вс

2. Комплекс морфологічних і функціональних
властивостей організму, який визначає фізичну
дієздатність організму і рівень вікового
біологічного розвитку людини.
До морфологічних властивостей належать: зріст,
вага, окружність грудної клітки, склад тіла;
відповідно, до функціональних – життєва ємність
легенів, сила м’язів згиначів п’ясті й сила м’язів
розгиначів спини.

3. *ендогенними (внутрішніми);
*екзогенними (зовнішніми);
* соціально-економічними факторами.
Критеріями фізичного розвитку є і особливості
тілобудови.
Під тілобудовою розуміють розміри, форми, пропорції
(співвідношення одних розмірів тіла з іншими) і
особливості взаємного розташування частин тіла, а також
особливості розвитку кісткової, жирової, м’язової тканин.
Особливості фізичного розвитку і складу тіла
визначаються його конституцією.

4. Це особливості складу тіла, які безпосередньо пов’язані
із специфічними, г. ч. біохімічними, особливостями
життєдіяльності організму.
В такому розумінні велике значення надається
біохімічним процесам (водно-сольовому та вуглеводно-
жировому обміну), бо саме вони впливають на
особливості складу тіла, обумовлюючи різний ступінь
розвитку жирових відкладень, кістяку, мускулатури, а
через них – форму грудної клітки, черевної області,
спини тощо.
Конституція людини залежить як від спадкових факторів,
так і від факторів зовнішнього середовища, соціальних
умов, харчування, перенесених хвороб, умов праці,
занять фізичними вправами і спортом.

5. *Астенічний тип характеризується переважаючим ростом
тіла в довжину, витонченістю тіла і слабкістю загального
розвитку. Поздовжні розміри переважають над
поперековими, розміри кінцівок – над розмірами тулуба
(воно відносно коротке), розміри грудної клітки – над
розмірами живота.
*Гіперстенічний тип характеризується масивністю, гарною
угодованістю, відносно довгим тулубом і короткими
кінцівками. Відмічається відносна перевага, поперекових
розмірів над поздовжніми, розмірів живота над розмірами
грудної клітки.
*Характерні ознаки нормостенічного типу – пропорційні
розміри кістково-м’язової системи.

6. *Грудний тип – незначні жировідкладення, тонка
шкіра, слабо розвинена мускулатура, сутулувата чи
звичайна постава, плоска грудна клітка, впалий
живіт.
*Мускульний тип – середній ступінь жировідкладень,
товста чи середньої товщини шкіра, середня чи
велика мускулатура, сутула чи звичайна спина,
конічної форми грудна клітка, випираючий живіт.
*Черевний тип – надмірні жировідкладення, товста чи
середньої товщини шкіра, кількісно велика, але
в’яла мускулатура, сутула чи звичайна спина,
конічної форми грудна клітка, випираючий живіт.

8. *Перший тип, ендоморф, відрізняється загальними округлими
формами тіла, м'якістю, дуже великим животом, великою
кількістю жиру на плечах і стегнах, круглою головою, великими
внутрішніми органами, млявими, слабкими руками і ногами,
нерозвиненими кістками і м'язами. Ендоморфи характеризуються
як огрядні люди, схильні до ожиріння.
*Для другого типу, мезоморфа, характерні прямокутні обриси тіла,
подовжений торс, широкі плечі і грудна клітка, добре розвинена
мускулатура рук і ніг, мінімальна кількість підшкірного жиру,
масивна голова.
*Третій тип, ектоморф, характеризується витягнутим обличчям,
високим чолом, тонкими, довгими руками і ногами, короткою
верхньою частиною тулуба, худою і вузькою грудною кліткою і
животом, нерозвиненою мускулатурою, майже повною
відсутністю підшкірного жирового шару, добре розвиненою
нервовою системою.

10. Основними методами дослідження фізичного
розвитку є зовнішній огляд (соматоскопія) і
антропометрія. Поряд з ними
використовується: фотографічний метод,
рентгенографія, вимірювання форм
людського тіла за допомогою приладів,
вимірювання кутів на тілі за допомогою
кутомірів.

11. *оцінювання постави, визначають вираження
фізіологічних вигинів хребта.
*оцінювання положення голови по відношенню до
положення тулуба
*опис плечового поясу
*вивчають грудну клітку, форму живота
*огляд шкіри, аналіз жировідкладень
*дослідження форми ніг, стоп. Ступінь розвитку
мускулатури оцінюється як гарна, задовільна, слабка.
Визначається рівномірність її розвитку і рельєфність,
тобто наскільки виразний малюнок м’язів.
При соматоскопії визначаються тип тілобудови та
пропорції тіла.

12. Визначають :
*ріст стоячи і сидячи
*вагу тіла
*діаметри – ширину плечей
*передньозадній і поперековий діаметр грудної клітки
*ширину тазу
*окружність шиї, грудної клітки, плеча, стегна і гомілки
*довжину кінцівок і окремих сегментів.
*величина ЖЄЛ
*вимірюється сила м’язів кисті і спини (станова сила).
Основними показниками фізичного розвитку є ріст, вага,
окружність грудей.

13. *Для визначення питомої ваги використовується складна
апаратура, за допомогою якої зважують тіло людини,
зануреної у воду. Піддослідний при цьому затримує
дихання на максимальному видихові.
*Висока питома вага відмічена, у гімнастів (1.043),
штангістів та борців легких вагових категорій (1,044 і
1,043); більш низька питома вага – у баскетболістів (1,039),
борців важкої ваги (1,037) і штангістів важкої ваги (1,022).
*Для визначення складу тіла використовується непрямий,
каліперометричний метод. Каліпер – спеціальний
антропометричний циркуль, що дозволяє визначити
товщину шкірної складки при постійному тискові ніжок
циркуля на шкіру. Згідно з рекомендаціями ВООЗ тиск
повинен бути 10 г/кв.мм

14. *Оцінюється за допомогою 4 методів: антропометричних
стандартів, кореляції, індексів та методу перцентилів.
*Антропометричні стандарти дозволяють порівняти кожен
виміряний показник із середніми величинами цих показників
фізичного розвитку, одержаними під час обстеження тих груп
населення, до яких належить досліджувана особа.
*Метод кореляції (тобто взаємозв’язку, співвідношення) дає
можливість оцінити в об’єктивних кількісних показниках певні
сторони біологічної організації людини.
*Метод антропометричних індексів є спрощеним варіантом
визначення корелятивних зв’язків між ознаками фізичного
розвитку.
*Метод перцентилів дозволяє за допомогою перцентильної шкали
виділити осіб із середніми, високоми і низькими показниками.