3. ЗМІСТ
Як працювати з посібником . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Календарне планування курсу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Типи уроків. Зразки технологічних карт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
Розділ І. Україна на карті світу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
Тема 1. Економіко-географічне положення України . . . . . 22
Тема 2. Адміністративно-територіальний устрій.
Українські історичні землі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Розділ ІІ. Населення України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Тема 1. Кількість, розміщення і густота населення,
його вікова і статева структура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Тема 2. Національний та етнічний склад населення . . . . . 69
Тема 3. Системи розселення і розвиток поселень . . . . . . . 80
Тема 4. Трудові ресурси і зайнятість населення . . . . . . . . 89
Розділ ІІІ. Господарство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98
Тема 1. Загальна характеристика господарства України . . . . 98
Тема 2. Економічний потенціал України . . . . . . . . . . . . . 115
Тема 3. Промисловість: загальна характеристика . . . . . . 125
Тема 4. Паливна промисловість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 134
Тема 5. Електроенергетика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149
Тема 6. Металургійна промисловість . . . . . . . . . . . . . . . . 159
Тема 7. Машинобудування і металообробка . . . . . . . . . . . 169
Тема 8. Хімічна промисловість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 182
Тема 9. Лісова і деревообробна промисловість . . . . . . . . . 193
4. 4 Усі уроки географії. 9 клас4 Усі уроки географії. 9 клас
Розділ IV. Територіальний поділ України . . . . . . . . . . . . . . . . . 286
Тема 1. Економіко-географічний поділ України . . . . . . . 286
Розділ V. Географія своєї області . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 313
Тема 1. Географічна характеристика своєї області . . . . . 313
5. Як працювати з посібником
Економічна і соціальна географія України досліджує економіко-
географічне і геополітичне положення країни, її адміністративно-
територіальний устрій, характеристику населення. Значне місце
у вивченні цієї дисципліни приділяється географії господарської
діяльності — промисловості, сільському господарству, транспорту,
зовнішньоекономічній діяльності, питанням економічного райо-
нування України, а також екологічному аспекту взаємозв’язків
населення, господарства і довкілля.
Посібник розроблений відповідно до положень нової програми
другої частини курсу «Географія України» (економічна і соці-
альна географія), що затверджена Міністерством освіти і науки
України для загальноосвітніх навчальних закладів. Структура
посібника повторює структуру програми (розділи й теми, прак-
тичні роботи).
Автор пропонує нову активну форму вивчення навчального
матеріалу. Для опрацювання нової теми потрібно не тільки про-
читати підручник, але й виконати завдання, що запропоновані
в тексті підручника та посібника в різних формах. Теоретичні
відомості та практичні завдання — компоненти одного цілого,
що мають на меті ознайомити учнів з новою темою.
Умовно всі завдання можна розподілити на декілька груп.
Завдання першої групи призначені для самостійної роботи над
матеріалом під час вивчення нової теми. Ці завдання виконуються
з відповідною картою атласу чи іншими джерелами інформації
(схема, таблиця, рисунок тощо) або мають творчий характер.
Завдання другої групи пропонують питання краєзнавчого харак-
теру, які дозволять співвідносити матеріал на різних просторових
рівнях — від загальноукраїнського до місцевого. Завдання третьої
групи призначені для початкового закріплення знань за темою та
розширення географічного світосприйняття. За своїм наповнен
ням завдання можуть мати як теоретичний, так і практичний
характер, переважно це завдання за картами атласу, їх можна
6. 6 Усі уроки географії. 9 клас6 Усі уроки географії. 9 клас
використовувати на різних етапах уроку. Вони різноманітні за
змістом, рівнями складності та творчості.
Соціогеографічний практикум — новий тип завдання, основ-
ною метою якого є показати зв’язок матеріалів навчального курсу
з реаліями сучасного життя. Як правило, відповідь на таке питан-
ня не може бути короткою, неповною чи однозначною. Завдання
практикуму — викликати цікавість до проблеми, спонукати до
дискусії, навчити доводити свою точку зору, обґрунтовувати
своє бачення розв’язання проблеми. Завдання соціогеографічного
практикуму розв’язуються в межах навчального курсу та на його
теоретичній базі. Під час виконання завдань соціогеографічного
практикуму рекомендуйте учням скористатися порадами батьків
або інших дорослих.
Для повторення матеріалу розділів (якщо розділ великий за
обсягом, теми згруповані за логічним принципом) пропонуються
питання за чотирма рівнями складності. Ці питання можуть бути
базовими для проведення підсумкового контролю або підготовки
учнів до нього.
У посібнику досить значний за обсягом матеріал статистич-
ного характеру. Особливістю курсу «Економічна та соціальна
географія України» є те, що для вивчення більшості навчальних
тем потрібні нові статистичні дані, які з часом стають застарі-
лими, тому рекомендується використовувати матеріали сайтів
з Інтернету, перш за все сайт Державного комітету статистики
України www.ukrstat.gov.ua. Технологія опрацювання залиша-
ється незмінною, а оновлені статистичні матеріали дозволять
демонструвати учням оперативну інформацію, яка є надзвичайно
важливою в курсі економічної та соціальної географії України.
Незважаючи на те що вчителі будуть користуватися однією
програмою та підручниками, кожен педагог задає індивідуальний
темп і сам визначає обсяг матеріалів, що вивчаються на певному
уроці. Тому автор посібника ставить за мету накопичити матеріал
для роботи на уроці, а кожен учитель самостійно залежно від рів-
ня знань конкретного класу вирішить, як його використовувати.
Наприклад, соціографічні практикуми. Їх можна використати як
творче завдання на етапі підведення підсумку уроку (первинного
закріплення знань або домашнього завдання), за іншим підхо-
дом — як матеріал для мотивації навчальної діяльності, з якої
розпочинається урок.
Матеріали курсу надають дуже широкі можливості для ви-
користання спектру методичних прийомів, які докладно описані
7. 7???????Як працювати з посібником 7Як працювати з посібником
в книзі Садкіної В. І. (101 цікава педагогічна ідея. Як зробити
урок.— Х.: Вид. група «Основа», 2008.— 88 с.— (Серія «Золота
педагогічна скарбниця»)). У книзі зібрані цікаві й оригінальні
педагогічні ідеї та знахідки, які допоможуть учителю географії
зробити уроки ефективним та нестандартним.
У цьому посібнику прописані мета та тип уроку, але вони
теж мають умовно-рекомендаційний характер. Для полегшення
роботи вчителя в посібнику наведені календарне планування кур-
су та схеми типів уроку за методикою технологічних карт. Слід
звернути увагу, що в тих випадках, коли теоретичний матеріал
до уроку досить значний за обсягом і складається з декількох
блоків, вивчення нового матеріалу та його первинне закріплення
проводяться поступово, у кілька етапів, що відображено в роз-
робках уроків.
8. Календарне планування курсу
Урок,
№
Тема Дата
При-
мітки
1 Вступ
Розділ І. Україна на карті світу (3 год)
Тема 1. Економіко-географічне положення України
2 Економіко-географічне положення України (ч. 1)
3 Економіко-географічне положення України (ч. 2)
Тема 2. Адміністративно-територіальний устрій.
Українські історичні землі
4 Адміністративно-територіальний устрій
Розділ ІІ. Населення України (6 год)
Тема 1. Кількість, розміщення і густота населення,
його вікова і статева структура
5 Кількість, розміщення і густота населення,
його вікова і статева структура (ч. 1)
6 Кількість, розміщення і густота населення,
його вікова і статева структура (ч. 2).
Міграції. Діаспора
Тема 2. Національний та етнічний склад населення
7 Національний та етнічний склад населення
Тема 3. Системи розселення і розвиток поселень
8 Системи розселення і розвиток поселень (ч. 1)
9 Системи розселення і розвиток поселень (ч. 2)
Тема 4. Трудові ресурси і зайнятість населення
10 Трудові ресурси і занятість населення
Розділ ІІІ. Господарство (30 год)
Тема 1. Загальна характеристика господарства України
11 Загальна характеристика господарства
України (ч. 1)
9. 9Календарне планування курсу 9Календарне планування курсу
Урок,
№
Тема Дата
При-
мітки
12 Загальна характеристика господарства
України (ч. 2)
Тема 2. Економічний потенціал України
13 Економічний потенціал України
Тема 3. Промисловість: загальна характеристика
14 Промисловість: загальна характеристика
Тема 4. Паливна промисловість
15 Паливна промисловість (ч. 1)
16 Паливна промисловість (ч. 2)
Тема 5. Електроенергетика
17 Електроенергетика
Тема 6. Металургійна промисловість
18 Металургійна промисловість (ч. 1)
19 Металургійна промисловість (ч. 2)
Тема 7. Машинобудування і металообробка
20 Машинобудування і металообробка (ч. 1)
21 Машинобудування і металообробка (ч. 2)
Тема 8. Хімічна промисловість
22 Хімічна промисловість
Тема 9. Лісова і деревообробна промисловість
23 Лісова і деревообробна промисловість
Тема 10. Промисловість будівельних матеріалів
24 Промисловість будівельних матеріалів
Тема 11. Легка промисловість
25 Легка промисловість
Тема 12. Харчова промисловість
26 Харчова промисловість
Тема 13. Сільське господарство
27 Сільське господарство. Загальна характерис-
тика
28 Сільське господарство. Рослинництво
29 Сільське господарство. Тваринництво.
Зональна спеціалізація сільського господарства
10. 10 Усі уроки географії. 9 клас10 Усі уроки географії. 9 клас
Урок,
№
Тема Дата
При-
мітки
30 Аграрні реформи в Україні
Тема 14. Транспорт
31 Транспорт. Загальна характеристика
32 Залізничний та автомобільний транспорт
33 Морський та річковий, повітряний,
трубопровідний транспорт
34 Міжнародні транспортні коридори.
Проблеми та перспективи транспорту України
Тема 15. Соціальна сфера
35 Соціальна сфера (ч. 1)
36 Соціальна сфера (ч. 2)
Тема 16. Україна і світове господарство.
Зовнішні економічні зв’язки
37 Україна і світове господарство.
Зовнішні економічні зв’язки (ч. 1)
38 Україна і світове господарство.
Міжнародна торгівля (ч. 2)
39 Інтеграція України у світове господарство
(ч. 3)
40 Україна і світове господарство.
Зовнішні економічні зв’язки (ч. 4)
Розділ IV. Територіальний поділ України
Тема 1. Економіко-географічний поділ України
41 Поняття «економічний район». Донецький
економічний район
42 Придніпровський економічний район
43 Північно-Східний економічний район
44 Подільський, Причорноморський економічні
райони
45 Столичний економічний район
46 Північно-Західний, Центральний, Карпатський
економічні райони
47 Підсумковий урок за темою «Економіко-
географічний поділ України»
11. 11Календарне планування курсу 11Календарне планування курсу
Урок,
№
Тема Дата
При-
мітки
Розділ V. Географія своєї області
Тема 1. Географічна характеристика своєї області
48 Географічна характеристика своєї області
(ч. 1)
49 Географічна характеристика своєї області
(ч. 2)
50 Географічна характеристика своєї області
(ч. 3)
51 Резерв часу
52 Резерв часу
12. 12 Усі уроки географії. 9 клас12 Усі уроки географії. 9 клас
Типи уроків
Зразки технологічних карт
I. Урок вивчення й первинного закріплення нових знань
Види навчальних занять: лекція, екскурсія, дослідна лабора-
торна робота, навчальний і трудовий практикум.
Мета — вивчення й первинне усвідомлення нового навчального
матеріалу, осмислення зв’язків і відносин в об’єктах вивчення.
Етап уроку
Час,
хв
Прийоми
й методи
Зміст
діяльності
Організація початку уроку
Мотивація навчальної діяльності
Підготовка учнів до засвоєння,
актуалізація опорних знань
Вивчення нового матеріалу
Первинна перевірка засвоєння
знань
Первинне закріплення знань
Контроль і самоперевірка знань
Підбиття підсумків уроку. Реф-
лексія
Інформація про домашнє зав-
дання
II. Урок засвоєння навичок і вмінь
Види навчальних занять: практикум, екскурсія, лабораторна
робота, співбесіда, консультація.
Мета — вторинне осмислення вже відомих знань, вироблення
вмінь і навичок іх застосування.
Етап уроку
Час,
хв
Прийоми
й методи
Зміст ді-
яльності
Організація початку уроку
Мотивація навчальної діяльності.
Визначення меж (можливостей) за-
стосування цих знань: що з їх допо-
могою можна визначити, де застосу-
вати?
13. 13Типи уроків 13Типи уроків
Етап уроку
Час,
хв
Прийоми
й методи
Зміст ді-
яльності
Актуалізація опорних знань та їх
корекція
Пробне застосування знань
Вправи за зразком і в подібних умо-
вах з метою вироблення вмінь безпо-
милкового застосування знань
Вправи з перенесенням знань у нові
умови
Підбиття підсумків уроку. Рефлексія
Інформація про домашнє завдання
III. Урок комплексного застосування знань, умінь,
навичок учнів
Види навчальних занять: практикум, лабораторна робота,
семінар.
Мета — засвоєння вмінь самостійно в комплексі застосовувати
знання, уміння й навички, використовувати їх у нових умовах.
Етап уроку
Час,
хв
Прийоми
й методи
Зміст ді-
яльності
Організація початку уроку
Актуалізація ЗУН, необхідних для
творчого застосування знань
Узагальнення й систематизація
знань і способів діяльності
Засвоєння зразка комплексного за-
стосування ЗУН
Застосування узагальнених ЗУН
у нових умовах
Контроль і самоконтроль знань,
умінь і навичок
Підбиття підсумків уроку. Рефлексія
Інформація про домашнє завдання
IV. Урок узагальнення й систематизації знань
Види навчальних занять: семінар, конференція, круглий стіл.
14. 14 Усі уроки географії. 9 клас14 Усі уроки географії. 9 клас
Мета — засвоєння знань у системі, приведення одиничних
знань у систему.
Етап уроку Час, хв
Прийоми
й методи
Зміст ді-
яльності
Організація початку уроку
Підготовка учнів: повідомлення
теми (проблеми). Узагальнення
окремих фактів, понять, явищ
Повторення й узагальнення
понять і засвоєння відповідної
їм системи знань
Приведення одиничних знань
у систему (самими учнями)
Підбиття підсумків уроку.
Рефлексія
Інформація про домашнє
завдання
V. Урок контролю, оцінки й корекції знань учнів
Види навчальних знань: контрольна робота, залік, колоквіум,
суспільний огляд знань.
Мета — визначення рівня оволодіння знаннями; корекція
знань, умінь, навичок.
Підґрунтям навчально-пізнавальної діяльності учнів є діяль-
ність, спрямована на виконання завдань, що поступово ускладню-
ються, за рахунок комплексного охоплення знань, застосування
їх на різних рівнях.
Етап уроку Час, хв
Прийоми
й методи
Зміст ді-
яльності
Організація початку уроку
Мотивація навчальної діяль-
ності
Перевірка знання фактичного
матеріалу й уміння розкри-
вати елементарні зовнішні
зв’язки в предметах і явищах
Перевірка основних понять
(законів) і вміння самостійно
пояснювати їх сутність, наво-
дити аргументи, приклади
15. 15Типи уроків 15Типи уроків
Етап уроку Час, хв
Прийоми
й методи
Зміст ді-
яльності
Перевірка глибини
осмислення знань та їх
узагальнення
Застосування знань
у стандартних і змінених
умовах
Збирання виконаних завдань,
перевірка, аналіз, оцінювання
Підбиття підсумків уроку.
Рефлексія
Інформація про домашнє
завдання
VI. Комбінований урок
Комбінований урок передбачає досягнення двох або декількох
рівноцінних цілей: засвоєння нових знань і перевірка раніше ви-
вченого матеріалу; засвоєння нових знань і застосування раніше
набутих навичок і вмінь; формування вмінь і навичок та їх за-
стосування на практиці та ін.
Етап уроку Час, хв
Прийоми
й методи
Зміст ді-
яльності
Організація початку уроку
Мотивація навчальної діяль-
ності
Перевірка домашнього зав-
дання
Актуалізація опорних знань
Вивчення нового матеріалу
Первинна перевірка засвоєння
знань
Первинне закріплення знань
Контроль і самоперевірка
знань
Підбиття підсумків уроку.
Рефлексія
Інформація про домашнє зав-
дання
16. Урок 1. Вступ
Мета: дати поняття про предмет економічної й соціальної
географії України, пояснити актуальність курсу; ознайомити
з місцем економічної і соціальної географії в системі геогра-
фічних дисциплін та наук; установити зв’язок економічної та
соціальної географії з іншими науками; навчити сприймати
усні повідомлення, опрацьовувати поданий матеріал, розви-
вати увагу, зосередженість учнів, уміння конспектувати під
час усної розповіді вчителя; виховувати повагу до вітчизняних
економгеографів.
Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових
знань.
Структура уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
ІІ. Вивчення нового матеріалу
ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань
IV. Закріплення знань
V. Домашнє завдання
Матеріали до етапів уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Географія — одна з найдавніших наук на Землі. Мало не всі
куточки нашої планети описано, обчислено й досліджено. Чи
має сенс в епоху комп’ютерів і космічних технологій вивчати
географію?
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Завдання 1. Географічне аудіювання
Примітка. На уроках іноземної мови методичний прийом
аудіювання надзвичайно поширений і застосовується з метою
навчити сприймати та розуміти усне мовлення. Пропонується ва-
ріація з теми — географічне аудіювання. Мета цього методичного
прийому — навчити сприймати усні повідомлення, опрацьовувати
17. 17Вступ 17Вступ
поданий матеріал, розвивати увагу, зосередженість учнів, уміння
конспектувати з усної розповіді вчителя.
Алгоритм застосування цього методичного прийому
• Під час читання тексту перший раз учні записують у стовпчик
нові або важливі поняття, слова, терміни.
• Під час другого читання поряд із поняттями учні записують
короткі пояснення до них.
• Після двох прочитань тексту вчитель пропонує нескладні
питання за текстом.
Завдання курсу
Географія як наука підпадає під дію загальнонаукових тен-
денцій. Природний хід розвитку кожної науки такий: опис —
пояснення — передбачення — керування — створення нових
об’єктів.
Скоріше за всіх ці етапи пройшли науки, які вивчають не-
живу природу. Відкриття закономірностей механіки, наприклад,
дозволяє успішно керувати рухом космічних апаратів, знання
законів хімії привело до створення нових матеріалів, які за
своїми якостями не тільки не поступаються природним, а на-
багато перевершують їх.
Об’єкт вивчення географії складний та різноманітний — це
земна поверхня зі всіма природними та соціальними наповнюва-
чами. Таким чином, по відношенню до економічної та соціальної
географії (об’єктом вивчення якої є господарство та населення
України), будемо розв’язувати такі загальнонаукові завдання.
Перше — опис. Ми дізнаємося про багато фактів, нові по-
няття, соціальні та економічні закони, наприклад: що називають
природним приростом населення, які народи живуть у нашій
країні, яка структура господарства, яку продукцію виробляють
машинобудівні підприємства.
Друге завдання — перейти до пояснення процесів, явищ,
що відбуваються в суспільстві та економіці, наприклад: чому
зменшується кількість населення, як формувалась українська
діаспора, чому донецьке вугілля має високу собівартість.
Набагато складніше наступне завдання — географічний про-
гноз, або передбачення: яке майбутнє (або які його варіанти)
можливе для тієї або іншої галузі господарства, території тощо.
Наприклад, яке значення для легкої промисловості матимуть
заходи із захисту вітчизняних виробників або для харчової про-
мисловості — заборона імпорту деяких продуктів харчування.
18. 18 Усі уроки географії. 9 клас18 Усі уроки географії. 9 клас
Іноді наслідком розв’язання цього завдання є обмеження розвитку
об’єкта, наприклад заборона будівництва АЕС у Криму.
Ще складніше завдання — керування географічними об’єк
тами. Чи можна, наприклад, стримати зростання великих міст
або відродити шахтарські селища в Донбасі? У розв’язанні цього
завдання треба брати до уваги внутрішні закономірності, що
слабко вивчені, тому зовнішніми зусиллями далеко не завжди
можна змінити ситуацію.
Створення нових об’єктів із заздалегідь заданими властивос-
тями — одне з найбільш складних завдань будь-якої науки. Не
завжди розв’язання подібних завдань є раціональним. Чи можна
з упевненістю сказати, що будівництво каскаду гідроелектростан-
цій на Дніпрі було вдалим рішенням? Виробіток електроенергії
ГЕС незначний, а водоймища займають величезні площі, під водою
залишилися міста, села, родючі ґрунти. Одне з найскладніших
питань, що виникають під час розв’язання цього завдання, —
вибір місця для нового об’єкта.
У рамках шкільного курсу можливо розв’язувати тільки по-
чаткові завдання (описати, пояснити, частково прогнозувати), але
географія як наука покликана допомагати суспільству долати ті чи
інші конкретні проблеми, тобто виконувати прикладні завдання.
Питання до тексту. Які загальнонаукові завдання стоять
перед географією? Що є об’єктом вивчення економічної і со-
ціальної географії? Приведіть приклади опису в географії. Чим
відрізняється пояснення від передбачення? В чому складність
керування географічними об’єктами? Приведіть приклади ство-
рення нових географічних об’єктів. Які завдання ми будемо
розв’язувати в рамках шкільного курсу?
2-й варіант вивчення нового матеріалу
Запропонуйте учням скласти таблицю у зошиті і заповнювати
її прикладами загальногеографічних завдань курсу впродовж
навчального року.
Тема курсу
Приклади загальногонаукових завдань
опис пояснення
передба-
чення
керуван-
ня
створен-
ня нових
об’єктів
Населення
Господарство
Територіаль-
ний поділ
19. 19Вступ 19Вступ
ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань
Завдання 2. Прослухайте пояснення вчителя за темою «Еко-
номічна і соціальна географія в системі наук». Зобразіть у ви-
гляді схеми або малюнка «дерево географії». Науки про Землю
будуть корінням древа, стовбур — іншими підрозділами фізичної
географії (пригадайте, які підрозділи фізичної географії вивчали
впродовж минулого року), крона — економічною і соціальною
географією. Гілки крони становитимуть частини економічної
і соціальної географії. Подумайте, які з наук доречно зобразити
у вигляді ліан (виноградної лози), що переплітаються з кроною
дерева, але не з корінням.
Економічна і соціальна географія в системі наук
Географія розглядає природне середовище з погляду ді-
яльності людей, оцінює можливості використання природних
ресурсів. Економічна географія досліджує різноманітні види
господарської діяльності. Економічна і соціальна географія не
може обійтися без пізнання людини й суспільства в цілому. Тер-
мін «економіка» — грецького походження і буквально означає
«вміння вести господарство, господарювати», а латинське слово
«sосіеtas» перекладається як «суспільство». Таким чином, еконо-
мічна і соціальна географія — наука, що вивчає закономірності
формування, розвитку та розміщення населення і господарства
країни. У рамках економічної і соціальної географії виділяють
економічну географію (географію промисловості, сільського гос-
подарства, транспорту), соціальну географію (інфраструктуру),
географію населення (у тому числі демографію та етнографію),
політичну географію, медичну географію тощо.
Економічна і соціальна географія тісно пов’язана з багатьма
суспільними і природничими науками. Простежується зв’язок
географії з історією, правознавством, геополітикою. Фізична гео-
графія (насамперед географія природних ресурсів) є фундаментом
для розвитку економічної і соціальної географії. Науки про Землю
(геологія, тектоніка, геоморфологія тощо) пояснюють походження
й розміщення корисних копалин, що є сировинною базою для роз-
витку багатьох галузей промисловості. Закономірності розвитку
сільського господарства можна пояснити, тільки скориставшись
знаннями кліматології, ґрунтознавства, ландшафтознавства. Для
розміщення транспортних магістралей важлива геоморфологія
(розміщення форм рельєфу та їхня характеристика), гідрографія
тощо. В економічній географії дуже важливим є екологічний ас-
20. 20 Усі уроки географії. 9 клас20 Усі уроки географії. 9 клас
пект — взаємозв’язки населення, господарства і навколишнього
середовища. Наука про взаємозв’язки організмів і утворених
ними угрупувань з довкіллям називається екологією.
IV. Закріплення знань
Завдання 3. За розповіддю вчителя складіть питання про ві-
тчизняних економгеографів.
Вітчизняні вчені-економгеографи
Одним із засновників української економічної географії
був Павло Платонович Чубинський (1839–1884). Він закінчив
Петербурзький університет. Брав участь в експедиції імпера-
торського Російського географічного товариства, яка вивчала
етнографію та статистику України, Білорусії та Молдавії, і видав
у 1872–1878 рр. на основі зібраного матеріалу наукові праці. За
ініціативи П. П. Чубинського було створено Південно-Західний
відділ імператорського Російського географічного товариства
(попередник Українського географічного товариства), де він був
науковим секретарем та віце-президентом. П. П. Чубинський був
знаним українським патріотом, прихильником національного
відродження України, автором офіційно визнаного українського
гімну «Ще не вмерла України».
Вагомий внесок в українську географію зробив відомий вчений
Степан Львович Рудницький (1877–1937). С. Л. Рудницький —
географ широкого профілю, автор багатьох оригінальних наукових
праць з проблем фізичної та соціально-економічної географії Укра-
їни, академік АН України. Він був автором підручника з геогра-
фії України. Працював у вузах Львова, Кам’янця-Подільського,
Відня, Праги, Харкова. На запрошення українського уряду
повернувся із-за кордону та організував у Харкові Український
науково-дослідний інститут географії та картографії, був його
першим керівником. С. Л. Рудницький отстоював незалежність
України, її історії, займався популяризацією українознавства,
був репресований і загинув на Соловках.
Загальновизнаним дослідником з економічної географії був
Костянтин Григорович Воблий (1876–1947) — академік АН Укра-
їни. Працював у вузах Києва, був віце-президентом АН України,
директором інституту економіки. К. Г. Воблий був автором одного
з перших підручників з економічної географії України (1922),
який витримав п’ять видань.
21. 21Вступ 21Вступ
Автором багатьох праць з географії України був Олексій
Тимофійович Діброва (1904–1974). Він працював у ряді вузів
Харкова, Києва, Ленінграда, завідував кафедрою економічної
географії Київського педагогічного інституту, потім Київського
університету. Автор підручників з географії України для серед-
ніх шкіл та ВНЗ.
V. Домашнє завдання
Читати відповідний матеріал підручника.
22. Розділ І
Україна на карті світу
Тема 1. Економіко-географічне
положення України
Урок 2. Економіко-географічне положення
України (частина 1)
Мета: охарактеризувати місце України на політичній карті
Європи і світу та економіко-географічне положення країни; по-
яснити геополітичне положення України, його позитивні та не-
гативні риси; розвивати навички роботи з нетекстовими формами
інформації — схемами та картами, уміння синтезувати висновки,
користуючись декількома джерелами інформації; виховувати
цікавість до роботи з додатковими джерелами інформації, па-
тріотичні почуття та гордість за свою країну.
Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових
знань.
Структура уроку
І. Актуалізація опорних знань
ІІ. Вивчення нового матеріалу
ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань
IV. Закріплення знань
V. Контроль та самоперевірка знань
VI. Домашнє завдання
23. 2323Розділ І. Україна на карті світу
Матеріали до етапів уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Що вивчає економічна та соціальна географія України?
2. Які основні завдання курсу?
3. Яке місце посідає цей курс у системі наук?
4. Назвіть провідних учених-економгеографів України.
ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Поняття про економіко-географічне положення країни
Учені називають географію «наукою про місце». У цьому
нестандартному визначенні закладено глибокий зміст. Кожний
географічний об’єкт на земній поверхні має своє індивідуальне
місце (місце розташування).
Розміщення об’єктів на земній поверхні можна охарактери-
зувати двома способами:
1. За їхніми географічними координатами відносно градусної
сітки; при цьому положення об’єктів (моря, річки, гори тощо)
визначається чітко й однозначно, кожний об’єкт має власні
координати — широту й довготу. Таке розміщення об’єкта
є відносно постійним і називається фізико-географічним.
Головні об’єкти подібної характеристики — об’єкти природи:
моря, річки, природні зони, гори, рівнини.
2. За характером сусідства — просторового відношення об’єкта
до інших. У цьому випадку характеристика положення
об’єкта може бути не дуже чіткою і навіть неоднозначною.
Об’єктами цієї характеристики є суспільні та господарські
утворення. Таке розміщення об’єктів можна назвати суспільно-
географічним. Положення міст, регіонів, країн оцінюють
як «надзвичайно вигідне», «дуже вигідне», «вигідне або
сприятливе», «відносно сприятливе», «малосприятливе або
невигідне». Кожна така оцінка притаманна конкретному
виду положення. За одними видами суспільно-географічне
положення може бути «дуже вигідним», за іншими — «не-
вигідним».
Існує кілька видів суспільно-географічного положення, ми
розглянемо головні з них: економіко-географічне та політико-
географічне (або геополітичне). Політико- та економіко-
географічне положення дуже пов’язані між собою. Наприклад,
під час військових дій або іншої напруженої політичної ситуації
24. 24 Усі уроки географії. 9 клас24 Усі уроки географії. 9 клас
підприємства не мають змоги працювати. Таким чином, безпека
й робота всіх економічних об’єктів (заводи, порти, транспортні
шляхи, готелі, магазини, ресторани та ін.) залежить від політич-
ного становища країни (та країн-сусідів). Тому понад усе у світі
цінують політичну стабільність, вона є запорукою економічного
розвитку держави.
У географії для розуміння особливостей положення країн,
районів і міст використовують різні рівні (масштаби) оцінок:
«макро», «мезо» і «мікро» (із грецької — великий, середній,
малий). Макро — увесь світ, мезо — група країн, мікро — країна
або її частина. Характеризувати географічне положення України
ми будемо на мезо- і мікрорівнях.
Положення України стосовно інших країн (не тільки прикор-
донних), центрів економіки, культури, основних транспортних
шляхів характеризує її геополітичне та економіко-географічне
положення.
ЕГП значною мірою визначається транспортно-географічним
положенням, тобто транспортними можливостями господарських
зв’язків.
Геополітичне та економіко-географічне положення — категорії
непостійні, вони змінюються з часом відповідно до історичної
ситуації.
Питання до тексту. Характеристику яких об’єктів дає
фізико-географічне і суспільно-географічне положення? Поясніть,
чому характеристики фізико-географічного положення є відносно
постійними й однозначними? Чому економіко- та геополітичне
положення мають неоднозначні і непостійні характеристики?
Чим важлива політична стабільність країни? Наведіть приклади,
які демонструють зв’язок між економіко-географічним та гео-
політичним положенням країни.
Завдання 5. Порівняйте площу України з площею найбіль-
ших держав Європи. Яке місце за площею посідає Україна серед
європейських держав? Прорангуйте (від більшого до меншого)
наведені європейські країни за площею: Іспанія — 505 тис. км2
,
Італія — 301 тис. км2
, Німеччина — 357 тис. км2
, Польща —
313 тис. км2
, Франція — 544 тис. км2
, Швеція — 450 тис. км2
.
25.
26.
27. 2727Розділ І. Україна на карті світу
ІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Економіко- та геополітичне положення (ЕГПП)
Надзвичайно важливим для економіко- та геополітичного
положення країни є характеристика її сусідів першого порядку,
тобто тих, хто безпосередньо з нею межує. Від цих країн у пер-
шу чергу залежить її територіальна цілісність, непорушність
кордонів, можливість взаємодії із зовнішнім світом. Економічне
співробітництво таких сусідів є особливо вигідним через тери-
торіальну близькість і відсутність третьої сторони у взаєминах.
Одним із факторів посилення сучасної інтеґрації в Европі стає
транскордонне співробітництво, у якому Україна бере активну
участь. Разом з тим війни починаються найчастіше теж між су-
сідніми країнами. Внутрішні конфлікти відбиваються за кордоном
у вигляді напливу біженців, погіршення соціально-економічної
ситуації і зв’язків з іншими державами.
IV. Закріплення знань
Важливою характеристикою ЕГПП є кількість сухопутних
сусідів держави. Україна має сім сусідів першого порядку (Росія,
Білорусь, Молдова, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина).
З Білоруссю межують п’ять країн, а з Молдовою — дві. Велика
кількість сусідів позитивно характеризує ЕГПП країни, оскільки
вона має багато варіантів організації зовнішніх контактів. При
цьому ускладнення у відносинах з одним сусідом може компен-
суватись в інших напрямках.
Велике значення мають також сусіди другого порядку. Вони
часто врівноважують вплив сусідів першого порядку. Країни-
сусіди другого порядку не мають спільних кордонів і реалізують
своє сусідство через державу, що межує з кожною із них. До
сусідів України другого порядку належать Німеччина, Австрія,
Чехія, Болгарія, Грузія, Казахстан та інші країни. Через вели-
кі розміри і видовженість території Росії багато сусідів другого
порядку значно віддалені від України, не мають з нею навіть
регіональної спільності.
Наявність у держави морського кордону вимагає відповідного
аналізу. Вплив морського сусіда відчувається значно менше, ніж
сухопутного (більша відокремленість, послаблення позитивних
і негативних властивостей безпосереднього сусідства).
Для ЕГПП країни важливо також з’ясувати, до одних з нею чи
до різних економічних, військово-політичних союзів і релігійних
28. 28 Усі уроки географії. 9 клас28 Усі уроки географії. 9 клас
угруповань входять її сусіди. Спільна участь у таких структурах
сприяє конструктивній взаємодії країн, тобто є позитивною рисою
геополітичного положення. А належність до різних угруповань
обмежує можливості співробітництва із сусідами, що негативно
позначається на характері геополітичного положення.
Надзвичайно важливе значення для зовнішньоекономічного
і політичного співробітництва України мають країни Західної
Європи. 27 країн цього регіону об’єднані в міждержавне угрупо-
вання — Європейський союз (ЄС). ЄС — найбільш розвине інте-
граційне об’єднання світу, яке має значний політичний вплив,
могутній науковий та економічний потенціал, єдину стабільну
грошову одиницю.
Після розпаду СРСР колишні радянські республіки (крім
Естонії, Латвії, Литви) сформували Співдружність Незалежних
Держав (СНД). Метою країн Співдружності було налагодження
економічних зв`язків між незалежними державами на рівно-
правній основі. З цією метою держави підписали Договір про
економічний союз країн СНД. Україна ввійшла до цього союзу
на правах так званого асоційованого члена, тобто зі згодою брати
участь лише в тих проектах Економічного союзу, які не обмежу
ють її прав.
Велике значення у формуванні ЕГПП України має Росія,
що є однією з країн з потужним економічним і політичним по-
тенціалом, джерелом паливно-енергетичних ресурсів, країною,
яка експортує та імпортує продукцію у великих масштабах.
Наявність тісного економічного, соціального і культурного спів-
робітництва, а також входження до СНД і спільних асоціацій
(Чорноморське Економічне Співробітництво) дають підставу
розглядати Росію як дружню країну. В той же час існують
політичні, економічні та інші розбіжності між українською
і російською державами.
Проміжне положення держави у військово-політичній про-
тидії оцінюється як несприятливе, оскільки загроза небезпеки
має місце з обох боків. У військово-політичному плані Україна
теж займає проміжне положення між Росією та країнами НАТО.
Воно характеризується негативно, бо існує можливість загострен-
ня протистояння між сторонами. Україна протягом останнього
десятиріччя дотримувалася нейтральної політики відносно
військово-політичних блоків, які, до речі, оточують нашу країну:
на заході — НАТО, на сході і півночі — Організація колективної
безпеки країн СНД. Нині Україна активно співпрацює з НАТО
29. 2929Розділ І. Україна на карті світу
(Організація Північноатлантичного договору) і заявила про намір
у перспективі увійти до його складу.
Геополітичне значення сусідньої країни неможливо правильно
оцінити без урахування історичного фактора. Так, особливість
і пріоритет українсько-російських і українсько-польських від-
носин значною мірою визначаються тим, що Україна в минулому
входила до складу Росії та Польщі. Ще довго серед інших сусідів
Україна виділятиме Росію, Білорусь і Молдову як колишні респу-
бліки СРСР за значною інтенсивністю політичних, економічних,
соціальних та етнічних зв’язків з ними.
Одним з параметрів ЕГПП є довжина кордону між державами,
що межують. Загальна протяжність державних кордонів України
майже 7590 км, з них на морські кордони припадає 1959 км.
Чим більша довжина кордону, тим ширше фронт взаємодії країн,
тобто їх взаємовплив. За цим показником серед сусідів України
першого порядку виділяється Росія (38 % довжини сухопутного
кордону України). Досить велику довжину мають кордони з Бі-
лоруссю, Молдовою, Румунією та Польщею.
V. Контроль та самоконтроль знань
Завдання 7. Користуючись картою атласу, назвіть держави,
що є сусідами першого порядку. Поясніть поняття «сусідство
першого порядку», «сусідство другого порядку».
Завдання 8. Користуючись атласом та довідковими матеріа-
лами, назвіть, які з країн, що межують з Україною, є членами
Європейського Союзу. Коли вони приєдналися до ЄС? У чому
полягає важливість знань про участь сусідніх держав у блоках
та угрупованнях?
Завдання 9. Користуючись атласом та довідковими матері-
алами, назвіть, які з країн, що межують з Україною, входять
до СНД?
Завдання 10. За картою атласу („Формування території
України”) назвіть, які території України входили до складу
інших сусідніх держав упродовж ХХ століття? Коли вони були
возз’єднанні з українськими землями?
Завдання 11. За фізичною картою України порівняйте лінію
кордону Україна — Румунія та кордону Україна — Білорусь:
1. Визначте види кордонів (сухопутний, морський).
30. 30 Усі уроки географії. 9 клас30 Усі уроки географії. 9 клас
2. Обчисліть довжину кордонів. Який кордон більш довгий і на
скільки?
3. По яких природних об’єктах прокладений кордон? Чи пере-
шкоджають вони зв’язкам між державами?
4. З якою державою в України по лінії кордону існують більш
сприятливі можливості для: прикордонної торгівлі, культур-
них зв’язків близькоспоріднених етнічних груп, контактів
родичів, якісного прикордонного контролю, будівництва до-
ріг, улаштування митних постів тощо.
VI. Домашнє завдання
Читати підручник. Виконати завдання 12.
Завдання 12. Водами яких морів омивається територія Укра-
їни? Користуючись картами атласу, назвіть морських сусідів
України. З якими державами наша країна має одночасно морські
і сухопутні кордони?
В аналізі ЕГПП слід ураховувати релігійні чинники. Україна
є переважно християнською державою і розташована серед країн
християнського світу. Особливість її положення полягає в тому,
що східний і північний сусіди належать до православних країн,
а в західних провідну роль відіграє католицька церква. В цілому
через християнство Україна має духовну спільність з основними
цивілізованими державами світу, на її ЕГПП позитивно впливає
християнське оточення.
Урок 3. Економіко-географічне положення
України (частина 2)
Мета: продовжити характеристику економіко-географічного
положення України; пояснити особливе значення для України
транзитних перевезень; формувати навички роботи з картами
атласу, контурними картами, вміння аналізувати позитивні та
негативні риси економіко- та політико-географічного положення;
виховувати акуратність та зосередженість під час роботи з кон-
турними картами, аналітичні здібності учнів.
Тип уроку: урок засвоєння навичок та вмінь.
31. 3131Розділ І. Україна на карті світу
Структура уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
ІІ. Вивчення нового матеріалу
ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань
IV. Закріплення знань
V. Домашнє завдання
Матеріали до етапів уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Соціогеографічний практикум
Проведіть оцінку геополітичного положення України.
За матеріалами періодичної преси та інформаційних теле-
візійних передач складіть географію поїздок, офіційних візитів
перших осіб держави. З якими країнами Україна підтримує
дружні відносини? Який господарський потенціал цих країн?
За картою «Зовнішні економічні зв’язки» атласу визначте, чи
існують економічні зв’язки між цими країнами й Україною.
Проаналізуйте кілька передач інформаційного плану різних
телевізійних каналів. Новини яких країн подаються в першу
чергу? Про що свідчать ці факти в аспекті геополітики?
ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Транспортно-географічне положення України.
Міжнародні транспортні коридори
Матеріали про міжнародні транспортні коридори подані в цій
темі на розсуд учителя. Якщо за браком часу або за інших при-
чин учитель не встигає розглянути подану інформації, то під час
вивчення транспортного комплексу можна зосередитись на них
більш детально.
Дуже важливі характерні риси ЕГПП України визначаються
в проміжному (транзитному) положенні країни. Воно дає країні
деякі економічні переваги. Транзитне розташування держави сти-
мулює широке міжнародне використання її шляхів сполучення,
трубопроводів, портів, станцій, обслуговуючих виробництв тощо.
Це дає можливість отримати додаткові кошти і робочі місця. Укра-
їна розташована між державами Західної і Центральної Європи
з одного боку та Росією і Казахстаном з іншого. Перші мають
досить бідні мінеральні і лісові ресурси, а другі є величезними
32.
33. 3333Розділ І. Україна на карті світу
тужний транзитний потенціал. Серед європейських країн Україна
посідає трете місце за обсягами транзиту, а в межах СНД поділяє
лідерство з Росією. Цьому сприяє вигідне географічне положення
та розгалужена мережа всіх видів транспорту.
ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань
Завдання 13. Дайте характеристику транспортно-географічного
положення України. Країни яких регіонів (див. рис. с. 35) можуть
скористатися транспортними «коридорами», прокладеними на
території України?
У 1996 р. було підписано угоду про створення Європейсько-
Азіатських транспортних коридорів. Під транспортним коридо-
ром треба розуміти якийсь певний напрямок, у якому різними
видами транспорту перевозяться вантажі в поліпшених умовах
(сучасні магістралі, наявність інфраструктури, тобто міст для
відпочинку та харчування водіїв, бензоколонок, ремонтних май-
стерень тощо). В межах цієї угоди з 1996 р. працює автомобільна
поромна переправа Іллічівськ — Поті (планується продовжити
до Тбілісі і Баку), а з 1998 р. залізнична поромна переправа
Іллічівськ — Батумі.
Завдання 14. Які трубопроводи проходять територією Украї-
ни? За допомогою карти «Транспортна система» атласу визначте,
скільки залізничних переходів є на кордонах України. Які річкові
магістралі відіграють роль транзитних? Які порти розташовані на
берегах Чорного й Азовського морів? Зробіть висновок. Назвіть
країни, які виходять до берегів Чорного та Азовського морів.
Територією яких країн протікає Дунай?
У березні 1998 р. Постановою Кабінету Міністрів України за-
тверджено “Програму створення і функціонування національної
мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК)”.
Програма створення та розвитку МТК передбачає:
1) взаємодію всіх видів транспорту (насамперед автомобільного,
залізничного та водного) у конкретному напрямку;
2) наявність інфраструктури щодо їх обслуговування;
3) наявність значних коштів (на реконструкцію та створення
магістралей, підтримання їх у належному стані та ін.);
4) значну організаційну роботу.
Цією програмою передбачено участь вітчизняного транспорту
в системі МТК: у так званих Крітських коридорах № 3, 5, 9,
34. 34 Усі уроки географії. 9 клас34 Усі уроки географії. 9 клас
а також МТК Балтійське море — Чорне море (або Ґданськ — Одеса)
та МТК під назвою «ТRАСECА» (Європа — Кавказ — Азія).
До речі, тільки один МТК № 9 Александруполі (Греція) —
Гельсінкі (Фінляндія) перетинає територію нашої країни, а інші
(№ 3 Берлін (Німеччина) — Київ та № 5 Трієст (Італія) — Львів)
завершуються в Україні. Брати участь в МТК № 7 Реґенсбурґ
(Німеччина, місто з якого починається судноплавство на Ду-
наї) — гирло Дунаю Україна змогла тільки за умови будівництва
власних виходів з гирла Дунаю до Чорного моря. Як відомо,
мілководне Кілійське гирло не дозволяло великим суднам про-
ходити в Чорне море.
Південну частину України омивають води Чорного та Азов-
ського морів, а на крайньому південному заході вона виходить до
нижнього Дунаю — другої за довжиною після Волґи ріки Європи.
Через практично незамерзаючі порти Чорного та Азовського морів
і Дунаю здійснюються воднотранспортні зв’язки з багатьма кра-
їнами. Дунай і його судноплавні притоки протікають територією
семи європейських країн.
Завдання 15. Що називають транспортними коридора-
ми? Чим вони відрізняються від звичайних магістралей? Які
умови дозволяють Україні брати участь у програмі створення
і забезпечення функціонування МТК? Поясніть, чому участь
у цій програмі вигідна для України? Назвіть МТК, які проходять
територією України. Яке значення для економіки України має
вихід до морів? Назвіть річки України, які виконують транзитні
функції.
Маршрути МТК:
1-й: Ґданськ — Варшава — Мінськ — Москва;
2-й: Берлін — Варшава — Мінськ — Москва;
3-й: Берлін — Дрезден — Львів — Київ;
4-й: Прага — Будапешт — Бухарест — Софія — Александрупо-
ліс — Стамбул;
5-й: Трієст — Любляна — Будапешт (Братислава) — Львів;
6-й: Ґданськ — Варшава — Краків;
7-й (водний Дунаєм): Відень — Братислава — Будапешт — Бел-
ґрад — Рені — Ізмаїл — Усть-Дунайськ;
8-й: Тірана — Софія — Бурґас—Варна;
9-й: Гельсінкі — Санкт-Петербурґ — Мінськ — Москва — Київ —
Одеса (Кишинів) — Дімітровґрад — Александруполіс.
35. 3535Розділ І. Україна на карті світу
Схема дев’яти кріт ьких міжнародних транспортних
коридорів у залізничному сполученні
Завдання 16. Користуючись картами атласу та картою тран-
спортних коридорів, запропонуйте маршрут для перевезення
вантажу між містами Європи:
1. Прага — Кишинів
2. Гельсінкі — Братислава
3. Любляна — Вільнюс
4. Берлін — Бухарест
5. Київ — Софія
IV. Закріплення знань
Практична робота 1. Визначення позитивних і негативних
рис економіко-географічного та геополітичного положення Укра-
їни. Проведення на контурній карті лінії державного кордону
України з нанесенням назв країн, з якими вона межує
1. Заповніть таблицю.
36. 36 Усі уроки географії. 9 клас36 Усі уроки географії. 9 клас
Риси ЕГПП (на
розсуд учителя)
Позитивні Негативні
2. Проведіть на контурній карті лінію державного кордону й під-
пишіть назви країн, з якими межує Україна.
V. Домашнє завдання
Читати матеріал підручника. Виконати завдання соціогеогра-
фічного практикуму.
Соціогеографічний практикум
Уявіть, що ви — співробітник невеликої приватної компанії,
яка займається туристичним бізнесом. До вас звертається клієнт,
який має невелику суму грошей і не хоче багато витрачати на
дорогу (мається на увазі поїздка до сусідньої держави 1–2 по-
рядку, максимум 3-го).
Ваше завдання: уважно вислухавши побажання клієнта, по-
рекомендувати йому, до якої країни відправитися. Поясніть свої
рекомендації.
Варіант І
1. Поїздка з метою відпочинку (умови клієнта: тепле море, гарні
пляжі, сонце, недороге харчування, сервіс).
2. Комерційна поїздка за автомобілем, який був у користуван-
ні.
Варіант ІІ
1. Поїздка з метою відпочинку (невисокі гори, м’який клімат,
архітектура середньовіччя).
2. Поїздка з метою навчання (мовна практика з німецької).
Тема 2. Адміністративно-територіальний
устрій. Українські історичні землі
Урок 4. Адміністративно-територіальний устрій
Мета: дати поняття про адміністративно-територіальний устрій
України та українські історичні землі; ознайомити з історико-
37. 3737Розділ І. Україна на карті світу
географічним оглядом адміністративно-територіального поділу
України; охарактеризувати й оцінити сучасний адміністративно-
територіальний поділ та його сучасні зміни; розвивати навички
роботи з картою, називати етапи формування території України,
показувати на карті області та АР Крим; виховувати акуратність
та зосередженість під час роботи з контурними картами, ціка-
вість до теми.
Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових
знань.
Структура уроку
І. Перевірка домашнього завдання
ІІ. Вивчення нового матеріалу
ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань
IV. Закріплення знань
V. Домашнє завдання
Матеріали до етапів уроку
І. Перевірка домашнього завдання
(соціографічного практикуму)
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Українські історичні землі
Значні розміри території України і тривалий історичний роз-
виток зумовили виникнення етнічних земель і етнографічних
районів. За цими землями закріпились історичні назви. Землі
мають різні розміри, у багатьох із них одні території включа-
ють у себе інші. Причинами формування таких земель стали
відмінності:
• природних умов;
• характеру і видів господарської діяльності;
• особливостей побуту і традицій;
• національної самосвідомості;
• політичної орієнтації.
Етнічні землі не мають чітко виражених кордонів, в історії
відомі випадки, коли площі етнічних земель могли збільшува-
тися або скорочуватися. Кордони етнічних земель не збігаються
з кордонами сучасних адміністративних одиниць. У дослідників
немає єдиної думки з приводу історико-географічного поділу
38. 38 Усі уроки географії. 9 клас38 Усі уроки географії. 9 клас
території України. Розгляньмо великі етнічні землі за класифі-
кацією відомого географа Ф. Д. Заставного.
Запоріжжя — територія південної і південно-східної частини
України. Ці землі в ХVІ–ХVIIІ ст. належали Запорозькій Січі
й охоплювали територію сучасних Дніпропетровської, значну
частину Запорізької та Кіровоградської, Черкаської і частково
Херсонської, Миколаївської, Донецької та Луганської областей.
Причорноморський район у центральній частині називався Ново-
росією (цей район багато в чому збігається з Таврією). Слобідська
Україна (Слобожанщина) займає територію сучасних Харківської,
частково Сумської і Луганської областей. З другої половини
XVI ст. на цих землях, щоб уникнути національного гніту Речі
Посполитої, почали селитися українські селяни і козаки із за-
ходу та центральних частин України.
Територія сучасних Львівської, Івано-Франківської, Терно-
пільської областей отримала назву Галичини. У середині XII ст.
тут існувало Галицьке, а пізніше Галицько-Волинське князівство
зі столицею Галич. Південна частина Івано-Франківської області
має назву Покуття (кут Галичини). Назва Волинь пішла від на-
зви стародавнього міста (уперше згадується в 1018 р.) Волинь
(Велинь), яке розташоване поблизу Володимир-Волинського.
Волинь і Полісся включають північно-західну частину України
(сучасні Волинська, Рівненська, Житомирська області й північна
частина Тернопільської). Землі західної частини Волині разом із
Галичиною до об’єднання українських земель входили до складу
Польщі й називалися Західною Україною.
На крайньому заході знаходиться Закарпаття (Закарпатська
область). У межах Чернівецької області виділяють Північну
Буковину (її західну частину), у східній частині знаходиться
Бессарабія. До Бессарабії належать південна і західна части-
ни Одеської області. На південний схід від Галичини і Волині
простягнулося Поділля, що включає територію Хмельницької
і Вінницької областей. Поділля межує з Руссю (Київщина), до
якої входять Київська і частково Черкаська області.
Після Андрусівського договору 1667 р. Україну було поді-
лено на Правобережну і Лівобережну (інакше — Гетьманщина)
частини.
Етнографічні райони склалися в Карпатах. Гуцульщина (Вер-
ховина) розташована в крайній південно-східній частині Карпат.
Бойківщина знаходиться в середньогірських районах Львівської
та Івано-Франківської областей.
39. 3939Розділ І. Україна на карті світу
Питання до тексту. Що називають етнічними землями? ет-
нографічними районами? Чому в Україні багато етнічних земель?
Назвіть етнічні землі Лівобережжя і Правобережжя. Чому і де
формуються етнографічні райони? До яких історичних (етнічних)
земель належить ваш край? З якого часу відома назва історичної
землі? Які особливості цієї історико-географічної області? Тери-
торію яких областей займає ця історична земля?
ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань
Завдання 17. Географічне аудіювання
1. Історико-географічний огляд адміністративно-
територіального поділу України
24 серпня 1991 року Верховна Рада проголосила незалежність
України. Наша країна з цього часу стала існувати як самостійна
держава.
Формування території України — тривалий, багатовіковий
і драматичний процес. Кордони Української держави неоднора-
зово змінювалися, деякі частини країни входили до складу інших
держав, тому адміністративний поділ — поняття динамічне,
згодом він може зазнавати змін (як у розмірах частин країни,
так і в назвах одиниць).
Так, у дореволюційні роки на території тієї частини Украї-
ни, що входила до складу царської Росії, було дев’ять губерній,
об’єднаних у три великих регіони: Південно-Західний край (По-
дільська, Волинська, Київська губернії), Лівобережна Україна
(Полтавська, Чернігівська, Харківська губернії) і Новоросія
(Єкатеринославська, Таврійська, Херсонська губернії). Губернії
у свою чергу поділялися на повіти. А велика частина Східної
Галичини, що входила до складу Австро-Угорщини, а потім
Польщі, поділялася на воєводства і повіти. Упродовж тривалого
часу українські землі входили до складу Радянського Союзу.
УРСР була розділена на 25 областей.
Після 1954 р. територія нашої країни незмінна. (За Гель-
сінкською угодою 1975 р. державні кордони в Європі визнано
непорушними.)
Питання до тексту. До складу яких країн входили українські
землі? Які адміністративні одиниці були на східних та західних
землях України в минулі роки? Яку історично-адміністративну
«адресу» має ваш край?
40.
41. 4141Розділ І. Україна на карті світу
Приклад ментальної карти України
Сумська
Харківська
Луганська
Донецька
Чернігівська
Полтавська
Дніпропет
ровська
Запорізька
АРК
Херсонська
Київська
ЖитомирськаВолинська
Львівська
Івано-
Франківська
Закарпатська
Чернівецька
Одеська
V. Домашнє завдання
Завдання 19. Це завдання може стати матеріалом для створен-
ня карток. Дайте учням завдання за прикладом зробити картки
для індивідуального опитування учнів.
1. За адміністративною картою визначте, яка область з назва-
них пар знаходиться північніше: Тернопільська чи Донецька,
Львівська чи Харківська, Волинська чи Чернігівська.
2. Яка область розташована східніше: Сумська чи Запорізька,
Рівненська чи Чернівецька, Полтавська чи Дніпропетров-
ська?
3. Контури яких областей зображено на малюнку? Напишіть
їхні назви. Які з цих областей є прикордонними?
![УДК 91
ББК 74.262.6
C 14
УДК 91
ББК 74.262.6
У посібнику представлені розробки всіх уроків географії в 9 класі
за програмою 12-річної школи. Грамотно визначені мета і тип уроку,
використання сучасних методів і прийомів роботи, велика кількість
оновленої статистичної інформації, практична спрямованість — усе це
відрізняє посібник від традиційних планів-конспектів.
Для вчителів географії.
ISBN 978-611-00-0143-4.
© Садкіна В. І., 2009
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2009
ISBN 978-611-00-0143-4
C14
Садкіна В. І.
Усі уроки географії. 9 клас. — Х.: Вид. група «Основа»,
2009. — 320, [2] с.: іл., табл. — (Серія «12-річна школа»).
Серія «12-річна школа»
Заснована 2004 року]()