Профілактика торгівлі людьми

1. ВИЗНАЧЕННЯ
НАЦІОНАЛЬНОГО
МЕХАНІЗМУ ВЗАЄМОДІЇ,
ПРОЦЕДУРА
ВСТАНОВЛЕННЯ СТАТУСУ
ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА
ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

2. Основними нормативно-правовими документами, які
регулюють Національний механізм взаємодії суб’єктів, які
здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми в
Україні є:
 Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо
жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН
проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000
року;
 Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми
від 16.05.2005 року;
 Конституція України;
 Закон України «Про протидію торгівлі людьми» від 20.09.2011 року;
 Постанова Кабінету Міністрів України «Про національного
координатора у сфері протидії торгівлі людьми» № 29 від 18.01.2012
року;
 Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку
взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі
людьми» № 783 від 22.08.2012 року.

3.  Необхідність запровадження
Національного механізму взаємодії
суб’єктів, які здійснюють заходи у
сфері протидії торгівлі людьми в
Україні була продиктована, насамперед,
потребою у створенні ефективної
системи надання комплексної допомоги
постраждалим і захисту їх прав та
інтересів з дотриманням вимог
міжнародних та національних стандартів.

4. Цілі Національного механізму взаємодії суб’єктів
(НМВ)
 Забезпечення цілісного підходу і комплексності
допомоги
 Розширення доступу постраждалих до необхідної
допомоги
 Розширення спектру послуг та поліпшення їх
якості
 Захист прав постраждалих відповідно до
міжнародних стандартів
 Запобігання повторного потрапляння
постраждалих в ситуацію торгівлі людьми та їх
віктимізації
 Сприяння участі постраждалих у кримінальному
процесі та переслідуванню торговців людьми

5. Організація такої взаємодії ґрунтується на
таких засадах:
 - мультидисциплінарний підхід до вирішення
питань допомоги постраждалим;
 - тісна співпраця державних органів,
громадських та міжнародних організацій;
 - взаємне інформування сторін з
дотриманням принципу конфіденційності;
 - чітке розподілення відповідальності та
повноважень;
 - упорядкованість і узгодженість дій,
координація роботи усіх суб’єктів з єдиного
центру;
 - обмін передовим досвідом.

6. ПОСТАНОВА
від 22 серпня 2012 р. № 783
“Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів,
які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми”
 1. Цей Порядок визначає механізм взаємодії
суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії
торгівлі людьми (далі — суб’єкти), процедуру
здійснення ними заходів щодо надання допомоги
та захисту осіб, які постраждали від торгівлі
людьми (далі — постраждалі особи).
 2. До суб’єктів належать суб’єкти, визначені
пунктами 2—5 частини першої та частиною другою
статті 5 Закону України “Про протидію торгівлі
людьми”.

7. Закон України “Про протидію торгівлі людьми”
 Стаття 5. Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері
протидії торгівлі людьми
1. Суб'єктами, які здійснюють заходи у сфері протидії
торгівлі людьми, є:
1) Кабінет Міністрів України;
2) центральні органи виконавчої влади;
3) місцеві органи виконавчої влади;
4) закордонні дипломатичні установи України;
5) заклади допомоги особам, які постраждали від торгівлі
людьми.
2. У здійсненні заходів, спрямованих на попередження
протидії торгівлі людьми, беруть участь органи місцевого
самоврядування, а також, за згодою, підприємства,
установи, організації незалежно від форми власності,
громадські організації та окремі громадяни.

8. Закон України “Про протидію торгівлі людьми”
 Стаття 13. Національний механізм взаємодії суб'єктів,
які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі
людьми
1. З метою ефективної допомоги особам, які
постраждали від торгівлі людьми, та їх захисту
створюється Національний механізм взаємодії
суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі
людьми.
…..
3. Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії
торгівлі людьми, взаємодіють між собою у процесі
протидії торгівлі людьми в рамках реалізації
Національного механізму взаємодії суб'єктів, які
здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, та
співпрацюють з громадськими об'єднаннями,
регіональними та міжнародними організаціями.

9. СУБ'ЄКТИ ВЗАЄМОДІЇ :
 Департаменти та управління соціального захисту
населення
 Служби у справах дітей
 Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
 Управління (відділи) охорони здоров'я, заклади охорони
здоров'я
 Управління (відділи) освіти і науки
 Дошкільні, загальноосвітні, професійно-технічні та
позашкільні навчальні заклади, ВНЗ
 Центри зайнятості
 Реабілітаційні центри для осіб, які постраждали від
торгівлі людьми
 Центри соціально-психологічної допомоги
 Національна поліція України
 Служба безпеки України
 Територіальні органи (підрозділи) Державної міграційної
служби
 Органи охорони державного кордону
 Громадські організації, які працюють у сфері надання
допомоги постраждалим від торгівлі людьми.

10.  Структурний підрозділ місцевої державної
адміністрації, відповідальний за проведення
процедури встановлення статусу особи, яка
постраждала від торгівлі людьми, є координатором
впровадження національного механізму взаємодії
суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії
торгівлі людьми, на місцевому рівні.
 Зазначений структурний підрозділ забезпечує
здійснення заходів щодо встановлення статусу
особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та
надання допомоги таким особам; відповідає за
організацію та координацію роботи, пов’язаної із
проведенням заходів, спрямованих на попередження
торгівлі людьми; забезпечує співпрацю з державними
органами влади, а також неурядовими громадськими
організаціями, які працюють у сфері протидії торгівлі
людьми.

11. Алгоритм
взаємодії суб’єктів НМВ
з протидії торгівлі людьми
прописаний в Порядку взаємодії
суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері
протидії торгівлі людьми, який
затверджений Постановою КМУ
№ 783 від 22.08.2012 року,
та виглядає наступним чином:

12.  Суб’єкт, якому в результаті його діяльності стало відомо
про постраждалу особу, за згодою такої особи або її
законного представника направляє постраждалу особу до
відповідного структурного підрозділу місцевої
держадміністрації за місцем перебування особи (далі
— відповідальний підрозділ).
ВАЖЛИВО!
 Відповідно до Закону України «Про свободу пересування
та вільний вибір місця проживання в Україні» місце
перебування – це адміністративно-територіальна одиниця,
на території якої особа проживає строком менше шести
місяців на рік.
 Отже, особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі
людьми, має право звернутися із заявою про
встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі
людьми, до обласної, районної державної адміністрації за
місцем свого перебування.

13.  У разі коли постраждалою особою є
дитина, суб’єкт невідкладно
повідомляє про неї відповідну службу у
справах дітей та орган внутрішніх справ.
Усі дії щодо такої дитини здійснюються
відповідно до вимог нормативно-правових
актів щодо захисту прав дитини.
 Служба у справах дітей здійснює заходи щодо
захисту прав дитини та направляє її у разі
потреби до притулку для дітей служби у справах
дітей або центру соціально-психологічної
реабілітації дітей.

14.  У разі коли постраждала особа не
зверталася та не бажає співпрацювати з
органами внутрішніх справ,
відповідальний підрозділ подає до органу
внутрішніх справ інформацію про вчинення
злочину з поміткою про відмову особи
співпрацювати з відповідними органами.
 Орган внутрішніх справ розглядає
зазначену інформацію та здійснює в
установленому законодавством порядку
відповідні заходи.

15. МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 4/5 від 11.01.2016 р.
Про затвердження Інструкції зі збору та моніторингу
статистичної інформації щодо осіб, які постраждали від
торгівлі людьми
 1. Ця Інструкція визначає порядок збору та моніторингу
статистичної інформації щодо виявлення та направлення
за допомогою осіб, які постраждали від торгівлі людьми,
структурними підрозділами місцевих державних
адміністрацій, відповідальними за проведення процедури
встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі
людьми (далі – відповідальний підрозділ), службами у
справах дітей, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей
та молоді, підрозділами боротьби зі злочинами,
пов’язаними з торгівлею людьми, Національної поліції як
складової кримінальної поліції (далі – підрозділ
кримінальної поліції).

17. Розголошення відомостей про
особисте життя постраждалої особи
та іншої інформації про особу, яка
стала відома суб’єктам під час
роботи з такою особою,
забороняється!

18. Робота в групах:
 Завдання: Визначити роль, місце і
повноваження закладу освіти у взаємодії
суб’єктів Національного механізму взаємодії
суб’єктів.
 Інстументи: Постанова КМУ від 22.08.2012 р.
№ 783 “Про затвердження Порядку взаємодії
суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії
торгівлі людьми” (сторінка 107)
 Час на виконання: 15 хв.

19. ПРОЦЕДУРА
ВСТАНОВЛЕННЯ СТАТУСУ
ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА
ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

20. Виявлення суб’єктом
НМВ постраждалої
особи та надання їй
інформації про
можливість та види
отримання допомоги
Перевірка інформації
зазначеної в
опитувальному листі
Заповнення
облікової
картки
ЦСССДМ
проводить оцінку
потреб; надає
інформаційну та
первинну допомогу
Розгляд
документів
Подання документів
до Мінсоцполітики
Направлення особи до відповідального
підрозділу
(а у випадку виявлення дитини – також
направлення повідомлення до органу внутрішніх
справ та до служби у справах дітей)
Постраждалий/Законний представник дитини/
Особа, якій стало відомо про таку дитину
Проведення
співбесіди, заповнення
опитувального листа,
оформлення розписки про
нерозголошення відомостей
Місцева
державна
адміністрація
(ДА)
реєструє заяву
ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ СТАТУСУ ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
(згідно Постанови КМУ № 417 від 23.05.2012)
Впродовж 5
р. днів
Впродовж 2-х р.
днів
Впродовж 2-х р.
днів
Протягом 5 р. днів від
дати реєстрації
Лист до місцевої ДА
про встановлення
статусу або відмову
Місцева ДА
Видає довідку про встановлення
статусу особи, яка постраждала від
торгівлі людьми
Протягом 5 р. днів з дати отримання
листа

21. ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ ІНОЗЕМЕЦЬ
Отримання інформації
Медична, психологічна,
правова та інша допомога
Отримання інформації
Медична, психологічна,
правова та інша допомога
Тимчасове проживання
Послуги перекладача
Тимчасове перебування в
Україні
Тимчасове проживання
Особа, яка звернулась для встановлення статусу постраждалої
від торгівлі людьми до прийняття рішення про надання статусу
має право:

22. МЕТОДИ І ПРИЙОМИ
ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГІВ
(НАВЧАННЯ)

23. «Тренінг – це гра в життя, у ході якої
вирішуються реальні життєві проблеми»
Тренінг (англ. to train) – навчати, тренувати.
Тренінг – це:
 Ефективна форма роботи для засвоєння
знань;
 Інструмент для формування умінь і
навичок;
 Спілкування в довірчій атмосфері і
неформальній обстановці.

24. Китайська мудрість:
 Скажи мені – і я забуду.
 Покажи мені – і я запам’ятаю.
 Дай мені діяти самому – і я
навчуся.

25. Тренерська валіза
 Метод мозкового штурму.
 Групова дискусія
- обговорення великою групою;
- обговорення в малих групах;
- робота в парах.
 Рольова гра.
 Міні-лекція.

26. Тренерська валіза
 Аналіз конкретної ситуації.
 Презентація.
 Захист проектів.
 Робота з роздатковим матеріалом.
 Робота в групах.
 Тестування.
 Структурні вправи.

27. Тренерська валіза
 Мозковий штурм – найчастіше
використовується при необхідності
виявлення різних підходів до проблеми
та виявлення різних точок зору.
 Рольова гра – техніка, яка дає
можливість програти різні життєві
ситуації в безпечному тренінговому
просторі, у доброзичливій атмосфері.

28. Міні-лекція
 Міні-лекція (15-20 хв.) направлена на
представлення групі нової інформації, необхідної
для подальшої роботи.
 Під час міні-лекції, для кращого засвоєння
інформації та розуміння групою її важливості для
кожного, тренер може використовувати
інтерактивні методи роботи: звертатися до групи
із запитаннями, узагальнювати, апелювати до їх
досвіду.
 Зазвичай після міні-лекції варто провести групове
обговорення або запропонувати групі виконати
вправи з використанням інформації,
представленої в міні-лекції.

29. Групове обговорення
 Обговорення великою групою – техніка
використовується при оговоренні конкретних
питань з певної тематики.
 Обговорення в малих групах – дає можливість
кожному учаснику відчути себе членом команди.
Тут немає тренера, котрий виступає лідером –
роль лідера, як і всі інші ролі членів команди,
кожен може приміряти на себе.
 Робота в парах – дає можливість відпрацювати
конкретні навички.

30. Захист проектів
 Одна з найбільш ефективних і складних технік
тренінгу, використовується наприкінці навчання.
ЦІЛІ:
 1. Закріплення знань та інформації, отриманих
на тренінгу, узагальнення його результатів,
вироблення умінь та навичок застосовувати це
на практиці;
 2. Учасники створюють власні проекти з
тематики тренінгу.

31. Структурні вправи
 Вступ.
 Правила.
 Знайомства.
 Очікування.
 Рухавки.
 Підбиття підсумків.

32. 30 хвилин
ПЕРЕРВА НА КАВУ