3
Зміст
Урок 1. Вступ...................................................................................... 5
Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.
Урок 2. Соціальна структура українського суспільства
та економічне життя в XVI ст. .................................................... 7
Урок 3. Люблінська унія ...................................................................... 9
Урок 4. Братства та Реформація в Україні .............................................. 11
Урок 5. Берестейська унія ................................................................... 13
Урок 6. Запорозька Січ ........................................................................ 15
Урок 7. Козацтво наприкінці XVI ст. ..................................................... 17
Урок 8. Культура України ХVI ст. Розвиток освіти .................................. 19
Урок 9. Розвиток українського мистецтва .............................................. 21
Урок 10. Узагальнення та систематизація знань
за темою «Українські землі в XVI ст.» ........................................ 23
Урок 11. Резервний
Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.
Урок 12. Соціально-економічний розвиток українських земель
у складі інших держав ............................................................. 25
Урок 13. Церковне життя після Берестейської унії ................................... 27
Урок 14. Козацтво на початку XVII ст.
Гетьман Конашевич-Сагайдачний .............................................. 29
Урок 15. Повстання 20–30-х років ХVІІ ст. .............................................. 31
Урок 16. Розвиток освіти, літератури, книговидання. П. Могила ................ 33
Урок 17. Розвиток мистецтва ................................................................. 35
Урок 18. Узагальнення та систематизація знань
за темою «Українські землі у першій половині XVII ст.» ............... 37
Урок 19. Резервний*
Тема 3. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО
НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Урок 20. Передумови Національно-визвольної війни ................................ 39
Урок 21. Розгортання Національно-визвольної війни
в 1648 — на початку 1649 рр. .................................................... 41
Урок 22. Воєнно-політичні події 1649–1651 рр. ........................................ 43
Урок 23. Українська гетьманська держава ............................................... 45
Урок 24. Воєнно-політичні події 1652–1653 рр. ........................................ 47
Урок 25. Українська гетьманська держава
у системі міжнародних відносин ................................................ 49
Урок 26. Українсько-московська міждержавна угода 1654 р.
Воєнні дії в 1654–1655 рр. ........................................................ 51
Урок 27. Узагальнення та систематизація знань за темою
«Початок Національно-визвольної війни українського народу
проти Речі Посполитої середини XVII ст.
Відродження Української держави» .......................................... 53
Урок 28. Резервний
4.
4
Тема 4. УКРАЇНСЬКІЗЕМЛІ В 60–80-ті роки XVII ст.
Урок 29. Воєнно-політичні події 1656–1657 рр. Іван Виговський ................ 55
Урок 30. Від Переяславського договору 1659 р.
до Андрусівського перемир’я .................................................... 57
Урок 31. Гетьманщина в 60–80-х рр. ХVІІ ст. ........................................... 59
Уроки Лівобережна Гетьманщина та Слобідська Україна
32–33. в другій половині XVII ст. ........................................................ 61
Урок 34. Запорозька Січ в 60–80-х рр. XVII ст. ......................................... 65
Урок 35. Господарське, церковне та культурне життя
на українських землях в другій половині XVII ст. ........................ 67
Урок 36 Узагальнення та систематизація знань
за темою «Українські землі в 60–80-х рр. XVII ст.» ...................... 69
Урок 37. Резервний*
Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Урок 38. Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст. ................. 71
Урок 39. Правобережна Україна
наприкінці XVII — на початку XVIII ст. ..................................... 73
Урок 40. Україна в подіях Північної війни .............................................. 75
Урок 41. Становище в Україні після Полтавської битви ............................. 77
Урок 42. Україна від Івана Скоропадського
до «Правління гетьманського уряду» ......................................... 79
Урок 43. Розвиток культури .................................................................. 81
Урок 44. Узагальнення та систематизація знань
за темою «Українські землі наприкінці XVII —
в першій половині XVIII ст.» .................................................... 83
Урок 45. Резервний*
Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Урок 46. Лівобережна Україна в другій половині ХVІІІ ст. ......................... 85
Урок 47. Правобережжя у другій половині ХVІІІ ст. .................................. 87
Урок 48. Західноукраїнські землі у другій половині XVIІІ ст. ..................... 89
Урок 49. Південна Україна та Запорозька Січ
у другій половині ХVІІІ ст. ....................................................... 91
Урок 50. Культура України другої половини ХVІІІ ст. ............................... 93
Урок 51. Узагальнення та систематизація знань
за темою «Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.» ............... 95
Урок 52. Резервний*
5.
5
Клас
Дата
Урок 1
Вступ
Мета: ознайомитиучнів із завданням і структурою курсу «Історія України»
у 8 класі, хронологічними межами та періодизацією цього періоду, ознайомити
зі змістом та побудовою підручника, атласів, робочих зошитів, електронними та
Інтернет-ресурсами; визначити форми організації навчальної діяльності учнів
на заняттях курсу, ознайомити з критеріями та засадами тематичного, семест
рового й річного оцінювання; охарактеризувати становище українських земель
у складі різних держав у XVI ст.
Обладнання: підручник, карта.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. У 7 класі ви вивчали історію України, саме тоді ви ознайо-
милися із подіями середньовічної історії.
Запитання
1. Що ви вже знаєте про події цього періоду?
2. Покажіть на карті територію, яку займала Київська Русь.
3. Що вам відомо про цю державу?
4. Якими подіями закінчилось вивчення нами історії цього періоду?
Разом з учнями починаємо створювати стрічку часу.
ІХ ст.
Перша половина
XVI ст.
Друга половина
XVI ст.
Кінець
XVIII ст.
Початок
ХХ ст.
Середньовічна історія Нова історія
— Період, що виділений, ми будемо вивчати у 8 класі
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
У ч и т е л ь. Що собою являє історія України Пізнього Середньовіччя та
Нового часу?
Досі зберігаються різні точки зору з цього питання.
Деякі вчені поділяють цей період на козацьку та імперську добу. Дехто
дотримується точки зору, що це уже період нової історії України.
Ми з вами будемо вивчати історію України у 8 класі за такими темами:
• Тема 1. Українські землі в XVI ст. (8 год.)
• Тема 2. Українські землі у першій половині XVII ст. (6 год.)
• Тема 3. Початок Національно-визвольної війни українського народу
середини XVII ст. Відродження української держави. (7 год.)
• Тема 4. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. (7 год.)
• Тема5.УкраїнськіземлінаприкінціXVII —у першійполовиніXVIII ст.
(6 год.)
• Тема 6. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. (5 год.)
Робота з картою
У складі яких держав перебували українські землі наприкінці XV —•
у першій половині XVI ст.? Які це землі? Покажіть їх на карті.
У ч и т е л ь. У першій половині XVI ст. українські землі перебували
у складі Великого князівства Литовського (Київщина, Переяславщина,
частина Волині і Поділля), Польщі (Галичина), Молдавії (Буковина і По-
куття, які згодом були захоплені Туреччиною), Туреччини (Нижня Наддні-
прянщина і Крим входили до Кримського ханства, залежне від Туреччини),
Угорщини (Закарпаття), Московської держави (Чернігово-Сіверські землі).
6.
6
Учні показують накарті країни, у складі яких перебували українські
землі у XVI ст.
Як ми бачимо, більшість українських земель перебувала у складі Вели-
кого князівства Литовського. Наприкінці XV — у першій половині XVI ст.
політика Литва щодо українських земель зазнає змін. Українські землі по-
збавляють автономії, вони переходять під управління урядників Великого
князя.
Звертаємось до рубрик підручника. Виділяємо їх головні особливості
на прикладі одного параграфа. Учні виписують основні рубрики підручни-
ка в зошит.
Знайомимо учнів з додатковою навчальною літературою, історичними
атласами та робочими зошитами, пропонуємо приклади форми роботи з ни-
ми.
• http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/halimonenko-1.htm — Інститут
козацтва: тюркського й українського
• http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/yakovenko-1.htm — Брати/во-
роги або поляки очима українця XVII–XVIII століть.
Для характеристики учнівської діяльності на уроках ознайомлюємо
учнів з видами робіт:
• відповідь на усні питання;
• відповідь на письмові завдання і запитання;
• виконання домашніх завдань є обов’язковим;
• виконання тестових завдань;
• участь у дидактичних іграх.
Учні знайомляться з критеріями навчальних досягнень учнів під час
проведення уроків.
ІV. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф за підручником.
7.
7
Клас
Дата
Тема 1. УКРАЇНСЬКІЗЕМЛІ В ХVІ ст.
Урок 2
Соціальна структура українського суспільства
та економічне життя в XVI ст.
Мета: назвати стани та станові групи тогочасного українського суспільства; за-
стосувати та пояснити на прикладах поняття та терміни; порівняти становище
привілейованих верств тогочасного українського суспільства; пояснити причи-
ни та наслідки виникнення українського козацтва.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: «козак», «стани», «соціальна структура», «шляхта», «філь-
варк».
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Що таке соціальна структура суспільства?
2. Що таке верства? Якими були основні верстви населення українських
земель у другій пол. ХІV–XV ст.?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Сьогодні на уроці ми розглянемо соціальну структуру укра-
їнського суспільства, схарактеризуємо становище основних станів україн-
ського суспільства, з’ясуємо, чим відрізнялося становище привілейованих
та непривілейованих станів.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Становий поділ українського суспільства на початку ХVІ ст.
Робота з текстом підручника
На початку уроку учні отримують завдання.
Опрацювавши текст підручника, складіть таблицю «Становий поділ•
українського суспільства на початку ХVІ ст.».
Стан Правове становище
Робота в групах
Групи мають опрацювати текст документа і дати відповідь на запитання.
1-а група
Дорошенко Д. Історія України
«Через татарську небезпеку вже в кінці XV ст. широкі простори Над-
дніпрянщини, теперішньої Полтавщини, середньої й південної Київщини
й південно-східного Поділля запустіли, багаті й родючі ґрунти стали обло-
гом, зробилися “Диким полем”» (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Осві-
та, 1993. — С. 76).
Завдання
1. Відшукайте на карті (можна використати карту ту, що й на попередньо-
му уроці) українські території, що згадуються в даному документі.
2. Чому ці території були малозаселені?
3. Яку назву вони отримали? Чому?
2-а група
Дорошенко Д. Історія України
«У північній Україні, де скупчилося населення, ставало людям тісно.
Там було багато панів — потомків княжих та боярських родів, вони заводи-
ли поміщицьке господарство, тіснили селян і примушували робити на себе.
8.
8
Та й державна організація...теж докучала населенню повинностями і по-
датками. Тут, у степу, віч-на-віч із татарською небезпекою була воля. Тут
і адміністрація, і пани готові були давати всякі пільги, аби знаходилися
сміливіші люди, які б наважилися тут мешкати» (Дорошенко Д. Історія
України. — К.: Освіта, 1993. — С. 76).
3-я група
Із «Опису України» 1651 року Г. Левассера де Боплана
«…Селяни змушені віддавати своїм панам усе, чого ті хочуть, так що
нема нічого дивного, коли ці нещасні ніколи нічого не відкладають для се-
бе, перебуваючи в таких тяжких умовах залежності. …Пани мають необме-
жену владу не тільки над їхнім майном, але й над їхнім життям. Тому як
трапляється, то ці бідні селяни потрапляють у повну залежність до злих па-
нів та опиняються ще в жалюгіднішому стані, ніж каторжани на галерах.
Таке рабство й призводить до того, що багато хто тікає, а найвідважніші
з них подаються на Запорожжя, яке є місцем притулку козаків на Борис
фені...»
Завдання
1. Про які землі йдеться в документі?
2. Визначте, що є спільного між документами 2-ої та 3-ої груп?
3. На основі цих двох документів визначте, що спонукало селян з північ-
них територій України тікати на південь.
4. Чим приваблювали їх південні українські степи?
4-а група
Грушевський М. С. Ілюстрована історія України
«Земля, кажуть, дає там неймовірні врожаї, вертає посів до ста разів;
сіяти щороку не треба — одного року посіяти, уродить і на другий, а дасть
одного року і другий, і третій урожай; лишити плуг на полі, то він за два-
три дні так обросте, що тяжко його знайти. Трава на пастівнях така висока,
що волів ледве видко в ній, як пасуться: часом навіть і рогів з трави не вид-
ко. Ріки повні рибою, нечувана сила осетрів і іншої риби йде з моря в ріки,
так що під час того її руху списа можна встромити в воду — буде стирчати
як у землі у тій масі риби. Звіра в лісах і степах така сила, що диких биків,
коней та оленей б’ють тільки задля шкіри, а м’ясо кидають» (Грушев-
ський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. —
С. 170–172).
Завдання
1. Як ви думаєте, про які землі йдеться в даному тексті?
2. Чи не є ці відомості перебільшеними?
3. А як ви гадаєте, чому ось такі часом фантастичні розповіді про південні
українські степи існували в оповіданнях тих часів?
Після опрацювання документів доцільно підбити підсумки роботи
в групах і скласти схему «Причини виникнення українського козацтва».
Походження слова «козак»
Далі вчитель пропонує учням дослідити походження слова «козак»
і знайомить їх із варіантами визначень цього терміна.
Обговорення
1. Спробуйте порівняти ці визначення. Що в них спільного, а що відмін-
ного?
2. Як ви думаєте, а чому слово «козак» має різні значення?
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Чим відрізнялося становище привілейованих і непривілейованих станів.
2. Назвіть причини виникнення козацтва.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал за підручником.
9.
9
Клас
Дата
Урок 3
Люблінська унія
Мета:сформувати в учнів уявлення про причини та наслідки виникнення Люб
лінської унії; охарактеризувати її передумови, пояснити причини та наслідки ви-
никнення; проаналізувати зміни, які відбулися на українських землях після при-
йняття унії; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні
явища і події, працювати з джерелами інформації і на їх основі робити певні ви-
сновки та узагальнення.
Основні поняття: «унія», «Річ Посполита», «Шляхетська демократія», «сейм»,
«федерація».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Назвіть стани тогочасного українського суспільства.
2. Порівняйте становище тогочасного українського суспільства.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Вивчення нового матеріалу
Передумови Люблінської унії
Учитель пропонує учням згадати умови Кревської унії 1385 р. та Горо-
дельської унії 1413 р.
У ч и т е л ь. У першій половині ХVІ ст. склалися всі передумови для
остаточного об’єднання Польщі та Литви в єдину державу.
Робота в групах
• 1-а група. На основі тексту підручника з’ясуйте, які передумови скла-
лися для Литви напередодні Люблінської унії
• 2-а група. На основі тексту підручника з’ясуйте, які передумови скла-
лися для Польщі напередодні Люблінської унії.
• 3-я група. З’ясуйте ставлення українців до питання про об’єднання
Литви і Польщі.
Люблінський сейм 1569 р.
Питання про Люблінський сейм вивчається шляхом поєднання розпо-
віді вчителя й опрацювання карти та ілюстрації.
У ч и т е л ь. Об’єднання Польського королівства і Великого князівства
Литовського в одну державу відбулося у 1569 році на спільному сеймі пред-
ставників привілейованих станів обох країн у Любліні. Литовська сторона
прагнула у союзі з Польщею домогтися широкої автономії, мати власну гро-
шову одиницю; зрівняти в правах з польськими шляхтичами дрібну
литовсько-українську шляхту за умови повного об’єднання держав.
Польське королівство висувало свої умови: Велике князівство Литов-
ське утворює з Польщею єдину державу з єдиним королем і спільним сей-
мом; у Великого князівства Литовського залишалися своя адміністрація
і судочинство.
1 липня 1659 р. була підписана Люблінська унія. Проголошувалося
об’єднання Польщі та Литви у єдину федеративну державу Річ Посполиту
(республіку).
10.
10
Влада короля буладуже обмежена. Усі найважливіші питання держав-
ного життя вирішував станово-представницький парламент — сейм. Була
спільна скарбниця і грошова одиниця, єдина зовнішня політика. Автоно-
мія Литви зберігалась тільки на рівні місцевого самоврядування, організа-
ції військ і судочинства. Українські землі перейшли під владу Польщі.
Робота над поняттями
Унія — союз.
Республіка — форма державного правління, що передбачає виборність
органів влади на певний строк.
Федерація — союзна держава, яка складається з кількох державних
утворень, кожне з яких має власні органи влади, але водночас підпорядко-
вується загальнодержавним органам влади.
Робота з картою
1. Відшукайте на карті українські землі, які увійшли до складу Речі По-
сполитої згідно з рішенням Люблінського сейму, та назвіть їх.
2. Висловіть своє власне ставлення до Люблінської унії.
Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії
Після опрацювання відповідного тексту підручника учні відповідають
на запитання.
1. Назвіть вищі державні органи влади в Речі Посполитій.
2. Які зміни сталися в адміністративному управлінні на українських зем-
лях після Люблінської унії?
3. Яких змін зазнала судова система в Україні?
Робота в парах
Працюючи в парах, учні повинні визначити позитивні та негативні на-
слідки Люблінської унії для України та скласти таблицю в зошиті.
Орієнтовний варіант таблиці
Наслідки Люблінської унії для України
Позитивні Негативні
1. У рамках однієї держави
об’єдналася більшість україн-
ських земель. Це сприяло куль-
турному і політичному
об’єднанню українського наро-
ду, створювало передумови для
перетворення його в націю.
2. Запорозьке козацтво активно
залучалось до політичного жит-
тя і швидко перетворилося на
самостійну політичну силу.
3. В Україні зросла мережа закла-
дів освіти, став відчутним куль-
турний вплив Західної Європи
1. Зросли повинності і податки для селян
і міщан.
2. Українське населення зазнавало
національно-релігійних утисків.
3. Багато українських князів і шляхта
ополячувалися. Це означало, що укра-
їнське суспільство втрачало свою по-
літичну еліту.
4. Українці потерпали від сваволі з боку
шляхти і коронного польського вій-
ська.
5. Польська держава не здатна була за-
хистити українські землі від турецько-
татарської агресії
У ч и т е л ь. Таким чином, результати Люблінської унії для українців
були суперечливими, негативні наслідки значно ускладнили процес фор-
мування української нації.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Назвіть причини укладання Люблінської унії.
2. Коли та за яких умов було укладено унію?
3. Які українські землі ввійшли до складу Польщі?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником.
2. Вивчити нові поняття.
11.
11
Клас
Дата
Урок 4
Братства таРеформація в Україні
Мета: сформувати уявлення учнів про релігійні організації — братства; охарак-
теризувати становище православної церкви, особливості реформаційних рухів
в українських землях; оцінити діяльність єзуїтів і православних братств; розви-
вати в учнів уміння аналізувати історичні джерела, визначати суть і значення іс-
торичних подій.
Основні поняття: «православна церква», «католицька церква», «Реформація»,
«Контрреформація», «протестантизм», «соцініанство».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Назвіть час та місце укладання Люблінської унії.
2. Покажіть на карті землі, які ввійшли до складу Речі Посполитої.
3. Назвіть позитивні та негативні наслідки Люблінської унії для україн-
ських земель.
4. Поясніть поняття «Люблінська унія».
5. Які дві гілки утворилися у християнській церкві в 1054 р.?
6. До якої з цих двох гілок християнства належала Українська церква?
7. Як змінилося становище Української православної церкви після Люб
лінської унії?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
У ч и т е л ь. Становище православної церкви після укладення Люблін-
ської унії суттєво погіршилось, через що поширювався процес переходу
українського населення в католицизм. У 80-х роках ХІІІ ст. з’являються
й активно поширюються громадські організації православного міщан-
ства — церковні братства.
IV. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. У 1054 р. християнство остаточно розкололося на західне
і східне. Утворилася римсько-католицька церква на території Рима, яку
очолював Папа Римський, та греко-православна з центром у Константино-
полі, яку очолював Константинопольський патріарх. Між двома гілками
точилася постійна боротьба. У 1439 р. Флорентійська унія оголосила про
об’єднання Західної і Східної церков, яку здійснити не вдалося.
Православні братства
У ч и т е л ь. В Україні наприкінці XVI — у першій половині XVII ст.
розгорнулася боротьба між католицизмом і православ’ям. На Україні за-
сновувалися єзуїтські школи та колегіуми. Вони сприяли поширенню осві-
ти в Україні.
Робота над поняттями
Єзуїти — члени католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса»,
що було створене для зміцнення католицької віри і влади Папи Римського.
У ч и т е л ь. На захист православ’я у 80-х роках XV ст. на українських
землях з’являються й активно поширюються громадські організації право-
славного міщанства — братства.
Робота в групах
• 1-а група. На основі тексту підручника з’ясуйте час виникнення
братств.
• 2-а група. На основі тексту підручника з’ясуйте склад братств.
• 3-я група. На основі тексту підручника з’ясуйте задачі братств.
12.
12
Орієнтуючись на відповідіучнів, учитель дає визначення поняттю:
Братства — національно-релігійні громадські об’єднання міщан при
православних церквах, які стали на захист православ’я. Вони протистояли
наступу католицизму та уніатства, національному гнобленню. Існували до
початку XVIII ст.
Для більш детального усвідомлення завдань, які вирішували братства,
учні складають схему.
Надавали грошові позики, рятували
міщан від боргів, для збіднілих братчи-
ків влаштовували притулки
Стали на захист православ’я й права
українців на свою національно-
релігійну самобутність і незалежність
БРАТСТВА
Надсилали скарги до суду і міських
магістратів, направляли посольства до
королів, шукали допомоги у шляхти
Відкривали друкарні і школи, видава-
ли й поширювали полемічні твори
Завдання
1. Поясніть причини виникнення братств. Які питання вони вирішу
вали?
2. Поміркуйте, яку роль відігравали братства в національно-визвольному
русі.
Реформація в Україні
Робота з текстом підручника
Прочитайте текст у підручнику і виконайте такі завдання.
1. Визначте причини виникнення Реформації та Контрреформації.
2. Визначення нових понять занесіть до зошита.
Учитель заслуховує 2–3 учнів та робить висновок.
У ч и т е л ь. У житті держави підвищувалася роль шляхти, яка прагну-
ла до влади і розширення своїх землеволодінь, але найбільше земель мала
церква. Це сприяло поширенню реформаційних ідей в Україні, соцініан-
ства.
Робота над поняттями
Реформація — рух, спрямований на реформування церкви. Це значне
явище в європейській і світовій історії, пов’язане з виникненням у XVI ст.
нових християнських вчень, відходом від католицизму частини віруючих.
Соцініанство — одна із течій протестантизму, яка виникає в XVI ст.,
назва якої походить від імені основного теоретика Фавста Соціна.
Соцініанство
• Визнавали тільки Бога-Отця;
• заперечували ікони і всі обряди;
• виступали проти воєн і смертної кари;
• проголошували свободу думок і переконань;
• займалися відкриттям шкіл, друкарень, поширювали літературу;
• було поширене на Волині, Поділлі, в Києві, Житомирі
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. В якому становищі перебувала православна церква на українських зем-
лях в XVI ст.?
2. З якою метою створювалися братства?
3. Дайте визначення поняттям «Реформація» та «Контрреформація».
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, виконати завдання
до нього.
2. Засвоїти зміст нових понять.
13.
13
Клас
Дата
Урок 5
Берестейська унія
Мета:ознайомити учнів з процесом утворення Берестейської церковної унії;
охарактеризувати особливості становища православної церкви; пояснити при-
чини та наслідки утворення греко-католицької церкви; давати характеристику
особливостям становища православної церкви; пояснювати причини та наслід-
ки утворення греко-католицької церкви; визначати хронологічну послідовність
основних подій.
Основні поняття: «унія», «криза», «православна церква», «католицька церква»,
«Берестейська унія», «полемічна література».
Тип уроку: урок засвоєння знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Як і з якою метою виникли братства?
2. Чому в ХVІ ст. на українських землях почалася Реформація?
3. Що ви знаєте про Львівську братську школу?
ІІI. Мотивація навчальної діяльності
Обговорення питання
Як на ваш розсуд, чому саме після укладення Люблінської унії для•
польської влади набуло актуальності питання об’єднання двох цер-
ков — католицької і православної?
IV. Вивчення нового матеріалу
Становище Української православної церкви
Робота зі схемою
УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
КРИЗА
Втрата власної дер-
жави. Необхідність
протистояти поль-
ському католицизму
Складні зовнішні обстави-
ни (захоплення турками
Константинополя, який
втрачає статус центру
православ’я)
Піднесення Московської
митрополії, яка воліла
бачити Україну під сво-
їм впливом
Завдання
1. Охарактеризуйте становище Української православної церкви в другій
половині XVI ст.
2. Чим був зумовлений такий її кризовий стан?
Розвиток полемічної літератури
Робота з текстом підручника
Прочитайте текст у підручнику і складіть в зошиті таблицю «Полеміч-
на література».
14.
14
Орієнтовний варіант таблиці
Автортвору Назва твору
Герасим Смотрицький «Ключ царства небесного» і «Календар римський но-
вий», «Тренос»
М. Смотрицький «Тренос»
Автор невідомий «Пересторога»
І. Вишенський «Послання до єпископів»
І. Потій «Унія»
І. Борецький «Протестація»
Робота над поняттями
Полемічна література — твори релігійного спрямування, у яких ви-
сувалися докази авторів, спрямовані проти поглядів їх противників.
Берестейська церковна унія
Робота в групах
• 1-а група. На основі тексту підручника з’ясувати передумови укладан-
ня Берестейської унії.
• 2-а група. На основі тексту підручника з’ясувати основні умови, на яких
укладалася дана унія.
• 3-я група. На основі тексту підручника з’ясувати результати та наслід-
ки Берестейської церковної унії.
Учитель заслуховує відповіді груп.
Учитель підбиває підсумок «Наслідки підписання Берестейської унії».
1. Утворення ГКЦ призупинило процес поширення католицизму та опо-
лячення в українських земля.
2. ГКЦ відіграла чималу роль у збереженні української православної об-
рядовості, мови, культури.
3. Справжньої рівності православ’я з католицькою церквою ГКЦ не до-
сягла.
4. Прийняття унії призвело до розколу національної єдності українців.
Захист православ’я стане в подальшому важливим гаслом національно-
визвольної боротьби наприкінці XVI — в середині XVII ст.
5. Численні католицькі ордени розгорнули місіонерську діяльність
в українських землях.
6. Унія завдала удару реформаційному рухові в українських землях.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Коли та з якою метою була укладена Берестейська унія?
2. Кого з полемістів ви запам’ятали?
3. Дайте власну оцінку Берестейській унії.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником та виконати завдан-
ня в кінці параграфа.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Підготувати повідомлення «Дмитро Вишневецький».
15.
15
Клас
Дата
Урок 6
Запорозька Січ
Мета:сформувати уявлення про козацьку республіку — Запорозьку Січ; охарак-
теризувати особливості військово-політичної організації козацтва; пояснити
причини виникнення українського козацтва; продовжувати розвивати вміння
працювати з історичною картою, вчити показувати на карті місця Запорозьких
Січей — фортець та володінь Запорозької Січі; давати характеристику особли-
востям військово-політичної організації козацтва; пояснювати причини виник-
нення українського козацтва; визначати хронологічну послідовність основних
подій; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Запорозька Січ»,
«козацька республіка»; показувати на карті місця Запорозьких Січей — фортець
та володінь Запорозької Січі.
Основні поняття: «козак», «Запорозька Січ», «козацька республіка», «гетьман»,
«кошовий отаман», «козацька рада», «кіш», «курінь», «клейноди».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Охарактеризуйте становище православної церкви в XVI ст.
2. Дайте визначення поняттю «полемічна література».
3. Коли була укладена Берестейська унія та якими були її наслідки?
ІІI. Мотивація навчальної діяльності
Учитель визначає роль козацтва в минулому та сьогоденні українсько-
го народу.
IV. Вивчення нового матеріалу
Виникнення Запорозької Січі. Дмитро Вишневецький
Учні пригадують та називають визначення терміна «козак».
Робота з текстом підручника
Прочитайте текст у підручнику, визначте головні причини виникнення
козацтва та занесіть їх до зошита.
Робота над поняттями
У ч и т е л ь. Основним центром життя козаків було Запорожжя, або
Низ, звідси назва «запорожці», або «низові козаки». Так утворилася Запо-
розька Січ — центральне укріплення козаків, де знаходилося також вій-
ськове і адміністративне керівництво контрольованих козаками тери
торій.
З кінця 70-х — на початку 80-х років ця сама назва стала вживатися
для визначення всієї території, де проживали козаки, яка дістала назву
«Запорозькі Вольності».
Клейноди — військові відзнаки козаків.
Гетьман — головний, старший серед козаків.
Курінь — житло козаків.
Кіш — козацький табір.
Військові старшини — адміністрація на Січі, яка також обиралась на
козацькій раді.
Булава — металева паля з кулею, символ влади гетьмана та кошового
отамана.
Бунчук — паля з кулею, оздоблена пасмами кінського волосся.
Корогви — козацькі прапорці.
16.
16
Повідомлення учнів
Повідомлення учнівпро Дмитра Вишневецького.
Вислухавши повідомлення учня, опрацювавши відповідний матеріал
у підручнику, учні мають висловити власну оцінку діяльності Д. Вишне-
вецького.
Життя та побут козаків
Робота з текстом підручника
• 1-а група. На основі тексту підручника визначте, яким був одяг та за-
чіска козаків.
• 2-а група. На основі тексту підручника визначте, якою була їжа коза-
ків.
Творче завдання
З числа наведених рис, оберіть притаманні українським козакам.•
Військова доблесть; мужність; хоробрість; марнославство; спритність;
прагнення слави; байдужість до смерті; винахідливість; чесність; щирість;
схильність до лінощів і гультяйства, зневажливе ставлення до релігії, ще-
дрість, повага до старших, неписьменність; безпечність; легковажність; по-
чуття патріотизму; прагнення збагачення; почуття гумору, любов до музи-
ки і пісні.
Робота в групах
• 1-а група. Користуючись ілюстрацію та тестом підручника, опишіть ви-
гляд Запорозької Січі.
• 2-а група. Використовуючи текст підручника, ілюстрацію та роздаваль-
ні матеріали, підготувати інсценування «Козацька рада».
• 3-я група. Використовуючи текст підручника та роздавальний матері-
ал, скласти схему «Устрій Запорозької Січі».
V. Узагальнення та систематизація знань
Метод «Мікрофон»
Яка зі згаданих нами теорій про походження козацтва, на ваш погляд,
є найбільш вірогідною і чому?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф за підручником та виконайте зав
дання в кінці параграфа.
2. Складіть письмово речення з новими поняттями.
3. Підготувати повідомлення:
• «Іван Підкова»;
• «Криштоф Косинський»;
• «Северин Наливайко».
17.
17
Клас
Дата
Урок 7
Козацтво наприкінціXVI ст.
Мета: показати напрямки козацьких походів та перших повстань; визначити
хронологічну послідовність основних подій; застосовувати та пояснювати на
прикладах поняття та терміни: «реєстрове козацтво», «національно-визвольний
рух»; назвати імена значних козацьких провідників; пояснити причини та наслід-
ки перших козацьких повстань; охарактеризувати особливості військового мис-
тецтва козаків.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Основні поняття: «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «національно-виз
вольний рух».
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Коли і де була заснована перша Запорозька Січ?
2. Назвіть ім’я першого гетьмана.
3. Назвіть причини виникнення козаків.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Підписання Люблінської та Берестейської уній призвели
до відчутного погіршення становища українців. Як ці зміни вплинули на
життя козаків, ми будемо говорити на цьому уроці.
IV. Вивчення нового матеріалу
Військове мистецтво козаків
Робота в групах
• 1-а група. На основі тексту підручника підготувати повідомлення «Ко-
зацька піхота».
• 2-а група. На основі тексту підручника підготувати повідомлення «Ор-
ганізація і ведення бою козаків».
• 3-я група. На основі тексту підручника підготувати повідомлення «Ко-
зацький флот».
• 4-а група. На основі тексту підручника підготувати повідомлення «Ко-
зацька розвідка».
Утворення реєстрового козацтва
Робота над поняттям
Реєстрове козацтво — козаки, які за плату служили польському коро-
лю, заносилися до особливого списку — «реєстру».
Робота з текстом підручника
Опрацювати відповідний текст підручника і дати відповідь на запитання.
1. Кого та чому називали реєстровими козаками?
2. Що стало причиною виникнення реєстрового козацтва?
3. Які привілеї мали реєстрові козаки ? (Вони звільнялися від сплати по-
датків і виконання всіх повинностей; володіли землею, яку могли пере-
давати у спадок.)
Повстання 1591–1596 рр.
Робота над поняттям
Національно-визвольна боротьба (рух) — масовий рух представників
різних станів за релігійну, соціальну, політичну свободу всього народу. Ви-
щий прояв цієї боротьби — збройне повстання проти іноземного панування.
18.
18
«Коло ідей»
Учитель пропонуєучням висловити власні судження щодо причини по-
силення виступів козаків наприкінці ХVI ст. Всі висловлені учнями запи-
суються на дошці і в разі необхідності коригуються учителем.
Виступ учнів з повідомленнями «Криштоф Косинський» та «Северин
Наливайко».
Робота з картою
Прослухавши повідомлення, учні мають за допомогою карти дати від-
повіді на запитання.
1. Де і коли розпочалось повстання К. Косинського?
2. Які міста були обложені і захоплені повстанцями?
3. Де і коли відбувся найважливіший бій повстанців з польським вій-
ськом?
4. Де в цей час перебувала Запорозька Січ?
5. Де були зосереджені козацькі війська С. Наливайка та Г. Лободи
у 1594 р.?
6. Коли відбулася битва біля Білої Церкви між козаками і польським вій-
ськом під проводом С. Жолкевського?
7. Назвіть місце і дату остаточного розгрому козацького війська.
Робота з таблицею
• 1-а група. На основі тексту підручника скласти хронологічну таблицю
«Повстання козаків під проводом К. Косинського1591–1593 рр.» і від-
творити її на дошці.
• 2-а група. На основі тексту підручника скласти хронологічну таблицю
«Козацьке повстання під проводом С. Наливайка у 1594–1596 рр.».
Орієнтовний зразок таблиці
Дата Подія Підсумки повстань
1591–1593 рр. Козацьке повстання на чолі
з Криштофом Косинським
Повстанці зазнали поразки.
Збройна боротьба козацтва на
чолі з Косинським за свої ста-
нові права була початковим
етапом козацьких повстань
1594–1597 рр. Козацько-селянське повстання на
чолі із Северином Наливайком.
Набуло ознак козацької війни,
вплинуло на селян — вони стали
активною силою у боротьбі
Частина козаків, оточена
польськими військами, вика-
зала Наливайка шляхті. Ва-
тажка повстання стратили
у Варшаві
V. Узагальнення та систематизація знань
Учитель пропонує учням висловити свої думки спочатку про причини
поразки козацько-селянських повстань 90-х років ХVІ ст., а потім про їхнє
значення. (Найкраще це зробити методом «Мозкова атака».) Всі думки
учнів фіксуються на дошці, а потім робиться загальний висновок по кожно-
му із питань.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф за підручником та виконайте зав
дання в кінці параграфа.
2. Дати письмову відповідь на запитання «Причини поразки та наслідки
козацько-селянських повстань ХVI ст.».
3. Троє учнів готують випереджальні завдання «Стан освіти в Україні» та
«Розвиток книгодрукування» та «Першодрукар Іван Федоров».
19.
19
Клас
Дата
Урок 8
Культура УкраїниХVI ст. Розвиток освіти
Мета: визначити умови і стан розвитку культури в українських землях, а також
з’ясувати, як ці обставин впливали на розвиток освіти і науки; розвивати в учнів
уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації і на їх основі ро-
бити висновки та узагальнення, на конкретних прикладах духовної культури роз-
кривати характерні риси культури українського народу.
Основні поняття: «культура».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Люблінська унія започаткувала активний наступ на укра-
їнські землі, православну культуру, національну культуру. Разом з тим че-
рез Польщу на українські землі проникали ідеї Реформації, Відродження,
гуманізму.
ІІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
Перш ніж розпочати вивчення нової теми, вчитель активізує увагу
учнів з допомогою запитань:
1. Чи мала Україна в кінці ХVІ — на поч. ХVІІ ст. власну державу?
2. До складу яких держав входили українські землі в даний період?
3. Яку політику проводили уряди даних держав щодо українського на
роду?
4. Який новий стан українського суспільства сформувався в даний пе
ріод?
5. Яку роль у житті українців відігравала Українська православна церква?
IV. Вивчення нового матеріалу
Умови і стан розвитку культури
Робота в парах
Учитель пропонує учням попрацювати в парах.
• 1-й учень. На основі тексту підручника визначає умови, що негативно
впливали на розвиток культури в другій половині ХVІ — на початку
ХVІІ ст.
• 2-й учень. На основі тексту підручника визначає умови, що позитивно
впливали на розвиток культури в другій половині ХVІ — на початку
ХVІІ ст.
Далі учні обговорюють виконане завдання в парах та записують до зо-
шита відповіді. Учитель заслуховує одну з пар.
Стан освіти. Розвиток книгодрукування
Робота з картою
За допомогою карти атласа «Культура та церква в українських землях
у ХIV — 1-й половині XVII ст.» виконайте завдання.
1. Назвіть місто, де діяла єдина в українських землях академія.
2. Де було створено перше Євангеліє, написане українською мовою?
3. Назвіть міста, де діяли братські школи.
Робота в групах
Учитель поділяє учнів на дві групи. Використовуючи текст підручни-
ка, а також інформацію учнів, що готували випереджальне завдання «Стан
20.
20
освіти в Україні», групимають заповнити таблицю «Діяльність Острозької
академії та Львівської братської школи».
№ Запитання Острозька академія Львівська братська школа
1 Дата 1576 р. 1439 р.— братство;
1586 р.— школа
2 Місто Острог Львів
3 Засновник Василь-Костянтин Острозь-
кий
Львівське братство
4 Видатні
викладачі
Г. Смотрицький, В. Суразь-
кий, Д. Наливайко, І. Княги-
нецький, Андрій Римша, Ки-
рило Лукаріс
І. Борецький, Ст. Зизаній,
К. Ставровецький
5 Видатні
вихованці
М. Смотрицький, З. Копис-
тенський, І. Борецький,
П. Сагайдачний
П. Могила
6 Друковані
видання
Острозька Біблія «Апостол», «Буквар», «Гра-
матика Зизанія», «Адель
фотес»
7 Особливі озна-
ки навчально-
го закладу
Перший православний за-
клад європейського рівня на
українських землях
Заснований на засадах демо-
кратизму, рівності учнів, ви-
сокі вимоги до викладачів,
науковий рівень
Повідомлення учнів «Розвиток книгодрукування» та «Першодрукар
Іван Федоров».
Завдання учням
1. Знайти на карті українські міста, де діяли друкарні.
2. Назвіть місто, де І. Федоров видав книги «Апостол» і «Буквар»?
3. Які книги видав Іван Федорович в Острозі?
Розвиток української мови
Староруська (проста) мова широко використовувалася у побуті, для на-
писання судових та урядових документів, полемічних та ораторських тво-
рів, поезій, літописів.
Слов’яноруська, або старослов’янська мова, використовувалася для на-
писання церковних книг і залишалася незрозумілою для простого народу.
Завдання учням
Які факти свідчили про те, що українська мова перетворювалась на•
державну мову?
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. За яких умов розвивалася українська культура в ХVІ ст.?
2. Які навчальні заклади існували в Україні на той час?
3. Який навчальний заклад тих часів в Україні давав початки вищої освіти?
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
21.
21
Клас
Дата
Урок 9
Розвиток українськогомистецтва
Мета: охарактеризувати стан розвитку української архітектури, образотворчого
та ужиткового мистецтва в XVI на початку XVII ст.; розвивати в учнів уміння на
основі джерел інформації визначати характерні ознаки розвитку українського
мистецтва, на конкретних прикладах матеріальної та духовної культури визна-
чати характерні риси українського народу; на основі пам’яток української куль-
тури виховувати в учнів національно-патріотичні та естетичні почуття.
Основні поняття: «іконопис», «книжкова мініатюра», «гравюра», «бароко».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Історичний диктант
1. Наприкінці XVI ст. українські землі входили до складу: __ , __ .
2. У цей період формується новий стан українського суспільства — __ .
3. Тяжкий національний гніт, зростаюча загроза ополячення й окатоли-
чення, складне становище Української православної церкви, спустош-
ливі напади турків та татар __ впливали на розвиток української куль-
тури.
4. У побуті для написання судових та урядових документів, полемічних
та ораторських творів, поезій, літописів використовувалася __ мова,
а церковні книжки писалися __ мовою.
5. Першою відомою книгою Святого Письма, що була написана тогочас-
ною народною мовою, стало... .
6. Реформаційний рух зумовив появу в Україні __ та __ шкіл.
7. Найбільшвідомимиправославниминавчальнимизакладамитогочасної
України були ...та __ .
8. Засновником Острозької академії був __ . Це був перший__ навчальний
заклад на території України.
9. У 1574 р. з’явилися перші друковані в Україні книги — __ і __ .
10. Найбільш досконалим виданням І. Федорова стала надрукована
у 1581 р. церковнослов’янською мовою __ .
11. Історичні твори, в яких з позиції середньовічного світогляду описані
події за роками, називаються — __ .
12. До середини XVIІ ст. на українських землях у різний час діяло__ дру-
карень.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
Архітектура і містобудування
У ч и т е л ь. ХVІ ст. характеризується високим розвитком зодчества.
В архітектурі того періоду панували два стилі: бароко та класицизм.
Робота над поняттями
Бароко (від італ. bаrоссо — вигадливий, чудернацький) — стиль у мис-
тецтві, що характеризується переходом від ясного, величавого урівноваже-
ного і гармонійного мистецтва Відродження до мистецтва, наповненого ди-
намікою і занепокоєнням. Для бароко характерна пишність і грандіозність,
висока емоційність, багата фантазія. Існувало з кінця XVI до середини
XVIII ст.
22.
22
Класицизм (від лат.сlassicus — зразковий) — стиль у мистецтві, для
якого характерна строгість і чіткість архітектурних форм. Зразком для
нього було класичне (давньогрецьке і давньоримське) мистецтво. Існував
у XVII–XVIII ст.
Учитель розкриває основні напрями в розвитку архітектури:
• будівництво оборонних споруд, замків і фортець;
• поява нового виду оборонних споруд — оборонних замків;
• містобудування, поява кам’яниць;
• будівництво культових споруд.
Бесіда за питаннями
1. Чому в даний період широкого розмаху набуло будівництво оборонних
споруд?
2. Які регіони України мали найбільшу кількість оборонних споруд? Чо-
му саме вони?
Робота з текстом підручника
На основі тексту підручника з’ясуйте:
Які пам’ятки архітектури тих часів збереглися до наших днів?•
Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво
Робота в групах
• 1-а група. На основі тексту підручника охарактеризуйте основні здобут-
ки українського образотворчого мистецтва.
• 2-а група. На основі тексту підручника визначте, яких успіхів досягли
майстри декоративно-ужиткового мистецтва.
Учитель заслуховує доповіді груп.
V. Узагальнення та систематизація знань
Наприкінці уроку діти ще раз називають основні досягнення архітек-
тури, образотворчого мистецтва та декоративно-ужиткового мистецтва.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф за підручником та виконати зав
дання в кінці параграфа.
2. Вивчити визначення нових понять.
23.
23
Клас
Дата
Урок 10
узагальнення тасистематизація знань за темою
«Українські землі в XVI ст.»
Мета: повторити та узагальнити матеріал, вивчений з даної теми, а саме: утво-
рення Речі Посполитої та суспільно-політичні зміни на українських землях після
Люблінської унії; виникнення українського козацтва та Запорозької Січі,
козацько-селянські повстання кінця ХVІ — початку ХVІІ ст.; провести тематичне
оцінювання з даної теми; розвивати в учнів уміння працювати з історичними
джерелами і на їх основі робити певні висновки та узагальнення; складати
зв’язну послідовну розповідь, ставити запитання, висловлювати свою точку зо-
ру; сприяти патріотичному вихованню учнів.
Обладнання: роздавальні картки з текстовими та візуальними історичними
джерелами.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Урок проходить у вигляді змагання (гри) трьох команд. Про правила
гри вчитель попереджає перед початком заняття.
ІІ. Основна частина уроку
Завдання 1. Кращий знавець карти
Від кожної команди відповідає один учень.
Завдання для 1-ої команди
Показати на карті українські землі, які ввійшли до складу Речі Поспо-•
литої після Люблінської унії 1569 р. Який адміністративно-тери
торіальний устрій запроваджувався на цих землях?
Завдання для 2-ої команди
За допомогою карти атласа «Культура та церква в українських землях•
у ХIV — 1-й половині XVII ст.» визначте, які споруди і чому переважа-
ли в архітектурі українських міст.
Завдання для 3-ої команди
Показати на карті українські території, які у ХV ст. називали «Дике•
поле». Поясніть виникнення цієї назви.
Завдання 2. З глибини віків
Про яку причину виникнення козацтва свідчить ваш документ? Свою•
відповідь аргументуйте.
Завдання для 1-ої команди
Видатний український мислитель Станіслав Оріховський-Роксолан
у трактаті «Напучення польському королю» 1543 р. писав: «Доки ти жи-
веш у Краківському замку, люд Русі гине. Та ще й як гине! Цього без сліз
і розповідати неможливо: ніхто людей не захищає, ніхто не боронить; міста
попалено, фортеці зруйновано; багатьох славних лицарів посічено або за-
брано в полон; немовлят порубано, літніх повбивано, дівчат зґвалтовано
прилюдно, жінок збезчещено на очах у чоловіків, молодиць пов’язано й за-
брано разом із реманентом і худобою, так що нема чим і землю обробити.
Жах і смуток всюди по полях і в оселях наших».
Завдання для 2-ої команди
Польський дипломат та історик Самуїл Грондський щодо виникнення
козацтва зауважував: «Ті з русинського (українського) народу, які... не хо-
тіли тягнути ярмо й терпіти владу місцевих панів, йшли в далекі краї, тоді
ще не заселені, і набували собі право на волю.., засновували нові поселення
і, щоб відрізнятись від підданих, залежних від панів, стали називати себе
козаками».
24.
24
Завдання для 3-оїкоманди
Венеціанець Д. Ліппомано, який 1575 р. побував із дипломатичною мі-
сією в Польщі, писав: «Нещасні селяни, вилучені з-під опіки закону й від-
дані на сваволю панів, перебувають у найжалюгіднішому стані, бо пани мо-
жуть розпоряджатися їхнім господарством і навіть життям як їм
заманеться, а селянин у жодному суді не може знайти ніякого захисту».
Завдання 3. Словесний теніс
Команди обмінюються запитаннями за темою «Козацькі звичаї. Вій-
ськова майстерність козаків». Одна команда швидко ставить запитання, ін-
ша — дає швидку відповідь без обмірковування. Вони працюють за схемою.
Перша команда ставить запитання другій, та відповідає, потім одразу
ж ставить запитання третій, та відповідає. Далі друга команда ставить за-
питання першій і третій. Третя команда ставить запитання першій і другій
і т. ін. Необхідно стежити, щоб кожна команда поставила однакову кіль-
кість запитань і дала однакову кількість відповідей.
Завдання 4. Вгадай героя
Учитель зачитує розповіді про історичних осіб, а учні повинні вгадати,
про кого йдеться. Яка команда швидше дасть відповідь, та й отримує бали.
За кожну правильну відповідь нараховується один бал, а якщо команда ще
й доповнить розповідь про даного героя, то отримує ще два бали.
1. Походив із давнього українського князівського роду. Замолоду поки-
нув батьківський дім задля лицарської слави. Рано виявив хист полко-
водця. У 1550 році призначено старостою черкаським і канівським. За-
тим він отримав посаду прикордонного стражника на Хортиці. Там, на
Малій Хортиці, за його ініціативою запорожці збудували фортецю.
(Дмитро Вишневецький).
2. За походженням він був дрібним шляхтичем з Підляшшя. Дістав серед
січового товариства ім’я «заслуженого козака». Не раз виявляв муж-
ність у боротьбі з татарами. Був гетьманом реєстрового козацтва, за
службу отримав маєток, який у нього відібрав Януш Острозький. Обу-
рений цим вчинком, він піднімає козаків на повстання. (Криштоф Ко-
синський)
3. Уродженець міста Гусятин на Поділлі. Здобув освіту в Острозькій ака-
демії, де викладав його брат. Брав участь у морських походах козаків
проти турків та татар. За наказом брацлавського старости Калинов-
ського у нього відібрали маєток і закатували його батька. Згодом він по-
лишає службу, створює озброєний загін козаків і підіймає їх на пов
стання у 1594 році. (Северин Наливайко)
ІІІ. Підсумки уроку
Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки змагання. Підраховують-
ся зароблені командами бали, й оголошується переможець. При цьому учні
з команди, що перемогла, отримують оцінки, на один бал вищі.
25.
25
Клас
Дата
Тема 2. УКРАЇНСЬКІЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.
Урок 12
Соціально-економічний розвиток українських земель
у складі інших держав
Мета: визначити особливості соціально-економічного та політичного станови-
ща українців у першій половині XVII ст.; з’ясувати, як відбувалося зростання
магнатського землеволодіння на українських землях; встановити причини й на
слідки поширення фільваркових господарств; охарактеризувати розвиток ук
раїнських міст у першій половині XVII ст.
Основні поняття: «латифундія», «фільваркове господарство», «кріпацтво».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. До складу якої держави входило більшість українських земель на по-
чатку XVII ст.?
2. Назвіть і покажіть на карті воєводства, які були утворені на україн
ських землях після їх входження до складу Речі Посполитої.
3. Яку політику проводила Річ Посполита щодо українців?
4. Назвіть основні ознаки економічного розвитку українських земель
у другій половині XVI ст.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Проблемне завдання уроку
Визначити, як соціально-економічні процеси, що відбувалися на укра-•
їнських землях у першій половині XVII ст., вплинули на становище
українського населення.
IV. Вивчення нового матеріалу
Зростання магнатського землеволодіння
Робота зі схемою
Учитель пропонує розглянути схему та виконати завдання.
За рахунок купівлі
маєтків та земель
За рахунок успадкуван-
ня маєтків та земель
За рахунок захоплення
окраїнних територій
Шляхи зростання магнатських землеволодінь
За рахунок дарувань з боку королів
та князів
За рахунок захоплення маєтків
та земель
Завдання
1. Якими шляхами формувалися великі магнатські землеволодіння в Ук
раїні?
2. Як це впливало на становище простого населення?
Робота з картою
Користуючись картою атласа «Господарство українських земель у XVI —
першій половині XVII ст.», назвіть власників найбільших землеволодінь
і воєводства, де були розташовані маєтки Вишневецьких та Острозьких.
26.
26
Поширення фільварків. Розвитоктоварного виробництва
Робота над поняттям
Фільварок — поміщицьке товарне господарство, в якому використову-
ється праця кріпаків, а продукція вирощується для продажу на ринку.
У ч и т е л ь. Права магнатів на придбані або загарбані землі затверджу-
валися великокнязівськими та королівськими грамотами. Із кінця XVI ст.
сейми дозволили королю роздавати на «вічність» особам зі шляхетського
стану «пустині» в Придніпров’ї, причому не тільки незайняті, а й заселені
селянами та козаками землі
Розвиток міст
Робота з таблицею
Процеси, які заважали розвитку міст
• Панування феодально-кріпосницьких відносин.
• Всевладдя магнатів і шляхти:
без сплати мита продукція фільварків вивозилася за кордон;
у маєтках запроваджувалося промислове виробництво, що призводило до
звуження ринку збуту виробів ремісників.
• Поява на землях феодалів не цехових ремісників — «партачів», які вели го-
стру конкурентну боротьбу з цеховими ремісниками.
• Великі побори та повинності городян на користь держави
Запитання
Як ви вважаєте, які процеси на українських землях гальмували розви-•
ток міст?
Робота з атласом
Користуючись картою атласа «Господарство українських земель
у XVI — першій половині XVII ст.», назвіть:
1) українські міста, в яких мешкало понад 10 тис. осіб;
2) ремесла, які були поширені на території українських земель.
V. Узагальнення та систематизація знань
Складання узагальнювальної таблиці
Основні ознаки соціально-економічного розвитку
українських земель у першій половині XVII ст.
• Зростання магнатського землеволодіння.
• Розвиток фільваркового виробництва.
• Освоєння нових земель.
• Зростання міст.
• Розширення зовнішньої та внутрішньої торгівлі.
• Посилення процесу закріпачення селянства.
• Посилення феодально-кріпосницької експлуатації населення.
• Погіршення становища селянства та міщанства
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
27.
27
Клас
Дата
Урок 13
Церковне життяпісля Берестейської унії
Мета: охарактеризувати зміни, що відбулися в церковному житті України вна-
слідок Берестейської унії; назвати діячів культурно-церковного життя; з’ясувати,
яких заходів для зміцнення православної церкви ужив Петро Могила; порівняти
становище православної та греко-католицької церков.
Основні поняття: «право ставропігії».
Тип уроку: вивчення нової теми.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Яким було становище православної церкви в другій половині ХVІ ст.?
2. Чому з’явилася ідея про унію православної та католицької церков? На
яких умовах пропонувалося здійснити унію?
3. Чи вдалося об’єднати католицьку і православну церкви в єдину христи-
янську церкву? Чому?
4. Розкажіть про утворення греко-католицької церкви.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні
Робота в групах
Групи опрацьовують матеріал підручника, історичні довідки та схему,
мають дати відповіді на запитання.
1-а група
Іов (Іван) Борецький. Історична довідка
• Український церковний, політичний і освітній діяч;
• народився на Львівщині, навчався у Львівській братській школі, а по-
тім за кордоном;
• працював учителем, а потім ректором Львівської братської школи;
• у 1618 р. обраний настоятелем Михайлівського Золотоверхого монас-
тиря в Києві;
• у 1620 р. висвячений на митрополита;
• великі надії покладав на розвиток освіти та книгодрукування, заснував
Київську братську школу і був її покровителем.
Завдання
1. Визначте, які шляхи пропонував Борецький, щоб подолати кризовий
стан православної церкви.
2. Що він зробив для того, щоб вивести церкву з такого стану?
2-а група
Петро Могила. Історична довідка
• Народився 1596 р. в сім’ї молдовського господаря, навчався у Львів-
ській братській школі, а потім у європейських університетах;
• служив у польському війську, брав участь у битві під Хотином, але зго-
дом постригся в ченці;
• у 1627 р. затверджений архімандритом Києво-Печерської лаври,
а 1632 р. — митрополитом Київським і Галицьким;
• був видатним богословом і організатором;
• з його ім’ям пов’язана нова доба в історії Української православної
церкви.
28.
28
Церковні реформиПетра Могили
Домігсявід поль-
ської влади ви
знання церковної
ієрархії, за право-
славними визна-
валося право мати
свого митрополита
та єпископів, ви-
значалися умови
розв’язання
суперечок між
православними та
уніатами
Налагодив сувору
дисципліну серед
священиків і чен-
ців, нагляд за яки-
ми повинні були
здійснювати про-
топопи. Обмежив
право магнатів
втручатися в цер-
ковні справи. За-
провадив богослу-
жіння українською
мовою
Православній
церкві повернули
її майно і землі.
Відбудовано
Софійський со-
бор, Десятинну
церкву, церкву
Спаса на
Берестові,
Михайлівську
церкву у Виду-
бецькому
монастирі та ін.
Велику увагу
приділяв освіті
духівництва, з йо-
го ініціативи утво-
рена Києво-
Могилянська
академія. Дбав
про розвиток дру-
карень,
опікувався Львів
ською друкарнею,
де було видано
його «Требник»
Завдання
1. Охарактеризуйте Петра Могилу як історичного діяча.
2. На прикладі його діяльності визначте, яку роль відігравала православ-
на церква у житті України першої половини XVII ст.
Робота з картою
Користуючись картою атласа «Культура та церква в українських зем-
лях у XVI — першій половині XVII ст», виконайте завдання.
1. Назвіть регіони України зі значною кількістю католицьких громад.
2. Назвіть регіони, де переважали православні єпархії.
3. Назвіть найбільші монастирі.
4. Укажіть місто, де у 1596 р. була проголошена унія православної і като
лицької церков.
Становище церков
Робота з текстом підручника
На основі тексту підручника складіть розгорнутий план за темою «Ста-
новище православної і греко-католицької церкви в Україні в першій поло-
вині XVII ст.».
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Як Берестейська церковна унія вплинула на церковне життя України?
2. Коли було відновлено православну церкву?
3. Який стан суспільства відіграв вирішальну роль у збереженні право-
славної церкви?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф за підручником та виконайте зав
дання в кінці параграфа.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Одному з учнів підготувати повідомлення про Петра Сагайдачного.
29.
29
Клас
Дата
Урок 14
Козацтво напочатку XVII ст.
Гетьман Конашевич-Сагайдачний
Мета: визначити, з якою метою українське козацтво брало участь у Хотинській
війні, охарактеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьма-
на П. Конашевича-Сагайдачного; розвивати в учнів уміння давати розгорнуту
характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії, аналізувати іс-
торичні документи та інші джерела інформації та на їх основі робити певні вис
новки, узагальнення.
Основні поняття: «Кримське ханство», «ясир», «яничари», «Хотинська війна».
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Історичний диктант
1. Берестейська церковна унія була задумана, щоб подолати кризу право-
славної церкви, але насправді призвела до __.
2. Право підпорядковуватись не своїм єпископам, а безпосередньо патрі-
архові називається __.
3. Коли в 1620 р. з Москви через Київ проїжджав єрусалимський патріарх
Феофан, то до нього звернулись представники від усього українського
громадянства з проханням __.
4. У сан київського митрополита було висвячено __.
5. У 1632 р. були укладені так звані «Пункти для __».
6. 1632 р. митрополитом Київським і Галицьким був затверджений __.
7. Петро Могила обмежив право магнатів втручатися у __.
8. У Львівській друкарні було видано працю П. Могили __.
9. Після легалізації православної церкви у становище уніатської церкви
__.
10. На православному церковному соборі в Києві у 1629 р. розглядалося
питання про __.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Евристична бесіда
1. До складу яких держав входили українські землі на початку XVII ст.?
2. Коротко охарактеризуйте становище українського населення під вла-
дою іноземних держав.
3. Якої шкоди завдавали українським землям турецько-татарські набіги?
4. Яке значення мала боротьба козаків з турками й татарами?
5. Охарактеризуйте військову майстерність козаків.
6. Як ви вважаєте, з якою метою козаки здійснювали походи проти турків
та татар?
IV. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. Перші два десятиліття XVII ст. ввійшли в історію як «Епо-
ха героїчних походів» — період найбільш успішних (морських і сухопут-
них) походів козаків проти турків.
Морські походи козаків
Робота з текстом підручника
На основі тексту підручника В. Власова (С. 64–66) складіть таблицю
«Морські походи козаків».
30.
30
Орієнтовний варіант таблиці
ДатаРезультати і наслідки походів
1600 р. Напад на порт Варна: козаки взяли 10 турецьких галер із усіма припа-
сами, звільнили полонених і вивезли 180 тис. золотих
1602 р. Похід на Килію: козаки на 30 чайках і відбитих у турків галерах розби-
ли турецьку ескадру
1608 р. Похід на Кримське ханство: узяли Перекоп, зруйнували його фортецю
1609 р. Похід на Ізмаїл, Кілію, Білгород: на 16 чайках ввійшовши в гирло
Дунаю, спалили ці фортеці
1614 р. Походи на Трапезунд і Синоп: двічі перепливали Чорне море і штурму-
вали прибережні фортеці
1615 р. Напад на Константинополь: козаки на 80 чайках напали на околиці
турецької столиці, спалили гавані Мізевані та Архіоки. Коли ж турець
кий флот наздогнав козаків у гирлі Дунаю, вони, оволодівши турецьки-
ми кораблями, спалили їх поблизу Очакова. За наказом султана татар-
ська орда напала на Волинь і Поділля
1616 р. Похід на Кафу (невільничий ринок у Криму): козаки знищили 14 тисяч
турецьких воїнів, потопили турецькі кораблі, звільнили багато полоне-
них. У цих боях особливо прославився запорозький ватажок Петро
Сагайдачний
1620 р. Похід на Стамбул на 200 човнах: спустошили околиці столиці, потім
узяли і спалили Варну. Туреччина оголосила війну Речі Посполитій
Метод «Мозковий штурм»
Учитель пропонує учням висловити власну оцінку значення морських
походів козаків.
1. Значно послабили військову міць супротивника.
2. У результаті походів було звільнено багато полонених.
3. Походи сприяли зростанню авторитету козаків в європейському світі.
Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний
Повідомлення учня про Петра Сагайдачного.
Творче завдання
Один із сучасників про Сагайдачного сказав: «Муж рідкісної мудрості•
та зрілого судження у справах». Чи згодні ви з його думкою? Сформу-
люйте власне ставлення до його особи.
Участь козаків у Хотинській війні
Робота в групах
На основі тексту підручника:
• 1-а група визначає, між якими державами точилась Хотинська війна.
• 2-а група визначає, на чиєму боці і чому виступило українське ко
зацтво.
• 3-я група визначає, на чиї плечі лягав основний тягар війни.
• 4-а група визначає, чому перемога під Хотином принесла козацтву сла-
ву рятувальника християнської цивілізації.
V. Узагальнення та систематизація знань
Метод «Мозковий штурм»
Дати оцінку діяльності гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
Усі пропозиції учнів фіксуються на дошці і на їх підставі робиться за-
гальний висновок.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
31.
31
Клас
Дата
Урок 15
Повстання 20–30-хроків ХVІІ ст.
Мета: визначати причини повстань 20–30-х років XVII ст., а також розглянути хід
національно-визвольних повстань, з’ясувати їх значення; на основі історичних
джерел навчити учнів аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, по-
рівнювати їх, давати характеристику історичним особистостям; на прикладах
героїчної боротьби повстанців виховувати в учнів почуття патріотизму.
Основні поняття: «національно-визвольний рух», «Куруківська угода», «Орди-
нація Війська Запорозького».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Евристична бесіда
1. До складу якої держави входило більшість українських земель на по-
чатку XVII ст.?
2. Яку політику провадила Річ Посполита щодо українців?
3. Яким було становище українського козацтва на початку XVII ст.?
4. Назвіть основні ознаки соціально-економічного розвитку українських
земель у складі Речі Посполитої на початку XVII ст.
5. Як розвиток господарства впливав на становище українського населення?
6. Що вам відомо про становище українських селян та міщан?
IІІ. Вивчення нового матеріалу
Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р.
Робота зі схемою
Учитель пропонує дітям спробувати визначити причини козацьких
повстань 20–30-х рр. XVII ст. і заповнити відповідну схему.
Причини національно-визвольних повстань
Робота в парах
• 1-й учень. Опрацювати текст підручника і визначити причину польсько-
козацького збройного конфлікту 1625 р.
• 2-й учень. Опрацювати текст підручника та визначити наслідки і зна-
чення польсько-козацького збройного конфлікту 1625 р.
Учні в парах обговорюють виконані завдання. Одну з пар учитель за-
слуховує.
Робота з документом
«Куруківська угода була компромісом між офіційною польською вла-
дою та верхівкою козацтва, але вона зовсім не задовольняла інтереси біль-
шості повсталих, які мусили повертатися у кріпацтво. Саме тому вона при-
скорила остаточний поділ козацтва на дві групи: заможне реєстрове
козацтво, яке дотримувалося поміркованої лінії та йшло на компроміси
з урядом, і нереєстрове, яке посідало радикальну позицію». (Бойко О. Д. Іс-
торія України. — К.: Академія, 2002. — С. 141.)
Запитання
Чи згодні ви з оцінкою Куруківської угоди, що подає О. Д. Бойко? Свою•
відповідь аргументуйте.
Робота з картою
Користуючись картою атласа «Козацькі повстання проти Польщі на-
прикінці XVI та у 20–30 рр. XVII ст.», виконайте завдання.
1. Назвіть місце, де восени 1625 р. відбулася вирішальна битва між коза-
ками під проводом Марка Жмайла і польським військом під команду-
ванням С. Конєцпольського.
2. Назвіть, яка угода була підписана між козаками та польським гетьманом.
32.
32
Повстання під проводомТ. Федоровича та І. Сулими.
Національно-визвольне повстання 1637–1638 рр.
Робота з текстом підручника
На основі тексту підручника складіть таблицю «Повстання 20–30-х ро-•
ків XVII ст.».
Орієнтовний вигляд таблиці
Дата Подія Підсумки повстань
1630 р. Повстання козаків на чолі з Та-
расом Федоровичем (Трясилом)
проти польської шляхти
Перемога козаків. 1633 р. — «Статті
для заспокоєння російського народу».
Подальша доля Федоровича невідома
1635 р. Напад запорозьких козаків на
чолі з кошовим отаманом Іваном
Сулимою на фортецю Кодак
Підступно захоплений городовими
козаками, І. Сулима був виданий
полякам і четвертований у Варшаві
1637 р. Козацьке повстання на чолі
з Павлом Бутом (Павлюком)
Захоплений реєстровими козаками,
П. Бут був виданий полякам і страче-
ний у Варшаві
1638 р. Повстання запорожців на чолі
з Яковом Острянином проти
польської шляхти
Після поразки Я. Острянина гетьман
з козаками відступив до Слобідської
України
1638 р. Козацьке повстання на чолі
з гетьманом Д. Гунею
Очолив боротьбу козацтва після від
ступу Я. Острянина. 1638 р. — «Орди-
нація Війська Запорозького». 10-літня
доба «золотого спокою» для поляків
Робота з картою атласа
Користуючись картою атласа «Козацькі повстання проти Польщі на-
прикінці XVI та у 20–30-і рр. XVII ст.», виконайте завдання.
1. Яку угоду підписали козаки та польський гетьман С. Конєцпольський
у травні 1630 р.?
2. Як називалась фортеця, збудована Бопланом для контролю над Запо-
розькою Січчю?
3. Хто з козаків і коли зруйнував цю фортецю?
4. Назвіть місце, де був обложений загін П. Бута у грудні 1637 р.
5. Де сталася вирішальна битва між козаками і поляками влітку 1638 р.?
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота в групах (за методом «Дерево рішень»)
• 1-а група. З’ясувати особливості козацько-селянських повстань почат-
ку XVII ст.
• 2-а група. З’ясувати наслідки козацько-селянських повстань початку
XVII ст.
• 3-я група. Визначити значення козацько-селянських повстань початку
XVII ст.
Особливості Наслідки Значення
Участь селян і міщан
у повстаннях, масове
покозачення населення.
Боротьба за соціальне
визволення.
Релігійні гасла.
Національно-визвольна
спрямованість.
Боротьба за встановлен-
ня козацьких порядків
Поширення ідей на-
ціонального визво-
лення серед україн-
ського населення.
Набуття досвіду ви-
звольної боротьби.
Наступ польської
влади на права коза-
ків, посилення утис-
ків козацтва
Повстання засвідчили, що козац
тво є провідною верствою україн-
ського суспільства.
У ході повстання вперше звучать
звернення до всього населення
України із закликом підтримати
козаків.
Чітко визначалася мета
боротьби — визволення України
з-під влади Речі Посполитої
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником і виконати завдання
до нього.
2. Підготувати повідомлення «Утворення Києво-Могилянської академії».
33.
33
Клас
Дата
Урок 16
Розвиток освіти,літератури, книговидання. П. Могила
Мета: визначити умови і стан розвитку культури в Україні в другій половині XVI —
першій половині XVII ст., а також охарактеризувати розвиток освіти, книгодруку-
вання та літератури в даний період; розвивати в учнів уміння самостійно працю-
вати з різними джерелами інформації і на основі їх робити висновки та
узагальнення, на конкретних прикладах духовної культури розкривати характер-
ні риси українського народу; виховувати в учнів естетичні смаки.
Основні поняття: «культура», «книгодрукування», «сім вільних наук», «мемуа-
ри», «поезія», «публіцистика», «шкільна драма».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Евристична бесіда
1. Що таке культура?
2. Пригадайте основні досягнення української культури другої половини
XVI ст.
3. Які пам’ятки культури та імена визначних культурних діячів цього пе-
ріоду ви можете назвати?
ІІI. Вивчення нового матеріалу
Метод «Мозковий штурм»
Учні висловлюють свої думки щодо умов, в яких умовах розвивалася
українська культура першої половини XVII ст., які записуються на дошці.
Потім один з учнів робить узагальнюючий висновок.
Фактори, що впливали на розвиток
української культури першої половини XVII ст.
Позитивні Негативні
Розвиток української мови.
Національно-визвольні повстання.
Героїка козацьких походів.
Необхідність збереження націо-
нальної культури в умовах
польсько-католицької експансії.
Розвиток національної свідомості.
Відновлення ієрархії української
православної церкви
Відсутність власної держави.
Поділ території України між Річчю Поспо-
литою, Московією, Угорщиною та Туреч
чиною.
Відсутність єдиного наукового й політично-
го центру.
Тяжкий національний гніт.
Зростаюча загроза ополячення й окатоличення.
Спустошливі напади турків та татар
Шкільництво
Робота з картою
Користуючись картою «Культура та церква в українських землях
у ХIV — першій половині XVII ст., виконайте завдання.
1. Назвіть типи навчальних закладів та найбільш визначні установи цьо-
го періоду.
2. Назвіть прізвища меценатів, що доклали зусиль для організації вищої
школи в Україні.
3. Який тогочасний вищий навчальний заклад відновив свою діяльність
у незалежній Україні?
Утворення Києво-Могилянської академії
Повідомлення учня про утворення Києво-Могилянської академії.
Обговорення
1. У чому полягало історичне значення відкриття Києво-Могилянської
академії?
2. Яке місце вона посідала в національно-культурному розвитку?
34.
34
Література
Робота з таблицею
Жанри літературипершої половини XVII ст.
Ораторсько-
проповід-
ницька
проза
Твори з моральними повчаннями й тлумаченням Святого Письма.
До талановитих проповідників першої половини XVII ст. належав
Кирило Транквіліон-Ставровецький.
З-під його пера вийшли трактат «Дзеркало богослов’я» (1618), збір-
ник віршів і прозових творів «Перло многоцінне» (1646). Відомим
проповідником був також П. Могила
Мемуари
(у формі
записок-
спогадів)
Серед найбільш ранніх творів вітчизняної історичної мемуаристики
була праця київського міщанина Богдана Балики «Про Москву
і про Дмитра, царка московського неправдивого». У ній описані по-
дії, пов’язані з походом польського війська 1612 р. на Москву
Політична
публіцис
тика
До цього жанру належали твори, автори яких пропонували політич-
ні реформи або шляхи розв’язання політичних проблем. З проекта-
ми захисту європейських країн від турецько-татарської агресії ви-
ступав Йосип Верещинський. Він запропонував створити на
Лівобережній Україні козацьку державу — Задніпровське князів-
ство. Северин (Семерій) Наливайко розробив проект поселення ко-
заків у межиріччі Південного Бугу і Дністра
Поезія Почала поширюватися на українських землях під впливом західно-
європейського Відродження. Одним із кращих творів є поема Севас-
тяна Кленовича «Роксоланія». Згодом виникає полемічна поезія.
Прикладом її є твір невідомого автора «Скарга вбогих до Бога».
У ньому, зокрема, гостро засуджуються папа римський та уніати.
Розвивалася також панегірична (хвалебна) поезія, у якій високим
стилем прославлялися заслуги героїв перед вітчизною, церквою,
суспільством. Характер панегірика мають «Вірші на жалосний по-
греб... Петра Конашевича-Сагайдачного», написані ректором Київ-
ської братської школи Касіаном Саковичем у 1622 р. у зв’язку
з кончиною славетного запорозького гетьмана
Шкільна
драма
Виникає у слов’яно-греко-латинських школах як драматична ви-
става релігійного змісту для кращого засвоєння учнями латиномов-
них курсів.
У шкільній драмі використовувалися біблійні сюжети і мотиви.
Найбільш відомою є драма «Розмірковування про муку Христа»
вчителя Львівської братської школи Йоаникія Волковича. Ця дра-
ма була надрукована у Львові на початку 30-х років XVII ст.
Літопи
сання
У першій половині XVII ст. були написані Острозький літопис,
Український хронограф, літописи Волині й України, літопис Гус-
тинського монастиря
Запитання
Які нові жанри виникли в українській літературі цього періоду?•
Книговидання
Робота з текстом підручника
Опрацювавши текст підручника В. Власова на С. 80–81, учні дають від-
повіді на питання.
1. Що сприяло розвитку книговидання у першій пол. XVII ст.?
2. Покажіть на карті міста й монастирі України, в яких діяли друкарні.
3. Яке значення мало книговидання для українського населення?
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Назвіть основні досягнення розвитку культури в Україні в першій по-
ловині XVII ст.
2. Хто був засновником Києво-Могилянської академії?
3. Про які літературні твори цього періоду ви дізналися на уроці?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Клас ділиться на групи, які готують випереджальне завдання:
• 1-а група — розвиток музики; • 2-а група — розвиток театру;
• 3-я група — розвиток архітектури; • 4-а група — розвиток живопису.
35.
35
Клас
Дата
Урок 17
Розвиток мистецтва
Мета:охарактеризувати розвиток українського мистецтва, зокрема музики, те-
атру, архітектури та живопису в першій половині XVII ст.; розвивати в учнів уміння
на основі джерел інформації аналізувати й узагальнювати історичні явища та по-
дії, на конкретних прикладах матеріальної та духовної культури розкривати ха-
рактерні ознаки української культури.
Основні поняття: «думи», «кобзарі», «шкільна драма», «інтермедії», «вертеп».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Евристична бесіда
1. Під впливом яких факторів розвивалося українське мистецтво другої
половини XVI ст.?
2. Пригадайте основні досягнення українського мистецтва даного періоду.
3. Назвіть імена видатних українських митців другої половини XVI ст.
4. Поміркуйте, які фактори впливали на розвиток українського мисте-
цтва першої половини XVII ст.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Проблемне завдання уроку
• Визначте основні ознаки та особливості розвитку українського мисте-
цтва першої половини XVII ст. порівняно з другою половиною XVI ст.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Метод «Ажурна пилка»
На попередньому уроці клас об’єднався в чотири групи, які отримали
завдання: підготувати вдома за підручником та додатковою літературою
питання про стан української культури у І половині XVII ст.:
• 1-а група — музика;
• 2-а група — театр;
• 3-я група — архітектура;
• 4-а група — живопис.
Це так звані «домашні групи». Кожен учень із «домашньої» групи отри-
мує фігурку певного кольору (наприклад, червоного, жовтого, зеленого, си-
нього). Можна взяти й інші кольори, але їх обов'язково повинно бути чотири.
Спочатку учні працюють кілька хвилин у «домашніх групах», об
говорюють своє домашнє завдання й підготовлені матеріали, діляться свої-
ми знаннями.
Згодом формуються нові групи за кольором:
1-а група• — учні з фігурками червоного кольору,
2-а група • — жовтого,
3-я група• — зеленого,
4-а група • — синього.
Таким чином, у кожній групі будуть присутні «спеціалісти» з музики,
театру, архітектури, живопису. Їхнє завдання — розкрити іншим учням
своєї групи те питання, яке вони готували вдома.
Для цього виду роботи учням надається 10 хв., після чого вони поверта
ються в «домашні групи» і демонструють результати своєї діяльності, сис-
тематизують отриману інформацію. Групи мають обов'язково використати
візуальні джерела інформації— зображення пам'яток українського мисте-
цтва (як роздавальний матеріал на картках або з використанням мульти-
медійного проектора).
36.
36
Обговорення виконаного завданняслід провести за питаннями.
1-а група
1. Які основні тенденції розвитку музичного мистецтва ви можете на
звати?
2. Назвіть основні музичні жанри, які розвивалися у першій половині
XVII ст.
3. Які нові жанри з’явилися в цей період?
4. Назвіть характерні ознаки музичних творів даного періоду.
5. Які твори посідали провідне місце в пісенній творчості?
6. Як ви думаєте, чому скрипалі, бандуристи, лірники, кобзарі ко
ристувалися в Україні надзвичайною повагою?
2-а група
1. Поясніть терміни: «шкільна драма», «інтермедія», «театр». Що між
ними спільного?
2. Що послужило основою для розвитку українського театру?
3. Якою була тематика театральних творів?
4. Підготуйте розповідь про ляльковий театр — вертеп за таким планом:
а) зародження театру;
б) вертепна скринька;
в) тематика вистав;
г) автори й виконавці вертепних драм;
д) місця проведення вертепних вистав;
е) значення вертепного театру.
5. Як ви вважаєте, чому вертеп користувався популярністю серед насе-
лення?
3-я група
1. Який архітектурний стиль набув поширення на українських землях
у першій половині XVII ст?
2. Назвіть найбільш відомі архітектурні пам’ятки даного періоду. Опи-
шіть їх.
3. Чому українське бароко називають козацьким?
4. Які національні мотиви простежуються в архітектурних спорудах пер-
шої половини XVIІ ст.?
5. ПорівняйтеархітектурудругоїполовиниXVIтапершоїполовиниXVII ст.
Укажіть спільні та відмінні ознаки.
4-а група
1. Які жанри живопису розвивалися в першій половині XVII ст.?
2. Укажіть, яка тематика переважала в українському живописі.
3. Назвіть найбільш відомі твори українського живопису першої полови-
ни XVII ст. та його найвидатніших представників.
4. Які ознаки барокового стилю простежувалися у творах живопису?
5. Які національні мотиви здобули своє відображення у творах ук
раїнських митців? У чому полягає їх історичне значення?
IV. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Повторити тему «Українські землі в першій половині XVII ст.», підго-
туватися до уроку узагальнення та систематизації знань.
37.
37
Клас
Дата
Урок 18
Узагальнення тасистематизація знань за темою
«Українські землі у першій половині XVII ст.»
Мета: повторити та узагальнити матеріал, вивчений з даної теми; розвивати
в учнів уміння аналізувати та узагальнювати матеріал, робити висновки, удоско-
налювати навички роботи з історичними джерелами; виховувати в учнів націо
нально-патріотичні почуття.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Урок проходить у вигляді змагання (гри) трьох команд. Про правила
гри вчитель попереджає перед початком заняття.
ІІ. Основна частина уроку
Завдання 1. «Історичний марафон»
Команди називають по черзі терміни, які стосуються даної теми, і по-
яснюють їх. Наприклад: «братства», «право ставропігії», «єпархія», «єпис-
коп», «єзуїти», «собор», «проповідь», «требник» тощо.
Завдання 2. «Дерево запитань»
Для проведення цього конкурсу вчитель готує плакат у вигляді дерева,
до якого прикріплюються листочки, на внутрішньому боці яких записано
питання до даної теми. Представники команд по черзі підходять до дерева,
зривають по листочку, читають запитання і дають на нього відповідь. Кож-
на команда має відповісти на три запитання.
Наприклад:
1. Які факти свідчать про те, що в ХVІ ст. православна церква перебувала
в кризовому стані?
2. Назвіть причини Берестейської церковної унії 1596 р. Складіть корот-
ку розповідь про Берестейський церковний собор.
3. Які наслідки мала Берестейська церковна унія для України?
4. Яких заходів уживав Йов Борецький для відродження Української
православної церкви?
5. У чому полягало значення діяльності Петра Могили?
6. Яку роль відігравали братства у національно-визвольному русі в Ук
раїні?
Завдання 3. «З глибини віків»
Кожній команді пропонується опрацювати документ і дати відповідь
на запитання.
Завдання для 1-ої команди
Із передмови до видання Біблії князя Острозького
«Далеких земель дійшов я, навіть до самого всесвітнього патріарха Єре-
мії, усюди добро просячи до себе людей, які добре знають Святе Письмо
грецьке і слов’янське, і списків добре виправлених і не зіпсованих. І добрий
Бог допоміг мені: книжок і учених людей для своєї справи добув я досить».
Завдання
1. Для якої «справи» шукав книжки і «учених» людей князь Острозь-
кий?
2. Що вам відомо про Острозьку Біблію?
38.
38
Завдання для 2-оїкоманди
З листа канцлера Великого князівства Литовського Льва Сапіги до греко-
католицького єпископа Йосафата Кунцевича в березні 1622 р.
«Давно в нашій державі заведено святу римо-католицьку віру, і доки не
мали наслідувачки (унії) свого богослужіння і послуху для Святого Отця,
доти славилася дійсним спокоєм і силою всередині держави й назовні; те-
пер же, коли прийняли до свого гурту якусь сварливу й неспокійну прия-
тельку (унію), через неї на кожнім сеймі, на кожних народних зборах, на
кожному повітовому засіданні точиться чимало суперечок і чвар».
1. Про яку подію йдеться в даному документі?
2. Які наслідки вона мала для України?
Завдання для 3-ої команди
Із записок арабського мандрівника Павла Алепського
«Я багато бачив ікон, починаючи з грецьких країв до цих місць, але ні-
де не бачив подібного чи рівного... Козаки спорудили соборні церкви, ство-
рили боголепні ікони, чесні і божественні іконостаси і корогви. Як ми по-
мітили, церкви одна одної величніше, краще, гарніше, вище і більше,
навіть сільські церкви одна одної краще».
Прокоментуйте даний уривок. Про що свідчить така оцінка сучасни-•
ком стану української культури?
Завдання 5. «Продовж розповідь»
Команди повинні скласти розповідь з теми, присвяченої розвиткові
української культури.
• 1-а команда. Охарактеризуйте стан розвитку української літератури
у першій половині ХVІІ ст.
• 2-а команда. Охарактеризуйте стан розвитку архітектури в Україні
у першій половині ХVІІ 17 ст.
• 3-я команда. Охарактеризуйте стан розвитку образотворчого мистецтва
в Україні у першій половині ХVІІ ст.
ІІІ. Підсумки уроку
Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки змагання. Підраховують-
ся зароблені командами бали, і оголошується переможець. При цьому учні
з команди, що перемогла, отримують оцінки, на один бал вищі.
ІV. Домашнє завдання
Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про сподвижни-
ків Б. Хмельницького — М. Кривоноса, І. Богуна, Г. Лісницького, М. Кри-
чевського.
39.
39
Клас
Дата
Тема 3. ПОЧАТОКНАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ
ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст.
ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Урок 20
Передумови Національно-визвольної війни
Мета: визначити причини та передумови Національно-визвольної війни україн-
ського народу проти польського панування, дати характеристику історичної по-
статі Богдана Хмельницького та його сподвижників; розвивати в учнів уміння
аналізувати та порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформа-
цію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій,
визначати місце історичних діячів та їх роль в історичному процесі.
Основні поняття: «Національно-визвольна війна».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Назвіть причини появи українського козацтва.
2. Яким було становище українського населення під владою Речі Поспо-
литої?
3. Назвіть причини і значення козацьких повстань 20–30-х років XVII ст.
ІІI. Вивчення нового матеріалу
Причини та передумови війни
Робота з таблицею
Вислухавши розповідь учителя, учні складають таблицю.
Орієнтовний вигляд таблиці
Причини та передумови Національно-визвольної війни
Причини Передумови
1. Загострення національно-релігійних
утисків українського населення під вла-
дою Польщі.
2. Посилення соціально- економічного гні-
ту селян, міщан, козаків.
3. Нехтування польською владою станових
інтересів українського козацтва
1. Перетворення козацтва на
провідну політичну силу
українського суспільства.
2. Засилля в Україні польських
магнатів і шляхти.
3. Початок формування україн-
ської нації
Робота над поняттями
Учитель пропонує учням на основі отриманих знань спробувати само-
стійно дати визначення поняттю «національно-визвольна війна».
Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. —
це збройна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького
за визволення від польсько-шляхетського панування.
Богдан Хмельницький — людина і політик
Творче завдання
Опрацювати дані біографії Б. Хмельницького в підручнику, запропо-•
новані учителем джерела інформації та висловити власне ставлення до
Б. Хмельницького.
40.
40
Питання для обговорення
1. Наоснові даних документів та ілюстрацій визначте основні риси харак-
теру Богдана Хмельницького.
2. Які факти біографії Хмельницького свідчать про те, що на початку
Національно-визвольної війни він уже мав великий досвід воєначаль-
ника та дипломата? Свою думку обґрунтуйте.
Робота з таблицею
Учитель розповідає про підготовку Б.Хмельницького до війни, а учні
складають відповідну таблицю.
Орієнтовний вигляд таблиці
Заходи Б. Хмельницького щодо підготовки до війни
• Організація українського повстанського війська (заклик до українського на-
роду вступати до козацького війська, налагодження виробництва пороху,
купівля зброї і боєприпасів, домовленість з реєстровими козаками про їхню
підтримку повстанського війська).
• Будівництво укріплень.
• Пошук союзників (укладення угоди з кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ про
військову допомогу у війні проти Польщі)
Завдання
1. Яких заходів уживав Хмельницький, готуючись до війни?
2. З якою метою він уклав угоду з кримським ханом? Чому саме з ним?
Сподвижники Богдана Хмельницького
Виступ учнів, які отримали випереджальне завдання підготувати пові-
домлення про сподвижників Б. Хмельницького — М. Кривоноса, І. Богуна,
М. Кричевського, Г. Лісницького.
V. Узагальнення та систематизація знань
Розгадування кросвордів
1. Прочитайте прізвища героїв Національно-визвольної війни. Літера
«Н» спільна для всіх прізвищ.
(Хмельницький, Кривоніс, Чернята, Богун, Вершняк, Морозенко, Не-
чай, Лісницький.)
2. Прочитайте прізвища героїв Національно-визвольної війни. Літера
«А» спільна для всіх прізвищ.
(Пушкар, Гладкий, Ганжа, Джеджалій, Криса, Небаба.)
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Опрацювати зміст нових понять.
41.
41
Клас
Дата
Урок 21
Розгортання Національно-визвольноївійни
в 1648 — на початку 1649 рр.
Мета: охарактеризувати і дати оцінку основним подіям Національно-визвольної
війни 1648 — поч. 1649 років, визначити їх значення; показати напрямки най-
важливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни, місця най-
головніших битв, підписання найважливіших договорів; визначити хронологічну
послідовність основних подій; розвивати в учнів уміння працювати з історични-
ми джерелами, аналізувати та порівнювати їх, робити висновки, визначати зна-
чення історичних подій, висловлювати свою думку щодо них, складати хроноло-
гічну таблицю; виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.
Основні терміни та поняття: «битва під Жовтими Водами», «битва під Корсу-
нем», «Пилявецька битва», «облога Львова і Замостя».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Назвіть причини Національно-визвольної війни українського народу
проти Речі Посполитої.
2. Коли вона розпочинається і хто її очолив?
3. Визначте рушійні сили війни та її характер.
4. Який суспільний стан відігравав провідну роль у ході Визвольної війни?
5. Яких заходів уживав Хмельницький для підготовки війни?
6. З якою метою він уклав угоду з кримським ханом? Чому саме з ним?
7. Як ви вважаєте, якими мотивами керувався Б. Хмельницький, коли
розпочинав підготовку до війни, — особистими чи загальнонаціональ-
ними? Свою відповідь обґрунтуйте.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Робота з картою
Вислухавши інформацію вчителя, учні за допомогою карти атласа «Ко-
зацька держава за гетьмана Богдана Хмельницького (1648–1657) викону-
ють завдання.
1. З якими державами межували володіння Запорозької Січі?
2. Знайдіть місто, в якому Б. Хмельницький уклав угоду з кримським ха-
ном Іслам-Гіреєм.
3. Де Б. Хмельницького 19 квітня 1648 р. оголосив війну Польщі?
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота в групах з текстом підручника
На основі тексту підручника:
• 1-а група. Опрацювавши відповідний матеріал підручника, дайте відпо-
віді на запитання.
1. Де і коли відбулася битва під Жовтими Водами?
2. Хто був союзником Б. Хмельницького у цій битві?
3. У чому полягало значення перемоги козацького війська під Жовтими
Водами?
• 2-а група. Опрацювавши відповідний матеріал підручника, дайте відпо-
віді на запитання.
1. Де і коли сталася битва під Корсунем?
2. Хто переміг у цій битві і завдяки чому?
3. Наведіть факти, які свідчать про військовий талант Б.Хмельницького.
4. У чому полягали наслідки цієї битви для України і Польщі?
42.
42
• 3-я група.Опрацювавши відповідний матеріал підручника, дайте відпо-
віді на запитання.
1. Ден і коли сталася битва під Пилявцями?
2. Складіть коротку розповідь про перебіг подій у цій битві.
3. У чому полягало значення цієї битви?
• 4-а група. Опрацювавши відповідний матеріал підручника, дайте відпо-
віді на запитання.
Якими були результати визвольного походу українського війська в Га-
личину?
Під час демонстрації результатів своєї роботи учні починають на цьому
уроці складати хронологічну таблицю подій Національно-визвольної вій
ни, над якою продовжуватимуть працювати і на наступних уроках.
Національно-визвольна війна
Дата Подія Значення події
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота з таблицею
Проставте в таблицю номери тверджень, які стосуються битв Націо
нально-визвольної війни.
Битва під
Жовтими Водами
Битва під
Корсунем
Битва під
Пилявцями
Облога
Львова
Облога
Замостя
1. Загони Хмельницького разом із ординцями під керівництвом Тугай-
бея вирушили назустріч полякам.
2. Козаки вимагали від поляків видати їм Я. Вишневецького та О. Конєц-
польського.
3. Перехід реєстрових полків на бік Хмельницького.
4. Козаки сміялися з поляків: «Зібралися перина, дитина та латина коза-
ків воювати».
5. Вирішальний бій відбувся 6 травня.
6. Польськими військами командував Стефан Потоцький.
7. Створення шляхетського ополчення із німецьких, голландських та
французьких найманців.
8. Боротьба розгорталася за греблю через річку Ікву.
9. Польський табір був оточений та атакований козаками в урочищі Горо-
хова Діброва.
10. Хмельницький запросив 200 000 червінців викупу.
11. Хмельницький взяв викуп 20 000 злотих.
12. Поляком довелося постояти всю ніч у бойовому порядку.
13. Взяття в полон коронних гетьманів М. Потоцького і М. Калинов
ського.
14. Після цієї битви війська Хмельницького повернули на схід.
15. Польське військо відступало у паніці, кинувши зброю.
16. Початок переговорів з польським урядом.
17. Загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок.
18. Хмельницький чекав вибору нового короля в Польщі.
19. 20-тисячне польське військо було знищене.
20. Укладення перемир’я з новообраним польським королем Яном ІІ Кази-
миром.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Описати одну із битв Національно-визвольної війни, уявивши себе її
учасником.
43.
43
Клас
Дата
Урок 22
Воєнно-політичні події1649–1651 рр.
Мета:охарактеризуватиосновнівоєнно–політичніподіїНаціонально-визвольної
війни українського народу проти Речі Посполитої у 1649–1651 рр. і дати їм іс
торичну оцінку; показувати територію Української гетьманської держави за
Зборівським договором та її сусідів, українські землі, що не увійшли до складу
Гетьманщини, напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-
визвольної війни, місця найголовніших битв, підписання найважливіших догово-
рів; визначати хронологічну послідовність основних подій; називати основні
битви Національно-визвольної війни; порівнювати наслідки та значення найваж-
ливіших битв Національно-визвольної війни.
Основні поняття: «Збаразько-Зборівська кампанія», «Зборівський договір»,
«Берестецька битва», «Білоцерківський договір».
Обладнання: карта «Військові походи Богдана Хмельницького», картки з доку-
ментами та ілюстраціями.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Метод «Мікрофон»
Яка з подій Національно-визвольної війни українського народу проти•
Речі Посполитої 1648 — початку 1649 років справила на вас найбільше
враження? Чому?
Перевірка хронологічної таблички і творчого завдання.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Річ Посполита за будь-яку ціну не хотіла допустити утво-
рення української держави, тому, порушивши мирний договір, який був
укладений у лютому 1649 року в Переяславі, почала готуватися до продов
ження війни. Сьогодні на уроці ми з вами з’ясуємо, чи був вдалим для Укра-
їни наступний етап війни.
IV. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. Місцем розташування польських військ було обрано Зба-
раж. Сюди ж спрямував своє військо Б. Хмельницький.
Робота в групах
• 1-а група. За допомогою відповідного матеріалу підручника з’ясувати,
як та коли відбулась облога Збаража.
• 2-а група. За допомогою відповідного матеріалу підручника з’ясувати
результати Зборівської битви.
• 3-я група. За допомогою відповідного матеріалу підручника з’ясувати
умови Зборівського договору.
• 4-а група. За допомогою відповідного матеріалу підручника з’ясувати
хід та результати Берестецької битви.
• 5-а група. За допомогою відповідного матеріалу підручника визначити
умови Білоцерківського мирного договору.
Групи презентують відповіді і продовжують складати хронологічну
таблицю подій Національно-визвольної війни.
44.
44
Робота з картою
Використовуючи картуатласа «Козацька держава за гетьмана Богдана
Хмельницького (1648–1657), виконати завдання.
1. Знайдіть на карті місто, де відбулися переговори Б.Хмельницького
з польською делегацією на чолі з А. Кисилем.
2. Знайдіть і назвіть фортецю, яку протягом 30 червня — 13 серпня 1649 р.
обложили козаки.
3. Знайдіть і назвіть місто, де 8 серпня 1649 р. було укладено договір між
Б. Хмельницьким та польським королем Яном ІІ Казимиром.
4. На території якого воєводства розташоване Берестечко?
5. В якому місті 18 вересня 1651р. було підписано договір між Б. Хмель-
ницьким і Польщею?
Робота з таблицею
Наведені положення розмістити у відповідну колонку таблиці «Зборів-
ська та Білоцерківська угоди».
Зборівська угода (1649) Білоцерківська угода (1651)
1. Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брац-
лавського й Чернігівського воєводств.
2. Територія Гетьманщини обмежувалася Київським воєводством.
3. На Поділля, Волинь і Чернігівщину вступало польське військо, і поль-
ські пани поверталися до своїх маєтків.
4. Розміщувати свої війська на території Київського, Брацлавського
й Чернігівського воєводств польський уряд не мав права.
5. Державні посади могли обіймати тільки православні.
6. Гетьман мав присягнути польському королю.
7. Усю старшину й полковників затверджував польський король.
8. Козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч.
9. Усіх учасників війни було амністовано.
10. Гетьман брав на себе зобов’язання розірвати союз із татарами і без поль-
ського короля не вести ніяких закордонних переговорів.
11. Був встановлений козацький реєстр кількістю 40 тисяч козаків.
12. Дія Берестецької унії скасовувалася на території Гетьманщини.
Відповідь:
Зборівська угода: 1, 4, 5, 9, 11, 12.
Білоцерківська угода: 2, 3, 6, 7, 8, 10.
Завдання
Порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського договорів: умови•
якого були більш вигідними для української сторони?
VІ. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Назвіть головні битви, про які ви дізнались на уроці.
2. Дайте власну оцінку мирним договорам, укладеним Б. Хмельниць-
ким.
VIІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
45.
45
Клас
Дата
Урок 23
Українська гетьманськадержава
Мета: показувати територію Української гетьманської держави, українські зем-
лі, що не увійшли до складу Гетьманщини, напрямки найважливіших козацьких
походів під час Національно-визвольної війни, центри полків та столицю Геть-
манщини; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни:
«Військо Запорізьке», «Гетьманщина»; визначати хронологічну послідовність
основних подій; характеризувати діяльність Б. Хмельницького у розбудові Геть-
манщини.
Основні поняття: «Гетьманщина», «полково-сотенний устрій», «демократія»,
«авторитаризм», «республіка».
Обладнання: карта «Українська козацька держава у 1648–1651 рр.», картки
з документами та ілюстраціями.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Коли і за яких умов був підписаний Зборівський мирний договір?
2. Який зміст цього договору?
3. Чи відповідав він фактичним успіхам Національно-визвольної війни?
4. Чому ж тоді Б. Хмельницький пішов на його підписання?
5. Яке мав значення Зборівський договір в історії України?
IІІ. Мотивація навчальної діяльності
Робота з картою
1. Які українські землі ввійшли до її складу за Зборівським договором?
2. Як змінилася територія Гетьманщини за Білоцерківським договором?
ІV. Вивчення нового матеріалу
Політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини
Робота з документом
Із записок венеціанського посла Альберто Віміни
«...З цієї юрби неосвіченого народу складається суворий сенат, у якому
бере участь гетьман. Якщо визнають кращою думку інших, то не сором-
ляться цього, без упертості відмовляються від власного погляду і приста-
ють до правильнішого. Тому я сказав би, що цю республіку можна уподіб
нити до Спартанської. ...Проте вони (козаки) можуть змагатися зі
спартанцями щодо суворості свого виховання» (Власов В. Історія України.
Підручник для 8 класу. — К.: Ґенеза, 2004. — С. 106).
Завдання
1. Охарактеризуйте політичний устрій Гетьманщини.
2. Чи можна назвати Українську козацьку державу республікою? Свою
відповідь обґрунтуйте.
3. Як ви думаєте, чим керувався Альберто Віміна, порівнюючи Україн-
ську державу зі Спартою. Чи згодні ви з його думкою? Чи маєте свою
думку з даного питання?
Робота в групах
1-а група.• Опрацювавши текст підручника, скласти схему «Політичний
устрій Гетьманщини».
Завдання
1. Охарактеризуйте політичний устрій Гетьманщини.
2. Чи можна назвати Українську козацьку державу республікою? Свою
відповідь обґрунтуйте.
46.
46
Орієнтовний вигляд схеми
Вищіоргани влади Української держави сер. XVII ст.
Генеральна (військова) рада
Г е т ь м а н
Старшинська рада
Генеральна старшина, полковники
Генераль-
ний писар
Гене
ральний
обозний
Генераль-
ні судді
Генеральний
підскарбничий
Гетьманські
ад’ютанти
Тимчасовий
головноко-
мандувач
2-а група.• Опрацювати текст документа і дати відповіді на запитання.
«Територія держави ділилась на 16 полків; на правому березі Дніпра:
Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський,
Уманський, Брацлавський, Кальницький і Київський; на лівому березі:
Переяславський, Миргородський, Полтавський, Прилуцький, Ніжин-
ський, Чернігівський і Стародубський. На чолі полків стояли полковники,
які були заразом начальниками полків як військових одиниць і правителя-
ми полку, округи. Полки ділилися на сотні, що на їх чолі стояли виборні
старшини — одночасно і військові начальники, й правителі округи-сотні.
У кожному полку була своя старшина; полковий писар, суддя, обозний,
осавули, що складали раду при полковникові і виконували в полку
обов’язки, що їх по цілому війську виконували старшини генеральні» (До-
рошенко Д. Історія України.— К.: Освіта, 1993.— С. 123).
Завдання
1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій Української
козацької держави.
2. Покажіть на карті полки, які увійшли до складу Війська Запорізького.
3. Як ви вважаєте, чому Богдан Хмельницький за столицю своєї держави
обрав місто Чигирин?
3-я група.• Українська армія
«Територіальний принцип побудови збройних сил Української держа-
ви був ефективним. Він давав змогу створити велику для свого часу армію,
а також швидко здійснювати її мобілізацію. Протягом 1648–1651 рр.
чисельність української армії сягала 150 тисяч осіб. З них близько 100 ти-
сяч були добре навчені козаки і до 50 тисяч — учорашні селяни і міщани.
Уже в 1648 р. був прийнятий військовий статут, що мав назву «Статті
про устрій Війська Запорозького».
Основу армії становила оснащена вогнепальною зброєю козацька піхота.
Вона мала славу однієї з найкращих в Європі. У бойових операціях викорис-
товували також кінноту. На озброєнні армії була легка і важка польова арти-
лерія. Козацьке військо мало добре налагоджену розвідку і контррозвідку,
сторожову, обозну, санітарну та інші служби» (Сас П. М. Історія України
XVI–XVIII ст. Навчальний посібник. — Львів, 2001. — С. 126).
Завдання
1. Який принцип був покладений в основу побудови української армії? Як
ви його розумієте?
2. Яких заходів було вжито Б. Хмельницьким для зміцнення армії?
3. Які війська становили основу армії?
V. Узагальнення та систематизація знань
Обговорення питання
Чи правильним є твердження, що головним здобутком Національно-•
визвольної війни було відродження Української держави? Відповідь
обґрунтуйте.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
47.
47
Клас
Дата
Урок 24
Воєнно-політичні події1652–1653 рр.
Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної
війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652–1653 рр., дати їм істо-
ричну оцінку; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні
явища та події, працювати з картою, джерелами інформації, виділяти головне
і другорядне, робити висновки і порівняння; на прикладах героїчної боротьби
українського народу виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.
Основні поняття: «Батозька битва», «Молдавські походи», «Жванецька облога».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Робота з таблицею
Основні напрямки економічної та соціальної політики
Гетьманського уряду
• Ліквідація землеволодінь польських магнатів, шляхти й католицької церкви.
• Ліквідація фільварково-панщинної системи господарювання і кріпацтва.
• Триває формування козацької, селянської та державної власності на землю.
• Змінюється соціальна структура суспільства. Провідну роль став відігравати
козацький стан.
• Влада та основні багатства зосереджуються в руках козацької старшини, яка
формується із представників різних верств населення.
• Проголошення особистої свободи селян та міщан.
• Усунення національно-релігійного гніту українського населення
Завдання
Охарактеризуйте соціальну та економічну політику, що її проводив•
уряд.
Бесіда за питаннями
1. Охарактеризуйте політичний та адміністративно-територіальний
устрій Української гетьманської держави.
2. Пригадайте умови Білоцерківського договору.
3. Які зміни у політичному становищі Української держави він перед
бачав?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Робота з картою
1. Покажіть на карті столицю Гетьманської держави.
2. Як називалась Січ у 1648–1652 рр.?
3. Покажіть країни, що були союзниками козаків.
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота в групах
• 1-а група за допомогою підручника опрацьовує питання про молдавські
походи та визначає, з якою метою вони здійснювалися і які мали на-
слідки.
• 2-а група за допомогою підручника опрацьовує питання про Батозьку
битву.
Запитання
1. Які результати й наслідки мала ця битва?
2. Чи можна стверджувати, що перемога козацького війська під Батогом
була реваншем за поразку під Берестечком? Відповідь обґрунтуйте.
48.
48
• 3-я групаза допомогою підручника опрацьовує питання про Жванець-
ку облогу.
Запитання
1. Як відбувалася Жванецька облога 1653 р.?
2. Які вона мала наслідки?
ГрупипрезентуютьвідповідітазаписуютьвсіосновніподіїНаціонально-
визвольної війни 1651–1653 років, що розглядалися на уроці, у хроноло-
гічну таблицю, яку вони розпочали на попередніх уроках.
Робота з історичним текстом
«У 1653 році у козацькій Україні значно загострилася внутрішньополі-
тична ситуація, погіршилося економічне становище. Роки воєнних лихо-
літь підірвали її господарство. Тисячі й тисячі людей були вбиті, потрапили
в татарський полон, померли від голоду й жахливих епідемій холери та чу-
ми. З 1648 року до середини 1653 року чисельність населення скоротилася
майже на 40 %. Чи не вдвічі — до 40–50 тисяч козаків — скоротилося за
цей час і боєздатне військо. У суспільстві накопичилася втома від війни.
Помітно погіршилося і міжнародне становище Української держави.
Ставало очевидним, що виграти війну з Річчю Посполитою можна лише із
сильними союзниками. Після переговорів українських дипломатів у Стам-
булі султан прислав Хмельницькому булаву, шаблю та інші клейноди. Це
свідчило, що турецький володар погоджувався на протекцію (покровитель-
ство) над Українською державою».
Завдання
1. Охарактеризуйте міжнародне і внутрішнє становище Гетьманщини на-
прикінці 1653 р.
2. Що змушувало Б. Хмельницького вести переговори про протекцію з ін-
шими країнами?
V. Узагальнення та систематизація знань
Складання узагальнюючої таблиці
Становище Української держави наприкінці 1653 р.
• Загибель значної кількості людей в результаті п’яти років війни та епідемій
чуми та холери.
• Спустошення території України внаслідок тривалих військових дій з поляка-
ми, польських каральних походів, пограбування татарами.
• Занепад сільського господарства.
• Зростання невдоволення населення.
• Погіршення міжнародного становища Української держави
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
49.
49
Клас
Дата
Урок 25
Українська гетьманськадержава
у системі міжнародних відносин
Мета: охарактеризувати міжнародне становище та зовнішню політику Україн-
ської козацької держави — Гетьманщини; визначати місце Гетьманщини в між-
народних відносинах тогочасної Європи; мирних угод козаків із польським
урядом; характеризувати відносини Гетьманщини з Кримським ханством, Мол-
довою, Московією; розвивати в учнів уміння здобувати історичну інформацію
в процесі гри, аналізувати й систематизувати матеріал, працювати з різними ви-
дами історичних джерел, робити висновки, узагальнення та порівняння.
Основні поняття: «Гетьманщина», «дипломатична служба».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Пригадайте, коли і за яких обставин на українських землях постала
Українська гетьманська держава.
2. Яку ще іншу назву має ця держава? Чому?
3. Яким був її політичний та адміністративно-територіальний устрій?
4. Які зміни відбулися в соціально-економічному житті українців у ре-
зультаті утворення Гетьманщини?
5. З якими державами та з якою метою проводив переговори Б. Хмель-
ницький на початку Національно-визвольної війни? Якими були їх на-
слідки?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Робота з картою
1. Покажіть на карті територію Української гетьманської держави.
2. Покажіть на карті сусідні держави Гетьманщини.
3. Покажіть держави, що були союзниками Б. Хмельницького у війні
проти Польщі.
4. Де перебувала Січ з 1652 р.?
5. Назвіть час і напрямок першого молдавського походу.
IV. Вивчення нового матеріалу
Місце України в міжнародних відносинах тогочасної Європи
Бесіда
Зробіть припущення, як європейські держави сприйняли факт появи•
на карті нової держави — Гетьманщини.
Робота в групах
• 1-а група. На основі тексту підручника визначте, як ставилися до Геть-
манщини католицькі країни Європи.
• 2-а група. На основі тексту підручника визначте, як ставилися до Геть-
манщини протестантські країни Європи.
Запитання групам для евристичної бесіди
1. Які держави належать до вашого табору?
2. Чому саме ці держави?
3. Покажіть їх на карті.
4. Яку державу — Річ Посполиту чи Українську державу ви підтримуєте?
Чому і як саме?
50.
50
Робота з ілюстраціями
1. Турецький,російський та польський посли в очікуванні на рішення ко-
зацької ради.
2. Прийом Богданом Хмельницьким польського посольства.
3. Т. Шевченко «Дари в Чигирині».
Завдання
1. Прокоментуйте дані ілюстрації. Чи свідчать вони про активну зовніш-
ньополітичну діяльність Хмельницького?
2. Чи можна стверджувати, що зовнішньополітичні відносини Україн-
ської козацької держави визначалися принципом: «У держави немає
постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси»? Свою від-
повідь обґрунтуйте.
V. Узагальнення та систематизація знань
Графічний диктант
Правильні твердження позначте знаком «+», а неправильні — зна-
ком «–».
1. Зовнішньополітична діяльність Б. Хмельницького переслідувала ме-
ту — не допустити створення коаліцій держав на чолі з Польщею.
2. Події Національно-визвольної війни були сприйняті європейськими
монархами негативно.
3. Австрія та Іспанія підтримали Українську державу в боротьбі з Річчю
Посполитою.
4. Німеччина надала Польщі військової допомоги.
5. Венеційська республіка вбачала в Українській державі свого союзника
у війні проти Туреччини.
6. Відносини між Українською гетьманською державою і Швецією були
встановлені у 1650 р.
7. Усі православні патріархи, крім антіохійського, благословили Хмель-
ницького на переможну війну.
8. Православні держави сподівалися отримати від уряду Хмельницького
допомогу в боротьбі проти Туреччини.
9. Московська держава тривалий час посідала вичікувальну позицію.
10. Головним завданням міжнародної політики Української держави було
успішне завершення війни з Річчю Посполитою та об’єднання всіх
українських земель.
11. Стратегію зовнішньої політики української держави визначав гетьман
Б. Хмельницький.
12. Функції дипломатичної служби держави виконувала Генеральна вій-
ськова рада.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
51.
51
Клас
Дата
Урок 26
Українсько-московська міждержавнаугода 1654 р.
Воєнні дії в 1654–1655 рр.
Мета: з’ясувати передумови та визначити основні положення й наслідки
українсько-російського договору 1654 року, а також дати історичну оцінку по
діям Національно-визвольної війни у 1654–1655 рр.; пояснювати причини
підписання українсько-московської угоди 1654 р.; аналізувати зміст українсько-
московського договору 1654 р.; розвивати в учнів уміння працювати з історич
ними джерелами і на основі їх робити висновки та узагальнення, давати оцінку
історичним подіям і висловлювати свою точку зору щодо них, працювати з кар-
тою, складати хронологічну таблицю;
Основні поняття: «Переяславська рада», «Березневі статті», «протекторат»,
«автономія», «конфедерація».
Обладнання: карта «Українська козацька держава у 1650–1659 роках», картки
з документами та ілюстраціями.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Охарактеризуйте становище Української козацької держави у 1653 р.
2. Поміркуйте, що спонукало Богдана Хмельницького звернутися по до-
помогу до Московської держави.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Робота з таблицею
Становище Української держави наприкінці 1653 р.
• Загибель значної кількості людей в результаті п’яти років війни та епідемій
чуми та холери.
• Спустошення території України внаслідок тривалих військових дій з поля-
ками, польських каральних походів, пограбування татарами.
• Занепад сільського господарства.
• Зростання невдоволення населення.
• Погіршення міжнародного становища Української держави
Проаналізувавши зміст наведеної таблиці, зробіть висновок щодо•
соціально-економічного становища Гетьманщини наприкінці 1653 р.
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота над поняттями
Протекторат — форма залежності, за якою одна держава перебирає
здійснення зовнішніх відносин іншої держави, що нерідко призводить до
втручання і у внутрішні справи.
Автономія — самоврядування певної частини держави, що здійсню-
ється в межах загальнодержавного закону.
Конфедерація — союз самостійних держав, створених з певною метою.
Робота в парах
• 1-й учень. Визначає права Гетьманщини за Переяславським договором.
• 2-й учень. Визначає обов’язки Гетьманщини за Переяславським дого
вором.
Потім учні презентують результати своєї роботи. Завдання виконуєть-
ся методом «Дерево рішень».
52.
52
Становище України заумовами Переяславського договору
Критерії для
порівняння
Права Обов’язки
1. Управління Збереження ознак — управ-
ління та території держави
Бути «під високою рукою»
російського царя
2. Гетьман Виборність гетьмана за ста-
рими звичаями
Присяга гетьмана на вірність
російському цареві
3. Суд Судочинство здійснювалося
за старими звичаями
Невтручання російського уряду
в судочинство на Україні
4. Військова
справа
Козацький реєстр 60 тис. ко-
заків
Розміщення у Києві та Чернігові
російських воєвод з військовими
загонами. Ходити у військові
походи за наказом російського
царя
5. Міжнародні
відносини
Право на дипломатичні від-
носини з іншими державами
Доповідати російському царю
все про зовнішньополітичну ді-
яльність.
Заборона дипломатичних відно-
син з Польщею й Туреччиною
6. Фінанси Збереження власної фінансо-
вої системи
Сплачувати грошову данину на
користь російського царя
7. Привілеї Збереження традиційних
станових прав і привілеїв
населення, зокрема козацтва
Не займання козацьких прав
і привілеїв та землеволодінь
Продовження Національно-визвольної війни
Робота з текстом підручника
Опрацюйте текст підручника і дайте відповідь на запитання.
1. Яким був результат битви під Охматовим?
2. Які держави уклали «Вічний мир» та в чому полягало його значення?
3. Що передбачала угода між Хмельницьким та кримським ханом, укла-
дена 12 листопада 1655 р. під Озерною?
Робота з картою
1. Покажіть кордони Гетьманщини станом на 1654 р. та її столицю.
2. Покажіть країни, з якими, згідно із Переяславським договором, Геть-
манщина мала розірвати дипломатичні відносини.
3. Покажіть на карті міста, в яких було розміщено російські війська.
4. Покажіть території, що були приєднані до Гетьманщини протягом
1654–1657 рр.
V. Узагальнення та систематизація знань
Методом «Прес» висловіть своє власне ставлення до Переяславського
договору.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Повторити матеріал теми й підготуватися до уроку узагальнення та
систематизації знань.
53.
53
Клас
Дата
Урок 27
Узагальнення тасистематизація знань за темою
«Початок Національно-визвольної війни українського
народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.
Відродження Української держави»
Мета: повторити й узагальнити вивчений матеріал з даної теми; розвивати
в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, вміти
виділяти головне і другорядне, висловлювати свою точку зору, працювати з дже-
релами інформації.
Основні поняття: «Національно-визвольна війна», «Українська гетьманська
держава».
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Урок проходить у вигляді змагання (гри) трьох команд. Про правила
гри вчитель попереджає перед початком заняття.
ІІ. Основна частина уроку
Завдання 1. «Історична розминка»
Кожній команді пропонується по 7 запитань, які передбачають знання
дат Національно-визвольної війни. Учні дають короткі точні відповіді.
Запитання для 1-ої команди
1. Якого року розпочинається Національно-визвольна війна? (1648 р.)
2. Коли Хмельницький уклав угоду з кримським ханом? (Лютий
1648 р.)
3. Назвіть період, протягом якого тривала облога українським військом
фортеці Збараж? (Червень–серпень 1649 р.)
4. Назвіть місяць і рік укладення Зборівського перемир’я. (Серпень
1649 р.)
5. Назвіть місяць і рік укладення Білоцерківського перемир’я. (Вересень
1651 р.)
6. Якабитвав ходіНаціонально-визвольноївійнисталасяу травні1652 ро-
ку? (Битва під Батогом)
7. Хто очолював козацькі війська під час воєнних дій на території Біло-
русії у 1654–1655 рр.? (Іван Золотаренко)
Запитання для 2-ої команди
1. Коли відбулися битви на Жовтих Водах і під Корсунем? (Травень
1648 р.)
2. В якому місяці 1648 року Б. Хмельницький урочисто в’їхав до Києва?
(Грудень)
3. Коли утворюється Українська козацька держава — Гетьманщина?
(1648–1649 рр.)
4. Якого року командувачами польської армії було призначено М. По-
тоцького і М. Калиновського? (1650 р.)
5. Яка битва часів сталася 18–30 червня 1651 р.? (Битва під Берестечком)
6. Протягом якого періоду тривала облога Жванця на Поділлі? (Вересень–
грудень 1653 р.)
7. Якого року починається шведсько-польська війна? (1655 р.)
Запитання для 3-ої команди
1. Коли відбулася битва під Пилявцями? (Вересень 1648 р.)
2. В який період проходила облога українським військом Львова і Замос-
тя? (Вересень–жовтень 1648 р.)
3. Назвіть рік, коли відбувся перший молдавський похід Б. Хмельниць-
кого. (1650 р.)
4. Якого року був укладений молдавсько-український союз? (1652 р.)
5. Якого місяця і року тривала Переяславська рада? (Січень 1654 р.)
6. Коли були укладені Березневі статті? (Березень 1654 р.)
7. Якого року вдруге козацька армія взяла в облогу Львів? (1655 р.)
54.
54
Завдання 2. «Ізглибини віків»
Командам роздаються картки з текстом документів. Учні повинні про-
аналізуватидокумент,визначити,проякупричинуНаціонально-визвольної
війни у ньому йдеться, і коротко схарактеризувати її.
Картка № 1
Зі скарги волинської шляхти на сеймі
«Православ’я в Речі Посполитій зазнає таких утисків, яких не терп-
лять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі
й кафедри, заборонено вільне впровадження відправ, бідні православні
вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправити похоронів: у Люб
ліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні му-
сять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах».
Картка № 2
Зі скарги Б. Хмельницького до польського короля
«Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяж-
ко ображають, позбавляючи не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаю-
чи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджо-
ляні десятини... І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається,
силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують,
до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають...»
Картка № 3
Із «Літопису Самійла Величка»
«...Коли переможцям у завойованих землях волю велику дати, то вони
мимохідь підданих та завойованих починають озлобляти і їх права з діда-
прадіда топтати. І заради цього, коли яка земля, що підлегла королівству
(коли терпіти несила) виявить непокору у чомусь, то нужду розглянути не-
трібно, хоч вона й заслуговує кари, треба милосердя мати і карою не пере-
борщити, в страху невільницькому не тримати та, довівши до розпачу, до-
щенту не ламати; бо ж хіба може бути твердою присяга, ґвалтом вирвана,
хіба той не зрадить, хто вічно під страхом проживає?»
Завдання 3. «Вгадай подію»
Учитель зачитує уривки з документів, а учні повинні назвати подію
Національно-визвольної війни.
1. «Сам Хмельницький з Тугай-беєм і з усім кінним військом перетнув
в іншому місці річку... й міцно вдарив на поляків, які виїхали проти
нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години і, лігши
на кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочили на
свої окопи в обоз». (Битва на Жовтих Водах)
2. «Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі
обози з численними пребагатими статками і скарбами, залишивши їх
на користь і в нагороду Хмельницькому». (Битва під Пилявцями)
3. «Страшенна січа почалася. Трохи не все військо польське загинуло або
потопилося у річці... Самого Калиновського було вбито, відтяли йому
голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берестечко».
(Битва під Батогом)
4. «Гетьман зі старшиною домагався, щоб посли московські присягали за
царя, що він вольності й порядки України порушати не буде й ворогам
її не оддасть на поталу». (Переяславська рада)
Завдання 4. «Вгадай героя»
Учням роздають картки з портретами (по два на кожну команду) відо-
мих історичних діячів часів Національно-визвольної війни (без підпису).
Учні повинні вказати, хто зображений на портреті, і визначити місце кож-
ного діяча в перебігу Національно-визвольної війни.
ІІІ. Підсумки уроку
Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки змагання. Підраховують-
ся зароблені командами бали, й оголошується переможець. При цьому учні
з команди, що перемогла, отримують оцінки, на один бал вищі.
55.
55
Клас
Дата
Тема 4. УКРАЇНСЬКІЗЕМЛІ В 60–80-ті роки XVII ст.
Урок 29
Воєнно-політичні події 1656–1657 рр. Іван Виговський
Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної
війни українського народу проти Речі Посполитої у 1656–1657 рр. і дати їм істо-
ричну оцінку, визначити місце Б. Хмельницького в історії України, дати йому ха-
рактеристику як видатному українському політику, дипломату і полководцю;
розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами і на їх основі ро-
бити висновки та узагальнення, давати оцінку історичним подіям і висловлюва-
ти свою точку зору щодо них, складати розгорнуту характеристику історичному
діячу, визначати його місце і роль в історії України.
Основні поняття: «Лівобережна Гетьманщина», «Віленське перемир’я».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Охарактеризуйте воєнно-політичні події Національно-визвольної вій
ни у 1654–1655 рр.
2. Чому Б. Хмельницький уклав союз із Москвою?
3. Яким був зміст українсько-московського договору? Які наслідки він
мав для Гетьманщини?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда
1. Як розгорталися воєнні події після Переяславського договору?
2. Якими були наслідки військових операцій на території Білорусії?
3. Якими були причини походу Хмельницького на Львів 1655 р.? Чим він
завершився?
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота з таблицею
Умови Віленського перемир’я між Росією та Польщею
• Припинення воєнних дій між Росією та Польщею.
• Найближчим часом розпочати переговори щодо обрання російського царя на
польський престол.
• Не проводити мирних переговорів зі Швецією.
• Передбачалися спільні воєнні дії Росії і Польщі проти Швеції і Бранденбурга.
• Територія Української держави визначалася згідно з Білоцерківським
договором, тобто в межах Київського воєводства
Завдання
1. Як ви вважаєте, чому Росія та Польща пішли на підписання Віленсько-
го перемир’я?
2. На яких умовах воно було підписане?
3. Як за цим договором визначалася доля Української держави?
4. Поміркуйте, чи було Віленське перемир’я порушенням українсько-
російського договору 1654 р.? Чому ви так вважаєте?
Робота з текстом підручника
За текстом підручника учні продовжують складання хронологічної таб
лиці, доповнивши її подіями 1656–1657 рр.
56.
56
Робота з картою
1. Покажітькраїни, що підписали Віленське перемир’я. Назвіть країну,
проти якої була спрямована ця угода.
2. Назвіть країни, з якими в листопаді 1656 р. Б. Хмельницький уклав
воєнний союз.
3. На території якого регіону українських земель тривали військові дії
протягом першої половини 1657 р.?
Б. Хмельницький — видатний український політичний,
державний і військовий діяч
Робота в групах
• 1-а група. Охарактеризуйте Б. Хмельницького як політика.
• 2-а група. Охарактеризуйте Б. Хмельницького як полководця.
• 3-я група. Охарактеризуйте Б. Хмельницького як дипломата.
Групи презентують свої відповіді.
Становище в Гетьманщині після смерті Б. Хмельницького
Робота в парах
• 1-й учень. На основі тексту підручника визначити основні напрямки
зовнішньої політики І. Виговського.
• 2-й учень. На основі тексту підручника визначити внутрішню політику
І. Виговського.
Учні в парах обговорюють виконані завдання та заносять відповіді до
таблиці.
Орієнтовний варіант заповнення таблиці
Зовнішня політика Внутрішня політика
1. Проголосив основний принцип своєї
зовнішньої політики «Визнати
й оголосити Запорозьке Військо
з підвладними йому провінціями за
вільний і нікому не підданий нарід».
2. Укладає союз зі Швецією, понов-
лює союзницькі відносини з Кри-
мом, йде на порозуміння з Туреч-
чиною.
3. Прагнув не ускладнювати відноси-
ни ні з Росією, ні з Польщею і збе-
регти автономію України
1. Відкинув ідею спадкоємного геть-
манату, в основу принципів управ-
ління поклав принципи олігархіч-
ної республіки, запевнивши, що без
старшинської ради «жодних справ
робити не буду».
2. Спирався на шляхетство та козаць-
ку старшину, позиція яких за його
гетьманування значно посилюється.
3. Це приводить до зростання масово-
го невдоволення і вибуху соціальної
боротьби
Гадяцька угода 1658 р.
Робота з текстом підручника
Опрацюйте текст підручника та схарактеризуйте зміст даного догово-
ру, встановіть, у чому була відмінність даного договору від Зборівського до-
говору 1649 р. та Березневих статей 1654 р.
Російсько-українська війна 1658–1659 рр.
Після розповіді вчителя учні відповідають на запитання.
1. Чому російський цар розпочав війну проти України?
2. Чим закінчилася битва під Конотопом і яке вона мала значення?
3. Як ви вважаєте, як надалі повинен був діяти Виговський? Чому?
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Коли та з якою метою було укладено Віленське перемир’я?
2. Чому, на вашу думку, не вдалося Б. Хмельницькому звільнити всі
українські землі з-під іноземного полювання.
3. Дайте власну оцінку діяльності І. Виговського.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
57.
57
Клас
Дата
Урок 30
Від Переяславськогодоговору 1659 р.
до Андрусівського перемир’я
Мета: охарактеризувати політичні події в Україні в другій половині ХVІІ ст., зупи-
нившись на гетьмануванні Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховець-
кого; визначити передумови, що призвели до порушення територіальної ціліс-
ності України; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами і на
їх основі робити висновки та узагальнення, висловлювати свою думку, давати
характеристику історичним діячам, характеризувати значення їх діяльності,
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
Основні поняття: «Руїна», «Гадяцький договір», «Конотопська битва».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. За яких обставин було обрано гетьманом Івана Виговського?
2. Чому вчені вважають, що за його гетьманування в Україні розпочина-
ється період Руїни?
3. Що вам відомо з попередніх уроків про Юрія Хмельницького?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота в групах
Опрацюйте відповідний текст підручника протягом 5 хв. і дайте відпо-
відь на запитання.
1-а група
1. Як розпочав своє гетьманування Юрій Хмельницький?
2. Порівняйте Переяславські договори 1654 та 1659 років.
3. Охарактеризуйте Чуднівську кампанію Ю. Хмельницького та її наслід-
ки для України.
4. Чому Слободищенський договір дослідники вважають подією, яка при-
звела до розпаду Української козацької держави на Лівобережну і Пра-
вобережну?
2-а група
1. На кого спирався та яку політику проводив гетьман Правобережної
України Павло Тетеря?
2. Проаналізуйте документи і визначте, чи однаково оцінюється його ді-
яльність істориками. Чому?
3. Сформулюйте свою позицію щодо історичної постаті гетьмана Павла
Тетері.
3-я група
1. Чи можна стверджувати, що Чорна рада в Ніжині стала подією, яка
вперше продемонструвала спосіб отримати владу, граючи на супереч-
ностях різних суспільних верств? Чому?
2. Охарактеризуйте період гетьманування Івана Брюховецького. Якої орі-
єнтації він дотримувався у своїй політиці? Які наслідки мала його по-
літика для України?
3. Як ви думаєте, чому його гетьманування закінчилося так трагічно?
58.
58
4-а група
1. Якінаслідки мало для України Андрусівське перемир’я 1667 р. між
Росією і Польщею?
2. Покажіть на карті, як була вирішена доля українських земель за умо-
вами цього договору.
3. Чи одностайні історики у своїй оцінці Андрусівської угоди?
4. Чи згодні ви з думкою О. Субтельного, який називає цю угоду «політич-
ною катастрофою» для України? Свою відповідь обґрунтуйте.
Після з’ясування питання представники груп по черзі стисло в тезах
(3 хвилини) доповідають. До учня (представника групи) ставляться запи-
тання. У кожної групи повинно бути не менше двох запитань до доповідача.
Представника групи протягом обговорення можна змінювати.
V. Узагальнення та систематизація знань
М. Костомаров про період Руїни
«Українська справа явно гинула. Невдача за невдачею знищували на-
дії, і люди позбулися віри у свою справу, у свою мету. Виникла думка, що
тієї мети взагалі не можна досягти. Через це зникала воля і терплячість,
слабшала любов до рідного краю, до громадського добра. Патріотичні вчин-
ки і жертви виявлялися даремними. Особисті приватні інтереси мали пере-
ваги над усіма чесними і патріотичними поривами. Своє власне домашнє
горе для кожного ставало непомірно тяжким, кожний почав піклуватися
тільки про себе самого. Людські душі дрібнішали, ставали убогими, розум
притуплявся під вагою тяжкого пошуку шляху до порятунку. Усе, що було
колись дорогим, святим, тепер щоразу продавалося дедалі дешевше. Геро-
єм часу вважали того, хто вмів зберегти себе самого, виринути з болота
анархії, утопивши в ньому іншого, забезпечивши себе самого, погубивши
інших... Так бувало, де суспільство не йшло до одноголосно наміченої мети,
де суспільний ідеал поступався ідеалу особистої наживи і самолюбства...»
Завдання
1. Чи згодні ви з думками, викладеними в цьому документі?
2. Доведіть це, використовуючи факти з сьогоднішньої теми.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Дати характеристику історичним діячам: гетьманам Ю. Хмельницько-
му, П. Тетері та І. Брюховецькому за відомим вам планом (завдання да-
ється в групах).
59.
59
Клас
Дата
Урок 31
Гетьманщина в 60–80-хрр. ХVІІ ст.
Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини в 60-х — на початку
80-х рр. ХVІІ ст.; проаналізувати періоди правління гетьманів Петра Дорошенка,
Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича; розвивати в учнів уміння працюва-
ти з джерелами інформації, аналізувати й узагальнювати історичні явища та по-
дії, визначати їх суть та значення, давати характеристику історичним діячам, ви-
значати їх роль в історичному процесі.
Основні поняття: «Глухівські статті», «Конотопські статті», «Чигиринські похо-
ди», «Бахчисарайський мирний договір».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Робота з таблицею
Із поданого переліку виберіть, які події в історії України пов’язані
з іменами гетьманів Юрія Хмельницького, Павла Тетері та Івана Брюхо-
вецького.
Юрій Хмельницький Павло Тетеря Іван Брюховецький
1. Гетьман України в 1657 р. та в 1659–1663 рр.
2. Гетьман Лівобережної України в 1663–1668 рр.
3. Гетьман Правобережної України в 1663–1665 рр.
4. Уклав Переяславський договір з Росією.
5. Підписав з Польщею Слободищенський трактат.
6. За його гетьманування митрополит й усе українське духовенство ста-
ють підлеглими Московському патріархові.
7. Обраний гетьманом на славнозвісній Чорній раді в Ніжині.
8. У своїй політиці дотримувався пропольської орієнтації.
9. У своїй політиці дотримувався промосковської орієнтації, але напри-
кінці гетьманування пориває з Москвою.
10. Засуджував політику козацької старшини, чим привернув на свій бік
козацькі низи.
11. З його ім’ям пов’язана Чуднівська кампанія.
12. Боровся за гетьманську булаву з І. Нечаєм та І. Виговським.
13. Підтримав похід Яна ІІ Казимира на Лівобережжя.
14. З його ім’ям пов’язують страту І. Виговського і загибель І. Богуна.
15. Своєю політикою викликав невдоволення серед козаків, що привело до
повстання.
16. Після зречення гетьманства перебирається до Польщі, де згодом був
отруєний.
17. Був розтерзаний лівобережними козаками у 1668 році.
Відповідь:
Юрій Хмельницький: 1, 4, 5, 11.
Павло Тетеря: 3, 8, 12, 13, 14, 16.
Іван Брюховецький: 2, 6, 7, 9, 10, 15, 17.
ІІI. Мотивація навчальної діяльності
Робота з картою
1. Покажіть на карті територію Великого князівства Руського за Гадяць-
ким трактатом 1658 р. та державу, з якою вона була підписана.
2. Знайдіть на карті місто поблизу якого у червні 1659 р. козацьке військо
І. Виговського завдало нищівної поразки московській армії.
3. Знайдіть місто і назвіть час, коли було придушено заколот, який очоли-
ли М. Пушкар та Я. Барабаш.
60.
60
ІІІ. Вивчення новогоматеріалу
Гетьман Петро Дорошенко, його боротьба за об’єднання України
Робота в парах
• 1-й учень. На основі тексту підручника визначити характер внутріш-
ньої політики П. Дорошенка.
• 2-й учень. На основі тексту підручника визначити напрями зовнішньої
політики П. Дорошенка.
Запитання
1. Коли і за яких обставин гетьманська булава дісталася Петру Дорошенку?
2. Визначте основну мету його діяльності та з’ясуйте, яких заходів вжи-
вав Дорошенко задля її досягнення.
3. Як ви вважаєте, чому Петро Дорошенко зрікся гетьманської булави?
4. Визначте плюси і мінуси його гетьманування. Як ви гадаєте, за що його
було названо «Сонцем Руїни»?
Чигиринські походи турецько-татарського війська
Робота з текстом підручника
Опрацюйте текст підручника та складіть таблицю «Чигиринські походи».
Дата походу Назва походу Результат
Виконання цього завдання вчитель перевіряє у декількох учнів усно.
Бахчисарайський мирний договір
У ч и т е л ь. Послаблена війнами Росія змушена була шукати прими-
рення з Туреччиною. 13 січня 1681 р. відбулося підписання Бахчисарай-
ської мирної угоди між Москвою і Туреччиною.
Обговорення питання
Як Бахчисарайський мирний договір вплинув на подальшу долю України?•
Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі
Робота з документом
З «Літопису Самійла Величка» про становище на Правобережжі
«Перед моїми очима постали численні безлюдні міста й замки, порожні
вали, колись висипані працею людською, як гори і горби. Всі вони правили
тоді за пристановище і поселення диких звірів. Я побачив, що фортеці, які
траплялися нам на шляху у військовому поході, одні стояли малолюдні, інші
зовсім спорожнілі — розруйновані, зарослі землею, запліснявілі, обсаджені
бур’яном і повні лише червів і зміїв й усякого гаддя, що там гніздилося».
Завдання
1. Подумайте, чи можна стверджувати, що розповідь козацького літопис-
ця про Правобережну Україну стосується якраз періоду 60-х — початку
80-х років XVII ст.? Чому?
2. Як називають цей період в історії України? Чому?
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота з картою
1. Покажіть на карті територію Лівобережної та Правобережної України.
Між якими державами було поділено територію Гетьманщини за Ан-
друсівською угодою 1667 р.?
2. Назвіть українські землі, які вдалося об’єднати під своєю владою П. До-
рошенку протягом червня 1668 — березня 1669 р.
3. Які землі потрапили під подвійний московсько-польський протекторат?
4. Яка доля спіткала землі між Бугом і Дніпром внаслідок підписання
Бахчисарайського миру?
5. Назвіть українські землі, які опинились у складі Туреччини внаслідок
підписання Бахчисарайського миру.
6. У залежності від якої держави була територія Правобережжя, на яку
поширювалася влада П. Дорошенка протягом 1672–1676 рр.?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
61.
61
Клас
Дата
Уроки 32–33
Лівобережна Гетьманщината Слобідська Україна
в другій половині XVII ст.
Мета: показувати на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної України;
території; центри полків Лівобережної Гетьманщини, столиці Лівобережної Геть-
манщини, центри полків Слобідської України; застосовувати та пояснювати на
прикладах поняття та терміни: «Лівобережна Гетьманщина», «Слобожанщина»;
порівнювати адміністративно-політичний устрій Слобідської України та Лівобе-
режної Гетьманщини; пояснювати причини та наслідки укладення гетьманськи-
ми урядами важливих угод з державами-сусідами
Основні поняття: «Слобідська Україна», «слободи», «Генеральна військова кан-
целярія», «городові козаки», «низові козаки».
Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Коли та за яких обставин утворилася Українська козацька держава —
Гетьманщина?
2. Як ви вважаєте, чому вона мала таку назву?
3. Пригадайте її адміністративно-територіальний устрій. Як було органі-
зовано управління цією державою?
4. Які зміни в управлінні державою сталися після укладення Б. Хмель-
ницьким Переяславського договору з Москвою у 1654 р.?
5. Коли і за яких обставин відбувся поділ Української держави на Ліво-
бережну і Правобережну Гетьманщини?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Робота з картою
1. Під час яких подій в історії України відбулося масове переселення
українців на територію Слобожанщини?
2. Назвіть полки, утворені на території Слобожанщини.
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота з таблицею
Із поданого переліку оберіть події, які пов’язані з іменами гетьманів
Петра Дорошенка, Дем’яна Многогрішного та Івана Самойловича.
Петро Дорошенко Дем’ян Многогрішний Іван Самойлович
1. Став гетьманом Правобережної України у 1665 р.
2. Походив із родини священика.
3. Народився в селянській родині під Коропом на Чернігівщині.
4. Активний учасник Національно-визвольної війни українського народу.
5. Обіймав посади наказного полковника Прилуцького полку, чернігів-
ського полковника, генерального судді.
6. Проголошений гетьманом обох берегів Дніпра поблизу м. Опішня
у 1668 р.
7. У 1668 р. призначений наказним гетьманом Лівобережної України.
62.
62
8. У 1672 р.був обраний гетьманом Лівобережної України.
9. Керував полками у війні проти Туреччини в 1677–1678 рр.
10. Створив постійне наймане військо (сердюцькі полки).
11. Мав право утримувати наймане військо — компанійців — чисельністю
одна тисяча чоловік.
12. Домігся, щоб Київ залишився у складі Лівобережжя.
13. Припинив скликання Генеральної військової ради.
14. У 1669 р. погодився прийняти турецький протекторат.
15. Проводив переговори з Росією, щоб повернути права і вольності Вій-
ську Запорозькому.
16. Уклав Глухівські статті з Москвою.
17. Уклав з російським урядом Конотопські статті.
18. Розпочав випускати власну монету.
19. Створив бунчукове товариство — особливу привілейовану групу ко-
зацької еліти.
20. Намагався закріпити спадковість гетьманської влади.
21. Виданий козацькою старшиною царському уряду.
22. Засуджений до довічного ув’язнення, вивезений з родиною до Сибіру.
23. У 1687 р. очолював козацькі полки в першому Кримському поході цар-
ських військ і був звинувачений у його провалі.
Заселення Слобожанщини
Робота над схемою
Слухаючи розповідь учителя про причини переселення українців на те-
риторію Слобожанщини, учні будують схему.
Орієнтовний вигляд схеми
ПЕРЕДУМОВИ КОЛОНІЗАЦІЇ
Незаселеність
земель
у верхів’ях
Псьола, Ворскли,
Сіверського Дін-
ця через набіги
татар
Зацікавленість
московського
уряду у заселен-
ні цих земель
для захисту
московських
кордонів
Складна вну-
трішня ситуація
в Гетьманщині,
пов’язана
з Національно-
визвольною
війною та Руїною
Надання москов-
ським урядом пільг
переселенцям
(звільнення від по-
датків за промис-
ли, право займан-
щини та ін.)
Робота над поняттям
Слобода — поселення переселенців називалися так, бо були звільнені
від податків. Звідси походить і назва регіону — Слобідська Україна.
Робота в групах
1-а група. Опрацюйте текст підручника В. Власова на С. 163–164 і скла-
діть узагальнюючу таблицю «Адміністративно-політичний устрій Гетьман-
щини». Потім учитель перевіряє складання таблиці і в разі необхідності до-
повнює її.
Адміністративно-політичний устрій Гетьманщини
• Гетьманщина поділялася на 10 полків: Стародубський, Чернігівський,
Ніжинський, Прилуцький, Київський, Гадяцький, Переяславський, Лубен-
ський, Миргородський, Полтавський. Полками керували полковники.
• Полки поділялися на сотні. Сотнями керували сотники.
• Столицею Гетьманщини були в різні часи міста: Чигирин, Гадяч, Батурин,
Глухів.
• Гетьманщина не була політично самостійною. Вона мала автономію у вну-
трішніх справах.
• Очолював Гетьманщину гетьман, який у другій половині XVII ст. обирався
на вузькій Старшинській раді, потім це рішення схвалювалося на Генераль-
ній військовій раді, а потім затверджувалось царем.
• Велику роль в управлінні державою відігравала Старшинська рада, до скла-
ду якої входили гетьман, генеральна старшина і полковники
63.
63
Завдання
1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальнийта політичний
устрій Лівобережної Гетьманщини.
2. Які зміни в управлінні Гетьманщиною відбулися в період Руїни?
2-а група. На основі тексту підручника учні мають скласти узагальню-
ючу таблицю «Адміністративно-політичний устрій Слобідської України».
Адміністративно-політичний устрій Слобідської України
• Територія Слобідської України поділялася на полки: Харківський, Сум
ський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський. На чолі полків стояли пол-
ковники, які підпорядковувалися бєлгородському воєводі.
• Посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини.
• Кожен полк отримував царську жалувану грамоту.
• Полковників обирали полки, потім це рішення погоджував воєвода
і затверджувалося царем.
• Кількісний склад козацьких полків не був постійним
Завдання
1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний та політичний
устрій Слобідської України.
2. Розкрийте спільні та відмінні ознаки адміністративного та політичного
устрою Лівобережної України та Слобожанщини.
Робота в групах з текстом підручника
Далі вчитель поділяє учнів на п’ять груп, кожна з яких буде виконува-
ти роль однієї станової групи населення. Група повинна охарактеризувати
положення «своєї» станової групи. Учням пропонується опрацювати відпо-
відний матеріал підручника. Далі групи демонструють результати своєї ро-
боти. А потім всім групам учитель пропонує дати ще відповідь на узагаль-
нюючі запитання.
• 1-а група. Козацтво.
• 2-а група. Українська шляхта.
• 3-я група. Селяни.
• 4-а група. Православне духовенство.
• 5-а група. Міщани.
Козацтво — провідний стан українського суспільства. Поділялося на:
городових козаків, що мешкали в містах, селах, хуторах, низових (запо-
різьких) козаків і козацьку старшину.
Українська шляхта продовжувала залишатися численним станом на-
селення, але вона дедалі більше зливалася з козацькою старшиною внаслі-
док отримання козацьких прав і привілеїв.
Селяни — численна верства тогочасного українського суспільства. За
часів Гетьманщини мали особисту свободу, право змінювати місце прожи-
вання, вступати до козацького стану.
Православне духовенство було привілейованим станом Гетьманщини,
оскільки православ’я мало статус державної релігії. Православна церква
виконувала роль духовного осередка Української держави.
Міщани отримали право вільно володіти землями, займатися ремесла-
ми, промислами, торгівлею. Їх становище визначалось царськими грамота-
ми й нормами магдебурзького права.
Завдання
1. Визначте соціальну структуру Лівобережної Гетьманщини та Слобід-
ської України.
2. Яких змін зазнали станові групи населення у другій половині XVII ст.?
Які зміни були пов’язані зі зрушеннями в господарському та державно-
му житті?
64.
64
V. Узагальнення тасистематизація знань
Закінчіть речення.
1. На середину XVII ст. припадають масові переселення українців на зем-
лі, що розташовувалися на схід від Гетьманщини на кордоні з __ .
2. Ці землі на поч. XVII ст. були незаселені через спустошливі набіги __ .
3. Ці землі згодом отримали назву __ __ або __ .
4. Ця назва походить від назви поселень, які засновували тут переселенці
з Правобережжя і Лівобережної України, і називалися вони — __ .
5. Слобідська Україна підпорядковувалася __ __ .
6. Масове переселення на Слобожанщину розпочалося після __ __ .
7. Нові хвилі переселенців на слобідські землі вихлюпнула громадянська
війна за доби __ .
8. Адміністративно-політичний устрій Лівобережної Гетьманщини ґрун-
тувався на засадах, що утвердилися в період утворення __ __ __ .
9. Вищими органами влади на Лівобережжі залишалися __ __ і __ __ .
10. Гетьманщина поділялася на __ __ , які, у свою чергу, ділилися на __ .
11. Полками керували __ , а сотнями — __ .
12. Територія ж Слобідської України поділялася на __ __ .
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Вивчити зміст нових понять.
3. Одному учневі підготувати повідомлення про Івана Сірка.
65.
65
Клас
Дата
Урок 34
Запорозька Січв 60–80-х рр. XVII ст.
Мета: охарактеризувати становище Запорозької Січі у складі Гетьманщині в др.
пол. XVIІ ст., сформувавши в учнів знання про військові походи українського ко-
зацтва, економічне життя Січі, діяльність кошового отамана Івана Сірка;
з’ясувати, яку політику проводив російський уряд щодо Запорозької Січі; засто-
совувати та пояснювати на прикладах поняття й терміни: «Запорозька Січ»,
«Чортомлицька Січ»; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні джерела, на
основі їх давати характеристику історичним діячам, робити висновки та узагаль-
нення.
Основні поняття: «Запорозька Січ», «Чортомлицька Січ».
Обладнання: портрет Івана Сірка, картки з документами та ілюстраціями.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Пригадайте, ким і коли в Україні була побудована перша Запорозька
Січ.
2. Що вона собою являла?
3. Чому Запорозьку Січ називали козацькою республікою?
4. Яку роль відіграла Запорозька Січ та українське козацтво в Національ
но-визвольній війні українського народу?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Робота з картою
1. До складу якої держави входила Запорозька Січ до 1648 р.?
2. Під протекторатом яких держав опинилась Запорозька Січ після укла-
дення:
а) Андрусівської угоди;
б) «Вічного миру».
3. З якими державами межувала Запорозька Січ?
IV. Вивчення нового матеріалу
Запорозька Січ у складі Гетьманщини
Проблемне запитання
Чому Запорозька Січ змінювала своє місце розташування?•
Робота з текстом підручника та ілюстрацією
Опрацювавши відповідний матеріал підручника, опишіть, що собою
являла Чортомлицька Січ, і дайте характеристику її організації.
Військові походи козаків. Іван Сірко
Учні слухають повідомлення учня про Івана Сірка й опрацьовують від-
повідні джерела інформації в підручнику.
Бесіда за питаннями
1. Охарактеризуйте історичну постать Івана Сірка.
2. Чим пояснюється надзвичайний авторитет Сірка серед запорізьких ко-
заків?
3. Чому він зажив шанобливого ставлення своїх сучасників?
66.
66
Економічне життя наСічі
Завдання учням
Опрацюйте наданий текст та складіть таблицю «Господарство Запороз-
ької Січі»
Галузі господарства Рівень розвитку Роль в економіці Січі
Господарство Запорозької Січі
У другій половині XVII ст. економічне життя Запорожжя мало зміни-
лося порівняно з попереднім періодом, хіба що господарська діяльність ко-
заків пожвавішала. Вони займалися мисливством, бджільництвом, ловили
рибу. Найбільше значення для них мав рибний промисел. Потреба в солі
для цього промислу сприяла розвитку чумацтва.
Крім рибальства, основу господарства Запорожжя складало скотар-
ство. Козаки ним займалися насамперед у зимівниках — хутірських госпо-
дарствах, де взимку утримувалася худоба. Землеробство на Запорожжі бу-
ло нерозвинене, оскільки розвиток рільництва гальмувався постійною
загрозою спустошливих набігів татарських і ногайських орд, кочовища
яких знаходилися близько до Січі. Незначна заселеність запорізьких зе-
мель не сприяла й розвиткові хліборобства, яке потребувало великої кіль-
кості робочих рук. Отож панівною галуззю господарства було скотарство,
а особливого поширення набуло конярство.
На Січі працювали чимало ремісників: ковалів, зброярів, теслярів,
бондарів та ін. Було налагоджене виробництво морських і річкових чов-
нів. Ремесло на Січі досягло значного рівня. Ще на Січі розвивалися ре-
месла, пов’язані з виробництвом пороху, залізних і свинцевих ядер для
гармат.
Поступово зміцнювалися торговельні зв’язки Запорожжя із Лівобе-
режною Україною, Правобережжям, Польщею, Москвою та Кримом. Най-
головнішим і найдорожчим товаром для січовиків був хліб. Крім продо
вольчих товарів, запорожці купували зброю, боєприпаси, тканини, папір
тощо. Продавали ж мед, шкури, хутро, рибу, віск, велику рогату худобу та
коней. Розвиткові торгівлі на Запорізькій Січі сприяло й те, що її терито
рією пролягали важливі торговельні шляхи. Запорожці збирали з купців
мито на перевозах і поромах, стягували всілякі збори за надання провідни-
ків й охорони.
Таким чином, економіка Запорожжя, що переважно базувалася на про-
мислах і скотарстві, не могла повністю забезпечити потреби козаків. Додат-
ковим джерелом їхнього матеріального забезпечення були царське жалу-
вання і гетьманська платня грошима, сукном, військовими припасами,
а також воєнна здобич.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Яким було становище Запорозької Січі у складі Гетьманщини у другій
половині ХVІІ ст.?
3. Що змінилось у політичному устрої Січі після Національно-визвольної
війни?
3. Як складалися відносини січовиків та московського уряду?
4. Як ви вважаєте, у чому полягала історична місія Запорозької Січі? Від-
повідь обґрунтуйте.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Підготувати повідомлення про Івана Мазепу.
67.
67
Клас
Дата
Урок 35
Господарське, церковнета культурне життя
на українських землях в другій половині XVII ст.
Мета: охарактеризувати господарське, церковне та культурне життя на україн-
ських землях у другій половині XVII ст., проаналізувавши розвиток основних га-
лузей економіки, характер землеволодіння, становище церкви та особливості
культурного розвитку; розвивати в учнів уміння аналізувати матеріал, робити ви-
сновки, узагальнення, виділяти головне і другорядне, висловлювати свою точку
зору, аргументувати, посилаючись на джерела свою позицію.
Основні поняття: «рангові землі», «колонізація», «займанщина».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Пригадайте основні ознаки соціально-економічного розвитку україн-
ських земель у першій половині XVII ст.
2. Яким було церковне та культурне життя на українських землях у да-
ний період?
3. Які зміни в політичному устрої українських земель відбулися у другій
половині XVII ст. порівняно з першою половиною XVII ст.?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Проблемне завдання уроку
Які зміни сталися у господарському, церковному та культурному жит-•
ті на українських землях у другій половині XVII ст. порівняно із пер-
шою половиною XVII ст.?
Відповідь на це запитання учні повинні дати в кінці уроку.
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота в групах
На основі тексту підручника групи готують презентації.
• 1-а група. Землеволодіння на українських землях у другій половині
XVII ст.
Під час підготовки учні повинні звернути увагу на такі питання:
1. Які форми землеволодіння на той час існували в українських землях?
2. Яким чином відбувалось формування великого землеволодіння?
3. Чим відрізнялась земельна власність козаків і селян у Гетьманщині?
• 2-а група. Сільське господарство на українських землях у другій поло-
вині XVII ст.
Під час підготовки учні повинні звернути увагу на такі питання:
1. Які галузі сільського господарства набули розвитку в українських зем-
лях?
2. Чим був зумовлений їх розвиток?
• 3-я група. Ремесло, промисли, торгівля на українських землях у другій
половині XVII ст.
Під час підготовки учні повинні звернути увагу на такі питання:
1. Назвіть традиційні промисли та ремесла та такі, що щойно виникли.
2. Поясніть назви відомих вам промислів.
3. Назвіть основні продукти експорту та імпорту та країни, з якими торгу-
вали.
68.
68
• 4-а група.Церковне та культурне життя на українських землях у дру-
гій половині XVII ст.
Під час підготовки учні повинні звернути увагу на такі питання:
1. Як відбувалось підпорядкування Київської митрополії Московському
патріарху?
2. Чому деякі історики називають цей період «золотою добою» україн-
ської культури?
Презентація результатів роботи учнів триває протягом 2 хв. Кожен
учень занотовує найважливіші факти. Учні з інших груп повинні постави-
ти по одному запитанню (разом три запитання).
V. Узагальнення та систематизація знань
Учні дають відповідь на запитання, що прозвучало на початку уроку.
Завдання
Які зміни сталися в господарському, церковному та культурному жит-•
ті на українських землях у другій половині XVII ст. порівняно із пер-
шою половиною XVII ст.?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф за підручником та виконати завдан-
ня в кінці параграфа.
2. Вивчити визначення нових понять.
3. Повторити всю тему й підготуватися до уроку узагальнення та система-
тизації знань.
69.
69
Клас
Дата
Урок 36
Узагальнення тасистематизації знань за темою
«Українські землі в 60–80-х рр. XVII ст.»
Мета: повторити й узагальнити матеріал тем «Економічне і політичне станови-
ще українських земель у другій половині XVII ст.», «Поділ Української держави на
Правобережну і Лівобережну Гетьманщини», «Спроби об’єднання українських
земель та відновлення незалежності»; перевірити в учнів уміння аналізувати
й систематизувати матеріал, робити висновки, давати характеристику історич-
ним діячам, удосконалювати навички та уміння роботи з історичними джере
лами.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Урок проходить у вигляді змагання (гри) трьох команд. Про правила
гри вчитель попереджає перед початком заняття.
ІІ. Основна частина уроку
Завдання 1 «З глибини віків»
Зі «Спогадів про Україну» Ф.-П. Далерака
«Нині цей край зруйнований, а війна, ніби гангрена, яка все пожирає,
обернула найродючішу частину Європи на спорожнілі поля, зарослі
бур’яном руїни, на покинуті жителями міста. Проте нині від тієї України
залишилося тільки ім’я козацьке. Її населення розпорошилося, переселив-
шись або понад береги Дніпра, або на землі, що залишаються під пануван-
ням Москви. Решту вирубали турки або забрали в неволю татари».
Завдання для 1-ої групи
1. Про який тогочасний період в історії України йдеться в документі?
2. Дайте визначення поняттю «Руїна» і вкажіть хронологічні рамки цьо-
го періоду. Якими подіями він був спричинений?
Завдання для 2-ої групи
1. Прочитайте уважно документ. Чи згодні ви з думками, викладеними
в ньому.
2. Свої думки обов’язково доведіть фактами з вивченої теми.
Завдання для 3-ої групи
1. Як ви вважаєте, в якій частині України — на Лівобережжі чи Право-
бережжі — побував Ф.-П. Далерак? На підставі чого ви зробили такий
висновок?
2. Аргументуйте свою відповідь фактами з вивченої теми.
Завдання 2. «Простіше від простого»
Учитель запрошує до дошки командирів команд і по черзі кожний ста-
вить запитання. За кожну правильну відповідь командира команда отри-
мує по одному балу.
Запитання для гри
1. Назвіть рік смерті Богдана Хмельницького. (1657 р.)
2. З якою державою І. Виговським був укладений Гадяцький договір?
(З Польщею)
3. Поблизу якого міста у 1659 р. І. Виговський розгромив московитів?
(Під Конотопом)
4. Скільки разів Юрій Хмельницький приходив до влади в Україні? (Тричі)
5. Хто з гетьманів уклав у 1659 р. Переяславські статті з Москвою? (Юрій
Хмельницький)
70.
70
6. Між якимидержавами була підписана Слободищенська угода 1660 р.?
(Між Гетьманщиною і Польщею)
7. В якій частині України гетьманував Павло Тетеря? (Правобережжя)
8. В якому місті відбулася славнозвісна «Чорна рада», на якій гетьманом
було обрано Івана Брюховецького? (Ніжин)
9. Хто з гетьманів у 1665 р. підписав з Росією Московський договір?
(І. Брюховецький)
10. За якою угодою Польща та Росія поділили територію Гетьманщини між
собою? (Андрусівська угода)
11. В якій частині України гетьманував Дем’ян Многогрішний? (Лівобе-
режжя)
12. Хто з гетьманів та з ким уклав у 1669 р. Глухівські статті? (Д. Много-
грішний з Москвою)
13. Хто з гетьманів та з ким уклав у 1672 р. Конотопські статті? (І. Самой
лович з Москвою)
14. Між якими державами було укладено Бахчисарайське перемир’я? (Мо-
сква, Туреччина і Кримське ханство)
15. Як називалася Запорозька Січ у другій половині ХVІІ ст.? (Чортом-
лицька)
16. Кого з козаків 15 разів обирали кошовим отаманом на Січі? (Івана Сірка)
17. На скільки полків поділялася територія Лівобережної Гетьманщини?
(На десять)
Завдання 3. «Історична абетка»
Учитель називає літеру алфавіту, а учні у відповідь називають історич-
ний термін або поняття, що починається з даної літери. Відповідає та ко-
манда, що першою підготує відповідь.
Терміни та поняття, що вивчались протягом теми:
«Гетьманщина»,•
«Гадяцька угода»,•
«Чуднівська кампанія»,•
«Слободищенські угоди»,•
«Андрусівське перемир’я»,•
«Чигиринські походи»,•
«Бахчисарайський мир»,•
«Слобожанщина»,•
«Руїна»,•
«Чортомлицька Січ».•
Завдання 4. «Портретна галерея»
Учитель роздає на парти кожній команді по три портрети відомих істо-
ричних діячів в Україні в другій половині ХVІІ ст. Учні повинні не тільки
вказати, хто зображений на цих портретах, а й дати характеристику цим
діячам і вказати на значення їх діяльності для України. Це можуть бути
портрети І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Тетері, І. Брюховецького,
П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича, І. Сірка, М. Ханенка.
Від кожної команди повинно бути троє виступаючих.
ІІІ. Підсумки уроку
Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки змагання. Підраховують-
ся зароблені командами бали, й оголошується переможець. При цьому учні
з команди, що перемогла, отримують оцінки, на один бал вищі.
71.
71
Клас
Дата
Тема 5. УКРАЇНСЬКІЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ
XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Урок 38
Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст.
Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII —
на початку XVIIІ ст., гетьманування І. Мазепи, його зовнішню та внутрішню полі-
тику, культурно-освітні заходи; дати характеристику Івану Мазепі як людині і як
політику; розвивати в учнів уміння на основі аналізу джерел інформації давати
характеристику історичному діячеві, визначати значення його діяльності, роби-
ти висновки й узагальнення, висловлювати свою точку зору та аргументувати її.
Основні поняття: «Коломацькі статті», «значкові й значні військові товариші».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Як називався період в історії України, який розпочався в другій поло-
вині XVII ст.?
2. Якими процесами та подіями на території України він характеризувався?
3. З ім’ям яких гетьманів пов’язують початок і закінчення цього періоду?
Чому?
4. Кого ще з гетьманів, які також гетьманували в цей час на Україні, ви
можете назвати? У чому полягало значення їх діяльності?
5. Що вам відомо про гетьмана Івана Самойловича?
6. Пригадайте, між яким державами був укладений Бахчисарайський
мир та яким був його зміст.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота з таблицею
Опрацювати текст підручника скласти таблицю «Вічний мир між Поль-
щею і Росією (1686 р.)».
Орієнтовний вигляд таблиці
«Вічний мир» між Польщею і Росією (1686 р.)
• Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну,
Київ, Запоріжжя, Чернігово-Сіверську землю.
• Польська сторона відмовлялася від зазіхань на Київ, за що отримувала
відшкодування.
• Брацлавщина і Київщина ставали нейтральною зоною.
• Північна Київщина, Волинь і Галичина відходили до Польщі.
• Поділля залишалося під владою Туреччини
Завдання
1. Між якими державами було укладено «Вічний мир»? У чому полягав
його зміст? Які він мав наслідки для України?
2. Покажіть на карті, як і між якими державами розподілялися україн-
ські землі за умовами цього миру.
Прослухавши розповідь учителя про Кримській похід, учні відповіда-
ють на запитання:
Що ви дізналися про перший Кримський похід російсько-українського•
війська? Якими були його наслідки для України?
Робота з таблицею
Учитель пропонує учням опрацювати таблицю й виконати завдання.
72.
72
«Коломацькі статті» 1687 р.
• Значно розширювалась російська присутність в Україні та обмежувалася ко-
зацька автономія.
• Гетьман не мав права без царського указу зміщувати з посад козацьку стар-
шину.
• У Батурині при гетьмані розташовувався московський стрілецький полк.
• Війську Запорозькому заборонялося зноситися з чужоземними державами,
вести торгівлю з Кримом.
• Козацька верхівка мала сприяти українсько-російським шлюбам.
• Стверджувалося, що «Малоросийский край» є частиною «их царського Пре-
светлого Величества Самодержавной державы»
Завдання
1. Які обмеження прав гетьмана і старшини передбачалися в «Коломаць-
ких статтях»?
2. Чим вони відрізнялися від попередніх угод гетьманів з російським урядом?
3. Порівняйте «Коломацькі статті» 1687 р. з Глухівськими статтями 1669 р.
Робота в групах
Повідомлення учня про Івана Мазепу.
Далі учні поділяються на групи та на основі повідомлення учня і тексту
підручника готують нижченаведені питання і результати заносять до таблиці.
• 1-а група визначає основні засади зовнішньої політики І. Мазепи та на-
прямки зовнішньої політики І. Мазепи.
• 2-а група визначає зміст внутрішньої політики І. Мазепи.
Орієнтовний вигляд таблиці
Зовнішня Внутрішня
1. Намагався зберегти автономію
України. На початку свого гетьма-
нування великі надії в цьому по-
кладав на Москву. А згодом став
протидіяти наступу російського
уряду на українську автономію.
2. Сподівався об’єднати під своєю
владою всі українські землі, по-
ширивши владу гетьмана на Пра-
вобережну Україну, що була під
владою Польщі, і степову Украї-
ну, якою володіли Крим і Туреч-
чина.
3. Негативно ставився до союзу
з Польщею та до союзу з Туреч
чиною
1. Прагнув розбудувати Україну за за-
хідноєвропейським зразком, зберіг-
ши при цьому козацький устрій.
2. Намагався піднести роль гетьмана,
козацької старшини, продовжив
створення козацької еліти — крім
бунчукових товаришів, в його ото-
ченні з’явилися значкові й значні
військові товариші.
3. Проводив велику культурно-освітню
політику, дбав про розвиток освіти,
науки, мистецтва, книгодрукування.
4. Період його гетьманування — це час
відродження України, час її еконо-
мічного, політичного і культурного
поступу
Робота з картою
1. Назвіть місто, що було столицею Гетьманщини за часів І. С. Мазепи.
2. Покажіть територію Правобережної України, що опинились під вла-
дою гетьмана Мазепи з 1704 р.
3. Покажіть територію, яка була охоплена козацьким повстанням проти
Польщі у 1702–1704 рр. Хто його очолював? Хто очолив війська, які
розгромили це повстання?
4. Назвіть полкові міста Лівобережної і Правобережної України.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Які особисті якості сприяли тривалому перебуванню Івана Мазепи при
владі?
2. Наведіть факти, які свідчать про високий рівень освіченості гетьмана
та його значний політичний досвід.
3. Назвіть основні напрями його внутрішньої і зовнішньої політики.
4. Дайте характеристику Івану Мазепі як людині і як політику.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Підготувати повідомлення про Семена Палія.
73.
73
Клас
Дата
Урок 39
Правобережна Українанаприкінці XVII — на початку XVIII ст.
Мета: охарактеризувати політичне становище Правобережної України напри-
кінці XVII — на початку XVIІI ст., визначити причини, хід та наслідки повстання під
керівництвом Семена Палія; розвивати в учнів уміння давати характеристику іс-
торичному діячеві, визначати значення його діяльності, робити певні висновки
й узагальнення, вміти виділяти головне і другорядне, встановлювати причинно-
наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Між якими державами та коли було укладено «Вічний мир»?
2. Пригадайте умови Бахчисарайського договору і «Вічного миру». Які
наслідки вони мали для Правобережної України.
3. До складу яких держав входили землі Правобережжя наприкінці
XVII ст.? Покажіть їх на карті.
4. Де та коли було обрано гетьманом І. Мазепу ?
5. Як змінювалося становище України за Коломацькими статтями?
6. Дайте власну оцінку діяльності І. Мазепи.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. Маючи потребу в сильному козацькому війську для бороть-
би з турецько-татарською погрозою, польський король Ян III Собеський ви-
рішив узаконити територіальне козацьке військо на землях Правобережної
України.
1684–1685 рр. — створені 4 територіальних козацьких полки:
• Богуславський полк — очолив полковник Самусь (Самойло Іванович);
• Брацлавський полк — полковник Андрій Абазін;
• Корсунський полк — полковник Захар Іскра;
• Фастовський (Білоцерківський полк) — полковник Семен Палій.
Відновлення козацького устрою на Правобережжі спричинило швидке
заселення українських земель, що були спустошені безперервними вій
нами.
Питання для обговорення
Як ви вважаєте, чому польський уряд дозволив відновити козацтво на•
Правобережній Україні?
— Після завершення війни між Польщею та Туреччиною у 1699 р. по-
треба у козацькому війську зникла, і тому польський сейм прийняв рішен-
ня про ліквідацію правобережного козацтва.
Гетьманові Самусю, полковникам Палію, Абазину, Іскрі та Барабашу
наказали розпустити полки. Однак Палій та інші полковники не підкори-
лися. Розпочалася запекла боротьба проти польського панування.
Питання для обговорення
Якими були причини національно-визвольного повстання на Правобе-•
режжі у 1702–1704 рр.?
Повідомлення учня про Семена Палія.
74.
74
Робота в групах
На основітексту підручника:
• 1-а група з’ясовує причину повстання 1702–1704 рр.
• 2-а група з’ясовує хід повстання.
• 3-я група визначає значення повстання.
Завдання
1. Яку роль відіграв у національно-визвольному повстанні на Правобе-
режжі Іван Мазепа?
2. Як ви розцінюєте вчинок Івана Мазепи? Поміркуйте, якими мотивами
він керувався, беручи участь у придушенні повстання.
3. Запропонуйте свій варіант розв’язання даної ситуації.
Останнє завдання виконується за допомогою вправи «Два–чотири–
разом». Спочатку йде обговорення завдання в парах, потім у малих групах
по чотири учні, а далі — у великих групах. Далі кожна група презентує свій
варіант вирішення даної проблеми. Цілком можливо, що в даному випадку
може виникнути дискусія, оскільки групи можуть запропонувати різні ва-
ріанти розв’язання ситуації. Після обговорення слід прийняти загальне рі-
шення.
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота в групах за методом «Дерево рішень»
Клас поділяється на дві групи. Одна група досліджує питання «Значен-
ня повстання під проводом Семена Палія», а друга група — «Значення ді-
яльності Семена Палія». «Дерево рішень» може мати такий вигляд.
Значення повстання Значення діяльності С. Палія
Селянсько-козацьке повстання 1702–
1704 рр. на Правобережжі мало
національно-визвольний характер. Пов
станці боролися за возз’єднання Право-
бережжя з Гетьманщиною. Об’єктивно
повстання сприяло тому, що на певний
час значна частина Правобережжя фак-
тично була возз’єднана із Гетьманщи-
ною
Палієві належить велика заслуга у від-
родженні української державної тради-
ції на Правобережжі. Він зробив неаби
який внесок у заселення українських
земель цього регіону,
а також очолив визвольну боротьбу про-
ти польського панування за
возз’єднання Правобережної України
з Гетьманщиною
Бесіда
1. За яких обставин і коли відродилося козацтво на Правобережжі?
2. Назвіть причини національно-визвольного повстання на Правобережжі.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
75.
75
Клас
Дата
Урок 40
Україна в подіяхПівнічної війни
Мета: визначити, яке місце посідала Україна у подіях Північної війни, схаракте-
ризувати хід та наслідки повстання гетьмана Івана Мазепи проти Росії, визна-
чити місце гетьмана Івана Мазепи в українському національно-визвольному ру-
сі; пояснювати причини повстання Мазепи проти московського царя; визначати
наслідки Полтавської битви для українських земель; розвивати в учнів уміння
давати характеристику історичним особам, визначати їх місце в історії України,
удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, вміння вести дис-
кусію, висловлювати й аргументувати власну точку зору, вчити учнів культури
спілкування.
Основні поняття: «Північна війна», «Полтавська битва», «мазепинці».
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. За яких обставин Іван Мазепа був обраний гетьманом Лівобережної
України?
2. Охарактеризуйте основні напрямки його внутрішньої і зовнішньої по-
літики.
3. Якої зовнішньополітичної орієнтації дотримувався Мазепа на початку
свого гетьманування? Чому?
IІІ. Вивчення нового матеріалу
Українсько-шведський союз
Бесіда за питаннями
1. Як ви вважаєте, чому в ході Північної війни змінилася зовнішньополі-
тична орієнтація Івана Мазепи?
2. Що змусило Мазепу піти на угоду зі шведами? Висловіть свою думку
з даного питання.
Робота з таблицею
Учні, заслухавши розповідь учителя, мають опрацювати зміст таблиці
й дати відповіді на запитання.
Умови українсько-шведського договору (1708)
• Україна стає незалежною і вільною. Усі землі, загарбані Москвою, поверта-
ються назад Україні.
• Шведський король зобов’язувався захищати Українську державу від ворогів,
коли про це попросить гетьман.
• Мазепа стає довічним князем України.
• Шведський король не має права претендувати на посаду князя в Україні, але
для стратегічних потреб шведське військо має право займати п’ять
українських міст: Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч
Завдання
1. На яких умовах І. Мазепа домовився з Карлом ХІІ?
2. Що змусило Мазепу піти на угоду зі шведами? Висловіть свою думку
щодо цього.
3. Як ви вважаєте, яким чином угода Мазепи була сприйнята на Україні?
76.
76
Воєнно-політичні акції ПетраІ проти українців
Робота з текстом підручника
• 1-а група. Знищення Батурина та його мешканців.
• 2-а група. Зруйнування Запорозької Січі.
• 3-я група. «Страта Мазепи».
Запитання
1. Як ви вважаєте, знищення Батурина і Запорозької Січі було лише пом-
стою російського царя?
2. Справа «мазепинців» тривала 30 років. Як ви вважаєте, чому царизм
так затято переслідував прихильників І. С. Мазепи?
Полтавська битва
Робота з ілюстраціями та картосхемою Полтавської битви
1. Які моменти Полтавської битви зображені на ілюстраціях?
2. Охарактеризуйте наслідки Полтавської битви для України.
Робота з картою
Використовуючи карту атласа «Гетьманська Україна за Івана Мазепи
(1687–1709)», виконайте завдання.
1. Коли царські війська знищили м. Батурин?
2. Назвіть дату знищення Чортомлицької Січі.
3. Покажіть місце вирішальної битви між Петром І і Карлом ХІІ. На чиє-
му боці у цій битві виступив І. Мазепа, запорожці на чолі з Костєм Гор-
дієнком?
4. Назвіть міста, через які проходив маршрут втечі Карла ХІІ та І. Ма
зепи.
5. На території якої держави знаходилось місто, де помер гетьман Іван
Мазепа?
Місце Івана Мазепи в історії України
Питання про місце Івана Мазепи в історії України вивчається шляхом
проведення узагальнюючої бесіди з учнями. Учні висловлюють свої думки
щодо цього питання, а потім роблять висновок.
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота з ілюстраціями
На закріплення можна роздати групам на парти портрети історичних
діячів: Карла ХІІ, Петра І та Івана Мазепи. Розглянувши їх, учні повинні
сказати, хто зображений на ілюстрації, і дати відповідь на запитання.
Яку роль відіграли ці особистості в історії України на початку ХVІІІ ст.?•
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
77.
77
Клас
Дата
Урок 41
Становище в Україніпісля Полтавської битви
Мета: дати характеристику діяльності гетьмана в еміграції Пилипа Орлика,
ознайомити учнів з основними положеннями першої Української Конституції,
а також охарактеризувати Прутський похід Петра І; аналізувати зміст основних
положень Конституції П. Орлика.
Основні поняття: «еміграція», «Конституція», «Прутський договір».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Чому за часів Північної війни в Україні поширюються антимосковські
настрої?
2. Що передбачав договір, укладений Мазепою з Карлом ХІІ?
3. Коли відбулася Полтавська битва? Якими були її результати?
4. Що спричинило поразку шведського війська у битві під Полтавою?
5. Якими були її наслідки для України?
6. Яка доля спіткала Івана Мазепу та його прибічників після Полтавської
битви?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
Наступ царату на українську культуру.
Заходи щодо економіки Гетьманщини
Робота в парах
• 1-й учень на основі тексту підручника має з’ясувати, яких заходів вжи-
вав російський царизм проти української культури.
• 2-й учень на основі тексту підручника має з’ясувати, як впливали за-
ходи російської влади на стан господарства Гетьманщини.
Учні обговорюють виконані завдання в парах. Одну з пар учитель за-
слуховує.
П. Орлик та його Конституція
Робота з документом
Користуючись текстом підручника, проаналізуйте Конституцію Пили-
па Орлика за таким планом:
1) релігія;
2) територія;
3) управління;
4) судочинство;
5) військо;
6) міжнародні відносини;
7) становище народу.
Це завдання можна виконати в малих групах або в парах (залежно від
кількості учнів у класі). Кількість груп повинна відповідати кількості
пунктів плану. Після виконання цього завдання групам можна запропону-
вати дати відповідь на питання.
78.
78
Запитання для обговорення
1. Який принцип, згідно з Конституцією Пилипа Орлика, був покладений
в основу управління Україною: спадкоємності влади чи виборності?
2. Кому належала провідна роль в управлінні — гетьманові чи генераль-
ній старшині?
3. Чим можна пояснити запровадження Генеральної Ради?
4. В який спосіб мав здійснюватися зв’язок між владою і народом?
5. Що гарантувала влада народові?
6. Які норми Конституції свідчили про її демократичний характер?
7. Визначте значення Конституції Пилипа Орлика.
Робота з таблицею
Прутський мирний договір 1711 р.
• Московський уряд зобов’язувався передати Туреччині Азовську фортецю
з прилеглою до неї територією.
• Росія мала зруйнувати фортеці: Таганрог, Кам’яний Затон і Новобогоро
дицьку.
• Москва зобов’язувалася не втручатися у польські справи, відмовлялася від
Правобережжя та Запорожжя.
• Туреччина дозволяла вивести Росії війська з Правобережжя
Завдання
1. З якою метою Петром І був організований Прутський похід?
2. Які він мав наслідки?
3. На яких умовах був укладений між Росією та Туреччиною Прутський
мирний договір?
4. Якими були його наслідки для України?
5. З якою метою Пилип Орлик створив нову антимосковську коаліцію?
Чим вона скінчилася?
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. З якою метою в Україні запроваджувався тотальний терор?
2. У чому полягала особливість гетьманування Пилипа Орлика?
3. Із якою метою П. Орлик запропонував козацтву «Пакти і Конститу-
ції…»?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати повідомлення про гетьманів П. Скоропадського, П. Полу-
ботка, Д. Апостола.
79.
79
Клас
Дата
Урок 42
Україна відІвана Скоропадського
до «Правління гетьманського уряду»
Мета: з’ясувати, в чому виявилося посилення колоніальної політики російсько-
го уряду щодо України після Полтавської битви, схарактеризувати діяльність
гетьманів І. Скоропадського, П. Полуботка, Д. Апостола; розвивати в учнів умін-
ня самостійно опрацьовувати різноманітні джерела інформації, давати характе-
ристику історичним діячам, аналізувати й узагальнювати історичні події, визна-
чати їх причини та наслідки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її.
Основні поняття: «Решетилівські статті», «Малоросійська колегія», «Рішительні
пункти», «Правління гетьманського уряду».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Що вам відомо про Полтавську битву? Якими були наслідки для Ук
раїни?
2. За яких обставин гетьманом України було обрано Івана Скоропадського?
3. Яка доля спіткала «гетьмана у вигнанні» П. Орлика? У чому полягало
значення його діяльності?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
Гетьманування Івана Скоропадського (1708–1722)
Повідомлення учня про Івана Скоропадського.
Робота з документом
За розповіддю учителя або текстом документа учні складають таблицю
«Решетилівські статті Івана Скоропадського».
Решетилівські статті Івана Скоропадського
1. Контроль Росії за податками, витратами на утримання адміністрації і вій
ська.
2. При гетьмані постійно перебуває царський резидент (представник) і два ро-
сійських полки.
3. Призначення козацької старшини без згоди гетьмана.
4. Козацькими полками командують російські офіцери.
5. Використання козаків у далеких походах і на будівництві різних споруд да-
леко за межами України
Завдання
1. Висловіть своє ставлення до цих пунктів. Чи підтвердив цар давні пра-
ва і вольності українців? Чому?
2. Які наслідки мав цей документ для подальшої долі Гетьманщини?
Діяльність Малоросійської колегії (1722–1734)
Робота з текстом підручника
Опрацювавши питання за текстом підручника, учні дають відповіді на
запитання.
1. У чому полягала причина запровадження Малоросійської колегії?
2. Якими були повноваження Малоросійської колегії?
80.
80
3. Про щосвідчив факт створення цього органу влади? Хто його очо
лював?
4. Які наслідки мала діяльність Малоросійської колегії для України?
5. Чи згодні ви із думкою, що Малоросійська колегія започаткувала ре-
альний процес ліквідації української державності? Свою відповідь ар-
гументуйте.
Павло Полуботок
Виступ учня з повідомленням про Павла Полуботка.
Робота з текстом підручника
Опрацювавши текст підручника, виконайте завдання.
1. Охарактеризуйте значення діяльності Павла Полуботка.
2. Як ви вважаєте, чому Полуботок і старшина так домагалися обрання
гетьмана на Україні? Свою думку аргументуйте.
Гетьман Данило Апостол та його реформи
Робота в групах
• 1-а група. Учні за підручником або текстом документа аналізують «Рі-
шительні пункти» Данила Апостола і дають відповіді на запитання.
1. За яких обставин у 1727 р. було відновлено гетьманство на Україні?
2. Яким був зміст «Рішительних пунктів»? Про що він свідчив?
• 2-а група. Опрацювавши текст підручника, дати відповіді на запитання.
1. Які реформи були здійснені Д. Апостолом?
2. У чому полягало їх значення?
3. Дайте оцінку діяльності гетьмана Д. Апостола?
• 3-я група. Опрацювавши за підручником питання про причини запро-
вадження «Правління гетьманського уряду», дати відповіді на запи-
тання.
1. Які особливості управління Гетьманщиною склалися по смерті Данила
Апостола?
2. Чому російський уряд не дозволив обирати гетьмана в Україні?
Діяльність «Правління гетьманського уряду»
Робота з текстом підручника
Опрацювати текст підручника, дати відповіді на запитання щодо діяль-
ності Правління гетьманського уряду.
1. Хто входив до складу цього органу?
2. Хто стояв на чолі?
3. Які він мав повноваження?
4. Які наслідки для України мала його діяльність?
V. Узагальнення та систематизація знань
Наприкінці уроку на закріплення вчитель пропонує учням відповісти
на запитання:
Що було спільного і чим відрізнялась політика гетьманів Івана Скоро-•
падського, Павла Полуботка і Данила Апостола?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Скласти таблицю «Гетьмани П. Скоропадський, П. Полуботок, Д. Апос-
тол та їх діяльність».
81.
81
Клас
Дата
Урок 43
Розвиток культури
Мета:визначити особливості розвитку української культури кінця XVII ст. — пер-
шої половини XVIIІ ст., охарактеризувати стан розвитку освіти, книгодрукування,
літератури, архітектури, скульптури, живопису, музики та театру в Україні в да-
ний період; показувати на карті місця розташування найбільш значних культур-
них пам’яток; називати імена українських діячів культурно-церковного життя,
митців; найбільш визначні твори літератури, архітектури, образотворчого мис-
тецтва; розрізняти та описувати видатні культурні пам’ятки.
Основні поняття: «культура», «Києво-Могилянська академія», «шкільний те-
атр», «мандрівний театр», «козацькі літописи», «українське бароко».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Як називався період в історії України, що розпочався в другій половині
XVII ст. після закінчення Національно-визвольної війни?
2. Якими процесами він характеризувався?
3. Охарактеризуйте політичне становище Гетьманщини на початку
XVIІI ст.?
4. Покажіть на карті, до складу яких держав входили українські землі на
початку XVIІI ст.
5. У чому проявилася колоніальна політика Російської держави по відно-
шенню до України на початку XVIІI ст.?
IІІ. Вивчення нового матеріалу
Робота в парах
• 1-й учень, опрацювавши текст підручника, визначає умови, які пози-
тивно впливали на розвиток культури в даний період.
• 2-й учень, опрацювавши текст підручника, визначає умови, які нега-
тивно впливали на розвиток культури в даний період.
Метод «Акваріум»
Клас поділяється на п’ять груп, які опрацьовують питання і дають від-
повіді на них.
• 1-а група. Розвиток освіти й книгодрукування.
1. Доведіть, що Києво-Могилянська академія в другій половині XVIІ —
першій половині XVIІІ ст. була одним із найвпливовіших центрів осві-
ти, науки, видавничої справи не тільки України, а й Росії.
2. Назвіть відомих вам вихованців Києво-Могилянської академії.
3. Охарактеризуйте, якого рівня в Україні в даний період досягла почат-
кова та середня ланки навчання.
4. Поясніть, яку роль у розвитку освіти відігрівали колегіуми.
• 2-а група. Розвиток літератури
1. Назвіть особливості розвитку тогочасної української літератури.
2. Ознайомившись з уривками літературних творів, визначте їх тема
тику.
3. Назвіть найбільш видатних представників української літератури да-
ного періоду.
82.
82
• 3-я група.Розвиток архітектури та скульптури
Група працює з ілюстраціями, на яких зображені архітектурні споруди
даного періоду.
1. Які напрями архітектурного будівництва розвивались в Україні напри-
кінці XVIІ — у першій половині XVIІІ ст.?
2. На основі даних ілюстрацій визначте особливості українського бароко
в архітектурі.
• 4-а група. Розвиток живопису
Група працює з ілюстраціями, на яких зображені твори образотворчого
мистецтва даного періоду.
1. Яких змін зазнало образотворче мистецтво України у XVIІІ ст.?
2. На основі ілюстрацій визначте, які жанри розвивалися наприкінці
XVIІ — першій половині XVIІІ ст. в українському живописі.
• 5-а група. Розвиток музики та театру
1. Які зміни відбулися в розвитку українського театру?
2. Як розвивалося українське музичне мистецтво? Кого з відомих компо-
зиторів того часу ви можете назвати?
Спочатку учні працюють з підручником протягом 6–7 хв. Далі групи по
черзі сідають у центрі класу й обговорюють своє завдання.
V. Узагальнення та систематизація знань
Занесіть прізвища діячів культури, у відповідний розділ таблиці за-
лежно від того, яку галузь культури він презентуєте.
Література Наука Архітектура Живопис
1. Л. Баранович
2. Й. Кондзелевич
3. Й. Шедель
4. Григорій Грабянка
5. В. Григорович-Барський
6. І. Григорович-Барський
7. Ф. Прокопович
8. І. Щирський
9. І. Руткович
10. І. Гізель
11. С. Ковнір
12. Р. Ракушка-Романовський
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Підготуватися до уроку узагальнення та систематизації знань.
4. Підготувати повідомлення про Кирила Розумовського.
83.
83
Клас
Дата
Урок 44
узагальнення тасистематизація знань за темою
«Українські землі наприкінці XVII — в першій половині XVIII ст.»
Мета: повторити та узагальнити матеріал теми; розвивати та удосконалювати
навички роботи учнів з історичними джерелами, аналізувати історичні події та
явища, робити висновки і узагальнення, висловлювати та аргументувати свою
точку зору.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Урок проходить у вигляді змагання (гри) трьох команд. Про правила
гри вчитель попереджає перед початком заняття.
ІІ. Основна частина уроку
Завдання 1. «Працюймо з поняттями та термінами»
Учитель кожній групі в конвертах роздає завдання, де учні мають дати
визначення запропонованим поняттям.
• 1-а група. Малоросійська колегія, терор.
• 2-а група. Правління гетьманського уряду, Конституція П. Орлика.
• 3-я група. Малоросія, політична еміграція.
Завдання 2. «З глибини віків»
Із листа Івана Мазепи до Стародубського полковника
Івана Скоропадського
«Тому-то ми, гетьман, за спільною згодою панів генеральної старшини,
полковників і всього війська, передались під непереможну протекцію най-
яснішого шведського короля... в тій надії, що його шведська величність
Вітчизну нашу і військо непереможною своєю зброєю захистить від москов-
ського тиранського ярма, і не тільки вільність та права наші збереже,
а й поширить...»
Завдання для 1-ої команди
1. Визначте час, коли гетьман Іван Мазепа міг написати цього листа.
2. Що примусило І. Мазепу прийняти рішення «передатись під непере-
можну протекцію найяснішого шведського короля...»?
Завдання для 2-ої команди
1. Цей лист не закінчений. Як ви вважаєте, що хотів запропонувати Мазе-
па Скоропадському?
2. Чи пристав Скоропадський на цю пропозицію? Чому?
Завдання для 3-ої команди
1. Аргументуйте чи заперечте твердження, що до виступу проти Московії
Мазепу спонукало усвідомлення небезпеки перебування козацької
України під владою московського царя.
2. Деякі історики вважають, що Мазепу протягом кількох століть несла-
вили саме за те, за що вшановували Богдана Хмельницького — за пов
стання проти іноземного поневолення. Чи згодні ви з цією думкою?
Чому?
Завдання 3. «Пригадай подію»
Учні повинні ознайомитись з топонімами і дати відповідь на запитання:
З якими подіями в історії України кінця XVIІ — першої половини•
XVIІІ ст. вони пов’язані? Що вам про них відомо?
Картка № 1
• Річка Коломак
• Бендери
• Річка Чортомлик
84.
84
Картка № 2
• Глухів
• Полтава
• Київ
Картка № 3
• Батурин
• Річка Прут
• Петербург
Завдання 4. «Портретна галерея»
Учитель роздає на парти кожній команді по два портрети відомих істо-
ричних діячів в Україні кінця XVIІ — першої половини XVІIІ ст. Учні по-
винні не тільки назвати, хто зображений на цих портретах, а й дати харак-
теристику діячеві і визначити їх роль в історії України. Це можуть бути
портрети Івана Самойловича, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Івана Скоро-
падського, Павла Полуботка, Данила Апостола. Від кожної команди має
бути двоє виступаючих.
Завдання 5. «Склади розповідь»
Учитель пропонує командам скласти розповідь на одну із тем. У підго-
товці відповіді беруть участь усі члени команди. Вони по черзі говорять по
одному реченню, а в результаті повинна вийти зв’язна, послідовна розпо-
відь. Учням надається 2 хв. для підготовки завдання.
1-а команда
Роль Києво-Могилянської академії в культурно-освітньому розвиткові•
українського народу.
2-а команда
Іван Мазепа — будівничий української культури.•
3-я команда
Особливості розвитку української культури наприкінці XVIІ — у пер-•
шій половині XVIІІ ст.
ІІІ. Підсумки уроку
Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки змагання. Підраховують-
ся зароблені командами бали, й оголошується переможець. При цьому учні
з команди, що перемогла, отримують оцінки, на один бал вищі.
85.
85
Клас
Дата
Тема 6. УКРАЇНСЬКІЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Урок 46
Лівобережна Україна в другій половині ХVІІІ ст.
Мета: охарактеризувати політичне й соціально-економічне становище України
в сер. XVIІІ ст., висвітлити діяльність останнього гетьмана Кирила Розумовсько-
го; визначити наслідки ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України; оціню-
вати діяльність гетьмана К. Розумовського; пояснювати причини тимчасового
відновлення та остаточного скасування гетьманства; визначати місце Геть
манщини в історії України, наслідки ліквідації Гетьманщини.
Основні поняття: «Друга Малоросійська колегія», «Генеральний опис Малоро-
сії», «Малоросійське генерал-губернаторство».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. До складу якої держави входила Лівобережна Україна в середині XVIІІ ст.?
2. Яким було політичне та соціальне становище українських земель
у складі Росії?
3. Що вам відомо про діяльність першої Малоросійської колегії?
4. Якими фактами ви можете підтвердити те, що в першій половині
XVIІІ ст. тривав наступ російського уряду на автономію України?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
Діяльність Кирила Розумовського
Робота з текстом підручника
За текстом підручника учні з’ясовують, чим було зумовлене рішення
Єлизавети Петрівни про відновлення гетьманства в Україні.
Повідомлення учня про Кирила Розумовського.
Реформи Кирила Розумовського
• Гетьманщина була передана до відання Колегії закордонних справ. Влада
гетьмана поширились на Запорізьку Січ і Київ.
• Обмежив сваволю російських чиновників, які перебували в Україні. Гетьман
почав без погодження з Росією призначати полковників і роздавати землі.
• Намагався встановити інститут спадкоємного гетьманства в Україні. Була
подана чолобитна цариці з проханням закріпити гетьманство за родом Розу-
мовських.
• Було обмежено право переходу селян (1760 р.): їм можна було переходити
лише за письмової згоди від поміщика і залишення йому селянського майна.
• За проектом лубенського полковника І. Кулябки провів реформу козацького
війська. Полки перетворилися на регулярні. Козаків одягнено в уніформу.
• Провів судову реформу — було створено станові шляхетські суди — зем-
ський, гродський і підкоморський. Поділив Гетьманщину на 20 судових по-
вітів, у кожному з яких засновувався земський суд для розв’язання цивіль-
них справ і підкоморський — для земельних справ.
• Реформував систему освіти, запровадив обов’язкове навчання козацьких ді-
тей, планував відкрити в Батурині університет
Завдання
1. Дайте оцінку діяльності К. Розумовського, визначивши всі «плюси» та
«мінуси» в його діяльності.
86.
86
2. Відомий українськийісторик О. Субтельний вказує, що за Розумов-
ського Гетьманщина переживала «золоту осінь» своєї автономії. Як ви
розумієте дане висловлювання? Чи згодні ви з цією думкою?
Остаточна ліквідація Гетьманства. Утворення ІІ Малоросійської колегії
Робота з документом
Опрацювавши указ Катерини II про ліквідацію гетьманства та утворен-
ня Малоросійської колегії (10 листопада 1764 р.), учні дають відповіді на
запитання.
1. Як у документі Катерина ІІ пояснює відставку Кирила Розумовського?
Чи можна цілком довіряти цьому поясненню?
2. Яка назва вживається в документі щодо українських земель?
3. Який орган влади утворювався для управління українськими зем-
лями?
4. Який визначався склад Малоросійської колегії?
5. Хто мав очолити Малоросійську колегію і якими повноваженнями він
наділявся?
6. Як ви вважаєте, чому Катерина ІІ зрівняла в правах російських та укра-
їнських чиновників?
Робота з картою
За допомогою карти атласа «Гетьманська держава Кирила Розумов-
ського (1750–1764) виконайте завдання.
1. Назвіть місто, де перебувала столиця Гетьманщини за часів К. Розу-
мовського.
2. Назвіть території, на які поширювалася влада гетьманської адміністра-
ції К. Розумовського.
3. Як називалася Січ, відновлена 1734 р.?
4. Назвіть Слобідські полки. Кому вони підпорядковувались?
Діяльність Петра Румянцева в Україні
Прослухавши інформацію вчителя про діяльність Петра Румянцева
в Україні, учні виконують завдання.
1. Проаналізуйте напрями політики П. Румянцева. Яку мету він переслі-
дував?
2. Чи можна однозначно стверджувати, що діяльність П. Румянцева була
спрямована на ліквідацію залишків автономії України?
Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини
Робота з текстом підручника
Опрацювавши текст підручника, учні складають хронологічну табли-
цю «Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини».
Робота з картою
За допомогою карти атласа «Ліквідація царизмом автономного устрою
України» (1765–1783) виконайте завдання.
1. Назвіть рік, коли було скасовано полковий устрій на Слобожанщині.
2. Коли було зруйновано Нову Січ?
3. На території якої держави і коли рештки козаків заснували наступну
Січ та як вона називалась?
4. Яких змін зазнав полковий устрій Гетьманщини у 1882 р.?
V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання за методом «Прес»
Чи відповідала суть політики Катерини ІІ щодо України її словам: «Ко-•
ли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб зітерти
з пам’яті їх та їхню добу»? Доведіть.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Трьом учням підготувати розповіді про хід гайдамацьких повстань.
87.
87
Клас
Дата
Урок 47
Правобережжя у другійполовині ХVІІІ ст.
Мета: формувати в учнів знання про соціально-економічне та політичне ста
новище українських земель під владою Польщі в другій половині ХVІІІ ст., охарак-
теризувати розгортання гайдамацького руху на українських землях в даний
період; показувати на карті території, охоплені повстанським рухом на Пра
вобережній Україні; визначати хронологічну послідовність основних подій.
Основні поняття: «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки».
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. До складу яких держав входили українські землі в другій половині
ХVІІІ ст.?
2. Які саме українські землі перебували у складі цих держав?
4. Як, за яких обставин опинилися українські землі у складі Польщі та
Росії?
5. Яким було становище українських земель під владою Польщі в першій
половині ХVІІІ ст.?
IІІ. Вивчення нового матеріалу
Стан українських земель під владою Польщі.
Причини гайдамацького руху
Метод «Коло ідей»
Учні висувають ідеї, які мають пояснити причини масових народних
заворушень на Правобережній Україні у ХVІІІ ст. Учитель записує їх на
дошці й коригує в разі необхідності.
Причини гайдамацького руху
• Відновлення влади польської шляхти.
• Посилення польського гніту (збільшення панщини, жорстокі покарання се-
лян, збільшення плати за користування землею, скорочення селянського
землеволодіння, безправ’я селян).
• Ополячення українців, заборони щодо української мови, звичаїв, культури.
• Утиск православної віри, насадження католицизму та уніатства
Робота над поняттям
Гайдамацький рух — широкий народний рух на Правобережжі проти
шляхетського свавілля, утисків православної церкви.
Коліївщина — соціальний та національно-визвольний рух на Правобе-
режній Україні в 1768–1769 рр.
Гайдамацький рух. Коліївщина
Робота в групах
Хід гайдамацьких повстань з’ясовується шляхом роботи в групах та
складання хронологічних ланцюжків.
• 1-а група на основі тексту підручника опрацьовує питання «Повстання
Верлана в 1734 р.».
1. Назвіть за допомогою карти атласа головні осередки гайдамацьких по-
встань 1734 та 1735–1750 рр.
2. Визначте причини та наслідки повстання Верлана в 1734 р..
88.
88
• 2-а групана основі тексту підручника опрацьовує питання «Повстання
1750 р.».
1. Назвіть за допомогою карти атласа головні осередки гайдамацького по-
встання 1750 р.
2. У чому полягали особливості подій 1750 р. порівняно з повстанням Вер-
лана?
• 3-я група на основі тексту підручника опрацьовує питання «Коліїв
щина».
1. За допомогою карти атласа назвіть місце, з якого почалося повстання
козацько-селянських військ у 1768 р.
2. Яку мету переслідували керівники повстання?
• 4-а група на основі тексту підручника опрацьовує питання «Причини
поразки та значення Коліївщини».
1. За допомогою карти атласа назвіть міста, які вдалося захопити пов
станцям.
2. Хто брав участь у придушенні Коліївщини?
Узагальнюючи виступи груп, учні складають таблицю «Причини по-
разки гайдамацького руху».
Причини поразки гайдамацького руху
• Повстанці не мали чіткої програми дій і належної організації;
• стихійність повстання, розрізненість у діях;
• відсутність політичного досвіду у повстанців;
• наївне сподівання повстанців на прихильне ставлення з боку Росії;
• допомога Росії у придушенні гайдамацького руху
Запитання для обговорення
Видатний український поет Т. Г. Шевченко у своїй поемі «Гайдамаки»
написав:
Отаке-то було лихо
По всій Україні!
Гірше пекла… А за віщо,
За що люди гинуть?
Яку б відповідь ви дали Т. Г. Шевченку?•
V. Узагальнення та систематизація знань
Метод «Прес»
Англійський історик Ерік Гобсбон, говорячи про селян-втікачів, які
ховалися в лісах і час від часу виходили грабувати шляхетські маєтки,
вживає для їх характеристики поняття «соціальне розбійництво». Чи мож-
на цим терміном назвати гайдамак, які діяли на території України? Чому?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Скласти історичні портрети керівників Коліївщини.
4. Одному учневі підготувати повідомлення про Олексу Довбуша.
89.
89
Клас
Дата
Урок 48
Західноукраїнські земліу другій половині XVIІІ ст.
Мета: охарактеризувати соціально-політичне та економічне становище захід-
ноукраїнських земель у другій половині XVIII ст., визначити вплив трьох поділів
Польщі на українські землі; розвивати в учнів уміння працювати з джерелами ін-
формації, давати характеристику історичним діячам, працювати з картою, вста-
новлювати причинно-наслідкові зв’язки.
Основні поняття: «Барська конфедерація», «три поділи Польщі».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Повідомлення учнів про Верлана, М. Залізняка та І. Гонту.
Питання для обговорення
Що було спільного між усіма ватажками гайдамацьких повстань?•
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Робота з картою
1. Назвіть держави, у складі яких у середині XVIІІ ст. перебували захід-
ноукраїнські землі.
2. У складі якої держави перебувала найбільша частина західноукраїн-
ських земель?
3. В якому з регіонів набув поширення опришківський рух?
IV. Вивчення нового матеріалу
Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях
У ч и т е л ь. Опришки — учасники національно-визвольної боротьби
в Галичині, на Буковині та Закарпатті проти польської, угорської та ав-
стрійської шляхти у XVI — пер. пол. ХІХ ст. Перша згадка про опришків
датується 1529 р. Спочатку опришківський рух охопив Прикарпаття, а зго-
дом поширився на Закарпаття й Буковину.
Повідомлення учня про О. Довбуша.
Бесіда за питаннями
1. Чому Олексу Довбуша народ називав «царем полонинським»?
2. Які засоби боротьби використовували опришки?
3. У чому полягало значення опришківського руху?
Поділи Речі Посполитої
Робота з таблицею
По ходу розповіді вчителя учні складають таблицю «Поділи Речі По-
сполитої».
Дата Австрія Прусія Росія
Перший
поділ —
1772 рік
Південь і схід від Крако-
ва, Галичина, частина
території Волинського
і Подільського воєводств
Північно-західна
Польщу з Гдан-
ськом
Східні білоруські землі
з Полоцьком і Вітеб-
ськом
Другий
поділ —
1793 рік
Західні польські
землі з Познанню
Київщина, Брацлавщи-
на і Поділля, а також
центральні білоруські
землі з Мінськом
Третій
поділ —
1795 рік
Краків і Люблін із при
леглими територіями
Решта польських
територій з Вар-
шавою
Волинь, Західна
Білорусія та Литва
Робота з картою
1. Знайдіть на карті землі, що були поділені між Австрією, Прусією та Ро-
сією в результаті трьох поділів Речі Посполитої.
2. Які українські землі відійшли до складу Російської та Австрійської ім-
перій в результаті трьох поділів Речі Посполитої?
90.
90
Зміни у політичному становищізахідноукраїнських земель
Робота зі схемою
Адміністративно-територіальний та регіональний поділ українських зе-
мель у складі Австрійської імперії
Східна Галичина
Разом з деякими польськими
землями була об’єднана в «Коро-
лівство Галичини і Лодомерії».
Поділялася на 12 округів.
Очолював губернатор, скликався
сейм
Буковина
Спочатку входила
до складу «Королівства
Галичини і Лодомерії».
З 1849 р. стала окре-
мою провінцією
Закарпаття
Входило до скла-
ду Угорського
королівства, яке,
у свою чергу,
входило до скла-
ду Австрії
Завдання
1. Знайдіть і покажіть ці території на карті.
2. Дайте оцінку адміністративній реформі австрійського уряду в західно-
українських землях.
Робота з таблицею
Становище українського населення
• На території українських земель діяли австрійські закони, державна мова —
німецька.
• Губернаторів (очолювали провінції) та урядників (очолювали округи) при-
значав австрійський імператор.
• Українські землі були найбільш відсталими австрійськими провінціями (від-
сутні промисловість і торгівля, великі міста, шляхи сполучення, кріпацтво,
зубожіння й неосвіченість українського населення).
• Українці потерпали від національного і соціального гноблення (великі подат-
ки, панщина, цілковите безправ’я кріпаків, національна дискримінація)
Завдання
1. Як ви ввавжаєте, яку політику проводив австрійський уряд щодо укра-
їнських земель? Чому?
2. Що було спільного у політиці Російської та Австрійської імперій щодо
українців?
Робота в групах
• 1-а група. Проаналізуйте (за текстом підручника) реформи Марії-
Терезії.
• 2-а група. Проаналізуйте (за текстом підручника) реформи Йосифа ІІ .
Завдання
1. Як ви вважаєте, яку роль відіграли реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ
для розвитку економічного, суспільного, релігійного і культурного
життя Галичини та Буковини?
2. Чи змінилося становище українського населення після проведення цих
реформ? Як саме?
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота з документом
М. С. Грушевський. «Ілюстрована історія України»
«Важливо було передусім, що розвіялося те почуття безвихідності, яке
огорнуло було українську людність в часи упадку, в ХVІІІ ст. Заходи ав-
стрійського правительства відкрили якийсь просвіток, розбудили надію на
кращу будучину і енергію змагання, боротьби за кращу долю».
Завдання
1. Чи згодні ви з думкою Грушевського? Чому?
2. Як ви думаєте, чому у Грушевського були підстави стверджувати, що
реформи «розбудили надію на кращу будучину»?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Підготувати повідомлення про П. Калнишевського.
91.
91
Клас
Дата
Урок 49
Південна Україната Запорозька Січ у другій половині ХVІІІ ст.
Мета: охарактеризувати становище Запорозької Січі в другій половині XVIII ст.,
визначити причини її ліквідації у 1775 р., а також розглянути процес заселення
Південної України та приєднання Криму до Росії; розвивати в учнів уміння аналі-
зувати та систематизувати матеріал, працювати з історичними джерелами, зі-
ставляти інформацію з різних історичних джерел, робити висновки, узагаль
нення й порівняння, працювати з картою, давати характеристику історичному
діячеві.
Основні поняття: «Нова Січ», «козацька республіка», «паланка», «зимівник»,
«Нова Сербія», «Слов’яносербія», «Дніпровська лінія», «Кримське ханство».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Робота з картою
Користуючись картою «Запорозька Січ», виконайте завдання.
1. Коли було засновано першу Січ?
2. Де оселилися козаки після зруйнування в 1709 р. Чортомликської Січі?
3. Як називалася Січ, де проживали козаки в 1709–1711 рр.?
4. Назвіть час існування Олешківської Січі та державу, на території якої
вона знаходилась.
5. Коли і де було засновано Нову Січ?
6. Яку подію в історії України ми пов’язуємо з 1775 р.?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Обговорення питання
Яку роль відігравала Запорозька Січ протягом ХVІІ — першої полови-•
ни ХVІІІ ст. в історії України?
IV. Вивчення нового матеріалу
Суспільно-політичний устрій та господарство Нової Січі
Робота в групах
Клас поділяється на три групи, які працюють з текстом підручника.
• 1-а група опрацьовує питання «Суспільно-політичний устрій Нової Сі-
чі» і складає схему.
Орієнтовний вигляд схеми
Політичний, адміністративний і військовий устрій
Запорозької Січі в другій половині ХVІІІ ст.
Козацька рада
Отаманія
Кошовий отаман
Військова старшина
Курінні отамани суддя, осавул, писар
Курінні отамани
Полковники,
сотники
Старшина паланок:
полковник, писар, осавул
Курені
(38 у ХVІІІ ст.)
Військо (полки,
сотні, десятки)
Паланки
Запитання
1. Чи можна вважати Нову Січ козацькою республікою? Чому?
2. У чому полягала особливість устрою Нової Січі?
92.
92
• 2-а групаопрацьовує питання «Господарське життя Нової Січі» і дає
відповідь на запитання.
1. Охарактеризуйте господарське життя Нової Січі?
2. Пояснити нові терміни — «паланка», «зимівник», «сидні», «гречкосії».
• 3-я група — це група експертів, яка складається з 3–4 учнів. Вони опра-
цювують питання «Причини ліквідації Запорозької Січі».
Ліквідація Запорозької Січі
На основі тексту підручника учні визначають причини ліквідації Запо-
розької Січі та складають схему «Причини ліквідації Запорозької Січі».
Петро Калнишевський
Повідомлення учня про Петра Калнишевського.
Питання для обговорення
Чому російська влада увесь час тримала в таємниці місце перебування•
останнього кошового отамана Запорозької Січі?
Доля запорожців після ліквідації Січі
Учні опрацьовують текст підручника і складають схему, або учні скла-
дають схему, заслуховуючи розповідь вчителя.
Доля козаків після 1775 р.
Російсько-турецькі війни
Складання логічного ланцюжка
Участь українських козаків у російсько-турецьких війнах другої поло-
вини XVIІІ ст. та приєднання Криму до Росії вивчається шляхом складання
логічного ланцюжка під час розповіді вчителя.
Приєднання Криму до Росії
1774 р.
Кримське хан-
ство було ви-
знано неза-
лежним від
Туреччини
1776 р.
Введення до
Криму
25 тис.
російських
військ
1778 р.
Виселення
з Криму
торгово-
ремісничого
населення
1783 р.
Указ Кате-
рини ІІ про
приєднання
Криму до
Росії
1792 р.
Туреччина
визнала
Крим во-
лодінням
Росії
Робота з картою
1. Назвіть дату і покажіть землі, приєднані до Росії за Кучук-Кайнар
джійським миром.
2. Назвіть договір та дату підписання за підсумками російсько-турецької
війни 1787–1791 рр.?
3. Які територіальні зміни у складі Російської імперії пов’язані з 1783 р.?
Заселення Південної України
Питання про заселення Південної України теж можна розглянути,
склавши ланцюжок історичних подій та віднайшовши всі названі території
на карті.
Заселення Південної України
1752 р.
Виникнення Нової
Сербії на Правобе-
режжі (20 поселень
сербів, болгар мол-
даван)
1753 р.
Виникнення
Слов’яносербії
на Лівобережжі
(16 поселень)
1754 р.
Виникнення
Новослобідського
козачого полку і
міста Єлисаветград
1764 р.
Утворення
Новоросій-
ської
губернії
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Підготуватися учням-консультантам для проведення наступного уроку.
93.
93
Клас
Дата
Урок 50
Культура Українидругої половини ХVІІІ ст.
Мета: з’ясувати особливості розвитку української культури в другій половині
ХVІІІ ст., а також детально зупинитися на розвиткові освіти, літератури, науки,
мистецтва, охарактеризувати історичну постать Григорія Сковороди; називати
імена діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури,
архітектури, образотворчого мистецтва; оцінювати творчість поета й філософа
Г. Сковороди; характеризувати досягнення української культури; розпізнавати
та описувати видатні культурні пам’ятки; доводити, що Києво-Могилянська ака-
демія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи
в Україні та Росії.
Основні поняття: «культура», «освіта», «наука», «мистецтво», «філософія».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда
1. Чи була Україна в даний період самостійною державою?
2. Яку політику проводили уряди цих держав щодо українських земель?
3. Чи позначилася ця політика на розвиткові української культури?
4. Які події, що відбувалися на території України протягом ХVІІІ ст.,
вплинули на розвиток української культури?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Обговорення питання
Як на вашу думку, чи змінилася у ХVІІІ ст. роль православної церкви•
в духовному житті українського народу. Чому? Як саме?
IV. Вивчення нового матеріалу
Метод «Коло ідей»
Які чинники впливали на розвиток української культури?
1. Тривав процес русифікації, негативного ставлення російського уряду
до української культури:
• 1763 р. — Катерина II заборонила викладання українською мовою
в Києво-Могилянській академії;
• 1175 р. — Синод розпорядився вилучити з усіх шкіл українські бук
варі;
• друга половина XVIII ст. — на Лівобережжі і Слобожанщині всі закла-
ди освіти під тиском влади поступово перейшли на російську мову
викладання.
2. Продовжувався виїзд представників інтелектуальної еліти з україн-
ських земель до Росії:
• у Слов’яно-греко-латинській академії в Москві з 1701 по 1782 рік пра-
цювали 95 викладачів з Київської академії;
• випускниками Києво-Могилянської академії були 21з 23 ректорів Мос-
ковської академії та 95 зі 125 її професорів;
• значний внесок у розвиток наукових знань Російської держави зробили
українські вчені, а саме: медики М. Амбодик і П. Погребецький, І. По-
летика, церковний і громадський діяч Ф. Прокопович.
Робота в групах
Учитель ділить клас на шість груп і до кожної групи призначає керів-
ником учня-консультанта з якогось певного питання.
94.
94
• 1-а група.«Розвиток освіти».
1. Охарактеризуйте розвиток освіти на українських землях.
2. Визначте роль і місце Києво-Могилянської академії у розвитку освіти,
науки і культури України та інших народів.
3. Чи можна стверджувати, що Києво-Могилянська академія була одним
із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи? Свою
відповідь обґрунтуйте.
• 2-а група . «Розвиток науки».
1. У чому полягає суть філософського вчення Г. Сковороди?
2. Кажуть Г. Сковорода написав таку автоепітафію: «Світ ловив мене, та
не спіймав». Спробуйте її пояснити.
• 3-я група. «Розвиток літератури та книгодрукування».
1. Охарактеризуйте основні жанри української літератури на даному етапі.
2. Назвіть основні літературні жанри, які набули поширення в цей період.
3. Чим була зумовлене суттєве збільшення кількості типографій в україн-
ських землях?
• 4-а група. «Розвиток музики та театру».
1. Яких змін зазнало українське музичне мистецтво?
2. Назвіть найбільш видатних представників українського музичного
мистецтва.
• 5-а група. «Розвиток архітектури».
1. Назвіть основні архітектурні стилі, що набули поширення в україн-
ській архітектурі.
2. Назвіть найбільш видатних українських архітекторів та їх пам’ятки.
3. У чому полягала особливість мистецького стилю — українського бароко?
Щоб учні змогли дати відповідь на це запитання, учитель роздає групі
зображення архітектурних пам’яток України другої половини XVIII ст.
(наприклад, cобор Різдва Богородиці в Козельці, Трьохсвятительська церк-
ва в Лемешах), розглянувши які, вони мають визначити основні ознаки ба-
роко та особливості українського бароко. Діти працюють над цим завдан-
ням і складають схему.
Українське бароко
Більш
спокійні форми
Більша
врівноваженість
Помірність
у декоративності
• 6-а група. «Розвиток образотворчого мистецтва».
Група отримує картки із репродукціями відомих українських худож-
ників цього періоду, зокрема Д. Левицького «Дама в блакитному», В. Боро-
виковського «Портрет полковника П. Руденка», та української ікони
1750‑х рр. «Покрова Богоматері».
1. Назвіть основні ознаки портретного жанру, який зародився в україн-
ському живописі в другій половині ХVІІІ ст.
2. Що відрізняло український бароковий іконопис від канонічного?
V. Узагальнення та систематизація знань
Творче завдання
Назвіть імена п’яти найбільш видатних діячів української культури•
другої половини ХVІІІ ст. Свій вибір поясніть.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підлручника.
2. Засвоїти зміст нових понять.
3. Повторити матеріал теми, підготуватися до уроку узагальнення та сис-
тематизації знань.
4. Підготувати повідомлення про пам’ятки архітектури другої половини
ХVІІІ ст., які збереглися на території нашого краю.
95.
95
Клас
Дата
Урок 51
узагальнення тасистематизації знань за темою
«УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ ст.»
Мета: повторити та узагальнити знання учнів про соціально-економічне і полі-
тичне становище Лівобережжя, Правобережжя, Слобідської та Південної Украї-
ни, національно-визвольну боротьбу та розвиток культури на українських зем-
лях у ІІ пол. XVIII ст.; розвивати в учнів уміння працювати з картою, складати
зв’язну, послідовну розповідь, ставити запитання, робити висновки; виховувати
в учнів почуття патріотизму та гордості за свій народ, сприяти естетичному ви-
хованню учнів.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Форма проведення: урок-змагання.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Урок проходить у вигляді змагання (гри) трьох команд. Про правила
гри вчитель попереджає перед початком заняття.
ІІ. Основна частина уроку
Завдання 1. «Кращий знавець карти»
Завдання для 1-ої команди
Показати землі України, які відійшли до Росії та Австрії в результаті•
трьох поділів Польщі.
Завдання для 2-ої команди
Показати міста, які виникли в результаті заселення Півдня України.•
Які назви вони мають зараз?
Завдання для 3-ої команди
Показати українські землі, які відійшли до Росії в другій половині•
ХVІІІ ст. в результаті російсько-турецьких воєн.
Завдання 2. «Вгадай подію»
Кожна команда отримує на картках, які стосуються якоїсь певної події
в історії України. Учні повинні за переліком термінів та дат назвати подію,
про яку йдеться, і скласти про неї розповідь. Кожен з учнів говорить по од-
ному реченню у створенні послідовної розповіді.
Картка № 1
Гайдамаки; Мотронинський монастир; Кодня; 1768 рік; Холодний Яр;
Умань; Гонта; Залізняк. (Йдеться про Коліївщину)
Картка № 2
Кирило Розумовський; 1764 рік; Румянцев; Загальна інструкція; Та-
ємна нструкція; 4 українців та 4 росіян; Малоросія. (Йдеться про утворен-
ня Малоросійської колегії)
Картка № 3
Річка Підпільна; 1734 рік; паланки; республіка; зимівник; кошовий
отаман; 1775 рік; Петро Калнишевський. (Йдеться про утворення Нової
Січі)
Завдання 3. «Доповни ланцюжок»
Учні отримують завдання на картках, де їм пропонується доповнити
хронологічний ланцюжок певних історичних подій.
96.
96
Картка № 1.Ліквідація залишків Гетьманщини
1781 р. 1783 р. 1783 р. 1785 р.
Утворення Малоросійського генерал-губерна
торства
? ? ?
Картка № 2. Заселення Південної України
1752 р. 1753 р. 1754 р. 1764 р.
Виникнення 20 укріплених поселень на Право-
бережжі — Нова Сербія
? ? ?
Картка № 3. Приєднання Криму до Росії
1774 р. 1776 р. 1778 р. 1783 р.
Кримське ханство визнано не залежним від
Туреччини
? ? ?
Завдання 4. «Словесний теніс»
Команди обмінюються запитаннями за темою «Культура України дру-
гої половини ХVIII ст.». Словесний теніс приблизно триває 5–7 хв.
Перед початком «тенісного» змагання учитель дає хвилину на підго-
товку і наголошує, що запитання мають бути типу:
• Перерахуйте основні ознаки...
• Назвіть представників...
• Визначте особливості розвитку...
• Розкажіть про основні досягнення...
• Яке значення мало...
При цьому враховується і те, як і які запитання поставили команди,
і те, як вони відповідали на запитання своїх суперників.
Після завершення «Словесного тенісу» слово для відповіді надається
тим учням, які працювали біля дошки.
Завдання 5. «Хто швидший»
Учитель називає прізвища діячів української культури другої полови-
ни ХVIII ст. Учні повинні якомога швидше дати відповідь, в якій галузі
культури вони уславилися.
Г. Сковорода,•
Д. Бортнянський,•
Й. Шедель,•
І. Некрашевич,•
Г. Полетика,•
М. Березовський,•
І. Григорович-Барський,•
І. Мартос,•
В. Реклінський,•
А. Ведель,•
Я. Погрібняк,•
С. Ковнір,•
І. Бачинський,•
В. Трутовський,•
С. Дівович,•
М. Тереховський,•
Д. Самойлович,•
О. Шафонський,•
І. Фальковський,•
М. Бантиш-Каменський,•
П. Симоновський,•
Н. Амбодик,•
П. Шелудько,•
І. Паєвський,•
С. Ковнір,•
Й. Пензель,•
Б. Растреллі.•
ІІІ. Підсумки уроку
Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки змагання. Підраховують-
ся зароблені командами бали, й оголошується переможець. При цьому учні
з команди, що перемогла, отримують оцінки, на один бал вищі.
