до 80-річчя від дня народження В. Стуса

1. Стус Василь Семенович

2. Як добрете, що смерті не боюсья і не
питаю, чи тяжкиймій хрест. Що вам,
богове, низьконе клонюсяв передчутті
недовідомих верств. Що жив-любиві не
набрався скверни,ненависті,прокльону,
каяття. Народе мій, до тебея ще верну, і в
смертіобернусядо життясвоїм
стражденнимі незлимобличчям, як син,
тобі доземнопоклонюсь і чесноглянув чесні
твої вічі,і чеснимисльозамиобіллюсь. Так
хочетьсяпожитихоч годинку, коли моя
розів'єтьсябіда. Хай прийдуть в гостіЛеся
Українка, Франко,Шевченкоі Сковорода. Та
вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,ужене
ремствуй,позирайу глиб, у суще,що
розпукнетьсяв грядущеі ружеюзаквітне
колошиб.

3. Василь Семенович Стус —українськийпоет, перекладач,
прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із
найактивніших представників українського культурного руху
шістдесятників. ГеройУкраїни. За власні переконання щодо
необхідності збереження й розвитку української культури
зазнав репресійз боку радянської влади, йоготворчість була
заборонена, а він сам був засудженийдо тривалогоперебування в
місцях позбавленняволі, де й загинув.

4. Народився6 січня1938р. в хліборобській
родині в с. Рахнівці на Вінниччині. Після
закінченняшколинавчавсяв Донецькому
педінституті. Далі вчителював, служивв
армії, працювавв газеті. У 1959р. у
«Літературнійгазеті»з’явилисяперші вірші
поета. З 1961р. викладає українську мовута
літературув 23-й Горлівськійшколі. У 1963р.
вступаєдо аспірантуриІнституту
літературиім. Шевченка в Києві. Бере
участь у роботі Клубутворчої молоді. За
участь у протесті на прем’єрі фільму«Тіні
забутих предків»виключилиз аспірантури.
Відтоді не надрукувалижодного рядка.

5. У 1965р. одруживсяз Валентиною
Попелюх, та народився син Дмитро. У
1970р. на похороні АллиГорської
звинувативвладуу її вбивстві. У Брюсселі
виходить йогоперша книжка«Зимові
дерева».
У 1972р. разомз іншими укр. поетам його
булозаарештовано й засуджено.
Ув’язнення відбуваву Мордовії. Після
завершенняосновноготерміну
відправилиу заслання. Післяповернення
відмовивсявід радянськогогромадянства.
У 1979р. повертається та працюєу Києві.
У 1980р. зновубувзасудженийдо 10 років
ув’язнення та 5 роківзаслання. 28 серпня
1985р. йоговідправилиу карцер, де він
оголосивголодування. У ніч із 3 на 4
вересня1985р. помер.

6. ВасильСтусніколинешукавпростихшляхів—ні в житті,ні у творчості.ДоробокВасиля
Стусанаправдувражає.Особливо,колиусвідомлюєшумовийоголітературноїпраці, —від
творенняпоетичноїзбірки«Веселийцвинтар»(1970),прозитогож періодуй
літературознавчихрозвідок(1971-гороку),—усеце робилосяпідщоденнимтискомсистеми, —
до збірок«Частворчості»(1972,написанау Лук’янівськомуСІЗО),«Палімпсести»(вконцтаборій
на засланнівпродовж1972 —1979рр.)й «Птахдуші»(1981 —1985,на сьогоднівважається
втраченою.Аналогічноз перекладами, корпусякихвиразносиґналізуєпрозацікавленняСтуса-
перекладачапередовсімзахіднимимистцямиекспресіоністичноїконвенції. Окрімневеличкої
добіркиназваноїсамимавтором«З німецькихекспресіоністів» В.Стусупертота зацікавлено
перекладаєР.Рільке,Б.Брехта,П.Целяна,Е.Кестлера,Г.Енценсберґера,Д.Унґаретті,Ф.Ґ.Лорку,
М.Валека, —письменників, коженз якихтієючи іншоюміроювіддавналежнеестетиціта етиці
світовогоекспресіонізму.

7. СтусВ. Палімпсест: Вибране. – К.: Факт,
2006.– 432 с.Збірка «Палімпсести»— це
четвертакнига поезійВасиляСтуса, яку,за
іронієюдолі, уклавне автор,а слідчі
КиївськогоКДБ. Це вонизаарештували
поетаі забралитвори,які булизаписаніна
різноманітнихзшиткахпаперу. Назву
«Палімпсести»Василь Стус дав збірці уже
потім. Палімпсести— це тексти, які
пишутьсяна не вибіленомувід попередніх
написів пергаментічи папері. Старий
текстще може виднітися, проступати, але
новий запис перекриваєйого.Поет
усвідомлює неможливістьподатишироку,
цілісну картину світу(ці твориписалися
здебільшого за колючимдротом),а тому
витворює цей світ в тексті двома-трьома
змістовимипластами.

8. Стус В.С. Дорога болю: Поезії / Упоряд.та
післямоваМ. Х. Коцюбинської. – К. : Рад.
письменник, 1990.– 222 с. іл. 32 с. Протягом
довгогочасу вилучена з літературного
життя, сьогодні поезіяВасиляСтуса
(1938—1985 pp.) повертаєтьсядо читачів,
її публікують газети й журнали,
народжуютьсяпісніна вірші поета, його
творивходять до сценічнихвистав. Книгу
«Дорогаболю»складеноз уцілілих рукописів
і списків поезійВ. Стуса, які збереглисяв
рідних та друзів поета. (з анотації)Однез
перших видань поезійСтусав Україні ("не-
самвидавних"); з післясловом
М.Коцюбинської. До книги увійшливіршізі
збірок"Зимові дерева"(1970),"Веселий
цвинтар"(1971) та "Палімпсести"(1977).

9. СтусВ. Листидосина. – Івано-Франківськ:Лілея-НВ,2002.
– 192с. "Таксталося,що, в силудужебагатьохпричин,
українськакультурана цілістоліттязатрималасяу
своємурозвиткові.Колидеякінародивжетворятьщось
зовсімінше,ми всещенамагаємосявідтворитий пізнати
своєнаціональнетіло,кимми є, кимбими малисьогодні
бути.Цьомубулонемалопричин,алесьогодні цевжене
має жодногозначення.Отже,доти,докими не подолаємо
цюкультурнупрірву,докими не навчимосябутисобою,
ситуаціяна кращене змінитьсяні в психології,ні в етиці,
ні в культурі,ні в політиціз економікою."Листидо сина",
які,на моюдумку,доситьвдалозаписавОлександр
Биструшкін,це пропозиціядо змінкожногов самомусобі.
Бо ні Україна, ні світніколине перестрибують,
перестрибуємоми з вами.І ВасильСтусбувпереконаний,
що, якщодобретренуватисебе,якщодобрегартувати
свійдух, то жоднапрірване є нездоланною."ДмитроСтус

10. Стус В. Час творчості/Dichtensezeit/Післямова
Стуса Д. В. – К.: Дніпро,2005. – 704с.: порт.(Сер.
«БібліотекаШевченківськогокомітету»)"Третійтом
"Зібраннятворів"міститьзбіркувіршів"Час
творчості / Dichtenszeit",написанупід час першого
слідства1972 р. у камері попередньогоув'язнення
КиївськогореспубліканськогоКДБ. На відмінувід
першоговидання"Творів"ВасиляСтуса, тутвперше
представленоваріантиперекладівз Й.-В. Гете,які не
потрапили до попередньоговиданнячерез брак
місця."Частворчості" – це зафіксованийу віршах
екзистенційнийщоденниклюдини,яка робить вибір.
Тут живийбіль і безпосередність переживання,які
втратятьгостротув пізніжихваріантах, що
увійдуть до корпусузбірки "Палімпсести"."Час
творчості"– це симбіозособистісногобуття(перша
частина),освітленогожиттєстверднимсяйвом
великогоГете (другачастина)."

11. Стус В.С. Вибрані твори. –
Донецьк: ТОВ ВКФ«БАО», 2008. –
352 с.До видання ввійшливибрані
поезії зі збірок «Зимові дерева»,
«Веселийцвинтар», «Час
творчості», «Палімпсести». Також
книгавключає публіцистичний
листВасиля Стуса«Я об-
винувачую» — шедевр вітчизняної
демократичної думки. Видання
адресоване широкому загалу
шанувальників українського слова.

12. Стус,Д. Василь Стус: життяяк творчість. – К.:
Факт,2005. – 368 с.: іл.Ніхтоне знає,в чому
полягає загадка слави. Частотрапляється,що
про когось, хто все життяперебував ув
епіцентріподій,забувають відразупіслясмерти.
До ВасиляСтуса широка відомість прийшла
післяперепохованняв 1989-му.Що цьому
причиною: поетичнатворчість? героїка
життя? непримиренність позиції? здатність
перейматисячужимболем? На ці та інші
питанняпробуєзнайти відповіді синпоета —
Дмитро,який майсгернопоєднує об'єктивні
біографічні відомості прожиттяВасиляСтусаз
власними спогадамиі спостереженнями про
батька, парадоксальнозіставляєконтексти,
змішуєнауковийта белетристичнийстилі.
Пропонованакнига — це ВасильСтус очима
дослідника й сина на тлі «запізнілого
націєтворення».

13. Дорошенко О. Василь Стус / О.
Дорошенко – X.: Антологія, 2015. – 128 с.
Трагічна доля судиласяВасилюСтусу
(1938—1985) —талановитому
українськомупоету, прозаїку, перекладачу,
літературознавцю,правозахиснику,
одному з найактивніших представників
українськогокультурного руху1960-х
років.Вінбув людиною,не здатноюна
компроміси, яка завжди йшлашляхом
правдиі заплатилаза це власним
життям,людиною,яка з гідністюказала
про себе: «...Голови гнутия не збирався,
бодай що б там не було. За мноюстояла
Україна, мій пригнобленийнарод, за честь
котрогоя мушуобставати до загину».

14. «Поетичне слово стало причиною Василевої біди, за його Слово його
тяжко покарано. Але воно ж, Слово, віддячилося тим, що додало силиі
гордості за найтяжчих умов»
(І. Дзюба).

15. «Поезія Василя Стуса – наскрізь людська і людяна, вона повна
піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень,
криків болюй скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і
розкривань безмежності світу»
(Ю. Тевельов)

16. Дякуємо за увагу
Чекаємона Васза адресою:
вул.Воробинська,9, м. Дубровиця
Центральнарайоннабібліотека
dubrlibr@ukr.net
http://www.dubrlibr.rv.ua