2. Церковне право
♦ Господь заснував
Церкву:
♦ Церква – це Божий
народ;
♦ Християни об'єднані
також через
правопорядок.
♦Церковне право
– це норми і правила життя цього народу!
3. Церковне право
♦ Походить від Божого
права, котре
особливо
виявляється в
пророцтві і харизмі,
в Святому Письмі і
Таїнствах.
Воно гарантує Церкві:
- Збереження самобутності;
- Єдність віри;
- Життєдіяльність в різних ділянках.
4. Церковне право
♦ Нім. каноніст Рудольф Зом (1841-1917)
заперечує духовну місію церковного
права.
“Природа
церковного
права
суперечить
природі
Церкви!”
5. Канонічне право
♦ Сукупність юридичних норм,
♦ сформульованих Церквою,
♦ що регулюють:
– Активність вірних у Церкві і світі;
– Міжцерковні відносини;
– Відносини Церкви і суспільства.
6. Канонічне право
♦ Оцінює та регулює
поведінку вірних.
♦ Для того:
– Творить церковно-
юридичні відносини;
– Регулює ці
відносини;
– Організує ієрархію
відносин.
7. Церковне право
♦ Святий Павло пише:
“Ані обрізання, ані
необрізання є щось,
лише – нове створіння.
На тих, які поступають
за цим правилом, мир на
них і милосердя” (Гл
6,15-16).
♦Правило християнської віри починає
набирати стислого значення!
8. Церковне і канонічне право
♦ Рос. каноніст
Олексій Павлов:
Церква ніколи не
надавала
принципіального
значення
законодавчій
діяльності.
♦ Церковне і канонічне
право – це те саме.
9. Церковне і канонічне право
♦ Укр. каноніст
Олександр
Бачинський:
церковне чи
канонічне право – це
збірник законів,
якого користаються
для добра вірних,
внутрішнього
порядку Церкви.
10. Церковне і канонічне право
♦ Укр. каноніст Василій
Масцюх:
Канонічне право – це то, що
міститься в збірнику
канонічного права.
Церковне право – це все інше
право, яке не міститься в
збірнику.
Канонічне право – це то, що
видане Церквою.
Церковне право – це то, що
видане іншими для добра
Церкви.
11. Церковне і канонічне право
♦ Рос. каноніст Владислав
Ципін:
♦ Канонічне право – право
видане Церквою, змісту
церковного і
нецерковного.
♦ Церковне право – наука
про правові акти, які
регулює церковне життя
незалежно від
походження.
12. Мета церковного права
♦ Внутрішній
правопорядок
особливого
соціального
організму, що
відноситься до
внутрішнього життя
людини.
♦ З'єднувати людей в
особливий
організований союз.
13. Характер церковного права
♦ Має характер
примусу;
♦ Підноситься над
приватною волею;
♦ Користується
санкціями.
14. Примус церковного права
♦ Примус опирається
на добровільній згоді
вірних підкорятися
праву!
♦ Коли людина стає членом Церкви, вона
бере на себе обов'язок підчинятись Божим
і церковним законам.
15. Добровільність церковного права
♦ Сила церковних норм не
оперта тільки на
необхідності церковного
порядку, а на положенні
окремих осіб в цьому
порядку!
♦ Моменти внутрішнього присилення і
внутрішньої особистої свободи повинні повністю
співпадати!
16. Мета церковного права
♦ Допомагати вірному
звершувати власне
християнське
покликання на
суспільному та
персональному
рівнях.
♦Допомагати направити надмірний
індивідуалізм в загальне русло.
17. Сопричастя і церковне права
♦ Церковне право
піклується цілістю
церковного сопричастя.
♦ Сопричастя реалізується
завдяки вдосконаленню
особи вірного.
♦Лише в Церкві людина може осягнути
повне сопричастя завдяки Пресвятій Тройці.
В тому числі і розуміння церковного права!
18. Гарантії церковного права
♦ Павло VI: “Завдання
права не чуже таїні
спасіння… воно
гарантує гідність
християнина, як
образ Христа і Божої
дитини”.
