2. Жаргон - це сукупність особливостей розмовної мови, що
виникає серед людей, що знаходяться в подібних
професійних і побутових умовах,об'єднаних спільністю
інтересів, спільним проведення часу і т. д.
Комп'ютерні жаргонізми:
1) Скорочення: комп'ютер - комп, вінчестер
- гвинт, макінтош - мак.
2) Універбація: материнська плата - мати,
стратегічна гра-стратегія,рольова гра -
рольовик, струменевий принтер - струйников,
ЗD studio max - max (слово - назва популярної
програми, ще граматично не оформили).
3. Вживання їх у літературній мові
може бути виправдане лише
особливим стилістичним завданням:
-стилізацією чи індивідуалізацією мови дійових
осіб (бурсацький жаргон у творах
С.Руданського);
- злодійське арго у творах І.Микитенка.
Наприклад:
збацати (станцювати), охмурити (викликати почуття симпатії),
стибрити (вкрасти), лажа (неприємність), на атасі (на чатах), бакс
(долар), лимон (мільйон), загнати (продати), тачка (автомобіль) та
ін
4. Жаргонна лексика в мові
сучасних газет
Ламати - жаргонізм, дієслово в
переносному значенні «катувати»
Чернуха - жаргонізм, в значенні
«темні справи».
Відводити гроші - жаргонізм, в
значення краде гроші.
Тіньові доходи - жаргонізм, в
значення заробіток не своєю працею.
Ошелешений - жаргонізм, в значення
був здивований.
5. Різновидом жаргону є арго. Арго виникає у
середовищі людей, які хочуть зробити своє мова
незрозумілу оточуючим. Існувало арго бродячих
торговців, шерстобитов, карткових шулерів,
злодіїв, жебраків тощо. д.
Можна відзначити, що коли частина жаргонної
лексики згодом перетворюється на
загальнонародне вживання, до розряду
експресивно-просторічних слів. Так,
колишніми жаргонізмами є:
гарувати (ретельно працювати),
нетрудомісткий (легкий), жарт (гумор),
блатний (належить до злочинного світу) і др
6. Література
1.Арустамова А.А. Современный молодежный
сленг и особенности его функционирования:
Дисс. канд. филол. наук: 10.02.01. – Майкоп,
2006. – 263 с.
2.Борисенко Н.Д. Гендерний аналіз у
лінгвістиці. - Житомир: Поліграфічний центр
ЖДПУ, 2000. - 260 с.
3. Гриценко Т. Б. Культура мовлення як
компонент комунікації студентів // Науковий
вісник Національного аграрного університету /
НАУ. - К., 2003. - Вип. 65. - С. 127-134.
4. Джери Д., Джери Дж. Большой толковый
социологический словарь.- М., 2001.- Т. 1.- С.
542.
7. 4. Дудоладова О.В. Гендерные аспекты речевого
взаимодействия // Материалы научной
конференции «Функциональная лингвистика. Итоги
и перспективы».- Ялта: ТНУ, 2002.- С. 67-69.
5. Мартинюк А.П. Pегулятивна функція гендерно-
маркованих одиниць мови: Автореф. дис. доктора
філол. наук. – Київ, 2006. – 40 с.
6. Мартос С.А. Молодіжний сленг: комунікативний
аспект// Науковий вісник Херсонського державного
університету. Серія «Лінгвістика»: Збірник наукових
праць. Випуск ІІ. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2005. –
С.199-202.
