3. Рослини-господарі. Вігна, віка,
горох, кінські боби, маш, соя,
квасоля, сочевиця, чина,
гліцинія та ін.
Географічне розповсюдження.
Європа: Великобританія, Греція,
Італія, Франція; Азія: країни
Середньої, Південно-Східної,
Південної, Південно-Західної
Азії, Африка, Центральна
Америка, Австралія та Океанія.
4. Шкодочинність. Вид завдає
шкоди переважно у складських
приміщеннях, але можливий
розвиток у полі. В одній зернині
може розвиватися до 10
личинок. Пр сильному
заселенні повність знищують
вміст зерна. Чотирьохплямиста
зернівка віддає перевагу такій
кормовій рослині як маш у фазі
жовтих бобів і служить
головним джерелом зараження
сховищ.
5. Імаго після відродження спарюються і
відкладають яйця вже через добу.
Самки прикріплюють яйця на боби, що
розкрилися чи насіння, на мішки,
стінки різної тари і міцно приклеюють
їх секретом.
Шкідник зустрічається у двох формах –
нормальній та активній, що різняться
між собою за морфологією та
біоекологією. Жуки здатні до
перельотів особливо активні в жаркий
період року. Плодючисть однівєї
самки – 100 яєць. Личинка
вбурлюється у зернівку під оболонкою
яйця. Личинка моє 4 віки. Перед
заляльковуванням вона прогризає
оболонку зернини у вигляді круглого
віконця. Чотирьохплямиста зернівка
теплолюбива. Нижній поліг розвитку
13,5С.
6. Морфологія. Жуки довжиною
3мм, шириною 1,5-1,7 мм.
Вусики самця і самки пильчасті.
Надкрила і передньоспинка
опушені слабше. Забарвлення
жуків мінливе чорні плями в
середній частині надкрил
прилягають до зовнішнього
краю, з напівкруглими чорними
плямами з боків., чорними
плечовими бугорками і чорною
вершиною.
Яйце овальне, слабо загострене з
одного кінця, довжиною 0,7 мм,
шириною 0,4 мм.
Личинка біла, вигнута, не
опушена, малорухома.
Лялечка без волосків. Тіло
овальне звужене до кінця
черевця.
7. Способи перенесення та розповсюдження:
пасивно разом із насінням бобових культур у
всіх стадіях розвитку.
Фітосанітарні заходи. Завезення і розсилка
імпортного та продовольчого матеріалу
дозволяється лише за узгодженням з
державною інспекцією з карантину рослин. Все
імпортне насіння бобових підлягає ретельному
догляду та карантинній експертизі
спеціалістами фітосанітарної служби. Щорічно
проводити моніторинг зерносховищ,
еперробних підприємств, насіннєвих
господарств.
Обстеження проводять в літній період
щомісяця, в осінньо-зиомвий – щоквартально.
Проводять огляд як зерна, так і тари. Найбільш
надійним методом виявлення прихованого
зараження насіння бобових є метод
рентгенографії.
Пр и виявленні зараженої партії бобових в
зерносховищах проводять знезараження
приміщень.
8. Рослини-господарі: різні види
квасолі, боби, горох, сочевиця, нут,
акація. Географічне розповсюдження.
Азія: Бірма, Індія, Ірак. Неодноразово
завозилася у країни Європи та
Середньої Азії.
Біологія. Являється як польовим, так і
комірним шкідником. У сховищах
зимує личинка. Розвиток відбувається
всередині насінини. У північно-
західних штатах Індії утворює 9-10
генерацій за рік.
9. Морфологія. Голова і передньоспинка буро-
каштанові.Надкрила світлі, червонувато-бурі.
Знизу світло-червоно-бурі, краї темнші.
Опушення на голові та передньоспинці рідке,
жовте, перед щитком – густе6 білого кольору.
Надкрила з 10 гладенькими поздовжніми
боріздками, міжряддя зморшкуваті точечні, при
основі 7-8-ї борозенок є добре помітиний
плечовий бугорок. Рисунок надкрил змінюється.
Іноді вони суцільно червонувато-бурі.
Ноги одноколірні, світло-червоно-бурі.
Підігій завдовкжки до 4 мм і шириною до 1,9
мм, чорний з червоно-бурою смугою, опушеною
білими волосками.
Яйце загострено-овальноїх форми з широким
переднім і звуженим заднім кінцем.
Личинка біла, вигнута, довжиною до 4 мм.
Лялечка молочно-білого кольору, довжиною до
2,5 мм.
Фітосанітарні заходи такі самі як у попереднього
шкідника.
10. Рослини-господарі: акація, нут,
квасоля, сочевиця. Географічне
розповсюдження. Австрія, Англія,
бельгія, Греція, Італія, Іспанія, Ірак,
Іран, Китай, США, Мексика, Нова
Зеландія. Батьківщиною бразильської
зернівки є тропічні регіони Америки.
Шкодочинність. Завдає шкоди
продукції у полі та сховищах.
Особливу небезпеку складає для
опалювальних комор, складів та
переробних підприємств, в яких
утворює одне покоління за іншим.
11. Морфологія. Імаго. Довжина тіла жука
1,6-3 мм. Основний колір жуків чорний.
Опушення жовтувате або сіро-біле.
Вусики у обох статей злегка пильчасті, у
самців більш виражені. Передньоспинка
багато коротша своєї ширини (в 1,5
рази), при основі сильно звужена.
Надкрила спереду майже такої ж
ширини, як і передньоспинка, з 10
ніжно-точковими поздовжніми
борозенками, на яких тільки перша
доходить до заднього краю надкрил; всі
інші дещо коротші. Хоча основний колір
передньоспинки і надкрил чорний,
забарвлення їх дуже мінливе і різне у
обох статей. Воно залежить від
опушения, що складається з білих, сірих,
жовтих, оливково-бурих і темно-бурих
плям.
Пігидій одноколірний сірий або жовто-
бурий, в більшості випадків з більш
світлою серединною смугою. Нижня
сторона опушена сірими або бурими
волосками.
Ноги короткі, сильні, чорні, опушені
сірим. Задні гомілки розширені від
основи до вершини.
12. Яйце. Довжина 0,45-0,47 мм, ширина 0,4 мм. Майже
правильно-округле, плоске знизу, сильно опукле
зверху, за формою нагадує капелюшок завдяки
широкій і виразній облямівці застиглого секрету, яким
яйце прикріплюється до зерна. Оболонка яйця прозора.
Личинка 1-го віку біла, з дуже світлою кремовою
головкою. Ротові частини коричневого кольору.
Лялечка біла, овальна, задній кінець черевця округлий.
Голова трохи довше своєї ширини.
Розвиток. Імаго. Жуки залітають на поля до моменту
розтріскування бобів і відкладають яйця на зерна
всередину бобів.
Яйце. У липні бразильська зерновка ніколи не
відкладає яйця на розкрилися або непошкоджених
бобах, а тільки на поверхню зерен всередині
растрескавшихся бобів. Кількість яєць, що
відкладаються однією самкою, коливається від 20 до 80
штук.
За оптимальних температурах стадія яйця триває 5-11
днів.
Яйця нижньої стороною вони прикріплюються до
оболонки зерна.
Личинка. Вийшла з яйця личинка не має ніг. Вона
безпосередньо вгризається всередину зерна, де
протікає весь цикл її розвитку. Оптимальна
температура розвитку 25-32 ° С, розвиток протікає
близько 17 днів.
Лялечка закінчує перетворення за 5-7 днів.
13. Шкодочинність. Бразильська зернівка
є польовим і комірним шкідником.
Відродившись у полі на поверхні
бобів личинки вгризаються в зерна, в
яких і завозиться в сховища. В
опалюваних приміщеннях і
переробних підприємствах вона далі
розмножується і шкодить як шкідник
запасів.
Пошкоджує акацію, кінські боби,
вігни, гледичію, доміхос, каянус, нут,
квасолю, сочевицю, інші зернобобові.
14. Заходи боротьби
Профілактичні заходи боротьби
Підготовка сховищ перед прийманням і розміщенням
зерна на зберігання - зачистка і подальша дезінфекція
шляхом вологої або аерозольної обробки; комплексне
обстеження всіх об'єктів на зараженість.
Контроль за зараженностю комахами і кліщами
повинен проводиться постійно.
Винищувальні заходи боротьби в зерні, продукції та
сировині
Фізико-механічні способи боротьби з шкідниками хлібних
запасів:
Охолодження зерна, продуктів його переробки та ін.
15. Хімічні способи боротьби
Для хімічного знезараження різних харчових продуктів застосовують такі
інсектициди та способи:
Препарати на основі фосфористого водню (фосфіну)
Фумігація під синтетичної плівкою
Фумігація в фумігаційної камері
Винищувальні заходи боротьби в складських і виробничих приміщеннях:
Одним з важливих умов запобігання зараження зерна та продукції
шкідниками на підприємствах є справний стан та утримання в чистоті
складських і виробничих приміщень.
Хімічні способи боротьби
Газова дезінсекції (фумігація, газація)
Вологе знезараження приміщень (волога дезінфекція)
Аерозольне знезараження приміщень (аерозольна дезінфекція)
Поєднане використання описаних вище способів.