2. ВИДИ НАСИЛЬСТВА
Відповідно до Закону України
«Про запобігання та протидію
домашньому насильству»
виділяють чотири види
насильства:
• Фізичне
• Психологічне
• Економічне
• Сексуальне
3. ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ
Викликати поліцію – це найперше, що необхідно зробити
у критичному випадку домашнього насильства.
Виклик поліції є важливим кроком не лише для захисту
від кривдника на місці, але і для фіксації випадку
насильства. Надалі усі отримані заяви чи інші
документальні підтвердження полегшать отримання
спеціалізованої медичної, правової чи соціальної
допомоги в інших службах.
З 2017 року в Україні працюють мобільні групи
поліції «ПОЛІНА», які створені для реагування саме на
виклики громадян/ок про домашнє насильство.
Якщо у місті наявний такий підрозділ –
на виклик приїде саме він.
4. ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ
Правоохоронці можуть:
•затримати кривдника;
•винести кривднику терміновий
заборонний припис;
•скерувати вас (разом із дітьми)
до безпечного притулку для
постраждалих осіб;
•анулювати дозвіл кривдника на
право придбання, зберігання,
носіння зброї та боєприпасів, а
також вилучити зброю та
боєприпаси.
Якщо у сім'ї є дитина, яка стала
свідком домашнього насильства, вона
автоматично вважається
постраждалою.
Мобільний застосунок
SOS для виклику
поліції у випадках
домашнього насильства
5. ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ
Терміновий заборонний припис щодо кривдника —
це спеціальний захід протидії та негайного
припинення домашнього насильства, усунення
небезпеки для постраждалих. Його можуть
застосовувати уповноважені підрозділи
Національної поліції України.
Терміновий заборонний припис виноситься терміном до 10 діб
Важливо не забувати про дітей, виносячи терміновий заборонний припис?
Діти, які стали свідками вчинення домашнього насильства – є постраждалими
особами і відповідно мають такі ж права на захист, як і дорослі постраждалі. При
винесенні термінового заборонного припису важливо вносити в нього і дані про
дітей, які постраждали від насильства або стали свідками його вчинення. Тоді
права дітей будуть захищені.
6. МОЇ ПРАВА
Відповідно до статті 21 Закону України
«Про запобігання та протидію домашньому насильству»
постраждала особа має право на:
Отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів,
що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії
домашньому насильству, про свої права і соціальні
послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу,
якими вона може скористатися.
Безоплатне отримання відповідно до законодавства
соціальних послуг, медичної, соціальної та
психологічної допомоги відповідно до її потреб.
Конфіденційність інформації особистого характеру,
яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у
сфері запобігання та протидії домашньому
насильству, під час роботи з постраждалою особою,
та захист персональних даних.
Своєчасне отримання інформації про остаточні
рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних
органів, пов’язані з розглядом факту вчинення
стосовно неї домашнього насильства, у тому числі
пов’язані з ізоляцією кривдника або його
звільненням.
7. Я СВІДОК
Чуєте, як через стінку квартири доносяться грюкіт,
образи, нецензурна лайка й крики про допомогу?
Гуляєте на вулиці та бачите, як мати щосили б’є свою
дитину? Помічаєте, що старенька з сусіднього
під’їзду просить у людей їжу, бо син забирає та
пропиває пенсію?
Що це – внутрішні сімейні справи?
Ні. Ви стали свідком домашнього насильства.
1) Оцініть ситуацію
2) Викличте поліцію
3) Зверніться за медичною
допомогою
4) Зафіксуйте побачене
5) Повідомте відповідні органи
6) Порадьте звернутись за
допомогою
7) Проявіть небайдужість
Фізичне насильство – умисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до травмування, порушення фізичного чи психічного здоров’я, заподіяння шкоди честі та гідності, в окремих випадках, до смерті
Ви зіткнулися із фізичним насильством, якщо вас:
Б’ють чи штовхають;
Не випускають з власного дому або не пускають до нього;
Погрожують позбавити життя чи навмисно створюють ситуації, які можуть становити загрозу здоров’ю та безпеці;
Змушують до вживання алкоголю чи наркотиків;
Позбавляють їжі, перешкоджають відпочинку чи сну;
Проти волі переміщують у межах однієї держави або за кордон із застосуванням сили, погроз чи обману.
Психологічне насильство – вплив на психіку іншої особи шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та завдається шкода психічному здоров'ю. Ви зіткнулися із психологічним насильством, якщо вас:
Систематично принижують і вами маніпулюють;
Ображають словесно або негативним жестами, мімікою;
Переслідують, постійно контролюють, погрожують;
Зневажають та ігнорують бажання, думки, почуття, безпідставно критикують;
Позбавляють права на захист честі та гідності;
Шантажують;
Ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову приналежність чи походження.
Економічне насильство – умисне позбавлення однією особою або групою осіб іншої людини або групи людей житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалі мають передбачене законом право.
Ви зіткнулися з економічним насильством, якщо вас:
Обмежують у доступі до власних коштів чи забороняють використовувати власні кошти так, як ви вважаєте за потрібне;
Пошкоджують ваше майно;
Позбавляють або перешкоджають у доступі до їжі, житла, майна;
Обмежують у можливості працевлаштування, забороняють навчатися чи працювати;
Примушують до жебрацтва;
Шантажують.
Сексуальне насильство – протиправне посягання однієї особи або групи осіб на статеву недоторканість іншої людини, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітнього/ої. Ви зіткнулися із сексуальним насильством, якщо вас:
Зґвалтували;
Примушують до небажаних сексуальних контактів;
Торкаються до інтимних частин вашого тіла проти вашої волі;
Примушують до сексу з іншими людьми;
Примушують до збочених форм сексуальних стосунків;
Примушують займатися порноіндустрією чи секс-бізнесом;
Примушують до вагітності або аборту;
Примушують до спостереження за статевим контактом кривдника.
Памʼятайте, що у разі необхідності ви завжди можете звернутись:
до поліції за номером 102, або через спеціальний застосунок для жінок, що має приховану кнопку виклику поліції;
за номером 103 або до найближчого медичного закладу за медичною допомогою;
до безоплатної правової допомоги за правовою підтримкою;
до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника;
до центрів соціальної допомоги, представників національної сервісної служби або громадських організацій.
Застосунок спрямований на полегшення отримання допомоги тією категорією жінок, які не мають можливості подзвонити у поліцію через фізичні особливості (наприклад, особи з порушенням слуху), тотальний контроль особистого життя, відсутність коштів на рахунку тощо. Основною перевагою застосунку є прямий зв’язок з поліцією через кнопку «SOS», без дзвінка на 102 та з автоматичним визначенням місця перебування постраждалої через геолокацію.
Концепція застосунку робить його абсолютно не примітним для кривдника, що дозволяє постраждалій без остраху встановити та використовувати застосунок у своєму телефоні. Зовнішній інтерфейс застосунку замасковано під звичайний додаток у телефоні жінки. Кнопка виклику поліції, корисна інформація та контакти інших служб допомоги у випадках домашнього або гендерно зумовленого насильства, доступні тільки у прихованому інтерфейсі, доступ до якого має лише власниця телефону.
Застосунок функціонує і доступний для завантаження як у Play Market, так і в App Store.
Назва застосунку не розповсюджується з метою безпеки жінок, які будуть ним користуватися. Наразі дізнатися деталі щодо назви застосунку та його встановлення можна в особистих повідомленнях на сторінках кампанії “Розірви коло”
Як виносити терміновий заборонний припис?
Поліція приймає рішення про винесення термінового заборонного припису на основі оцінки ризиків. Пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Це поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на житло. Тобто, поліція може заборонити кривднику заходити у дім, чи квартиру, де перебуває постраждала, навіть якщо він є власником помешкання.
Якщо постраждалих декілька, то форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства заповнюється щодо кожної постраждалої особи окремо.
(Детальніше читайте у спільному наказі Міністерства соціальної політики та Міністерства внутрішніх справ від 13.03.2019 №369/180 «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства»). Які є ризики не внесення дитини у ТЗП?
Наприклад, діти бачать, що батьки сваряться, батько залякує матір або погрожує їй вбивством. Після виклику поліції, проведення оцінки ризиків, правоохоронці виносять терміновий заборонний припис і вказують у ньому лише жінку. В такому разі батько може спілкуватись, наближатись до дітей, забирати зі школи, оскільки офіційно він не є кривдником щодо дітей, бо вони не вказані у терміновому заборонному приписі. Це потенційні ризики і для жінки, адже ймовірно вона житиме у постійному стресі і з острахом, що кривдник може забрати у неї дітей.
Інструкція, що підкаже як діяти, коли ви стали свідком домашнього насильства.
1. ОЦІНІТЬ СИТУАЦІЮ
Яке насильство відбувається – фізичне, психологічне, економічне, сексуальне? Постраждала особа – дитина чи доросла людина? Чи повинні державні органи втручатися негайно? У якому стані постраждала особа? Як поводиться кривдник? Чи є навколо інші люди та чи готові вони прийти на допомогу?
Під час насильницького нападу обирати спосіб фізичного втручання рекомендується лише якщо ви до цього справді готові (маєте навички рукопашного бою, засоби індивідуального захисту, нелетальні засоби самооборони тощо). Дбайте про свою безпеку та безпеку тих, хто поруч, тому що кривдник може мати зброю і заподіяти шкоду.
2. ВИКЛИЧТЕ ПОЛІЦІЮ
Так ви не поставите під загрозу свою особисту безпеку і дозволите спеціально підготовленим працівникам поліції вжити усіх потрібних заходів, щоб зупинити насильство. Виклик поліції ви можете здійснити за номером 102 або за номером вашого безпосереднього відділення поліції. А за номером безкоштовної гарячої лінії 0-800-50-02-02 вам нададуть кваліфіковану консультацію та розкажуть, як діяти в тій чи іншій ситуації.
3. ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ
Коли існує безпосередня загроза життю та здоров’ю людини (фізичний чи психічний стан раптово погіршується і це супроводжується кровотечею, судомами, знепритомненням, удушенням, гострим болем або іншими симптомами, які можуть свідчити про суттєву загрозу) – викличте бригаду «швидкої допомоги» за єдиним номером 103.
4. ЗАФІКСУЙТЕ ПОБАЧЕНЕ
Якщо у вас або у когось поруч є мобільний телефон – зафіксуйте на відео, фото усе, що відбувається. Це допоможе органам влади тверезо оцінити ситуацію та дати правильну кваліфікацію злочину. А ще стане доказом під час розгляду справи.
5. ПОВІДОМТЕ ВІДПОВІДНІ ОРГАНИ
Коли насильство припинилося, а кривдник подався геть, запитайте у постраждалої особи: чи є хтось, хто їй допоможе і чи потрібна ваша допомога, щоб подзвонити комусь. Постраждала особа може попросити вас побути з нею, доки приїде людина, якій вона довіряє. Якщо ви згодні – перебувайте в освітленому людяному місці.
Порадьте звернутися до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги та/або зателефонувати до національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного). Такий дзвінок безкоштовний зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України.
6. ПОРАДЬТЕ ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ
Кожна/ен постраждала/ий має право на безоплатне отримання соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної, правової допомоги. Коли безпосередньої загрози життю або здоров’ю постраждалої особи немає, ви можете також порекомендувати їй звернутись до відповідних органів та установ (ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). Проте важливо пам’ятати, що такі послуги та допомогу людина може отримати лише за її власним бажанням.
7. ПРОЯВІТЬ НЕБАЙДУЖІСТЬ
Будьте готовими, що постраждала/ий не захоче змінювати своє життя. Людина має право зробити цей вибір, а ви у силах висловити своє занепокоєння, запропонувати підтримку, направити до тих, хто може допомогти.
