Про бюджет освіти

1. Бюджет освіти та науки 2016: що прийняли депутати
Проект Державного бюджету на 2016 рік викликав у
Верховній Раді досить бурхливу реакцію депутатів. Зокрема,
його освітня частина після обговорення у профільному Комітеті
ВР з питань освіти і науки не знайшла підтримки — проект було
вирішено відправити в Уряд на доопрацювання. Другу версію
Бюджету в ніч на 25 грудня депутати все ж затвердили разом із
пакетом супроводжуючих змін у Бюджетний кодекс і соціальне
законодавство. Отож, як був доопрацьований Бюджет і що чекає
на освіту і науку наступного року?
Середня освіта: повільне зростання
Освітня субвенція, з якої, власне, фінансуються школи, з
минулого тижня зросла ще на 655,5 млн гривень і є на 2% (а це
понад мільярд гривень) більшою, ніж минулого року — 44,8
млрд. На проведення ЗНО порівняно з проектом додали 1,7 млн,
і УЦОЯО отримає на 26% більше фінансування, ніж минулого
року. Переважну більшість дрібних статей видатків, які
стосуються середньої освіти, залишили у тому ж обсязі, який був
у проекті бюджету, або збільшили на кількасот тисяч грн.
Отже, сенсаційних змін, які стосуються саме шкільних фінансів,
бюджет не приніс. Відмовилися законодавці і від іншої
пропонованої у проекті змін до Бюджетного кодексу новації —
розподіляти залишки освітньої субвенції на здійснення
визначених Кабміном “централізованих заходів” (закупівлю
шкільних автобусів, фінансову підтримку опорних шкіл у
сільській місцевості тощо).
Неуникна оптимізація
Втім, кілька суттєвих новацій все ж пройшли крізь Верховну
Раду. Насамперед йдеться про норму у Прикінцевих положеннях
Закону №3628, згідно з якою школи (окрім початкових), у яких
навчається менше 25 учнів, не фінансуватимуться з коштів
освітньої субвенції. У новій версії проекту, за яку, власне,
проголосували, з’явилося застереження про те, що початкових
шкіл це не стосується — відповідно до декларованого урядом
принципу доступності початкової освіти за місцем проживання
дитини. А от малокомплектні школи, які мають 5-11 класи,
доведеться до 1 вересня об’єднати з іншими або перевести їхніх
учнів у навчальні заклади у сусідніх селах. Загалом, як вимагає
прийнятий закон, протягом січня-лютого 2016 р. обласним та
Київській держадміністраціям необхідно затвердити регіональні

2. плани створення освітніх округів та об’єднання навчальних
закладів (орієнтовне скорочення на 5% від загальної кількості),
забезпечити скорочення кількості технічного та
адміністративного персоналу шкіл на 10% (згідного з новими
примірними штатними нормативами, які має розробити Кабмін).
Зважаючи на те, що області України дуже помітно
відрізняються між собою по кількості малокомплектних шкіл,
ідея встановити однакову для усіх норму скорочення шкільної
мережі і технічних працівників видається досить нелогічною (і
відверто безглуздим є вимагати скорочувати кількість шкіл від
Києва, де їх і так відчайдушно не вистачає).
Серйозні зміни чекають на школи-інтернати для дітей-сиріт
та дітей, позбавлених батьківського піклування. Аби сприяти
соціальній інтеграції цих дітей, з наступного року навчатимуться
вони у звичайних школах, а школи-інтернати перетворяться на
інтернати, де діти лише житимуть.
Видатки, не пов’язані безпосередньо з навчанням, все ж
перекладуть на місцеві бюджети або батьків: розмір плати за
харчування у дитсадках встановлюватиме місцева влада, і якщо
раніше батьки мали платити не більше 60% вартості, то тепер
від них можуть вимагати повну вартість. З місцевих бюджетів
будуть покриватися видатки на харчування дітей із соціально
вразливих категорій населення та дітей з особливими освітніми
потребами у садках, школах та ПТНЗ.
Об’єднані територіальні громади, у яких цього року
відбулися вибори, зможуть отримувати кошти на середню освіту
безпосередньо з державного бюджету, минаючи рівень області
та району.
Вчителі тепер зможуть отримувати пенсію за вислугу років
лише після 55 (раніше для цього треба було мати 25-30 років
стажу незалежно від віку).
Інформація отримана з цього джерела:
http://www.cedos.org.ua/uk/osvita/biudzhet-osvity-ta-
nauky-2016-shcho-pryinialy-deputaty