3. Загальна характеристика
Голонасінних
- відомо близько 800 сучасних видів;
- переважно дерева і кущі, що утворюють ліси;
- мають добре розвинені вегетативні органи складної
будови;
- кора і деревина має смоляні канальці з живицею;
- листки у вигляді голок або лусок, живуть кілька
років;
- розмножуються насінням, яке розвивається в
шишках;
- для запилення не потрібна вода, його здійснює
вітер;
5. Клас Саговники
• Це деревовидні рослини,
стовбури яких циліндричні чи
бульбовидні, нерозгалуджені.
Листки великі
папоротеподібні,перисті,
розміщені пучком на верхівці
стовбура. Дводомні рослини.
Відомі мільйони років.
Поширені в тропіках і
субтропіках.
6. Клас Гнетові
• Це кущі, ліани, рідко
дерева. Листки
супротивні, цільнокраї. До
даного класу відносимо
гнети,ефедру, вельвічію. У
вельвічії невеликий
стовбур від якого
відростають всього два
листки. Вони живуть все
життя рослини не
відпадаючи. Наростають
основами, а верхівки вітер
роздирає на смужки.
Низкая ВЕЛЬВИЧИЯ лишена величия:
ствол, как пень, и два листа -
не сказать, что красота!
Этим листьям сотни лет -
листьев старше в мире нет
12. Клас Хвойні
• Характерною особливістю більшості
хвойних є верхівковий ріст.
• Гілки цих рослин розміщуються
кільцями, причому щороку
утворюється одне кільце, або так
звана «мутовка». За кількістю цих
кілець можна підрахувати вік
рослини.
• Хвойні мають один або два типи
пагонів (тільки видовжені або
видовжені та вкорочені, листки при
цьому розміщуються на
укорочених). У більшості хвойних
листки багаторічні, але у деяких
видів вони опадають щорічно
(модрина)
13. За зовнішнім виглядом — це дерева і кущі різних розмірів: від
карликових сосен (1 м) до гігантських дерев (секвоя — 100 м).
Листки (хвоя, звідки і походить назва класу) мають вигляд
голок. Голки у поперечному перерізі округлі або ребристі, або
нагадують плоскі видовжені луски. Невелика площа листків та
особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка)
забезпечують майже повне припинення випаровування вологи
взимку.
У корі та деревині хвойних є багато канальців, які
називаються смоляними ходами, вони заповнені густою
рідиною — живицею. При ушкодженні стовбура на його
поверхні швидко з'являються краплі клейкої живиці, яка затягує
рану.
15. Тис гостроконечний
«Тис - это елочек наших собрат,
все же он виден в еловой толпе:
хвоя светлее, да ствол красноват...
Ягодный тис, расскажи о себе»
«Что ж тут рассказывать, Север
суров,
прячусь я в чаще от зимних ветров
и провожу по полгода во сне,
шишечки-ягоды редко на мне.
Хвоя моя ядовита, друзья,
так что жевать эту хвою нельзя.
Мякоть моих шишкоягод едят,
но семена в этих ягодах – яд»
16. Сосна кредяна
Шишки сосновые - разные шишки:
бурые шишки - созревшие шишки,
шишки зелѐные - новые шишки...
Шишки-старушки и шишки-малышки!
Обычную СОСНУ найдѐте
в сухом лесу и на болоте;
почти везде растѐт сосна -
непривередлива она!
25. Секвойя
Среди небесного покоя -
стволы-гиганты,
шишки,
хвоя...
Тысячелетьями тянулась
ты в небо синее, СЕКВОЙЯ!
В горах Америки твой дом -
какой большой обзор кругом!
27. Ялина звичайна
ЕЛЬ ОБЫКНОВЕННАЯ -
издали надменная,
а вблизи - уютный дом...
Здесь мы дождь и переждѐм.
Широка земля Сибирь -
без конца и края ширь!
На горах - КЕДРОВЫЙ СТЛАНИК:
не пройдешь по склону, странник!
