Стисло про творчість Володислава Грабана та Петра Мурянки

1. ВОЛОДИСЛАВ
ГРАБАН.
ПЕТРО
МУРЯНКА
Творчість

2. ВОЛОДИСЛАВ
ГРАБАН
Український поет, перекладач,
громадсько-культурний діяч у Польщі.
Член Національної Спілки Поетів
України (2002).
Закінчив будівельний технікум у м.
Сосновець (Катовиц. воєводство,
Польща, 1975).
ВОЛОДИСЛАВ
ГРАБАН

3. Єдиний, хто залишається творити
українську літературу у рідній
Лемківщині, це поет високого
таланту, непересічна особистість
– Володислав Грабан.
Літературознавець
Володимир Барна

4. ВОЛОДИСЛАВ ГРАБАН
Народився у селі Костомлоти Вроцлавського воєводства, звідки лемків
вигнано і розселено по світу під час акції «Вісла». На щастя, його родина у
1962 році повернулася на малу батьківщину.
Володислав Грабан – ініціатор і засновник міжнародного фестивалю
лемківської культури «Ватра», міжнародного літературно-мистецького
свята «Лемківська поетична осінь» та Товариства розвитку музею
лемківської культури у Зиндрановій.

5. ТВОРІЧІСТЬ
Тематика творів – традиції, вірування, побут
горян та їхні погляди на світ, гармонія людини і
природи.
Використовує традиційні форми віршування й
модерні інтерпретації верлібру.
Автор виливає в своїх рядках невимовний біль
за втраченим та глибоку любов до всього
рідного.
Для нього розорена назавжди Лемківщина – як
батьки, як діти, як Бог.

6. «TWARZ POŚRÓD CIENI» «NA KOŁPAKU GÓR»
«На ковпаку гір»
«ZNALEŹĆ RÓWNOWAGĘ DUSZY»
«ІКОНОСТАС БОЛЮ»
Автор поетичних збірок:
«ROZSYPANE PEJZAŻE»
«Розсипані пейзажі»
«ВІРА ЗЕЛЕНИХ ТРАВ»

7. ПЕРЕКЛАДИ
Володислав Грабан переклав польською
мовою збірку «Увесь хміль світу» Б.-І.
Антонича (Краків, 1994), «Роса на списах
трав» В. Барни (Криниця, 1998).

8. ВІРА
ЗЕЛЕНИХ
ТРАВ
"ВІРА ЗЕЛЕНИХ
ТРАВ"
складається з трьох розділів: «Картини
далекої дороги», «Як калина з крові» та
«Повертаюсь до вас». Кожен вірш має
свою ідею – ідею пам’яті, світла та добра.
Кожен вірш має своє серце – і не важко
здогадатися, що в цей такт б’ється серце
Володислава Грабана.

9. ЗНАЙТИ
РІВНОВАГУ
ДУШІ
"ЗНАЙТИ РІВНОВАГУ
ДУШІ"
Книжка містить п’ять розділів, наприкінці
є «Генетичний епілог – Вигнаному батьку»
(«Epilog genetyczny – Ojcu, którego
wygnano»), авторкою якого є Янка Грабан.
Особливими є текстові вступи до кожної
частини збірки, які, створюючи паралель
до віршів, виглядають ще більш
емоційнішими та дають цілу зливу
відчуттів.

10. СПРАВЖНЄ ІМ'Я - ПЕТРО
ТРОХАНІВСЬКИЙ
ПЕТРО МУРЯНКА
Лемківський поет, редактор, громадський
діяч у Польщі.
Народився у с. Пархові Ліґницького
воєводства в Нижній Сілезії, у в лемківській
сім'ї, яку переселили під час акції «Вісла» з
села Білянка Горлицького повіту.

11. ПЕТРО
МУРЯНКА
27 серпня 1979 року Петро Мурянка
підписав згоду на співпрацю зі Службою
безпеки Польської Народної Республіки.
Його псевдонім «Оlek» («Олек»).
Активний член та заступник голови
лемківської організації «Стоваришіня
лемків».
Перші оповідання надруковані
українською мовою на сторінках «Нашого
Слова».

12. АВТОР ПОЕТИЧНИХ
ЗБІРОК
«Сухий бадиль»
(1983)
«Як сокіл води на
камені» (1989).
«Мурянчисько»
(1984)
ТВОРЧІСТЬ

13. ПІДГОТУВАВ І ВИДАВ АНТОЛОГІЮ ДИТЯЧОЇ ПОЕЗІЇ «МАМКО, КУП МІ КНИЖКУ»
(1995).
УКЛАДАЄ ТА РЕДАГУЄ ЩОРІЧНИЙ «ЛЕМКІВСЬКИЙ РІЧНИК», КВАРТАЛЬНИК
«АНТИФОН», ГАЗЕТУ «БЕСІДА».

14. ФЕСТИВАЛЬ
ЛЕМКІВСЬКА ВАТРА НА ЧУЖИНІ
Пише лемківським діалектом.
Лауреат Премії Олександра
Духновича.
Один із засновників фестивалю
«Лемківська ватра на чужині».

15. ТВОРЧІСТЬ Перші дві збірки "Сухий бадиль" і "Мурянчисько" написані
лемківською говіркою ("Сухий бадиль" містить також
паралельні польські переклади).
Всій творчості Мурянки властива одна тема — Лемківщина,
тривога за її майбутнє й любов до її краси, її минулого, її
душі. Ця прив’язаність до Лемковини, наче до матері
пуповиною, — сильніша, ірраціональніша й екзистенціяльно
трагічніша ще й тому, що Лемковина втрачена.

16. НАЙЧАСТІШЕ ЦЯ ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ ДО РІДНИХ
СТОРІН ПЕРЕДАНА ОБРАЗАМИ ПРИРОДИ: ЛЕМКА
ВИХОВУВАЛИ БЕСКИДИ, „ПОТІК УЧИВ [ЙОГО]
БЕСІДИ, А „ДУШУ ПЛЕКАЛИ ЯЛИЦІ», — ТОМУ-ТО
ЛЕМКО ПОЧУВАЄ ПОВИННІСТЬ КОХАТИ
ЛЕМКІВЩИНУ, ПАМ’ЯТАТИ ЇЇ Й ВІРИТИ В НЕЇ.
Всі інші теми й мотиви поезії Мурянки теж випливають із тієї ж
великої теми.

17. Релігійні мотиви, наприклад, які займають помітне місце в його творчості,
існують в єдности з долею лемків та їхньою природою; відірвані від цієї
єдности, вони наче гублять свою вагомість.
Для Мурянки релігія — це, радше, життя і природа, а природа й життя — це
релігія. Шум зеленого життя буків — це молитва людині й за людину.
Особиста лірика Мурянки теж сублімована загально-лемківською темою. Коли
ж вона подекуди звільняється від цієї теми, тоді вона набирає дещо інших і
глибших вимірів. У цій ліриці особливо ефективні образи природи, які
віддзеркалюють душевний стан людини („зелена соснова тінь крилами яструба
на душу падає,,).

18. ТВОРЧІСТЬ
Мурянка, назагал, тяжіє до традиційних
поетичних засобів: подекуди римує, хоч
регулярних схем римування не зберігає; вкладає
свої рядки строфічно, хоч строфи його часто
міняються.
Відчутна в його поезіях ритмічна одностайність,
хоч регулярної ритміки він не дотримується, а
визначує її силябічно.
Творчий процес Мурянки відбувається на межі
між традиційною і сучасною поетикою, між
фолкльорністю і новаторством. Факт цей
посилює його творчі пошуки і відкриття.