Її величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptx
вікторіанський стиль
1. Право власностіПраво власності
• Право власності – це сукупність правових норм, які регулюють відносини,́ ́Право власності – це сукупність правових норм, які регулюють відносини,́ ́
пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належнимпов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним
йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб відйому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від
протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язкипротиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язки
власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.
• Право власності охоплює правові норми, які закріплюють і охороняють станПраво власності охоплює правові норми, які закріплюють і охороняють стан
приналежності матеріальних благ конкретним особам. Власністьприналежності матеріальних благ конкретним особам. Власність
характеризується наявністю такої влади особи над річчю, яка визнанахарактеризується наявністю такої влади особи над річчю, яка визнана
суспільством і регламентована соціальними норми. Оскільки влада над річчюсуспільством і регламентована соціальними норми. Оскільки влада над річчю
неможлива без того, щоб інші особи, невласники речі, ставилися до неї як донеможлива без того, щоб інші особи, невласники речі, ставилися до неї як до
чужої, власність означає відношення між людьми з приводу речей. Всі іншічужої, власність означає відношення між людьми з приводу речей. Всі інші
особи, невласники, зобов’язані утримуватися від будь-яких зазіхань на чужу річ іособи, невласники, зобов’язані утримуватися від будь-яких зазіхань на чужу річ і
на волю власника мати цю річ. Таким чином, власність це суспільні відносини,на волю власника мати цю річ. Таким чином, власність це суспільні відносини,
які характеризуються двома основними ознаками: вони виникають з приводуякі характеризуються двома основними ознаками: вони виникають з приводу
речей, мають вольовий зміст.речей, мають вольовий зміст.
• Власність в економічному розумінні – це економічне панування суб’єкта надВласність в економічному розумінні – це економічне панування суб’єкта над
об’єктом, що належить йому, використання суб’єктом цих об’єктів своєю владоюоб’єктом, що належить йому, використання суб’єктом цих об’єктів своєю владою
й у власних інтересахй у власних інтересах
2. Право власностіПраво власності
Право власності можна розглядати в об’єктивному і суб’єктивному значенні. ВПраво власності можна розглядати в об’єктивному і суб’єктивному значенні. В
об’єктивному значенні право власності визначається як сукупність або система правовихоб’єктивному значенні право власності визначається як сукупність або система правових
норм, що регулюють відносини власності. Суб’єктивне право власності за змістом – ценорм, що регулюють відносини власності. Суб’єктивне право власності за змістом – це
забезпечена законом міра можливої поведінки фізичної і юридичної особи щодо володіннязабезпечена законом міра можливої поведінки фізичної і юридичної особи щодо володіння
користування та розпорядження належним особі майном; воно надає власнику можливістькористування та розпорядження належним особі майном; воно надає власнику можливість
на свій розсуд використати своє майно і свій інтелектуальний потенціал для будь-якоїна свій розсуд використати своє майно і свій інтелектуальний потенціал для будь-якої
незабороненої законом діяльності.незабороненої законом діяльності.
Характерні ознаки права власності як суб’єктивного права:Характерні ознаки права власності як суб’єктивного права:
Його зміст охоплює три правомочності;Його зміст охоплює три правомочності;
Суб’єктом права власності може бути будь-який суб’єкт права;Суб’єктом права власності може бути будь-який суб’єкт права;
Об’єктом правовідносин власності може бути будь-яка індивідуально-визначена річ.Об’єктом правовідносин власності може бути будь-яка індивідуально-визначена річ.
Родові речі можуть бути обэєктом права власності за умови їхньої індивідуалізації;Родові речі можуть бути обэєктом права власності за умови їхньої індивідуалізації;
Своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою й у своєму інтересі.Своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою й у своєму інтересі.
Складовими суб’єктивного права власності є правомочності – володіння, користування іСкладовими суб’єктивного права власності є правомочності – володіння, користування і
розпорядження.розпорядження.
Правомочність володіння – це юридично забезпечена можливість власника бути вПравомочність володіння – це юридично забезпечена можливість власника бути в
безпосередньому фактичному зв’язку з річчю. Володіння треба розуміти як постійнубезпосередньому фактичному зв’язку з річчю. Володіння треба розуміти як постійну
можливість матеріального зв’язку власника з річчю. При наявності юридичних підставможливість матеріального зв’язку власника з річчю. При наявності юридичних підстав
володіння називають титульним. Воно пов’язане з волевиявленням власника. Володінняволодіння називають титульним. Воно пов’язане з волевиявленням власника. Володіння
може бути фактичним і юридичним, законним, незаконним і давнішнім.може бути фактичним і юридичним, законним, незаконним і давнішнім.
Фактичне володіння може виникнути як на законній підставі, так і внаслідок протиправногоФактичне володіння може виникнути як на законній підставі, так і внаслідок протиправного
заволодіння. Через це наявності лише фактичного володіння недостатньо, щоб визнатизаволодіння. Через це наявності лише фактичного володіння недостатньо, щоб визнати
його законним. Потрібні юридичні підстави такого володіння, його юридичний титул.його законним. Потрібні юридичні підстави такого володіння, його юридичний титул.
Законне володіння називається титульним володіння.Законне володіння називається титульним володіння.
3. Право власності
Незаконне володіння не спирається на правову основу, тому його називають
безтитульним. Незаконне володіння в свою чергу може бути добросовісним і
недобросовісним. Добросовісне можу бути давнішнім. Недобросовісне володіння
може бути самовільним, насильницьким, підробленим.
Правомочність користування – це заснована на законі можливість вилучення
корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб. Право
користування може належати не тільки власникам, але й іншим особам на підставі,
зокрема, цивільно-правових договорів або адміністративних актів.
Правомочність розпорядження – це закріплена нормами права за власником
можливість визначити долю належної йому речі шляхом знищення, відчудження або
передачі її в тимчасове володіння іншим особам. Правомочність розпорядження
може запроваджуватися в юридичну практику через поняття повного господарського
відання.
Лише власник має право одночасно володіти, користуватися і розпоряджатися
своїм майном. Власник зобов’язаний не шкодити навколишньому середовищу, не
порушувати права та охоронювані законом інтереси горомідан, юридичних осіб і
держави. Він несе тягар утримання належного йому майна і ризику випадкової
загибелі речі. У випадках і в порядку, встановлених законами, діяльність власника
може бути обмежена чи припинена, або власника може бути зобов’язано допустити
обмежене користування його майном іншими особами.
4. Право власності
• Зміст права власності складають права по володінню,
користуванню і розпорядженню майном, а також
обов’язки, пов’язані з утриманням, ризиком розорення
та випадковою загибеллю речі.
• Суб’єктивне право власності – це юридично
забезпечена можливість власника володіти,
користуватися і розпоряджатися налужним йому
майном на свій розсуд і в своїх інтересах шляхом
здійснення щодо свого майна будь-яких дій, які не
суперечать законодавству і не порушують права та
охоронювані законом інтереси інших осіб, а також
можливість захисту від усіляких протиправних
втручань до свого володарювання над належним йому
майном.
• Це означає, що суб’єктивне право власності є
абсолютним. Власникові повинні протистояти усі інші
особи, хоча кожна особа має право вимагати від
власника припинення порушень її прав.