1. 1
Зміст
Урок 1. Вступ ...................................................................................... 3
Тема 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Урок 2. Відкриття європейців ............................................................... 5
Урок 3. Завоювання Нового Світу .......................................................... 7
Тема 2. ЛЮДИНА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ
Урок 4. Матеріальний світ і суспільство .................................................. 9
Урок 5. Повсякденне життя Західної Європи .......................................... 11
Тема 3. РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
Урок 6. Реформація ............................................................................ 13
Урок 7. Поширення Реформації. Контрреформація ................................. 15
Тема 4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.
Урок 8. Франція ................................................................................. 17
Урок 9. Іспанія ................................................................................... 19
Урок 10. Нідерландська революція ......................................................... 21
Урок 11. Англія ................................................................................... 23
Урок 12. Міжнародні відносини ............................................................. 25
Урок 13. Тридцятилітня війна ............................................................... 27
Тема 5. ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ
Урок 14. Народження нової культури ..................................................... 29
Урок 15. Мистецтво Високого Відродження ............................................. 31
Урок 16. Узагальнення знань за темами 1–5 ............................................ 33
Урок 17. Резервний час ......................................................................... 35
Тема 6. ЄВРОПЕЙСЬКА КУЛЬТУРА КІНЦЯ XVI — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.
Урок 18. Досягнення науки ................................................................... 37
Урок 19. Досягнення науки. Література і театр. Мистецтво бароко ............. 39
Тема 7. ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО
Урок 20. Річ Посполита ......................................................................... 41
Урок 21. Московська держава за Івана IV ................................................ 43
Урок 22. Московська держава у XVII ст. (резервний час) ........................... 45
Урок 23. Узагальнення знань за темами 6–7............................................. 47
2. 2
Тема 8. КРИЗА СТАРОГО ПОРЯДКУ. ПОЧАТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ
Урок 24. Англійська революція. Громадянська війна ................................ 49
Урок 25. Промисловий переворот в Англії ............................................... 51
Урок 26. Франція ................................................................................. 53
Урок 27. Просвітництво та абсолютизм ................................................... 55
Урок 28. Австрія та Пруссія. Культура .................................................... 57
Урок 29. Росія наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст. .................. 59
Урок 30. Епоха Катерини II ................................................................... 61
Урок 31. Боротьба за незалежність США. Конституція США ...................... 63
Тема 9. СХІДНИЙ СВІТ
Урок 32. Османська імперія. Перське царство .......................................... 65
Урок 33. Китай. Індія ........................................................................... 67
Урок 34. Узагальнення знань за темами 8–9 ............................................ 69
Урок 35. Резервний час ......................................................................... 71
3. 3
Клас
Дата
Урок 1
Вступ
Мета: ознайомлення учнів із завданнями й структурою курсу, структу
рою підручника; визначити хронологічні межі й періодизацію; дати ви
значення понять «Новий час», «ранній Новий час»; охарактеризувати змі
ни, що сталися в Європі наприкінці XV — першій половині XVII ст.
Основні поняття та терміни: «цивілізація», «стани», «держава», «ста
ни», «політика».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань
1. Назвіть періоди історії, яки ми вивчали у попередніх курсах
всесвітньої історії.
2. З числа наведених визначте події, які сталися від у період Серед-
ньовіччя.
1) Падіння Західної Римської імперії;
2) виникнення цехового виробництва;
3) формування абсолютної монархії;
4) хрестові походи;
5) виникнення християнства;
6) утворення Священної Римської імперії;
7) виникнення ісламу;
8) виникнення великого машинного виробництва;
9) реформація;
10) Столітня війна.
Відповідь: 2, 4, 6, 7, 10.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Хронологічні межи й періодизація Нового часу
Учитель пропонує учням накреслити стрічку часу і позначити на
ній періоди історії Давнього світу та Середніх віків. Вчитель додає
хронологічні межі історії Нового часу.
Світ у Новий час
Робота з картою
Користуючись картою атласа «Великі географічні відкриття
в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання», дайте відповідь
на запитання:
1. Назвіть європейські держави, які сформувалися до XV ст.
2. Назвіть держави, які перетворилися на імперії.
3. Назвіть континенти, колонізовані європейцями.
Робота з підручником
Опрацюйте текст підручника та виконайте завдання.
1. Ліхтей І. М. Всесвітня історія. Новий час (ХV–XVIII ст.): Під-
ручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К.:
Грамота, 2008. — С. 7–8.
2. Д’ячков С. В., Литовченко С. Д. Всесвітня історія. Новий час
(ХV–XVIII ст.): Підручник для 8 класу загальноосвітніх нав-
чальних закладів. — Х.: Ранок, 2008. — С. 4–6.
3. Подаляк Н. Г. Всесвітня історія. Новий час (ХV–XVIII ст.): Під-
ручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К.:
Генеза, 2008. — С. 5–6.
4. 4
Завдання
Запишіть у зошиті зміни, які сталися:
1) у суспільстві;
2) в економіці;
3) у ставленні людства до церкви;
4) у науці та мистецтві.
IV. Закріплення знань учнів
1. Визначте дати, які відносяться до кінця XV–XVIII ст.
1) 988 р. 6) 1492 р.
2) 1015 р. 7) 1645 р.
3) 1154 р. 8) 1700 г
4) 1312 р. 9) 1743 р.
5) 1411 р. 10) 1812 р.
Відповідь: 6), 7), 8),9).
2. Із запропонованого переліку оберіть поняття, які характеризу-
ють індустріальну цивілізацію.
Панування натурального господарства; основа господарства —
землеробство; банк; абсолютизм; цех; мануфактура; суттєве зростан-
ня міського населення; феодально залежні селяни; капітал; повин-
ності; станово-представницька монархія; найманий робітник;
зарплата; феодал; формування загальнонаціонального ринку; пере-
важна більшість аграрного населення, формування машинної про-
мисловості.
Відповідь: банк; абсолютизм; мануфактура; суттєве зростання
міського населення; капітал; найманий робітник; зарплата; форму-
вання загальнонаціональне ринку; формування машинної промисло-
вості.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал підручника (Ліхтей І. М. Всесвітня історія.
Новий час (ХV–XVIII ст.): Підручник для 8 класу. — К.: Грамо-
та, 2008. — С. 5–9; Д’ячков С. В., Литовченко С. Д. Всесвітня іс-
торія. Новий час (ХV–XVIII ст.): Підручник для 8 класу. — Х.:
Ранок, 2008. — С. 3–6; Подаляк Н. Г. Всесвітня історія. Новий
час (ХV–XVIII ст.): Підручник для 8 класу. — К.: Генеза, 2008. —
С. 56.
2. Підготувати повідомлення про винаходи та відкриття XVI–
XVIIст.
3. Підготувати повідомлення про подорож Х. Колумба, Васко да Га-
ми, Ф. Магеллана.
5. 5
Клас
Дата
Тема 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ:
ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Урок 2
Відкриття європейців
Мета: визначити причини та наслідки Великих географічних відкриттів,
розглянутирозвитокмореплаваннявПортугаліїтаІспанії,навчитипрацю
вати з історичною картою, вдосконалити вміння встановлювати причин
но-наслідкові зв’язки, давати характеристику історичним діячам.
Основні поняття та терміни: Великі географічні відкриття, майя, ацте
ки, інки, «факторія», «монополія».
Основні події:
• 12 жовтня 1492 р. — відкриття Америки Х. Колумбом;
• 1498 р. — відкриття морського шляху до Індії Васко да Гамою;
• 1519–1522 рр. — навколосвітня подорож Ф. Магеллана.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань
Бесіда
1. Укажіть хронологічні рамки епохи Нового часу і раннього Ново-
го часу.
2. Як ви вважаєте, якій епосі більше відповідають Великі геогра-
фічні відкриття — Середньовіччю чи Новому часу? Свою від-
повідь поясніть.
3. Назвіть основні риси людини Нового часу. Чим вона відрізняєть-
ся від людини Середньовіччя?
4. Як ви вважаєте, чим відрізнялися уявлення про світ за Серед-
ньовіччя і Нового часу?
Повідомлення учнів
Виступ учнів з повідомленнями «Винаходи й технічні відкриття
XV—XVII ст.».
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Причини Великих географічних відкриттів
Робота з підручником
Опрацюйте текст підручника та запишіть в зошит причини Вели-
ких географічних відкриттів. (Ліхтей І. М., С. 14–15; Д’ячков С. В.,
Литовченко С. Д., С. 7; Подаляк Н. Г., С. 8–10).
Робота з історичним атласом
Користуючись картою атласа «Великі географічні відкриття
в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання», дайте відповіді
на запитання.
1. Назвіть країни, які розпочали епоху географічних відкриттів.
2. Назвіть мандрівників, які здійснювали плавання у XV–XVII ст.
3. Назвіть мореплавців, які прокладали морські шляхи до Індії.
Яким чином вони планували досягти Індії?
6. 6
4. Які нові континенті були відкриті під час цих подорожей?
5. Назвіть народи, які населяли ці континенти.
Мандрівники доби Великих географічних відкриттів
Робота в групах
Учитель ділить клас на групи і пропонує на основі матеріалу під-
ручника скласти історичні портрети:
• 1-а група — Васко да Гама.
• 2-а група — Христофор Колумб.
Перша навколосвітня подорож
На підставі розповіді учителя дати відповіді на запитання:
1. Яке значення мала ця подорож?
2. З якими труднощами зіткнулися мореплавці?
3. Охарактеризуйте стосунки мандрівників з населенням щойно
відкритих земель.
Робота з документом
Вчитель пропонує учням прочитати документ (підручник Ліх-
тей І. М., с. 19) і дати відповіді на запитання в підручнику.
Доколумбові цивілізації Америки
Метод «Чиста дошка»
1. Хто і коли відкрив Америку?
2. Хто такі конкістадори? Звідки походить така назва?
3. Як була завойована Америка?
4. Звідкіля ми знаємо про історію індіанців Америки?
5. Які вірування існували в американських індіанців?
6. Як жили американські індіанці?
7. Як управлялися індіанські держави?
8. Чому загинули індіанські цивілізації?
IV. Закріплення знань учнів
Робота з таблицею
Учитель пропонує заповніть таблицю «Великі географічні від-
криття».
Мореплавець Дати подорожі Відкриті землі
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника (Ліхтей І. М., § 1;
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., § 1; Подаляк Н. Г., § 1).
2. Виготовити макет карти до подорожей Христофора Колумба,
Васко да Гами, Фернана Магеллана.
7. 7
Клас
Дата
Урок 3
Завоювання Нового Світу
Мета: дослідити процес утворення колоніальних імперій; сформувати
уявлення про доколумбові цивілізації, проаналізувати наслідки Великих
географічних відкриттів для двох світів; сприяти усвідомленню про не
прийнятність поневолення людини людиною.
Основні поняття та терміни: «революція цін», «синтез», «колонія», Кон
кіста, конкістадори, Латинська Америка.
Основні події:
• 1494 р. — Тордесильясський договір.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань
Співвіднесіть дати та події.
а) 1498 р. 1) Перша кругосвітня подорож Ф. Магеллана
б) 1487 р. 2) відкриття Х. Колумбом Нового Світу
в) 1519–1522 рр. 3) відкриття морського шляху в Азію Васко да Гамою
4) подорож Бартоломеу Діаша
Бесіда за питаннями
1. Як ви вважаєте, чи досяг Христофор Колумб своєї мети? Власну
відповідь потвердьте фактами.
2. Яким чином, на ваш погляд, вплинула подорож Ф. Магеллана на
уяву європейців про навколишній світ?
3. Які цивілізації існували в Америці до появи тут європейців? На
якому ступені розвитку перебували представники доколумбових
цивілізацій з точки зору європейця XVI ст., з точки зору сучасної
людини?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Завоювання Нового Світу
Бесіда за питаннями
1. Дайте визначення понять «колонізація», «колонія».
2. Коли і де ми вперше зустрічалися з цим поняттям?
3. Як ви вважаєте, чи відрізняються одна від одної Велика грецька
колонізація і колонізація Нового часу? Назвіть основні відмін-
ності.
Робота з картою
Учитель пропонує учням за допомогою карти атласа «Великі гео-
графічні відкриття в XV— середині XVII ст. та колоніальні загар-
бання» дати відповіді на запитання.
1. Назвіть держави, які брали участь у загарбанні колоній.
2. Назвіть державу, яка захопила найбільші колонії.
3. Назвіть індіанські племена, які були завойовані іспанцями.
4. Із кого складалися загони, що захоплювали колонії?
8. 8
Конкістадори у Новому Світі
Робота з історичними текстами
Учитель пропонує учням ознайомитись з текстом історичних
джерел і дати відповіді на запитання.
Текст 1. Нотатки зі щоденника Христофора Колумба від 12 жовтня
1492 р. про першу зустріч із індіанцями
«…Вони повинні бути гарними і розумними та тямущими слуга-
ми — я помітив, що вони дуже швидко навчилися повторювати те,
що їм говорилося, і я думаю, що вони легко стануть християнами…»
(Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Все-
мирная история Нового времени. Конец XV–XVIII век. (зарубежные
страны) — М.: Баласс, 2002. — С. 50)
Текст 2. Один із конкістадорів про індіанців
«Більша частина землі заселена та беззаконно узурпована дики-
ми тваринами та нерозумними істотами або грубими дикунами, які
через своє безбожне неуцтво та богохульне ідолопоклонство гірші за
диких звірів…» (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Ро-
гожкин В. А. Всемирная история Нового времени. Конец XV–
XVIII век (зарубежные страны). — М.: Баласс, 2002. — С. 50)
1. Як Колумб характеризує індіанців?
2. Як конкістадори обґрунтовували право європейців на чужі землі?
3. Що, на думку конкістадорів, несли європейці Новому Світові?
Значення Великих географічних відкриттів
Бесіда за питаннями
1. Як вплинули на розвиток торгівлі між країнами Великі геогра-
фічні відкриття?
2. Якими були наслідки Великих географічних відкриттів для під-
корених народів?
3. Як ви вважаєте, до чого призвело надходження до Європи знач-
ної кількості золота?
4. Чи сприяли географічні відкриття та колоніальні завоювання
зростанню виробництва товарів?
IV. Закріплення знань учнів
Заповніть таблицю «Наслідки Великих географічних відкриттів».
Галузь Наслідки
Торгівля
Промислове виробництво
Наукові знання
Зміни в раціоні європейців
V. Домашнє завдання
1. Прочитати відповідний матеріал підручника (Ліхтей І. М., § 2;
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., § 2; Подаляк Н. Г., § 2).
2. Підготувати презентацію «Нова їжа з Америки».
3. За допомогою карти атласа «Великі географічні відкриття
в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання» та геогра-
фічного атласа заповнити таблицю «Сучасні держави на тери-
торії колишніх колоній».
Колонія Назва сучасної держави Столиця
9. 9
Клас
Дата
Тема 2. ЛЮДИНА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ (2 години)
Урок 4
Матеріальний світ і суспільство
Мета: дати учням уявлення про зміни, які відбулися в соціальній струк
турі та господарському житті суспільства Нового часу; охарактеризувати
нові ознаки матеріального світу, нових цінностей західноєвропейців.
Основні поняття та терміни: «біржа», «акції», «капітал», «мануфактура»,
«нове дворянство», «фермери», «абсолютизм», «буржуазія», «наймані ро
бітники», «меркантилізм».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань
Бесіда за питаннями
1. Назвіть території, на які поширювався вплив Іспанії згідно з Тор-
дессильясським договором.
2. Назвіть території, на які поширювався вплив Португалії згідно
з Тордесильясським договором.
3. Назвіть експедиції, здійснені з метою завоювання нових земель.
4. Розкажіть про підкорення імперії ацтеків.
5. Розкажіть про підкорення держави інків.
6. У чому виявився взаємний вплив європейської та індіанської
цивілізацій?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Європа за Нового часу
Робота з підручником
Опрацюйте текст підручника (Д’ячков С. В., Литовченко С. Д.,
С. 25; Подоляк Н. Г., С. 28) та дайте відповідь на запитання:
1. Як ви вважаєте, чому за Нового часу зростає кількість населення
в Європі?
2. Які фактори впливали на тривалість життя в період Середньовіччя?
3. Як ви вважаєте, чому за Нових часів зберігався досить високий
рівень смертності серед простих людей? Назвіть її причини.
4. Яка категорія населення переважала на той? Як ви вважаєте чому?
Королівська влада
Робота з персоналіями
Учитель пропонує учням ознайомитися з висловлюваннями єв-
ропейських монархів та зробити висновок про форму монархічного
правління.
1. «Держава — це я». (Людовік XIV— король Франції к. XVII ст.)
2. «Прав у підданих немає, є лише самі обов’язки». (Людовік XIV—
король Франції к. XVII ст.)
3. «У моїй особі Бог послав вам благословення. Я чоловік, а весь ост
рів — моя законна дружина. Я голова, а острів — моє тіло; я пас-
тир, а острів — моя отара… Міркувати про те, що Бог може та
чого не може, є богохульством. Міркувати про те, що государ мо-
же та чого не може, є бунт. Я не дозволю розмірковувати про мою
10. 10
владу… Монархічний порядок є найвищий на землі порядок. Мо-
нархи — Божі намісники». (Яків І — король Англії XVII ст.)
4. «Лише в одній моїй особі перебуває королівська влада. Увесь гро
мадський порядок у повному його обсязі походить від мене,
інтереси та права нації — всі тут, у моїй руці». (Людовік XV —
спадкоємець короля Людовіка XIV)
Зміни у складі суспільства. Нові люди
Робота з підручником
Опрацювати текст підручника (Ліхтей І. М., С. 37; Д’ячков С. В.,
Литовченко С. Д., С. 23–24; Подаляк Н. Г., С. 39–40) і скласти схему
«Соціальна структура суспільства».
Економічні зміни. Капіталістичне господарство
Робота з документами
Учні мають ознайомитися з документами (Ліхтей І. М., С. 21;
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., С. 35.; Подаляк Н. Г., С. 38) і дати
відповіді на запитання:
1. Який тип підприємства з’являється за Нового часу?
2. Назвіть зміни, які відбулися у процесі організації виробництва
порівняно із Середньовіччям.
3. Як ви вважаєте, якими були умови праці на цих підприємствах?
IV. Закріплення знань учнів
1. Співвіднесіть терміни та визначення.
а) Банк 1) капіталістичне підприємство, головною ознакою яко-
го є поділ праці на основі ручної праці
б) біржа 2) установа, яка зберігає кошти вкладників, надає кре-
дити та є посередником у платежах і грошових розра-
хунках клієнтів
в) мануфак-
тура
3) форма ринку, яка характеризується вільною торгів-
лею товарами, цінними паперами та ін.
г) фабрика 4) політика держави, спрямована на створення держа-
вою сприятливих умов для своєї торгівлі
5) капіталістичне підприємство нового типу, яке ба-
зується на застосуванні машин, форма великого ви-
робництва
2. Співвіднесіть терміни та визначення.
а) Стан 1) форма правління, за якої верховна влада нале-
жить одноосібному спадкоємному правителеві
б) монархія 2) система керування людьми, які проживають
на одній території
в) станово-представ-
ницька монархія
3) суспільні групи людей, які мають різні права
та обов’язки
г) республіка 4) форма правління, за якої монархія спираєть-
ся на органи станового представництва дво-
рян, духівництва, городян
5) форма правління, за якої влада обирається
через певний термін
Відповідь: 1 а — 2, б — 3, в — 1, г — 5; 2 а — 3, б — 1, в — 4, г —5.
V. Домашнє завдання
1. Прочитати відповідний матеріал підручника (Ліхтей І. М., § 3;
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., § 3; Подаляк Н. Г., § 3–4).
2. Підготувати повідомлення про повсякденне життя європейців
у Новий час.
11. 11
Клас
Дата
Урок 5
Повсякденне життя Західної Європи
Мета: дати уявлення про особливості життя міського і сільського насе
лення Західної Європи; розвивати навички опрацювання та порівняння
історичної інформації.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань
Бесіда за питаннями
1. Як змінилося становище церкви за Нового часу? Свою відповідь
поясніть.
2. Назвіть ознаки абсолютної монархії.
3. Розкажіть про структуру суспільства Нового часу.
4. Яких змін зазнало життя дворян?
5. Порівняйте цехове та мануфактурне виробництво.
6. Поясніть, чому молитва селянина починалася словами: «Позбав
нас, Господи, чуми, голоду та війни».
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Робота в групах
Клас ділиться на 3 групи, які мають опрацювати документи
і презентувати результати своєї роботи.
1-а група «Повсякденне життя селян»
Опрацювати текст документа та підручника (Ліхтей І. М., С. 38;
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., С. 27–30).
Текст 1
Багато селян сплачували тепер грошову ренту за користування
землею і замість того, щоб працювати на землевласника два–три дні
на тиждень, тепер могли щодня працювати на власній землі; якщо
була можливість, селяни додатково орендували ділянки землі – так
виникали ферми.
Фермери почали виробляти продуктів більше, ніж їм потрібно
було самим, і тому надлишки вони продавали. Проте селяни не ви-
робляли стільки продуктів, щоб їх вистачало на всіх. Часом мор
косив худобу, урожаї гинули від посухи або злив, і тоді наступав
голод.
Проте населення зростало. Для виробництва одягу було потрібно
більше вовни, і вівчарство стало досить прибутковою галуззю сіль
ського господарства. В Англії великі землевласники виселили орен-
дарів та почали використовувати землі під пасовиська для овець. Це
набуло такого розмаху, що у 1534 р. Генріх VIII видав закон, який
заборонив заводити більше 2 тисяч овець. (Хейзл Мэрим Мартелл.
Эпоха открытий. Всемирная история в иллюстрациях. — М.,
1994 — С. 28–29.)
12. 12
2-а група «Повсякденне життя городян»
Опрацювати текст документа та підручника (Ліхтей І. М., С. 45;
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., С. 27–30; Подаляк Н. Г., С. 50–51).
Текст 2
Урожаї ще довго залишалися низькими. Пшениця, рис, куку-
рудза (після відкриття Америки) були малодоступними продуктами.
Білий хліб аж до XVIII ст. вважався предметом розкоші; Європа, як
і у давні часи, харчувалася грубими юшками і кашами. Ще на почат-
ку XVIII ст. у селі вживали переважно овес, просо, ячмінь.
М’ясо населення європейських країн вживало рідко. Наприклад,
у Франції в XVIII ст. середня цифра споживання м’яса складала
22 кілограми на рік на 1 людину. М’ясо їли раз на тиждень, переваж-
но це була солонина. Так було у Німеччині, в Англії та в інших краї-
нах.
У Голландії в XVIII ст., за свідченням сучасників, основною їжею
для бідноти служили ріпа, смажена цибуля, сухий хліб. Городяни
їли скупо. Вечірня трапеза нерідко складалася тільки з тюрі — за-
лишків хліба, розмочених у молоці (Юдовская Я. А., Баранов П. А.,
Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время. — СПб., 1998. — С. 27.).
3-я група «Повсякденне життя вищих станів суспільства»
Опрацювати текст документа та підручника (Ліхтей І. М., С. 47;
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., С. 27–30; Подаляк Н. Г., С. 50).
IV. Закріплення знань учнів
Заповніть порівняльну таблицю «Місто за часів Середньовіччя та
Нового часу».
Риси середньовічного міста Риси міста Нового часу
V. Домашнє завдання
1. Прочитати відповідний матеріал підручника (Ліхтей І. М., § 4;
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., § 4; Подаляк Н. Г., § 5).
2. Підготувати повідомлення про театри Нового часу.
3. Скласти меню для селянської родини, родини багатого городяни-
на й родини аристократа.
13. 13
Клас
Дата
Тема 3. РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
Урок 6
Реформація
Мета: з’ясувати причини, хід та наслідки Реформації в Німеччині; роз
крити основні напрями Реформації в Німеччині; розвивати вміння аналі
зувати історичну інформацію крізь призму технологій розвитку критич
ного мислення; виховувати толерантне ставлення до будь-якої релігії та
повагу до думок інших.
Основні поняття та терміни: Реформація, «індульгенція», Селянська
війна, «буржуазна революція».
Основні події:
• 1517 р. — виступ Лютера проти індульгенцій;
• 1524—1525 рр. — Селянська війна.
Тип уроку: урок вивчення нових знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань
Робота в парах
1. За яких історичних обставин виникло християнське віровчен-
ня?
2. Коли відбувся розкол християнства на католицизм і право
слав’я?
3. Що означає вислів «феодальна роздробленість»?
4. Як впливала роздробленість на розвиток суспільства?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Німеччина на початку XVI ст.
Метод «Чиста дошка»
1. Де і коли утворилась Священна Римська імперія німецької нації?
2. Якій династії належала влада на поч. XVI ст. у Священній Рим-
ській імперії?
3. Хто обирав імператора?
4. Чому не було укладено союз німецьких міст із королівською
владою?
5. Хто висунув ідею перетворення роз’єднаних німецьких земель
в єдину державу? Чому?
6. Що спричинило наступ на феодальну «дрібнодержавність»?
Лютер і Мюнцер — два варіанти Реформації
Групова робота. Рамка цілі
Цей метод передбачає чотири етапи:
1. Мета (Чому? Навіщо? Для чого?)
2. План (Як? Яким чином?)
3. Дія (Що? Де? Коли?)
4. Результати (Які наслідки? Які підсумки?)
Згідно з алгоритмом учні самостійно опрацьовують текст підруч-
ника та заповнюють таблицю «Реформація: Лютер та Мюнцер».
14. 14
Варіант Лютера Варіант Мюнцера
1. Мета. Рух за очищення цер-
кви від пороків (у першу чер-
гу проти продажу індульген-
цій), за нову дешеву церкву
1. Мета. Рух за нову дешеву церкву,
а також за суспільство, де всі бу-
дуть рівними: «Вся влада повинна
бути віддана простому народові»
2. План. Реформацію може
здійснювати тільки влада,
а не народ (мирним шляхом)
2. План. Реформації можна досягти
шляхом перевороту (революції)
силами селянства і міської бідноти
(силовим шляхом)
3. Дія. 31 жовтня 1517 р. — він
прибив до дверей Замкової
церкви у Віттенберзі тези,
в яких спростовувалася
рятівна сила індульгенцій
3. Дія. 1524–1525 рр. — Селянська
війна в Німеччині, очолена Т. Мюн
цером; кінець 1524 р. — «Статей-
ний лист»
4. Утворення нової гілки
християнства — протестан-
тизму (лютеранства)
4. Цілковита поразка селян, страта
Т. Мюнцера та його послідовників
(близько 100 тис. осіб)
IV. Закріплення знань учнів
Клас ділиться на три групи, кожна з яких має виконати певне
завдання.
Гра «Я знаю 5 імен…» (1-а група)
Учні називають п’ять імен, персоналій (можна й більше), які
стосуються даної теми. Наприклад: Мартін Лютер, Томас Мюнцер,
Карл V, Габсбурги, Лев X.
Гра «Точність — ввічливість королів» (2-а група)
Учні записують дати, що зустрічаються в тексті підручника. До
кожної дати пропонуємо запитання, відповіді на які мають бути точ-
ними та лаконічними.
1483—1546; 1489—1525; 1517; червень 1524; 1524–1525 рр.
1. З якими подіями пов’язані ці дати?
2. Позначте у зошитах століття, що стосуються виписаних вами
дат. Назвіть їх.
3. Скільки років прожив Лютер? Мюнцер? Чому Лютер прожив
довше?
4. Що було раніше — виступ Лютера проти індульгенцій чи поча-
ток заворушень у південно-західній Німеччині?
5. Скільки років минуло від дня смерті Лютера? Мюнцера?
Гра «Енциклопедист» (3-я група)
Учні записують в зошитах терміни та поняття, що зустрічаються
в процесі вивчення нової теми, та пояснюють їх.
Індульгенція — у католицькій церкві — грамота, свідоцтво про
повне відпущення гріхів.
Реформація — широкий антифеодальний суспільно-політичний
і релігійний рух, який набув форми боротьби проти католицької цер-
кви, в Західній і Центральній Європі в XVI ст.
Селянська війна — масштабне й тривале у часі повстання селян,
яке охоплює велику територію.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника (Ліхтей І. М. § 5,
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., § 5; Подаляк Н. Г., § 8).
2. Підготувати повідомлення про М. Лютера.
3. Підготувати повідомлення про селянську війну в Німеччині
4. Скласти речення зі словами: Реформація, індульгенція, Селянсь-
ка війна, Т. Мюнцер, М. Лютер, дешева церква, нове рівне сус-
пільство.
15. 15
Клас
Дата
Урок 7
Поширення Реформації. Контрреформація
Мета: розкрити хід та наслідки Реформації в країнах Європи; охаракте
ризувати ознаки реформаційних вчень, Контрреформації, протестант
ської церкви; порівняти реформаційні вчення та діяльність їх засновників;
виховувати толерантне ставлення до будь-якої релігії та повагу до думок
інших.
Основніпоняттятатерміни:«лютеранство»,«кальвінізм»,«англіканська
церква», Контрреформація, Орден єзуїтів, «протестантизм».
Основні події:
• 1534 р. — створення Ордену єзуїтів;
• 1555 р. — Аугзбурзький мир.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань
Робота з картою
За допомогою карти атласа «Реформація в Європі в XVI ст.» ви-
конайте завдання:
1. Назвіть державу, до якої входили землі Німеччини.
2. Назвіть держави, які межували зі Священною Римською імпе-
рією.
3. Назвіть місто, в якому вперше виступив з протестом проти про-
дажу індульгенцій Мартін Лютер.
4. Назвіть держави Європи, де набув поширення католицизм.
5. Назвіть держави Європи, в яких виникли реформаційні рухи.
6. Назвіть державу, в якій виникло лютеранство.
Робота з хронологією
1. Співвіднесіть дати й події.
а) 1517 р. 1) прийняття програми «Дванадцять статей»
б) 1520 р. 2) початок Реформації
в) 1525 р. 3) селянська війна в Німеччині
4) відлучення Лютера від церкви
Відповідь: а — 2; б — 4; в — 1.
2. Розмістить події в хронологічному порядку.
а) Селянська війна в Німеччині;
б) відлучення Лютера від церкви;
в) підписання миру між католиками й протестантами;
г) виступ Лютера з «95 тезами»;
Відповідь: г — б — а — в.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Поширення Реформації
Учитель пропонує учням на основі розповіді учителя або само-
стійної роботи з підручником заповнити таблицю «Протестантські
церкви».
Держава Назва церкви Засновник Головні ідеї
16. 16
Контрреформація
Учні мають опрацювати документ у підручнику (Ліхтей І. М.,
С. 63; Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., С. 45; Подаляк Н. Г., С. 83)
і дати відповіді на запитання.
1. Назвіть риси характеру та чесноти, які повинні мати віряни.
2. Як ви вважаєте, до чого може привести така сліпа відданість?
IV. Закріплення знань учнів
Робота з картою
За допомогою карти атласа «Контрреформація в Європі в XVI ст.»
виконайте завдання:
1. Назвіть держави, на які проширився протестантизм.
2. Назвіть держави, де проживало православне населення.
3. Назвіть держави, в яких перемогла Контрреформация.
4. Назвіть найважливіші єзуїтські центри.
5. Назвіть головні центри Контрреформації.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника (Ліхтей І. М., § 6;
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., § 6; Подаляк Н. Г., § 9).
2. Підготувати матеріали для групової роботи:
1) Франція за часів Генріха IV.
2) Франція за часів герцога Рішельє.
17. 17
Клас
Дата
Тема 4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ
В XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.
Урок 8
Франція
Мета: дати уявлення про економічну та соціальну структуру, причини та
основні події релігійних воєн у Франції; дослідити процес зміцнення ко
ролівської влади; виховувати толерантне ставлення до інших релігій, не
прийняття та осуд релігійного фанатизму.
Основні поняття та терміни: «буржуазія», Реформація, «громадянська
війна», Варфоломіївська ніч, «сеньйор», «секуляризація», Генеральні шта
ти; «гарант», «централізована держава», «гугенот».
Основні події:
• 1562 р. — початок громадянських воєн;
• 1572 р. — Варфоломіївська ніч.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань
Робота з картками
Картка 1
Співвіднесіть імена і факти біографій.
а) М. Лютер 1) вождь Селянської війни в Німеччині
б) Т. Мюнцер 2) реформатор церкви в Німеччині
в) Ж. Кальвін 3) засновник Ордену єзуїтів
г) І. Лойола 4) реформатор церкви у Швейцарії
Відповідь: а — 2; б— 1; в — 4; г— 3.
Картка 2
Із запропонованого переліку оберіть поняття, які характеризу-
ють М. Лютера.
1. У дитинстві просив милостиню, виспівуючи псалми на славу Гос-
пода.
2. Прихильник жіночої краси.
3. Заснував нове вчення — кальвінізм.
4. Навчався в Ерфуртському університеті.
5. Очолив Селянську війну.
6. Переклав Біблію німецькою мовою.
7. «На тому стою і не можу інакше».
Відповідь: 1, 4, 5, 6, 7.
Картка З
Із запропонованого переліку оберіть поняття, які характеризу-
ють Т. Мюнцера.
1. Був високоосвіченою людиною.
2. Виступав з проповідями на вулицях Віттенберга.
3. Заснував нове вчення — лютеранство.
4. Переконував селян, що влада може перебувати в руках народу.
5. Очолив Селянську війну.
6. Оголосив себе главою церкви.
Відповідь: 1, 4, 5.
18. 18
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Централізація влади
Учитель пропонує учням дати визначення поняття «централізо-
вана держава» та записати у зошит.
Стани французького суспільства
Вчитель пропонує учням дати визначення поняття «стани», зга-
дати з історії Середньовіччя традиційні стани суспільства і запов-
нить схему «Стани французького суспільства».
Король
I стан II стан III стан
Економічний розвиток Франції
Робота з картою
Учні мають за допомогою карти атласа «Франція у XVI — пер-
шій половині XVII ст.» виконати завдання і скласти у зошиті харак-
теристику економічного розвитку Франції цього періоду.
1. Назвіть мануфактурні центри Франції.
2. Назвіть галузі промисловості, які розвивалися у Франції.
3. Назвіть металургійні центри Франції.
4. Назвіть місця видобування солі.
5. Перерахуйте центри виробництва тканини.
6. Назвіть торгові порти.
7. Назвіть центри виробництва вина.
Громадянські війни у Франції
Метод«Чиста дошка»
Учитель пропонує учням прочитати текст підручника (Ліх-
тей І. М., С.72–74; Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., С.50–52; Пода-
ляк Н. Г., С. 88–90) і відповісти на запитання, записані на дошці.
У ході відповідей вчитель витирає дошку.
1. У чому полягали причини релігійних воєн?
2. Назвіть лідерів ворогуючих сторін.
3. Назвіть основні події громадянських війн у Франції.
4. Якими були результати громадянських війн?
Франція за часів Генріха IV та герцога Рішельє
Групова робота
Учитель розподіляє клас на дві групи, які на основі домашніх за-
готовок готують презентації.
1. Франція за часів Генріха IV.
2. Франція за часів герцога Ришельє.
IV. Закріплення знань учнів
Напрям діяльності Генріх IV Рішельє
Релігійна
Соціальна
Економічна
Зовнішньополітична
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника (Ліхтей І. М., § 7;
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., § 7; Подаляк Н. Г., § 10).
2. Підготувати повідомлення про Філіппа II і Карла V.
19. 19
Клас
Дата
Урок 9
Іспанія
Мета: ознайомитися з подіями історії, процесом формування колоніаль
ної імперії в Іспанії, з’ясувати особливості формування її монархії, її внут
рішньої та зовнішньої політики; порівняти особливості абсолютної мо
нархії у Франції та Іспанії.
Основні поняття та терміни: «кортеси», «комунерос», «автодафе».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань
Робота з поняттями
Учні мають дати визначення поняттям: «станова монархія», «цент-
ралізована держава», «гугенот», «громадянська війна», Генеральні
штати, «абсолютна монархія», Реформація, Контрреформація.
Робота з таблицею
Порівняйте станову та абсолютну монархії.
Питання для порівняння
Станова
монархія
Абсолютна
монархія
Кому належала верховна влада в країні?
Кому належала влада на місцях?
Хто затверджував податки?
Хто видавав закони?
Як збиралося військо?
Бесіда за питаннями
1. Порівняйте положення трьох основних станів Франції.
2. Поясніть, чому у Франції лютеранство витіснило кальвінізм.
3. Поясніть, чому протистояння між католиками і гугенотами при-
звело до тривалих воєн.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Іспанський абсолютизм
Робота з картою
За допомогою карти атласа й тексту підручника (Подаляк Н. Г.,
С. 95; Ліхтей І. М., С. 79) виконайте завдання.
1. Назвіть держави, що межували з Іспанією.
2. Назвіть колонії, якими володіла Іспанія.
3. Назвіть території, які входили до складу Іспанської імперії.
Робота зі схемою
Учитель пропонує учням зробити в зошиті схему «Управління
Іспанською імперією» та прокоментувати її.
Король
Кастильська Рада
кортеси
Арагонська Рада
(Арагон, Каталонія,
Валенсія)
кортеси
Фландрська
Рада
(Фландрія)
Віце-король
Італійська
Рада
(Італія)
Віце-король
Рада Індій
(заморські
володіння)
Віце-король
20. 20
Економічний розвиток
Робота в групах
Учитель ділить клас на групи, нагадує правила групової роботи.
Учням пропонується на основі матеріалу підручника (Д’ячков С. В.,
Литовченко С. Д., С. 57–58; Подаляк Н. Г., С. 97–99), інформатив-
них текстів і документів підготувати повідомлення «Економічний
розвиток Іспанії».
Прибутки іспанської монархії від своїх володінь за часів Карла V
Нідерланди до початку царювання Філіппа II вважалися в Єв-
ропі найбагатшою країною серед усіх володінь іспанського короля,
країною, яка давала іспанському уряду більше прибутків, ніж усі ін-
ші з Новим Світом разом.
Нідерланди 2 млн флоринів на рік
Італія 1 млн флоринів на рік
Новий Світ 1/2 млн флоринів на рік
Власне Іспанія 1/2 млн флоринів на рік
(История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 197.)
Запитання
• Чому величезні володіння Карла V давали менше прибутків, ніж
одна провінція Нідерланди?
Повстання «комунерос»
Учитель пропонує учням за допомогою підручника підготувати
презентацію «Повстання “комунерос”» (Ліхтей І. М., С. 81; Д’яч
ков С. В., Литовченко С. Д., С. 55; Подаляк Н. Г., С. 95–96).
Групова робота. Рамка цілі
Цей метод передбачає чотири етапи:
1. Мета (Чому? Навіщо? Для чого?)
2. План (Як? Яким чином?)
3. Дія (Що? Де? Коли?)
4. Результати (Які наслідки? Які підсумки?)
Правління іспанських королів
Учитель пропонує учням заповнити таблицю.
Правління іспанських
королів
Напрями зовнішньої
політики
Напрями внутрішньої
політики
Карл V
Філіпп ІІ
IV. Закріплення знань учнів
Бесіда з учнями
1. Назвіть особливості державного устрою Іспанії.
2. Розкажіть про боротьбу іспанських монархів з Реформацією.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника (Ліхтей І. М., § 8;
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., § 8; Подаляк Н. Г., § 11).
2. Складіть діалог між імператором Карлом V та імператорським
радником у січні 1556 р.
3. Підготувати повідомлення про герцога Альба.
4. Почати підготовку до презентації резервного уроку.
21. 21
Клас
Дата
Урок 10
Нідерландська революція
Мета: з’ясувати причини, хід та наслідки революції в Нідерландах; вплив
ідей Реформації на революцію в Нідерландах; розвивати вміння аналізу
вати історичні події та факти, а також опрацьовувати історичну інформа
цію; виховувати негативне ставлення до будь-яких проявів насильства.
Основні поняття та терміни: «інквізиція», «буржуазна революція», Ут
рехтська унія.
Основні події:
• 1566 р. — «іконоборче повстання» — початок Нідерландської рево
люції;
• 1579 р. — Утрехтська унія;
• 1609 р. — перемога Нідерландської революції.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань
Робота з хронологією
Співвіднесіть дати та події.
а) 1516–1555 рр. 1) проголошення Карла I Карлом V — імператором
Священної Римської імперії
б) 1519 р. 2) повстання «комунерос»
в) 1520 р. 3) правління Філіппа II
г) 1555–1598 рр. 4) правління Карла I (V);
Відповідь: а — 4, б — 1; в — 2; г — 3.
Гра «Герой, дата, подія»
Учитель проходить повз учасників гри (у грі бере участь весь
клас), що сидять зазвичай за партами, і просить одного з них назвати
героя, іншого — дату, пов’язану з цим героєм, а третього — відповід-
ну подію.
Зразок учнівської відповіді
Карл I (V) → 1516–1555 рр. → дати правління короля.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Нідерланди у складі Іспанської монархії
Робота з підручником
Щоденник подвійних нотаток
Сторінка учнівського зошита ділиться на дві колонки. Зліва
школярі записують уривок тексту підручника (Ліхтей І. М., С. 85–
88; Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., С. 58–60; Подаляк Н. Г., С. 99–
101), зокрема той, що їх вразив, зацікавив чи заінтригував, а спра-
ва — свій коментар.
22. 22
Зразок учнівської відповіді
Текст Коментар учня
Нідерланди, потрапивши під владу іспанського
короля Карла І, мали стати, за його задумом,
фінансовою базою Всесвітньої християнської
монархії
Плани іспанського
короля
Політика розорення Нідерландів (6,5 млн ліврів
на рік) посилила протест серед населення країни.
Це збільшило число кальвіністів
Причина революції
Загони повстанців почали знищувати церкви,
ікони, скульптури святих
Початок повстання
Народження республіки
Кубування
Розглядаючи питання, учні повинні послідовно виконати шість
розумових операції: описати → здійснити асоціювання → порівняти →
проаналізувати → застосувати → знайти аргументи «за» і «проти».
Зразок учнівської відповіді
• Опис. Нідерландська революція — соціальна революція, голов
ним завданням якої була ліквідація феодальних відносин та виз-
волення зпід гніту Іспанії, а також встановлення влади буржу-
азії та утворення буржуазної держави.
• Асоціювання. Нідерланди, «морські гези», герцог Альба, Віль-
гельм Оранський, Утрехтська унія тощо.
• Порівняння. Нідерландська революція — Селянська війна в Ні-
меччині 1524–1525 рр.
• Аналіз. Внаслідок умілих дій голландців, «морських гезів», вда-
лося здобути ряд перемог над іспанцями. 1579 р. було створено
Об’єднані провінції Нідерландів — першу буржуазну державу
в Європі, яка була визнана Іспанією в 1609 р.
• Застосування. Нідерландська революція була прискорена по-
ширенням кальвінізму.
• Аргументація
«За» «Проти»
IV. Закріплення знань учнів
Перекладач
Учитель називає поняття або термін, пояснює його значення. Уч-
ні повинні «перекласти» почуту фразу з наукової доступною мовою.
Усі бажаючі висловлюють різні варіанти.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника (Ліхтей І. М., § 9;
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., § 9; Подаляк Н. Г., § 12).
2. Заповнити хронологічну таблицю «Нідерландська революція».
Дата Подія Результат
23. 23
Клас
Дата
Урок 11
Англія
Мета: з’ясувати характер змін, що відбувалися в Англії, пояснити особ
ливості створення англіканської церкви; розвивати в учнів уміння критич
но аналізувати історичні події; виховувати толерантне ставлення до будь-
яких релігій.
Основні поняття та терміни: «Криваве законодавство», «огороджуван
ня»,«мануфактура»,«англіканськацерква»,«пуританство»,«лорди»,«пау
пери».
Основні події:
• 1534 р. — в Англії проголошено англіканську церкву;
• 1549 р. — повстання Роберта Кета;
• 1571 р. — прийняття «39 статей» — основних засад англіканської церкви.
• 1585 р. — Вірджинія стала першою англійською колонією у Північній
Америці;
• 1588 р. — розгром «Непереможної армади»;
• 1588–1603 рр. — правління Єлизавети І Тюдор;
• 1600 р. — заснування Ост-Індської компанії.
Тип уроку: урок вивчення та засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань
Робота з хронологією
Співвіднесіть дати й події.
а) 1556 р. 1) Запровадження Альбою алькабали
б) 1557 р. 2) подача петиції з вимогами приборкати сваволю іс-
панських чиновників
в) 1571 р. 3) підписання Утрехтської унії
4) похід «залізного герцога» Альби у Нідерланди
Відповідь: а — 2; б — 4; в — 1.
Робота з картою
За допомогою карти атласа «Нідерландська революція 1566–
1609 рр.» виконайте завдання.
1. Назвіть території в Нідерландах, що були охоплені «іконобор-
чим рухом» проти панування Іспанії та католицької церкви.
2. Назвіть райони дій «лісових гезів».
3. Назвіть райони дій «морських гезів».
4. Назвіть місто, захоплення якого стало сигналом до повстання на
півночі країни.
5. Назвіть провінції Нідерландів, які залишилися під владою Іс-
панії.
6. Назвіть провінції Нідерландів, які створили «Сполучені провін-
ції Нідерландів».
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Англія на початку XVІ ст.
Робота з картою
За допомогою карти атласа «Англія в XVІ — першій половині
XVІІ ст.» виконайте завдання.
1. Назвіть особливості географічного розташування Англії.
24. 24
2. Назвіть корисні копалини, що видобувалися в Англії.
3. Назвіть галузі промисловості, які набули розвитку в Англії.
4. Назвіть районі масових огороджувань.
Робота з документом
Учитель пропонує учням прочитати документ у підручнику (Ліх-
тей І. М., С. 95; Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., С. 65; Подаляк Н. Г.,
С. 108) і дати відповіді на запитання.
1. Як ви розумієте вислів «вівці поїдають навіть людей»?
2. Як ви вважаєте, якими були наслідки огороджування?
3. Якою, на вашу думку, була подальша доля «зайвого» населення?
Криваве законодавство
Під час розгляду питання «Криваве законодавство» використо-
вується метод «Рамка цілі».
Учитель пропонує учням самостійно опрацювати текст підруч-
ника та презентувати результат своєї роботи.
«Рамка цілі»
Метод передбачає чотири етапи:
1. Мета (Чому? Навіщо? Для чого?)
2. План ( Як? Яким чином?)
3. Дія (Що? Де? Коли?)
4. Результати (Які наслідки? Які підсумки?)
Королівська реформація
Учитель розповідає про реформаційні процеси в Англії та пропо-
нує учням заповнити порівняльну таблицю, використовуючи попе-
редні знання.
Англіканська церква Спільне Католицька церква
Главою церкви є король
(королева); богослужіння
відбувається англійською
мовою
Збереження цер-
ковної ієрархії ду-
ховенства, яку очо-
лювали єпископи
Главою церкви є папа
римський; богослужін-
ня відбувається лати-
ною
Зачинено монастирі й кап-
лиці; заборонено шанувати
ікони, продавати індульген-
ції; пуритани — за дешеву
церкву, проти богослужінь
Обряд хрещення
був однаковим для
обох церков (до се-
редини XVIII ст.)
Вільне існування мо-
настирів; шанування
ікон, продаж індуль-
генцій; богослужіння
підтримувались як
необхідність
Правління Єлизавети І Тюдор
Три речення
Учитель пропонує опрацювати відповідний матеріал параграфа
стосовно діяльності Єлизавети І і передати його зміст трьома речен-
нями.
IV. Закріплення знань учнів
Позначити на контурній карті:
1) колоніальні володіння Англії;
2) промислові центри Англії;
3) території масових огороджувань.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника (Ліхтей І. М., § 10;
Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., § 10; Подаляк Н. Г., § 13).
2. Підготувати в групах презентацію «Інтереси країн-учасниць
у Тридцятилітній війні».
3. Почати роботу над груповою презентацією «Високе Відродження».
25. 25
Клас
Дата
Урок 12
Міжнародні відносини
Мета: дати уявлення про характер міжнародних відносин, розкрити їх
особливості в епоху Нового часу, продовжити роботу з історичними текс
тами, підручником.
Основні поняття та терміни: «бюрократія», «дипломатія», «суверені
тет», «абсолютна монархія», «ліга».
Тип уроку: урок вивчення та засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Міжнародні відносини
Формування поняття методом «Ґронування» («Асоціативний кущ»)
Учитель посередині аркуша паперу (ватмана) або на дошці запи-
сує історичну категорію — факт, подію, поняття, термін, постать,
назву історико-географічного об’єкта. Учні висловлюють асоціації
за обраною темою — слова або фрази. У свою чергу, ці слова і фрази
можуть поповнюватися новими асоціаціями, утворюючи своєрідне
ґроно. Коли всі ідеї записані на папері (дошці), встановлюються
можливі зв’язки між окремими елементами.
Асоціації з теми «Міжнародні відносини» записуються на дошці:
мир, торгівля, мануфактурне виробництво, купецькі компанії, роз-
виток транспорту, поліпшення життя, союз, війна, армія, зброя,
загибель людей.
Визначення понять записується у зошити.
У ч и т е л ь повідомляє про принципи міжнародних відносин, які
формуються у Новий час.
1. Династичний принцип міжнародних відносин, згідно з яким ін-
тереси народу і держави дорівнювалися до інтересів правлячої
династії в особі монарха. Міжнародні відносини розглядалися як
відносини між правлячими династіями і монархами. (Пригадай-
те поняття «шлюбна дипломатія».)
2. Релігійний принцип — народи однієї віри розглядалися як одна
сім’я. У Новий час в Європі починаються війни під релігійними
гаслами, пов’язаними з Реформацією та Контрреформацією.
3. Кордони в Європі не були визначені.
4. Після Великих географічних відкриттів європейські держави,
перш за все Іспанія та Португалія, почали здійснювати політику
колоніальних захоплень.
5. Виникає державний інтерес. Носієм державного інтересу була
бюрократія. (Бюрократія — спеціально організована система
керування суспільством, діє в інтересах певних груп суспіль
ства).
Робота з картою
Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атласа
«Державі Європи в середині XVII ст.» виконати завдання.
1. Назвіть європейські держави середини XVII ст.
26. 26
2. Назвіть держави, де в середині XVII ст. відбувалося зміцнення
абсолютизму.
3. Назвіть державу, до складу якої входила Українська козацька
держава.
4. Назвіть держави, які входили до складу Священної Римської
імперії.
ІII. Закріплення знань учнів
Співвіднесіть поняття та визначення.
а) Суверенітет 1) Організація, що керує суспільством, людьми, які
проживають на певній території (у межах держа-
ви). У кожній державі існують: апарат управління
(урядовці), система законів (право), служби захис-
ту законного порядку, армія, збір податків
б) бюрократія 2) форма правління, за якої правителю (монарху)
належить необмежена законодавча, виконавча та
судова влада
в) держава 3) спеціально організована система керування сус-
пільством, діє в інтересах певних груп суспільства
г) абсолютна
монархія
4) незалежність і самостійність держави в її зовніш-
ніх і внутрішніх справах
Відповідь: а — 4; б — 3; в — 1; г — 2.
ІV. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника (Ліхтей І. М., § 11,
С. 101–103, конспект; Подаляк Н. Г., § 14, С. 113–116).
2. Завершити підготовку презентацій «Тридцятирічна війна».
27. 27
Клас
Дата
Урок 13
Тридцятилітня війна
Мета: сформувати уявлення про події та наслідки Тридцятилітньої війни
в Європі; продовжити роботу з історичними текстами, підручником, фор
мування навичок з виявлення причинно-наслідкових зв’язків, уміння да
вати коротку характеристику діяльності історичного діяча.
Основні поняття та терміни: Тридцятилітня війна, «суверенітет», Вест
фальський мир, Євангелістська ліга.
Основні події:
• 1618—1648 рр. — Тридцятилітня війна;
• 1648 р. — Вестфальський мир.
Тип уроку: урок закріплення та застосування знань, умінь, навичок.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Тридцятилітня війна
Презентація роботи груп
Групи учнів представляють презентації «Інтереси країн-учас
ниць Тридцятилітньої війни» та висвітлюють перебіг її подій.
На основі повідомлень учні заповнюють таблицю.
Тридцятилітня війна
Пе-
ріод
Назва
періоду
Роки Основні події
1 Чесь-
кий
1618–
1624
У Чехії обраний новий уряд, імператора
Фердинанда II позбавлено права контролю
над ним. Розгром чеського війська поблизу
Білої гори. Перемога Габсбургів та їхніх со-
юзників
2 Дат
ський
1625–
1629
Успішний наступ на Габсбургів здійснив дат-
ський король Крістіан IV. Фердинанд II ство-
рює власну армію, яку очолив Альбрехт Вал-
ленштейн, що проявив себе як видатний
полководець. Данія була вимушена укласти
мир і зобов’язалася не втручатися у справи
Німеччини. Відставка Валленштейна
3 Швед
ський
1630–
1635
Швеція прагне перетворити Балтійське море
на своє «внутрішнє озеро» і здійснює успіш-
ні бойові дії у Німеччині. Валленштейн зно-
ву очолює армію католиків. Обстановка зно-
ву змінюється на користь Габсбургів
4 Франко
швед
ській
1635–
1648
Швеція у союзі із Францією веде бойові дії
в Німеччині; водночас Франція і Голландія
воюють з Іспанією. Обидві сторони висна-
жені. Виникає загроза поразки Габсбургів.
Франція розпочинає мирні переговори
28. 28
Вестфальский мир
Робота з картою
Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атласа
«Тридцятилітня війна 1618–1648 рр.» відповісти на запитання й за-
писати умови Вестфальського миру в зошит. Робота може проводи-
тися методом «Чиста дошка».
1. Назвіть міста, де відбулося підписання Вестфальського миру.
2. Назвіть держави, які здобули незалежність.
3. Назвіть території, які відійшли Швеції.
4. Назвіть території, які відійшли Франції.
5. Назвіть території, які відійшли Голландії.
6. Назвіть території, які відійшли Бранденбургу.
7. Назвіть території, які відійшли Баварії.
IІI. Закріплення знань учнів
Співвіднесіть дати та події.
а) Чеський 1) 1630–1635 рр.
б) Датський 2) 1625–1629 рр.
в) Шведський 3) 1618–1624 рр.
г) Франко-шведський 4) 1635–1648 рр.
Відповідь: а — 3; б — 2; в — 1; г — 4.
Бесіда за питаннями
1. Назвіть держави, які не брали активної участі у бойових діях.
2. Поясніть, чому Франція, що боролася усередині власної держави
проти протестантів, виступила у Тридцятилітній війні проти ка-
толицької монархії Габсбургів.
3. Поясніть, чому Англія не брала активної участі у війні, але під-
тримувала Євангелістську лігу.
III. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника (Ліхтей І. М., § 11,
С. 103–107, конспект; Д’ячков С. В., Литовченко С. Д., § 11; По-
даляк Н. Г., § 14, С. 116–119).
2. Позначити на контурної карті:
1) Країни-учасниці Тридцятилітньої війни.
2) Територіальні надбання країн-учасниць.
3. Підготувати повідомлення про діяльність Еразма Роттердам
ського, Томаса Мора, Нікколо Макіавеллі.
29. 29
Клас
Дата
Тема 5. ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ
Урок 14
Народження нової культури
Мета: дати уявлення учням про характерні ознаки мистецтва Відро
дження, натурфілософії; ознайомити з творчістю найбільш визначних
митців Нового часу; розвинути вміння порівнювати досягнення мистец
тва часів Середньовіччя та Відродження, висловлювати судження щодо
відображення у творчості митців цінностей Нової доби.
Основні поняття та терміни: «гуманізм», «утопія», Відродження, «реа
лізм», «алегорія», «ідеал», «натурфілософія».
Тип уроку: урок вивчення та засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань
Співвіднесіть імена і факти біографій.
а) Фердінанд ІІ 1) Католик, командувач загонами найманців. Мав
кредо «Війна годує війну»
б) Фрідріх V 2) шведський король, створив армію з вільних селян,
віддав наказ не грабувати
в) Альбрехт
Валенштейн
3) імператор Священної Римської імперії, ревний ка-
толик, почав наступ на права протестантів
г) Густав ІІ
Адольф
4) глава Протестантської (Евангелістської) ліги, обра-
ний королем Чехії
Відповідь: а — 3; б — 4; в — 1; г — 2.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Батьківщина Відродження
Вчитель пропонує учням за допомогою «Мозкового штурму» да-
ти відповідь на питання:
• Яка країна стала батьківщиною Відродження і чому?
Уявлення гуманістів про устрій держави
Повідомлення учнів
Виступ учнів з повідомленнями про Еразма Роттердамського,
Томаса Мора, Нікколо Макіавеллі.
У ході розповіді учні мають скласти історичні портрети видат-
них гуманістів.
Орієнтовний план характеристики історичного діяча
1. Основні відомості про життєвий шлях.
2. Охарактеризувати риси особистості. Визначити ступінь відповід-
ності особистих якостей завданням, які розв’язував історичний
діяч.
3. Визначити способи досягнення мети, які використовував істо-
ричний діяч.
4. Розкрити значення та роль історичного діяча.
30. 30
Метод «Чиста дошка»
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися с текстами
підручника (Ліхтей І. М., С. 128–129, 131; Д’ячков С. В., Литовчен-
ко С. Д., С. 79, 89, 91; Подаляк Н. Г., С. 55–58) і дати відповіді на
запитання.
1. Де відбуваються події, описані Томасом Мором? Чому саме там?
2. Як Т. Мор ставився до порядків, які панували в Англії?
3. Як, на думку Т. Мора, повинна виглядати щаслива держава?
4. Чому ці погляди вважаються утопічними?
5. Чим, на думку Макіавеллі, була політика?
6. Які засоби пропонував Макіавеллі використовувати у боротьбі за
владу?
7. Яку форму державного ладу Макіавеллі вважав ідеальною? Чому?
8. Оцініть внесок Макіавеллі в розробку вчення про державу.
9. Як ви вважаєте, чому найпопулярнішим твором Еразма Роттер-
дамського стала «Похвала дурості»?
10. Назвіть союзників дурості, за допомогою яких вона підкоряє
світ.
IV. Закріплення знань учнів
Бесіда за питаннями
1. Які події підготували епоху Відродження?
2. Чому батьківщиною Відродження стала Італія?
3. Хто такі гуманісти?
4. Якими вони бачили світ і людину?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника (Ліхтей І. М., § 14,
С. 128–129, 131; Д’ячков С. В., Литовченко С. Д. Титани Нового
часу; С. 89, 91; Подаляк Н. Г., § 6).
2. Закінчити роботу над презентацією проектів «Високе Відро
дження».
• 1-а група. Леонардо та Вінчі.
• 2-а група. Тиціан Вечелліо.
• 3-а група. Рафаель Санті.
• 4-а група. Дієго Веласкес.
• 5-а група. Харменс ван Рейн Рембрант.
• 6-а група. Мікеланджело Буонарроті.
• 7-а група. Ієронім Босх.
• 8-а група. Альбрехт Дюрер.
