Презентація вчительки 1-А класу, гімназії 290 м. Києва Палій Валентини Петрівни

1. Палій Валентина Петрівна … та її 1-А клас

2. “Пишаюся гордим званням – Учитель!” Палій Валентина Петрівна вчитель початкових класів гімназія 290 м. Київ

3. Моє життєве кредо: “Якщо хочеш змінити світ – почни з себе” Моє педагогічне кредо: “Ми з тобою живемо і навчаємось разом”

4. Я знаю як відкрити чудовий світ казок Я – Вчитель! Я можу все: співати, танцювати іможу бути трішечки чарівницею…

5. Я - вихователь Я можу зібрати в родинне дружнє коло шкільної сім’ї і діточок, і батьків. Зігрію їх своїм серцем і зрозумію кожного. Я - особистість І завжди намагаюсь підтримати дитячу особистість, її творчий потенціал, її прагнення та мрії. Зрозуміти дитячі проблеми та подолати їх.

6. Кожного дня як молитву я читаю “Заповідівчителя”, щоб гординя не заполонила моє серце, щоб не завдати болю дитячій душі…

7. Заповіді вчителя 1. Я не всезнайко. Та я й не намагатимусь ним бути. 2. Я хочу, щоб мене любили. Тому я буду відкритою для люблячих дітей.

8. Заповіді вчителя 3. Я так мало знаю про складні лабіринти дитинства. Тому я дозволю дітям учити мене. 4. Я найкраще засвоюю знання, здобуті в результаті моїх власних зусиль. Тому я об’єдную свої зусилля із зусиллями дитини.

9. Заповіді вчителя 5. Іноді мені потрібна схованка. Тому я даю схованку дітям. 6. Я люблю, коли мене сприймають такою, якою я є насправді. Тому я прагнутиму співпереживати дитині і цінувати її.

10. Заповіді вчителя 7. Я роблю помилки. Тому я буду терплячою до людської сутності дитини. 8. Приємно відчувати себе начальником та знати відповіді на всі запитання. Тому мені доведеться багато працювати, щоб захистити від себе дітей.

11. Заповіді вчителя 9. Я не можу зробити так, щоб страх, біль, розчарування в дитини зникли. Тому я буду намагатись пом’якшити удар. 10. Я відчуваю страх, коли я беззахисна. Тому я торкатимуся внутрішнього світу беззахисної дитини з добротою, ласкою та ніжністю.

12. У своїй роботі я завжди користуюся правилами особистісно зорієнтованого навчання та виховання. Працюю під девізом: Ми поважаємо – “Ви” Ми розуміємо – “Я” Ми – єдиний клас Ми одна сім’я!

13. Створюю у навчальному співтоваристві гуманістичні взаємини, через які кожна дитина має усвідомити себе повноправною особистістю і навчитися бачити та поважати особистість інших.

14. Не поділяю дітей на “сильних” та “слабких” – просто діти різні, кожен уміє і знає щось ліпше за інших.Максимум відгуків і підтримки.

15. Розумію, що діти можуть знати і більше за вчителя; не знати чогось – не ганьба, ганьба не намагатися пізнавати нове. Тому я постійно перебуваю у творчому пошуку.

16. Подорожуємо та вивчаємо Україну

17. Ми досягаємо високої духовності і моральної чистоти через вивчення звичаїв та обрядів українського народу.

18. Я чітко усвідомлюю, що кожен учень має право на власну освітню траєкторію і що вчиться він не для вчителя і батьків, а для того, аби посісти в майбутньому власне гідне місце в житті суспільства. Допомогти дитині повинна дружня шкільна родина, близькі та рідні. Тому я активно залучаю до співпраці батьків, рідних, друзів дітей.

19. Я працюю під девізом: “Через співпрацю - до успіху”

20. Вважаю вкрай важливою профорієнтаційну роботу, яка постійно проводиться в нашій гімназії. Працюю над проектом: Батьки - дітям

21. Підготувала доповідь на тему: “Шляхи реалізації творчого потенціалу батьків у навчально-виховному процесі та профорієнтації молодших школярів”

23. КАЗКА «ПРО ЧУДОВОГО ПЕРУКАРЯ»

24. «КОСМІЧНА ПОДОРОЖ ЮНОГО ПРОГРАМІСТА»

25. КАЗКА «КРАЇНА ПРОФЕСІЛЯНДІЯ»

26. КАЗКА «ЛІСОВІ ПОЖЕЖНИКИ»

27. КАЗКА «ПРО МАЛЕНЬКИЙ КОМП’ЮТЕР »

28. КАЗКА «ПРО ВЕСЕЛОГО ЕЛЬФА »

29. КАЗКА «ПРО ПОДАТКИ »

30. «КАЗКА ПРО БУХГАЛТЕРА»

31. «КАЗОЧКА ПРО ТАТУСИНУ РОБОТУ »

32. КАЗКА «ФЕЯ-ПОМІЧНИЦЯ»

33. «ЦІКАВА КАЗКА»

34. КАЗКА «ПОДОРОЖ МІСТОМ »

35. КАЗКА «ПРО ЧУДОВОГО ПЕРУКАРЯ»

36. КАЗКА «КАЗКОВА КРАЇНА МАКАРОНІЯ»

38. Я – Вчитель! Своє майбутнє я плекала як дитя Важку стежину в долі прокладала і в мріях споглядала майбуття Прийшла пора – я вчителькою стала Для діточок дорогу у життя Я щирим словом промовляю, За руку їх веду повз тернії життя, На шлях любові направляю Це звання я пронесу через усе життя. А виростуть, то може і забудуть, Хто відкривав для них дорогу в майбуття Але професію свою мінять не буду, Бо в світі важливішої - нема! Молодші класи – справжній скарб для нас, Навчать читать, писать і малювати Когось з дітей піднімем на парнас, Хтось виробництвом буде керувати. П.П. Підвальна

39. Від щирого серця дякую всім батькам за співпрацю Особлива подяка Адамчук Н.В. Борисенко О.І. Виноградовій М.Г. Виноградову А.В. Адамчуку С.В. Борисенку С.Ю. Орловій А.М. Гордієнко Д.А.