3. Виникнення містВиникнення міст
У Х-ХІІІ столітті в Європі виростають міста. СпершуУ Х-ХІІІ столітті в Європі виростають міста. Спершу
Венеція, Генуя, Піза, Флоренція, Неаполь та ін.,Венеція, Генуя, Піза, Флоренція, Неаполь та ін.,
Марсель, Арль, Нарбон, Тулуза та ін., ще пізніше – наМарсель, Арль, Нарбон, Тулуза та ін., ще пізніше – на
півночі Франції, в Нідерландах, Англії, на півдніпівночі Франції, в Нідерландах, Англії, на півдні
Німеччини, а в ХІІ – ХІІІ століттях – ПівнічнійНімеччини, а в ХІІ – ХІІІ століттях – Північній
Німеччині, країнах Скандинавії, Ірландії, Угорщині.Німеччині, країнах Скандинавії, Ірландії, Угорщині.
ННайбільшеайбільше містміст було в Італії, Фландрії, Брабанті табуло в Італії, Фландрії, Брабанті та
німецьких землях по Рейну.німецьких землях по Рейну.
4.
5. Причини виникнення містПричини виникнення міст
Збільшення площі орних земель.Збільшення площі орних земель.
Двопілля було замінено трипіллямДвопілля було замінено трипіллям
Поліпшення знарядь праці, збільшенняПоліпшення знарядь праці, збільшення
кількості залізних знарядь праці. Появакількості залізних знарядь праці. Поява
колісного плуга.колісного плуга.
Збільшилась кількість продуктів харчування.Збільшилась кількість продуктів харчування.
Розвиток сільського господарства дозволивРозвиток сільського господарства дозволив
частині населення зайнятися тількичастині населення зайнятися тільки
ремеслом.ремеслом.
Зростає зацікавленість населення у якіснихЗростає зацікавленість населення у якісних
товарах.товарах.
Ремесло відокремлюється від сільськогоРемесло відокремлюється від сільського
господарства.господарства.
вертаємовашуувагутількинатакуплідовністьпричинвиникненняміст!!!
6. Чому міста виникали біля стін замків і фортець, біляЧому міста виникали біля стін замків і фортець, біля
мостів або поблизу монастирів?мостів або поблизу монастирів?
Всім ( ремісникам, покупцям,Всім ( ремісникам, покупцям,
торговцям) необхідним був захист вторговцям) необхідним був захист в
разі воєн, нападів розбійників.разі воєн, нападів розбійників.
Потенційні покупці проживали саме вПотенційні покупці проживали саме в
замках і фортецях.замках і фортецях.
Близькість до святого місця ( церкви,Близькість до святого місця ( церкви,
монастирі).монастирі).
Бо це були найбільш людні місця.Бо це були найбільш людні місця.
7. Як виникали назви міст?Як виникали назви міст?
Завдання: подумайте, що є загальним у назвах містЗавдання: подумайте, що є загальним у назвах міст
Гамбург та Зальцбург, Франкфурт і Оксфорд.Гамбург та Зальцбург, Франкфурт і Оксфорд.
Закінчення назв на : форд, фурт – ознаачає “брід”Закінчення назв на : форд, фурт – ознаачає “брід”
касл – означає – “замок”касл – означає – “замок”
бридж – означає “ міст “бридж – означає “ міст “
бург – означає “фортеця”.бург – означає “фортеця”.
Завдання: про що говорять ці назви.Завдання: про що говорять ці назви.
Робота з документом з історії виникнення містаРобота з документом з історії виникнення міста
Брюгге ( с.55 підручника): 1. Де виникло містоБрюгге ( с.55 підручника): 1. Де виникло місто
Брюгге?Брюгге?
2. Чому виникло місто ?2. Чому виникло місто ?
3. Що означає назва Брюгге?3. Що означає назва Брюгге?
8. Розташування містаРозташування міста
Місто розташовувалося так,Місто розташовувалося так,
щоб його зручно булощоб його зручно було
оточити захисною стіною,оточити захисною стіною,
щоб і місцевість служилащоб і місцевість служила
його захистком.його захистком.
Міста виникали на горбах, наМіста виникали на горбах, на
берегах річок, островахберегах річок, островах
посеред річки і т.дпосеред річки і т.д
Міста оточувалися валом,Міста оточувалися валом,
фортечними стінами.фортечними стінами.
Потрапити в місто можнаПотрапити в місто можна
було лише по підйомномубуло лише по підйомному
мосту і через вузькі ворота.мосту і через вузькі ворота.
9. Зовнішній вигляд містаЗовнішній вигляд міста
Міста забудовували стихійно. Будинки зводилися у декілька поверхів іМіста забудовували стихійно. Будинки зводилися у декілька поверхів і
тісно тулилися один до одного. Це пояснювалося високою вартістютісно тулилися один до одного. Це пояснювалося високою вартістю
міської землі. На нижніх поверхах будинків розташовувалися лавки абоміської землі. На нижніх поверхах будинків розташовувалися лавки або
ремісничі майстерні, вгорі – житлові приміщення.ремісничі майстерні, вгорі – житлові приміщення.
Вулиці були кривими та настільки вузькими, що на них не завжди моглиВулиці були кривими та настільки вузькими, що на них не завжди могли
роз'їхатися два екіпажі. У ХІІІ столітті в Європі з'являються першіроз'їхатися два екіпажі. У ХІІІ столітті в Європі з'являються перші
правила дорожнього руху, згідно з якими порожній віз був зобов'язанийправила дорожнього руху, згідно з якими порожній віз був зобов'язаний
пропустити віз із вантажем.пропустити віз із вантажем.
Водопровід і каналізація у місті були відсутні, воду брали з колодязів,Водопровід і каналізація у місті були відсутні, воду брали з колодязів,
всі нечистоти виливали прямо на вулицю. В містах було брудно, брудувсі нечистоти виливали прямо на вулицю. В містах було брудно, бруду
додавали домашні тварини, що гуляли вулицями. В період дощів надодавали домашні тварини, що гуляли вулицями. В період дощів на
вулицях утворювалися калюжі, в яких можна навіть було потонути.вулицях утворювалися калюжі, в яких можна навіть було потонути.
Через тісноту і бруд часто поширювалися заразні хвороби, від якихЧерез тісноту і бруд часто поширювалися заразні хвороби, від яких
помирало багато людей.помирало багато людей.
На головні площі розміщувався собор, ринок і будівля міської ради –На головні площі розміщувався собор, ринок і будівля міської ради –
ратушаратуша, де засідала міська рада -, де засідала міська рада - магістратмагістрат
11. Населення містаНаселення міста
Жителями міст,Жителями міст,
городянамигородянами, ( німці, ( німці
називали їхназивали їх бюргерамибюргерами,,
французи –французи – буржуабуржуа,,
італійці –італійці – пополанами ),пополанами ),
ставали переважноставали переважно
ремісники, торгівці,ремісники, торгівці,
візники, моряки, слуги,візники, моряки, слуги,
лікарі, вчителі,лікарі, вчителі,
духовеснтво.духовеснтво.
12. Органи міського самоуправлінняОргани міського самоуправління
Жителі міста обирали свій магістрат ( органЖителі міста обирали свій магістрат ( орган
міського самоуправління), мали свій суд, своїміського самоуправління), мали свій суд, свої
військові сили, свої фінанси, самівійськові сили, свої фінанси, самі
встановлювали розмір податку і стягуваливстановлювали розмір податку і стягували
його.його.
Жителі міст звільнялися від найтяжчихЖителі міст звільнялися від найтяжчих
феодальних повинностей.феодальних повинностей.
Завдяки боротьбі міст з феодалами уЗавдяки боротьбі міст з феодалами у
середньовічній Європі перемогло правило, засередньовічній Європі перемогло правило, за
яким кожен, хто прожив у містіяким кожен, хто прожив у місті “рік і один“рік і один
день”,день”, назавжди стававназавжди ставав вільнимвільним
13. Ремесло в середньовічному місті. Цехи.Ремесло в середньовічному місті. Цехи.
Економічна основа середньовічних міст – ремесло.Економічна основа середньовічних міст – ремесло.
Ремісники однієї або кількох споріднених професій об”єднувалися в цехи. ЦьомуРемісники однієї або кількох споріднених професій об”єднувалися в цехи. Цьому
сприяло декілька причин:сприяло декілька причин:
- ремісникам разом було легше боронитися від свавілля феодалів;- ремісникам разом було легше боронитися від свавілля феодалів;
- цехи мали більше можливостей долати конкуренцію ремісників з інших міст.- цехи мали більше можливостей долати конкуренцію ремісників з інших міст.
Ремісник у місті повинен був входити до складу цеху.Ремісник у місті повинен був входити до складу цеху.
Головна функція цехів – контроль над виробництвом і продажем ремісничихГоловна функція цехів – контроль над виробництвом і продажем ремісничих
виробів.виробів.
Перші цехи виникли в Італії в Х ст., у Франції, Англії і Німеччині – в Х – ХІ ст.Перші цехи виникли в Італії в Х ст., у Франції, Англії і Німеччині – в Х – ХІ ст.
З часом кількість цехів зростали. Наприкінці ХІІІ ст. в Парижі працювало понадЗ часом кількість цехів зростали. Наприкінці ХІІІ ст. в Парижі працювало понад
130 цехів, які об”єднували 5 тисяч ремісників.130 цехів, які об”єднували 5 тисяч ремісників.
Займатися ремеслом могла людина, яка мала звання майстра.Займатися ремеслом могла людина, яка мала звання майстра.
Найважливіші питання діяльності цеху вирішувалися на загальних зборахНайважливіші питання діяльності цеху вирішувалися на загальних зборах
майстрів. Діяльність цеху регламентувалася Статутом.майстрів. Діяльність цеху регламентувалася Статутом.
Згідно із статутом кожному майстру дозволялося мати строго визначену кількістьЗгідно із статутом кожному майстру дозволялося мати строго визначену кількість
інструментів і верстатів, підмайстрів і учнів. Заборонялося працювати в нічнийінструментів і верстатів, підмайстрів і учнів. Заборонялося працювати в нічний
час і у вихідні та святкові дні. Встановлювалася кількість товару, яку повинен бувчас і у вихідні та святкові дні. Встановлювалася кількість товару, яку повинен був
виробляти майстер.виробляти майстер.
Товар повинен бути високої якості.Товар повинен бути високої якості.
14. Торгівля і лихварствоТоргівля і лихварство
Торгівля – основа економічного життя середньовічних міст. Для значної частиниТоргівля – основа економічного життя середньовічних міст. Для значної частини
міського населення вона стала основним заняттям.міського населення вона стала основним заняттям.
Протягом ХІ –Протягом ХІ – XVXV ст. в Західній Європі значно розвинулася зовнішня і транзитнаст. в Західній Європі значно розвинулася зовнішня і транзитна
торгівля, яка зосереджувалася в двох районах:торгівля, яка зосереджувалася в двох районах:
- район Середземномор”я, де головну роль відігравали торгівці міст Генуї та- район Середземномор”я, де головну роль відігравали торгівці міст Генуї та
Венеції;Венеції;
- район Балтійського та Північного морів, де важливу роль відігравали міста,- район Балтійського та Північного морів, де важливу роль відігравали міста,
об”єднані в союз під назвою Ганза. Центром союзу стало місто Любек.об”єднані в союз під назвою Ганза. Центром союзу стало місто Любек.
Купці одного міста переважно об”єднувалися в гільдії. ( подібно до цеху ).Купці одного міста переважно об”єднувалися в гільдії. ( подібно до цеху ).
Розвитку торгівлі заважали:Розвитку торгівлі заважали:
- поганий стан доріг ( саме мабуть тоді виникло прислів”я “ Що з воза впало, те- поганий стан доріг ( саме мабуть тоді виникло прислів”я “ Що з воза впало, те
пропало”)пропало”)
- численні митні кордони;- численні митні кордони;
- пограбування купців;- пограбування купців;
- відсутність достатньої кількості грошей, велика кількість різних монетних- відсутність достатньої кількості грошей, велика кількість різних монетних
систем.систем.
В центрах перетину основних торгових шляхів виникали ярмарки. У ХІІІ ст.В центрах перетину основних торгових шляхів виникали ярмарки. У ХІІІ ст.
особливо славилися ярмарки Шампані ( Франція).особливо славилися ярмарки Шампані ( Франція).
У зв”язку з наявністю великої кількості монетних систем велику роль почалиУ зв”язку з наявністю великої кількості монетних систем велику роль почали
відігравати міняйли, які займалися обміном монет під певні проценти. На цьомувідігравати міняйли, які займалися обміном монет під певні проценти. На цьому
збагачувалися. Таких міняйл називали лихварями.збагачувалися. Таких міняйл називали лихварями.
15. Городянин – людина нового типуГородянин – людина нового типу
Основні риси городянина якОсновні риси городянина як
людини нового типу:людини нового типу:
Підприємницька діяльність якПідприємницька діяльність як
основа життя городянина;основа життя городянина;
Необхідність здобуття освітиНеобхідність здобуття освіти
( вміння читати. Писати й( вміння читати. Писати й
рахувати набуло масовогорахувати набуло масового
характеру);характеру);
Новий тип мислення;Новий тип мислення;
Ритм міського життя був більшРитм міського життя був більш
інтенсивніший;інтенсивніший;
16. Запитання для самоконтролюЗапитання для самоконтролю
1.1. Які причини виникнення міст?Які причини виникнення міст?
2.2. Де виникали міста?Де виникали міста?
3.3. Яким був зовнішній вигляд середньовічного міста?Яким був зовнішній вигляд середньовічного міста?
4.4. Хто складав таку верству населення як городяни?Хто складав таку верству населення як городяни?
5.5. Чому міста належали феодалам?Чому міста належали феодалам?
6.6. Чому міста змушені були вести боротьбу проти феодалів?Чому міста змушені були вести боротьбу проти феодалів?
7.7. Які способи боротьби використовували городяни проти феодалів?Які способи боротьби використовували городяни проти феодалів?
8.8. Як управлялося місто?Як управлялося місто?
Історична задача: “Граф Корнуельський ( Англія ) в квітні 1183 року подавІсторична задача: “Граф Корнуельський ( Англія ) в квітні 1183 року подав
позив в суд на городян Ральфа, Жильберта, Журдена та інших,позив в суд на городян Ральфа, Жильберта, Журдена та інших,
звинувативши їх в тому, що вони, його кріпаки, втекли від нього взвинувативши їх в тому, що вони, його кріпаки, втекли від нього в
жовтні минулого року. Тому він вимагає, щоб їм не давали правжовтні минулого року. Тому він вимагає, щоб їм не давали прав
вільних громадян. Жильберт нагадав, що він втік не в жовтні, а ввільних громадян. Жильберт нагадав, що він втік не в жовтні, а в
лютому минулого року”. Яке рішення повинен прийняти суд стосовнолютому минулого року”. Яке рішення повинен прийняти суд стосовно
цих селян?цих селян?
