Круглий стіл Комітетів АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права та з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету. «Тимчасовий доступ до речей і документів операторів та провайдерів телекомунікацій згідно гл. 15 КПК України», 09.12.2016, м.Київ

1. Доповідач: Наталія Алдошина
Начальник відділу судової роботи
09.12.2016 року
Проблемні питання виконання ухвал слідчих суддів про
тимчасовий доступ до речей і документів

2. Практика виконання ухвал слідчих суддів про тимчасовий доступ до
речей і документів визначила проблемні питання
1. Строк дії ухвали слідчого судді (п. 7 ч. 1 ст. 164 КПК України)
 строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня
постановлення ухвали
 поняття процесуального строку (ч.1 ст. 113 КПК України)
Судова практика
справа № 521/7320/15-к, 5-2452км15
Ухвала Малиновського районного суду міста Одеси від 17.06.2015 року
Ухвала Апеляційного суду Одеської області від 04.08.2015 року
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ від 29.10.2015 року

4. © Kyivstar, 2016 | 4

5. © Kyivstar, 2016 | 5
Висновки суду касаційної інстанції

6. © Kyivstar, 2016 | 6

7. © Kyivstar, 2016 | 7
2. Відсутність в ухвалі слідчого судді
прізвища, ім’я та по батькові особи, якій надається право тимчасового
доступу до речей і документів;
(п. 1, ч. 1 ст. 164 КПК України)
особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до
речей і документів як володілець речей або документів, зобов’язана
надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі,
зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду;
(ст. 165 КПК України)
зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов’язана пред’явити особі,
яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали
про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію.

8. © Kyivstar, 2016 | 8
Ухвала Апеляційного суду Київської області (справа № 361/4249/14-к) від 29.09.2016 року
на яку було подано заяву про роз’яснення судового рішення

9. © Kyivstar, 2016 | 9

10. © Kyivstar, 2016 | 10

11. © Kyivstar, 2016 | 11
Обґрунтування заяви про роз'яснення ухвали слідчого судді
ст. 369 КПК України передбачено, що судове рішення, у якому суд вирішує
обвинувачення по суті, викладається у формі вироку, а судове рішення, у
якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.
Відповідно ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим,
суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи
органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не
змінюючи при цьому його зміст.
слід зауважити, що роз'яснення судового рішення
зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та
незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які
будуть здійснювати його виконання.
Тобто, це стосується випадків недотримання вимог щодо ясності
та визначеності рішення.

12. © Kyivstar, 2016 | 12
3. Покладення виконання ухвал слідчих суддів суду апеляційної інстанції, ухвалених в порядку гл.
21 КПК України (надання дозволу на проведення негласних слідчих дій) на оператора телекомунікацій
Ухвали Апеляційного суду м. Києва від 23.05.2016 року та від 08.07.2016 року.

13. © Kyivstar, 2016 | 13
4. Запити правоохоронних органів та суду з питань надання інформації про
абонента та отриманні ним телекомунікаційні послуги
Відповідальність операторів за схоронність інформації про абонента та отриманні ним
телекомунікаційні послуги
ч. 1 ст. 34 Закону України «Про телекомунікації» встановлено обов’язок операторів,
провайдерів телекомунікацій забезпечувати і нести відповідальність за схоронність
відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору, наданих
телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів
передавання тощо,
п. 16 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що за особистим зверненням
споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі
нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той
розрахунковий період, до якого споживач має претензії