2. НЕОЗНАЧЕНА
ОСОБОВІ
ДІЄПРИКМЕТНИК
ДІЄПРИСЛІВНИК
ФОРМИ НА –НО, -ТО

3.  Незмінна форма
 Початкова форма дієслова. Тому в
словниках дієслова подаються саме в цій
формі
 Завжди закінчується формотворчим
суфіксом –ти (суфікс –ть допускається
лише в розмовному та художньому
стилях
 У реченні може виступати будь-яким
членом речення. Найчастіше входить до
складу присудка

4.  Змінюються за
способами, часами, особами,
родами, числами
 У реченні виступають
тільки у ролі присудка

5.  Змінюється за
родами,відмінками, числами
 У реченні може виступати
в ролі означення чи присудка

6.  Незмінна форма
 Називає додаткову, другорядну дію
 У реченні виступає обставиною

7.  Незмінна форма
 У реченнях з формами на –но, -то
підмета не може бути, ці форми на
особу не вказують
 У реченні виступає присудком

8. Неозначена форма, форми на –
но, -то і дієприслівник незмінні
Лише особові форми змінюються за
часами й особами
Усі форми дієслова можуть виступати
присудками, крім дієприслівника
Тільки як присудки вживаються
особові форми й форми на –но, -то