1. Лекція на тему:
“Технологія вирощування
лікарських рослин”
доцент кафедри рослинництва тадоцент кафедри рослинництва та
садово-паркового господарства, к.с.-г.н.,садово-паркового господарства, к.с.-г.н.,
Хоненко Любов Григор ьевнаХоненко Любов Григор ьевна
3. Лікарські рослини — обширна група рослин, органи і
частки яких є сировиною для отримання засобів, які
використовують в народній, медицинській або
ветеринарній практиці з лікувальними або
профілактичними цілями.
Сировина - різноманітна: трава, кореневища з
корінням, коріння, квіти, листя, плоди, ягоди.
4. З давніх-давен люди користувалися дикорослими лікарськими
рослинами, і їх до певного часу вистачало для потреб
фармацевтичних заводів.
Після інтенсивного розорювання степів та лук, надмірного
випасання худоби та неконтрольованого збирання лікарських
рослин настав час масового культивування найуживаніших в
медицині рослин.
5. 1.Особливості промислового вирощування лікарських культур.
Лікарське рослинництво почало розвиватися з організації
1916 року першої в Росії наукової установи з лікарських
рослин - Лубенської дослідної станції з культури лікарських
рослин.
За 95 років працівники станції культивували понад 90 видів
вітчизняної та закордонної флори, розробили технології
вирощування лікарських культур.
Ці технології базуються на біологічних особливостях
лікарських рослин, що їх великою мірою визначають райони
їхнього походження.
Лікарськими рослинами є переважно трав'янисті (одно-, дво- і
багаторічні), а також кущі, напівкущі, ліани та дерева.
6. В Україні було створено низку спеціалізованих радгоспів та дослідних
станцій, що дало змогу виробляти до 20% загальної кількості
вирощуваних лікарських рослин у СРСР.
Особливо багато вирощували ефіроолійних рослин: м’яту перцеву,
шавлію мускатну, фенхель, кмин, лаванду, коріандр, троянду, базилік
євгенольний тощо.
Після аварії на ЧАЕС вирощування лікарських рослин значно
зменшилось, а на забруднених територіях припинилося зовсім. Отже,
потреба хіміко-фармацевтичної промисловості в лікарських рослинах
не задовольняється.
Слід нагадати, що більш ніж половина лікарських препаратів
виготовляється з лікарських рослин, головним чином це препарати для
лікування серцево-судинних захворювань, нервової системи,
знеболювальні та ін.
7. 2. Особливості технології вирощування лікарських культур
Вибір ділянки, грунти.
Під сівбу лікарських культур виділяють чисті від бур'янів і
радіонуклідів ділянки, рівні за рельєфом, захищенні від вітру.
Найкращими грунтами для сівби є структурні чорноземи легкого та
середнього механічного складу.
Попередники
- чисті і зайняті удобрені пари;
- озимі зернові після чорного пару або багаторічних бобових трав;
- кукурудза на силос; із зернових - горох;
- просапні культури тощо.
8. Під зяблеву оранку для весняних посівів вносять мінеральні добрива
по 45 - 60 кг/га NРК, фосфор і калій — восени, азот — перед сівбою
(садінням).
Під час оранки неудобрених або недостатньо удобрених попередників
одночасно з мінеральними добривами вносять гній (20 — 30 т/га).
Якщо треба, під час сівби (садіння) проводять полив (250 — 300 м3
/га).
При утворенні ґрунтової кірки до появи сходів її треба обережно
зруйнувати. Краще це робити легкими борінками-гвоздівками чи
райборінками (ЗОР-0,7).
9. Обробіток грунту.
У культивуванні лікарських рослин здебільшого слід застосовувати
звичайні засоби основного та передпосівного обробітку грунту,
прийняті для певних грунтово-кліматичних зон і районів, де
вирощують лікарські культури.
Підготовка грунту під них пов'язана зі строками їх сівби:
- для весняного способу сівби потрібний зяблевий обробіток грунту;
- літні та підзимні посіви потребують парового або напівпарового
обробітку.
На грунтах із глибоким гумусним горизонтом глибину оранки доцільно
доводити до 28-30, на грунтах легкого та середнього механічного
складу - до 25-27 см.
10. Весняний обробіток включає:
боронування та шлейфування зябу з метою вирівнення поверхні
грунту та збереження вологи;
передпосівна культивація з боронуванням на структурних грунтах на
глибину 5-6 см, а на важких за механічним складом - до 7-8 см;
передпосівне коткування, яке відіграє вирішальну роль для одержання
дружних сходів, особливо коли висівають дрібне насіння.
Прийоми підготовки насіння лікарських рослин до сівби:
- стратифікація,
- ферментація,
- замочування,
- повітряно-тепловий і сонячний обігрів,
- скарифікація.
11. Сівба
Характерною особливістю багатьох лікарських рослин є дрібне
насіння, тому сівалки мають забезпечувати якісне висівання його - від
поверхневого і до загортання в грунт на глибину 0,5-1-3-5 см залежно
від розміру.
Норма висіву насіння на гектар залежить також від розміру та маси
1000 насінин культури і становить від 3 до 8-10-12-20 кг.
Гранульований суперфосфат змішують із насінням тільки в день
сівби.
Майже всі лікарські культури висівають сухим насінням без
попередньої підготовки.
Насіння таких культур, як астрагал шерстистоквітковий, вовчуг
польовий, десмодіум канадський тощо, скарифікують;
насіння череди трироздільної - стратифікують або обробляють
Гібереліном, а маруни цинерарієлистої - пророщують.
12. Сівба проводиться спеціалізованими сівалками СОН-2,8, СО-4,2 и
СУПЦ-5,4 з ребордами з шириною міжрядь від 45 до 70 см.
Насіння деяких культур прорастають повільно. При сівбі таких
культур часто до гектарной норми насіння добавляють 50…100 г
маячних рослин (салат, льон, гірчиця), які сходять раніше основної
культури .
13. За день така сажалка може посадити до 20 гектар кореневищ.
15. Догляд за посівами
Сходи лікарських рослин бувають недружними, розтягнутими в часі,
так само як і наступний їхній ріст та розвиток у початкових фазах.
Боронування проводять до появи сходів рослин впоперек посіву
середніми боронами.
Першу ранньовесняну міжрядну культивацію проводять на глибину
5-7 см, другу й третю - на глибину 7-8 см.
Упродовж літа проводять чотири-п'ять міжрядних обробітків до
змикання рядків і три-чотири ручних прополювання.
Перехідні посіви боронують упоперек посіву важкими боронами до
початку відростання. У фазу початку відростання проводять перше
розпушуваная та підживлення. За час вегетаційного періоду
проводять два-три розпушування та одно-дво прополювання в рядках.
16. Окрім агротехнічних засобів, у боротьбі з бур'янами в посівах
лікарських культур, передусім попередників, застосовують гербіциди.
За результатами досліджень працівників станції селективних та
ефекгивних гербіцидів, дозволено до застосування на 15 культурах 17
гербіцидів.
Розроблено заходи боротьби з комплексом шкідливих організмів, що
дають змогу не лише зберегти 20-50% урожаю сировини, а й значно
поліпшити її якість - вміст фармакологічно активних речовин у
більшості випадків вищий у 1,5-2 рази.
17. Збирання сировини
Сировину збирають у суху та ясну погоду у відповідну фазу розвитку
рослини, коли в ній накопичується найбільше діючих речовин:
- траву та квіти збирають у фазу масового цвітіння рослин;
- коріння з кореневищами, коріння - наприкінці вегетації (восени чи
ранньої весни до відростання рослин);
- плоди, ягоди - у міру достигання;
- листя - у фазу розетки, масового цвітіння (відповідно до біології
рослини).
