1. Творення прикметників. Написання прикметників із суфіксами: -ЕНЬК, -ЕСЕНЬК, -
ІСІНЬК, -ЮСІНЬК, -СЬК, -ЦЬК, -ЗЬК-
Живлення і режим річок. Робота річок
Мета (українська мова): поглибитизнання про прикметник як частину
мови, формувати вміння утворювати прикметники, обґрунтувати написання
прикметників із суфіксами зі значенням пестливості та здрібнілості
відповідним орфографічним правилом та правила написання та вживання у
мові суфіксів -ськ-, - зьк-, -цьк-; збагачувати словниковийзапас учнів,
розвиватиувагу, пам’ять; виховувати любов до рідного слова.
Мета (географія): ввести нові поняття «живлення річки», «повінь»,
«паводок», «річковийстік», дати відомостіпро використання річок
людиною, навчити учнів визначати джерела живлення річки та її режим
відповідно до кліматичних особливостейтериторії;сприятиформуванню
світоглядних ідей про взаємозв’язки та єдність компонентів природи,
сприятиекологічному вихованню учнів, на основіматеріалу про основні
напрямки використання річоклюдиною та їх охорону, розвиватиу школярів
інтерес до вивчення географії, вводячив урок елементи цікавої географії та
інтерактивні формироботи. Розвиватилогічне мислення учнів, вміння
обґрунтовуватисвої погляди, робитивисновкита порівняння.
Обладнання:географічна карта України, географічні атласи, медіа-
презентація
Епіграф: А з крапель струмочок біжить.
Струмочки зіллються в потічки –
І повінню лине ріка.
П. Воронько
Немає потічка без джерела.
Іспанська приказка
Хід уроку:
І. Організаційний момент.У нас сьогоднінезвичайний урок, ми з вами
попливемо річками у відому вам уже країну Морфологію. А для цього нам
потрібно взятиу дорогу багаж знань. Тож давайте перевіримо чи все ми з
собоювзяли?
Слайд 1
2. ІІ. Актуалізаціяопорних знань.
На мультимедійному проекторізаготовлені питання, на які ви маєте дати
відповідь «так», «ні»
Інтерактивна права «Займи позицію»
Слайд 2
1. Морфологія – це розділ мовознавства, що вивчає частини мови? Так
2. Прикметник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет.
Ні
3. Прикметник змінюється за родами, числами, відмінками? Так
4. Прикметник у реченні завждивиступає головним членом речення. Ні
5. Прикметники поділяються за розрядами тільки якісні та відносні? Ні
6. Якісний розряд прикметникаутворює ступені порівняння? Так
7. Присвійні прикметники відповідають на питання скільки? котрий? Ні
8. Прикметник утворюєвищий і найвищий ступінь порівняння. Так
9. Прикметник має простуі складену формиступенів порівняння. Так
10. Прикметник має тільки м’якугрупу. Ні
11. Група прикметника визначається за приголосним, наякий закінчується
основаслова. Так
12. Прикметники мають повну та короткуформи. Так
Вчитель географії:
- Для того, щоб розпочатиплавання ми повинні визначитися з
географічним положенням річок, а для цього назвіть відомі вам річки
та покажіть їх на фізичній карті України. Відкрийте ваші атласи
3. (стор.24-25) і знайдіть на карті водніоб`єкти, які позначаються
блакитним кольором. Відповідно назви географічних об`єктів також
блакитного кольору. А один учень біля дошки показуватиме річки, які
називатимуть учні на місцях(Учні називають Дніпро, Південний Буг,
Дністер, Десна, Сіверський Донець, Інгулець, Саксагань, Інгул,
Тетерів, Сула, Ворскла, Псел, Черемош)
- Для сьогоднішньої подорожіми маємо обрати річку, якою попливемо.
- Які річки протікають у нашій місцевості?
ІІІ. Подача нового матеріалу
Вчитель географії: Отже, у нашій місцевості є дві річки: Інгулець і
Саксагань. Відповідно і ми розділимося надві групи: однапопливе річкою
Інгулець, а друга – Саксаганню. Таким чином у нас буде більше можливості
дізнатися про місцевість.
Вчитель мови: Розпочинаємо подорож з опису того, що бачимо перед собою
за допомогоюсловосполучень (прикметник+іменник). Потрібно до іменників
дібрати прикметники, які допоможуть у створенніуявної картинки (опис
побаченого)і записати їх зошити.
Колективна гра «Хто більше?»
4. Слайд 3
День –
Ніч –
Вітер –
Осінь –
Літо –
Весна –
Вода –
Берег –
Настрій –
Місяць –
Човен –
Одяг –
Маршрут –
Шлях –
Місяць –
Пісня –
Вчитель мови: Не забуваючи, що темою нашого уроку є творення
прикметників за допомогоюсуфіксів: -ЕНЬК, -ЕСЕНЬК, -ІСІНЬК, -ЮСІНЬК, -СЬК,
-ЦЬК, -ЗЬК-, так суфікси допомагають утворювати прикметники, надають
словам певного емоційного значення. Нам потрібно навчитися правильно
їх використовуватив мовленні.
Творчаробота для груп
І група: Від перших вісім слів утворіть якісні прикметники з різними
смисловимивідтінками у значенні, використовуючисуфікси –еньк-, -есеньк-,
-ісіньк-, -усіньк- (-юсіньк-)
ІІ група: від 9-го і всі решта слів утворіть якісні прикметники з різними
смисловимивідтінками у значенні, використовуючисуфікси –еньк-, -есеньк-,
-ісіньк-, -усіньк- (-юсіньк-)
Запитання до груп:
- Яким способом утворилися ціприкметники?
- Назвіть суфікси та виділіть за допомогоюяких утворилися ці слова. Якого
значення вони надають словам? (значення пестливості)
Слайд 4
5. Вчитель географії: Так рухаємося далі, давайте поміркуємо звідки річки
беруть живлення, як поповнюють воднийресурс?
Метод взаємонавчання
На підготовлених картках з фактами, що стосуються темиуроку, потрібно
передати інформацію з однієї групи в іншу (Протягом кількох хвилин учні
читають інформацію на картці. Учитель перевіряє, чи розуміють вони
прочитане. Пропонує їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією
інших однокласників)
Картка 1. Більшість річок світу мають мішане живлення, тобто з різних
джерел, хоча переважає все-таки живлення дощовими водами. Так, у річках
екваторіальних широтпонад 80% кількості водипоповнюються завдяки
дощам.
Картка 2. Багато рівнинних річок живляться талими сніговими водами, а
також дощовимита підземними водами. До таких річок належать Дніпро та
Волга. Талими льодовиковими водами живляться річки, що беруть початок
високо в горах. У посушливих районах земної кулі річки зазвичай
підтримують своєіснування завдякипідземним водам.
6. Вчитель мови: Отже, ми з`ясували, що прикметники утворюються за
допомогоюрізних суфіксів. Щоб правильно писати суфікси, слід запам’ятати
такі правила:
1) У суфіксах із відтінком пестливості і здрібнілості -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-,
-усіньк- (-юсіньк-) пишеться м’якийзнак. Наприклад: гарненький,
дрібнесенький, чистісінький, тонюсенький.
2) також м’якийзнак пишеться у суфіксах -ськ-, - зьк-, -цьк-, які присутні у
прикметниках, утворених від різних географічних назв і назв народів
Завдання для І групи: утворитивід географічних назв річок прикметники за
допомогоюсуфіксів -ськ-, - зьк-, -цьк-. Зразок:Дніпро – дніпровський.
Завдання для ІІ групи: утворити за допомогоюсуфіксів пестливості
характеристики річок. Наприклад: гарненький, дрібнесенький, чистісінький,
тонюсінький.
Вчитель географії: (Роботаз картою) Зверніть увагу на карту, пливучи
Інгульцем та Саксаганню ми з вам досяглирічки Дніпра, у якої водний
режим визначається добревираженоювесняною повінню, з періодичними
літніми паводками, регулярним осіннім підняттям рівня води.
Площа басейну Дніпра — 504 000 км², з них в межах України — 291 400 км².
Частка площі водозборурічки на території України — понад 48%. З давно
заселених основнихукраїнськихземель лише Галичина, західна
частина Волинської землі й Закарпаття лежать за межами басейну Дніпра.
Верхня частина басейну Дніпра розташована в районі надмірного й
достатнього зволоження (лісова зона), середня — в районі нестійкого
(зона лісостепу й північного степу), а нижня — в районінедостатнього
зволоження (зона степу). Живлення Дніпра змішане. У верхній частині
басейну переважає снігове живлення (близько 50%), на дощовей підземне
припадає відповідно 20 і 30%. Нижче, в межах степової зони, частка
снігового живлення зростаєдо 85-90%, підземного — зменшується до 10-
15%, а дощовогомайже немає. Близько 80% річного стокуДніпра
формується в верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а
випаровування мале. Зокрема, верхній Дніпро з Березиною й Сожем дає 35%
річної маси води, Прип'ять — 26% і Десна — 21%. Середній річний стік
річки поблизуКиєва — 43,4 млрд м³ (1 370 м³/с), а в гирлі — 53,5 млрд м³ (1
700 м³/с). Найбільший відсоток води(55—57% річної кількості) стікає в
Дніпро у весняні місяці, коли тануть сніги, найменший — взимку (12%); на
літо припадає 17—21% річного стоку, на осінь — 12—14%. Відхилення від
7. цих даних бувають досить значні, наприклад, весняний стік води в Києві
коливається в різні роки від 46 до 78%.
Роботаз підручником:
Пояснити значення слів: повінь, паводок, дельта, користуючись матеріалом
підручника з географії &49, стор.177-178
Водний режим річки суттєво змінився після будівництва
каскаду водосховищ— Дніпро перетворився на низку довгих штучних озер,
відділених греблями та штучними водоспадами від природнихвідтинків
річки; пообіч прорито канали з численними шлюзами. Водосховища
вирівнюють рівень води в Дніпрі, а нижче гребель льодовийпокрив
тримається менше. Але їх будівництво порушило екологічну рівновагу,
докорінно змінило умови водообміну. Порівняно з природнимиумовами, він
уповільнився в 14-30 разів.
Діти, давайте поміркуємо, які фактори впливають на екологічне здоров`я
наших водоймів, адже це важливо.
Метод «Я так думаю» (записати у зошити)
І група: фактори, які впливають на забруднення водоймищ.
Щороку до водоймищУкраїни потрапляє значначастина стоків від
тваринницьких комплексів. Майже половина мінеральних добрив і
отрутохімікатів змивається з полів у ріки.
Висихання малих річок невідворотно призведедо деградації великих рік,
тому проблема їхнього збереження й оздоровлення єоднією з найгостріших
для нашої молодої держави.
Найбільш відомим джерелом забруднення води, якому традиційно
приділяється головна увага, є побутові(або комунальні) стічні води. Міста є
джерелами різних відходів, включаючи як органічні, так і неорганічні.
ІІ група: дії, які запобігають забрудненню.
Рівень очищення водинадзвичайно низький. Існуючі очисніспорудинавіть
при біологічному очищенні вилучають лише 10— 40 % неорганічних
речовин.
Вчитель мови: зверніться до своїхровесників або ж нащадків з проханням
зберігати та охоронятиводніресурсинашої землі, використовуючисловаіз
суфіксами -ЕНЬК, -ЕСЕНЬК, -ІСІНЬК, -ЮСІНЬК, -СЬК, -ЦЬК, -ЗЬК-
8. ІV. Підсумок уроку.
Подорожучишляхом річок ми милувалися красоюукраїнськихберегів за
допомогоюніжних прикметників ріднесеньких, милесеньких,маленьких
V. Домашнє завдання.
Слайд 5
Вчитель мови: І група: Продовжіть речення: Я веселий потічок… (Вчитель
пояснює, що учні мають розповістипро пригодипотічка від І особи:де бере
початок, які перешкоди зустрічаються на шляху, де закінчується шлях)
ІІ група: скласти діалог кораблика та потічка.
Вчитель географії: опрацювання &49