2. Після префікса
по-, якщо
прислівник має
суфікс –е-, -и-,
-ому-, -ему- (-єму-)
У складних
прислівниках
після
будь-, казна-,
бозна-, хтозна-
У складних
прислівниках
перед
–небудь,
-таки, -то
Складання
однакових чи
близьких за
змістом слів,
протилежних
слів
По-перше,
по-людськи,
по-нашому,
по-своєму
Будь-коли,
казна-як,
хтозна-коли
Як-небудь,
якось-таки,
коли-то
Ледве-ледве,
пліч-о-пліч,
тишком-
нишком
3. Прислівники з префіксом по- потрібно відрізняти
від однозвучних прикметників і займенників із
прийменником по.
У році дванадцять
місяців,
і кожний по-своєму
вельможний.
І півень
по своєму подвір'ї
воєводою ходить.
4. Прислівники з префіксом по- потрібно відрізняти
від однозвучних прикметників і займенників із
прийменником по.
У році дванадцять
місяців,
і кожний по-своєму
вельможний.
І півень
по своєму подвір'ї
воєводою ходить.
5. Утворити словосполучення «дієслово + прислівник з префіксом по-».
Пояснити правопис прислівників через дефіс.
Співати (італійський), пояснити (батьківський),
написано (дитячий), попросити (добрий), одягнутися
(модний), визнати (чесний),
прибрати (хазяйський), думати (свій), захищати
(геройський).
Визначити спосіб творення прислівників.
6. Списати, розкриваючи дужки.
Порівняти написання співзвучних слів.
1) Підписати зошит (по)шкільному. — (По)шкільному
подвір’ї розбіглися школярі. 2) Мисливець ішов
(по)лисячому сліду. — Він дивився на їжу (по)лисячому.
3) Пташки защебетали вже (по)весняному. —
(По) весняному небі пролетіли перші ластівки. 4) Заняття
тривають (по)перше червня. — (По)перше, потрібно
зустрітися з товаришем. 5) Рушник вишитий
(по)українському. — Дарувати (по)українському звичаю.
6) Рапорт віддавали (по)військовому. —
Кожному герою дали (по)військовому званню.
7. Розподілити прислівники, що пишуться через дефіс, за колонками
таблиці відповідно до правил правопису.
По/азіатськи, по/вашому, десь/то, будь/де, повік/віки,
далеко/далеко, по/восьме, казна/звідки, по/давньому,
ледве/ледве, так/то, казна/куди, як/небудь,
по/доброму, тихо/мирно, навіщо/таки,
мало/помалу, по/інакшому, по/козацьки,
хтозна/скільки, звідки/таки, хтозна/як,
по/своєму.
8. Переписати, знімаючи риску, ставлячи, де потрібно, дефіс.
Вранці/рано на світанку я співав тобі веснянку. (М.Вороний.)
По/світанковому джмелі гудуть. (І.Драч.) Світить сонце ясно/ясно,
непогасно на весь край. (П.Усенко.) А надворі було
хороше/прехороше! (І.Нечуй-Левицький.) Тепер усе по/іншому
бринить. (А.Малишко.) Тільки вітряк виринає де/не/де з туману.
(Леся Українка.) Калина у гаптованій сорочці із солов’єм зустрілась
віч/на/віч. (Є.Гуцало.) Співуча душа виливалася піснею
по/солов’їному. (І.Нечуй-Левицький.) Придесенський день в долині
гасне, в хвилях низько/низько йдуть човни. (М.Стельмах.) В мене
голочка слухняна, день/у/день працює зрана. (І.Кульська.) У нього
все виходить шиворіт/навиворіт. Щоб жити по-дворянськи, працюй
по-селянськи. (Нар.творч.)
