2. Системи підтримки прийняття рішень
(СППР) - це інтерактивні автоматизовані
інформаційні системи, які допомагають
особам, що приймають рішення,
використовувати дані та моделі для того, щоб
вирішувати неструктуровані та слабко
структуровані проблеми (задачі).
4. СППР використовується для підтримки різних
видів діяльності у процесі прийняття рішень, а
саме для:
- полегшення взаємодії між даними, процедурами аналізу й
обробки даних і моделями прийняття рішень, з одного боку, й
особи, що приймає рішення, як користувача цих систем - з
іншого;
- надання допоміжної інформації, особливо для виконання
неструктурованих або слабоструктурованих завдань, для яких
важко заздалегідь визначити дані та процедури відповідних
рішень.
5. Історичні відомості
Початок 1940-х рр. поява і повне освоєння в практичній
діяльності перших електронно-обчислювальних машин
загального призначення.
У 1960-х рр. поява управлінських систем (УІС) і розвиток
систем управління базами даних, призначених для збору,
організації, зберігання і пошуку даних.
Починаючи з 1970-х рр. розробка СППР склала значну
частину автоматизованих інформаційних систем (АІС).
У 1980-х рр. нова хвиля інформаційних технологій -
з'явилися експертні системи (ЕС), один з видів систем
штучного інтелекту, призначені для заміни осіб, що
приймають рішення.
У середині 1980-х рр. головним засобом інформаційного
обслуговування управляючого персоналу стали управлінські
інформаційні системи.
6. Історія систем підтримки прийняття рішень є відносно
короткою, а концепції та технології все ще інтенсивно
розвиваються. Internet та Web прискорили розвиток систем
підтримки прийняття рішень та зробили це інтенсивно, що
якраз було необхідним, враховуючи швидкі зміни у
властивостях СППР.
7. В СППР використовуються останні досягнення в
галузі інформаційних технологій, такі як:
1) OLAP-технології;
2) сховища даних;
3) вітрини даних;
4) добування знань (Data Mining);
5) генетичні алгоритми;
6) нейромережі;
7) Інтернет-технології ;
8. Компоненти та архітектура СППР
Загальна архітектура СППР
Архітектура СППР
визначається характером
взаємодії основних її
складових:
- інтерфейсу користувача;
- бази та сховища даних,
документів і правил;
- моделей і аналітичних
інструментів;
- інфраструктури
комунікацій і мереж,
- а також елементів цих
частин.
10. База даних СППР - сукупність даних, які
організовуються для легкого доступу до них і аналізу.
Великі бази даних у СППР мас-штабу підприємств
(корпоративних СППР) часто називають сховищами даних
або вітринами даних.
Властивості сховища даних:
1) предметна орієнтація ;
2) інтегрованість даних;
3) стабільність, інваріантність у часі ;
4) мінімізація збитковості інформації;
11. Приклад сховища
даних
Технології роботи з базами даних:
1) DAO (Data Access Objects) - доступ до локальних
баз даних;
2) RDO (Remote Data Objects) - доступ до віддалених
баз даних;
3) ADO (ActiveX Data Objects) - доступ до Widows-
додатків через Інтернет.
12. OLAP-технології
OLAP (On-Line Analytical Processing) є ключовим
компонентом організації сховищ даних. Ця технологія
заснована на побудові і візуалізації багатовимірних кубів
даних з можливістю довільного маніпулювання даними,
що містяться в кубі.
Схема організації
розміщення даних для
технології OLAP
13. Основні властивості OLAP:
1) багатовимірне представлення даних;
2) інтуїтивне оперування даними (без застосування
меню);
3) доступність;
4) пакетне вилучення замість інтерпретації;
5) архітектура "клієнт-сервер";
6) прозорість;
7) можливість одночасного обслуговування багатьох
користувачів;
8) моделі аналізу OLAP (за категоріями, тлумачний,
абстрактний і стереотипний);
15. СППР набули широкого застосування в економіках
передових країн світу, причому їхня кількість постійно
зростає.
Типові СППР, які стосуються проблем мікро- та
макроекономіки:
1) "Симплан" - призначена для корпоративного планування;
2) "Прожектор" - фінансового планування;
3) "Експрес" - маркетингу, фінансів;
4) PMS - керування цінними паперами;
5) PIMS - маркетингу;
6) BIS - керування бюджетом;
7) CIS - планування виробів;
8) MAUD - індивідуального вибору.
16. СППР "Симплан" (SIMPLAN)
Було створено в середині 70-х років з метою надання
допомоги керівникам у подоланні невизначеності,
притаманної корпоративному плануванню.
Центральні компоненти системи:
1) фінансові моделі;
2) моделі маркетингу;
3) моделі виробництва;
За допомогою системи «Симплан» користувач може
створювати нові функції і вводити їх до СППР.
17. Система «Симплан» складається з таких підсистем:
1) керування даними – забезпечує ефективне
зберігання і вибір великих обсягів даних і має засоби
управління ними;
2) моделювання – дає змогу відбивати будь-які види
зв’язків у галузі фінансів, маркетингу й виробництва
в належній формі;
3) одержання звітів – забезпечує генерацію звітів для
користувачів;
4) контроль безпеки – являє собою багаторівневу
систему контролю безпеки з метою обмеження
доступу до даних та інформації;
18. 5) графічне відображення – містить множину форматів
графічного відображення для візуального сприйняття
діаграм і графіків;
6) прогнозування – реалізовані методи лінійного
прогнозування, експоненціального згладжування,
адаптивного прогнозування;
7) економетричний і статистичний аналіз – дає
користувачеві змогу вирізняти значущу інформацію
про взаємозв’язки, які характеризують розглядувані
планові періоди;
19. Система РІМS
Метод PIMS (англ. Profit Impact of Marketing Strategy)
передбачає визначення кількісних закономірностей
впливу чинників виробництва на кінцеві результати
діяльності організацій (рентабельність, прибуток),
виходячи з аналізу емпіричного матеріалу про досвід
функціонування значної кількості промислових
організацій.
Метод PIMS дає змогу кожній організації
використовувати досвід інших, а також вибирати такі
напрями діяльності, які забезпечують високі доходи.
20. Система ISDS
Система ISDS (Investment Strategy Decision System)
призначена для керівників, які відповідають за формування
«портфеля замовлень» на наукові дослідження, розробки,
випробовування та оцінювання дослідних зразків у
великих організаціях.
Головною особливістю цієї задачі є високий ступінь
невизначеності кінцевих результатів планування, через що
у довгострокових планах доводиться щорічно змінювати
майже половину показників.
21. Система забезпечує виконання таких процедур:
1) попередній добір пропозицій стосовно досліджень,
розробок і випробувань;
2) порівняльна оцінка нових пропозицій між собою і з уже
розпочатими роботами;
3) об’єднання дібраних пропозицій і виконуваних робіт в
інвестиційні групи, кожна з яких формується згідно з
програмними цілями, політикою і бюджетними
обмеженнями;
4) порівняльний аналіз розподілу довгострокових
капіталовкладень;
5) подання підсумкових даних з різних трендів зміни
капіталовкладень;
6) видача статистичної інформації, необхідної для звітності.