2. Коли мова заходить про середньовіччя, що ви уявляєте собі в першу чергу?
Величні замки, лицарські турніри, прекрасні дами. Життя повне небезпек і
пригод. Важкі це були часи: постійні війни, набіги сусідів, суворі Хрестові
походи. А якщо держава знаходилася ще й не в центрі культурного розвитку
того часу, а по сусідству з майже дикими племенами, та й більш розвинені
сусіди задивляються на ласий шматок землі, то доводилося зовсім туго. Такою
була середньовічна Польща. Що залишалося робити, як не зміцнювати міста і
поселення. Ось так і виникали середньовічні замки Польщі, яких на її
території безліч.
3. Замосць – мальовниче, старовинне містечко, що знаходиться в Любельському
воєводстві, не далеко від кордону Польщі та України. Бурхлива історія цього,
потопаючого в зелені, містечка нерозривно пов’язана з ім’ям великого гетьмана
Польської Корони, Яна Замойського, який був правою рукою самого Стефана Баторія,
а за сумісництвом – будівельником і іменодателем міста Замосць.
Фортеція у м. Замосць
Ратуша, та головна площа міста
4. Одна з головних архітектурних пам’яток Замосці – старовинна
фортеця, яку свого часу не змогли завоювати ні козаки Хмельницького, ні
шведські війська (Козацьке повстання та Шведський потоп). На протязі
декількох останніх років проходять активні будівельно-реставраційні
роботи, головним завданням яких є повернення колишньої слави
неприступному бастіону.
Гетьман Ян Замойський придумав собі ідеальне місто.
Головним архітектором майбутнього родового гнізда був обраний
італійський геній будівництва Бернардо Морандо. Містобудівник успішно
впорався з поставленим перед ним завданням. Дивовижне містечко,
наповнене ренесансною архітектурою і оточене потужними стінами, стало
справжньою перлиною.
6. Замок Рин (пол. Zamek w Rynie) – замок тевтонського ордену, який
знаходиться біля однойменного мітечка Рин, Гіжицького повіту, Вармінсько-
Мазурського воєводства.
Над містом Рин височить готичний замок, побудований хрестоносцями в
чотирнадцятому столітті. Він розташований на високому пагорбі, де,
можливо, раніше існувало укріплене поселення прусського племені
галиндів. Згідно з легендою, озеро Олуво – це ніби натуральний рів, що
нагадує хрестоносцям річку Рейн (Rhein) і стоять над нею оборонні замки.
Ось звідси, можливо, і пішла назва Рин.
7. У 1393 – 1525 роках замок був резиденцією комтурії (округ, підвідомчий
командорові тевтонського ордена). Одним з перших командорів був Конрад
фон Валленрод, що став незабаром Великим магістром тевтонського ордена.
Історію Конрада Валленрода оспівав у своїй поетичній повісті Адам
Міцкевич – відомий польський поет.
Значення Ринського замку було величезне: стратегічне – під час війни
(найчастіше з литовцями), і адміністративно-господарське – в мирний час.
Ринська земля забезпечувала лицарів і дружинників рибою, медом та
іншими продуктами. У лісах водилося багато дикого звіра. Щоб запастися
м’ясом, часто влаштовували полювання.
8. Замок Смолень (пол. Zamek w Smoleniu, Zamek Smoleń) – середньовічний замок
розташований в однойменному селі Смолень, що знаходиться в Сілезії і
відноситься до шляху Орлиних Гнізд.
Замок в готичному стилі побудований в середині XIV століття, найбільш ймовірно,
Оттоном з Пільчі герба Топор, на місці існуючої, тут раніше дерев’яної сторожової
вишки. Перший замок складається з обвідних стін, розташованих навколо скельної
платформи, житлового приміщення у східній частині та циліндричної вежі
діаметром 7,5 м.
9. В 1350 році Оттон і його дружина Ядвіга зводять на схід від верхнього замку
«нижній замок», що складається з кам’яної оборонної стіни товщиною до 2-х метрів,
виконаний у вигляді п’ятикутника. На територію нижнього замку можна в’їхати через
готичні стрілчасті ворота, що збереглися до теперішнього часу, на яких знаходяться
видимі поглиблення, що служать для опускання решітки. Може бути в цій частині замку
знаходилася вежа, яка посилювала оборону.
На замковому дворі знаходиться колодязь, який за традицією повинні були
витесати полонені татари, а його глибина повинна була складати 200 м (інші джерела
вказують 100 м – насправді не відомо, це виключно здогадки, в даний час колодязь
засипаний до глибини 26 м.).
Ймовірно Ельжбета Грановська або її син Ян Пілецький після 1450 року на
захід від «верхнього замку» побудували західну частину нижнього замку, з’єднану з
верхнім замком стіною, що тягнеться по скелі. В’їзд у двір здійснювався з південної
сторони. У цій частині збереглися сліди житлової будівлі з стрілчастими вікнами і
залишки воріт.
10. Замок Боболіце (пол. Zamek Bobolice) знаходиться в Сілезії в мальовничій
місцевості. Гаї і луки, оточуючі замок створюють прекрасний фон, на якому
мальовничо виглядає старовинна будівля на високому пагорбі.
У часи Казимира Великого тут замку ще не було, був побудований тільки форбург
(Підзамкове зміцнення), зведена оборонна вежа з воротами. У минулі століття на
цьому місці розташовувалося дерев’яне укріплення, створене наприкінці XI – початку
XII століть лицарем Яковом Боболі, від імені якого і походить назва замку і прилеглого
села.
Замок сильно постраждав в 1587 році від облоги і штурму його військами Максиміліана
Габсбурга. Через сімдесят років замок був узятий і майже зруйнований шведськими
військами. Війни Речі Посполитої з шведами в XVIII столітті не дозволили відновити
замок, незважаючи на зусилля наступних власників, він занепадав і старів.
12. Замок Огродинець або Огродзенець (пол. Ogrodzieniec) – середньовічний
замок, побудований в XIV-XV століттях родом Сулімчиков. Замок розташований
на найвищому пагорбі Краківсько-Ченстоховської височини – Замковій горі, що
знаходиться на висоті 515,5 м над рівнем моря.
Перші укріплення з’являються тут в царювання Болеслава Кривоустого і зберігаються
до 1241 року, коли татарська навала рівняє їх із землею. На їх місці в середині XIV
століття будується готичний замок – резиденція лицарського роду Сулімчиків. Фортеця
чудово вписується в місцевість: з трьох сторін її захищають високі скелі, а периметр
закриває кам’яна стіна, в’їхати можна по ущелині між скелями.
13. У 1470 році замок і прилеглі земські володіння у Сулімів купують заможні краківські
міщани, Ібрам і Петро Соломони. Потім від Соломонів огродзінські володіння
переходять у власність Яна Фелікса Ряшівського, Пшемисьлького парафіяльного
ксьондза і краківського каноніка з Пшибишувки. У той час власниками замку
стають також брати Яна – Анджей і Станіслав Ряшівські. Наступними власниками
були Пілецькі, а потім Хелмінські.
У 1523 році замок Огродинець купує Ян Бонер, бургграф, краківський керівник
соляними копальнями. Після смерті Яна Бонера замок переходить до сина брата
Северина Бонера, який в 1530-1545 роки будує ренесансний замок на місці
старовинної середньовічної фортеці.
14. Замок в Битуві (пол. Zamek w Bytowie) був споруджений лицарями Тевтонського
ордену в 1398 – 1405 роках. Роботами керував головний будівельник Ордена Миколай
Фелленштейн (Mikoіaj Fellensteyn). Будівництво замку велося під час правління
Великого магістра Конрада фон Юнгінгена і битовского прокурора Якуба фон Реінаха
(Jakuba von Reinacha).
Для будівництва укріплення вибрали зручне місце – на пагорбі, що підноситься над
околицею. Споруджений в сучасному по тим часам стилі замок став резиденцією
адміністрації хрестоносців і прикордонною заставою. Весь гарнізон фортеці налічував
кілька десятків людей. Це були лицарі зі своїми зброєносцями та пішими воїнами. Тут
часто затримувалися на відпочинок західноєвропейські лицарі, що прямували в
Мальборк.
15. Замок у Квідзині (пол. Zamek w Kwidzynie) був побудований на плані чотирикутника
з внутрішнім двором і чотирма кутовими вежами в XIV ст. Замок, побудований з
цегли на гранітних фундаментах мав підвал, будувався етапами протягом всього XIV
століття, у формі квадрата зі стороною близько 44 м.
Внутрішній двір замку з розмірами 12,80 на 16 м і з трьох боків, з півдня,
заходу і півночі мав дворівневі криті аркади, які служили коридорами. Під час
будівництва архітектурна концепція змінилася, точні дати початку і закінчення
зведення замку визначити сьогодні не представляється можливим.
16. Крила замку, з яких було побудовано перший східний, потім південний, західний і
північний, мали по п’ять або шість поверхів, а покриті були двосхилим дахом.
Зовнішній фасад мав стрілчасті, різного розміру бленди, вікна і вікна для стрільби.
Над ажурним фризом навколо замку розташовані вікна для стрільби. Тут знаходяться
в’їзні ворота (звані Холодні), поміщені в багаті профільовані ворітні ніші з
декоративним розташуванням цегл. У ніші з готичною аркою видно направляючі
полози колишньої оборонної решітки.
17. Замок Курник (пол. Zamek w Kórniku) – один із найпрекрасніших замків Польщі, що
приваблює туристів з усього світу. Замок Курник був побудований родиною
Великопольських магнатів Гурків в XV ст. у відповідності з архітектурними
традиціями того часу. Він вийшов настільки прекрасним і величним, що його двері
було не соромно відкривати перед королями. Зокрема, Генріх Валуа, який прямував
на коронацію до Кракова, зупинявся саме в Курнику.
19. Руїни польського замку Черськ (пол. Czersk), замку мазовецьких князів,
знаходяться в 33 км на південний схід від Варшави в гміні Góra Kalwaria,
мазовецького воєводства.
Бувший колись столицею Польщі, замок Черськ своїми руїнами і в наші дні справляє
величезне враження на будь-якого відвідувача.
Перші дерев’яні укріплення на березі Вісли в Черську були закладені вже в XI столітті
при Болеславі Хороброму (пол. Boleslaw I Chrobry), першому королю Польщі. Тоді замок
виконував більше не оборонну функцію, а тюремну. У XII ст. Конрад Мазовецький
(пол. Konrad I Mazowiecki) утримував в’язнем у замку Генріха Бородатого, князя
Великопольського, і малолітнього Болеслава V Сором’язливого (пол. Boleslaw
Wstydliwy).
20. Перші кам’яні споруди були зведені в 1388-1410 рр.., з метою захистити
територію невеликого князівства від нападів лицарів Тевтонського Ордену. У цей
час межа володінь ордену пролягала неподалік від Торуні. Вважається, що
ініціатором побудови замку в Черську та інших замків на кордоні був Janusz I,
герцог Варшавський.
Замок мав статус столиці, проте в 1408 р. через зміни русла Вісли і з
політичних причин столицю князівства перенесли до Варшави, і замок втратив
своє значення.
21. Королівський замок у Варшаві (пол. Zamek Królewski w Warszawie) був побудований в
1598-1618 роках королем польським і великим князем литовським Сигізмундом Вазою
на місці середньовічного замку мазовецьких князів.
22. Витоки історії Королівського замку беруть початок в 14 столітті, коли тут
була побудована Велика Башта, сьогодні позначена на мапі замку, як Міська Башта.
Побудований в 16 і 17 століттях, за часів Зигмунда III, замок отримав форму замкнутого
п’ятикутника. Він став королівською резиденцією, місцем зібрання Сейму, культурним
та адміністративним центром країни.
Зруйнований в середині 17 століття під час війни зі Швецією, Королівський
замок повільно відновлював колишню славу за часів правління Веттинів. У другій
половині 18 століття художники, найняті Станіславом Августом (Ян Крістіан
Камсетзер, Марчелло Баччіареллі, Домінік Мерліні) реконструювали інтер’єр кімнат,
створюючи Великі і Королівські апартаменти. За часів окупації більша частина
колекцій останнього короля перебувала в Росії, але після здобуття Польщею
незалежності, була повернена на колишнє місце.