3. Історичний фон епохи Іванець гетьманує тілько над п'яницями… Сі братчики, сміючись, чоловіка куплять, сміючись, і продадуть… Дивляться на божий мир із бочки, тілько не з порожньої, як той Діогенес, а по шию в горілці. Ні, пропала вже, бачу, лицарськая честь на Вкраїні! Положили ми її з батьком Богданом у домовину!
4. Погляди на життя Смутно мені, що в світі ледащо панує, а добре за працю й за горе не має жодної награди! (Петро) Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ-сонця, так і в Січі до віку-вічного не переведуться лицарі (Кирило Тур) Ось нехай лиш господь нам допоможе зложити докупи обидва береги Дніпрові… (Сомко) Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного! (Кирило Тур) Не знатимете під моєю булавою жодного козака або козацької старшини над собою паном: усі будемо рівні (Брюховецький). Чужою смертю я волі куповати не хочу (Сомко) Моя хата скраю, я нічого не знаю (Гвинтовка)
6. Контрольні запитання Чи погоджуєтесь ви зі словами Сомка: «Не можна, мабуть, інше, як тілько горем да бідою, довести людей до розуму»? Яку філософію сповідують у творі народні маси? Чи виправдовуєте ви вчинок Сомка – відмову від боротьби? Чи погоджуєтесь ви з думкою, що на психологію мас часто впливає не сутність політиків, а щедрість їхніх обіцянок? Чому під час багатолюдного віча виграв не кращий, а гірший політик?
