Квіти,квіти.Кольорові квіти

12. — рід однодольних рослин з родини амарилісових.
Загальні ознаки
Це трави із щільними цибулинами і
стрічкоподібними різної довжини листками.
Квіти сидять на верхівках безлистих стебел,
одягнених плівчастою поволокою.
Тичинки, яких 6, прикріплені у 2 ряди у верхівці
трубочки;
зав'язь з нижня, тригранна, сім'ябруньки сидять
кількома рядами в кожному гнізді, прикріплюючись
у внутрішніх кутах.
Насіння декілька або багато, вони кулясті і з
білком.

16. Адонис, будучи сыном царя Кипра, а значит, что простым смертным, но при этом был так
прекрасен и красив собой, что Афродита, богиня любви и красоты, ради любимого
пренебрегла жизнью на Олимпе.
Адонис много времени посвящал охоте, а Афродита, как по-настоящему любящая женщина,
помогала Адонису в его нелегком занятии: участвовала в погонях за оленями, ланями, зайцами
и всячески старалась уберечь Адониса от бед. Иногда, отлучаясь с Кипра - острова
совместного проживания, Афродита предупреждала упрямого возлюбленного, чтобы не смел
охотиться на кабанов и медведей, иначе может случиться беда.
Однажды, когда Афродита в очередной раз покинула остров по божественным делам, Адонис,
увлеченный азартом охоты, пренебрег мольбам Афродиты и ударился в погоню за кабаном. В
последний момент удача отвернулась от Адониса, и вместо того, чтобы нанести поражающий
удар копьем загнанному кабану, сам стал жертвой раненого кабана. Разъяренный кабан,
загнанный в угол, превратился в смертельное оружие для Адониса. Огромный клык кабана
нанес смертельную рану Адонису.
Вернувшись на остров и не найдя Адониса в покоях, взволнованная Афродита пошла искать
возлюбленного в горах. Найдя тело Адониса и пытаясь его оживить, Афродита достала свой
божественный нектар и полила на то место, где пролилась кровь возлюбенного. Однако было
уже поздно, и на том месте, где она плеснула нектара, выросли и расцвели алые розы.
Афродита долго оплакивала своего любимого. Из слез, пролитых богиней по Адонису,
выросли анемоны.
Зевс - главный бог на Олимпе, был сильно растроган и повелевал своему брату Аиду, владыке
царства мертвых, где обычно оказывались все смертные, в том числе и Адонис, отпускать
молодого человека на полгода на землю. Адонис возвращался на землю в самом начале весны,
в это же время распускаются и анемоны.

21. Історія тюльпана
Перші письмові згадки про тюльпани відносять до XI-XII століть.
Його зображення були виявлені в рукописній Біблії того часу.
Батьківщина тюльпана - територія сучасного Казахстану.
Першою країною, де тюльпани ввели в культуру, швидше за все,
була Персія. Тепер важко встановити, які види з'явилися
предками перших рослин, але можливо, це були дикорослі
тюльпани Геснера (Tulipa gesneriana) і Шренка (Tulipa schrenkii),
поширених у Малій та Середній Азії. З Персії тюльпани
потрапили до Туреччини, де їх називали "ЛаЛе". Ім'я ЛаЛе до цих
пір є найпопулярнішим жіночим ім'ям в країнах Сходу. До XVI
століття було відомо вже близько 300 сортів тюльпанів.

22. Тюльпани в Голландії
У Голландії перші екземпляри Tulipa gesneriana з'явилися в
1570 році, коли Еклюз на запрошення приїхав працювати
в Голландіію і разом з іншими рослинами захопив
цибулини тюльпанів. Це послужило початком
божевільного захоплення тюльпанами цілого народу,
відомого під ім'ям тюльпаноманії. За рідкісні екземпляри
цієї квітки платили від 2 000 до 4 000 флоринів; існує
розповідь про один екземпляр, за який покупець віддав
цілу пивну в 30 000 флоринів. Ціни встановлювалися на
харлемской біржі, де тюльпани стали предметом
спекуляції. На початку XVII століття протягом трьох
років скоєно було угод на тюльпани більш ніж на 10 млн
флоринів. Багато промисловці кидали своє виробництво
і бралися за розведення тюльпанів. У результаті
відбувалися крахи, гинули стану, і уряд змушений був
вжити заходів проти цієї манії. І в суспільстві непомірне
захоплення породило реакцію; з'явилися особи, які не
переносили байдуже види тюльпанів і винищували їх
нещадно.

23. Мрія тюльпана
Кожен тюльпан мріє,
Що одного разу, прокинувшись,
У своїх пелюстках знайде Дюймовочку.
Він ретельно збирає їх щовечора докупи,
І, засинаючи, солодко посміхається
В передчутті ранкової несподіванки.

32. Пион уклоняющийся, который также называют Марьин
корень (от латинского Paeónia anomála), представляет собой
растение высотой до 1 метра. Пион имеет мощное корневище
с большими коричневыми корнями. Стебли растения толстые
и голые, покрыты листовыми чешуйками. Листья также
большие, различной и сложной формы. Цветки пиона могут
достигать размера до 13 см в диаметре, розового и
пурпурного цветов, чаще цветок размещается на верхушке
стебля
Пион используют ,к примеру, в ветеринарии. Отвар корней
дают животным при расстройствах. Растение с большим
удовольствием едят маралы. Также корни могут добавлять к
мясу, как приправа. Кроме того, его используются в
изготовление сладких напитков, например «Байкал». В
Монголии листья пиона заваривают, как чай.

45. Сьогодні вранці знов розквітли квіти.
Іриси зацвіли у нашому саду.

48. петунія

51. Сентябринками називають багаторічні осінні
айстри, які розцвітають також восени. Інші назви цих квітів
– октябринки, покровки, ноябринки. Цвітіння їх тривале –
з вересня до листопада. Своїми яскравими фарбами
багаторічні айстри додають саду особливу принадність і
чарівність
А сентябринки з рожевими квітками
відмінно поєднуються з японської спіреєю, з
білими – підкреслюють красу і пишність
пурпурових очитків «Мадонна».

59. Квiти українського вiночка.
Щоб було здоров’я, була сила,
Цвіт її не в’яне, бронзовіє.
Серед квітів справжній характерник.
У вінок вплітається…(безсмертник).
Куди вітер занесе,
Приживеться там й цвіте.
Нескоримий дух у ній
Зветься квітка … (деревій).
Зеленшовком і зимою, й літом в’ється,
Про життя та квітка знає і безсмертя.
Синім цвітом оживить сумний затінок,
У віночку бавиться … (барвінок).
А ще у віночку квітка є – довіра,
Вона має сонце всередині.
В неї чисті, білі пелюсточки - свашки,
Про дівочу долю розповість … (ромашка)
Цвіте білим навесні, а на осінь китиці
червоні,
Щоб була краса дівоча, була врода.
Незрівнянно гарна, як наша країна,
Заплітають у віночок оберіг… (калину)
Що би відданість була в любові
Є чар-зілля у дівочому вінкові.
Щоб душа і думка були чисті,
Зацвітав жовтенький, духмяний
(любисток).
Ой у полі синіють кокошки,
Квіти ті неначе неба трошки.
Від лихої бережуть ворожки,
Вплетені на вірність у вінок …(волошки).
Батька хату осява,
Струнка, байхова барва.
Щоб надія не в’яла,
Квітне роду берегиня …(мальва).

60. Фіолетові фіранки у світлиці та на ґанку.
Фіолетові малята Весну люблять
зустрічати.(Фіалки)
Посадила в квітнику Квітку ніжну та струнку.
Жовті ніжні пелюстки, Зеленесенькі листки.
В квітнику у мене зріс Гордий красень... Це
Нарцис
У матінки – квіточки лиш блакитні діточки. З
жита виглядають, Літечко вітають…Волошки)
На квітник погляньте, діти, Там козак стоїть
між квітів. Весь червоний – гордий пан. Не
козак це, а ...(Тюльпан)
Лист зелений не пропав, А під снігом
задрімав, Щоб у синю сукенчину Одягнуть
весняну днину. (Барвінок)
Я дзвіночок, а не дзвоню, Замість звуків —
запах роню ..(Дзвіночки)
На полі був я синенький, Край води був я
біленький, Опинився в човнику швиденькім,
Потім під ножиком гостреньким(Льон)
Навесні я сіяла насіннячко, Доглядало квіти
тепле літечко. Восени на святі любій мамі
Подарую я червоні... Мальви