1. Відділ освіти
Добропільської міської ради
Донецької області
Методичний кабінет
Місячник педагогічної майстерності
Віртуальна виставка
«Початкова школа: на шляху до змін»
Позакласний захід
Підготували
учителіпочатковихкласів
БілицькоїЗОШ І-ІІІ ступенів№ 9
Добропільськоїміськоїради
Донецькоїобласті
ФедороваВіта Василівна,
Сорокіна ОлесяВікторівна
2016 рік
2. ТЕМА: ГОСТИНИ У ЯРИНИ (позакласний захід)
МЕТА: ознайомитиучнів з традиціями побуту українськоїродини, показати
народознавчізвичаї на гостинахта ярмарці;
розвиватизнання про українськіобереги, їх значення для родини;
виховувати любов і повагу до своєї родини;
формувати чуйність, доброту, милосердя;
вчити дітей поважати життевий досвід , старших членів родини,
прислухатися до їхніх порад, допомагатиїм.
ОБЛАДНАННЯ:
українськірушники, намисто, посуд, елементи українськоїхати ,
музичніінструменти, гарбуз, картопля, лікувальні трави, лялька-
мотанка, вишиванки, тісто ,варенички.
3. I дія. Гостини
Ведуча: Рано-вранціна гостини
Вас запрошує Ярина.
Тож, уявимо село –
Як раніш воно було.
Чуєш, музика лунає
Ніжно так, аж серце крає.
( Виступ ансамблю бандуристів «Веселка»)
Ярина: Добрийдень Вам, любі гості!
Дуже рада Вас вітати і запрошую до хати!
Прошу зручно Вас сідати
Й залюбки відпочивати!
(звучить пісня «Зеленеє жито» )
В гості приходить сусідка Дарина.
Дарина: А я дивлюсь, сусідко, всі до вас ідуть, а я хотіла Вас на ярмарок
запросити.
Ярина: Ось бачите , сусідонько, це у мене гостіз усього Добропілля. Тож
поїдемо разом та гостям покажемо.
Дарина: У Ярини гарна хата,
рушників у ній багато.
Стіни білені біленько,
і у дворівсе гарненько.
Та й діточки завжди чистенькі,
і привітні, й здоровенькі.
І матусі помагають, й хист до музики всі мають!
Ну ж бо, дітки, заграйте для гостей!
( звучить композиція у виконанні учнів)
Ярина: Мої любі, діточки. Які ж ви молодці! А чим же вас частувати на
сніданок? Що полюбляють мої рідненькі українці?
Діти: Борщ, сало з цибулею, вареники.
4. Ярина: А з чим ви любите вареники? А які вареники їли наші предки?
Діти: Вареники варили із: житнього, пшеничного, гречаного, ячмінного
борошна;начиняли: картоплею, сиром, капустою, овечабринза(в Карпатах),
пшоняна каша або товчена квасоля (Полісся), гречана каша із сиром
(Волинь), варена квасоля, часом перетерта з калиною (Полтавщина).
Типовимидля всіх областей України, є вареники з вишнями й сиром. З
пісних начинок поширеною була урда («гурда», «вурда»), якуготували таким
чином:трохи підсмажене конопляне (рідше лляне) насіння товкли й
розтиралиу макітрі, заливали окропом, розмішували, проціджували і ставили
на вогонь. Жовтувату піну, яка утворилася при кипінні, знімали і
використовувалияк начинку. Замість насіння часто брали макуху («жмыхи»)
(залишки після вичавленої олії з насіння). Для вареників «з піском»начинкою
служило підсмажене на салі до золотавого кольоруборошно. Начинка могла
бути із самого борошна, і ці вареники за своєю начинкою називалися –
«пирхуни». Бувало і так, що цього вареника давали хлопцеві, який з’ївши
його, цілий рік кликався – пирхуном. Але найнезвичнішою була начинка з
папороті.
Дарина: Ну що, Ярино, час тісто на варенички замісити та збиратися на
ярмарок?!
(замішують тісто і співають пісню « Варенички» )
Тим часом діти у куточку граються ляльками-мотанками.
Ярина: Дивись, як грають мої діти !
(діти виконують колискову )
Та ще в Україні мотанки були популярні як оберіг. Сакральна істота з
хрестом замість обличчя. Такііграшки повинні знаходитися на покуті зі
сторонисходусонця, над ліжечком дітей (оберігає дитину), над дверима
(зустрічає і проводжає гостей)...
Коли дівчина була мала, бабуся чи мама скручувалидля
неї з якоїсь старої хусткичи полотнини ось таку ляльку.
Вона дуженагадувала малесенького братика чи
сестричку. На ляльчиному обличчідоросліробилиочі-
вишивалихрестиком. Часом вишивалище й носик чи
ротик. Таку ляльку неможна було купати чи зодягати - її
просто носили, колихалиі співали їй колисковихпісень.
5. Ярина: Ну, що, сусідко, нумо вдягатися!Требадо ярмарку красиво
прибратися!
Дитина: Мамо, вдягніть своє красивенамисто.
Ярина: А чи ти знаєш, доню, що це - не лише прикраса, а й оберіг?!
Не було в Україні дівчини, котра хоч би в якій скруті жила, не мала власного
намиста (коралів). Віддавна побутував звичай:що пишніше у дівчини
намисто, то більшу увагу й повагу викликала вона серед односельців.
Намисто мало подвійну функцію: магічну й естетичну. Роз'єднувати
намистинки – означало б нехтувати давньою національною традицією;
магічні й естетичні чинники настільки взаємопов'язані, що важко, а то й
неможливо розмежувати їх. І все ж первісно головною роллю була оберегова.
За допомогоюамулетів людина намагалась убезпечитися від природних
катаклізмів та злих сил. Майже кожен атрибут повсякденного побутумав
охоронніфункції. Це стосується і намиста. За українським звичаєм, кожна
дівчина й жінка постійно носили цю прикрасу, особливо коливиходили на
люди. Згадаймо Т. Шевченка:
Ой надіну я сережки
І добренамисто,
Та піду я на ярмарок
В неділю на місто.
Що пишнішим, барвистішим, із більшою кількістю разків було намисто, тим
магічнішим вважалося.
Дарина: Всі готові? Вирушаємо на ярмарок!
II дія Ярмарок
Ведучий 1. Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!
Господарій гості, глядіть не минайте!
На ярмарокпросим гуртом, поодинці,
Чекають на всіх там чудові гостинці!
Ведучий 2. На ярмарку на тім, веселім, багатім,
Є чим дивуватись і є що придбати.
Там щедрі дарунки із саду й городу,
Тут пісня і жарти- усім в нагороду.
Ведучий 3. Тут речі умільців ні з чим не зрівнянні,
6. Барвистістрічки, рушнички вишивані,
Поливаний посуд-тарелі, горнятка,
Сопілки-хлоп’яткам, намисто- дівчаткам.
( Музична композиція у виконанні дітей на сопілках)
Разом. Мерщій-бо на ярмароквсіпоспішайте,
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!
(Музична композиція )
Продавець картоплі.
Купуйте, купуйте усі бараболю,
Варіте, смакуйте із сіллю й без солі.
Сто страв господиня з картоплі зготує,
Картопля, як хліб, - вона всіх нагодує.
Продавець гарбузів.
Подивіться, люди добрі, на наші гарбузи.
Жовтобокі, величезні, аж у землю вгрузли.
Їжте кашу гарбузову, вживайте насіння.
А найбільше припасіть парубкам на сватання.
Продавець лікарських трав.
Беріте калину- червонікоралі.
Ці кетяги небо і сонцеввібрали.
Напоїть матуся калиновим чаєм-
Недугу ураз як рукою знімає.
Це – м’ята.
Ростем’ята на городах, в лісах. Кориснатим, що знімає
7. зубний біль. Коли прикласти листя до голови, вона перестає
боліти. Відвар п’ють від болю в шлунку. А розтертілисточки
добавляють до вареників.
Розпізнають м’яту за незвичайним запахом.
Навіть є м’ятніцукерки.
А ось жовтіють дрібні квіточки - ЗВІРОБІЙ
Ви не бійтеся мене. Не знаю, хто дав мені таку страшну
назву.
Я ж кориснийяк для людей, так і для звірів.
Мене називають ліками від 99 хвороб.
Моїми настоямилікують хворобишлунка, кишечника,
печінки і ревматизм. Звіробій підвищує тиск, тамує біль,
лікує безсоння і неврози.
Не всі знають, що барвінок – лікарська рослина. Настоєм лікують головний
біль, гіпертонію, діабет, зупиняють кровотечіі загоюють рани.
Продавець вишиванок.
Купуйте, дивуйтеся, та не баріться.
Краса тут яка - підійдіть подивіться!
Яка то робота, які візерунки!
8. У цих вишиванках- природидарунки,
Садів щебетання, весняні світання,
Квітковий розмайі калини зітхання!
(Дівчата співають пісню «Вишиванка» ,муз. О.Сандлер, сл.М. Сом )
ВИШИВАНКА
З вечорапригожого аж до ранку.
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчинка , вишивала,
Чорну і червонунитку брала.
А що чорнаниточка- розставання,
А червонаниточка- то кохання.
Щоб та чорнаниточка часто рвалась,
А червонаниточка гладко слалась.
Встану я в неділеньку спозаранку,
Подарую милому вишиванку.
Сердься, мій соколику, чи не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.
Ярина. Ой, яка ж ти гарна , моя вишиванка!
А куплю я ще одну, для Іванка!
Дарина. Я візьму з волошками для матусі,
Може ще й для таточка , подивлюся!
( З покупками господинівідправилися додому. А вдома духмяний аромат ,
запашного тістечка)
Ярина.
Та яке ж тісто запашне!
То що ? Ліпимо вареники?
А тісто краще ліпиться, коли пісня співається !
9. (У цей час приходить кума в гості. )
Дарина. Ой, а ось і моя кумонька!
Ярина. Заходьте до нас у гості на варенички.
Кума Олена. Яке ж гарне тісто! З такого ліпити- одне задоволення .
Ярина. Це мене навчила моя матуся.
Дарина. А моя матуся навчила мене пісні співати.
Кума Олена. А моя любила чорнобривцівирощувати та і взагалі на квітах
добрезналася !
( Співають українськународну пісню « Чорнобривці»)
Ярина. Кумоньки, щось ви засумували?!
А-ну, дітки, розвеселіть нас.
Затанцюйте « Гопачок».
( Діти танцюють український народний танець« Гопачок» )
Дарина.
Ох і гарно день у нас пройшов!
На веселому ярмаркуми побували,
Одні продавали, інші купували.
Співали, сміялись та ще й жартували,
Та про предків наших із шаною згадали.
Ярина.
Танцювали, веселились
І нітрішки не втомились.
Якщо стало веселіше,
То поплескайте гучніше.
Діти. Ми бажаємо всім, щоб у
Ваших родинах завждибув достаток,
Щоб було що продавати
І було за що купувати.
Всі. Ну , а нам час гостейчастувати !
