великомасштабні (понад 1 : 200 000), середньо-
масштабні (від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000), дрібномасштабні
(1 : 1 000 000 і менше);
• за змістом : загальногеографічні й тематичні;
• за охопленням території (від Землі до найменших її ділянок);
• за призначенням: науково-довідкові, навчальні, військові, наві-
гаційні тощо.
2. Картографічна генералізація — відбір та узагальнення геогра-
фічної інформації, що відображається на карті залежно від її
виду.
3. Картографічні проекції — математичні способи перенесення
зображення поверхні земної кулі на площину. Вибір проекції за-
лежить від призначення карти та місцеположення території.
Проекції за допоміжною геометричною фігурою:
• циліндричні (на умовний циліндр) — нормальні (вісь фігури
збігається з віссю Землі) застосовуються для відображення
14. 14
приекваторіальних територій, поперечні (вісь фігури перпенди-
кулярна до осі Землі) застосовуються для створення топографіч-
них карт; загальний вигляд проекції — прямі лінії паралелей
і меридіанів;
• конічні (на умовний конус) — нормальні (вісь фігури збігається
з віссю Землі), поперечні (вісь фігури перпендикулярна до осі
Землі) застосовуються для відображення материків і океанів, те-
риторій, розташованих у середніх широтах; для створення карт
світу інколи використовують кілька допоміжних конусів (полі-
конічна проекція); загальний вигляд нормальної проекції — пря-
мі лінії меридіанів і дугоподібні паралелі;
• азимутальні (на площину) — нормальні (поверхня дотична до
полюса) застосовуються для відображення приполярних тери-
торій, поперечні (поверхня дотична до екватора) застосовуються
для виготовлення карти півкуль і зображення приекваторіаль-
них територій; загальний вигляд нормальної проекції — ме-
ридіани зображені прямими лініями, що виходять з однієї точ-
ки, а паралелі — концентричними колами;
• довільні (на умовну, складну поверхню).
Спотворюються на картах форми, кути, довжини ліній, площі.
Існують точки або лінії нульових спотворень.
Проекції за уникненням спотворень:
• рівнокутні — відсутні спотворення кутів (використовуються для
прокладання напрямку руху);
• рівновеликі — відсутні спотворення площ;
• рівнопроміжні — відсутні спотворення довжин ліній вздовж па-
ралелей чи меридіанів.
Карти України здебільшого створюють у нормальній конічній
рівнопроміжній проекції.
V. Закріплення вивченого матеріалу
• Визначте вид та призначення запропонованої карти. Опишіть її
зміст.
• У яких проекціях виконані запропоновані вчителем зразки карт?
• Які спотворення характерні для карт, що запропонував учитель?
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
Опрацювати §___.
15. 15
Дата _____________
Клас _____________
Урок 6. Відображення фізико-географічної інформації
на географічних картах
Тема. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах. Гео
графічні атласи. Електронні карти й атласи. Навчальний атлас природних
умов і ресурсів України
Навчальна мета: розширити знання учнів про способи зображення гео
графічної інформації на тематичних картах України; поглибити уявлення
про атлас як комплексний картографічний твір; ознайомити учнів зі струк
турою навчального атласа України; сформувати знання про особливості
електронних варіантів картографічних джерел інформації.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, фізичні й тематичні карти України, різно
манітні атласи України та її регіонів, електронні карти й атласи України.
Опорні та базові поняття: умовні позначення, атлас, ГІС.
Хід уроку
І. Організаційний момент
П. Перевірка домашнього завдання
1. В якій проекції створені карти України у вашому навчальному
атласі? Обґрунтуйте вибір такої проекції.
2. Які вимірювання на карті України будуть найточнішими?
Обґрунтуйте свою відповідь.
3. Класифікуйте одну з карт атласа, пояснюючи ознаки віднесення
карти до певного виду.
ІІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Яким чином об’єкти чи явища на земній поверхні відображають-
ся на картах?
• Наведіть приклади умовних позначень, вже відомих вам.
IV. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
На картах можна не тільки відобразити майже таку саму кількість
географічної інформації, що й у підручнику, але й зробити її наочні-
шою, а головне — «прив’язати» до моделі території. Слухаючи про-
гноз погоди по радіо, досить важко збагнути загальну картину погод-
них змін на території, наприклад всієї України. А подана інформація
в телевізійному варіанті (демонстрація карти території з анімацій-
ним відображенням змін погодних процесів) сприймається легше,
якщо розуміти її «мову».
Спробуємо на прикладі атласа України з’ясувати основні прави-
ла «мови» цього важливого джерела знань, щоб надалі не витрачати
на це час, а зосереджувати увагу тільки на інформації, яку несуть
карти.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Способи зображення інформації на картах: значковий, ареалів,
якісного фону, ізоліній, ліній руху.
2. Географічні атласи — систематизовані збірки карт.
Атласи України є найважливішим джерелом інформації про
країну в просторовому відображенні.
16. 16
3. Структура навчального атласа України: тематичні блоки, роз
міщення умовних позначень, компонування карт, масштабний
ряд, наявність пояснювальних текстів, таблиць, діаграм, гра-
фіків тощо.
4. Ознайомлення з картами атласа природничого блоку
З’ясувати назви всіх карт, зробити попередні висновки про ві-
дображену на них інформацію, назвати способи зображення інфор-
мації, пояснити вибір того чи іншого способу на конкретних прикла-
дах, детальніше повторити умовні позначення, відомі з попередніх
курсів географії.
5. Електронні карти — комп’ютерні версії паперових карт.
Створення геоінформаційних систем (ГІС) — особливих джерел
інформації, утворених як комплекс електронних географічних карт
(у тому числі й тривимірних моделей місцевості), текстової інформа-
ції, діаграм, графіків тощо, для найповнішого відображення кіль-
кісних і якісних показників певної території.
Переваги: можливість позиціонування об’єкта, внесення оновле-
ної інформації, великий обсяг даних, спрощують процес зіставлення
даних, «накладання» карт тощо.
Недоліки: користування тільки за наявності відповідної
комп’ютерної техніки з програмним забезпеченням та електрики.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
• Назвіть способи зображення географічних об’єктів та явищ на
картах атласа (за вибором).
• Пошук певної інформації в електронних картах України.
VIІ. Підсумки уроку
VIIІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати §___.
2. Підготувати креслярське приладдя (лінійки, транспортири, цир-
кулі-вимірювачі).
17. 17
Дата _____________
Клас _____________
Урок 7. Топографічні карти
Тема. Топографічні карти та їх практичне використання. Визначення за
картами напрямків, відстаней та висот на місцевості
Навчальна мета: сформувати уявлення про топографічні карти, удоско
налити вміння практичного використання топокарт.
Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.
Обладнання: підручник, атлас, топографічні карти, креслярське при
ладдя.
Опорні та базові поняття: азимут, горизонталь, топографічна карта, маг
нітне схилення, дирекційний кут, географічні та прямокутні координати.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Які карти називають загальногеографічними?
• Як визначити основні сторони горизонту на місцевості, на плані,
на географічній карті?
• З курсу географії 6 класу пригадайте, які завдання ви виконува-
ли за планом місцевості.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Говорячи про карти, ми зауважили, що вони обов’язково мають спо
творення. Навіть якщо не спотворюються кути, спотворюються фор-
ми, відстані. Як же користуватися ними коли треба і зорієнтуватися
за картою і визначити напрям? Можна, користуватися планом, але
як бути, коли територія велика? Для цього створена ціла наука —
топографія, результатом якої є топографічні карти.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Топографічні карти — детальні загальногеографічні карти вели-
кого масштабу (1 : 10 000 — 1 : 1 000 000, меншого масштабу —
плани). Мають високу геометричну точність (забезпечують висо-
ку точність вимірювань) і географічну відповідність.
2. Розграфлення і номенклатура топографічних карт
Топографічні карти складаються з окремих аркушів, межами
зображення (рамками карт) яких є відрізки паралелей і меридіанів,
що утворюють географічну координатну сітку (для визначення гео-
графічних координат, відстаней у градусах).
Основа — міжнародна карта масштабу 1 : 1 000 000 (трапеція
розміром 4° по широті, 6° по довготі). Вона поступово поділяється на
більші за масштабом карти з меншими за розмірами відрізками па-
ралелей і меридіанів. Паралелі і меридіани карт підписуються в ку-
тах карти. Для зручності визначення географічних координат від-
стань між ними поділена відрізками на мінути і секунди.
3. Кілометрова сітка
Створена для визначення прямокутних координат, відстаней
у метричній системі. Утворена вертикальними і горизонтальними
лініями, проведеними через ціле число кілометрів. Горизонтальні
18. 18
лінії паралельні екватору і підписані на лівому і правому полях кар-
ти числом, що означає відстань від екватора. Вертикальні лінії
паралельні осьовому меридіану зони в 6° довготи, яка утворюється
під час використання поперечної циліндричної проекції. Таких зон
утворюється 60 шт. Вертикальні лінії підписуються на верхньому
і нижньому полях, де цифри вказують номер зони та відстань від
осьового меридіана зони.
4. Умовні знаки
Умовні знаки топографічних карт пояснюються в легенді карти
і спеціальних збірниках.
5. Напрямки на топографічній карті
Магнітні і географічні полюси не збігаються. Тому під час ви
значення напрямку на карті і місцевості (за компасом) треба враху-
вати це.
α
δ
γ
Ам
Ад
лініякілометровоїсітки
географічниймеридіан
магнітниймеридіан
δ — магнітне схилення;
γ — зближення меридіанів;
Ам — азимут магнітний;
Ад — азимут дійсний;
α — дирекційний кут.
6. Позначення абсолютних висот місцевості
V. Закріплення вивченого матеріалу
• Що таке топографічні карти? Для чого вони створюються?
• Які вимірювання можна проводити на топокартах?
• Де використовуються топографічні карти?
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати §___.
2. Підготувати креслярське приладдя (лінійки, транспортири, цир-
кулі-вимірювачі).
19. 19
Дата _____________
Клас _____________
Урок 8. Практична робота № 2
Тема. Практична робота № 2. Опис місцевості й розв’язання задач за
навчальними топографічними картами
Навчальна мета: удосконалити наявні й сформувати нові практичні
уміння і навички роботи з топографічними картами; навчити учнів
розв’язувати конкретні задачі за допомогою топографічної карти.
Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь та навичок, використан
ня їх на практиці.
Обладнання: навчальні топографічні карти, креслярське приладдя.
Опорні та базові поняття: абсолютна висота, напрямки сторін горизон
ту, азимути, координати, способи зображення об’єктів місцевості.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Що таке топографічна карта?
• Для чого на топографічних картах нанесені географічна і кіло-
метрова сітки?
• Що таке азимут?
• Поясніть різницю між магнітним та дійсним азимутом.
• На які менші одиниці поділяється градусна міра?
• Назвіть відомі вам способи визначення відстаней на картах і пла-
нах.
• Що таке масштаб карти? Назвіть три види масштабу.
• Як на плані визначити висоту місцевості?
• Що таке горизонталь? Які правила її підписування?
• На що вказує бергштрих?
• Згадайте основні способи зображення об’єктів місцевості на кар-
тах.
III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Уявіть, що вам треба піти в похід територією незнайомої місцевості.
Вам надали її топографічну карту. Чи можна за нею визначити склад-
ність і протяжність маршруту, продумати необхідне спорядження,
а в разі небезпеки повідомити в рятувальну службу своє місцезна-
ходження? Потренуймося!
IV. Вступні вправи
Ознайомлення з наданою топографічною картою:
• розміщення основних елементів карти: назви, внутрішньої, мі-
нутної і зовнішньої рамок, підписів масштабу, легенди, даних
магнітного схилення і зближення меридіанів, графіка закладень;
• визначення масштабу карти;
• визначення граничних меридіанів і паралелей карти, розміри
рамок аркуша карти (у градусній мірі по широті і довготі), ціни
поділок мінутної рамки;
• визначення відстані, через яку проведені лінії кілометрової сіт-
ки, кута між вертикальними лініями кілометрової сітки і геогра-
фічними меридіанами (зближення меридіанів);
• з’ясування основних елементів місцевості, відображених на карті.
20. 20
V. Пробні й тренувальні вправи
1. Знаходження названого об’єкта.
2. Визначення його географічних координат.
3. Визначення висоти місцевості, на якій знаходиться об’єкт.
4. Визначення відстані між двома об’єктами за допомогою масшта-
бу і кілометрової сітки.
5. Визначення з будь-якої точки місцевості на об’єкт дійсного і маг-
нітного азимутів, дирекційного кута.
VI. Творчі вправи
1. Аналіз маршруту подорожі
— За картою намітити маршрут походу, який складається з кіль-
кох ділянок, що змінюють свій напрямок одна відносно іншої.
— Визначити географічні координати початкового і кінцевого
пунктів, відстань між ними.
— Для однієї ділянки визначити її протяжність, азимут, яким ви
будете рухатись на місцевості за компасом, рельєфні особливості
(спуски, підйоми, їх крутизну), описати об’єкти, що будуть зустріча-
тись вам по дорозі, їх деякі характеристики.
— Визначити зміну напрямку, переходячи на наступну ділянку
маршруту.
— Визначити відстань кінцевого пункту маршруту від екватора.
2. Зробити загальний висновок про можливості й значення
топографічних карт.
VIІ. Підсумки уроку
VIIІ. Домашнє завдання
1. Закінчити практичну роботу.
2. Окремим учням (за бажанням) підготувати повідомлення про
картографування території України Гійомом Левассером де
Бопланом, відкриття Донецького кам’яновугільного басейну, за-
сновника ґрунтознавства В. В. Докучаєва, видатного геолога
П. А. Тутковського.
21. 21
Дата _____________
Клас _____________
Тема 3. Географічні дослідження
на території України
Урок 9. Дослідження території України в минулому
Тема. Географічні відомості про територію України античних географів,
в «Повісті минулих літ», літописах. Перші карти України. Дослідження
природних умов і природних ресурсів України у XVIII–ХІХ ст.
Навчальна мета: ознайомити учнів з історією географічних досліджень
території України від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.; продовжити фор
мування навичок самостійного опанування знань, роботи з додатковими
джерелами знань.
Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.
Обладнання: фізична карта України, портрети дослідників.
Опорні та базові поняття: географічні дослідження, літературні і карто
графічні джерела минулих часів.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Що вам відомо з курсів історії України, літератури про територію
України в минулі часи?
• Які з відомих вам дослідників давніх часів описували територію
України?
• Яким чином у минулі часи люди накопичували й передавали
знання про відомі їм землі?
• Чи бачили ви під час якихось екскурсій чи в нашому населеному
пункті пам’ятники, меморіальні дошки, встановлені на честь ви-
датних дослідників української природи? Кого саме?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Ми часто говоримо, що наша країна багата своїми природними ре-
сурсами, має сприятливі для життя людини природні умови. Сьогод-
ні ми починаємо згадувати тих, хто залишив для нас важливі відо-
мості у цій галузі.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Античні відомості про українські землі
• Геродот (484—425 рр. до н.е.) описував землі Скіфії (північне
Причорномор’я і Придніпров’я) в однойменній праці.
• Страбон (64 р. до н.е. — 23 р. н.е.) висвітлював у своїй праці «Гео-
графія» відомості про природу і господарство Північного і Схід-
ного Причорномор’я.
• Описи Південної України залишили Гіппократ, Птолемей,
Пліній Старший та інші.
2. Географічні описи у творах Середньовіччя
Цікаві дані містяться в літописах, літописних кодексах, княжих
грамотах, хроніках, гетьманських універсалах, листах, реєстрах,
актах, ревізіях, літературних творах, казках, піснях.
22. 22
Найціннішим твором того часу є Літопис Руський («Повість ми-
нулих літ», Київський і Галицько-Волинський літописи), саме тут
міститься перша відома нам згадка назви «Україна».
Збереглися описи наших земель у працях арабських і західноєв-
ропейських авторів (Іон-Якуб, Аль-Массуді, Тітиар Мерзебурзький,
Зігмунд Герберштейн, Йоган Антон Гюльденштедт).
3. Ґійом Левассер де Боплан (1600—1673 рр.) дав ґрунтовний опис
багатьох українських земель, склав їх перші детальні карти.
4. Географічні дослідження ХVIIІ ст.
• 1721 р. — відкриття родовищ кам’яного вугілля в Донбасі.
• «Вчені подорожі» В. Ф. Зуєва (дослідження Подніпров’я, від-
криття тут залізорудних відкладів, експедиція до Криму),
П. С. Палласа (перше детальне вивчення Криму).
5. Географічні дослідження ХІХ ст.
• П. П. Чубинський (1839—1884 рр.) — дослідник-народознавець,
один з організаторів Українського географічного товариства.
• В. В. Докучаєв (1846—1903 рр.) — комплексно досліджував при-
роду Полтавщини, причорноморських степів; засновник ґрун-
тознавства.
• П. А. Тутковський (1858—1930 рр.) — проводив ґрунтовні гео
логічні й гідрогеологічні дослідження, висунув гіпотезу похо
дження лесів, один з ініціаторів створення Української Академії
наук.
• А. Реман (1840—1917 рр.) — проводив геоботанічні дослідження
Карпат, Поділля, заснував першу в Україні (Львівський універ-
ситет) географічну кафедру.
V. Закріплення вивченого матеріалу
• Що було відомо про територію України в античні часи? Як її опи-
сували автори?
• Де й коли було вперше використано назву «Україна»?
• Розкажіть про перші карти України (автори, яка інформація ві-
дображалася).
• Складіть узагальнюючу таблицю «Дослідження природних умов
і природних ресурсів України в різні часи». Виділіть основні пе-
ріоди.
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати §___.
2. Окремим учням (за бажанням) підготувати повідомлення про до-
слідження території України В. Вернадським, С. Рудницьким,
Г. Висоцьким, П. Погребняком, Б. Срезнєвським, В. Бондарчу-
ком, В. Кубійовичем.
23. 23
Дата _____________
Клас _____________
Урок 10. Видатні українські географи.
Сучасні географічні дослідження України
Тема. Географічні дослідження України у ХХ ст. Роль у вивченні природи
та господарства України В. Вернадського, С. Рудницького, Г. Висоцького,
П. Погребняка, Б. Срезнєвського, В. Бондарчука, В. Кубійовича та ін. Су
часні географічні дослідження. Українське географічне товариство
Навчальна мета: ознайомити учнів з історією географічних досліджень
території України у ХХ ст.; висвітлити основні напрямки сучасних геогра
фічних досліджень; продовжити формування навичок самостійного опа
нування знань, роботи з додатковими джерелами знань.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта України, портрети дослідників.
Опорні та базові поняття: географічні дослідження, джерела геогра
фічних знань, Українське географічне товариство, Національна Академія
наук України, фахові науково-дослідні інститути.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Назвіть періоди географічного пізнання території України, вказав-
ши їх основні напрямки, методи і способи організації досліджень.
III. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Яке значення для географічного пізнання Землі мало створення
географічних товариств і академій наук різних країн?
• З попередніх курсів географії пригадайте основні напрямки су-
часних географічних досліджень Землі.
• В яких міжнародних наукових організаціях і дослідженнях,
присвячених вивченню Землі, Україна бере участь?
IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Упродовж тривалого періоду пізнання природи території України
було накопичено чималий матеріал. У ХХ ст. постало питання не
тільки про удосконалення ці знання, а й узагальнення, їх системати-
зування. Це вимагало як енциклопедичності знань окремих дослід-
ників, так і об’єднання їхніх зусиль.
V. Вивчення нового матеріалу
1. 1918 р. — створення Української Академії наук
2. Географи — дослідники ХХ ст.
• В. І. Вернадський (1863–1945 рр.) — перший президент Академії
наук України, видатний геохімік, основоположник теорії про біо
сферу, керівник комісії з вивчення природних багатств України.
• С. Л. Рудницький (1877–1937 рр.) — польовий дослідник і гео-
граф-теоретик широкого профілю (геоморфолог, геополітик,
картограф, краєзнавець, педагог), засновник і перший керівник
Українського науково-дослідного інституту географії та карто-
графії, засновник національної школи комплексної фізичної
географії.
24. 24
• Г. М. Висоцький (1865–1940 рр.) — географ-енциклопедист, до-
слідник взаємозв’язків різних природних компонентів, заснов-
ник ландшафтознавства, одним з перших почав вивчати вплив
господарської діяльності людини на рослинний покрив.
• П. С. Погребняк (1900–1976 рр.) — географ-енциклопедист, кла-
сифікував і систематизував знання про Українське Полісся, ор-
ганізатор еколого-географічних стаціонарів у різних природних
зонах країни, ініціатор створення Українського товариства охо-
рони природи.
• Б. І. Срезнєвський (1857–1934 рр.) — метеоролог і кліматолог,
один із засновників метеорологічної служби країни, розробив
кліматологічне районування України.
• В. Г. Бондарчук (1905–1993 рр.) — дослідник геологічної будови
і корисних копалин України, розвивав теорію єдності розвитку
тектонічних, геологічних структур і рельєфу.
• В. М. Кубійович (1900–1985 рр.) — географ, демограф, карто-
граф, автор багатьох наукових літературних і картографічних
робіт, присвячених Україні її народу, виданих за кордоном, тому
позбавлених радянських доктрин.
• Значний внесок у розвиток фізичної географії України зробили
А. М. Краснов, В. О. Геринович, М.І. Дмитрієв та ін.
3. Науково-дослідні установи, напрямки їх досліджень
Сучасні географічні дослідження території України, комплексне
узагальнення знань відбувається планово й цілеспрямовано завдяки
діяльності науково-дослідних інститутів Національної академії на-
ук України (Інститут географії, Інститут геологічних наук, Ук-
раїнський науково-дослідний гідрометеорологічний інститут,
Морський гідрофізичний інститут і Океанологічний центр та ін. фа-
хові інститути) та географічним кафедрам ВНЗ.
Сучасні дослідження спрямовані на пошуки нових родовищ ко-
рисних копалин, вивчення й прогнозування розвитку природних
комплексів, моніторинг навколишнього середовища, охорону при-
роди України тощо.
4. Українське географічне товариство
VI. Закріплення вивченого матеріалу
• Складіть таблицю «Внесок відомих учених у дослідження при-
родних умов і ресурсів України».
• Охарактеризуйте періоди географічного вивчення території Ук-
раїни (роки, основні напрями досліджень, дослідники). Зробіть
узагальнюючі висновки.
• Що вирізняє сучасні географічні дослідження? У чому їх прак-
тичне значення?
• Охарактеризуйте роль Українського географічного товариства.
VII. Підсумки уроку
VIIІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати §___.
2. Підготуватись до підсумкового уроку за темами «Фізична гео
графія України, предмет і методи дослідження. Формування
території України. Сучасний адміністративно-територіальний
устрій», розділу «Україна та її географічні дослідження».
25. 25
Дата _____________
Клас _____________
Урок 11. Підсумковий урок *
Тема. Підсумковий урок за темами: «Фізична географія України, пред
мет і методи дослідження. Формування території України. Сучасний
адміністративно-територіальний устрій», «Фізико-географічне положен
ня України», «Джерела географічної інформації», «Географічні дослі
дження на території України»
Навчальна мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання
з вивчених тем; перевірити рівні засвоєння навчального матеріалу, во
лодіння уміннями та навичками.
Типуроку:повторення,узагальнення,систематизаціїтаконтролюзнань,
умінь та навичок.
Варіант 1
Перший рівень (завдання виконуються без атласа — 3 бали)
1. Приблизна протяжність території України із заходу на схід
складає близько:
а) 1500 км;
б) 1316 км;
в) 1200 км;
г) 893 км.
2. Сухопутним сусідом України з названих є:
а) Угорщина;
б) Болгарія;
в) Чехія;
г) Туреччина.
3. У рівновеликих проекціях не спотворюються:
а) довжини;
б) форми;
в) кути;
г) відстані.
4. Час на даному меридіані називається _____________________.
5. Назвіть п’ятьох вчених, що зробили внесок у географічне ви
вчення України.
6. Намалюйте умовними знаками:
а) фруктовий сад;
б) поодиноке хвойне дерево;
в) піски.
Другий рівень (3 бали)
1. Класифікуйте запропоновану вам карту.
2. Визначте місцевий та поясний час у Чернівцях (48°25′ пн. ш.
25°59′ сх. д.), якщо в Києві (50°30′ пн. ш. 30°29′ сх. д.) 13-та го-
дина дня?
Третій рівень (3 бали)
Які методи досліджень та джерела географічних знань можуть
бути використані вами під час вивчення географії цього навчаль-
ного року? Наведіть приклади. Вибір методу обґрунтуйте.
Четвертий рівень (3 бали)
Проаналізуйте фізико-географічне положення України. Оцініть
його позитивні та негативні ознаки. Зробіть висновок стосовно
значення фізико-географічного положення України для життя
її населення.
* Проводиться на розсуд учителя.
26. 26
Варіант 2
Перший рівень (завдання виконуються без атласа — 3 бали)
1. Приблизна протяжність території України з півночі на південь
складає близько:
а) 1003 км;
б) 993 км;
в) 893 км;
г) 1316 км.
2. Морським сусідом України з названих є:
а) Угорщина;
б) Румунія;
в) Чехія;
г) Греція.
3. У рівнокутних проекціях не спотворюються:
а) довжини;
б) форми;
в) кути;
г) відстані.
4. Лінія зміни дат проходить по ____________________________.
5. Назвіть п’ятьох вчених, що зробили внесок у географічне ви
вчення України.
6. Намалюйте умовними знаками:
а) луки;
б) поодиноке листяне дерево;
в) болото.
Другий рівень (3 бали)
1. Класифікуйте запропоновану вам карту.
2. Визначте місцевий та поясний час у Львові (49°55′ пн. ш.
24°01′ сх. д.), якщо в Києві (50°30′ пн. ш. 30°29′ сх. д.) 13-та го-
дина дня?
Третій рівень (3 бали)
Які джерела географічних знань можуть бути використані вами
під час вивчення географії цього навчального року? Наведіть
приклади. Вибір обґрунтуйте.
Четвертий рівень (3 бали)
Проаналізуйте показники величини території України, його
політико-адміністративний устрій. Оцініть позитивні та нега-
тивні ознаки. Зробіть висновок про значення величини території
України для ведення господарської діяльності.
27. 27
Дата _____________
Клас _____________
Розділ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ
РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Тема 1. Тектонічні структури
Урок 12. Тектонічні структури
Тема. Тектонічна карта України. Характеристика основних тектонічних
структур. Взаємозв’язок основних форм рельєфу з тектонічними струк
турами
Навчальна мета: поглибити знання учнів про основні тектонічні структу
ри, показати їх розміщення в межах території України та охарактеризува
ти; виявити їх вплив на формування рельєфу; виробити практичні навич
ки роботи з тектонічною картою.
Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.
Обладнання: підручник, атлас, фізична й тектонічна карти України, тек
тонічна карта світу (Євразії).
Опорні та базові поняття: літосферна плита, платформа, щит, плита,
прогин, западина, область складчастості, рельєф, низовина, височина,
гори.
Географічна номенклатура: платформи — Східноєвропейська і Захід
ноєвропейська; Український щит; Воронезький кристалічний масив; До
нецька складчаста споруда; западини — Галицько-Волинська, Дніпров
сько-Донецька,Причорноморська;плити—Волино-Подільськаі Скіфська;
складчасті системи — Карпатська і Кримська.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
• Що називається платформою? Зробіть схематичний рисунок бу-
дови платформи, виділивши на ньому ділянки щита і плити.
• Як утворюються пояси складчастості на Землі?
• Пригадайте, на які ери і періоди поділяється історія формування
Землі. Де ви можете знайти систематизовану інформацію про це?
• Назвіть етапи горотворення Землі.
• Дайте визначення поняття «рельєф». Назвіть відомі вам форми
рельєфу. Як вони відображаються на картах?
• Згадайте з курсу 7 класу, як пов’язані форми рельєфу з тек
тонічними структурами.
III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Чому на заході України розташовані гори, а на сході рівнини? Чо-
му окремі території низовинні, а інші підвищені? В яких місцях
можна будувати небезпечні складні технологічні споруди? На ці та
багато інших питань можна відповісти, вивчаючи тектонічну будову
країни.
28. 28
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Значення тектонічної будови
Тектонічна будова і тектонічні рухи, які відбувалися в геологіч-
ному минулому і продовжуються на сучасному альпійському етапі
горотворення (неотектоніка), обумовлюють формування великих
форм рельєфу і корисних копалин.
2. Тектонічні структури України
Євразійська літосферна плита
Середземноморський
складчастий пояс
Східноєвропейська докембрійська
платформа
Карпатська складчаста система
Західноєвропейська платформа
(каледонська)
Кримська складчаста система
Скіфська платформа і зона Добруджі
(герцинська)
↓ в рельєфі відповідають ↓
Рівнини Гори
— Східноєвропейська докембрійська платформа
• Українськийщит—довжинапонад1000км,ширина100—250 км,
кристалічні породи місцями виходять на поверхню;
• Воронезький кристалічний масив — на крайньому північному
сході, кристалічні породи на глибині від 150 м;
• Волино-Подільська плита (каледонська) — потужність осадово-
го чохла 2—2,5 км;
• Львівська (Галицько-Волинська) западина (герцинська) — по-
тужність осадового чохла 3—7 км;
• Донецька складчаста споруда (герцинська);
• Дніпровсько-Донецька западина (герцинська) — потужність оса-
дового чохла 10—12 км, в осьовій частині до 18 км;
• північне крило Причорноморської западини (альпійська) — фун-
дамент місцями залягає на глибині понад 3 км.
— Карпатська складчаста система (альпійська): Передкарпат
ський прогин; Карпатська покривно-складчаста споруда; Закар-
патська западина.
— Кримська складчаста система (мезозойська, омолоджена в аль-
пійську): складчасто-брилова споруда гірського Криму; Індоло-Ку-
банський прогин.
3. Неотектонічні рухи
V. Закріплення вивченого матеріалу
• Дайте визначення поняттям «платформа», «область складчас-
тості», «щит».
• Назвіть та покажіть на карті основні тектонічні структури в ме-
жах України.
• Зробіть висновок про відповідність форм рельєфу основним тек-
тонічним структурам України.
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати §___.
2. На контурній карті позначити й підписати тектонічні структури.
