4. Після вторгнення на територію України
гітлерівці розпочали реалізацію
розроблених до початку агресії планів,
згідно з якими передбачалося
впровадження тут територіального
поділу, адміністративного устрою і
організації влади.
5. У 1942 році ставка була названа «Wehrwolf»
(«Перевертень» або «Вовкулаки»), а до моменту її,
так би мовити, остаточної здачі в експлуатацію в
квітні 1942. Вона використовувалася Гітлером та
його прибічниками як штаб квартира. Крім цього,
було обладнано багато кімнат різного призначення.
Документів про ставку залишилось дуже мало.
Наскільки відомо, Радянські Війська нічого цікавого
на території ставки не знайшли. Об`єкт був довгий
час засекречений й за півстоліття обріс купою чуток.
6.
7. На Вінниччині підпільна і партизанська боротьба
розпочалася з перших днів окупації. Слід відзначити,
що тут вона проходила в складних умовах. Територія
області в основному – рівнинна і безлісна, що
ускладнювала дії партизанських загонів. Порівняно
густа сітка залізниць і шосейних доріг, яка перетинала
область, сприяла концентрації на її території великої
кількості ворожих військ.
8.
9.
10. У березні 1944 року територія Вінницької області
була звільнена від німецько-фашистських
загарбників. 20 березня частини Радянської Армії та
партизанські загони ввійшли в м. Вінницю. А 14
жовтня 1944 року всі українські землі були остаточно
звільнені.
Із 11 603 воїнів, які в роки війни за бойові подвиги
були удостоєні звання Героя Радянського Союзу,
2072 — українці, причому 32 із них удостоєні цього
звання двічі, а один — І. Кожедуб — тричі. Із 7 млн.
нагород 2,5 Млн. належать українцям. Партизани і
підпільники України за самовіддану боротьбу проти
фашистських окупантів одержали майже 63,5 тис.
нагород із 152 тисяч.
11.
12.
13. В пам’ять про загиблих під час Великої Вітчизняної
війни у нас встановлено 1495 монументів і
пам’ятних знаків, 20 пам’ятників Героям
Радянського Союзу, на території області
знаходиться 427 братських могил, де поховані тіла
загиблих визволителів нашого краю.
14.
15. З перших днів звільнення трудящі Вінниччини під
керівництвом партійних організацій активно розпочали
відбудовувати зруйноване народне господарство,
культурно-освітні заклади, школи, медичні установи.
Відомо, що Вінниччину називають «цукровим
Донбасом» нашої країни. Цукрова промисловість –
провідна галузь промисловості області. Її відбудові
партійні організації області приділяли велику увагу.
В результаті вже в 1944
році було відбудовано і
задано в експлуатацію 30
цукрових заводів, замість
29, передбачено планом
відбудованих робіт, 22
заводи працювали в 1944
р. на повну потужність.
16. Використовуючи водні ресурси річок Південного
Бугу і Дністра, трудящі Вінниччини лише в 1945
році побудували 19 гідроелектростанцій
загальною потужністю 970 кВт.
