Цивільний захист і охорона праці в галузі. Викладач: Хворост Х.Ю. Студент: Воскресенська Н.П. УІД 6.5Мз

1. Основи виробничої санітарії,
виробничого травматизму та
гігієни праці
Виконала студентка групи УІД-6.5Мз
Східноєвропейського національного
університету імені Лесі Українки
Воскресенська Наталія Петрівна

3. ТЕМА:
Виробничі
травми

7. Категорія 1 – робота в офісі (приклад)

8. Категорія 2 – листоноша (приклад)

9. Категорія 3 – вантажник (приклад)

12. Більшість нещасних випадків і аварій
виникають не через необережність, а у
зв’язку з недосконалістю системи
контролю, відповідальність за яку несе
роботодавець.
Травматизм на виробництві не
випадково почали прирівнювати до
національного лиха. Він не тільки
завдає багато горя і страждань
конкретним людям, їх рідним та
близьким, а й безпосередньо впливає
на економіку країни, бо особисті
трагедії виливаються в чималі суспільні
втрати

13. Нещасний випадок у Кореї. Працівника затягнуло в конвеєр. У результаті –
смерть на робочому місці.

14. Мікротравма – пошкодження, що виникає в результатівпливу невеликих за інтенсивністю
зусиль і призводить до порушення функції і мікроструктури тканин.

15. Професійними називаються хвороби, виникнення яких пов'язане з
певною трудовою діяльністю і впливом на організм конкретних
несприятливих умов праці, так званих шкідливих виробничих
чинників.
До професійних хвороб належать насамперед хвороби, що
виникають внаслідок безпосередньої дії на людей виробничих
шкідливих факторів, а також ті, що за певних виробничих умов
розвиваються значно частіше, ніж звичайно.
Найпоширенішими професійними чинниками, які впливають на
організм робітників сільського господарства є:
•хімічні речовини, що широко використовуються для захисту рослин
від шкідників та захворювань;
•вібрація та шум, пил рослинного й тваринного походження;
•перенапруження окремих органів і систем, що виникає у відповідь на
тривале навантаження на одні і ті самі нервово-м'язові групи;
•біологічні чинники (мікроорганізми) - збудники заразних хвороб, що
передаються від тварини людині.

16. Приклад: професійні захворювання у
працівників будівельної сфери

17. За 9 місяців 2016 року робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
зареєстровано 3 378 (з них 255 - смертельно) потерпілих від нещасних випадків на
виробництві, на яких складено акти за формою Н-1.
За 9 місяців 2016 року у порівнянні з відповідним періодом 2015 року кількість страхових
нещасних випадків збільшилась на 1,5 % (з 3329 до 3378), кількість смертельно
травмованих осіб зменшилась на 1,5 % (з 259 до 255).
Найбільше зростання кількості нещасних випадків на виробництві відбулося у
Дніпропетровській області – на 74 випадків, або на 15,7%, у Київській області – на 25
випадків, або на 21,2%, у Кіровоградській області – на 18 випадків, або на 42,9%, у
Волинській області – на 15 випадків, або на 11,5 відсотка.
Значно збільшилась кількість страхових нещасних випадків зі смертельним наслідком у:
Волинській області - на 12 випадків, або у 3,4 рази (із 5 до 17), м. Києві - на 8 випадків,
або на 80% (з 10 до 18), Львівській та Рівненській областях - на 7 випадків, або у 53,8% (з
13 до 20), у 3,3 рази (з 3 до 10) відповідно та Черкаській області – на 5 випадків, або у 2,7
разів (з 3 до 8).
Значне зниження страхових нещасних випадків відмічається у: Закарпатській області –
23,3% (з 30 до 23), Івано-Франківській області – на 23,0% (з 61 до 47), Чернігівській
області – на 22,7% (з 97 до 75).
Найбільша кількість страхових нещасних випадків зареєстрована у Дніпропетровській
області (16,1%), Донецькій області (14,4%) та м. Києві (8,1%). Кількість травмованих осіб у
цих областях складає 38,6% від загальної кількості травмованих по Україні.

19. Серед причин нещасних випадків переважають організаційні – 65,1% (2199) нещасних випадків.
Через психофізіологічні причини сталося 22,9% (775) нещасних випадків, а через технічні причини
– 12% (404) нещасних випадків.
Найпоширенішими організаційними причинами стали:
- невиконання вимог інструкцій з охорони праці – 35,9% від загальної кількості травмованих осіб по
Україні (1212 травмованих осіб);
- невиконання посадових обов'язків – 9% (305 травмованих осіб);
- порушення правил безпеки руху (польотів) – 5,4% (184 травмовані особи);
-порушення технологічного процесу – 3,1% (105 травмованих осіб).
Найпоширенішими психофізіологічними причинами стали:
- особиста необережність потерпілого – 13,8% від загальної кількості травмованих осіб по Україні
(467 травмованих осіб);
- травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб – 5,5% (185 травмованих осіб);
-інші причини – 3,1% (106 травмованих осіб).
Найпоширенішими технічними причинами стали:
- незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, інженерних комунікацій,
території – 4,1% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (137 травмованих осіб);
- інші технічні причини – 1,9% (63 травмовані особи);
- конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва - 1,3% (54
травмованих осіб);
- незадовільний технічний стан засобів виробництва – 1,3% (44 травмовані особи);
- недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки – 0,9% (29
травмованих осіб).

25. Метою дослідження виробничого травматизму є
розробка заходів по запобіганню нещасним
випадкам на підприємстві.
Найбільш поширеними взаємодоповнюючими
методами дослідження виробничого
травматизму є статистичний і монографічний.
Однак сьогодні все більше уваги приділяють
економічному та ергономічному методам.

32. Дякую за увагу!