В українській економіці спостерігаються загрозливі тренди: посилення трудової міграції, зниження частки зарплат у ВВП, низький рівень капіталізації економіки, зниження кредитування та надто повільні темпи економічного зростання.
5. Що обмежуює збільшення виробництва ?
1 високі ціни на енергоносії, сировину та матеріали
2 брак обігових коштів
Джерело: Дані щоквартального опитування НБУ серед керівників підприємств
6. Чи потрібні бізнесу додаткові кошти?
37% відчувають потребу у позикових коштах
42% планують брати кредити
Дані щоквартального опитування НБУ серед керівників підприємств
7. Що заважає бізнесу взяти кредит?
65% високі ставки
37% надмірні вимоги до застави
30% складність оформлення
Дані щоквартального опитування НБУ серед керівників підприємств
8. Банки, яким бракує стимулів
За 2019 рік вартість кредитів для бізнесу зменшилася лише на
0,1 в.п.
Навіть поступове зниження облікової ставки НБУ не призвело
до здешевлення вартості кредитів для підприємств через
надзвичайно високий попит.
10. Безризикова банківська діяльність
Банківська система не виконує функцію ефективного перерозподілу ресурсів -
не перетворює заощадження населення у джерело фінансування розвитку
економіки
0
5
10
15
20
25
0
100
200
300
400
500
08m1
09m1
10m1
11m1
12m1
13m1
14m1
15m1
16m1
17m1
18m1
19m1
%
МЛРД.ГРН.
Обсяги розміщення та ставка
за депозитними сертифікатами НБУ у 2008-2019 рр.
місячний обсяг розміщення ДС (ліва шкала) середньозважена ставка за операціями з ДС (права шкала)
Джерело: НБУ
11. Безризикова банківська діяльність
Встановлення високого
рівня облікової ставки,
яка наразі чи не вдвічі
перевищує рівень
інфляції, робить ОВДП –
надзвичайно
привабливим
інструментом
НБУ
41%
Банків
42%
Юридичних осіб
3%
Фiзичних осiб
2% Нерезидентів
12%
ОВДП у власності
12. Безпека сектору
ціною економічного зростання
Депозитні сертифікати, ОВДП - безризокві інструменти заробітку банків,
до яких мотивує НБУ .
Кредитування реального сектору економіки банками обмежене заради
стабільної прибуткової роботи банківської системи
Зосередження в одних руках регулювання та управління кредитно-
грошовою політикою рано чи пізно призводить до необхідності обирати
між стабільністю банківської системи та досягненням макроекономічних
цілей
13. Ризики для економіки
Провадження монетарної політики та регулювання
фінансового сектору зосереджене в одних руках
провокує конфлікт інтересів в роботі НБУ
Аналіз як макроекономічних показників, так і
фінансових показників одним органом призводить
до викривлення інформації та маніпуляцій
14. Конфлікт інтересів та інструментарію
Підтримка стабільності банківського сектору може обмежувати
економічне зростання
Збільшення облікової ставки погіршує стан банківської системи
через ріст непрацюючих кредитів
Нестача ліквідності банківського сектору може не дозволити
регулятору перейти до жорсткої монетарної політики
Жорстке валютне регулювання ускладнює роботу експортерів та
імпортерів, сповільнятиме темпи економічного зростання, а в
рецессію дестабілізує банківський сектор
15. Досвід центробанків інших країн
Грошово-кредитне
регулювання
Регулювання роботи
фінсектору
Канада Центральний банк Офіс суперінтенданта
фінансових установ
Швеція Центральний банк Шведська фінансова
інспекція
Австрія Центральний банк Адміністрація фінансових
ринків
16. Новий регулятор - Агентство фінансового нагляду
підзвітне Міністерству фінансів урядове агентство
Завдання стабільна, прозора та конкурентна робота
фінансового сектору
Функції нагляд за банками, НПФ, кредитними спілками,
страховими та іншими фінустановами
НБУ зможе без застережень використовувати в роботі
інструментарій, якого наразі вимагатиме економічна ситуація, та
впроваджувати політику, яка максимально сприяла б виконанню
його основних функцій
17. Стратегічні і тактичні кроки
Стратегічні трансформації:
усунути конфлікт інтересів в роботі НБУ,
в т.ч.
передати частину регуляторних та
контролюючих "мікроекономічних"
функцій НБУ незалежному
спеціальному органу;
посилити вплив Ради НБУ;
створити дієву фінансову систему із
ефективними небанківськими
фінансовими установами.
Корекція монетарної політики:
підвищити пріоритетність
економічного зростання як функції
НБУ;
пом’якшити монетарний режим з
урахуванням впливу на економіку;
знайти баланс між стимулюванням
економіки та стримуванням інфляції;
розширити перелік показників, для
аналізу економіки та її структурних
проблем;
сконцентруватися на подоланні
інфляційних шоків, узгоджуючи
монетарну політику із фіскальною.