Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Similar to Образ індіанців у мистецтві
Recently uploaded
Recently uploaded (12)
Образ індіанців у мистецтві
- 1. Образ індіанця В літературі та кінематографі Антонова Богдана Васильєва Марія Пінчук Валерія Томчук Катерина
- 2. Оста́нній з могіка́н, 1826 ● Історичний роман американського письменника Джеймса Фенімора Купера; ● Чингачгук — головний герой твору. Мудрий і хоробрий воїн. Якого поважають друзі і бояться вороги. ● Зустрічається декількох творах автора. ● Хоча його вороги - інші племена- змальовані агресивними та войовничими, він - герой достойний та благородний, шукає чесних вирішень проблеми. Героїзація образу
- 3. “Пригоди Тома Сойєра”, 1876 Індіанець Джо - негативний герой, який вбиває доктора Робінсона через свою жагу до помсти: “І коли я поклявся, що не подарую вам цього, хай би й сто років минуло, ваш батечко запроторив мене до в'язниці як волоцюгу. Думаєте, я забув? Недарма ж у мені індіанська кров”. Індаінська кров асоціюється з чимось негативним: з помстою, з жорстокістю; Джо підставляє так, що він - лише свідок вбивства, а Меф Поттер вбив лікаря, хоча насправді ця смерть - його рук справа. Він “обчистив кишені вбитого”, після чого і”вклав фатальний ніж у розтиснуту правицю Поттера. Негативний образ
- 4. «Вождь червоношкірих», 1907 Новела американського письменника О. Генрі; Хлопчика з багатої родини викрадено з метою отримати вигідний викуп. Він називає себе Вождем Червоношкірих, приймає все це за гру і вважає, що він у потрапив у цікаву пригоду та зовсім не прагне повернутися додому. Залучає до гри викрадачів. Образ-гра, іронізування
- 5. “Політ над гніздом зозулі” 1962
- 7. “Той, що танцює з вовками” (1990) правдиве зображення корінних американців Плем*я лакота зробило Кевіна Костнера (режисера та виконавця головної ролі) своїм почетним членом У фільмі звучить справжня мова індіанців На премії “Оскар” 1991 року фільм був номінований в 12-ти категоріях та здобув 7 нагород.
- 8. ● Мова ● Різноманіття племен ● Руссоїстичне бачення
- 10. Фільм “Мрець” (Dead man) реж. Джим Джармуш (1995) Персонаж фільму - індіанець Ніхто (грає актор Гарі Фармер, з індіанського племені кайюга)
- 11. “Немає бізонів - немає індіанців” В фільмі є сцена, де пасажири потягу вбивають з вікон бізонів.
- 12. Освіченість та міфілогічний світогляд Індіанець Ніхто знає європейську культуру. Приймає головного героя за реінкарнацію Вільяма Блейка. Мета - доставити його назад у світ духів.
- 13. Уподібнення В кінці герой уподібнюється індіанцю. Змінюється зовнішність: він без окулярів (цивілізаційний символ), а на обличчі індіанські знаки. Його такого вже можуть не впізнавати люди
- 14. “Покахонтас” Walt Disney (1995) Образ головної героїні - Благородна і вільна духом - Високі моральні цінності - Мудрість і доброта - Любов до природи і пригод - Шаманська сила, магія
- 15. Образ племені - Організована спільнота - Власна культура та міфологія - Веде господарство - Самостійне - Панує порядок - Сімейні цінності
- 16. Історія - Сюжет базується на реальних історичних подіях - Дія відбувається через 100 років після приходу Колумба - Принцеса Покахонтас рятує блідолицого незнайомця і укладає тимчасовий мир між індіанцями і колонізаторами
- 17. Основні проблеми, що простежуються в мультфільмі ● знайомство і спасіння Джона Сміта ● стосунки між принцесою і англійським авантюристом ● високі етичні якості Покахонтас ● близькість принцеси з природою (шаманство, магія) ● проблема колонізації етнічних індіанських земель
- 18. “Сутінки” (роман) - 2005, екранізація - 2008
- 19. Дегуманізація - Агресія - Неконтрольовані емоції - Домашнє насильство - напівтварина
- 21. Фільм “Самотній рейнджер” (2013) реж. Гор Вербінськи У 1949 році виходив однойменний серіал (з кліше-персонажами)
- 22. Ім’я героя - Тонто. Походить від слова поватомі «ндах-он- ту», в перекладі - дикий, мінливий. Дивакуваий, наївний, вірить у містику, знаходить спільну мову з тваринами, не сприймає “білий” варварський світ. Прагне помсти, маніпулює, але співпереживає..
- 23. Фільм “Неперевершена сімка” (2016)
- 24. ● Один із сімки - індіанець “Red Harvest”. ● Малоговіркий, вправний воїн. На початках , його трохи побоюються - дивно розмальоване обличчя, мертва тварина в руках, не зрозуміла мова. Але з часом стає невід’ємною частиною команди.
Editor's Notes
- Канонічний роман Кена Кізі. У 60-тих роках розкрив очі широкому загалу на проблему “інакшості”. Психлікарня - це маленька модель цього суспільства та Америки загалом. У ньому на людей, що хоча б трішки не схожі на інших мешканців, одразу клеять наліпку “непридатний”. Лікарня наповнена не божевільними, а звичайним людьми, які не змогли швидко пристосуватись до негласних правил цього суспільства. Тут і американці швдеського, ірландського, шотландського походження, чорношкірі санітари, медсестра-японка і головний персонаж - індіанець.
- З уст цього персонажа й ведеться оповідь. Бромден - могутний індіанець, син вождя індіанського племені. У лікарні вдає з себе глухонімого та лікується нібито від шизофренії. Він вірить, що світ - це велика система, що є пожирачем (читай: споживацьке суспільство). Бромден є її зляканою та ранимою частиною, він перестав говорити тому, що просто не було кому слухати. Це персонаж, що найбільш вибивається із оточення психлікарні Образ індіанця потрібно розглядати через перспективу часу: він - скорений системою. Бромден уособлює в собі все індіанське корінне населення Америки, що було все-таки скорене та яке ніхто не захотів слухати. Індіанців зжерла та підкорила велика система, так як загроза лоботомії остаточно корить собі душевнохворих. Могутній та великий народ покорений та змушений обслуговувати своїх загарбників. Кізі знову підіймає проблему індіанців, але вже з зовсім іншого боку. В кінц книги, Бромден єдиний, кому вдається втекти з “гнізда зозулі”. Разом з цим завершенням хочеться вірити і на відновлення ініданського населення.
- Дивовижна історія про те, як лейтенант американської армії поступово знайомиться з корінним населенням Америки, зближується, закохується в дівчину-індіанку і сам стає частиною їхнього племені. Звучить достатньо банально, але кінострічка цікава з багатьох факторів. Звучання справжньої індіанської мови (автентика ще та!) Як і усі народи різні, так і індіанці дуже різняться між собою. Перед нами постають два індіанських племені: сіу та пауні (що надзвичайно різняться між собою) Фільм знайомить з натуралістичним світглядом індіанців. Індіанська культура гармонійна з природою. Індіанець використовує природу, бере від неї необхідне, але тільки необхідне (!), тому що він сам частина природи. -------> можливо тому головному герою й вдалося стати “своїм”. До знайомства з племенем сіу, він жив на форпості наодинці, але взагалі не мав з цим проблем: він не мучиться в цьому самоті, а навіть навпаки - він цілком щасливий і витрачає весь вільний час (як це не дивно звучить про людину, яка живе сам) на саморозуміння і роздуми над своїм життям Все змінюється з моменту його знайомства з індіанцями з племені «сіу»: Адже він навіть спочатку не бачить в них ворогів, а навіть навпаки, відчуває в собі необхідність спілкуватися з ними - можливо, відсутність цього спілкування - це саме та частина, без якої він не міг відчути себе повністю щасливим. І чим більше він знайомиться з індіанцями, тим більше переймається їх духом і приймає їх культуру, традиції. Живучи з ними просто по сусідству і проводячи у них в племені більшу частину свого часу, він практично сам стає індіанцем. Індіанці теж розуміють, що він незвичайний «блідолиций» (основна маса яких тільки хоче винищити індіанців і відібрати їх землі) і навіть дають йому нове ім'я - «Танцюючий з вовками», бачачи його взаєморозуміння з цією твариною і взагалі його гармонії з природою (не можна не відзначити приголомшливі сцени «спілкування» Костнера з вовком).
- Тут анімація, спочатку білі колонізатори і читати це: Головний герой бачить, що живуть ці, на перший погляд, дикуни, мабуть, правильніше нас, суб'єктів, всіма благами розпещених.Він сам це каже, що вони не «крадії” та жебраки", як йому розповідали Головного героя приваблює їхня мудрість. Просто природня мудрість. Вони - частина одвічної природи. Протилежна зміна образу індіанця: вражає жахливе варварство колонізаторів. Вони несуть руйнування та загибель, куди тільки ступає їхня нога. Ось вона, справжня величність білої людини Це конфлікт не двох цивілізацій, а конфлікт однієї з них - наступаючи, вона змітає все на своєму шляху. Звісно, читаючи історичні свідчення, ми можемо говориити про геноцид індіанців та демографічну катастрофу, спричинену колонізацією. Клацнути і будуть бізони: У цьому фільмі також показана проблема голоду: цілеспрямоване винищення бізонів білими людьми. Ця кінострічка залишає відчуття, що зараз така країна як “Америка” живе на краденій землі і дає змогу це зрозміти сповна завдяки історичним фактам.
- Згодом цей же персонаж з’явився в іншому фільмі Джармуша “Пес привид: шлях самурая” 1999 року. Це свідчить, що образ прижився. Саме ім’я персонажа - Ніхто. Це водночас нівелювання особистості, але й підкреслення його містичності, він стає духовним провідником головного героя в пошуках себе.
- (ця ситуація показує ставлення білих людей до індіанців як до загрози, та водночас як до нижчих від себе, оскільки дозволяли собі таке нелюдське ставлення)
- Індіанець Ніхто, не такий вже й дикун (він знає європейську літературу), але приймає головного героя за реінкарнацію поета Вільяма Блейка (що свідчить про його сильний міфологічний світогляд). Рятує героя від смерті, але головна мета індійця - змінити погляди героя на смерть як на безкінечний цикл. Мета подорожі - доставити душу Блейка у світ духів.(це свідчить про сприйняття індійців як носіїв давніх вірувань, які вони прагнуть втілювати і зберігати навіть в мінливому світі) Символізм. Індіанець часто запитує героя, чи є у нього табак. Той відповідає “Не курю” Коли Ніхто відправляє американця і останню дорогу по річці, кладе йому табак. Сигарети нагадують про смерть, з якою нерозривно пов’язане життя.
- Отже, образ індіанця: більш сильний в культурному плані (бо в кінці йому уподібнюється американець), стає духовним провідником, але при цьому зберігає свої давні переконання.
- Сюжет не новий, почався у 1930х роках, як радіовистава, згодом - серіал, на основі якого робили комікси, романи-вестерни.
- Тонто не носить вогнепальної зброї, лише два ножі (данина традиції і спротив механізмам завойовників). Рятує головного героя від смерті, спонукає його до помсти, бо сам в минулому постраждав від підступності “блідошкірих” (які вбили і спалили його плем’я). Відчуває провину, бо плем’я загинуло частково через його провину (Тонто в дитинстві показав білим людям де знаходиться срібло, в обмін на звичайний годинник, колонізатори вбили всіх через ресурси). Образ достовірний. Замість гриму -біла і чорна глина на обличчі. Мертвого ворона на голові носили представники племені “діти великого птаха”.