АПУ. Лекція «Боже, церковне, державне право та їх взаємозв'язок»

1. Церковне і
канонічне
право

2. Церковне право
 Господь заснував
Церкву:
 Церква – це Божий
народ;
 Християни об'єднані
також через
правопорядок.
Церковне право
– це норми і правила життя цього народу!

3. Церковне право
 Походить від Божого
права, котре
особливо
виявляється в
пророцтві і харизмі,
в Святому Письмі і
Таїнствах.
Воно гарантує Церкві:
- Збереження самобутності;
- Єдність віри;
- Життєдіяльність в різних ділянках.

4. Церковне право
 Нім. каноніст Рудольф Зом (1841-1917)
заперечує духовну місію церковного
права.
“Природа
церковного
права
суперечить
природі
Церкви!”

5. Канонічне право
 Сукупність юридичних норм,
 сформульованих Церквою,
 що регулюють:
– Активність вірних у Церкві і світі;
– Міжцерковні відносини;
– Відносини Церкви і суспільства.

6. Канонічне право
 Оцінює та регулює
поведінку вірних.
 Для того:
– Творить церковно-
юридичні відносини;
– Регулює ці
відносини;
– Організує ієрархію
відносин.

7. Церковне право
 Святий Павло пише:
“Ані обрізання, ані
необрізання є щось,
лише – нове створіння.
На тих, які поступають
за цим правилом, мир на
них і милосердя” (Гл
6,15-16).
Правило християнської віри починає
набирати стислого значення!

8. Церковне і канонічне право
 Рос. каноніст
Олексій Павлов:
Церква ніколи не
надавала
принципіального
значення
законодавчій
діяльності.
 Церковне і канонічне
право – це те саме.

9. Церковне і канонічне право
 Укр. каноніст
Олександр
Бачинський:
церковне чи
канонічне право – це
збірник законів,
якого користаються
для добра вірних,
внутрішнього
порядку Церкви.

10. Церковне і канонічне право
 Укр. каноніст Василій
Масцюх:
Канонічне право – це то, що
міститься в збірнику
канонічного права.
Церковне право – це все інше
право, яке не міститься в
збірнику.
Канонічне право – це то, що
видане Церквою.
Церковне право – це то, що
видане іншими для добра
Церкви.

11. Церковне і канонічне право
 Рос. каноніст Владислав
Ципін:
 Канонічне право – право
видане Церквою, змісту
церковного і
нецерковного.
 Церковне право – наука
про правові акти, які
регулює церковне життя
незалежно від
походження.

12. Мета церковного права
 Внутрішній
правопорядок
особливого
соціального
організму, що
відноситься до
внутрішнього життя
людини.
 З'єднувати людей в
особливий
організований союз.

13. Характер церковного права
 Має характер
примусу;
 Підноситься над
приватною волею;
 Користується
санкціями.

14. Примус церковного права
 Примус опирається
на добровільній згоді
вірних підкорятися
праву!
Коли людина стає членом Церкви, вона
бере на себе обов'язок підчинятись Божим
і церковним законам.

15. Добровільність церковного права
 Сила церковних норм не
оперта тільки на
необхідності церковного
порядку, а на положенні
окремих осіб в цьому
порядку!
Моменти внутрішнього присилення і
внутрішньої особистої свободи повинні повністю
співпадати!

16. Мета церковного права
 Допомагати вірному
звершувати власне
християнське
покликання на
суспільному та
персональному
рівнях.
Допомагати направити надмірний
індивідуалізм в загальне русло.

17. Сопричастя і церковне права
 Церковне право
піклується цілістю
церковного сопричастя.
 Сопричастя реалізується
завдяки вдосконаленню
особи вірного.
Лише в Церкві людина може осягнути
повне сопричастя завдяки Пресвятій Тройці.
В тому числі і розуміння церковного права!

18. Гарантії церковного права
 Павло VI: “Завдання
права не чуже таїні
спасіння… воно
гарантує гідність
християнина, як
образ Христа і Божої
дитини”.