Your SlideShare is downloading. ×
Довідник з безпеки журналістів
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×

Thanks for flagging this SlideShare!

Oops! An error has occurred.

×
Saving this for later? Get the SlideShare app to save on your phone or tablet. Read anywhere, anytime – even offline.
Text the download link to your phone
Standard text messaging rates apply

Довідник з безпеки журналістів

1,667
views

Published on

Самоохоронник у "гарячих точках" та при громадянських заворушеннях

Самоохоронник у "гарячих точках" та при громадянських заворушеннях

Published in: Education

0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total Views
1,667
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
2
Actions
Shares
0
Downloads
21
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

Report content
Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
No notes for slide

Transcript

  • 1. Незалежна медіа-профспілка УкраїниДОВІДНИК БЕЗПЕКИ ЖУРНАЛІСТІВСамоохоронник у гарячих точках та при громадянських заворушеннях Рівне -2007
  • 2. Для підготовки Довідника використаніматеріали Міжнародної ФедераціїЖурналістів (IFJ)Упорядник – Жанна Клемпуш, Рівненськийресурсний центр для журналістівРедактор – Сергій Штурхецький, Рівненськаобласна організація ВПС “Незалежна медіа-профспілка України”Рецензенти: прокурор Рівненської області, державнийрадник юстиції ІІ рангу Олексій Баганець, начальник управління СБУ в Рівненськійобласті, полковник юстиції Юрій Крапівін, завідувач травматологічного відділенняРівненської ЦМЛ Валентин НарсіяНе для продажу. Наклад - 5 000 прим. Видання здійснено за сприяння Громадянського руху «НАРОДНА САМООБОРОНА» 2
  • 3. Незалежна медіа-профспілка України ДОВІДНИК БЕЗПЕКИ ЖУРНАЛІСТІВСамоохоронник у гарячих точках та при громадянських заворушеннях Рівне, 2007 3
  • 4. Зміст Важливість безпекиБезпека – це позитивна якість, це частинатого, що робота буде виконана добре, швидкоі відповідально. Хороший журналістудосконалює своє розуміння безпеки, так самояк він удосконалює навики проведенняінтерв’ю і журналістського розслідування.Безпека – це необхідність думати наперед,бути підготовленим, спостерігати за тим, щовідбувається. Хороший водій “читає” дорогу,а швидкий водій “читає” спідометр. Хорошийжурналіст чутливий до того, що відбуваєтьсянавколо. Уважний журналіст завждиконтролює свої дії, а відчайдушний журналістне контролює їх.Робота журналіста полягає в тому, щоброзповісти ту історію, яка не повинна буластати історією. Журналіст, що піддає себенебезпеці заради отримання сенсаційного 4
  • 5. матеріалу, не є хорошим журналістом.Професійна журналістика полягає вгарантуванні безпеки. Журналісти, якідотримуються думки “смерть або слава”,зазвичай переслідують славу, вони незамислюються над тим, що можуть отриматисмертельні поранення. Іноді такий ризик можебути даремним. Знаходитися ближче до подійне завжди означає отримати кращийрепортаж.Чи варто жертвувати життям заради однієїісторії або фотографії? Навіть найкращі історіїабо фотографії мають цінність тільки тоді,коли їх прочитають або побачать. Журналіст,який отримав поранення або був убитий, незможе опублікувати історію або надатизнімки. Живий журналіст набагатоефективніший, ніж мертвий. І до тих пір, покине можуть гарантувати його безпеку і звестиризик до нуля, журналіст сам повиненпіклуватися про свою безпеку. ЯК УНИКНУТИ НЕБЕЗПЕКИ 5
  • 6. ЗагальнеЖодна історія (репортаж) не варта вашогожиття. Ви набагато важливіші, ніж вашсюжет. Якщо потрапили в зону високогоризику, поспішіть піти звідти.Будьте обережні, коли ведете репортаж з двохбоків конфлікту. Перетинати зону вогню дуженебезпечно. Будьте неупереджені. Ви –професіонал, а не просто учасник.Не робіть очевидних записів на публіці.Ніколи не використовуйте мікрофон абозаписник без дозволу. Спочатку дізнайтесяісторію від людей в усній формі. Якщо воназдасться вам безглуздою, то принаймні у васщось буде.Не показуйте інтересу до військовогоустаткування. Ніколи не малюйте картивійськових баз або розташувань у своємублокноті. Зберігайте всі деталі в голові.Завдання у віддалених від влади і медичноїдопомоги місцях представляють найбільшийризик. 6
  • 7. Памятайте: безвідповідальні й неперевіренідії ставлять під загрозу не тільки вас, але йнегативно позначаються на ваших колегах. Знайте ваше призначенняЗберіть якомога більше інформації про тукраїну, куди ви вирушаєте – історія, люди,культура, традиції, звичаї. Дізнайтеся, хтокого ненавидить і чому.Не довіряйте всьому, що написане про вашепризначення в інших публікаціях.Не приймайте все на віру. В усьому світі існуєтенденція: що було загальноприйнятоюмудрістю ще вчора, сьогодні вже можевиявитися неправдою. Саме у цьому полягаємайстерність підготовки актуальних новин.Знайдіть чинні закони, які обмежують свободуруху і право брати інтерв’ю, робитифотографії, знімати фільми.Вивчіть мову, щоб могли почуватися впевненоі могли спілкуватися з місцевими жителями.Час і гроші, витрачені на вивчення мови вхорошій школі, не пропадуть дарма. Якщо ж у 7
  • 8. вас мало часу або грошей, то вам допоможутькниги з основними фразами і касети.Тепер ви впевнені, що зможете чіткопояснити, що ви журналіст? Знаєте, якпросити про медичну допомогу аботелефонувати?Для додаткової інформації про ситуацію в тійчи іншій країні звертайтеся в Міжнароднуфедерацію журналістів. До того, як вийти з помешканняПеревірте детально всі заплановані заходи, якіорганізовані для преси.Перевірте, чи застраховані ви на випадокпоранення або смерті.Отримайте лист від вашої редакції, якийпідтверджуватиме вашу особу. Залиште вдомавсі документи, які можуть містити критикуполітики і релігії тієї країни, куди випрямуєте.Необхідно перед завданням пройти тренінг знадання першої допомоги. Поки перебуваєте на завданні 8
  • 9. Повідомляйте своїх колег і редакторів просвоє місцезнаходження, куди збираєтеся їхатиі коли плануєте повернутися назад. Робіть теж саме на місці, повідомляйте про себемісцевих людей, яким довіряєте. Будьтезавжди в центрі подій, дізнайтеся від владиабо людей, коли і звідки вони чекаютьнеприємностей.Коли почнеться вогонь, не піддавайте себеризику. Станьте біля стіни і опустіть головувниз. Не піднімайте голови, поки непереконаєтеся, що перебуваєте в безпеці.Робіть все так, як би вам наказував військовийофіцер. Не сперечайтеся.Будьте ввічливі. Ніщо не замінить вамввічливості на завданнях. Людиставитимуться до вас із великою повагою,якщо будете ввічливими. Це допоможеуникнути неприємних моментів.Зважуйте ризики проти можливих вигод, щобне потрапити у важку ситуацію. Дуже частови можете підготувати прекрасний репортаж,перебуваючи навіть на відстані. 9
  • 10. Перш ніж звертатися до влади та солдатів,постарайтеся самі визначити рівень ризику іможливі шляхи оборони. Що одягти і що взяти з собоюЗавжди носіть із собою теку з документами,що засвідчують вашу особу, включаючиміжнародну прес-карту.Майте при собі готівку. Вона може творитидива.Одягайтеся відповідно. Часто вам необхіднобуде злитися з натовпом. Але інодібезпечніше бути поміченим. Ніколи не носітьіз собою пістолет або іншу зброю. Не вдягайтеодяг зеленого кольору або щось, що нагадуєодяг солдата.Не беріть із собою таких речей, як бінокль абоустаткування з антеною. Вас можутьзвинуватити в шпигунстві.Будьте обережні з будь-якими предметами, щонагадують зброю.Не зберігайте військові документи, одяг абоустаткування як сувеніри. 10
  • 11. Поводьтеся скромно. Носіть із собоюкороткохвильове радіо для того, щоб бути вкурсі подій.Майте при собі білий прапор.Беріть із собою мінімум обладнання – маючипри собі важкі речі, ви можете потрапити вскрутне становище. Будьте уважні зобладнанням. Неуважність може призвести дотого, що втратите або зіпсуєте ваші касети абозаписи.Ви можете опинитися в такій ситуації, колижодний засіб звязку не буде доступний. Томутреба мати при собі супутниковий телефон зпослугами факсу, електронної пошти йІнтернету.Завжди носіть із собою аптечку. Ваші праваСвобода слова є “стрижнем” ВсесвітньоїДекларації прав людини, прийнятої йпроголошеної Генеральною АсамблеєюОбєднаних Націй 10 грудня 1948 року.Журналісти, де б вони не працювали,знаходяться під захистом цієї Декларації, яка 11
  • 12. завжди доречна для тих, хто намагаєтьсярозповісти правду, перебуваючи в зоні ризику.Стаття 3 гласить: «Кожен має право на життя,свободу і безпеку».Стаття 9: «Ніхто не повинен піддаватисяарешту, затриманню або вигнанню».І стаття 19, яка дала назву Міжнароднійорганізації зі свободи преси, свідчить: «Кожналюдина має право на вільне вираження думки:це право включає право висловлювати думки,інформацію та ідеї через будь-які ЗМІ». Перш ніж йти на виконання завдання, необхідно:А) Переконатися у своїй фізичнійпридатності для виконання завданняВ цьому випадку необхідно, щоб коженжурналіст був чесний із самим собою. Чидостатньо ви здорові, щоб піти на цезавдання?Б) Перевірити і поліпшити свої знання продану місцевістьЩо ви знаєте про політичну і соціальнуобстановку в даному регіоні? Хто головні 12
  • 13. “гравці”? Яке їхнє ставлення до ЗМІ в цілому ідо вас зокрема? Чи були випадки жорстокогоповодження щодо журналістів з бокуполітичних груп, залучених у конфлікт? Якідозволи і від кого ви повинні отримати?Інформація про ситуацію і людей дужеважлива. Деякі журналісти використовуютьзарозумілий тон спілкування. Можливо, цепов’язано з тим, що вони хочуть прикритисвою невпевненість зарозумілістю, виявляючинетерплячість при отриманні інформації.Адже журналіст і оператор, які ставляться долюдей з повагою, можуть отримати більшеінформації й можуть розраховувати наспівпрацю з місцевими жителями.B) Визначити порядок підтримання зв’язкузі своїм офісомУ вас можуть виникнути проблеми із зв’язкомз вашим офісом і керівництвом, поки будетеперебувати в зоні виконання завдання.Важливо, щоб між вами й офісомпідтримувався постійний зв’язок. Пам’ятайтетакож про те, що ви перебуваєте на лініїризику, якщо про ваше місцезнаходження не 13
  • 14. знає ваше керівництво. У таких випадкахнеобхідно мати посередника, якийповідомлятиме про ваше місцезнаходження іпересування.Узгоджуйте час, коли телефонуватимете вофіс. Ті люди, які чекають вашого репортажу,не можуть мати повного уявлення про те,скільки часу займе збір матеріалу, тому требаповідомляти, на якому етапі знаходиться вашапраця.Г) Посвідчення представника пресиПосвідчення представника преси ідентифікуєвас і містить вашу фотографію. Вононадається вашою організацією, професійноюспілкою або працедавцем. Сила посвідченняполягає в тому, що воно визначає і показуєвашу приналежність до певної медіа-групиабо організації. Становище і репутація вашоїорганізації також можуть відіграти важливуроль.Д) Соціальний захистЩо буде у випадку, якщо з вами щосьстанеться? Чи застраховані ви і що буде звашою сім’єю? Найнегайніша допомога – це 14
  • 15. медична. Але реабілітаційний період можетривати довго, а ви при цьому не працюєте. Втакому випадку необхідно бути впевненим утому, що ваша сім’я – під захистом.Страхування і медичне забезпечення повиннізастосовуватися як до штатних, так іпозаштатних працівників організації.Деякі медіа-організації отримують матеріаливід місцевих журналістів, платячи їм прицьому набагато менше. Це відбувається тому,що вони не забезпечують їх медичною ісоціальною страховкою. Ця “дешева” і“низька” практика буде усунена тоді, колипитання про безпеку, страхування місцевихжурналістів будуть підняті на рівніпрофспілок і законів. ПОВСТАННЯ І ГРОМАДЯНСЬКІ ЗАВОРУШЕННЯПовстання, стихійні громадянськізаворушення, демонстрації, що проводяться увашому місті, можуть бути небезпечнішими,ніж відрядження в зону бойових дій. Деякі 15
  • 16. події розгортаються настількинепередбачувано, що небезпека непомітна, іситуація може загостритися з немислимоюшвидкістю. Навіть невойовничоналаштований натовп людей може статизагрозою, якщо люди налякані аборозсерджені. Мирні демонстрації можутьшвидко перерости в небезпечні народнізаворушення.Якщо це етнічний конфлікт, журналістамварто знати безпечні й небезпечні райони, атакож рамки небезпечної та безпечноїповедінки. Терористичні акції частовключають цивільні об’єкти, а в деякихкраїнах цими об’єктами можуть стати ЗМІ іжурналісти. Командам операторів, репортеріві фотографів, котрі висвітлюють терористичніакти, необхідно знати про ризик, пов’язаний звторинними атаками.Мета журналістів та ж, що і в зонах бойовихдій, – зробити хороший репортаж з мінімумомризику для себе. Ті ж принципи – всепланувати наперед і тримати під контролем.Найсерйозніша небезпека, з якою можуть 16
  • 17. зіткнутися працівники ЗМІ, які перебувають уситуації, коли не володіють інформацією пронебезпечні й безпечні райони, - це опинитисясамим на місці об’єктів. Журналісти можутьнаразитися на подвійну небезпеку, якщо їхніорганізації, з погляду учасниківгромадянських заворушень, займають позиціюоднієї чи іншої ворогуючої сторони.Журналісти або команди ЗМІ можуть знятибейджики або значки, що представляють їх якпредставників тих чи інших телевізійнихкомпаній.Служби безпеки і поліція часто скаржаться нате, що присутність камери провокує ізагострює повстання, і тому вони намагаютьсяне допустити зйомок. Журналісти можутьстати об’єктами для поліції і повстанців, якщоостанні вважають, що зйомка сюжету можеохарактеризувати їх як своєрідних злочинців.Особливо великому ризику піддаютьсяфотографи і оператори, оскільки повстанціможуть повірити в те, що плівка потрапитьзгодом до рук поліції. 17
  • 18. Для того, щоб стати частиною сюжету, люди,які знаходяться серед натовпу і не хочуть, щобїх впізнали, можуть одягти в’язані маски абомотоциклетні шоломи. Спецпідрозділи поліціїабо спецслужби, навчені для розгону повстаньі маніфестацій, також одягають спеціальнімаски і можуть прибрати свої номерні знаки,що дозволяють згодом їх впізнати. Є доказитому, коли люди, які розуміють, що не можутьбути впізнані, перестають нести якусьвідповідальність за свої дії і, що ймовірніше,починають вдаватися до насильства.Агресивні настрої натовпу можуть призвестидо застосування сили. В деяких випадкахсилові заходи можуть бути вжиті поліцією зметою розгону маніфестантів. Обидві сторонине стануть давати ніяких попереджень.Служби безпеки в таких випадках можутьоперативно застосувати свій бойовий арсенал,починаючи від поліцейських палиць і щитів ідоходячи до використання сльозогінного газу,гумових куль і навіть справжніх вогнепальнихпатронів. Якщо ви опинилися середвеличезного натовпу людей, у вас можуть 18
  • 19. виникнути труднощі при спробі повернутисядо своїх колег і дістатися до безпечного місця. Обдумайте напередЯкщо ви працюєте над раніше запланованимсюжетом, постарайтеся заздалегідь продуматимоменти, пов’язані з пересуваннямманіфестантів і точками їхніх зіткнень, атакож вашими діями щодо безпеки. Знімальнігрупи повинні оглянути місце можливої подіїнаперед для того, щоб вибрати найбільшоптимальну позицію для огляду і продуматиальтернативні шляхи виходу. Якщо єнеобхідність, то варто довідатися про місцяпроживання тих чи інших релігійних таетнічних груп людей. Ці відомості можутьвплинути на розробку вашого маршруту припересуванні на цій території:- Якщо учасники вашої групи опиняться одинвід одного відрізаними, потрібно напереддомовитися про місце зустрічі й встановленийчас. Спробуйте також мати при собі мобільнізасоби зв’язку. 19
  • 20. - Майте при собі посвідчення журналіста.Проте якщо відчуваєте, що це загрожує вашійбезпеці, не пред’являйте його.- Наперед поставте свій телефон у режимнабору екстремального номера на випадокнеобхідності.- При можливому використанні сльозогінногогазу постарайтеся знаходитися проти вітру іприкрити обличчя мокрим рушником івмиватися. Такі цитрусові фрукти, як лайм аболимон, вичавлені й розбризкані в межах цієїтериторії, допоможуть нейтралізувати діїотруйних речовин.- Також необхідно мати при собі вогнегасник– на той випадок, якщо на вас потрапитьзапальна суміш “коктейлю Молотова”.- У випадках застосування сльозогінного газупостарайтеся вберегти очі. Використанняокулярів для плавання або окулярів,застосовуваних у промисловості, будедостатнім.- Якщо передбачається застосуваннявогнепальної зброї, одягайте той же захиснийодяг, що і в зонах військових дій. 20
  • 21. - Тримайте при собі аптечку і ознайомтеся з їїзастосуванням.- Вдягайте одяг з натурального волокна. Вінзашкодить швидкому загорянню, ніж одяг ізсинтетики. Переконайтеся, що у вас довгірукави і високий комір і ви одягнені в довгібрюки. Це якоюсь мірою захистить ваше тіловід дії отруйних речовин, що містяться всльозогінному газі.- Візьміть із собою невелику сумку або рюкзакз їжею, водою і речами, щоб протриматисявпродовж доби. Це на той випадок, якщозаворушення затягнуться і не буде можливостіповернутися. Вибір позиціїПродумайте, яким чином краще встановитикамеру і зосередити журналістів, щоб матихороший огляд події. Має бути достатньомісця, щоб змінювати позицію. Якщо визнімаєте на камеру, то було б непоганознаходитися серед цих людей і бути ближчедо того, що відбувається. Якщо ж ви репортер,який не займається зйомкою, немає 21
  • 22. необхідності знаходитися серед натовпу дотих пір, поки все виразно чутно і видно. Виможете взяти інтерв’ю в учасників події доабо після, а в даний момент вам краще матиповний огляд того, що відбувається. У момент подіїЯкщо ви частина команди, працюйте спільно.Залишайтеся або йдіть разом. Піти кращенебагато раніше, ніж надто пізно. Якщо випрацюєте поодинці, переконайтеся, що маєтепри собі засіб зв’язку і можете зв’язатися зтією людиною, яка зможе допомогти.Настройте ваш телефон так, щоб набіростаннього номера став сигналом продопомогу.Постарайтеся зберегти в пам’яті карту всіхосновних виходів, найбільш відомих місцьдислокації, місце розташування служббезпеки, найближчі місця надання медичноїдопомоги, не забудьте переконатися в їхнійнаявності.На той випадок, якщо у вас захочутьконфіскувати плівку, тримайте при собі одну 22
  • 23. із старих і непотрібних. Намагайтеся заховатизаписаний матеріал, як тільки витягнетеплівку з камери. Користуючись цифровимфотоапаратом, майте при собі фальшивийдиск, який можна було б віддати, якщо васпримусять. У ситуаціях підвищеного ризику,об’єднайтеся на якийсь час з іншимжурналістом, щоб мати можливість один заодним наглядати. Можливо, ви суперники,проте – колеги.Якщо працюєте поодинці – кореспондент вичи фотограф, постарайтеся залишатисячастиною натовпу і не дати цим людямзосередити на вас свою увагу. Ви можетенаразитися на небезпеку, навіть якщо натовпне налаштований вороже. Коли все закінченоСкладіть звіт – для того, щоб подібні помилкине повторити наступного разу.Забезпечте недоторканність вашомуматеріалу. Які закони у вашій країні щодоконфіскації відеоматеріалу службамибезпеки? Ви повинні чітко знати рамки 23
  • 24. законності дій журналіста, перебуваючи натериторії регіону або держави, де працюєте.Яка політика вашої організації в цьомурегіоні? Якщо немає ніякої можливостізабезпечити підготовлений матеріал у межахцієї країни, то чи можливий варіант зберіганняматеріалу про громадські заворушення за їїмежами?Запам’ятайте, що ваші можливості безпечновиконати свою роботу залежать віднаступного: чи має поліція доступ до вашихматеріалів після завершення демонстрації абогромадянських заворушень. Ви наразитеся навелику небезпеку, якщо люди, котрі берутьучасть у мітингу, визнають вас за тих, хтозбирає докази.Не ризикуйте без вагомих підстав тільки черезте, щоб отримати фотографії, які вже,можливо, були опубліковані. Терористичні актиУ більшості випадків журналісти піддаютьсяпогрозам терористичних акцій в тому жступені, що й населення. Проте перебування 24
  • 25. на місці вбивства або бомбових ударів можевиявитися небезпечним саме по собі. Ситуаціяможе скластися так, що поліція і спецслужбибудуть атаковані після прибуття на місцеподії. Всі, хто бере участь у цих подіях,включаючи бригаду швидкої допомоги іжурналістів, також підпадають під загрозу.Переконайтеся, що знаєте про неодноразовийнапад. Одна подія може замаскувати іншутаким чином, що спецслужби (і журналісти)можуть підпасти під вторинний напад післятого, як зібралися на місці першого нещасноговипадку. Журналісти наражаються на щебільшу небезпеку, якщо їм дозволеновиконувати свою роботу одночасно зполіцією. ВИКРАДАННЯ, ЗАХОПЛЕННЯ В ЗАРУЧНИКИ І ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЖУРНАЛІСТІВЗахоплення заручників до цих пір залишаєтьсярідкісною і травмуючою подією. В більшостівипадків викрадання недовгочасні й 25
  • 26. продовжуються лише впродовж кількохгодин. Більшості людей, які потрапили взаручники, вдається залишитися в живих.Захоплення в заручники – залякуюча і вкрайнебезпечна справа, ви втрачаєте контроль надсобою і своїм майбутнім. Якщо ви опинитесяв заручниках, фізично з вами можуть зробитивсе, що завгодно. Близько 80% заручниківзалишаються неушкодженими. Будучизаручником, ви граєте мізерну роль у ходіведення переговорів, іншим доводитисядомовлятися про ваше благополучнезвільнення.У цьому розділі звертаємо особливу увагу нате, що може зробити журналіст, щобзменшити ризик стати заручником і збільшитисвої шанси на виживання, якщо все ж такиопиниться в подібній ситуації.Ось деякі поради про те, як зберегти надію івідчуття власної гідності, якщо вас затрималиозброєні сили або поліція; про те, які подіїнеодноразово відбуваються в країнах, десвобода преси відособлена і часто зовсімвідсутня. 26
  • 27. Навіщо беруть у заручникиПолітична вигодаВикрадення журналіста високого класу аботого, хто працює на серйозну телевізійнукомпанію, може привернути увагу широкоїгромадськості. Викрадачі, можливо, маютьнамір вимагати звільнення ув’язнених, котрі зними в одній справі.Економічна вигодаВикрадачі можуть взяти журналіста, якийпрацює на таку організацію або належить дотакої сім’ї, які, на думку викрадачів, зможутьвиплатити велику суму грошей, щобзабезпечити їхнє безпечне звільнення.ПомстаВас уособлюють з країною або групою, яка єворожою для викрадачів. Переговори проваше звільнення – можливо, не те, про щовони думають.Гарантія безпекиВас тримають на період проведенняпереговорів або в період напруженої ситуації з 27
  • 28. метою забезпечити викрадачамбезперешкодний виїзд з даної території.ПомилковоВас взяли в заручники помилково, прийнявшиза іншу особу, або ваші викрадачі прийняливас за представника однієї з перелічених вищекатегорій. Оцінюючи ризикЗахоплення заручників часто є системою. Чи ємісце вашого перебування районом, дезахоплення заручників неодноразовоповторюється, стаючи звичною справою? Читраплялися раніше тут випадки захопленняжурналістів у заручники?Вам треба запитати себе або порадитися зіншими про те, який ризик (високий чисередній) стати потенційним заручником. Винаражаєтеся на велику небезпеку, якщопрацюєте на добре відому телевізійнуорганізацію або маєте відношення до уряду,який дуже не до вподоби потенційнимвикрадачам. 28
  • 29. Виконуючи ризиковане доручення, погляньтена ситуацію очима викрадачів. Можливо,ваша організація ніяк не пов’язана зполітикою уряду і не володіє великимифінансовими коштами, але чи знають про цепотенційні викрадачі? Багато людейнамагаються “вбити глашатая” і звинуватитизасоби масової інформації за ті події, які їм недо душі. Певний журналіст може виявитисяжертвою через зроблений репортаж, але цетрапляється не так часто. В більшостівипадків журналіста утримують для того, щобповідомити свої вимоги. Скорочення ризикуЯкщо ви потрапите в цю групу ризику, топродумайте, наскільки легко для викрадачабуло б узяти вас у заручники. Зазвичайвикрадачі вибирають найбільш доступну мету.Їм потрібен час, щоб дізнатися необхіднуінформацію, вони намагаються визначитиперіод подій або ситуацій, коли винайуразливіші. Вони стежитимуть за вашимпомешканням, готелем або місцем роботи. 29
  • 30. Чим більш передбачувано ви починаєтеповодитися, тим більшим стає ризик.Виходьте з будинку в різний час і добирайтесядо місця, міняючи маршрут. Спробуйте невикористовувати найбільш звичний маршрут,не забувайте, що в даний момент ви у великійнебезпеці. Якщо винаймаєте житло, перевіртенаявність системи безпеки. Ви в більшійбезпеці, коли працюєте в команді. Випіддаєтеся більшому ризику, якщо працюєте івиїжджаєте у відрядження поодинці.Природа роботи журналістів така, що вони неможуть захистити себе від відвідиннебезпечних місць і від інтерв’ю з людьми,вороже налаштованими проти телевізійнихкомпаній, на які працюють журналісти. Вампотрібно тверезо оцінити ризик перед будь-яким подібним завданням, вжившинеобхідних заходів безпеки. Колидомовляєтеся про зустріч, не дзвоніть зтелефону у вашому номері в готелі.Користуйтеся власним мобільним абостільниковим телефоном, громадськимителефонними автоматами, вибраними 30
  • 31. навмання. Пам’ятайте, всі засобиелектрозв’язку можуть прослуховуватися.Якщо ви їдете у власному автомобілі,переконайтеся, що всі двері закриті. Вивразливі в тих містах, де доводитьсязупинятися на світлофорах, або в сільськихмісцевостях, де вимушені зупинятися черезконтрольно-пропускні пункти або дорожніаварії. Аварія на дорозі може бути пасткою.Якщо ви не можете продовжити рух,зупиніться подалі від місця події й оцінітьситуацію, спробуйте знайти спосіб непомітнопроїхати.Якщо ви призначили зустріч у тому місці,щодо якого у вас з’явилися сумніви щодобезпеки, переконайтеся, що це було зробленоза вашою ініціативою. Вибирайте навманнятакі громадські місця, наприклад, кафе істолики, які знаходяться в оточенні тихстоликів, що вже зайняті іншими людьми.Поставтеся з особливою підозрою до змінщодо зустрічей, зроблених в останні хвилини,особливо в тих випадках, коли у вас немаєчасу і можливості висловити свою незгоду. 31
  • 32. У процесі викраденняВикрадання зазвичай відбувається раптово.Ви повинні швидко зміркувати, щовідбувається, і швидко діяти. Якщо викрадачозброєний, у вас немає шансів на опір. Якщож викрадач неозброєний, ви можете здійнятигалас і кричати з метою звернення на себеуваги. Деякі люди можуть вдавати, щоперебувають у непритомному стані. Цедопомагає ускладнити дії викрадача, коли віннамагається помістити вас в автомобіль. Підчас раптового викрадання викрадачі роблятьставку на те, що їхня жертва буде приведена всум’яття, захоплена зненацька. Крикизбільшать рівень адреналіну, і це допоможевам чинити опір. Безумовно, є ризик, але це незменшить вам загрозу, якщо ви все ж такиопинитеся в заручниках. Викрадення, що ґрунтується на присиплянні пильностіВикрадання не завжди є раптовим інасильницьким актом, де очевидно, що вас 32
  • 33. відвезли проти вашої волі. Багато викраденьіншого плану, коли використовуєтьсяфізіологія журналіста, здатна загнати його впастку.У таких ситуаціях журналістам пропонуютьбажане інтерв’ю і гарантії безпеки призустрічі, наприклад, з лідером партизанськогоруху або розшукуваним поліцією. Зустрічсупроводжується виникненням різноманітнихтруднощів і передбачає безліч змін длягарантування безпеки. Журналіст почуваєтьсяв безпеці до тих пір, поки знаходиться разом ізпосередником, якому довіряють і від якогоотримали гарантії безпеки. Потім посередникпередає журналістів до “дружніх рук”, даючиправдоподібні пояснення. Вони міняють авто іжурналіст опиняється в товариствінезнайомих людей в незнайомому місці, пророзташування якого можуть тількиздогадуватися. Репортери втрачають повнийконтроль над ситуацією, і те, чи опинятьсявони заручниками або благополучноповернуться, одержавши матеріал, головнимчином залежить тепер від ступеня везіння. 33
  • 34. Ніхто не може прийняти рішення за вас – виповинні зважити бажання отримати інтерв’ю іможливий ризик. Журналіст, який не ризикує,продовжуватиме виконувати одноманітнуроботу, отримуючи те інтерв’ю, яке намірявсяодержати. Проте безглуздо продовжуватироботу, будучи повністю впевненим, що цьогоне трапиться.Вам необхідно враховувати наступне:Попереднє інтерв’ю людини, з якою визбираєтеся зустрітисяЧи давала ця людина інтерв’ю раніше? Чидотримує вона свого слова? Кому зазвичайвона дає інтерв’ю? Якщо ця людина або групазазвичай не роблять заяв, тоді чому вонидадуть інтерв’ю зараз і саме вам? Причиноюдля хвилювань послужив би той факт, якбивас вибрали для надання інтерв’ю безочевидних на те причин. Не дозвольте вашомубажанню приспати вашу пильність. Це не тойвипадок, коли рішення приймаєтьсясамостійно.Впевненість у посереднику і сфера його впливу 34
  • 35. Чи є ваш зв’язковий тим, кого ви знаєте вжебагато років, або це хтось, з ким випознайомилися тиждень тому? Раптовадружба не дає жодних гарантій безпеки. Вашновий друг може виявитися пов’язаним зпотенційними викрадачами, поліцією абоспецслужбами. Якщо ви все ж таки йомудовіряєте, подумайте, чи має вінбезпосередній вплив на того, в кого буде взятеінтерв’ю?Наскільки легко буде вас відшукатиХто знає про те, з ким і куди ви прямуєте? Щобуде зроблено, якщо ви не повернетеся або незателефонуєте впродовж встановленогопроміжку часу? Чи зможуть вони знайти вашслід?Викрадачі діють у межах тих районів, які вонидосконало знають і де відчувають себе вбезпеці. Причиною є можливість спокійноперевозити заручників, без ризику бутивиявленими.Якщо все ж таки ви зважилися на виконанняризикованого доручення, залиште точнуінформацію про те, куди ви поїхали (пішли). 35
  • 36. Погоджуйте певні кодові слова, які можетевикористовувати по телефону, щоб запевнитиінших у вашій безпеці, погоджуйте час, колипора починати ваші пошуки. Кодовими маютьбути слова, які ви вставляєте в розмову, щобпереконати у вашій безпеці або ж натякнутипро загрозу. Якщо ви будете викрадені,найімовірніше, вам доведеться читати текст,складений викрадачами і вам не вдастьсявставити кодові слова.Якщо ви використовуєте допомогупосередника, наперед обговоріть зі своїмиколегами ті умови, на які не підете. Визначтеті підстави, згідно з якими спробуєтескасувати зустріч і повернутися. Таке,наприклад, може трапитися, якщо вашпосередник спробує вийти з авто. Звісно,може статися так, що вам не вдасться змінитихід подій, тому будьте готові до того, щодоведеться втікати і застосувати елементраптовості. Залишитися живим 36
  • 37. Якщо вам вже доводилося бувати взаручниках, ви будете налякані й не впевнені втому, чи вдасться уціліти в наступну хвилину,годину, день.Нагадуйте собі, що багато людей виживали вподібній ситуації й благополучноповерталися. Досвід тих, кому вдалосявижити, побувавши в заручниках, передбачаєдеякі моменти, пригадавши які, ви зможетезбільшити свої шанси на виживання іпротриматися в період вашого утримання.Ви втратили фізичний контроль, але невтрачайте контроль над своїми думками. Вампотрібно підготуватися витримати періодрозумового і фізичного стресу, і щоб цепережити, потрібно позитивно сприйматидійсність. Постарайтеся не виявляти своїемоції настільки довго, наскільки це можливо.Спрямуйте свої роздуми на те, як діяти далі.Варто дотримуватися наступних вказівок,незалежно від того, протримають васпротягом короткого або тривалого проміжкучасу. 37
  • 38. - Не дозволяйте своїм викрадачам поводитисянелюдяно. Постарайтеся зав’язати стосунки.Якщо це вдасться, ви, можливо, зможетеуникнути фізичного насильства. Спробуйтезробити так, щоб вони побачили у васлюдину. Розкажіть про свою сім’ю. Якщовони не забрали ваші особисті речі, дістаньтефотографії своєї сім’ї.- Робіть все, що вам велять. Постарайтеся бутиввічливим і не чиніть опір вашим викрадачам,особливо в критичних ситуаціях.- З іншого боку, не намагайтеся їм потурати.Навіть якщо їм співчуваєте, ви знаходитеся нена їхньому боці. Ви – полонений. Якщо єможливість поговорити з викрадачами,постарайтеся донести до них, що ви –цивільна особа, що журналістам відведенаважлива роль переконатися в тому, що всісторони конфлікту однаково висвітлені.- Вам невідомо, як довго триватиме вашеперебування як заручника, тому поводьтесятак, якби воно тривало протягом довгого часу.Щонайшвидше постарайтеся звикнути до цієї 38
  • 39. атмосфери. Не дозволяйте собі забитися вкуток і вийти з психічної рівноваги.- Використовуйте будь-які способи длярелаксації організму. Плануйте, чимзайматиметеся після повернення додому.Думайте про свята в оточенні сім’ї і друзів.Напишіть подумки листа. Спробуйтепригадати уривки віршів.- Якщо вас утримують більше одного або двохднів, спробуйте попросити про дрібніпоблажки. Попросіть надати кращі умови,наприклад, не тримати в ланцюгах, дати мило,щоб можна було вмиватися, дозволитинаписати листа дочці, помістити всіхзаручників разом. Ні за яких умов не чинітьопору, але при певних обставинахзалишайтеся наполегливими в рамкахдозволеного. Перетворіть це на щоденнепрохання. Якщо це прохання не примушує їхйти на ризик, вони можуть погодитися. Якщовам вдасться добитися цієї маленькоїпоблажки, вважайте, що вигралиінтелектуальний бій. 39
  • 40. - Якщо вас тримають одного і поводятьсяжорстоко, постарайтеся в думкахскористатися своєю самотою. Якщо вилюдина релігійна, поговоріть із Богом,помоліться. Якщо ні, уявіть, що розмовляєте зкоханою або просто близькою людиною.Попросіть у них поради. Розкажіть їм про те,як збираєтеся це пережити.- Не вірте обіцянкам про ваше швидкезвільнення. Якщо відбуваються переговори, товони можуть затягнутися. Ваші викрадачі,можливо, схильні до помилкового оптимізмуабо просто з вами граються. Поводьтеся так,ніби збираєтеся залишатися в заручникахтривалий час. Це допоможе вам підтриматисамодисципліну і пом’якшити розчарування.Руйнування надій – найшвидший спосібзламати волю. Втеча?Чи варто втікати? Якщо викрадачі достатньокомпетентні, вони докладуть максимум зусильдля вашої охорони. Будь-яка спроба втектиприречена на провал, якщо немає, звісно, 40
  • 41. якихось зовнішніх джерел або ж вдаловикористаний елемент раптовості. Питанняпро втечу повністю залежить від вашогофізичного й емоційного стану, а такожобставин. Якщо вас тримають у полоні й ви внепоганій фізичній формі, постарайтеся бутинапоготові, чекаючи слушної нагоди. Протенаслідки невдалої втечі можуть посилитиваше і без того жахливе становище. З іншогобоку, якщо відчуваєте, що життя в небезпеці,тоді нічого втрачати. Ознаками, що ви внебезпеці, можуть стати:- Звільнення полонених, які працюють на іншікомпанії, але про ваше звільнення немає мови;- Ваші охоронці змінили до вас ставлення,почавши поводитися жорстокіше;- Ваші викрадачі перестали вас годувати ізвертати увагу на погіршення вашогофізичного стану.Люди втікали з полону в той час, коли увагаїхніх викрадачів була відвернута чимосьіншим, можливо, на них напали. Якщо васкілька чоловік, вкрай важливо, щоб усі булизгодні з умовами втечі. Якщо все ж таки 41
  • 42. вирішили, що загрожує неминуча небезпека ітреба зробити спробу, то вам доведетьсязібрати всю силу волі і всю свою енергію, щобборотися до кінця. Пам’ятайте, що виперебували в обмеженому просторі якийсьчас, вам складніше втікати і вашавитривалість буде набагато нижчою. Якщопощастить втекти, то головна мета швидшедістатися до найближчого громадського місця,де багато людей, і здійняти якомога більшийгалас, або сховатися і поступово вибиратися.Це залежить від того, наскільки безпечнознаходитися на околицях того місця, де вастримали. Мета – журналістЖурналіст може стати жертвою під гарячуруку. Мета подібних дій може бути різною:викрасти матеріал або змусити журналістазамовкнути, налякати або навіть і вбити.Зловмисниками можуть бути партизанські аботерористичні угруповання. Дуже частовоєнізовані формування здійснюють нападина журналістів. Нерідко сам факт існування 42
  • 43. терористичної загрози використовується якпривід, щоб усмирити журналістів івиправдатися при фактах нападу, здійсненогона них. Дуже часто війна проти тероризмуперетворюється на війну проти свободи слова.Небезпека, яка виникає в певних країнах,може змінюватися залежно від політичного ісуспільного клімату. Деколи різниця міжвійськовою битвою і громадянськимизаворушеннями майже непомітна.Багато журналістів стають жертвами нападівабо вбивств через свої статті, в якихвикриваються злочини та корупція.В Україні один з найбільш відомих злочинівтак і залишився нерозкритим. 31-річнийжурналіст Георгій Гонгадзе, видавецьІнтернет-журналу «Українська Правда», зник16 вересня 2000 року. Його обезглавлене тілобуло знайдене неподалік від передмістя Києва.Гонгадзе проводив розслідування за фактамикорупції в самій серцевині українськогоуряду. Аудіозапис, переданий пізнішеколишнім охоронцем президента УкраїниЛеоніда Кучми, ясно вказував на причетність 43
  • 44. високопоставлених осіб до застосуваннясилових заходів проти Гонгадзе. МихайлоКоломієць, засновник і директор агентстваUkrainsky Novyny, що спеціалізується наекономічних новинах, зник 21 жовтня 2002року. “Журналісти справедливо хвилюються,що зникнення Коломійця пов’язане зі справоюГонгадзе”, – заявив Ейден Уайт.У Чечні багато журналістів тривалий часперебували під вартою до їхнього звільнення вобмін на викуп або заарештованих чеченськихбойовиків. Чеченці вбили кількох журналістів.Володимир Яцин, фотограф АгентстваРосійських Новин, ІТАР-ТАРС, бувсхоплений в липні 1999 і помер через рік відотриманих поранень, які йому заподіяличлени чеченського угруповання, захопившийого.Незалежний кореспондент Брайк Флейтікс бувзаручником у Чечні з жовтня 1999 до червня2000 року. Він був викрадений відразу післяйого приїзду в чеченську столицю Грозний. Утой час, поки перебував у полоні, з нимповодилися одночасно безсердечно і лояльно: 44
  • 45. то тримали в ланцюгах, то дозволялипрацювати або зателефонувати додому. Йогозвільнення здавалося щасливим кінцем. АлеФлейтікс, який написав книгу про своєперебування в ув’язненні, був дужестурбований тим контрастом, який він виявивміж повсякденним життям в Європі й Чечні.Як деколи буває в сімейному житті, йогошлюб з Даною, яка приїжджала в Чечню зпроханням про його звільнення, закінчився.Через десять місяців після повернення додомуБрайк Флейтікс покінчив з життямсамогубством – у квітні 2001 р. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГАПерша медична допомога передбачається дляпідтримки фізичного стану людини домоменту її госпіталізації в тих випадках, колилікарня розташована недалеко від населеногопункту. В умовах підвищеної нестабільностібезпечне місце може знаходитися за кількагодин їзди від місця події. Журналіст повиненвміти допомогти постраждалому 45
  • 46. протриматися впродовж кількох годин, аможливо, і довше. Таким чином, ця допомогаспрямована на те, щоб спробуватистабілізувати стан постраждалого, поки йомуне буде надана кваліфікована медичнадопомога.Медичний довідник не дає тих знань інавичок, яких ви набудете, відвідуючи курси знадання першої й екстреної медичноїдопомоги. Тут навчать правильно накластишину, бандаж, джгут, а також дій зпрочищення дихальних шляхів, у випадкахреанімації, техніки транспортування.Заради власної безпеки ці курси, як і курсипідвищення кваліфікації, слід відвідувати усімжурналістам, які працюють у даній сфері. Чимбільше журналістів мають навички наданняпершої медичної допомоги, тим краще.Ефективність наданої допомогибезпосередньо залежить від допоміжнихпредметів, які ви маєте у своємурозпорядженні. Журналістам, котрі працюютьу небезпечних умовах, необхідно завжди матипри собі медичну аптечку і вміти нею 46
  • 47. користуватися. Також варто знати, що требаробити у випадках відсутності шини або нош. ТравмиОсновний принцип надання медичноїдопомоги в районах з підвищеноюнапруженістю – швидкість реакції,адекватність дій і оцінка ситуації передпочатком подій. Всього кілька секунддопоможуть проаналізувати смертельнонебезпечну ситуацію, пригадати всі навички івміння. Намагайтеся не думати про те, щочогось не вмієте. Впевнені й неквапливі діїзбережуть життя людей, тоді як паніка лишепідвищить страх.1. Оцініть свій ризик. Якщо хтось поранений,але продовжує залишатися на тому ж місці, точи зможе поранити вас, якщо вирішите йомудопомогти? Якщо так, то ви не зможетенадати якусь допомогу і станете частиною цієїпроблеми.2. Оцініть ризик потерпілого. Яка обставиназагрожує життю потерпілого найбільше? Чи 47
  • 48. знаходиться авто з потерпілим на відстанівогнепального пострілу? Оцініть вірогідністьризику – залишіть на тому ж місці абовирішіть його перевезти.3. Перевезіть потерпілого, за можливістю, вбезпечне місце або пом’якшіть наслідкиінциденту. Якщо у ваших силах, скажімо,погасити вогонь або переконати когосьприпинити стрілянину, то це було бнайкращим варіантом. Але постраждалогопотрібно залишити на місці події, поки невстановлено ступінь тяжкості отриманих нимпоранень. І можливо, вам доведеться зробитивибір на користь гіршого варіанту.4. Застосуйте всі ваші знання і навички, щобстабілізувати фізичний стан постраждалого,потім спробуйте якнайшвидше доставити йогов лікарню. Саме від вас залежить, наскількишвидко буде надана потерпілому професійнамедична допомога. Огляд потерпілогоПри першій нагоді розпочніть оглядпотерпілого. Одягніть рукавички, які повинні 48
  • 49. бути серед медичних інструментів вашоїаптечки.Запам’ятайте, що вам необхідно зробити:- Оцініть ризик, згаданий вище в пунктах 1-4.- Встановіть взаємозв’язок. Поговоріть зпотерпілим. Ваші основні завдання: з’ясуватийого самопочуття і підбадьорити. Якщопотерпілий при свідомості, дізнайтеся, що унього болить. Якщо те, що він вам говорить,не відповідає дійсності, то, можливо, єприховані ушкодження. Якщо йому холодно,що не може бути викликане погоднимиумовами, то це, можливо, втрата крові. Однакпродовжуйте його підбадьорювати. Запевніть,що все закінчиться благополучно, що йомунема про що турбуватися. Попросітьпродовжувати розмовляти з вами і залишатисяпри свідомості. Може виникнути ситуація,коли підтримка і втішання – єдине, що визможете запропонувати. В будь-якому разіпродовжуйте це робити.- Огляд дихальних шляхів. Переконайтеся увідсутності сторонніх тіл у дихальних шляхах.Постарайтеся просунути пальці так далеко в 49
  • 50. порожнину рота, наскільки це можливо.Витягніть будь-які наявні сторонні тіла.Дихання з шумом може бути приводом длянеспокою. Можливе потрапляння в дихальнийтракт крові, блювотних мас і т.п. Употерпілого в несвідомому стані можепочатися асфіксія. В цьому випадку закиньтеназад його голову так, щоб підборіддязнаходилося над його правим плечем. Улюдському організмі з’являється автоматичнареакція відновлення дихання, що повиннодопомогти. Якщо постраждалий непритомнийабо в нього проявляються порушеннярегуляції дихання, введіть (номер 3 або 4)інтубаційну трубку так, щоб закругленийкінець проник у дихальне горло. Це допоможеуникнути западання язика і забезпечитьпрохідність дихальних шляхів. Потерпілий незможе ковтати. Вам потрібно навчитисяпроводити подібну процедуру на курсахмедичної допомоги.- Дихання. Якщо дихальні шляхи вільні, алепотерпілий до цих пір не дихає, можливо, єпорушення серцевого ритму або зупинка 50
  • 51. серця. Застосуйте штучну вентиляцію легенів(ШВЛ) і дефібриляцію. Звичайна кількістьвдихів – 16-18, спробуйте збільшити до 20,оскільки потерпілий перебуває в збудженомустані. Поява у постраждалого ритмічного, алерідкісного дихального циклу може свідчитипро утворення отвору в легенях або появутравматичного шоку, в основі патогенезуякого лежить гемодинамічний чинник, тобтозменшення об’єму циркулюючої крові.ШВЛ, або дефібриляція, також відома якштучне дихання і непрямий масаж серця. Цяпроцедура супроводжується вдиханнямповітря в легені постраждалого (рот у рот),після чого слідують цикли натискання-відпускання. Зробіть два довгі вдихи в ротпостраждалого, затиснувши йому ніс, ісхрещеними на його грудях руками виконайтецикл натискання-відпускання 15 разів.Продовжуйте масаж до тих пір, поки в цьомубуде необхідність. Ви можете врятувати 10% зтих, хто пережив зупинку серця; досвідченийфельдшер може добитися 50% успіху,застосувавши дихальний мішок. 51
  • 52. - Кровообіг. Якщо потерпілий дихає, то серцециркулює кров по організму. Якщо пульсслабкий і хаотичний – це вказує на проблеми зсерцебиттям або кровообігом. Ви можетепромацати пульс у будь-якому місці, деартерії близько розташовані до поверхні.Найкраще це зробити на шиї (під нижньоющелепою), на зап’ясті або внутрішній стороніліктя, на коліні. Зверніть увагу на чіткістьпульсу і час. Нормальна частота пульсуколивається в межах 60-90 ударів за хвилину.І сповільнюється в тому випадку, якщолюдина перебуває в стані релаксації, частішає,якщо в стані збудження. Прискорений абозанадто слабкий пульс може бути ознакоюкровотечі різної локалізації. Промацайтепульс ближче до кінцівок, щоб визначитиступінь кровопостачання.- Не забудьте зафіксувати всі ваші дії впроцесі надання невідкладної медичноїдопомоги, включаючи час, фізичний станпотерпілого (частота пульсу, дихання і т.п.) ізастосовані медичні препарати. 52
  • 53. - Огляньте потерпілого на предмет пораненьабо ушкоджень. Зафіксуйте час накладанняджгута. Якщо ви не одні, доручіть рольфіксації даних іншій людині. Ці дані маютьбути збережені й передані разом ізпотерпілим.- Перевіряйте стан постраждалого кожні 15хвилин і фіксуйте: тривожний, млявий,напівнепритомний або непритомний стан.- Під час транспортування постраждалого влікарню відправте з ним людину, яка могла брозповісти, що трапилося, і яка допомога буланадана. Переконайтеся, що записи будутьдоставлені разом з потерпілим, оскільки вониможуть допомогти медперсоналу вирішити, якдіяти далі. Проникаючі пораненняБагато переломів і проникаючих пораненьзагрожують життю людини. Найчастіше вонивиникають внаслідок дорожніх аварій абокульових поранень. Найбільш поширенапричина смерті – втрата крові. Основне, щотреба зробити, – це зупинити або знизити 53
  • 54. втрату крові, накласти шину на зламанукінцівку.Під час первинного огляду постраждалогоперевірте наявність проникаючих поранень.Деколи поранення, що чітко проглядаються,можуть приховувати менш видимі рани, якіможуть виявитися небезпечними для життя.Шукайте темні вологі плями на одязі,перевіривши навіть підкладку. Найбільшнебезпечною може бути внутрішня кровотеча.Ушкоджена тазостегнова частина можепризвести до втрати понад двох літрів крові.Якщо можливо залишити постраждалого впервинному стані, то не пересувайте його дотих пір, поки не переконаєтеся у відсутностіпереломів хребта. Попросіть потерпілогоповорушити пальцями ніг і переконайтеся, щовін відчуває ступнями дотики. Постраждалий,який був у напівнепритомному стані,реагуватиме на біль або ваш голос. Розітрітьгрудну клітку або вщипніть потерпілого, щобпобачити його реакцію.Якщо потерпілий непритомний, дійте так,ніби у нього перелом хребта, і пересувайте 54
  • 55. тільки у разі потреби накладання шини нашийні хребці. Помістіть потерпілого на ноші.Під час першого огляду руками (в рукавичках)уважно за всім спостерігайте. Перевіртеголову, тіло, ноги. Спостерігайте за реакцієюна біль, що допоможе виявити зламані кістки івнутрішні ушкодження. Розірвіть одяг, якщовін заважає огляду, але будьте обережні з тієючастиною одягу, яка може приховуватипоранення, що спричинить відновленнякровотечі. Зупинення кровотечіОдне з найважливіших завдань – зупинитикровотечу в потерпілого. Необхідно затискатирану до тих пір, поки кров не згорнеться і неутвориться тромб. Зазвичай це займає близько10 хвилин. Потім візьміть великі стерильнібинти (маленькі бинти для цього не підійдуть)з вашої аптечки і накладіть їх на рану мінімумна 10 хвилин, притиснувши якомога сильніше.Ваша головна мета – зупинити кровотечу, а необробити рани. Не знімайте бинти, оскількице пошкодить тромб, що закриває ушкоджене 55
  • 56. місце в кровоносній судині. Проте якщо вамне вдалося зупинити кровотечу з першоїспроби, треба повторити процедуру знову.Необхідно припідняти поранену кінцівку,знизивши тиск крові в межах рани.- Якщо це велика відкрита рана внаслідоквогнепального поранення або вибуху, тонакладіть пов’язку і натисніть на неї зверху.- Не прибирайте тугу, стискуючу пов’язку, яказупиняє кровотечу, і постарайтеся уникнутипотрапляння інфекції. Кулі й осколки можутьвикликати поширення інфекції.Переконайтеся, що використані вамиперев’язувальні матеріали стерильні.Є й інші способи зупинити кровотечу.Ушкоджену судину притискують до кістковихвиступів у точках зіткнення їх з артеріями,наприклад підключичною артерією. Тиск намісце поранення має тривати 10 хвилин.Інший засіб – використання турнікета. Йогозастосування особливо ефективне, якщопоранення в межах кінцівок. Турнікет(особливо ремінь і шматок тканини, щозатягуються з метою зупинки крові) 56
  • 57. розташовується над суглобом, вище відділянки поранення. Якщо пораненопередпліччя, то турнікет накладають на плече;якщо у потерпілого зяюча рана на ступні, тотурнікет накладають трохи вище за коліно.Накладіть турнікет, обмотавши рану шматкомтканини, і, використовуючи палицю, міцнозакручуйте такий пристосований джгут до тихпір, поки кровотеча не буде зупинена. Яктурнікет може бути використаний ремінь.Якщо у вас немає можливостівикористовувати палицю, застосуйте кульковуручку, щоб збільшити ступінь стиснення.Довжина матерії повинна бути 2,5-5 см (1-2дюйми), щоб уникнути розриву в тому місці,де вона перетягнута.Зупинивши кровотечу, ви припиняєте подачукисню на ту ділянку кінцівки. Тривалеперетягування джгутом може викликатисерйозні порушення. Фіксуйте час накладанняджгута і через 15-20 хвилин зніміть його.Якщо рана продовжує кровоточити, вамдоведеться відновити процедуру накладаннятурнікета, знову фіксуючи час. Таким чином, 57
  • 58. потрібно використовувати турнікет увипадках, коли інші способи не далипозитивного результату, а також у випадкахзатримки госпіталізації. Але якщо необхіднотерміново вивезти потерпілого з небезпечноїзони і ви знаєте, що можете надати більшкваліфіковану допомогу через кілька хвилин,то використання турнікета – оптимальнийваріант.Зниження кров’яного тиску вказує на втратукрові. Кров’яний тиск вимірюється двічі –відповідно до пульсу і в стані емоційногоспокою. Верхній показник (по пульсу)повинен бути приблизно 100 плюс ваш вік, анижній показник 60-80. Якщо верхнійпоказник тиску, виміряного в станіемоційного спокою, піднімається вище 100, томожлива внутрішня кровотеча.Найімовірніше, у вас не опиниться при собіприладу для вимірювання тиску, але в зв’язкуз цим передбачений такий тест. Стискайтеміцно ніготь великого пальця потерпілого дотих пір, поки він не стане білим. Потімзвільніть його. Якщо він швидко почервоніє, 58
  • 59. то кров’яний тиск у нормі. Якщо вінзалишатиметься білим протягом кількоххвилин, то можливі порушення, оскількикровообіг здійснюється в лічені секунди.Ознакою зниженого кров’яного тиску можебути поява слабкого голубуватого відтінку нагубах або мочках вух у білошкірих людей(ціаноз) або світло-сірого відтінку на губах імочках вух у темношкірих людей. Поранення легенівКульове поранення або якийсь інший отвір улегенях можуть призвести до проникнення ітиску повітря, що збільшить тиск на серце.Якщо ви бачите місце поранення, то відріжте6 см будь-якого герметичного матеріалу іприкріпіть до рани з трьох боків, залишаючинижню частину відкритою. Подібний“асиметричний пластир” допоможе запобігтипотраплянню повітря при вдиханні і йогобезперешкодному виходу при видиху.Помістіть потерпілого в напівсидячеположення. 59
  • 60. Повторний оглядЯкщо вам вдалося зупинити кровотечу, топроведіть повторний огляд потерпілого. Цьогоразу ретельніше досліджуйте ділянки голови ітіла (дійте обережно, намагаючись непошкодити те, що зробили до цього).Досліджуйте руками голову, звертаючи увагуна незвичні гулі й западини, що свідчать пропереломи. Перевірте вуха, чи немає там кровіабо рідини, яка може свідчити проушкодження головного мозку. Переконайтеся,що в потерпілого не спостерігаються зсувщелепи і зміни в рухах кінцівок. Зігнітьступню і пальці ніг потерпілого в напрямку дотіла і попросіть його опиратися. Звернітьувагу на інстинктивну захисну реакцію деякихчастин тіла, які можуть свідчити проприховані переломи або ушкодження. Якщопотерпілий відчуває ваші дотики до йогоступень, то спинний мозок не пошкоджено. ТранспортуванняЯкщо потерпілий непритомний, сонний або внапівнепритомному стані, залиште його в 60
  • 61. положенні транспортування: лежачи на боці,одна рука закинута і одна нога підігнута. Цяпоза сприяє природному функціонуваннюдихальних шляхів і допомагає уникнутизадухи. Болезаспокійливі засобиДайте потерпілому болезаспокійливі засоби,які маєте у своєму розпорядженні.Переконайтеся, що є найсильнішізнеболювальні засоби. Також перевірте, чилегальне їх використання на території країни,де перебуваєте. Перетріть пігулки напорошок, перемішайте з водою і дайтепроковтнути.Тримайте при собі дозвіл лікаря на тіболезаспокійливі засоби, що є у вас, і що їхвикористання підтверджується у випадкахкрайньої необхідності. Чим офіційнішевиглядає цей документ, тим краще.Не рекомендується вживання алкоголюпотерпілим, оскільки може загостритипериферичний кровообіг і викликати 61
  • 62. кровотечу. Проте він є хорошим антисептикомв екстрених ситуаціях. ПереломиПерелом – це тріщина або порушенняцілісності кістки. Закритий (простий) перелом– перелом без ушкодження шкіри. Відкритий(тяжкий) перелом – це перелом, при якому єрана в зоні перелому. Тяжкі переломи можутьсупроводжуватися внутрішньою кровотечеюабо ушкодженням нервових закінчень. Ознакиприхованого перелому: біль, що посилюєтьсяпри порушенні ушкодженої ділянки,порушення рухової функції ушкодженоїкінцівки, ненормальна рухливість у місціперелому, зміна форми ушкодженої частинитіла, пухлина і шок.Перш ніж перевезти потерпілого, потрібнаіммобілізація з допомогою шини або фіксаціяположення основних зламаних кісток.Суглоби зверху і знизу від місця переломуповинні бути в нерухомому стані. Якщо у васє підозри на перелом шиї або хребта (апотерпілий непритомний), накладіть корсет 62
  • 63. для фіксації шийних хребців. Це захиститьшию від закидання або рухів. Якщо не маєтепри собі корсета для фіксації шийних хребців,використовуйте великоформатну газету,скрутивши її двічі навпіл і обгорнувшинавколо шиї потерпілого.Якщо маємо справу з переломом кінцівок, топотрібно вирішити, чи краще зафіксувати їх упервинному стані, чи спочатку треба накластишину. При переломі кінцівки рекомендуєтьсятримати її в піднятому стані, щоб уникнутизбільшення кров’яного тиску. Використовуйтебинти, щоб підвісити верхні кінцівки (руки іплечі) на косинку. Якщо у вас нема при собітрикутної підвішуючої пов’язки, то зробітьщось подібне з сорочки.Шинування допомагає запобігти погіршеннямперелому ноги. Шина має бути накладенатрохи вище за суглоби, розташовані знизу ізверху від ушкодженої кінцівки. Приушкодженні гомілковостопного суглоба істопи необхідне шинування від пальців стопидо колінного суглоба. При ушкодженніверхнього коліна шинування проводять від 63
  • 64. початку коліна до стегна. Повна аптечка знадання першої медичної допомоги міститьрухомі шини, які можуть набувати формикінцівки і надавати фіксацію, відмінноіммобілізуючи кінцівку. Проте, можнаскористатися і замінником шини, наприклад,ручкою щітки, штативом від камери, будь-яким пристосуванням, здатним забезпечитинерухомий стан кінцівки. Підкладіть щосьм’яке для зручності, а для фіксації положенняскористайтеся ременями або тканиною, тугообв’язавши кінцівку.Одна нога може бути шиною для іншої.Зачепіть ушкоджену ногу за іншу і стягнітьременем обидві ноги принаймні в трьохмісцях. Не забудьте, якщо ноги потерпілогобудуть зв’язані, він не зможе стрибати або йтинавіть з вашою допомогою і вам доведетьсяпомістити його на ноші.Якщо потерпілий не може пересуватися,покладіть ноші на землю і переверніть його набік (ви повинні виконати це всією групою).Підкладіть ноші під тіло потерпілого іпокладіть на них. Потім закріпіть ноші, щоб 64
  • 65. забезпечити повну нерухомість. Ви можетезамінити ноші, використовуючи верхній одяг.Для цього розстеліть його на землі так, щобкоміри знаходилися один напроти одного.Спочатку протягніть жердину в одні рукави,потім – в інші.Пересувні ноші можуть бути міцно стягнуті,забезпечуючи повну нерухомість, якщо єдостатня кількість людей, щоб їх нести. Ношіможна замінити, використовуючи ручку щіткиабо жердини, протягнувши їх у рукави двохплащів. Евакуація потерпілогоЯкщо стан потерпілого стабілізувався,евакуюйте його в безпечне місце, а потімдоставте в лікарню або госпіталь. Пройдітьразом з ним і розкажіть про всі ваші дії.Потерпілий буде радий побачити друга.Потрібно дати йому болезаспокійливе ізробити переливання крові. Опіки 65
  • 66. Опіки виникають внаслідок сухого тепла (діївисокої температури або вибуху), вологоготепла (ошпарювання), міцних кислот аболугів, електричного шоку, сили тертя (якщовас протягли по землі), під дієюультрафіолетових променів або інших видівопромінення.Обмежені опіки не проникають глибоко увнутрішні шари шкіри (коріум), але дужеболючі. Обширні опіки викликаютьобвуглювання шкіри на великій глибині. Вонивиглядають жахливо. Обширні опікиушкоджують нервові закінчення, але зарахунок того, що потерпілий, ймовірно,отримає і обмежені опіки, болючих відчуттівуникнути не вдасться. Обширні опіки частовикликають появу пухлин, що призводить дозакупорки артерій. Ризик з’являється увипадку, якщо більше 20% загальної поверхнітіла займають обмежені опіки і 10% –обширні опіки. У потерпілого від опіківвідкривається кровотеча і може розвинутисяшок через втрату крові (плазми). 66
  • 67. Допомога при опікахЯкщо хтось загорівся, потрібно штовхнутийого на землю і покотити, щоб загаситивогонь. Скористайтеся покривалом, щобперекрити доступ кисню. Потім спробуйтеохолодити опік, використовуючи мокрірушники або помістивши потерпілого у водуна 10 хвилин. Зніміть з нього залишки одягу,але не в тих місцях, де одяг прилип до шкіри.Ви можете заподіяти ще більшу шкоду.Потерпілий може скаржитися на холод. Йомупотрібно багато пити. Приготуйте такийрозчин: половину чайної ложки солі,половину чайної ложки харчової соди на літрводи.Опустіть місце опіку в холодну воду.Потрібно близько 10 хвилин, щобнейтралізувати дію опіку.При хімічних опіках шкіри, викликанихаміаком, кислотою від акумулятораавтомобіля і т.д., негайно забирають всіобривки одягу. Шкіру добре миютьпроточною водою протягом 10 хвилин. Якщоу вас при собі протиопіковий розчин, 67
  • 68. застосуйте його для нейтралізації дії кислотиабо лугу. ЩО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖУРНАЛІСТІВКоли нещадні й жорстокі противники свободислова намагаються перешкодити журналістам,мало що може їх зупинити. Щороку безлічжурналістів піддаються переслідуванням інападам, стають жертвами навмиснихвбивств. Але це зовсім не говорить про те, щожурналісти не можуть за себе постояти. Заостанні 15 років було вироблено стійкий іефективний опір, спрямований на скороченняризику працівників ЗМІ, на протидію вбивцямі тим, хто винен у нападах на представниківмасової інформації. Сюди також можназарахувати протиборство зі зневажливоюпозицією уряду щодо захисту журналістів, атакож виникнення політичних катаклізмів, щопіддають небезпеці діяльність журналістів. Уцьому розділі розглядаються всі дії, всі крокиі механізм вдосконалення системи, 68
  • 69. направленої на безпеку журналістів. Це єосновна програма для всіх ЗМІ.Прості акти солідарності стають частонайбільш ефективними видами протистоянняпереслідуванням журналістів. Пригадаємо,наприклад, справу Віокана Рістіка,незалежного журналіста з Сербії. У 1999 роціРістік висвітлював конфлікт у Косово длядеяких замовників, серед яких були Агентствоновин “Beta”, “Danas” і радіостанція “DeutscheWelle”. Будучи незалежним сербськимжурналістом, він був під прицілом режимуМілошевіча. І коли НАТО проводилоповторне бомбардування, його булозаарештовано і ув’язнено.Після 30 днів арешту його звільнили. Згодомйому передали послання від Айдана Уайта,генерального секретаря IFJ (Міжнароднафедерація журналістів, МФЖ). Як виявилося,це була копія телеграми, послана президентовіМілошевічу, з вимогами звільнити Рістіка.Віокан Рістік не сумнівається, що певну рольвідіграв міжнародний тиск, оскільки цепримусило задуматися тих, хто заарештував і 69
  • 70. посадив його у в’язницю без суду і слідства.Їм довелося звільнити журналіста, дізнавшисьпро наявність зацікавлених у його звільненніосіб і свідків, здатних підтвердити фактзатримання.Телеграма була частиною загальноприйнятихдій, які використовуються МФЖ,незалежними профспілками журналістів,мережею організацій із захисту преси,включаючи Комісію із захисту журналістів,Міжнародний Інститут ЗМІ, Reporters sansFrontieres, Артикль 19 і іншими. Їхні лідерищотижня отримують безліч факсів,електронних послань, листів зі всього світу.Люди хочуть знати про долю затриманихжурналістів, вони вимагають звільненняув’язнених, звертаються з проханнямиприступити до розслідування причин нападів,здійснених на журналістів.Організації в усьому світі намагаються знайтираціональні методи захисту журналістів віднасильства і залякування. Такі великіміжнародні організації, як МФЖ часто стають 70
  • 71. рупором для асоціацій та об’єднань місцевогомасштабу, що не має достатньої значущості.МФЖ – це найбільша світова організаціяжурналістів, яка представляє в своїй особі 500тисяч репортерів, редакторів,фотокореспондентів і дикторів у більш ніж100 країнах світу. Протягом 20 років МФЖнамагається поліпшити стандарти безпекижурналістів. МФЖ – це частина Загальноїміжнародної мережі зі свободивисловлювання думок. МФЖ може діяти нарівні Організацій Обєднаних Націй інагадувати уряду про зобов’язання щодозахисту журналістів і підтримки свободислова. На знак визнання кваліфікованоїжурналістської діяльності ЮНЕСКОприсвоїла МФЖ Статус Обєднаної Взаємодії -вищий рівень акредитації неурядовихорганізацій (НУО). МФЖ звертається в ООНне тільки з метою висловити своє обурення зприводу вбивств працівників ЗМІ, але й зприводу припинення незаконних дій з бокуурядів, які повинні надавати необхідну 71
  • 72. інформацію і вживати заходів з арештувбивць. Ділячись знаннями й досвідомМФЖ закликає свої філіали слідуватиосновному підходу сприяння журналістам, якізіткнулися з принципами ворожого втручання.МФЖ рекомендує кожному філіалупризначити керівника з координаційноїдіяльності й завжди бути напоготові у разівиникнення наступних трьох ситуацій:- Підвищити пильність своїх членів щодовиниклих проблем.- Домовитися з міністерствами про вжиттязаходів у крайніх випадках.- Домовитися із співробітниками про розподілвідповідальності в моменти крайньоїнеобхідності.Дуже важливо мати достовірну інформацію,без перебільшення і зниження ролі проблеми(перебільшення викликає необґрунтованийстрах і знижує активність майбутньогопротесту), щоб підтримати журналістів ускрутну хвилину. В перші години кризової 72
  • 73. ситуації вкрай важливо надати точні факти,щоб уникнути неправильного тлумачення.МФЖ розробила стандартну системунакопичення інформації та її надання вокремих випадках. Перший крок – ценакопичення інформації. Отримавшинеобхідні відомості, керівництво об’єднанняабо його представники повинні ухвалитирішення про надання підтримки тим, хтоперебуває в скрутному становищі.Досвід показує, що уряди завжди дужечутливо реагують на ті події, де присутніпредставники преси. Вони стурбовані їїнесприятливим впливом. Преса, у свою чергу,може натиснути на тих, хто протистоїтьсвободі слова. Проте виникає небезпека, якщопротести преси розглядаються як якийсьсудовий вердикт, або присутнє перебільшенняризику. Дуже важливо давати об’єктивнуінформацію, оскільки деколи уряд моженеправильно тлумачити публікацію,трактуючи це, наприклад, як напад на країну-аутсайдера. 73
  • 74. Діючий план МФЖ розмежований надиференціальний ряд етапів, починаючи знегласних відносин у межах країни.Насамперед ці дії проводять об’єднання йасоціації всередині країни. Цей процеспродовжується розвитком негласних відносині виникненням зіткнень на міжнародномурівні, наприклад при офіційному залученніМФЖ, але негласним чином. Це можеперерости в офіційний протест, все ще беззалучення громадськості. У тих випадках,коли це не вдається або процес непросувається у зв’язку з великою значущістюсправи, громадянські протести очолюютьсяМФЖ або іншими групами за свободу преси.Зневага до свободи преси і погрози на адресужурналістів призводять до того, що МФЖпочинає пошуки інформації, привертаючисторонніх осіб для дачі свідчень у межахкраїни, і потім публікує звіт.У серйозніших випадках МФЖ намагаєтьсяпогоджувати дипломатичні дії, наприклад, зЄвропейським Союзом, Європейською Радоюабо іншими відповідними органами. 74
  • 75. МФЖ поширює серед членів своєї організаціїадреси інших філіалів, які можуть надатидопомогу, і зразки листів, необхідних дляподальшого відправлення. Страховий фондМФЖ надає допомогу тим журналістам, які зтехнічних чи фізичних причин не в змозівиконувати свою звичайну професійну роботуабо залякані діями офіційних інстанцій. ОФІСИ НЕЗАЛЕЖНОЇ МЕДІА- ПРОФСПІЛКИ УКРАЇНИЦентральний офіс Всеукраїнськоїпрофесійної спілки“Незалежна медіа-профспілка України”03150, м. Київ,вул. Велика Васильківська, 54, к. 1Тел.: (044) 537 20 03Факс: (044) 289 71 97e-mail: golova@profspilka.org.uahttp:// www. profspilka.org.ua 75
  • 76. Рівненська обласна організація ВПС“Незалежна медіа-профспілка України»”Рівненський ресурсний центр дляжурналістів34028, м. Рівне,вул. 16 Липня, 48Тел: (0362) 62 34 52e-mail: media_prof@ukr.net ОФІС МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЖУРНАЛІСТІВ (IFJ)Міжнародна федерація журналістівRue Royale 2991210 BruxellesBelgiumTel: +32 2 223 22 65Fax: +32 2 219 29 76E-mail: ifj@pophost.eunet.beWebsite: http://www.ifj.org АДРЕСИ ІНШИХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 76
  • 77. Міжнародна організація свободивисловлювання і думки489 College St. № 403Toronto, OntarioM6G 1A5 CanadaTel: +1 416 515 9622Fax: +1 416 515 7879E-mail: ifex@ifex.orgМіжнародна конфедерація незалежнихпрофспілокInternational Confederation of Free Trade UnionsInternational Trade Union HouseBvd Emile Jacqmain 1551210 BrusselsBelgiumTel: +32 2 224 02 11Fax: +32 2 201 58 15E-mail: internetpo@icftu.orgWebsite: http://www.icftu.orgМіжнародна організація журналістівInternational Organization of JournalistsLondynska 60 77
  • 78. 120 00 Prague 2Tel: +420 2 42 25 59 08Fax: +420 2 25 90 38Артикль 19Міжнародна організація з прав людини, якавідстоює ідею про те, що свобода думки івисловлювання є загальним правом людини,гарантованим Міжнародним Законом.Організація просуває і захищає ці свободи іпроводить кампанії від імені жертв цензури.Вона отримала свою назву від статті 19Всесвітньої Декларації прав людини.DirectorArticle 1933 Islington High StreetLondon N1 9LHUnited KingdomTel: +44 171 278 9292 (UK)Fax: +44 171 713 1356 (UK)E-mail: article19@gn.apc.orgWebsite: http://www.gn.apc.org/article19/ 78
  • 79. Міжнародне Товариство Червоного ХрестаУ разі зникнення, викрадення або арештужурналіста під час виконання своїх обов’язківперераховані нижче особи можуть звернутисяв службу “Гаряча лінія” МіжнародногоТовариства Червоного Хреста:- сім’я журналіста,- головний редактор,- профспілка (національна),- регіональна або міжнародна профспілка абоорганізація.Ці запити можуть бути зроблені по телефону,факсом або в листі – з позначкою “Гарячалінія” (Hot Line) за наступною адресою:International Committee of the Red CrossPress Division“Hot Line”19, avenue de la PaixCH-1202 GenevaSwitzerlandTel: +41 22 734 60 01 (Switzerland)Tel: +41 22 734 82 80 (Switzerland) 79
  • 80. Репортери без кордонівНезалежна асоціація, що захищає свободужурналістів, які піддаються погрозам у своїйпрофесійній діяльності.Асоціація “Репортери без кордонів”організовує прес-кампанії для підвищеннягромадянського знання з питань преси, такожвона готує щомісячний звіт “Letter” іщорічний звіт, організовує міжнароднізустрічі журналістів.General SecretariatReporters Sans Frontieres5, rue Geoffroy MarieParis 75009FranceTel: +331 44 83 84 84 (France)Fax: +331 45 23 11 51 (France)E-mail: rsf@rsf.frWebsite: http://www.rsf.frФонд безпеки МФЖНадає допомогу тим журналістам, які маютьобмеження в технічному або фізичному плані, 80
  • 81. які не можуть здійснювати свою діяльністьвнаслідок тиску з боку влади.IFJ Safety Fund266, rue Royale1210 BrusselsTel: +32 2 223 22 65Fax: +32 2 219 29 76E-mail: ifj.safety@pophost.eunet.be 81
  • 82. Громадянський рух «Народна самооборона» Ми віримо в те, що керуючись правдою і чесністю, законом і справедливістю, ми збудуємо нову і кращу Україну. Серед нас немає ні вождів, ні месій. Ми звичайні люди, просто ми вичавили раніше із себе по краплині страх і совок і готові бути вільними громадянами у вільній країні.Свобода. Ми сповідуємо свободу громадянина як передумовусвободи країни. Ніхто не має права безкарно порушити ці святі,Богом дані, цінності. Ми зробимо політику моральною.Закон. Корупція своїми метастазами знищує наше суспільство.Влада забула, що “правда”, “справедливість”, “право” єоднокорінними словами.Ми виступаємо за народний контрольнад найнятою владою. Доброї влади не буває за визначенням.Вона тільки тоді почне зважати на інтереси народу, коли мистворимо дієві механізми цього контролю. Виборець муситьмати право відкликати будь якого чиновника, якого найняв –суддю, депутата чи урядовця.Справедливість. Це гостра вимога і східної, і західної,північної і південної України. Це вимога спрацьованогоселянина і захопленого митця, чесного чиновника ідосвідченого робітника. Народ вимагає справедливості у кожнійсфері. ПЕРЕМОЖЕМО! www.samooborona.in.ua 82

×