Konspekti 3 klas_2_semestr_aristova

77
РОЗВИТОК МУЗИКИ
Музика не може думати, але може втілювати думку.
Рихард Вагнер
УРОК 17
Тема. Музика як мистецтво, що не існує без розвитку. Розвиток музики як процес
відображенняпочуттів, настроїв, думок людини в їх динаміці та якісному перетворенні.
Пісенний подарунокдо зимових свят. Томазо Альбіноні «Адажіо», інструментальне
виконання та вокальне (Лара Фабіанабо СараБрайтман) — слухання. Слова Олександра
Коваленкова,музика Льва Кніппера«Чому ведмідь узимку спить» — розучування(с. 60-62).
Мета. Ознайомити учнів з поняттям «музика як мистецтво», закріплювативміння працювати з
ритмічним супроводом, розвивати музичні здібності учнів, почуття ритму, уяву, увагу,
вміння відтворюватиасоціації;виховувати любов до народних традицій, бажанняїх
переймати та примножувати.
Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності —
фортепіано,баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвачСО, «Хрестоматія»
та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.
Хід уроку
I. Організаційна частина.
Усі сідайте тихо, діти.
Домовляймось — не шуміти,
Руку гарно підіймати,
На уроці не дрімати,
А знання мерщій хапати —
Щоб не було нам мороки.
Всі готові до уроку?
Тож гаразд. Часу не гаймо І урок наш починаймо.
1. Вхід до класу під звучання пісні (за виборомучителя).
2. Музичне привітання.
II. Розспівування.
Співаємозвук «до». Вчитель може відтворити даний звук на музичному
інструменті. Тепер заспіваємо2 коротких (до-до), один короткий (до), а тепер з’єднаємо (до-
до-д
Гра «Луна».
— А зараз ми пограємо в гру, яка називається «Луна». Я буду співати, а ви повторюєтеза

78
мною так, ніби це луна. Ви всі були в лісі. Коли крикнути, то відбивається звук, ніби хтось
перемовляється чи дражниться з вами.
Гра «Луна».
— А зараз ми пограємо в гру, яка називається «Луна». Я буду співати, а ви повторюєте за
мною так, ніби це луна. Ви всі були в лісі. Коли крикнути, то відбивається звук, ніби хтось
перемовляється чи дражниться з вами.
III.Ритмічні вправи.
IV. Повідомлення теми уроку.
1.Робота з підручником, с. 60.
2.Пізнавальнабесіда.
3. Музична гра Василя Верховинця «Ой сусіди, сусідоньки» (див. урок № 15).
V. Слухання музики.
Томазо Альбіноні «Адажіо», інструментальне виконання та вокальне (Лара Фабіан або Сара
Брайгман).
1.Загальні відомості про композитора.
Томазо Джованні Альбіноні — італійський композитор епохи бароко. За життя був
відомий здебільшого як автор численних опер, проте в наш час має популярність і регу- |
лярно виконується, головним чином, його інструментальна музика.
Народився 8 червня 1671 р. у Венеції в заможній купецькій родині. 1694-го написавсвій
«Опус 1», який присвятив кардиналу Отгобоні. 1700 року служив у герцога Мантуї Фернандо
Карло як скрипаль; йому присвятив свій «Опус 2». 1701-го написав«Опус 3», що став дуже по-
пулярним, і присвятив його великому герцогу Тосканському Фердинанду III.
1705 року Альбіноні одружився. На цей час він здобув славу як опернийкомпозитор у
багатьох містах Італії, одночасно створюючи у великій кількості інструментальну музику. До
1705-го він писав переважногріо-сонати і скрипкові концерти, пізніше, до 1719 р., складав
соло-сонати та концерти для гобоя.
На відміну від більшості композиторів того часу, наскільки відомо, Альбіноні ніколи не
прагнув отримати посаду при дворі або церкві, але мав власні кошти і можливість складати
музику незалежно.
1722 року МаксиміліанII Емануїл, курфюрст Баварії,якому Альбіноні присвятив цикл із 12
сонат, запросивйого керувати своєю оперою.
1742-го збірники скрипкових сонат Альбіноні опублікувалиу Франціїу вигляді посмертного
видання, тому дослідники довший час уважали,що до того часу композитор уже не дожив.
Пізніше з’ясувалось, однак, що він перебуваву Венеції в безвісті, а помер 17 січня 1751 року.
Альбіноні є автором близько 50 опер, 28 з яких були поставленіу Венеції між 1723 і 1740

79
рр., проте сьогодні він відомий переважнозавдяки інструментальній музиці, особливо
концертам для гобоя. Його інструментальна музика привернуласерйозну увагу Йоганна
Себастьяна Баха, який написавпринаймнідві фуги на теми Альбіноні і постійно
використовувавйого басові партіїдля вправсвоїх учнів у гармонії.
Значна частина спадщини Альбіноні була втрачена під час Другої світовоївійни при
загибелі Дрезденської державноїбібліотеки, тому мало що відомо про його життя та музику
після середини 1720 рр.
2. Слухання твору.
3. Обговорення твору, с. 60 підручника.
4. Нотна грамота. Музична абетка, с. 61 підручника.
VI.Фізкультхвилинка.
Траванизенька-низенька,
Дерева високі-високі.
Вітер дерево колише-гойдає,
Птахи летять-відлітають,
А діти тихенько за парти сідають.
Виростем великими,
(діти стають на пальці ніг, руки вгору)
Яблук нарвемо, (імітують зривання яблук обома руками)
В кошики великі (розводять руки в сторони)
Ми їх складемо, (присідають, імітуючи складання яблук).
VII.Вивчення пісні.
Слова Олександра Коваленкова,музика Льва Кніппера «Чому ведмідь узимку спить» —
розучування.
1. Слухання пісні у виконаннівчителя чи фонограми +.
2. Робота над піснею.
VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.
1. Аналіз почутого.
2. Цікаві розповіді.
3. Робота в зошиті.
IX.Підсумок уроку. Релаксація.

80
Треба вчитися слухати музику, зосереджуватись.
Адже можна музику слухати, але не чути.
Енциклопедичний словник юного музиканта
УРОК 18
Тема. Способи розвитку музики: виконавські, динамічні, жанрові,мелодичні, темпові,
темброві. Пульс. Метр. Ритм. Метроритм. Основні музичні метри. Ладовийрозвиток.
Царство бальних танців. Франц Шуберт «Вальс», «Алегрето» — слухання. Слова і музика
Івара Арсєєва«Гра в слова» — розучування (с. 63—65).
Мета. Розширювати знання учнів про традиції українського народу; ознайомити учнів з
різновидами тембрів голосів; розвивати уміння визначати тембри голосів, розвивати
емоційну сферу учнів; вдосконалювати співацькі навички; засобами музичного мистецтва
виховувати любов до природи, народних пісень, заохочувати до участі в дитячих іграх.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
Сонце встало — запалалоІ дітей всіх привітало...
Доброго ранку, сонечко!
Доброго ранку, діточки!
Доброго ранку, квіточки!
Хай цвіте лужочок І шумить гайочок...
Хай блищить ставочок...
Хай щебечуть пташечки,
Повзають комашечки...
Хай сміються діточки!
Доброго ранку ВСІМ.
На уроці цім
Треба дружно працювати,
Щоб змогли на всі питання Повні відповідідати.
2.Музичне привітання.
111. Ритмічні вправи.

81
1. Робота з підручником, с. 63.
2. Пізнавальнабесіда.
Тембр - це забарвлення звуку, його індивідуальнаокраска. Кожналюдина має свій тембр
голосу. За голосом, не бачачи людину, можна впізнати, хто говорить (мама, тато, сестра...).
Кожен інструмент також має своє індивідуальне звучання, тобто тембр. По-різному звучать
скрипка, бандура, сопілка...
Тембри співочих голосів такі:
•Сопрано— високий жіночий (дитячий) голос.
•Альт — низький жіночий (дитячий) голос.
•Тенор — високий чоловічий (дитячий у хлопчиків) голос.
• Дискант — високий голос хлопчиків і підлітків. У наш час дискантом співаєестрадний
виконавець Вітас.
• Баритон — середній між тенором і басом чоловічий голос.
• Бас — низький чоловічий голос.
• Бас має в певніймірі гудіння. В пісні говориться: «...бас гуде, скрипка плаче».
3. Музична гра Василя Верховинця.
Пташка маленька
Дійові особи
Маленька пташка (Донька) (Д)
Пташка-мати (М).
Реквізит: маски для пташок.
Опис гри
У центрі замкненого кола стоїть Маленька пташка. Поза колом бігає її Мати. Долоні
Пташки-матері стулені «дзьобиком» на рівніпідборіддя пальцями вперед. Тим «дзьобиком»
вона виконує ритмічні рухи, ніби збирає макові зернятка.
Хор співає:
Пташко маленька,
Де твоя ненька?
На другий склад слова «ненька» коло зупиняється. Діти, роз’єднавши руки, стають
обличчям до середини.
—Десь літає,— відповідаєМаленька пташка. — О! Вертається! — промовляє вона далі,
показуючи рукою на ГІташку-матір, коли та «залетіла» в коло.
Бігаючи кругом Доньки, Пташка-матір продовжуєвиконувати свої попереднірухи
(«дзьобання») і співає:
На маківці сиділа,
Дрібний мачок дзьобала.
На слово «дзьобала» вона підбігає до Маленької пташки і бере її за руки.

82
Дзьоб-дзьоб, дзьобанець,
Ходім, пташко, у танець!
Від слів «дзьоб-дзьоб» дійові особи під спів Пташки-матері починають кружляти доріжкою
по колу.
На слова «у танець» всі діти з’єднуються попарно,як Пташки, і готуються до загального
танцю (рис. 1).
Коли Пташка-мати закінчить спів, пісню підхоплює дитячий хор:
Дзьоб, дзьоб, дзьобанець,
Цок-цок, цоки-цок,
Цоки-цоки, цок-цок-цок.
Разом із вступом хору починається загальний танець: діти парамивиконують колисання на
місці або кружляють доріжкою по колу і так танцюють до самого кінця пісні.
Коли починається загальний танець, пташки змінюють напрямок обертання. Змінюючи напря-
мок доріжки, дійові особи повинні починати її з тієї ноги, котра виступала досі на рахунок «і».
Якщо діти добре засвоять колисання і доріжку по колу, то від слів «цок-цок» можна за
бажанням виконувати такі рухи: взявшись у боки, всі учасники гри на 13-й такт двічі цокають
по долівці лівою ногою: на «раз-і» — носком, на «два-і» — п’яткою.
У 14-му такті на «раз» — легко б’ють по долівці лівою ступнею, на «і» — правою,на «два»
— знову лівою, а праву відривають від долівки, щоб на «і» затримати її у верхньому
положенні.
У 15-му такті діти двічі цокають по долівці правою ногою: на «раз-і» — носком, на «два-і»
— п’яткою.
В останньому такті на «раз» — усі легко б’ють по долівці правою ступнею, на «і» — лівою,
на «два» — знову правою,але ліву тепер не піднімають.
На «і» — обидві ноги на місці.
Після закінчення танцю Пташки обирають замість себе інших, самі стають у коло, і гра
починається знову.
Мета гри. Ознайомити дітей з танцювальними рухами.
Хор . Пташко маленька,
Де твоя ненька?
Пташка.

83
Десь літає.
О! Вертається!
Мати.
На маківці сиділа,
Дрібний мачок дзьобала.
Ходім, пташко, у танець
Хор.
Цок-цок, цоки-цок,
Цоки-цоки, цок-цок-цок.
Франц Шуберт «Вальс», «Алегрёто».
1.Загальні відомості про композитора Франца Шуберта (див. урок N9 6).
2. Слухання творів.
3. Обговорення.
VI. Фізкультхвилинка.
Вийшов в поле боровик (виходять з-за парт)
Та й узявся в боки, (беруться в боки)
Бо він бачити не звик (розводять руками)
Обрії широкі.
Покрутився на нозі, (крутяться на одній нозі)
Реготом залився,
Трудівниці бджілочці (нахили вперед)
В пояс уклонився.
, Довго зайчика ганяв, (біг на місці)
Виспавсь на пісочку,
Коли вечір вже настав —
Викупавсь в струмочку, (імітують рухи при плаванні)
VII. Вивчення пісні.
Слова і музика Івара Арсєєва «Гра в слова» — розучування.
3. Робота з підручником, с. 65. «Музика навколо нас».
4. Повторення пісні «Чому ведмідь узимку спить».
IX. Підсумок уроку. Релаксація.

84
X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя).
Музика створена і призначена лише для живих істот,
які мають надії, цілі та емоції.
Жак Барзун
УРОК 19
Тема. Виконавський розвиток. Танцювальнамузика. Танець. Танцювальні ритми. Народні
танці. Йоганнес Брамс «Угорський танець» — слухання. Українськанародна пісня в обробці
Якова Степового«Грицю, Грицю, до роботи» — розучування (с. 66-69).
Мета. Дослідити, які життєві обставини змальовує музика танцю; вчити розпізнаватирізні
типи музики в одному творі;ознайомити з біографієюЙоганнеса Брамса, розвиватилогічне
мислення, уяву, фантазію, уміння малювати музичні картини; виховуватилюбов до
природи у різних її проявах.
Хід уроку
Учитель: Урок музики почавсь,
Кожен з вас приготувавсь?
Учні: Ми готові вже співати,
Грати й навіть танцювати.

85
111. Ритмічні вправи.
1. «Чобіток».
— Скажіть, як цокає молоток у майстра, що ремонтує взуття? (тук-тук). Ми про нього
повторювалипісеньку на попередньому уроці.
2. Вправа«Печу, печу хлібчик».

86
Слово «музика» в перекладі з грецької означає «мистецтво муз». Музика — це вид
мистецтва. У кожного мистецтва є своя мова: живопис говорить з людьми за допомогою
фарб, кольорів і ліній, література — за допомогою слова, а музика — за допомогою звуків. У
світ мелодій людина занурюється з дитинства. Музика дуже впливаєна людину. Зовсім ще
маленька дитина може раптом заплакати під сумну мелодію і засміятися під веселу, або
весело застрибати, хоча вона ще не знає, що таке танець. Які тільки почуття не висловлює
людина за допомогою музики!
Музика тісно пов’язана з різними видами мистецтва: літературою, образотворчим
мистецтвом (живописом, скульптурою). Взяти хоча б живопис. Нерідко, розглядаючи різні
картини і вдивляючись у них, ми можемо внутрішнім слухом почути ту чи іншу мелодію, що
звучить в нашій уяві, де зоровий образ переходить в музичний. У літературі, своєю чергою,
багато віршів писалося для того, щоб потім їх поклали на ноти. Письменниками і поетами
створено безліч літературних творів, в яких розповідаєтьсяпро музику. На цих простих
прикладах ми бачимо, що музика впливаєна інші види мистецтва. Музика — частка нашого
життя. Вона насамперед розповідаєпро-людину, про людей в цілому, висловлює їхні почуття
і думки, малює їх характер — втілює все те, що пов’язане з індивідом. Житія народжує
музику, а вона впливаєна нього. Музика може змінити ставлення людини до життя, зміцнити
її силу волі, виховати благородство та доброту.
3. Словниковаробота.
3. Музична гра Василя Верховинця «Пташка маленька» (див. урок М 18).
V.Слухання музики.
Й. Брамс «Угорський танець».
1. Загальні відомості про композитора.
Йоганнес Брамс — німецький композитор, піаніст і диригент, один із головних
представників епохи романтизму.
Брамс писав камерну і симфонічну музику, для фортепіано,а також для голосу і хору. Як
піаніст-віртуоз,він часто виконувавпрем’єри своїх творів;також спіпрацювавз провідними
музикантами свого часу, зокрема з піаністкою Кларою Шуман і скрипалем Йозефом
Йоахімом. Багато з його творів стали ключовими в сучасному концертному репертуарі.
Будучи безкомпромісним перфекціоністом,він знищив частину своїх робіт, а деякі залишив
неогіублікованими.Був почесним членом Галицького музичного товариства.
Йоганнес Брамс народився 7 травня 1833 року в Гамбурзі у родині музиканта. Його батько,
Йоганн Якоб Брамс, грав на контрабасі та ріжку в невеликих ансамблях, а пізніше став
контрабасистом Гамбурзького філармонічногооркестру. Він дав синові початковінавички гри
на різноманітних струнних і духових інструментах, але Йоганнеса більше цікавило
фортепіано.У віці семи років він почав навчатися гри на цьому інструменті в Отто Коссела.
Талант Брамса до композиції проявився рано, і 1843 року за сприяння Коссела його прийняли
до відомого в той час композитора Едуарда Марксенастудентом
з фортепіаноі композиції. Написана Брамсом 1849 року «Фантазія на тему улюбленого
вальсу» вже свідчить про нього як віртуоза-піаніста.
У віці 20 років разом з угорським скрипалем Е. Ременьї зробив концертну поїздку, під час якої
познайомився з Ференцом Лістом та Йозефом Йоахімом., За рекомендацією Йозефа Йоахіма
1853 року Брамс познайомився із Робертом Шуманом, який був зачарованийталантом
молодого композитора і на сторінках «Нової музичної газети» висловив своє захоплення.

87
Після смерті Шумана у 1856 році Брамс ділив свій час між Гамбургом, де він диригував
жіночим хором, і Детмольдом, де з 1957 по 1859 рік працювавпридворнимучителем музики
і диригентом. 1862 року переїхавдо Відня, де успішно виступав як піаніст,пізніше — як
хоровий диригент у Співочійкапелі й Суспільстві друзів музики.
У середині 70-х рр. Брамс цілком присвячує себе творчій діяльності, виступає з виконанням
своєї музики як диригент і піаніст, багато подорожує.| 1890 року 57-літній Брамс вирішив
припинити свою композиторську кар’єру, однак дотриматися цього рішення не зміг. В
наступні роки він створив цілий ряд визнаних шедеврів.
Музична спадщина композитора велика й охоплює багато жанрів(за винятком опери). 4
симфонії маестро, з яких особливо виділяється остання, 4 одне з найвищих досягнень
симфонізму 2-ї половини19 століття. Слідом за Л. ван Бетховеном і Ф. Шубертом Брамс
розумів циклічну композицію симфонії як інструментальну драму, частини якої об’єднані
певною поетичною ідеєю. За художньою значимістю поруч з симфоніями композитора стоять
його інструментальні концерти, трактовані як симфонії із солюючими інструментами.
Скрипковий концерт Брамса (1878) належить до числа найпопулярнішштворів цього жанру.
Велику популярність має також 2-й фортепіаннийконцерт (1881). З вокально-оркестрових
творів маестро найзначніший «Німецький реквієм» (1868) з його епічним розмахом і
проникливою лірикою.
Помер Й. Брамс 3 квітня 1897 р. у Відні.
3. Обговорення.
4. Робота з підручником, с. 67. Музична абетка.
Я малюю зайчика (колові рухи руками над головою)
Для вас — раз.
Це у нього, бачите, (руки кладуть на голову)
Голова — два.
Це у нього вуха (піднімають руки вгору до вух)
Догори — три.
Це стирчить у нього хвостик (повертають тулуб праворуч, ліворуч)
Сірий — чотири.
Це очиці весело горять — п’ять, (прикладають руки до очей)
Ротик, зубки нехай (імітують жування моркви)
Морквинку їсть — шість.
Шубка тепла, хутряна (плещуть в долоні)
На нім — сім.
Ніжки довгі, щоб гасав (підскакують на місці)
Він лісом — вісім.
Ще довкола посаджу дерева (садять дерево, притоптують ямку)
Я — дев’ять.
І хай сонце сяє з піднебесся — десять, (піднімаються на носках)
VII.Вивчення пісні
Українська народна пісня в обробці Якова Степового «Грицю, Грицю, до роботи» —
розучування.
1.Слухання пісні у виконаннівчителя чи фонограми +.
3. Робота з підручником, с. 68-69.

88
IX.Підсумок уроку. Релаксація.
Грай завжди так, ніби тебе слухає артист.
Роберт Шуман
УРОК 20
Тема. Варіаційнийрозвиток. Сюжетний розвиток. Михайло Завадський «Шумка» — слухання.
Слова Євгена Левчена, музика Анни Олейникової «Рушничок» — розучування(с. 70—72).
Мета. Збагачувати уявлення учнів про варіаційнийрозвиток музичного твору; вчити їх
емоційно сприймати музику; формувати в учнів інтерес до музичного мистецтва; розвивати
музичний слух, творчі здібності, уміння розрізняти народнітанці; виховувати всебічно
розвинену особистість, яка любить і поважаємузику у всіх її проявах.
Хід уроку
I.Організаційна частина.
Знову день почався, діти,
Ви зібрались на урок.
Тож пора нам поспішати,
Кличе в подорож дзвінок.
Сьогодні в нас урок звичайний,
Та вчить багато нас чому.
Хай буде він для нас повчальний,
За це подякуєм йому.
Урок музики у нас Запросив усіх у клас.
Привітаймось дружно всі,

89
До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!
Плесніть діти кілька раз,
До роботи всі гаразд!
Привітаймось дружно всі,
II.Розспівування.
2. Музична абетка, с. 70.
3. Музична гра Василя Верховинця «Пташка маленька» (див. урок N9 18).
Михайло Завадський «Шумка».
Михайло АдамовичЗавадський — український композитор, музичний педагог, піаніст
польського походження.
Народився 7 серпня 1828 року в селі Михалківцях (нині Ярмолинепького району
Хмельницької області).
У 1862—1863 роках навчався в Київському університеті імені Святого Володимира.
Працювавучителем співув Києві та Кам’янці-Подільському.
Помер 17 березня 1887 року в рідному селі на 59-му році життя.
3. Обговорення твору.
Ходить білочка по лісі
Ходить білочка по лісі (діти ходять по кімнаті)
По високому, густому,
(розводять руки, піднімають руки вгору)
По зеленому, рясному.
(відводять руки в сторони, стежать поглядом)
В неї стежечок багато:
(відводять руку в загадану сторону)
По землі і по деревах (стежать поглядом)

90
Справа стежечка — до зірки,
(простягають руки вправо)
Зліва стежечка — до шишки,
(простягають руки вліво, стежать поглядом)
Ззаду стежка — до горішка.
(повертаються назад)
Слова Євгена Левченка, музика Анни Олейникової «Рушничок» — розучування.
3. Повторення вивчених пісень.
3. Робота в дошиті.
Музика — той різновид мистецтва, котрий якнайкраще реалізовує художній ідеал.
Оскар Уайльд
УРОК 21
Тема. Жанровий розвиток. Царство бальних танців. Фридерик Шопен «Вальс», } «Полонез» —
слухання (с. 73-74).
Мета. Удосконалювати знання учнів про танці різних народів,зокрема бальні танці;
розвивати вміння відтворювати ритмічний рисунок твору;вчити відчувати настрій та
ритмічний зміст запропонованихтворів;засобами музичного мистецтва виховувати любов
до народних традицій, музичного мистецтва.
фортепіано,баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвачСО, «Хрестоматія» та
«Фонохрестоматія» з музики 3 клас.
Хід уроку
I. Організаційна частина.

91
Починається урок.
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім першім класі
Діти— просто молодці!
Урок музики у нас Запросив усіх у клас.
Привітаймось дружно всі:
II. Розспівування (за вибором учителя).
III. Ритмічні вправи.
1. Робота з підручником, с.73.
Танець — вид мистецтва, в якому засобами створення художнього образу є рухи й
положення тіла танцюристів. Кожен танець має свої особливості — ритмічний малюнок,
мелодію, метр, темп, гармонію, рухи. Танці виконуються як окремі концертні твори або як
один із номерів балету чи опери. Існують цілі збірки танців, об’єднанів один твір.
Український танець буваєнародним або сценічним. Народний — це фольклорний танець,
який побутує у своєму природному середовищі і має певні традиційні для даної місцевості
рухи, ритми, костюми тощо. Сценічний танець, поставлений балетмейстером в професійному
або самодіяльному колективі для показу на сцені, може бути українським, але вже не є
народним.
Перші танці виникли як прояв емоційних враженьвід навколишнього світу. Танцювальні
рухи розвивалися також і внаслідок імітації рухів тварин, птахів, а пізніше — жестів, що
відображалипевнітрудові процеси (наприклад, деякі хороводи). Первіснийтанець, як і пісня,
виконувавмагічну роль, тому серед календарно-обрядових танців збереглося чи не
найбільше архаїчних рис.
Говорячи про українські народні танці, слід зазначити, що часто один і той же танець у
різних місцевостях може мати різні назви. Наприклад, широковідомий український танець
«Гопак» має ще й такі назви:«Гоцак», «Козак», «Козачок», «Тропак» та інші. Танці отримують
назви з різних причин. Наприклад, за якимось словом, що часто вживається в пісні, під яку
танцюють.
Кожен народ має свої улюблені танці:
• Українці — гопак, козачок.
Гопак — український народний танець імпровізаційногохарактеру.Назва походить від
дієслова «гопати» — стрибати. Виник у Запорізькому війську як чоловічий танок. Тепер гопак

92
виконують разом чоловіки й жінки. Провідна партія — чоловіча. Танцювальнірухи чоловіка —
присядки, стрибки, дрібушки; жінки — дрібушки, вихилясики, кружляння. Темп гопака
швидкий. Він розкриваєтакі риси характеру людини, як спритність та відвага.
Аркан — військовий танець, який танцювали опришки перед військовими виступами.
Танець мав на меті перевіритина міцність і витривалість чоловіка- воїна:хто не витримуваві
розривавруки, того проганяли з кола. Вірогідно, «Аркан» був своєрідноюпсихологічною
підготовкою до вирішальних дій, на- дихав, давав силу, енергію, піднімавбойовий дух.
Козак — танцює один «козак» або два, а рідше чоловік і жінка. Найголовнішим було
дрібнесенько відбиватиногами по землі, щоби вона аж гуділа, витинати голубці, підскакувати
щупаком вгору і виробляти при самій землі присядки, при цьому приспівуючиі викрикуючи
на все горло. Козаки танцювали не тільки ногами, а й усім тілом: руками, плечима, головою і
навіть «оселедцем». Веселощі були помітні і в очах, і в усмішці, і в поруху вуса. Жінки
танцювали дрібнесенько на місці, тільки час від часу описували коло.
Чеберячка — старий український танець з багатьма фігурами. Всі танцювали в колі, а один
за одним по черзі, чоловіки танцюючи з закладеними за плечі руками, піднімали губами з
підлоги чарку горілки, випивалиїї і перекидали одним махом голови через плече. Всі інші,
танцюючи в колі, плескали в долоні, приспівуючи:«Чеберячки! Коло чеберячки припадаєм
рачки! Або її вип’ю, або її виллю! Чеберячки!» Розкладали посерединівогонь і перескакували
його по черзі (за описом Антонія Якси-Марцинківського).
• Росіяни — камаринська, тропак.
• Білоруси — бульба, крижачок.
• Чехи — полька, фуріант.
• Угорці — чардаш.
Чардаш — угорський парнийнародний танець імпровізаційногохарактеру. Складається з
повільноїта швидкої частини. З’явившись в Угорщині, чардаш поширювався циганами звідти
до Словаччини, Словенії,Хорватії, Моравії.Прикметною ознакою чардаша є значна варіація
його темпу. Танець, починаючись з повільноголіричного вступу ходи по колу, закінчується в
надзвичайно швидкому, стрімкому ритмі.
• Норвежці — салінг, спрінгданс.
• Австрійці та німці — вальс.
Вальс — бальний танець у помірному темпі, музичний розмір 3/4, популяризованийу XIX
ст. (Й. Штраус-батько і син); види: віденський, англ., франц., америк. (т. зв. бостон); наявний в
класичній музиці.
• Поляки — полонез, мазурка.
• Французи — менует, гавот.
Гавот — старовинний французький народний танець. Характерні риси танцю — помірний
темп і розмір 4/4, 2/2. У XVII ст. гавот став придворним танцем, набув граційності.Жан Батист
Ліллі (французький композитор) увів його в балет і в оперу. Пізніше цей танець став
постійною складовою частиною інструментальних сюїт.І
Менует — старовиннийфранцузький народний танець. Походить від народного
хороводного танцю провінціїПуату. В XVII ст. за часів правління' Людовіка XIV став
придворним танцем, для якого характерні плавність і повільність рухів та багато поклоніві
реверансів.Менует поступово перетворивсяв «танець королів» і став «королем танців».
3.Музична гра Василя Верховинця «Котику сіренький» (див. урок № 20).
V. Слухання музики. Фридерик Ніопен «Вальс», «Полонез».
1.Загальні відомості про композитора.
Фридерик Франсуа Шопен (див. урок № 8).

93
2.Аналіз прослуханоготвору.
3.Музичний калейдоскоп, с. 73.
Ходить білочка по лісі
Ходить білочка по лісі,
(діти ходять по кімнаті)
По високому, густому,
(розводять руки, піднімають руки вгору)
По зеленому, рясному.
(відводять руки в сторони, стежать поглядом)
В неї стежечок багато:
(відводять руку в загадану сторону)
По землі і по деревах (стежать поглядом)
Справа стежечка — до зірки,
(простягають руки вправо)
Зліва стежечка — до шишки,
(простягають руки вліво, стежать поглядом).
Ззаду стежка — до горішка.
(повертаються назад)
VII. Узагальнення знань.
1. Музичний калейдоскоп, с. 74.
Полонез є урочистим танцем-ходою. Виконується в помірному темпі. З’явився в Польщі.
Танцювали полонез зазвичай на початку балів, підкреслюючи цим урочистий, піднесений
характер свята.
Пари, танцюючи цей танець, переміщаються за встановленими правиламигеометричних
фігур. Музичний розмір танцю — 3/4.
Полонез виник у Польщі близько 15 століття і називався «ходзоний» (пол. сИос^опу).
Спочатку його вважали тільки весільним танцем. А після, зазнавши деяких змін, він став
обов’язковим атрибутом будь-яких народних урочистостей.
У кінці 15 — початку 16 століття «ходзоний» почали танцювати і в середовищі дрібної
шляхти. Але в замки магнатів полонез зміг проникнути тільки до кінця 16 століття, де став
пишним палацовим танцем.
І
Західна Європаознайомилася з полонезом за часів правління в Польщі Генріха Валуа
(згодом став французьким королем Генріхом III).
Французькі балетмейстери трохи видозмінили полонез, пристосувавшийого для
придворних урочистостей, внаслідок цього при дворі польських короліввін став елементом
придворногоцеремоніалу, своєрідним парадом шляхти перед монархом.
У 17 столітті полонез набув популярностів усій Європі і отримав свою нинішню назву.
2. Повторення вивчених пісень.

94
З усіх мистецтв музика — найбільш людяне й поширене.
Жан Поль Ріхтер
УРОК 22
Тема. Узагальнення вивчених знань. Інтонаційно-мелодичний розвиток. Царство народних
танців. Слухання народних танців світу. Повторення вивчених пісень.
Мета. Продовжуватиознайомлювати учнів з поняттям «балет»; розвиватиемоційно-чуттєву
сферу дітей, музично-образне мислення, творчу уяву; розвивати музичний слух, почуття
ритму, здатність відчувати характер музики; виховувати художньо-естетичний смак, любов
до балету.
Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності-
фортепіано,баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвачСЭ, «Хрестоматія»
Хід уроку
Девіз нашого уроку сьогодні:
Розум і фантазію прояви!
Активним і уважним будь!
І про кмітливість не забудь.
Все це нам знадобиться на уроці.
Тож вперед! Часу не гаймо І урок наш починаймо.

95
II. Розспівування.
— Скажіть мені, діти, хто допомагає прибрати майстровіу майстерні після роботи? {Віник,
совок, пилосмок). Заспіваємопро нього.
Пилосмок
1.Повторення вивченого матеріалу.
Історія мистецтва танцю сягає сивої давнини. На зорі свого існування людство відкрило
засоби вираженнядумок, емоцій, вчинків через рух.
Танець безмовний. У ньому не звучить слово. Але виразність пластики людського тіла,
музичних ритмів і мелодій виявляється могутньою силою, тому мова танцю інтернаціональна
і зрозуміла всім.
Спочатку людство вкладало в танці свої уявлення і вірування — танець був обрядом. У
танку людина просила у невідомих богів щасливого полювання, доброго врожаю, рятунку від
хвороб. Обрядові танці і донині побутують у деяких племенах Австралії,Африки,
американських індійців, а також в танцях народів ПівночіРосії — коряків, остяків, чукчів — і
сьогодні продовжують відлунювати риси стародавніх ритуалів предків,які через танцювальні
заклинання ловили нерпу, рибу, полювали на диких тварин. Минув час, людство все
енергійніше відкривало таємниці світоутворення, і танці втратили своє первинне магічне
значення, їх замінили сценічні танці стародавніх греків і римлян, хороводи, бранлі, з’явилися
перші балети.

96
Одне з найпочесніших місць у хореографічному мистецтві належить Україні.Широка
популярність української народноїхореографії пояснюється багатством танцювальних барв,
якими володіє український народ. Гумор і щирість, завзяття, життєрадісність, наявність у танці
соковитих побутових рис і особливостей — усе це характерно для народноїхореографії
України. Багато народних танців, що зародились у сиву давнину, пройшли випробування
часом і збереглися до наших днів. Серед них можна відзначити хороводи, метелиці, гопаки,
козачки, коломийки, а також сюжетні танці.
Одним із найдавніших видів народноготанцювального мистецтва є хоровод. Колись
виконання їх пов’язувалося з обрядовими діями. Хороводи водили під час зустрічі весни,
ними відзначали початок літа, зустрічали Новий рік.
З хороводівнайбільшого поширення набули веснянки та гаївки. Сьогодні вони втратили
своє значення і міцно увійшли в репертуартанцювальних колективів, особливо дитячих.
Нагадаємо такі популярні хороводніпісні, як: «А ми просо сіяли», «Мак», «Перепілка»,
«Заїнька», «А вже весна» та багато інших.
Від хороводів беруть свій початок численні народні танці.
Народна хореографія втілює історичні риси українського характеру, якому притаманні
волелюбність, героїзм, завзяття, винахідливість, дотепність, нестримна веселість тощо.
2. Музична гра Василя Верховинця.
Та це ж весна
Весна (В)
Ведучи й Гриць (Г)
Хор — усі діти (Д).
Реквізит: віночки для дівчаток, стільчик.
Опис гри
Діти стоять розірванимколом на відстані витягнутих в сторони рук один від одного. В
центрі на стільчику сидить Весна. Вона ще спить, схиливши голівку на спинку стільчика, та
дитячі голоси, що почали виспівуватинову пісню, будять її. Відповідними мімічними рухами,
підказаними їй власною фантазією, дівчинка може імітувати пробудження весни.
Та це ж весна, бо тане сніг,
На 1—2-й такти діти правою ручкою (долонею догори) описують перед собою зліва
направошироке півколо:ось, мовляв, як все змінюється навкруги,коли прокинулася Весна.
Дивись, струмок з гори побіг.
Усі (крім Весни, що прокидається) на слово «Дивись» підносять правуручку праворучугору,
а потім на 3—4-й такти поволіопускають їх ліворуч вниз, немов стежать за рухом струмка.
Шумить вода, ламає все,
Весна прокинулась остаточно. З радісною усмішкою вона оглядається навколо, а тут і Гриць
(Ведучий) підбіг до неї, подав руки, щоб допомогти стати на стільчик.
Тим часом діти виконують перед собою правою рукою чотири різкі діагональні рухи, а
саме: на слово «шумить» — зверху зліва — направовниз. На слово «вода» — зверху справа—
наліво вниз. Рухи повторюються в тій же послідовності на слова «ламає все».
Отже, на початку кожного слова рука повиннабути у верхньому положенні(ліворуч або
праворуч),а наприкінцітого ж слова — по діагоналів нижньому положенні(рис. 1).
Весна іде, тепло несе.
Весна стоїть на стільчику, а діти простягають до неї правуруку повільним рухом знизу зліва
— вгору. Разом з усіма показує на Весну обома витягнутими перед собою руками і Гриць, що
відступив на крок від стільчика.

97
Шумить, гуде веселий гай І гомонить: «Вставай, вставай».
Ось Весна почала хитати піднесеними над головою руками то вліво,то вправо(на другий
склад слова «шумить» — вліво, на другий склад слова «гуде»
— вправоі т. д.). Це вона посилає на землю теплий весняний вітер. Одночасно діти
показують, як від поривівтого вітру колишуться дерева в лісі. Опустивши руки вниз, вони
виконують легкі погойдування корпусом (по два в кожному такті): на другий склад слова
«шумить» — вліво, на другий склад слова «гуде»
— вправоі т. д.
Ведучий міцно тримає стільчик за спинку, аби не хитався від рухів дівчинки, і пильно
стежить, щоб вона бува не впала додолу.
Розтане сніг, зима мине,
Земля кругом цвісти почне.
На слово «розтане» усі дівчатка надівають на голову віночки, які досі тримали в лівій руці, а
Весна поволіопускає перед собою руки і на рівніталії розводить їх в сторони долонями вгору,
ніби милується квітами, що розцвіли навколо.
Кожен хлопчик, повернувшись обличчям ліворуч, показує обома витягнутими перед собою
руками на заквітчану віночком голівку своєї сусідки.
Ведучий продовжуєміцно тримати стільчик за спинку.
Дітей малих веселий рій
Помчить із хат на луг мерщій.
Тут дівчатка й хлопчики беруться за руки, щоб на другий склад слова «дітей» почати з лівої
ноги рух замкненим колом.
Ведучий допомагає Весні зійти із стільчика на підлогу.
Радіє все, співає все,
Весна іде, тепло несе.
Дитяче коло продовжуєобертатись, а Гриць, тримаючи Весну за руку (долоня дівчинки
повиннабути зверху), водить її по колу всім назустріч.
Весна повиннаходити поруч з Грицем або навіть трохи попереду на відстані майже
витягнутих рук. Щоб не переганяти дівчинку, Ведучому треба робити менші кроки, адже він
перебуваєближче до центра кола, тому має значно коротший шлях (рис. 2).
При повторенніостанніх чотирьох тактів пісні коло зупиняється, продовжуютьіти лише
Весна з Грицем. Весна вклоняється усім, а діти, повернувшись обличчям до середини, вітають
її прихід радісним співом та легкими помахами правоїруки.
Рис 1 рис
V. Слухання музики (за вибором учителя).
Імітативні руханки
Руханка 1

98
Раз, два — дерева, (встати)
Три, чотири — вийшли звірі, (ходьба на місці)
Пять, шість — пада лист, (нагнутися)
Сім, вісім — птахи в лісі, (помахи руками, як крилами) Дев’ять, десять — це сунички
Підняли червоні личка, (підняти руки і голови догори)
VII. Повторення вивчених пісень.
1.Аналіз почутого.
Українські народні танці.
Народний танець — фольклорний танець, який побутуює у своєму природному
середовищі і має певні традиційні для даної місцевості рухи, ритми, костюми тощо.
Фольклорний танець — це стихійний вияв почуттів, настрою, емоцій і виконується передовсім
для себе, а потім — для глядача (товариства, гурту, громади).
Характерні особливості загальнослов’янської культури почали формуватися в далекому
минулому. Це стосується пісень, танців, одягу і навіть зачісок. Перші танці виникли як прояв
емоційних вражень від навколишнього світу. Танцювальні рухи розвивалися також і
внаслідок імітації рухів тварин, птахів, а пізніше — жестів, що відображалипевнітрудові
процеси (наприклад, деякі хороводи). Первісний танець, як і пісня, виконувавмагічну роль,
тому серед календарно-обрядових танців збереглося чи не найбільше архаїчних рис.
Специфіка життя давніх східнослов’янських племен — древлян, дреговичів, в’ятичів,
сіверян, волинян, білих хорватів,бужан та інших — слугувала за основу самобутнього,
оригінального, хореографічногомистецтва українського народу. Всі обряди, магічні
звертання, заклинання, тощо безпосередньо залежали і були органічнопов’язанііз
хліборобством та анімалістичним культом.
Танцювальні рухи, характерні для «Гопака», «Козачка», «Метелиці», становлять основу
танців Центральної України,визначають головні національні риси українськоїнародної
хореографії.Якщо переглянути українські хороводи і сюжетні танці, легко помітити, що серед
цих творівє однойменні речі. Всі українські народні танці, що збереглися в художньому
побуті народу, виконують під музичний супровід. Український народ створив своє самобутнє,
оригінальне хореографічне мистецтво, яке посідає одне з провіднихмісць у світовій духовній
культурі.

99
Музика — справжня загальна людська мова.
Карл Юліус Вебер
УРОК 23
Тема. Симфонічний розвиток музики. Поняття про симфонію та симфонічний оркестр. П.
Чайковський «Симфонія № 4» (фінал), В. Сокальський «Симфонія соль мінор» (І частина) —
слухання. Слова Дмитра Чередниченка, музика Михайла Катричка «Подарунок мамі» —
розучування (с. 75-79).
Мета. Дати поняття «симфонія», «симфонічний оркестр»; продовжуватиформувати вміння
сприймати музику як виражальне мистецтво; вдосконалювати вокальні навички; розвивати
ритмічний слух, увагу; виховувати інтерес до музики.
Хід уроку
І.Організаційна частина.
Всі мерщій сідайте, діти!
Домовляймось не шуміти,
На уроці не дрімати,
Руки вчасно підіймати.

100
1.Робота з підручником, с. 75.
2. Музична абетка, с. 77.
3. Пізнавальнабесіда (з використанням підручника, с. 75—76). Симфонічний оркестр.
4. Музична гра Василя Верховинця «Та це ж венсна» (див. урок № 22).
П. Чайковський «Симфонія № 4» (фінал), В. Сокальський «Симфонія соль мінор» (І частина).
Петро Ілліч Чайковський (див. урок № 3).
2. Слухання творів.
3. Обговорення. Аналіз творів.
VI.Фізкультхвилинка.
Руханка 2
Ось іде до нас весна,
Все навколо ожива: (встати, ходьба на місці) Підсніжники прокидаються, (потягнутися)
Проліски усміхаються, (усміхнутися)
Пташки прилітають, (махають руками, як крилами)
Діти вибігають, (біг на місці)
На луках стрибають, (стрибки)
Слова Дмитра Чередниченка, музика Михайла Катричка «Подарунок мамі» — розучування.
2. Робота над піснею, с. 78—79.
X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя

101
Лише музика є світовою мовою і не потребує
перекладу, бо промовляє до душі.
Бертольд Авербах
УРОК 24
Тема. Обряди зустрічі весни. Народні пісні веснянки. Танцювальний карнавал.Микола
Лисенко, хор «А вже весна» з опери «Зима і весна» — слухання. Михайло Катричко
«Подарунок мамі» — повторення(с. 80—81).
Мета. Удосконалювати набуті знання, вміння та навички; продовжуватизнайомство з
народними календарно-обрядовими піснями; розвиватимузичний слух, співацькінавички,
творчі здібності, уміння відтворювати ритмічний супровідзаданої мелодії; виховувати
любов до музичного мистецтва.
Хід уроку
Доброго ранку! Доброго дня!
Доброго вчора, сьогодні, щодня.
Хай не псується годинник на вежі,
Хай буде все на землі, як належить,
Сонце — як сонце, літо — як літо,
Дощик — як дощик, діти — як діти.
Миру бажаєм кожній родині,
Щастя, здоров’я — кожній дитині.
2. Музичне привітання.,

102
III.Ритмічні вправи.
У давніх слов’ян рік починався весною, березневе літочислення зберігалося до 1409 року
(за цим літочисленням Нестор-літописець розпочав«Повість врем’яних літ»). Новий рік
починався з відродженням навколишньої природи і з пробудженням матері-землі від
зимового сну, з першою оранкою і сівбою. Весну зустрічали радісно й пишно, з піснями,
танцями, іграми. Ці пісні назвали веснянками.
З усіх видів календарно-звичаєвоїобрядовості веснянки позначенінайроз- маїтішими
музично-поетичними засобами.
Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати»
весну та добрий урожай.Існують і паралельніназви: на Поліссі — маївки, магівки, у західних
регіонах України веснянки називають гагілками, гаївками, а на Яворівщині — риндзівками, на
Волині — рогульками. Мелодії веснянск побудованіна багаторазовомуповторенніоднієї-

103
двох поспівоку межах невеликого діапазону.
У давніх слов’ян був звичай, зустрічаючи весну, виганяти, ховати або топити зиму. Для
цього робили з соломи опудало, одягали його в людську одежу, співалинад ним пісні, а потім
роздягали, топили, палили або рубали. Після спалення попіл кидали у воду.
Різновидом веснянок є гаївки — твори усної народної словесності, якими
супроводжувалисьобрядові дійства, весняні ігрища та святкування, що відбувались у гаях,
лісах чи поблизу водоймищ. С. Килимник заперечуєдумку
О. Петрицького про те, що термін «гаївка» походить від назви індійського свята весни «гулі»
або «голі». Він обстоює думку, висловлену вперше В. Гна- тюком, що «гаївка» походить від
«гай» — місця проведення язичницьких оргій та забав, звідси — часті рефрени типу «гай-гай»,
«ой, гай», «гаю-гаю» та інше.
ВЕСНЯНІ КВІТИ
Хмара дощиком скотилась,
Землю стала напувать.
І малятам захотілось В полі квітів назбирать.
Сміючись, веселі діти Свій таночок завели,
Запашні яскраві квіти У віночки заплели.
Ой ти, веснонько чудова,
Бавить сонце небокрай.
Пісню слухає діброва І чарує зелен-гай.
О. Роговенко
ЧАРІВНА ПОРА
Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі,
В синім небі — журавлі..
Перші проліски цвітуть,
Перші джмелики гудуть.
Це прекрасна й чарівна В гості йде до нас весна!
Скоро прилетять в гаї Голосисті солов’ї,
Будуть радо щебетать,
Будуть весноньку вітать.
Т. Корольова
ПІСНЯ ПРО ВЕСНУ
Крап-крап-крагі! —дрібні краплинки
Дзвінко падають з дахів.
Крап-крап-крап! — скляні перлинки
Нам дарують ніжний спів:
«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»
Я почула спів краплинок —
Мелодійний передзвін.
Я спитала у перлинок,
«Що за свято прийде в дім?!»
«Це весна, весна, весна.

104
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»
Всім жінкам весна дарує
Свято квітів і тепла,
Радо всім вона готує
Море радості й добра.
Т. Корольова
ВЕСНА
Я дивлюся у віконце,
А мене лоскоче сонце:
«Мамо, глянь, іде сніжок,
Де мій теплий кожушок?»
«Так, мій любий, не буває,
Сніг у травні не літає,
То вишневий білий цвіт Облітає тихо з віт.
Бачиш, сонце землю гріє,
Все довкола зеленіє.
Чуєш, пташечки співають І веснянку викликають».
Ой який чудовий ранок!
Вийду з мамою на ганок,
У струмочку біля хати Буду човники пускати.
О. Роговенко
ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ...
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє І з травою гомонить.
Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті, Сяє сонце золоте...
«Швидше, мамо, черевички! Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички Я і сам не підійду».
О. Олесь
ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА
Знов починається весна!..
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися До сліз:

105
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!..
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
А. Костецький
ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ
Дзвенить на вулицях сріблінь,
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить —
На річці крига аж дзвенить.
, Бурульки краплями дзвенять
І, мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах,
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється
І з усіма .вітається.
Біжать до нього діти
І просять ще дзвонити.
М. Сингаївський
КОНВАЛІЇ
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати —
Шкода їхньої краси!
М. Познанська
ВЕСНЯНІ КВІТИ
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,

106
З-під листя виходять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок докупки —
Для мами-голубки!
О. Пчілка
* * *
— Ой, ти весно, весно,
Ту чого до нас прийшла?
— Я прийшла до вас з теплом,
Із зеленим житечком!
* * *
Сонечко, сонечко,
Виглянь у віконечко!
Дітки гуляють,
Тебе виглядають!
* * *
Прийди, весно, прийди,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам красок!
* * *
Стук-стук, молоток,
На тім боці холодок,
А на нашім сонечко Торкає віконечко.
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко!
* * *
Ой весна, весна днем красна,
Та й що ти нам, весно, принесла?
—Принесла вам літечко,
Зеленеє житечко
Та хрещатий барвінок,
Та запашненький васильок.
* * *
Дівчаточка-гороб’яточка,
Радьмося
Та виходьмо на травицю, Граймося!
Та виходьмо на травицю,
В добрий час.
Нема таких співаночок,

107
Як у нас.
* * *
Ішла весна-красна У синій хустинці.
Несла весна-красна У скрині гостинці.
Ягнятам — травицю,
Гусятам — водицю,
Каченятам — ряску,
А малятам — ласку.
Т. Коломієць
* * *
Вітер свище,
Хуга злиться,
Та сміється з них синиця І виспівує ще з ранку У саду свою веснянку.
В. Заєць
* * *
Весна-красна надходить,
Свої крила підводить,
Над полями та гаями,
Над вишневими садами,
Над левадами студеними Віє крилами зеленими.
Каже: «Земле, пробудися,
Квітом чистим одягнися!»
ВЕСНЯНКА
А вже краснеє сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
На вулиці струмені
Воркотять, воркотять.
Журавлі курликають Т
а летять, та летять.
Засиніли проліски
У ліску, у ліску...
Швидко буде земленька
Вся в вінку, вся в вінку.
Ой сонечку-батечку,
Догоди, догоди,
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди.
О.Олесь

108
Вийди, вийди, сонечко,
Та й умийсь,
Рушничком-хмаринкою
Та й утрись.
На ясну галявину Подивись,
Пролісок блакитненький
Вже розкривсь
Сонечко:
А я того проліска
Віднайду,
У таночок проліска
Поведу
Потанцюй нам, проліску,
Не журись,
Вже медунка й сон-трава Розцвілись!
2.Музична абетка, с. 81.
3.Музична гра.
А вже весна
Весна (В)
Дівчина (Д)
Козак (К).
Реквізит:
віночок для Весни,
хустина для Дівчини,
шапка для Козака,
рушниця (автомат) для Козака.
Опис гри
Під спів цієї веснянки діти, побравшись за руки, ходять вільно і ритмічно „ ланцюжком по
колу, чи по якійсь іншій кривій лінії, туди, куди поведе їх перша дитина — Весна (рис. 1).
Наприкінціпісні Весна веде дітей так, щоби знов утворилося коло. Тоді вона бере за руку

109
останню дитину — і коло замикається.
Ця веснянка може бути прелюдією до кожноїз наступних весняних ігор, проте з неї
неважко теж утворити гру.
Ось яку інсценізаціюпридумали самі вихованців одній із дитячих установ. Діти утворюють
замкнене коло. На середину виходять Дівчина і Козак. Під спів пісні-веснянки коло починає
обертатися в якомусь із напрямків. З кож- ним новим куплетом Весна буде змінювати
напрямок руху на протилежний.
А вже весна, а вже красна,
Із стріх вода капле. (Тричі) ___
У першому куплеті дійові особи (Дівчина в хустині, Козак у шапці) вільно ходять по колу,
начебто гуляють,(рис. 2).
Молодому козакові
Мандрівочка пахне. (Тричі)
У другому куплеті Козак скидає лівою рукою з голови шапку, правуподає Дівчині для
прощання, а коли востаннє прозвучить слово «мандрівочка», низько їй вклоняється.
Помандрував козаченько
У чистеє поле. (Тричі)
Під спів наступного куплету Козак іде, не оглядаючись, по колу і в цей час надіваєрушницю,
яку подає йому вихователька.
За бажанням виконавців,Козак може покинути коло через утворенідля цього «ворота»,
тоді, маршируючи за його межами, він бере рушницю на заздалегідь умовленому місці.
Дівчина ж стоїть і сумно дивиться йому вслід.
За ним іде дівчинонька:
«Вернися, соколе». (Тричі)
Тепер рушає зі свого місця Дівчина і, співаючи соло: «Вернися, соколе» (хор підхоплює ці
слова за третім разом), рукою запрошує Козака повернутися назад.
Не вернуся, дівчинонько,
Треба воювати (Тричі)
І людові трудовому Волю здобувати. (Тричі)

110
Козак обертається, махає рукою Дівчині — іди, мовляв, додому, а сам, проспівавши
початок п’ятого куплету, продовжуємарширувати.
За третім разом на слова «Треба воювати» веснянку підхоплює увесь хор і співаєїї до кінця.
Дівчина вже не гілаче. Вона поволізнімає з голови хустину, махає нею Козаковівслід,
бажаючи йому щасливоїдороги.
Після закінчення веснянки Дівчина пов’язує свою хустину на голову нової Дівчини. Козак,
поклавши рушницю на місце, надіваєсвою шапку на іншого Козака, і гра починається знову.
Микола Лисенко, хор «А вже весна» з опери «Зима і весна».
Микола Віталійович Лисенко (див. урок № 12).
VI. Фізкульгхвилинка.
Руханка З
Трава — низенька-низенька, (присісти)
Дерева — високі-високі. (потягнутися)
Вітер дерева колише, гойдає, (нахили тулуба)
То вправо, то вліво хитає, (нахили тулуба)
То вперед, то назад, (нахили тулуба)
То вниз пригинає, (нахили тулуба)
Птахи летять, відлітають,
(помахати руками, як крилами)
А учні тихенько за парти сідають (сісти за парти)
І (назва предмета) вивчають.
VII. Повторення пісні.
Михайло Кагричко «Подарунок мамі».

111
Музика має викрешувати вогонь з людських сердець.
Людвіг ван Бетховен
УРОК 25
Тема. Країна загадкових ритмів. Танець плюс пісня. Симфонічна казка. Сергій Прокоф’єв
«Тема Петрика», «Тема Качки», «Тема Пташки» із симфонічної казки «Петрик і Вовк» —
слухання. Слова Л. Кроткевич, музика В. Верховинця «Сива шапка» — пісня-гра —
розучування (с. 82—84).
Мета. Продовжуватизнайомство зі світом балету; ознайомити з поняттям «симфонічна
казка», повторити поняття «пісня», «танець» і «марш»; збагачувати знання учнів щодо
художніх образівв образотворчомута музичному мистецтвах; розвиватиздатність їх
аналізуватита порівнювати;засобами художніх образіввиховувати інтерес до
образотворчогота музичного мистецтва.
Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності -
Хід уроку
Доброго ранку, ліси і поля,
Доброго ранку, плането Земля!
Щастя, здоров’я всім людям бажаєм,
З радістю в школу до знань поспішаєм.

Konspekti 3 klas_2_semestr_aristova

Konspekti 3 klas_2_semestr_aristova

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (14)

Viewers also liked

Viewers also liked (11)

Similar to Konspekti 3 klas_2_semestr_aristova

Similar to Konspekti 3 klas_2_semestr_aristova (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (17)

Konspekti 3 klas_2_semestr_aristova