1. ПроектКонцепціїновогоДержавногостандартубазової та повноїзагальної середньоїосвіти
Нова редакціяДержстандартуповиннавраховуватирезультативпровадженняпершоговаріанту
стандарту,основні підходи,реалізовані упроцесі підготовкиновоїредакціїосвітньогостандарту
для початковоїшколи,а також досвід зарубіжних країнз формуваннязмістушкільноїосвіти.
Проект
КОНЦЕПЦІЯ
нової редакціїДержавногостандартубазової і повної
загальної середньоїосвіти
Вступ
ПроектКонцепціїновоїредакціїДержавногостандартубазової і повної загальної середньоїосвіти
(далі – ДСЗСО) ґрунтуєтьсяначинному законодавстві України щодо загальної середньоїосвіти.
Нова редакціяДСЗСОповиннавраховуватирезультативпровадженняпершоговаріанту
стандарту,основні підходи,реалізовані упроцесі підготовкиновоїредакціїосвітньогостандарту
для початковоїшколи,а також досвід зарубіжних країнз формуваннязмістушкільноїосвіти.На
відмінувід чинногостандарту,який є фактичностандартомзмісту загальної середньоїосвіти,нова
його редакціямає відповідатинормамЗакону України"Про загальну середнюосвіту"і визначати
не лише державні вимоги до освіченості учнів,але йзобов’язаннядержави щодо створення
належних умовдля їх досягнення.
На думкуекспертів,педагогічноїі науковоїгромадськості,до основних недоліківпершоговаріанту
освітньогостандартуслід віднести:
відсутністьєдиногопідходудо структуруванняхарактеристикизмістуосвітивосвітніх галузях,
різнийформат таких характеристикі рівеньдеталізації;
перевантаженістьнавчальнимзмістомокремих освітніх галузейзоглядуна передбаченуБазовим
навчальнимпланомкількістьгодинна їх вивчення,що спричинилонадмірнукількістьпредметів,в
тому числі й одногодинних;
недостатнє відображенняузмісті освітийого виховногопотенціалу,націленості нарозвиток
творчих здібностейособистості,формуванняприйоміві стратегійтворчоїдіяльності;
нечіткістьі неконкретністьубагатьох випадках формулюваньвимогдо освітніх результатів,що
унеможливлює їх адекватне вимірюванняйоцінювання;відсутністьорієнтирівщодо
стандартизації оцінюванняцих результатів;
нераціональнийрозподіл навчальних годинміжінваріантнимі варіативнимосвітніми
компонентами, особливовстаршійшколі,що,з одного боку,спричиняє перевантаженість
школярів,аз іншого, – не дає змоги повноціннореалізуватиідеюособистісноорієнтованого
навчання,зокремазабезпечитийого профільнуспрямованість;
недостатнязбалансованістьпитомоїваги гуманітарного,природничо-математичногоі
технологічногоскладниківузмісті освіти.

2. Зазначені недолікимаютьбутиусунені вновій редакціїосвітньогостандарту.
Загальні положення
В умовах демократизаціїі розвиткугромадянськогосуспільства,утвердженнянаціональної
свідомості,інформатизаціїі глобалізаціїсвітуоднимз основних завдань сучасної освіти є
формуванняосвіченоїлюдиниз інноваційнимтипоммислення,здатноїдо творчої
перетворювальноїдіяльностівусіх сферах людськогожиття,глибокоморального,компетентного,
креативноініціативного,патріотичноналаштованогогромадянинаУкраїни.
Відповіднодо проголошених ООНглобальнихЦілейРозвиткуТисячоліттяпріоритетними
освітнімизавданнями найближчогодесятиліттядляУкраїнимаютьстати:
забезпеченняякісноїзагальної середньоїосвітиз урахуваннямосвітніх потребі здібностейкожної
людини;
розбудова суспільствазнань на основі формуванняпотребиі здатності вчитися впродовж життя;
прилученнядонаціональних цінностейукраїнського народуякінтегрованогонадбання
багатовікових культурусіх етносів,щонаселяютьУкраїну,основигромадянськоїєдності і
національногозгуртування;
формування функціональноїосвіченостіучнів,життєствердногообразусвіту,здатності до
багатогранногоінтелектуальногоі духовногосамовираження,стимулюванняініціативності і
підприємливості;
надання пріоритетностіособистісномурозвитку,виявленнюі підтримцірізних видів
обдарованості особистості.
Вихідноюу розробленні оновленоговаріантуосвітньогостандартумає статисоціально-
педагогічнамодельвипускниказагальноосвітньоїшколи,якавідображає кінцевуметузагальної
середньоїосвіти.В її основу,враховуючитенденціїрозвиткуосвітніх процесів урозвинених
країнах світу,слід покластисистемуцінностейосвітиі компетентностей,які визначаютьздатність
особистості успішнодіятиувідповідних життєвих і навчальних ситуаціях і нестивідповідальністьза
такі дії. Адже характеристикасучасноїосвіченоїлюдинине обмежуєтьсяздобутимизнаннямиі
сформованимивміннями і навичками. Невід’ємнимиознакамиїї освіченості є переконання,
світогляд,активнагромадянська позиціяособистості,що даютьзмогу інтегруватисяв
соціокультурнесередовище,креативно реагуватинапроблемиі викликисучасності,
усвідомлюватисвоюрольу суспільстві і світі.
Досягти такогоосвітньогорезультатуможнанаоснові формуванняключових і предметних
(галузевих) компетентностей.Згіднозміжнароднимидомовленостямидоключових віднесено:

3. уміннявчитися; спілкуваннядержавною,рідноютаіноземнимимовами;математичнаі базові
компетентності вгалузі природознавстваі техніки; інформатична;соціальнаі громадянська;
загальнокультурна;підприємницька.Ураховуючиактуальністьдля успішногорозвиткунашої
держави проблемиздоров’янації,до перелікузазначених ключовихкомпетентностейсліддодати
ще одну – здоров’яформувальну.Усі вонимаютькомплекснийхарактері формуютьсяна
міжпредметнійоснові засобамикожної освітньоїгалузі. Їх структураі загальна стратегія
формуваннямають бутирозкриті узагальній частині стандартуз наступноюконкретизацієюу
характеристиці кожноїосвітньоїгалузі.
Предметні (галузеві) компетентності відображаютьбільшспецифічніздатності учняефективно
діятиі виявлятибажання це робити,які стосуютьсязмістової сфери конкретноїосвітньоїгалузі чи
предмета.Зазначені компетентності описуютьсявтермінах:знає і розуміє;уміє і застосовує;
виявляє ставленняі оцінює.Сутністькожноїз них і передбачуванийстандартомрівень
сформованості докладнорозкриваєтьсяу вимогах до навчальних досягненьучнів.
Переглядзмістуосвітимає здійснюватися передусімізурахуваннямйогонеобхідності й
достатності для формуваннявідповідних компетентностейзпопереднімкритичниманалізомі
уточненнямїх переліку(особливопредметнихкомпетентностей),ураховуючи,щошколаздійснює
загальноосвітню,ане спеціальнупідготовкуучнів.
Іншим істотнимфактором,якийзумовлює необхідністькоригуваннязмістуосвітніх галузей,є
забезпеченняможливостейдляповноцінногоздійсненняпрофільногонавчанняв старшійшколі,
на заключномуступені здобуттязагальноїсередньоїосвіти.Попереднійдосвідорганізації
профільногонавчаннязасвідчив надмірнийобсяг обов’язковогодлявсіх учнів(інваріантного)
освітньогокомпонента,що,зодного боку,веде до навчальногоперевантаженняшколярів,аз
іншого,не дає змоги ефективнозадовольнитиїхні освітні потреби,пов’язані зподальшими
життєвимипланами.Тому стандартмає унормуватиспіввідношенняміжнавчальнимигодинами,
обов’язковимидля вивчення,та тими,що зможуть обиратиучні старшої школи,встановившийого
орієнтовноувідношенні 50на 50 відсотків.
Це вимагає внесеннявідповідних зміндозмісту інваріантногоосвітньогокомпонента.Прицьому
слід виходитипередусімзтого,що він має носити загальноосвітню,загальнокультурну,
світогляднуспрямованість.Дляньогохарактернимє високийступіньузагальненості нарівні ідей,
методів,закономірностей,підходів,принципів.Однієюзпріоритетних йогофункціймає стати
розвитоксаме ключових компетентностейякнеобхідноїосновиуспішноїжиттєдіяльності індивіда
в сучасному світі.Змістосвітніх галузейнацьомуетапі здебільшогореалізуєтьсяцілісно,без
подрібненьначисленні навчальні предметиі курси.Інваріантнийосвітнійкомпонентє
обов’язковимдля реалізаціїубудь-якомунавчальномузакладі,щонадає повнузагальну середню
освіту.

4. Варіативнийосвітнійкомпонентустаршійшколі слугує длязабезпеченнявідповідногоосвітнього
виборуучня,що зумовлениййогоздібностями,нахилами,пізнавальнимиінтересамиі
навчальнимиможливостямита орієнтованийнамайбутнюпрофесію. Вінпередбачає ґрунтовне
опануваннязначно ширшогоі глибшогоу порівнянні зпередбаченимінваріантнимкомпонентом
змістускладових однієї-двох освітніх галузей,атакожфакультативне вивченняокремих курсів,
пов’язаних зі змістомінших галузей.Забажанням учнівта за наявності необхідноїнавчально-
матеріальноїбазиваріативнийосвітнійкомпонентможе бутиспрямованийтакожна здійснення
початковоїпрофесійноїпідготовкишколярівтаздобуттянимипевних професій.Змістове
наповненняваріативногоосвітньогокомпонентаформуєтьсяшколоюнаоснові державних
програмвідповідних навчальних предметіві курсів,затверджених МОНМСУкраїни.
Отже,навчання в старшійшколі здійснюєтьсяна двох рівнях.Більшістьосвітніхгалузейвивчається
на рівні обов’язкових длявсіх вимог до загальноосвітньоїпідготовкиучнів,які визначає стандарт.
Окремі галузі абоїх складники (навчальні предмети),що є провіднимидляобраногопрофілю,–на
профільномурівні,завідповідниминавчальнимипрограмами,затвердженимиМОНМСУкраїни.
Освітні потребистаршокласниківзпрофільногонавчаннязабезпечуютьсяраціональноюмережею
навчальних закладіврізноготипу:однопрофільнимиі багатопрофільнимиліцеями,гімназіями,
загальноосвітнімишколами,які здатні повноціннореалізуватипрофільністьнавчання,атакож
професійно-технічниминавчальнимизакладами,технікумамитаін.
Зазначений характерзмінузмісті освітистаршокласниківзумовлює переглядосвітнього
стандартудля основної школищодо уточненняметиі завдань галузей,їх змісту,забезпечення
завершенняреалізаціїокремихзмістових лінійнацьомуступені навчаннятощо.Крімтого, в
основнійшколі має бути розширенообсягваріативноїскладової навчальногоплану,зокрема,для
здійсненнядопрофільноїпідготовкиучнів.
СтруктуруДержавногостандартузагальноїсередньоїосвітискладають:
- загальна частина (загальні положення);
- базовий навчальнийплан загальноосвітніх навчальних закладів;
- загальна характеристикаінваріантноїтаваріативноїскладових змістузагальної середньоїосвіти;
- державні вимоги до загальноосвітньоїпідготовкиучнів.
До стандартутакож можутьбути включені вимогидоструктуриі змісту навчальних програм;
умови реалізаціївимогосвітньогостандарту.

5. У загальній частині короткорозкриваютьсясутьі функціїдержавногоосвітньогостандарту,
коментуютьсяйогоособливості щодоструктуруваннязмістузарівнямиосвіти,позначається
цільоваспрямованістьосвіти,зумовленаособистісноорієнтованим,компетентніснимі
діяльніснимпідходами,характеризуютьсяключові компетентності і загальні підходидоїх
формування.
У розділі Базовий навчальнийпланрозкриваютьсяйого нормативні функції, подаєтьсярозподіл
навчальногочасу між інваріантним(заосвітнімигалузями) і варіативнимкомпонентами,
характеризуютьсяособливостіреалізаціїваріативногокомпонентавосновнійі старшійшколі,
зазначається граничнодопустиме навчальне навантаженнянаучня відповіднодо санітарно-
гігієнічних норм,затверджених МОЗУкраїни.
Матеріал розділуДержавні вимогидо загальноосвітньоїпідготовкиучнівструктуруєтьсязасімома
освітнімигалузями:мови і літератури;суспільствознавство;культураі мистецтво;математика;
природознавство;технології;здоров’яі фізична культура.Описосвітніх галузейздійснюється
послідовноза ступенямишколи – основна школаі старша школа.Характеристикагалузі містить:
формулюваннязагальноїосвітньоїмети галузі,її функційу системі загальноосвітньоїпідготовки
школярів,розкриттяїї внескуу формуванняключових компетентностей;завданнягалузі (урозрізі
кожногорівня освіти),компонентигалузі,її змістові лінії,характеристикуосвітньогозмістуі
державних вимог до освітніх результатівучнівстосовнокожноїзмістовоїлінії.Одним з
визначальних принципівпобудовизмістузагальноїсередньоїосвіти є українознавче спрямування
усіх освітніх галузей.
Опис змістуосвітніх галузейподаєтьсяукрупнено,беззайвої деталізації,якає прерогативою
навчальних програм.Вимогиж до освітніх результатів,сформульовані втермінах предметних
компетентностей(знає і розуміє;уміє і застосовує;виявляє ставленняйоцінює),навпаки,
подаютьсяз достатньоюдеталізацієюі вичерпністю.Вонимаютьслугуватичіткиморієнтиромдля
укладачіввідповідних навчальних програмщодообсягуі рівнянавчальногозмісту,який слід
представитив програмах,а такождля розробниківнормвизначенняй оцінюваннянавчальних
досягненьшколярів.
У стандарті не вказуютьсянавчальні предмети,які реалізуютьосвітнюгалузь.Натомістьстандарт
утверджує можливістьрізноваріантноїреалізаціїосвітніх галузейурізних системах навчальних
предметів,інтегрованихкурсів,програмияких укладаютьсяі затверджуютьсявустановленому
порядку.
У розділі Вимоги до структуриі змістунавчальних програмрозкриваєтьсясутністьнавчальної
програмияк нормативногодокументу,щоконкретизує длякожногокласувизначені стандартом
результатинавчаннястосовноосвітньоїгалузі або її складника, деталізує відповіднийнавчальний
зміст,засобами якогоці результатидосягаються,а такожміститьрекомендаціїщодовиявленняй

6. оцінюванняпередбачених освітніх результатів.Стандартвизначає вимогидо структуриі змісту
навчальних програм,а такожпроцедуруїх створенняі затвердження.
Розділ Умови реалізаціївимогосвітньогостандартуміститьперелікосновних вимогщодо
фінансово-економічного,матеріально-технічного,навчально-методичного,інформаційного,
кадровогозабезпеченняреалізаціїДержавногостандартузагальноїсередньоїосвітина
загальнодержавному,регіональному,місцевомурівняхтана рівні загальноосвітньогонавчального
закладу.
Прикінцеві положення
Запровадженнянової редакціїДержавногостандартузагальної середньоїосвітиможе
здійснюватисяв часі за двома варіантами:
послідовно,якбулоз нині діючимстандартом,тобтоперехіднановий змістбазової освіти
(основнашкола) відбуваєтьсяпіслязавершенняпершогоциклунавчаннявпочатковійшколі
(орієнтовно2016 рік);старшашколапереходитьнановийзміст освітипо завершенні його
реалізаціївосновнійшколі (2021 рік);
асинхронно,тобтоперехіднановий зміствідбуваєтьсяпо мірі створенняналежних умов
(наявністьнавчальних програмі підручників,перепідготовкавчителів).
Другийваріантможливий за умови несуттєвогопереструктуруваннязмістунавчанняв початковій
та основнійшколі.