Презентіція до класної години 4клас

1. Зимові свята в
Україні: традиції,
звичаї, обряди.

2. СВЯТО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
У зимову ніч з 18 на 19 грудня
Святий Миколай спускався з
неба. Він заходив до кожної
хати, розкладав подарунки.
Він знає, що в цю ніч усі
мають бути щасливі!
І ті що роблять подарунки, і
ті, кому їх роблять.
Бо найбільше щастя в
житті – це робити ДОБРО.

3. Морозна нічка візерунки
На вікнах старанно пряде.
Йде Миколай, несе дарунки,
І в кожну хату він зайде.
І подарунок вийме тихо
З мішка угодник Миколай,
Послуха, як дитина диха.
Кладе нечутно, й ну тікать.
А рано сонце кришталево
Гра візерунками в вікні.
Дитячі очі повні дива-
Голублять дари ці чудні.

4. ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,
А здоров’я мамі й тату,
Миру, щастя в нашу хату.
Слави й волі всій родині,
Нашій рідній Україні!

5. РІЗДВО ХРИСТОВЕ.
Січень – перший місяць року.
Традиційно на нього припадає
найбільше свят. Це пов’язано
не тільки з новорічною
обрядовістю. Зимовий період
дозволив селянам відпочивати
від важкої землеробської праці.
Вільного часу було удосталь,
тому його заповнювали
різними формами дозвілля.
Перше свято – Різдво
Христове. Його відзначають 7
січня. Саме у цей час
народився Ісус Христос.

6. СВЯТКОВИЙ ВЕЧІР
На святковий вечір має
бути 12 страв.
Це тому, що в Ісуса було 12
учнів - апостолів.
Головна страва – кутя.
Кутя – символ життя. Її
варять з пшениці.

7. Вечеряють на заході сонця, коли на небі
покажеться перша зірочка. За вечерею має
бути вся родина.

8. В українського народу є дуже
гарний звичай, якого нема ні у
якого іншого народу. За цим
звичаєм тримається зв’язок між
живими і давно померлими.
Наш народ вірить, що на Свят –
вечір усі померлі колись предки
приходять знову на землю і
йдуть до хати, до своїх дітей,
внуків, правнуків. Вони з ними
разом їдять святу страву – кутю.
Тому, кожен, хто їсть кутю,
візьме ложкою раз – два, а тоді
кладе ложку знов у миску, щоб
дати своїм померлим родичам
їсти разом з ними

9. . У кожній хаті ще стоїть прикрашена ялинка. Біля
ялинки дуже часто встановлюють вертепи. Вертепом
може називатися і різдвяна вистава, в якій беруть
участь ангели, цар, і місце, де народився Ісус Христос.

10. Увечері перед Різдвом, коли в
небі загоралась перша зірка
ватаги дітлахів починала ходити
по домівках. Всі були святково
вдягнуті, або перевдягались у
різдвяних персонажів. У ватазі
обирали Звіздаря, який носив
«різдвяну зірку».
Ще у ватазі був Дзвонар, який
дзвониками сповіщав господарів
про наближення ватаги та
Міхоноша, який носив мішечок
для дарунків, бо, навіть,
Міхоноша не мав право брати
дарунки, їх господарі самі клали у
мішечок. Ватагу вів Коляда, а
різдвяні пісні, що співали,
називались колядкою. Ватага
заходила у двір і, якщо господар
дозволяв, починала колядувати.

11. ЩЕДРИЙ ВЕЧІР
Історично склалося так, що
Новий рік у нас відзначається
двічі: 1 січня за новим
календарем, і через два тижні –
за старим-14 січня. Напередодні
старого Нового року, за давньою
народною традицією,
справляють Щедрий Вечір –
веселе українське свято з
обрядами, забавами, скоромною
їжею (піст вже минув): багатою
кутею на смальці, ковбасами,
пирогами, варениками,
млинцями, смаженими на салі
тощо. Юнаки і дівчата збиралися
у ватаги, одягали чудернацькі
маски. Хлопчика переодягали у
дівчинку Маланку і починалося
веселе дійство.

12. 14 січня українці святкують свято на
честь Василія Великого. Цього дня
діти прокидаються дуже рано, бо в
них важлива справа — посівати треба.
Із самого ранку хлопці набирали в
рукавички й кишені зерна (жито,
пшеницю, овес) й, дочекавшись
закінчення ранкової церковної
відправи, починали засівати. Народна
традиція велить посівати спочатку в
рідній оселі, а вже потім іти до чужих
людей.
Засівальників сприймали як самих
бажаних гостей, запрошували сісти до
столу, щоб добре все сідало, або шоб
свати сідали (так казали там де були
незаміжні дівчата).

13. СВЯТО ВОДОХРЕЩА
Хрещення Господнє — третє і
завершальне велике свято різдвяно-
новорічного циклу, яке в народі має
назву Йордан, або Водохреща.
Православні відзначають його 19
січня. Опівночі перед Водохрещам
вода в ріках, як вірили селяни,
хвилюється. Були колись такі
відважні любителі таємного, що
ходили вночі на річку спостерігати це
явище, але... ріки в цей час, звичайно,
покриті льодом, і що там під кригою
робиться — невідомо. Та все ж
набрана з річки опівночі перед
Водохрещам вода — цілюща; вона
зберігалась у «знаючих» селян за
образами на випадок поранення або
тяжкої хвороби.

14. Ще за тиждень перед
Водохрещам колись парубоча
громада, а пізніше окремі
господарі — «спеціалісти»
прорубували на річці
ополонку, випилювали з
льоду великий хрест, ставили
його над ополонкою і
обливали буряковим квасом,
щоб був червоний. Біля
хреста будували — теж з
льоду — престол. Все це
оздоблювали аркою з
ялинових або соснових гілок
— «царські врата».

15. Дай Боже Вам любові і тепла,
Добра в сім'ї і затишку в оселі,
Щоб щастя світла музика текла
В різдвяні свята, щедрі і веселі!
Хай здійснює бажання рік Новий,
Хай ваші мрії процвітають,
З чудовим святом, радості й надій
Ми щиро і сердечно Вас вітаєм!

17. ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!
Презентація розроблена вчителем початкових класів
Великобурлуцької ЗОШ I-III ступенів
Мітлевич І.В.
(При розробці презентації були використані
деякі матеріали взяті з інтернет-ресурсів як вільно поширювані)