2. Виберіть ознаку для класифікації та
розділіть на дві групи такі речовини:
CHCl3 H2О
CH4
C2H5OH
C12H22O11
C2H4O2
CHCl3 CH4
N2
CuO
KMnO4
C2H4O2
H2SO4
C2H5OH
C12H22O11
H2SO4
H2О
KMnO4
N2
CuO
3. Органічні речовини – речовини на основі атомів
Карбону. Їх вивчає спеціальний розділ хімії —
органічна хімія.
C12H22O11
C2H5OH CН3СOОH
4. В 1807 р. шведський хімік Єнс Якоб Берцеліус
запропонував назву «органічні» для позначення
речовин, які одержують із живих організмів.
5. У 1828 р. Фрідріх Вьолер зі звичайних неорганічних
сполук у звичайній пробірці отримав сечовину.
Досліди Вьолера довели, що органічні речовини
можуть утворюватися й без впливу «життєвої сили».
• У 1845 р. німецький хімік Адольф
Кольбе синтезував оцтову кислоту;
• у 1854 р. француз Марселен Бертло
добув аналоги природних жирів;
• росіянин Олександр Михайлович Бутлеров у 1861 р.
здійснив синтез сахаристої речовини.
6. Карбон
Основою органічних сполук є Карбон. В органічних
сполуках він 4-валентний. Різноманіття органічних
сполук пояснюється двома важливими
властивостями Карбону:
а) здатністю атомів Карбону утворювати міцні хімічні
зв’язки між собою;
б) різні зв’язки: одинарні, подвійні та потрійні:
9. У другій половині XIX ст. німецький хімік
Фрідріх Кекулє встановив, що основою
кожної органічної молекули є карбоновий
ланцюг, або карбоновий скелет. У багатьох
реакціях карбоновий скелет молекули
залишається незмінним.
10. За кратністю зв’язку:
насичені – сполуки, які містять тільки одинарні зв’язки С–С;
ненасичені – сполуки зі зв’язками або С=С.
11. 1. Де трапляються органічні
речовини?
2. Де застосовують органічні
речовини?
3. Яке значення мають органічні
речовини в природі, у житті
людини?
