3. Прибуток- це та частина виручки, що залишається
після відшкодування всіх витрат на виробничу й
комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи
перевищення надходжень над витратами, прибуток
виражає мету підприємницької діяльності і береться
за головний показник її результативності
(ефективності).
Прибуток є основним джерелом фінансування
розвитку підприємства, удосконалення його
матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм
інвестування. Уся діяльність підприємства
спрямується на те, щоб забезпечити зростання
прибутку або принаймні стабілізацію його на
певному рівні.
4. Залежно від формування та розподілу виокремлюють
кілька видів прибутку.
Насамперед розрізняють загальний прибуток і
прибуток після оподаткування.
Загальний прибуток — це весь прибуток
підприємства, одержаний від усіх видів діяльності,
до його оподаткування та розподілу. Такий прибуток
інакше називають балансовим.
Прибуток після оподаткування, тобто прибуток,
що реально поступає в розпорядження
підприємства, має поширену у вітчизняній
літературі та практиці назву — чистий прибуток.
5. а) продаж (реалізація) продукції (послуг);
б) продаж іншого майна;
в) позареалізаційні операції.
6. 1.Прибуток від продажу продукції (виконання робіт, падання
послуг) є основним складником загального прибутку. Це прибуток
від операційної діяльності, яка відображає місію і профіль
підприємства. Він обчислюється як різниця між виручкою від
продажу продукції (без урахування податку на додану вартість і
акцизного збору) та її повною собівартістю.
2.Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу
основних фондів (матеріальних активів), нематеріальних
активів, цінних паперів інших підприємств тощо. Його
розраховують як різницю між ціною продажу та балансовою
(залишковою) вартістю об'єкта, який продається, з урахуванням
витрат на продаж (демонтаж, транспортування, оплата
агентських послуг).
3.Прибуток від позареалізаційних операцій - це прибуток від
пайової участі в спільних підприємствах, здавання майна в
оренду (лізинг), дивіденди на цінні папери, дохід від володіння
борговими зобов'язаннями, роялті, надходження від економічних
санкцій тощо.
7. Прибутковість підприємства вимірюється двома
показниками — прибутком і рентабельністю.
Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування
використаних ресурсів. Тому для аналізу його
доповнюють показником рентабельності.
Рентабельність — це відносний показник
ефективності роботи підприємства, котрий у
загальній формі обчислюється як відношення
прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має
кілька модифікованих форм залежно від того, які
саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у
розрахунках.
8. Передусім виокремлюють рентабельність інвестованих
ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції.
Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу)
обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність
активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність
акціонерного капіталу.
Показник рентабельності сукупних активів може бути
дезагрегований, якщо підприємство здійснює різні види
діяльності (за її диверсифікації). У цьому разі поряд із
рентабельністю всіх активів визначається рентабельність
за окремими видами діяльності
(наприклад, рентабельність виробництва, сервісного
обслуговування, комерційної діяльності тощо).
9. Види прибутків, які відображаються у розділі 1
звіту про фінансові результати, е найбільш
загальними показниками прибутковості
підприємства і характеризують їх абсолютну
величину. Проте при проведенні фінансового
аналізу важливо знати, наскільки ефективно
(прибуткове) використовувалися всі засоби, що
забезпечили отримання конкретного доходу.
10. 1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу:
[власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву)] : [загальна сума
господарських коштів (валюта балансу)].
Цей коефіцієнт характеризує частку власників підприємства в
загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Що вищим є
значення цього показника, то більше підприємство є фінансово
стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів.
Доповненням до цього показника є коефіцієнти концентрації
залученого (позичкового) капіталу — їх сума має дорівнювати 1 (або
100%). Щодо рівня залучення позичених коштів у зарубіжній
практиці існують різні думки. Найбільш поширено таку: частка
власного капіталу має бути не меншою за 0,6 (60%). У підприємство з
високою часткою власного капіталу кредитори вкладають охочіше
кошти, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за
рахунок власних коштів.
11. 2. Коефіцієнт фінансової залежності:
[валюта балансу]: [власний капітал (підсумок розділу
1 пасиву)].
Цей коефіцієнт є оберненим до коефіцієнта
концентрації власного капіталу. Зростання цього
показника в динаміці означає збільшення частки
позичених коштів у фінансуванні підприємства. Якщо
його значення наближається до одиниці (або 100%), то
це означає, що власники повністю фінансують своє
підприємство, якщо перевищує одиницю — навпаки.
Наприклад, якщо значення цього коефіцієнта 1,25, то це
означає, що в кожній 1,25 грн., вкладеній в активи
підприємства, 25 коп. десь позичено.
12. 3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу:
[власні кошти (2 розділ активу)]: [власний капітал
(підсумок розділу 1 пасиву балансу)].
Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу
використовується для фінансування поточної
діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні
кошти, а яку — капіталізовано. Значення цього показника
може змінюватися залежно від структури капіталу і
галузевої належності підприємства (норматив — 0,4 …
0,6).
4.Коефіцієнт структури довгострокових вкладень:
[довгострокові зобов’язання (3 розділ пасиву балансу)] :
[необоротні активи (підсумок 1 розділу активу балансу)]
13. 5. Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів:
[довгострокові зобов’язання (3 розділ пасиву)]:
[довгострокові зобов’язання (3 розділ пасиву) + власний капітал
(підсумок 1 розділу пасиву)].
Він характеризує структуру капіталу. Зростання цього
показника в динаміці — негативна тенденція, яка означає, що
підприємство дедалі більше залежатиме від зовнішніх
інвесторів.
6. Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів:
[залучений капітал (підсумок 3 розділу пасиву балансу) +
короткострокові кредити банків (у 4 розділі пасиву)] : [власний
капітал (підсумок 1 розділу пасиву балансу)].
Цей коефіцієнт є найбільш загальною оцінкою
фінансовоїстійкості підприємства.
14. 7. Коефіцієнт структури залученого капіталу:
[довгострокові зобов’язання (3 розділ пасиву)] :
[залучений капітал (4 розділ пасиву) / (поточні
зобов’язання)].
8. Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів
власнимиоборотними коштамирозраховують як
відношення власних оборотних коштів до всієї
величини оборотних коштів:
[(розділ 2 активу балансу) – (4 розділ пасиву «Поточні
зобов’язання»)] :
[2 розділ активу балансу].
15. Показник прибутковості є дуже важливим для залучення
капіталу та успішного фінансування розвитку підприємства.
Інвестори, акціонери та фінансові менеджери приділяють значну
увагу аналізу прибутковості підприємства. Ретельному
дослідженню підлягає використання різних активів
підприємства, оскільки підвищення їх віддачі дозволяє
зменшувати його витрати.
Види прибутків, які відображаються у розділі 1 звіту про
фінансові результати, є найбільш загальними показниками
прибутковості підприємства і характеризують їх абсолютну
величину. Проте при проведенні фінансового аналізу важливо
знати, наскільки ефективно (прибуткове) використовувалися всі
засоби, що забезпечили отримання конкретного доходу. Для
ефективного комплексного вимірювання прибутковості
використовується система відносних показників (коефіцієнтів),
визначення яких базується на співвідношенні окремих статей
фінансової звітності та даних бухгалтерського обліку.
16. Дєєва Н. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник/ Надія Дєєва, Олексій
Дедіков; М-во освіти і науки України, Дніпропетровська державна фінансова
академія. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 323 с.
Крамаренко Г. Фінансовий аналіз: Підручник для студентів вищих навчальних
закладів, які навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра з напряму
підготовки "Фінанси і кредит"/ Галина Крамаренко, Оксана Чорна;
Дніпропетровський ун-т економіки і права. - К.: Центр учбової літератури, 2008. -
386 с.
Партин Г. Фінанси підприємств: Навчальний посібник/ Галина Партин, Анатолій
Загородній. - 2-е вид., перероб. і доп.. - К.: Знання, 2006. - 379 с.
Подольська В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник/ Валентина
Подольська, Олена Яріш. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 487 с.
Фінансовий аналіз: Навчальний посібник/ Марія Білик [та ін.]; Мін-во освіти і
науки України, Державний вищий навчальний заклад "Київський нац. економічний
ун-т ім. В. Гетьмана". - 2-е вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2007. - 588 с.
Фролова Т. Фінансовий аналіз: Навчально-методичний посібник для
самостійного вивчення і практичних завдань/ Тетяна Фролова,; Європ. ун-т. - К.:
Вид-во Європейського ун-ту, 2005. - 252 с.
Цал-Цалко Ю. Фінансовий аналіз: Підручник для студентів вищих навчальних
закладів/ Юзеф Цал-Цалко. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 565 с.
