3. 3
Зміст
Уроки Основні тенденції розвитку людства
1–2. на початку ХХ століття ............................................................. 5
Тема 1.
Передумови виникнення Першої світової війни.
Війна та її наслідки
Урок 3. Світ напередодні Світової війни .................................................. 9
Урок 4. Початок Першої світової війни .................................................. 13
Уроки Військові кампанії
5–6. та основні битви 1915–1917 рр. ................................................. 17
Урок 7. Завершення війни ................................................................... 21
Тема 2
Повоєнне облаштування світу.
Версальсько-Вашингтонська система договорів
Уроки
8–9. Світ після Першої світової війни ............................................... 25
Урок 10. Перегляд повоєнних договорів у 20-х рр. ХХ ст. .......................... 29
Урок 11. Узагальнення з тем
«Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її
наслідки» та «Повоєнне облаштування світу. Версальсько-
Вашингтонська система договорів» ............................................ 33
Тема 3
Провідні держави світу у 20–30-х рр. ХХ ст.
Уроки
12–13. США у 20–30-х рр. ХХ ст. ........................................................ 35
Урок 14. Велика Британія у 20–30-х рр. ХХ ст. ........................................ 39
Урок 15. Франція та Іспанія у 20–30-х рр. ХХ ст. ..................................... 43
Уроки
16–17. Німеччина у міжвоєнний період ................................................ 47
Урок 18. Італія у 20–30-х рр. ХХ ст. ....................................................... 53
Урок 19. Узагальнення з теми
«Провідні держави світу у 20–30-х рр. ХХ ст.» ............................ 57
Тема 4
Росія — СРСР у 1917–1939 рр.
Урок 20. Росія у 1917–1920 рр. .............................................................. 59
Урок 21. Неп. СРСР у 20-х рр. ХХ ст. ...................................................... 63
Урок 22. СРСР в кінці 20-х — на початку 30-х років ХХ ст. ........................ 67
Тема 5
Країни Центральної та Східної Європи в умовах 1920–1930-х рр.
Урок 23. Польща, Чехословаччина, Угорщина у 1920–1930-х рр. ............... 71
Урок 24. Румунія, Болгарія, Югославія в умовах 1920–1930-х рр. .............. 75
4. 4
Тема 6
Країни Сходу та Латинської Америки
Урок 25. Національно-визвольний рух Індії та Китаю
в перші десятиріччя ХХ ст. ...................................................... 81
Урок 26. Розвиток Японії в перші десятиріччя ХХ ст. .............................. 85
Урок 27. Турецька республіка. Латинська Америка ................................. 89
Тема 7
Міжнародні відносини 1930-х рр. Назрівання Другої світової війни
Урок 28. Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу ................ 93
Урок 29. Наростання загрози війни ....................................................... 97
Урок 30. Радянсько-німецьке зближення 1939 р. ....................................101
Тема 8
Розвиток культури в перші десятиліття ХХ ст.
Урок 31. Найважливіші досягнення науки і техніки ................................105
Уроки
32–33. Розвиток культури .................................................................111
Урок 34. Узагальнення з тем
«Росія — СРСР у 1917–1939 рр.»,
«Країни Центральної та Східної Європи в умовах 20–30-х рр. ХХ ст.»,
«Країни Сходу та Латинської Америки»,
«Міжнародні відносини 1930-х рр.
Назрівання Другої світової війни»,
«Розвиток культури у перші десятиліття ХХ ст.» .......................119
5. 5
Клас
Дата
Уроки 1–2
Основні тенденції розвитку людства на початку ХХ століття
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
характеризувати основні цінності та здобутки індустріальної цивілі-•
зації, панівні політичні та суспільні рухи;
описувати зміни в повсякденному житті населення провідних країн•
світу, складати демографічний портрет людства;
аналізувати процес урбанізації в провідних країнах світу, технічний та•
інтелектуальний прогрес, впровадження технічних новинок в повсяк-
денне життя;
визначати передумови розгортання Другої світової війни.•
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
У яких державах світу в другій половині XIX ст. значно приско-99
рились темпи соціально-економічного розвитку?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Початок ХХ ст. ознаменувався завершенням фор-
мування індустріального суспільства у провідних державах світу,
остаточним оформленням величезних колоніальних імперій із пере-
творенням більшості країн Азії і Африки у колонії і напівколонії.
У 1900 р. на частку лідерів індустріального розвитку — США, Ні-
меччини, Великої Британії і Франції — припадало понад дві трети-
ни світового промислового виробництва, що й забезпечило їм панівні
позиції у світовій економіці і політиці. У Російській імперії частка
промислового виробництва становила лише 40 % від загального об-
сягу вироблюваної продукції.
У багатьох країнах з’явилися зародки таких важливих здобутків
індустріального суспільства, як громадянське рівноправ’я, демокра-
тія у політичному житті, реалізація і юридичний захист основних
громадянських прав і свобод.
Внаслідок Листопадової 1918 р. революції в Німеччині виникла
демократична Веймарська республіка, на уламках імперії Габсбур-
гів було утворено низку нових національних держав у Центральній
і Східній Європі. Після падіння імперії Романових у лютому 1917 р.
відбулась нова революція, громадянська війна і утворилась держава
СРСР (1922 р.).
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота з таблицею
Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника та запов
нюють таблицю «Періодизація світового розвитку».
Назва періоду Хронологічні межі Основні особливості періоду
6. 6
У ч и т е л ь. У розвинутих країнах Європи та Північної Америки
посилювалися процеси урбанізації — зросла частина населення, що
мешкала у містах. У періоди економічного піднесення (1900–1914,
1924–1929 рр.) зростав життєвий рівень людей, науково-технічні до-
сягнення використовувалися для покращення умов праці та життя.
Робота з таблицею
Міське населення у світі
Початок
XIX ст.
Початок
XX ст.
1. Кількість мешканців міст (у млн осіб) 29,3 224,4
2. % від усього населення Землі 3 13,6
3. Кількість міст з населенням понад
1 млн осіб
1 13
Запитання
Який з трьох показників збільшився швидше за інших? Як ви99
вважаєте чому?
Робота з документами в групах
Учні об’єднуються у групи, кожна з яких отримує уривки з істо-
ричних джерел про зміни в соціальній структурі населення залежно
від історичного періоду.
1-ша група
Особливості розвитку суспільства напередодні Першої світової війни
Країни
Оплата праці Стаття бюджету
Робочий час Щотижнева плата
Квартплата та вар-
тість продовольства
Англія 100 100 100
Німеччина 111 83 119
Франція 117 75 114
США 96 230 152
Росія 129 41 184
Погляд дослідника
У столицях і великих містах звичайним видом транспорту става-
ли автомобілі, метро і трамваї. Гасові та газові лампи в будинках і на
вулицях замінювались електричними. У закладах і багатих будин-
ках з’явилися ліфти, телефони. Поліпшилося водопостачання.
Чай, кава та інші продукти, які раніше були доступні тільки де-
яким, тепер входили до повсякденного раціону.
У містах розширювалися можливості проведення дозвілля. Кі-
нематограф, винайдений у 1895 р., залучав дедалі більше глядачів.
Для чоловіків пропонувалися різноманітні спортивні змагання, се-
ред яких велику популярність здобували футбольні матчі.
Швидкий індустріальний розвиток висував підвищені вимоги до
системи освіти. Промисловість, транспорт, сільське господарство по-
требували фахівців, здатних управляти новою технікою. До початку
ХХ ст. у більшості європейських країн на зміну загальній початковій
освіті прийшла неповна середня освіта (шестирічна, а в деяких кра-
їнах — восьмирічна). Вона була обов’язковою. В Австро-Угорщині,
наприклад, були передбачені штрафи для батьків, чиї діти не відвіду
вали школу без поважних причин.
7. 7
Запитання та завдання
1. Про які особливості суспільного життя свідчать наведені факти.
2. Які зміни у повсякденному житті відбулися на початку ХХ ст.?
2-га група
Особливості розвитку суспільства у 20-х роках ХХ ст.
Погляд дослідника
На той час річний прожитковий мінімум у США для сім’ї з 4 осіб
становив 2 тис. доларів, а річна середня зарплата робітника переви-
щувала 1,6 тис. доларів. Це було у 2–5 разів вище за європейський
рівень, але стільки ж заробляли й 65 % американських сімей, а не
окремі робітники. У країні налічувалося 2 млн безробітних. Однак
новий автомобіль вартістю 600 доларів і 100 доларів за старий багато
хто міг собі купити. Бо тоді ринок не зміг поглинути ті 20 млн ма-
шин, що випускала американська промисловість, яка в найкращі
роки знімала з конвеєра до 25 тис. машин за день!
Погляд дослідника
…З’явилися більш зручні меблі, електрика, електричне облад-
нання (праски, пральні машинки, кухонні прилади, нагрівачі).
Тогочасний публіцист у 1929 р. зазначав: «У деяких містах Польщі
вже третя частина родинних господарств використовує виключно
цей спосіб прасування». Із іншого боку, високі ціни електроенергії
та електротоварів стримували зростання їхнього споживання. На
той час електропраска коштувала 15 злотих, кавоварка — 62 зло-
тих, електропічка — 27–95 злотих, радіо приймач — 150–400 зло-
тих, холодильник — 1400 злотих, тоді як середня зарплата службов
ця становила 250–300 злотих на місяць.
Мовою цифр
Улітку 1922 р. ЦК РКП(б) приймає Постанову «Про поліпшення
побуту активних робітників», яких разом із членами сімей було май-
же 80 тис. чоловік. За середньої зарплати в промисловості 10 крб на
місяць секретар партосередку отримував 300 крб., член ЦК або сек
ретаргубернськогокомітетупартії —430 крб.Додатковепідвищення
окладу (за роботу у позаурочний час, за утриманців) могло досягати
100 відсотків. Окрім окладів видавали безкоштовний продовольчий
пайок (12 кг м’яса, 1,2 кг вершкового масла і стільки ж цукру, 5 кг
рису тощо). Працівників безкоштовно забезпечували житлом, одя-
гом, медичним обслуговуванням, персональним транспортом.
Запитання та завдання
1. Які зміни відбулися в повсякденному житті суспільства?
2. Чи всі мали рівний доступ до новітніх досягнень техніки? Із чим
це пов’язано?
3. Чи всі суспільні прошарки в СРСР перебували в однакових умовах?
3-тя група
Особливості розвитку суспільства у 30-х роках ХХ ст.
Статистичні дані про соціальний склад населення СССР
Рік 1913 1928 1937
Чисельність населення 139,3 млн 152,6 млн 160 млн.
Міська і сільська буржуазія 16,3 % 4,6 % –
Селяни, кустарі, ремісники 66,7 % 74,9 % 2,6 %
Робітники і службовці 17,0 % 17,6 % 50,2 %
Колгоспне селянство і кооперовані
кустарі
– 2,9 % 47,2 %
8. 8
Погляд дослідника
За оцінкою, даною в той період, до 34 млн чоловіків, жінок і ді-
тей, тобто, 28 % населення взагалі не мали доходів.
У Нью-Йорку 1932 року більш ніж 300 000 дітей не мали можли-
вості вчитися, бо не було коштів, а серед тих, які ходили до школи,
за даними міністерства охорони здоров’я, 20 % недоїдали.
Газетне повідомлення. Голодні матері у відчаї кидають своїх дітей
Варшава, 17 червня (ТАРС). 16 червня в Бориславі (Західна
Україна) біля 100 безробітних жінок з дітьми на руках прийшли до
будинку місцевого самоврядування. Матері залишили біля будинку
своїх дітей і пішли, заявивши, що вони не мають коштів для харчу-
вання вмираючих з голоду малюків.
На жінок напала поліція, примусивши їх забрати із собою дітей.
Проведено численні арешти.
Запитання
1. Які зміни відбулися в повсякденному житті суспільства?
2. З чим були пов’язані такі зміни?
Творче завдання
Порівняйте всі періоди і спробуйте зробити загальний висновок.99
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Охарактеризуйте основні періоди всесвітньої історії 1900–1939 рр.
2. Назвіть основні зміни у соціально-економічній структурі сус-
пільства розвинутих країн на початку XX ст.
3. Дайте характеристику технічному прогресу на початку XX ст.
4. Як ви розумієте думку про те, що у XX ст. «наука ставала безпо-
середньою виробничою силою»?
5. Як ви вважаєте, чи сприяє гонка озброєнь економічному розвит
ку країн?
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.
9. 9
Клас
Дата
Тема 1. Передумови виникнення
Першої світової війни. Війна та її наслідки
Урок 3
Світ напередодні Світової війни
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
називати країни-учасниці військово-політичних блоків — Троїстого•
блоку та Антанти;
характеризувати міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст.;•
пояснювати сутність процесу гонки озброєнь, посилення мілітаризму;•
тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни:• гонка
озброєнь, мілітаризм.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Назвіть країни, між якими існували суперечності в Європі
у ХІХ ст.
2. Яким чином розв’язували ці суперечності?
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота з поняттями
Шовінізм — найбільш одіозна форма націоналізму, пропагування
національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації ін-
тересам іншої нації, поширення ідей національної переваги, розпа-
лювання національної ворожнечі й ненависті.
Мілітаризація — перенесення форм і методів воєнної організації
в галузь цивільних відносин; воєнізація промисловості.
Гонка озброєнь — політичне протистояння двох або декількох дер-
жав в області збройних сил. Під час такого протистояння кожна зі
сторін накопичує величезні запаси зброї, прагнучи встановити пари-
тет із супротивником або випередити його.
Блок — закріплене відповідним міжнародним договором об’єднання
держав, статутні документи якого передбачають спільні дії військо-
вого характеру, зокрема для підтримання міжнародного миру і при-
боркування актів агресії проти його членів.
Розповідь вчителя
Під час розповіді вчителя учні записують причини загострення
суперечностей між країнами.
У ч и т е л ь. Основною причиною кризи було небачене загострен-
ня суперечностей між провідними країнами світу в економічній, вій-
ськовій і колоніальній сферах.
10. 10
До початку ХХ ст. поділ світу між великими державами в основ
ному був завершений. Колоніальні імперії створили головним чином
Англія та Франція, натомність у Німеччині, США ті Японії браку-
вало колоніальних володінь. Намагання переділити колонії і сфери
впливу було однією з головних причин Першої світової війни.
Друга причина — розвиток науково-технічного прогресу на по-
чатку XX ст. призвів до появи нових, більш потужних, засобів ви-
нищення людей. Почалася гонка озброєнь, на якій наживалися вій-
ськові корпорації.
Третя причина — прагнення правлячих кіл провідних країн сві-
ту подолати внутрішньополітичні кризи, наростання революційного
і національно-визвольного рухів у радикальний спосіб — шляхом го-
тування до війни.
Із 1883 до 1908 р. військові витрати в країнах Європи зростали на
3,25 % на рік. За період з 1908 по 1913 р. витрати становили 9,92 %
на рік.
Запитання
Про що свідчить цей факт?99
Формування військових блоків
Розповідь учителя
Троїстий союз — військово-політичний блок Німеччини, Австро-
Угорщини та Італії, який склався в 1879–1882 рр. і був спрямований
проти Франції і Росії.
У ч и т е л ь. Утворення союзу започаткував Австро-Німецький
договір від 7 жовтня 1879 р., який передбачав спільні дії обох
країн у разі нападу Росії на одну з них. Цей двосторонній союз
20 травня 1882 р. був доповнений договором між Німеччиною,
Австро-Угорщиною та Італією. Німеччина та Австро-Угорщина
зобов’язувалися надавати всіма засобами допомогу Італії у випадку
нападу на неї Франції, водночас Італія взяла на себе зобов’язання до-
помогти Німеччині, якщо та стане жертвою неспровокованого напа-
ду з боку цієї ж держави.
Договір трьох держав згодом поновлювався:
20 лютого 1887 р. у Берліні підписано другий союзний договір;•
6 травня 1891 р. — третій союзний договір;
28 червня 1902 р. — було укладено четвертий союзний договір.•
Суттєво послабила позиції Троїстого союзу франко-італійська
угода, підписана 1 листопада 1902 р., за якою Італія зобов’язувалася
зберігати нейтралітет у разі нападу Німеччини на Францію. У на-
ступні роки Італія, залишаючись формально членом Троїстого со-
юзу, поступово зближувалася з Францією та Великою Британією.
Антанта (від фр. еntente — згода, початок виразу фр. Entente
cordiale — сердечна угода) — військово-політичне угрупування,
основними членами якого були Велика Британія, Франція та Росія.
Антанта домінувала у міжнародних відносинах перших десяти-
літь ХХ ст. Виникла у відповідь на створення 1882 р. і подовження
1891 р. Троїстого союзу Німеччини, Австро-Угорщини та Італії. Ве-
де початок від франко-російського союзу 1891–1893 рр., оформилася
як глобальна коаліція після вступу до союзу Великої Британії, яка
8 квітня 1904 р. врегулювала суперечності з Францією в Африці та
31 серпня 1907 р. — з Російською імперією в Азії (Конвенція про роз-
поділ сфер впливу в Ірані, Афганістані, Тибеті).
11. 11
Робота з документом
Після опрацювання документа заповнити таблицю «Наміри кра-
їн напередодні війни».
Країна Прагнення та плани в майбутній війні
Документ
Для кожної країни існували певні причини для розв’язання війни.
Велика Британія ще досі не могла пробачити Німеччині надану
нею підтримку бурів в англо-бурській війні протягом 1899–1902 ро-
ків. Вона не мала наміру осторонь спостерігати за завоюваннями
Німеччиною Східної і Південно-Західної Африки — районів, які
вважала «своїми». Також вона вела проти Німеччини неофіційну
торгову війну. Запровадила військово-морські приготування на ви-
падок нападу Німеччини.
Франція прагнула реваншу за поразку у франко-прусській війні
1870 року. Також вона мала намір повернути собі території Ельзас
і Лотарингію, відокремлені від Франції 1871 року.
Російська імперія претендувала прохід свого флоту до Середзем-
ного моря та наполягала на перегляді в свою користь режиму контр-
олю над протокою Дарданелли. Росія розцінювала побудову 1898 ро-
ку залізничної дороги з Берліна до Багдада 1898 року як недружній,
і навіть ворожий з боку Німеччини акт. При цьому вона посилалась
на те, що це зазіхає на її права в Азії за російсько-британським до-
говором 1907 року про сфери впливу в регіоні.
Сербія утворила нову державу 1878 року, прагнула мати на Бал-
канах лідерство серед всіх слов’янських народів регіону. У планах
сербів було утворення держави Югославії, що мала б об’єднати всіх
слов’ян з Австро-Угорщини.
Німеччина, плануючи створити нову імперію, хотіла воєнного,
ринкового та політичного лідерства на материку та в світі в цілому.
Вбачала союз Антанту як договір, що мав на меті підірвати та нашко-
дити величі, могутності «великої» Німеччини.
Австро-Угорщина внаслідок міжнародного протистояння всере-
дині країни була постійним джерелом нестабільності. Імперія проти-
стояла Росії, що узяла на себе роль захисника слов’ян на Балканах,
і Сербії та намагалась стати уособленням центру слов’ян імперії на
півдні.
Італія прагнула встановити свій протекторат над східним узбе-
режжям Адріатичного моря. Мала намір про приєднання провінції
Тіроля, а також повернення областей Савої та Ніцци, що входили
до складу Франції. Планувала загарбати території Туніса та Східної
Африки (Сомалі, Ефіопія, Кенія).
Японія прагнула встановити контроль над Китаєм та Кореєю. Не
маючи сировинних та паливних ресурсів для розвитку своєї швидко-
зростаючої промисловості, Японія прагнула заволодіти територіями
з ресурсами і стати головною країною регіону.
США намагалися поширити свій вплив на весь американський
континент і посилити проникнення в Китай, де велику активність
проявляла Японія.
У ч и т е л ь. У липні 1913 р. німецький рейхстаг затвердив закон
про збільшення армії в мирний час на 136 тис. осіб, а на початок ві-
йни чисельність сухопутної німецької армії досягла 800 тис. осіб.
У 1912 р. в Австро-Угорщині було прийнято новий військовий закон,
12. 12
який передбачав збільшення рекрутського набору до 200 тис. осіб
і додаткові асигнування на збройні сили. У серпні 1913 року фран-
цузький уряд ухвалив закон про подовження терміну служби з 2 до
3 років і зниження призовного віку з 21 до 20 років, що дало змогу
довести чисельність армії майже до 900 тис. осіб. Найчисельнішою
була російська армія. Якщо 1912 р. вона становила 1 млн 400 тис.
осіб, то після прийняття у 1913 р. «Великої програми щодо посилен-
ня армії» мала збільшитися на 400 тис. осіб.
Робота з хронологічною таблицею
Період Війни кінця ХІХ — початку ХХ ст.
1894–1895 рр. японо-китайська війна
1898 р. іспано-американська війна
1899–1902 рр. англо-бурська війна
1904–1905 рр. російсько-японська війна
1912–1913 рр. перша балканська війна
1913 р. друга балканська війна
1899–1913 рр. філіппіно-американська війна
Запитання
1. Про що свідчить така кількість війн?
2. Назвіть причини їх розв’язання.
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Пригадайте, хто був «архітектором» Троїстого союзу і з якою ме-
тою він створювався.
2. Проаналізуйте причини утворення Антанти — англо-франко-
російського альянсу.
3. Чому, на вашу думку, англо-німецькі суперечності стають голов
ними в міжнародних відносинах кінця XIX ст.?
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.
13. 13
Клас
Дата
Урок 4
Початок Першої світової війни
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
характеризувати витоки та природу міжнародних криз та конфліктів•
на початку ХХ ст.;
визначати стратегічні плани противників, причини вступу у війну го-•
ловних її учасників;
пояснювати процес гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовініс-•
тичної пропаганди;
причини, привід та початок Першої світової війни;•
показувати на карті основні театри військових дій, військові кампанії•
та основні битви 1914 р.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Для того щоб з’ясувати причини початку Першої світової війни,
учні класу об’єднуються у дві групи та опрацьовують відповідні до-
кументи. Після цього проводять обговорення прочитаного, і учні
за допомогою вчителя визначають основні причини початку війни.
Протягом обговорення учні роблять відповідні записи в зошитах.
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота в групах
1-ша група
Доповідь царю, яку склали МЗС і Морське міністерство Росії напере-
додні Першої світової війни «Про цілі вітчизни на найближчі роки»
Безперечно …для всіх дипломатичних зусиль Росії така політич-
на ціль: у найближчі роки — 1918–1919 рр. — заволодіти Босфором
і Дарданеллами.
Член німецького генерального штабу Ф. фон Бернгарді
Неможливо, щоб Німеччина і Франція змогли будь-коли домо-
витися щодо своїх проблем. Францію необхідно зовсім розтрощити.
Вона повинна бути знищена раз і назавжди як велика держава.
Із висловлювань президента Франції Р. Пуанкаре
Я не бачив у свого покоління іншої мети у житті, ніж надію по-
вернути наші втрачені провінції.
Запитання
Що було спільного у прагненнях Росії, Німеччини та Франції?99
2-га група
Із таємної «доповідної записки професорів»
канцлеру Німеччини про мету війни 1914 р.
Щоб забезпечити «тривалий мир», необхідно:
а) у Франції значно зміцнити наш західний кордон від Бельфору
до моря. Треба завоювати частину північно-західного французького
берега каналу, щоб мати стратегічні гарантії проти нападу Англії
14. 14
і отримати сприятливий вихід до океану. Франція повинна сплатити
величезну суму у вигляді військової контрибуції. Нам не слід також
забувати, що Франція має порівняно великі колонії…
б) утримання Бельгії народ вважає справою честі, що не підлягає
обговоренню…
в) на кордоні з Росією треба створити з російських земель при-
кордонний пояс, доступний німецькій сільськогосподарській коло-
нізації. Проте ми не зупинимось перед тим, щоб вказати на російські
остзейські провінції…
г) оскільки ця війна є війною Англії проти впливу Німеччини на
світовому ринку, на морі і в заокеанських країнах, необхідно досяг-
ти повернення на світовий ринок і забезпечити собі морські шляхи.
Контрибуції повинні бути такими, щоб вони покривали країні її вій-
ськові витрати… й давали б можливість відновити і розширити нашу
військову могутність.
Запитання
Чого, врешті-решт, прагнула Німеччина?99
3-тя група
Витяг із протоколу засідання австро-угорського уряду 7 липня 1914 р.
«…Суто дипломатичний успіх, коли б він закінчився цілкови-
тим приниженням Сербії, не мав би цінності. Тому треба пред’явити
Сербії настільки радикальні вимоги, щоб можна було заздалегідь
передбачити їх відхилення та вдатися до радикального розв’язання
питання через воєнне втручання».
З повідомлення австро-угорського посла у Берліні
про зустріч з Вільгельмом ІІ 5 липня 1914 р.
«Кайзер сказав мені, що ми можемо покластися на цілковиту
підтримку Німеччини. На думку кайзера Вільгельма, не варто зволі-
кати. Якщо між Австро-Угорщиною та Росією вибухне війна, то Ні-
меччина стане на наш бік. Кайзер шкодуватиме, якщо ми не скорис-
таємося теперішньою ситуацією, яка тепер усім нам на користь…»
Запитання
Чого, врешті-решт, прагнула Австро-Угорщина, висуваючи уль-99
тиматум?
Робота з підручником
Учні опрацьовують відповідний пункт параграфа у підручнику,
після чого заповнюють таблицю «Стратегічні плани противників».
Країна Стратегічні плани у Першій світовій війні
Складання хронологічного ланцюжка
Питання про вступ європейських країн у війну вивчають шля-
хом складання хронологічного ланцюжка. Цей вид роботи супрово-
джується коментуванням подій з боку вчителя (зразок див. на с. 15).
Робота з документами
Опрацювати текст документів і дати відповіді на запитання.
1-ша група
Документ 1
…Німецькі війська вийшли на р. Марна з метою оточити фран-
цузів. Тут і сталася перша битва на Західному театрі воєнних дій,
що тривала з 5 по 12 вересня. В ній з обох боків взяло участь 1,5 млн
вояків. Обопільні втрати сягнули 600 тис. убитими й пораненими.
15. 15
Зразок хронологічного ланцюжка
28–31 липня
• Австрія оголоси-
ла війну Сербії.
• Росія розпочала
мобілізацію та
відхилила ви-
могу Німеччини
припинити її
1 серпня
• Німеччина також
розпочала мобілі-
зацію та оголоси-
ла війну Росії.
• Союзна Росії
Франція розпоча-
ла мобілізацію
2 серпня
• Німеччина
ввела в дію
«план Шліф-
фена». Її
війська вторг
лися в Бель-
гію
3 серпня
• Німеччина оголосила війну Франції та Бель-
гії.
• Британія висунула Німеччині вимогу пова-
жати бельгійський нейтралітет
4 серпня
• Британія
оголосила
війну Німеч-
чині
Результатом битви на Марні став остаточний провал «блис
кавичної війни» — основи плану Шліффена.
Після цього німецькі війська на Західному фронті зарилися
в окопи, розпочалася позиційна війна. Фронт розтягнувся від про
токи Ла-Манш до швейцарського кордону і наприкінці 1914 р. ста-
білізувався.
Завдання
1. Назвіть основні місця битв на Західному фронті.
2. Чому, на вашу думку, німецькі війська зазнали поразки в битві
на Марні?
2-га група
Документ 2
…Східнопрусська операція для російських військ виявилася не-
вдалою через неузгоджені дії 1-ї та 2-ї російських армій. Новий ко-
мандувач німецьких військ генерал Гінденбург, використовуючи
розгалужену систему залізниць, оточив ударні сили 2-ї російської
армії, розгромив їх і примусив російські війська в середині верес-
ня залишити Східну Пруссію. Натомість наступ російських армій
під командуванням генерала Брусилова в Галичині та на Буковині
виявився вдалим (він тривав з 5 серпня по 13 вересня 1914 р.). Ав-
стрійці утримали лише сильний гарнізон в обложеному росіянами
Перемишлі. Вони втратили 400 тис. вояків, у тому числі 100 тис. по-
лоненими; російські війська — 230 тисяч.
Запитання:
1. Де розгорнулися основні битви на Східному фронті?
2. Якими були наслідки цих битв для воюючих сторін?
3-тя група
Документ 3
…16–24 серпня 1914 року австро-угорські війська зазнали по-
разки від сербів у горах Цера. …Понад рік, до осені 1915 р., невели-
кі сили Сербії та Чорногорії самостійно захищали свої території від
австро-угорських військ, незважаючи на гостру нестачу озброєння
та боєприпасів.
…29 жовтня турецькі міноносці потопили російський канонер-
ський човен «Донець», а 30 жовтня німецько-турецький флот роз-
почав обстріл портів Севастополя, Феодосії, Новоросійська. У від-
повідь на це російський уряд оголосив Туреччині війну, російська
16. 16
Кавказька армія 2 листопада 1914 р. перетнула кордон і вирушила
вглиб турецької території. Турецькі війська, у свою чергу, вторглися
до Батумської області. Найбільш значною подією того періоду на Кав-
казькому фронті була Сарикамиська операція, що тривала з 22 груд-
ня 3914 р. до 7 січня 1915 р. Російські війська чинили гідний опір
турецьким атакам, а 3 січня перейшли у наступ. Сарикамиська опе-
рація скінчилася цілковитим знищенням 3-ї турецької армії.
Завдання
1. На якому фронті Троїстий союз воював проти Антанти?
2. Назвіть основні місця битв на Західному фронті у 1914 — на по-
чатку 1915 рр.
3. Чому, на вашу думку, німецькі війська зазнали поразки в битві
на Марні?
4. Де ще тривали бої?
5. Як німецький генерал оцінював операцію у Східній Пруссії?
6. У яких регіонах розгорнулись бойові дії у цей час?
7. Яким чином розгорталися військові дії на Балканах?
8. За яких умов Туреччина вступила у Першу світову війну?
9. На чиєму боці у цей період була стратегічна ініціатива?
Робота з картою
Учні за допомогою підручника та атласів визначають основні те-
атри військових дій і наносять їх на контурні карти.
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Назвіть головних учасників Першої світової війни.
2. Які вони мали стратегічні плани у війні?
3. Назвіть три причини Першої світової війни.
4. Що стало приводом до Першої світової війни?
5. Покажіть на карті основні театри військових дії.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати презентацію «Технічні вдосконалення та винаходи
часів Першої світової війни».
17. 17
Клас
Дата
Уроки 5–6
Військові кампанії та основні битви 1915–1917 рр.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
показувати на карті основні театри військових дій, військові кампанії•
та основні битви 1915–1917 рр.;
давати характеристику визначних діячів Першої світової війни;•
хронологічно зіставляти події та явища теми;•
тлумачити й застосовувати поняття і терміни:• анексія.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
У ч и т е л ь. Для з’ясування ходу основних бойових дії учні
об’єднуються в групи та працюють з відповідними інформаціями.
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Питання про військові компанії 1915—1917 рр. доцільно роз-
глянути шляхом аналізу документів за наведеними нижче запитан-
нями. Упродовж роботи з документом вчитель доповнює та уточнює
відповіді учнів. (Документи готують як роздавальний матеріал.)
Робота з документами
Уривок зі спогадів солдата Канадського експедиційного корпусу про
першу газову атаку на Іпрі, очевидцем якої він став 22 квітня 1915 року
«…Вдалині ми побачили хмару, що зростала, неначе з-під землі.
Це була червоно-зелена хмара, і вона збільшувалася в об’ємі у міру
просування… Ми не знали, що це таке. Несподівано в тумані ми, ті,
що знаходилися в резерві, помітили якісь рухи. Наближаючись до
нас із швидкістю, як ніби саме Пекло переслідувало їх, бігли чорні
війська з Північної Африки… Людина вмирає від газу в жахливих
муках. Вони стали абсолютно чорними, всі ті, кого я бачив тоді. Чор-
ні, як начищений черевик, очі, губи, нігті, навіть зуби. Із рота йде
піна, як у скаженого собаки, п’ять–шість хвилин судом і потім —
«на захід» (термін Першої світової, що означав смерть).
Запитання
1. Про появу якої новітньої зброї свідчив солдат?
2. Чи збагнули солдати, що відбувалося поблизу Іпру?
Зі спогадів очевидців німецької атаки на Верден
«Четверта година ранку 21 лютого 1916 року… Із останнім уда-
ром баштового годинника верденського кафедрального собору на
дах єпископського палацу з гуркотом, подібним до гуркоту грому,
обрушився важкий снаряд, пробив його і вибухнув, утворивши ши-
року воронку, захопивши стіни і підлоги двох поверхів. З уламків
балок, цеглини, штукатурки, меблів, з клаптів килимів над містом
здійнявся могутній султан диму і пилу, а гучний відгомін вибуху по-
тонув у гуркоті запалих стін і хрускоті дерева.
…Лише через три години і п’ятнадцять хвилин — чверть на
восьму — три тисячі триста німецьких снарядів всіх калібрів поча-
ли вивергати свої снаряди на верденську ділянку між річкою Мез
18. 18
і рівниною Воевре. Сотні знарядь б’ють і б’ють, кілометр за кіломет
ром по окопах, під’їзних шляхах, долинах і схилах, по голих рівни-
нах і зарослих горбах, по селах і хуторах, просто по землі, де може не
бути нічого, окрім мурашника або мишачого гнізда, по живому і не-
живому, вибух за вибухом, вибух за вибухом в Омоні, Орні, Бомоні,
Дамвільєрі, Дуомоні, Вердені… Самих лише снарядів важкого калі-
бру німецькі батареї випускають по сто п’ятдесят тисяч в день…»
Запитання
Чому історики назвали цю битву «Верденська м’ясорубка»?99
Битва на річці Сомма
Як відомо, однією з найбільш крупних битв Першої світової
вважається битва на річці Сомма. Розпочалась операція 24 червня
1916 р. з артилерійської підготовки. Після цього в бій була кинута
піхота… 1 липня англійська і французька піхота рушили в атаку.
Першого ж дня тільки англійці втратили 21 тисячу солдатів уби-
тими і 35 тисяч пораненими. Подальші спроби розвинути наступ,
успіху не принесли через запеклий опір німців. Щоденні втрати об-
числювалися десятками тисяч солдатів. Тільки до середини липня
ціною величезних жертв союзникам вдалося заволодіти другою лі-
нією укріплень. Але до того моменту, німці вже встигли облаштува-
ти в глибині нові позиції. Битва на річці Сомма набувала затяжного
характеру.
…До середини осені почалися дощі і низовинна місцевість в райо-
ні Сомми перетворилася на суцільне болото, що ще більше ускладни-
ло наступ. 13 листопада бойові дії на річці Сомма припинилися через
виснаження сторін.
Урезультатізачотириз половиноюмісяціанглійцямі французам
вдалося просунутися на фронті завдовжки 40 км лише на 10 км. При
цьому їх загальні втрати склали 623 907 людини (за іншими даними
близько 800 000) з них убитими і зниклими безвісти 146 431 людина.
Середні втрати англійських дивізій сягнули 80 %. Німецькі втрати
оцінюються в 465–600 тисяч осіб, зокрема 164 055 осіб — вбитими
і зниклими безвісти.
Запитання
1. Де відбулася чергова битва Першої світової війни і між якими
країнами?
2. Якими були наслідки цієї битви для обох сторін?
Брусиловський прорив
Наступною великою військовою операцією на Південно-
Західному фронті став так званий Брусиловський прорив 1916 р.,
який увійшов до всіх підручників військової справи. Із 4 червня на
фронті від Луцька до Чернівців розпочався масований наступ ар-
мій Південно-Західного фронту, який тривав до 20 вересня 1916 р.
Перевершуючи супротивника в піхоті в 2–2,5 раза, артилерії —
в 1,5–1,7 раза російські війська досить легко прорвали оборону
австро-угорських формувань і вже 7 червня взяли Луцьк, а 18 черв-
ня — Чернівці. Війська О. Брусилова зайняли південну Галичину,
Буковину і знову підійшли до Карпатських перевалів…
…За підрахунками Ставки, Південно-Західний фронт втратив
з 4 червня по 27 жовтня 1,65 млн осіб, що і вирішило долю так звано-
го Брусиловського прориву — російські війська захлинулися влас-
ною кров’ю, а жодне із завдань не було виконано: ворога не розгром-
лено, Ковель як вузловий центр не взято (попри величезні втрати
19. 19
російських військ). У стратегічному плані, правда, все ж таки були
позитивні для Антанти результати — врятована від розгрому Італія,
вирішено питання приєднання Румунії до Антанти, російський на-
ступ полегшив становище англійців і французів на їхніх фронтах.
Запитання
1. Де і під чиїм командуванням розпочалася ще одна визначна бит-
ва Першої світової війни?
2. Якими були наслідки Брусиловського прориву?
Р. Гібсон, М. Прендергаст «Німецька підводна війна 1914–1918 рр.»
Німеччині не вдалося знищити військово-морський флот Ве-
ликобританії. У німців одна ефективна зброя — підводний човен.
18 лютого 1915 р. німецьке командування оголосило прибережні во-
ди Великобританії воєнною зоною і попередило, що починає необме-
жену підводну війну біля берегів Британії та Ірландії.
1 травня 1915 р. пасажирський лайнер «Лузітанія» вирушив
з Нью-Йорка до Ліверпуля. Того ж дня в нью-йоркських газетах
з’явилося застереження — судна під британським прапором ризику-
ють бути потопленими. Через шість днів, 7 травня 1915 р., на північ-
ний захід від Ірландії лайнер був підірваний торпедою, випущеною
з німецького підводного човна U-20. Із двох тисяч пасажирів «Лузі-
танії» потонули тисяча двісті, серед них — 128 американців.
…24 березня 1916 року торпедою був потоплений британський
пароплав «Сассекс», що здійснював рейси між Великобританією
і континентальною Європою, при цьому загинуло ще більше грома-
дян США, ніж коли було потоплено «Лузітанію». Побоюючись, що
це може привести до вступу США у війну, німці припинили операції.
Німеччина ж посилила свою активність в Середземному морі, де пла-
вало значно менше американських кораблів.
…На початку січня 1917 року Німеччина почала тотальну під-
водну війну навіть проти кораблів під нейтральними прапорами.
Запитання
1. Чи використовувала Німеччина повною мірою свій військовий
потенціал на морі?
2. Які дії Німеччини на морі викликали найбільше обурення США
та Великої Британії?
Робота з картою*
За допомогою історичного атласа, підручника та довідкової лі-
тератури заповніть таблицю «Театри воєнних дій у 1914–1918 рр.»,
вписавши назви країн, які воювали на фронтах, наведених у табли-
ці. Підготуйте коротке повідомлення про одну–дві найбільші битви
на кожному з фронтів.
№ Назва фронту
Країни
Антанти
Країни Тро-
їстого союзу
Найвизначніші битви
1 Західний Франція,
Англія,
Бельгія,
США
Німеччина Битва на р. Марні, бит-
ва на р. Соммі, Верден-
ська битва, битва під
м. Іпр
2 Східний
3 Італійський
* Запозичено з Воропаєва В. В., Татаринов М. В. Всесвітня історія. 10 клас.
Готові дидактичні набори до уроків. — Х.: Вид. група «Основа», 2006.
20. 20
№ Назва фронту
Країни
Антанти
Країни Тро-
їстого союзу
Найвизначніші битви
4 Балканський
5 Салонікський
6 Дунайський
(Румунський)
7 Кавказький
8 Месопотам-
ський
9 Африканський
10 Далекосхідний
Робота з таблицею
Частина учнів виступає з презентацією «Технічні вдосконалення
та винаходи часів Першої світової війни». Решта заповнює відповід-
ну таблицю в зошитах.
Країна Рік Винахід / вдосконалення
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Назвіть та покажіть на карті місця основних битв 1914–1917 рр.
2. Які технічні винаходи, на вашу думку, найбільше вплинули на
перебіг подій Першої світової війни? Свою думку обґрунтуйте.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
21. 21
Клас
Дата
Урок 7
Завершення війни
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати причини вступу у війну головних її учасників, зокрема США,•
виходу Росії з війни;
робити критичний аналіз завершення та підсумків війни;•
давати характеристику визначних діячів Першої світової війни;•
на основі різних джерел інформації аналізувати та узагальнювати•
основні втрати внаслідок Першої світової війни;
хронологічно зіставляти події та явища теми.•
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота з документами
Для кращого розуміння цілей США у війні діти аналізують до-
кумент та карикатуру часів Першої світової війни — «Плоди війни»
(готується як роздавальний матеріал).
З виступу Вудро Вілсона у Конгресі США 2 квітня 1917 р.
«Ми не прагнемо ні завоювань, ні панування. Ми не шукаємо для
себе ні контрибуцій, ні матеріального відшкодування за ті жертви,
які добровільно приносимо. Ми лише одні з борців за права людини…
Ми битимемося за демократію, за права тих, хто підкоряється
властям, щоб мати право голосу у своїх власних державах, за права
і свободи малих народів, за всезагальне панування права, створення
такого союзу вільних народів, який принесе мир і безпеку всім наро-
дам і, нарешті, зробить сам світ вільним. Розв’язанню цього завдан-
ня ми можемо присвятити наше життя і нашу долю…»
Завдання
1. Які цілі, за словами Вудро Вільсона, США переслідували у цій
війні?
2. Розгляньте карикатуру «Плоди війни» і скажіть, чи такими без-
корисливими були американці у цій війні? Свою відповідь об-
ґрунтуйте.
Для аналізу умов, за яких Росія вийшла з війни, учні працюють
зі статтями Брест-Литовського мирного договору.
Брест-Литовський мирний договор
Стаття I. Росія, з одного боку, і Німеччина, Австро-Угорщина,
Болгарія й Туреччина — з іншого, повідомляють, що стан війни між
ними припинено.
Стаття III. Області, що лежать на захід від установленої договір-
ними сторонами лінії, що належали раніше Росії, не будуть більше
перебувати під її верховною владою: установлена лінія позначена на
карті, що додається… (на заході від Росії відторгалися Польща, При-
балтика, частина Білорусії).
Стаття V. Росія негайно проведе повну демобілізацію своєї армії…
22. 22
Стаття VI. Росія зобов’язується негайно укласти мир з Україн-
ською Народною Республікою й визнати мирний договір між цією
державою й державами Четверного союзу. Територія України негай-
но звільняється від російських військ і російської Червоної гвардії.
Стаття IX. Договірні сторони взаємно відмовляються від відшко-
дування своїх військових витрат, тобто державних витрат на веден-
ня війни, так само як і від відшкодування військових збитків, тобто
тих збитків, які були завдані їм та їх громадянам у зоні воєнних дій
військовими заходами, у тому числі й усіма зробленими у ворожій
країні реквізиціями.
Запитання
1. На яких умовах Росія підписала сепаратний мир?
2. Для якої зі сторін договір був вигідним?
Робота з підручником
Учням пропонується прочитати параграф підручника, де йдеть-
ся про завершення війни, та документ про Комп’єнське перемир’я.
З угоди про перемир’я
Стаття 1. Припинення воєнних дій на суші і в повітрі протягом
6 годин після підписання перемир’я.
Стаття 2. Негайна евакуація із зайнятих країн: Бельгії, Франції,
Люксембургу, так само як Ельзас-Лотарингії, так, щоб вона була
здійснена протягом 15 днів…
Стаття 4. Німецька армія поступається таким воєнним майном:
5 тисяч гармат, 25 тисяч кулеметів, 3 тисяч мінометів і 1700 аеро-
планів.
Стаття 5. Евакуація німецьких армій з територій на лівому бере-
зі Рейну.
Стаття 6. Території на лівому березі Рейну перебуватимуть під
управлінням місцевими властей, але під контролем окупаційних
військ союзників та Сполучених Штатів.
Стаття 7. Передати союзникам 5 тисяч паровозів, 150 тисяч ваго-
нів і 5 тисяч вантажних автомобілів…
Стаття 22. Передати союзникам і Сполученим Штатам усі під-
водні човни з озброєнням і спорядженням в портах, указаних союз-
никами і Сполученими Штатами.
Стаття 23. Надводні німецькі військові кораблі будуть негайно
роззброєні…
Стаття 29. Евакуація Німеччини з усіх портів Чорного моря та
передача союзникам і Сполученим Штатам усіх російських військо-
вих кораблів, захоплених німцями у Чорному морі.
Завдання
Проаналізуйте та зробіть висновки щодо тексту документа.99
Робота з поняттями
Позиційна війна — тактика ведення війни, коли воюючі армії не
проводять активних, широкомасштабних дій на фронтах, натомість
зміцнюють свої позиції та обмежуються короткими атаками зі змін-
ним успіхом.
Прелімінарне перемир’я — попередня угода між воюючими сто-
ронами, яка фіксує основні положення майбутнього мирного дого-
вору: умови припинення війни, територіальні зміни, встановлення
майбутніх кордонів, обмін військовополоненими тощо.
23. 23
Сепаратний мир — мирна угода (мирний договір), укладена з од-
ним противником з воюючого блоку без відома або згоди союзників.
Як правило, одна зі сторін, яка уклала такий договір, зазнає суттєвих
матеріальних збитків та територіальних витрат.
Робота з таблицями
Наслідки
війни
Зміст
Людські
втрати
Росія — 2 млн 300 тис. осіб, Німеччина — понад 2 млн
осіб, Австро-Угорщина — 1 млн 440 тис., Франція — 1 млн
383 тис., Британська імперія з колоніями (Велика Брита-
нія — 909 тис.) — 743 тис., Італія — 700 тис., Туреччина —
325 тис., Болгарія — 100 тис., США — 53 тис.
Жертви
хвороб і го-
лоду
Цивільні втрати Європи під час Першої світової війни —
5 млн осіб (від голоду, хвороб, епідемії «іспанки» тощо)
Матеріаль-
ні втрати
• На території, де вели воєнні дії, в руїнах лежали міста,
села, дороги, мости, залізниці;
• країни зазнали значних втрат національного багатства:
Росія — 60 %, Австро-Угорщина — 41 %, Німеччина —
33 %, Франція — 31 %, Велика Британія — 15 %
Зміна роз-
становки
сил на між-
народній
арені
• Зросла роль США як кредитора Європи та їх економічна
могутність;
• США створили могутню армію та флот;
• посилився вплив Японії на Далекому Сході;
• послабилися позиції Франції та Великої Британії;
• почався занепад колоніальної системи
Політичні
зміни
• Розпалися Німецька, Австро-Угорська, Російська,
Османська імперії;
• утворилися нові держави: Польща, Латвія, Литва, Ес-
тонія, Фінляндія, Чехословаччина, Австрія, Угорщина,
Королівство сербів, хорватів і словенців;
• до влади в Європі почали приходити диктатори, які ви-
ступали проти демократії
Втрати країн-учасниць у Першій світовій війні
Країна Мобілізовані
Загинули та померли
від ран
Поранені
Країни Антанти
Великобританія 8 904 467 908 371 2 090 212
Італія 5 615 000 462 391 953 886
Португалія 100 000 7 222 13 751
Росія 12 000 000 1 700 000 4 950 000
США 4 355 000 50 585 205 690
Франція 8 410 000 1 357 800 4 266 000
Інші 2 804 343 402 721 329 741
Усього 42 188 810 3 889 090 12 809 280
Центральні країни
Австро-Угорщина 7 800 000 922 500 3 620 000
Болгарія 1 200 000 75 844 152 390
Німеччина 11 000 000 1 808 546 4 247 143
Туреччина 2 850 000 325 000 400 000
Усього 22 580 000 3 131 890 8 149 533
Загалом 65 038 810 8 020 980 21 228 813
24. 24
Завдання
Використовуючи матеріал таблиць, визначити, яка із країн за-99
знала найбільших втрат (загинули та померли від ран) у Першій
світовій війні від загального числа мобілізованих.
Робота з фотознімками жінок часів Першої світової війни
Учнікласиотримуютьпідборкуфото,дезображеніжінки:жінка-
медсестра часів війни, жінка, що носить вугілля, жінки-поліцейські,
жінки-вагоновожаті та ін.
Завдання
Розгляньте фото. Про які нові професії та сфери діяльності жінок99
у суспільстві можна дізнатися? Запишіть свої міркування у ви-
гляді газетної статті чи приватного листа від імені однієї з жінок,
зображених на фото. (Письмову частину завдання можна запро-
понувати удома для виконання сильним учням.)
III. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Чому США вступила у війну?
2. Що зумовило вихід Росії з війни?
3. Назвіть три підсумки війни.
4. Назвіть трьох визначних діячів Першої світової війни.
5. Назвіть три наслідки війни.
IV. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
25. 25
Клас
Дата
Тема 2. Повоєнне облаштування світу.
Версальсько-Вашингтонська система договорів
Уроки 8–9
Світ після Першої світової війни
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
описувати хід Паризької та Вашингтонської конференцій;•
характеризувати основні положення «14 пунктів» В. Вільсона, Вер-•
сальського договору з Німеччиною та договорів з її союзниками
у Першій світовій війні; механізм створення, переваги й недоліки Ліги
Націй;
визначати причини розбіжностей між державами-переможницями•
на Паризькій конференції;
критично аналізувати рішення Паризької мирної конференції, зокре-•
ма статей Версальського договору;
використовувати історичну карту, визначати зміст Версальського до-•
говору, мирних договорів із союзниками Німеччини у Першій світовій
війні для розкриття наслідків Вашингтонського договору;
давати характеристику Ллойд-Джорджу, Пуанкаре, Клемансо;•
узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнародного•
становища;
хронологічно співвідносити події та явища теми;•
тлумачити і застосовувати поняття і терміни:• репарація, контри
буція.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
У ч и т е л ь. 28 вересня Болгарія стала першою країною з Четвер-
ного союзу, яка вийшла з війни. 28 жовтня Австро-Угорщина запро-
сила перемир’я, яке було підписано 3 листопада. 30 жовтня Туреччи-
на змушена була підписати перемир’я з Антантою. Після цих подій
Німеччині нічого не залишалося, як розпочати переговори про мир.
Німецький уряд очолив принц Макс Баденський, який звернув-
ся до американського президента Вудро Вілсона з пропозицією про
перемир’я на основі його «14 пунктів».
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота з документом
Учитель роздає учням фрагмент «14 пунктів» Вудро Вілсона для
аналізу за наведеними нижче запитаннями.
Завдання
1. Прочитайте уривок з «14 пунктів» та проаналізуйте, яку долю
було передбачено європейським країнам за цим документом.
2. Із якою метою пропонувалося створити загальне об’єднання
націй?
26. 26
Робота з підручником
Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника і заповню-
ють таблицю «Прагнення великих держав під час Паризької мирної
конференції».
Держава
Прагнення держав-переможниць
на Паризькій конференції
США
Велика Британія
Франція
Італія
Японія
Робота в групах
Учні об’єднуються в чотири групи і опрацьовують інформацію
у підручнику та додаткову інформацію щодо змісту Версальського
договору.
1-ша група
Учні опрацьовують питання про територіальні обмеження Ні-
меччини.
Запитання
1. На користь скількох країн Німеччина поступалася своїми тери-
торіями?
2. Яка територія переходила під управління Ліги Націй?
3. Яка доля спіткала землі, захоплені Німеччиною на сході?
2-га група
Учні опрацьовують питання про військові та політичні обмежен-
ня Німеччини.
Завдання
Охарактеризуйте зміни у військовому та політичному житті Ні-99
меччини.
3-тя група
Учні опрацьовують питання про фінансово-економічні обмежен-
ня Німеччини.
Запитання
1. У чому полягали економічні зобов’язання Німеччини щодо ін-
ших держав?
2. Як вирішувалось питання сплати репарацій? Які країни їх отри-
мали?
4-та група
З меморандуму Д. Ллойд-Джорджа,
Ж. Клемансо і В. Вілсона від 25 березня 1919 р.
«Ви можете позбавити Німеччину її колоній, довести її армію
до розмірів поліційної сили і її флот до рівня флоту держави п’ятого
рангу. Зрештою, це байдуже: якщо вона вважатиме мирний договір
1919 р. несправедливим, вона знайде засоби помститися перемож-
цям…»
Уїнстон Черчилль
«Територіальні статті Версальського договору залишали Німеч-
чину фактично недоторканною. Вона, як і раніше, залишалася най-
більшим національним масивом у Європі. Маршал Фош, почувши
про підписання Версальського мирного договору, напрочуд правиль-
27. 27
но сказав: «Це не мир. Це перемир’я на двадцять років». Економічні
статті договору були злісними і дурними настільки, що ставали явно
безглуздими».
Завдання
Охарактеризуйте ставлення до Версальського договору учасни-99
ків Паризької конференції та відомих політичних діячів.
Робота з підручником
Учні опрацьовують матеріал підручника щодо мети, структури
та статуту Ліги Націй і надають відповіді на запитання, спочатку об-
говоривши їх у парах, потім — у малих групах і з усім класом.
Завдання
1. З якою метою було утворено Лігу Націй?
2. Які нові принципи в системі міжнародних відносин передбачав
Статут Ліги Націй?
3. Яким чином Статут Ліги Націй передбачав запобігати новим
збройним конфліктам?
Робота з таблицею
За розповіддю вчителя учні заповнюють хронологічну таблицю
«Утворення національних держав у Європі внаслідок Першої світо-
вої війни».
Період Подія
Червень 1917 р. Проголошення незалежності Литви
Грудень 1917 р. Утворення незалежної Фінляндії
Січень 1918 р. Проголошення незалежності Української Народної
Республіки
Лютий 1918 р. Утворення незалежної Естонії
Жовтень 1918 р. Утворення Чехословаччини
Листопад 1918 р. Проголошення Західноукраїнської Народної Респуб
ліки
Утворення незалежної Польської держави
Проголошення Австрійської республіки
Проголошення Угорської республіки
Утворення незалежної Латвії
Грудень 1918 р. Створення Королівства сербів, хорватів і словенців
Червень 1919 р. Проголошення Веймарської республіки в Німеччині
Запитання
1. Які імперії припинили своє існування на початку ХХ ст.?
2. Що спричинило їхній розпад?
3. Які нові держави виникли внаслідок розпаду Російської та
Австро-Угорської імперії?
Складання таблиці
За допомогою підручника учні заповнюють таблицю «Мирні до-
говори Німеччини з іншими державами».
Назва договору Дата Держава Зміст договору
28. 28
Робота з підручником
Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника і заповню-
ють таблицю «Вашингтонські договори».
Назва
договору
Дата укла-
дання
Держави-
учасниці
Зміст договору
«Договір
чотирьох»
13 грудня
1921 р.
США, Англія,
Франція, Японія
Про недопущення в колоні-
альних і залежних країнах
розгортання національно-
визвольного руху
«Договір
п’яти»
6 лютого
1922 р.
США, Англія,
Франція, Японія,
Італія
Про обмеження військово-
морських озброєнь на користь
США
«Договір
дев’яти»
6 лютого
1922 р.
США, Англія,
Франція, Японія,
Італія, Бельгія,
Португалія, Гол-
ландія, Китай
Передбачав принцип «відкри-
тих дверей та рівних можли-
востей» у Китаї за умов збере-
ження його незалежності та
територіальної цілісності
У ч и т е л ь. Усі договори, укладені після Першої світової війни,
утворили систему післявоєнного облаштування світу, так звану
Версальсько-Вашингтонську систему.
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Коли відбулась Паризька конференція?
2. Назвіть три положення Версальського договору з Німеччиною?
3. Назвіть договори з союзниками Німеччини у Першій світовій
війні.
4. Назвіть дві переваги і два недоліки Ліги Націй.
5. Через що між державами-переможницями виникли розбіжності
на Паризькій конференції?
6. Хто такі Ллойд-Джордж, Пуанкаре, Клемансо?
7. Чим «репарація» відрізняється від «контрибуції»?
Метод «Дерево рішень»
Назвіть сильні і слабкі сторони Версальсько-Вашингтонської99
системи договорів.
Сильні сторони Версальсько-
Вашингтонської системи
Слабкі сторони Версальсько-
Вашингтонської системи
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
