тема «методологічні основи розв’язування фізичних задач»
1. Тема «Методологічні основи розв’язування фізичних задач»
Класифікація фізичних задач. Класифікація методів розв’язування задач:
а) кінематичний (без встановлення причин протікання явища, руху чи процесу – задачі
тренувальні у просту підстановку);
б) динамічний – метод з використанням часткових законів фізики;
в) метод законів збереження – метод з використанням фундаментальних законів фізики;
г) метод з використанням загальних методологічних принципів (симетрії, аналогії,
відносності, суперпозиції та ін.).
Етапи розв’язування фізичної задачі.
Основні вимоги щодо оформлення результатів розв’язку.
З чого починається активна пізнавальна діяльність учнів щодо вивчення фізики? Кожен
досвідчений педагог скаже: з постановки і розв’язування фізичних задач. Відомо, що будь-яка
задача, у тому числі й фізична, є моделлю об’єктивно існуючої проблеми, а уміння
розв’язувати проблеми є невід’ємною рисою творчої особистості. До того ж, одним із основних
критеріїв успішної соціалізації випускника школи є його творчий потенціал, який формується,
як відомо, на основі реалізації творчої функції навчання.
Тому, розглядаючи дві основні діалектично поєднані функції навчального процесу –
інформаційно-ілюстративну й творчу, ми надаємо пріоритет останній. Зрозуміло, що основним
механізмом її реалізації у процесі навчання фізики є розв’язування задач.
Беручи до уваги й інші важливі дидактичні функції фізичних задач, а саме: сприяння
глибокому й осмисленому засвоєнню фізичних знань, розвиток інтелектуальних здібностей
учнів, автори даного посібника ставили за мету допомогти суб’єктам навчального процесу у
реалізації цих функцій. Особливо це стосується розвитку узагальненого уміння розв’язувати
фізичні задачі.
Демонструючи розв’язки конкретних задач, наприклад, на рівняння теплового балансу, де
розглядається стан теплової рівноваги, пов’язаний із фазовими переходами, автори,
застосовуючи методологічний прийом аналіз через синтез, намагаються виділити основні етапи
процедури розв’язку типової ситуації. Тим самим, спонукаючи читача до узагальнення. Це
дозволяє виділити певний тип задач, сформувати узагальнений план розв’язку типової задачі.
Таким чином, реалізується механізм формування орієнтувальної основи діяльності щодо
розв’язання певного класу задач.
Для учителів, запропоновані задачі насамперед є засобом проблемно-змістового забезпечення
творчої навчально-пізнавальної діяльності, а нормативні моделі розв’язання даних задач є
орієнтувальною основою для проектування такої діяльності.
Питання для самоперевірки
1. Наведіть відому вам класифікацію фізичних задач.
2. За якими ознаками класифікують задачі?
3. Сформулюйте основні вимоги до складання теоретичних задач.
4. Які особливості мови фізичних задач? (Що означає ізольована система тіл у механіці?)
5. Які є етапи Всеукраїнської олімпіади юних фізиків?
Література
1. Балаш В. А. Задачи по физике и методы их решения. - М.: Наука, 1983. -432 с.
2. Балл Г.А. Теория учебных задач:Психолого-педагогический аспект.- М.: Педагогика,1990.-
184с.
3. Бендриков Г. А., Буховцев Б. Б., Керженцев В. В., Мякишев Г. Я. Задачи по физике для
поступающих в вузы: Учеб. пособие - М.: Наука, 1985. - 400 с.
4. Нижник В.Г. Вимірювання фізичних величин та обчислення похибок: Метод. посібник
для вчителів. –К.: Рад.шк., 1974,–104 с.
5. Пойа Д. Как решать задачу ? – М.: Учпедгиз, 1959. –206 с.
6. Эсаулов А.Ф. Психология решения задач.- М.: Высшая школа, 1972.- 216 с.