Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
Перспективи розвитку атомної енергетики в
Україні з врахуванням досвіду Чорнобильської
катастрофи та аварій на інших АЕС
КАФЕДРА ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ
ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ,
ОХОРОНИ ПРАЦІ
ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
КІРОВОГРАДСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
П...
15 грудня 2000 року було закрито Чорнобильську АЕС (чотири реактори
РБМК-1000), аварія на четвертому енергоблоці якої 26 к...
РБМК-1000 (Реактор Большой Мощности Канальный) – двоцільовий
(енергетичний та розмножувач), канальний, одноконтурний, кипл...
Карта радіоактивного забруднення території України цезієм-137 (137
Cs)
після аварії на ЧАЕС у 1986 та в 2006 роках, кБк/м2...
11.03.2011 р. поблизу узбережжя Японії стався моретрус силою майже 9
балів за шкалою Ріхтера, внаслідок якого утворилось ц...
Всі 6 енергоблоків сумарною потужністю 4,7 ГВт мали одноконтурні водо-водяні
киплячі ядерні енергетичні реактори типу BWR ...
Сьогодні на планеті Земля майже 15 % всієї електроенергії виробляється на АЕС. На
території 31 країни розташовується близь...
Електроенергетика була, є і буде базовою галуззю економіки України. Вироблення
електроенергії в нашій державі здійснюється...
Об'єднана електроенергетична система України (ОЕСУ) здійснює централізоване
електрозабезпечення внутрішніх споживачів та в...
Протягом 2000-2015 рр. Україна експортувала щороку від 2 до 11 млн.
кВт∙год електроенергії як у східному так і західному н...
Уже зараз понад 50 % електроенергії в Україні дають 4 АЕС з 15
енергетичними ядерними реакторами. На майданчику Запорізько...
Оскільки для роботи своїх електростанцій Україна імпортує від 50 до 100 %
палива різного типу, а розвіданих запасів вугілл...
Україна займає 11-е місце в світі за видобутком та
переробкою уранової руди з ринковою долею близько 2 %.
Щороку у нас вид...
перспективи розвитку атомної енергетики в україні з врахуванням досвіду чорнобильської катастрофи та аварій на інших аес
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

перспективи розвитку атомної енергетики в україні з врахуванням досвіду чорнобильської катастрофи та аварій на інших аес

952 views

Published on

ерспективи розвитку атомної енергетики в україні з врахуванням досвіду чорнобил

Published in: Business
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

перспективи розвитку атомної енергетики в україні з врахуванням досвіду чорнобильської катастрофи та аварій на інших аес

  1. 1. Перспективи розвитку атомної енергетики в Україні з врахуванням досвіду Чорнобильської катастрофи та аварій на інших АЕС
  2. 2. КАФЕДРА ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ КІРОВОГРАДСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА кандидат технічних наук, доцент ТКАЧУК Андрій Іванович
  3. 3. 15 грудня 2000 року було закрито Чорнобильську АЕС (чотири реактори РБМК-1000), аварія на четвертому енергоблоці якої 26 квітня 1986 р. призвела до радіоактивного забруднення близько 155 тис. кв. км в Україні (понад 55 тис. кв. км), Білорусії та Росії. Від Чорнобильської катастрофи постраждало майже 9 млн. людей та близько 550 тис. померло. Для ліквідації її наслідків з 1986 по 1992 рр. було залучено понад 650 тис. людей, більша частина з яких – військовослужбовці. В самій Україні до зон радіоактивного забруднення віднесено майже 2300 населених пунктів де проживає близько 2,5 млн. осіб. Внаслідок Чорнобильської катастрофи тільки в Україні постраждалими були офіційно визнані понад 3 млн. людей, з них майже 1 млн. – діти. Близько 20 мільйонів Українців відтоді змушені пити воду з джерел, забруднених радіонуклідами. На ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи з бюджету України протягом 1986-2015 рр. вже виділено близько 26 млрд. доларів. Чорнобильська катастрофа стала наслідком безглуздого експерименту.
  4. 4. РБМК-1000 (Реактор Большой Мощности Канальный) – двоцільовий (енергетичний та розмножувач), канальний, одноконтурний, киплячий (теплоносій кипляча вода, відсепарований насичений пар надходить на турбогенератор за температури майже 300 °C під тиском 65 атмосфер), уран- графітовий (графіто-водний за сповільнювачем) ядерний реактор на теплових нейтронах (завантаження урану 192 т) з електричною потужністю 1000 МВт (теплова потужність 3200 МВт). Основу активної зони РБМК-1000 становить графітовий циліндр заввишки 7 м і діаметром 11,8 м, складений з блоків меншого розміру, який виконує роль сповільнювача. Графіт пронизаний великою кількістю вертикальних отворів, через кожний з яких проходить труба тиску (технологічний канал). Центральна частина труби тиску, яка розташована в активній зоні, виготовлена зі сплаву цирконію з ніобієм, що має високі механічні та корозієстійкі властивості; верхні і нижні частини труби тиску – з нержавіючої сталі. Цирконієва і сталеві частини труби тиску з'єднані зварними перехідниками. У кожному паливному каналі встановлена касета, що складається з двох тепловиділяючих збірок (ТВЗ) – нижньої і верхньої. У кожну збірку входить 18 стрижневих твелів. Оболонка твела заповнена таблетками з двоокису урану (збагачення по урану-235 до 3 %). Станом на 2016 р. експлуатується 11 енергоблоків із РБМК-1000 на трьох АЕС: Ленінградській (4), Курській (4), Смоленській (3).
  5. 5. Карта радіоактивного забруднення території України цезієм-137 (137 Cs) після аварії на ЧАЕС у 1986 та в 2006 роках, кБк/м2 Майже 75 % території України зазнало радіоактивного забруднення радіонуклідами цезію-137 (137 Cs), стронцію-90 (90 Sr) та йоду-131 (131 І), яке більш ніж у тричі перевищувало доаварійні рівні, за рахунок аварії на Чорнобильській АЕС. Якщо у 1965 році в м. Кіровограді за офіційними даними радіаційний фон становив 5-7 мкР/год, то у травні 1986 року – 400- 1000 мкР/год. В 1988 році в багатьох частинах міста дозиметр фіксував понад 100 мкР/год. Згідно норм радіаційної безпеки в Україні, гамма-фон у житлових приміщеннях не повинен перевищувати 50 мкР/год, а рівень концентрації радону – 50 Бк/м3 для нових будинків і 100 Бк/м3 – для старих. Навіть в РФ ці норми нижче.
  6. 6. 11.03.2011 р. поблизу узбережжя Японії стався моретрус силою майже 9 балів за шкалою Ріхтера, внаслідок якого утворилось цунамі, що за годину досягло суходолу і подекуди сягало 40 м заввишки. Жертвами стихії стали 20 тис. людей, а збитки склали близько 300 млрд. доларів. Це спровокувало аварії на 3-х енергоблоках АЕС "Фукусіма-1" з викидом радіоактивних речовин та зараженням понад 1 тис. км2 території. Японцям вдалося охолодити реактори лише через 3 місяці після цунамі. Енергоблоки АЕС "Фукусіма-1" зводилися в 70-х рр. За 40 років експлуатації станція майже не модернізувалася. Експерти МАГАТЕ багато разів вказували японцям на суттєві "дірки" в безпеці станції, проте всі рекомендації залишилися лише тільки на папері. Так, система захисту станції була розрахована на висоту цунамі до 7 м та магнітуду до 7 балів, а прийшла хвиля висотою понад 13 м, яка затопила зали з резервними дизель-генераторами та спеціальними електричними насосами, що повинні були прокачувати воду через реактори для охолодження. Потужний землетрус зруйнував всі дороги, що вели до АЕС а також аварійні ЛЕП, які у випадку аварії повинні подавати електроенергію на станцію. Запасу заряду застарілих аварійних акумуляторів вистачило лише на декілька годин, і протягом доби перші 4 енергоблоки залишилися без електроживлення, що призвело до їх перегріву та вибухів водню.
  7. 7. Всі 6 енергоблоків сумарною потужністю 4,7 ГВт мали одноконтурні водо-водяні киплячі ядерні енергетичні реактори типу BWR (Boiling Water Reactor) спроектовані американською корпорацією General Electric. В них стрижні управління і захисту реактора подавалися в активну зону знизу, а пароводяну суміш отримували безпосередньо в активній зоні без парогенератора та високоміцного корпусу реактора. Тиск води в першому контурі становив близько 70 атм, а вода закипала вже при температурі 280 °C. Пар з активної зони реактора безпосередньо подавався в машинний зал на турбіну. Розпечене уранове паливо не може швидко охолонути навіть якщо ланцюгова реакція повністю зупинена. Протягом наступних 3 діб продовжується залишкове тепловиділення, тому в середині реактора необхідно підтримувати постійну циркуляцію охолоджуючої води. Власне знеструмлення енергоблоків призвело до виходу із строю систем охолодження реакторів, падіння рівня води у реакторах і басейнах зберігання касет відпрацьованого палива нижче встановленого критичного рівня, оголення паливних елементів, перегріву касет і початку при температурах понад 900 °С в цирконієвій оболонці стрижнів паро- цирконієвої реакції з виділенням водню. При зростанні в середині реакторів тиску пари та водню спрацювали захисні клапани, стравлюючи гази з реакторів під герметичну оболонку енергоблоків. Це призвело до прискорення зневоднення активної зони й подальшому розігріву уранового палива та зростанню тиску в самій гермооболонці. Захисні клапани почали стравлювати пару, насичену радіоактивними ізотопами та воднем, безпосередньо під дах будівель енергоблоків, що і призвело до об'ємних "термічних" вибухів 1-го енергоблоку через 1 добу, 3-го – через 3 доби а 2-го – через 4 доби.
  8. 8. Сьогодні на планеті Земля майже 15 % всієї електроенергії виробляється на АЕС. На території 31 країни розташовується близько 450 промислових енергетичних ядерних реакторів сумарною потужністю до 400 ГВт (67 реакторів знаходяться в стадії спорудження) та використовується понад 100 суден з ядерними енергетичними установками. Майже половина обсягів електроенергії, що виробляється на АЕС в Світі, припадає на США (99 атомних реакторів потужністю 98,6 ГВт, 5 будується на 6 ГВт) та Францію (58 атомних реакторів потужністю 63 ГВт). В РФ на 10 діючих АЕС експлуатується 35 енергоблоків сумарною потужністю 25,5 ГВт, ще 6 будується. В КНР на 14 діючих АЕС експлуатується 31 енергоблок сумарною потужністю 26,6 ГВт, ще 24 будується та 32 заплановано (до 2035 р. їх буде 110). За кількістю реакторів (15) та їх сумарною потужністю (13,5 ГВт) Україна посідає восьме місце у світі та п'яте в Європі.
  9. 9. Електроенергетика була, є і буде базовою галуззю економіки України. Вироблення електроенергії в нашій державі здійснюється за рахунок: 1) теплової енергії від спалювання вугілля, нафтопродуктів (мазуту), газу (ТЕС, ТЕЦ) та ділення ядер урану в ядерному паливі в процесі керованої ланцюгової реакції (АЕС); кінетичної енергії руху водних (ГЕС, ГАЕС) та повітряних (ВЕС) мас; 3) енергії електромагнітного випромінювання від Сонця (СЕС). Проте, собівартість виробництва 1 кВт∙год електроенергії на СЕС в середньому в 10 разів більша ніж на АЕС, на ВЕС – в 5 разів більша; на ТЕС – в 3 рази більша. І тільки на ГЕС вона в середньому в 3 рази менша, ніж на АЕС. (Виробництво електроенергії в Україні)
  10. 10. Об'єднана електроенергетична система України (ОЕСУ) здійснює централізоване електрозабезпечення внутрішніх споживачів та взаємодію з енергосистемами сусідніх держав, забезпечуючи експорт та імпорт електроенергії. Виробництво електричної енергії в ОЕСУ здійснюють близько 80 ТЕС і ТЕЦ, майже 20 ГЕС і ГАЕС, 4 АЕС, 8 ВЕС та 12 СЕС з сумарною потужністю до 54 ГВт.
  11. 11. Протягом 2000-2015 рр. Україна експортувала щороку від 2 до 11 млн. кВт∙год електроенергії як у східному так і західному напрямах до таких сусідніх країн, як: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Білорусія, Російська Федерація. Населення Землі щороку зростає на 80-100 млн. людей і вже зараз становить 7,3 млрд. В 2000 р. всіма країнами Світу було вироблено 14,5 млн. ГВт∙год електроенергії, в 2007 р. – близько 19,9 млн. ГВт∙год, а в 2014 р. – вже майже 23,6 млн. ГВт∙год (КНР – 5,6 млн. ГВт∙год; США – 4,6 млн. ГВт∙год; ЄС – 3,2 млн. ГВт∙год; РФ – 1,1 млн. ГВт∙год; Україна – менше 0,2 млн. ГВт∙год) і це число продовжує зростати. До 2035 р. споживання електроенергії на нашій планеті повинно збільшитись в 1,5 рази. А до 2050 р. – ще в 2 рази. Тому, виробництво електроенергії на експорт до країн Європи, у значно більших обсягах ніж зараз, може стати одним з основних джерел зовнішніх валютних надходжень до бюджету України та потужним стимулом для розвитку всіх галузей виробництва в нашій державі.
  12. 12. Уже зараз понад 50 % електроенергії в Україні дають 4 АЕС з 15 енергетичними ядерними реакторами. На майданчику Запорізької АЕС експлуатуються 6 енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1000, на майданчику Південно-Української АЕС – 3 енергоблоки з реакторами типу ВВЕР-1000 (проект В-302 – енергоблок № 1, В-338 – енергоблок № 2 та В-320 – енергоблок № 3). 4 блоки функціонують на майданчику Рівненської АЕС, з них 2 блоки з реакторами типу ВВЕР-440 та два з реакторами типу ВВЕР- 1000. На майданчику Хмельницької АЕС експлуатуються два енергоблоки з реакторами типу ВВЕР-1000 уніфікованого проекту В-320. Але цього недостатньо – для енергетичної незалежності держави необхідно збудувати не менше 25 нових ядерних реакторів покоління 3+-4 потужністю 1200-1500 МВт кожний та сумарною потужністю понад 30 ГВт з власним виробництвом ядерного палива для АЕС на основі власної уранової руди.
  13. 13. Оскільки для роботи своїх електростанцій Україна імпортує від 50 до 100 % палива різного типу, а розвіданих запасів вугілля, нафти і газу людству ще вистачить на 40-50 років, то в найближчі 10 років ціна на нафту знову перевалить відмітку в 130 доларів за барель і імпортний газ для нас буде в кращому разі по 500 доларів за 1000 кубометрів. Крім того, все ядерне паливо для АЕС Україна закуповує за кордоном (до 240 т), в основному в РФ (компанія "ТВЕЛ"), витрачаючи на це щороку до 600 млн. доларів. Здійснюються спроби частково перейти на значно дорожче ядерне паливо ТВС-WR американської компанії Westinghouse, проте, оскільки воно не відповідає технічним проектам наших реакторів, то з ним періодично трапляються інциденти. Так, в 2010-2012 рр. на чеській АЕС "Темелін" були масові технічні збої та розгерметизація тепловиділяючих елементів виробництва Westinghouse, після чого Чехія, не дивлячись не економічні втрати, достроково вивантажила все паливо та відмовилась від послуг цього постачальника. В 2012-2013 рр. на двох енергоблоках Південно-Української АЕС були зафіксовані порушення в роботі аналогічних тепловиділяючих зборок, обумовлені конструктивними недоробками Westinghouse.
  14. 14. Україна займає 11-е місце в світі за видобутком та переробкою уранової руди з ринковою долею близько 2 %. Щороку у нас видобувається 0,8-1 млн. тон уранової руди на трьох шахта ДП "СхідГЗК" в Кіровоградської області (Смоленській, Інгульській та Новокостянтинівській). Крім того, розробляються проекти видобутку уранової руди у селах Підгайці, Велика Северинка, Сазонівка. Поблизу смт Смоліно до 2020 р., неподалік від найпотужнішого у Європі Новокостянтинівського родовища, планувалось збудувати спільно з компанією "ТВЕЛ" завод з виробництва ядерного палива для реакторів АЕС України зі строком експлуатації 50 років. Наш уран, збагачений на гідрометалургійному заводі у м. Жовті Води (проектна потужність 2 млн. т переробки уранових руд при виробленні 1 тис. т концентрату уранової руди на рік), знов повертався б в область і з нього на заводі спочатку виробляли паливний порошок, потім спеціальні "таблетки", які зрештою збирали б у паливні стрижні (ТВЕЛ-и) для реакторів типу ВВЕР-1000 (1200). Проектна потужність підприємства була 400 т ядерного палива на рік. ВВЕР-1200 (водо-водяний енергетичний реактор) – двоконтурний ядерний реактор на теплових нейтронах покоління 3+ з ККД 36 %, теплоносієм і сповільнювачем у якому служить вода під високим тиском (до 162 атм), що запобігає її закипанню і водночас забезпечує високу температуру теплоносія (до 330 °С). Середнє збагачення урану 4,71-4,85 %. При тепловій потужності 3200 МВт реактор має номінальну електричну потужність близько 1200 МВт. Тривалість періодів між перезавантаженням палива – до 24 місяців. Строк служби незамінних елементів – не менше 60 років.

×