Медична благодійність на Сумщині

2. Милосердя та благодійність своїм
корінням сягають у глибину сивої
давнини, хоча вважається, що
слово "благодійність" введено в
мовний ужиток
М.М. Карамзіним

3. Початок медичній справі на
теперішній території області
припадає на 1737 р., коли у
полкових містах Суми та
Охтирка були вперше введені
посади лікарів "для пользования
обывателей в их болезнях".
Надалі отримала розвиток
благодійність, яка мала дуже
важливе значення в будівництві
ряду медичних установ, утриманні
деяких з них
Про медичну благодійну
діяльність на Сумщині можна
судити за певними змінами
різних типів лікувальних
установ, побудованих на кошти
меценатів. Вони слугують
пам'ятниками милосердя та
благодійності, безмовними
свідками багатьох історичних
подій - війн, революцій, епідемій

4. 1 січня 1864 року - утворення й
розвиток земської
медицини; церковна, громадська,
державна та приватна
благодійність.
Меценатами ставали
землевласники та промисловці.
Серед них особливе місце займають
І.Г. Харитоненко, який був
селянином, а став великим
цукрозаводчиком, та його син
П.І. Харитоненко. Вони багато
зробили як для Сум, так і для
розвитку сфери охорони здоров’я.
Чимало коштів спрямував на
меценатство і відомий підприємець
М.О. Суханов, великий
цукропромисловий власник
А.Я. Терещенко, державний діяч і
дипломат М.М. Неплюєв
Харитоненко П.І.
Харитоненко І.Г.
Терещенко А.Я.
Неплюєв М.М.

5. Д.І. Суханов, власник цукрового
заводу в Низах (зараз у межах
м. Суми), був з 1856 р. гласним
Сумської міської думи, у 1858-
1871 рр. – Сумським міським
головою, директором 99 сумського
повітового відділення комітету
піклування про в’язниці. Він
пожертвував 25 тис. руб. дитячому
притулку Н. М. Харитоненко,
10 тис. руб. – Сумській міській
богадільні, кошти для міської
пожежної команди, був засновником
Сумського міського громадського
банку, опікуном Сумської земської
лікарні, Низівського земського
училища, відкрив у рідному с. Низи
церкву та лікарню

6. У пореформену епоху однією зі
знакових родин стала сумська
династія цукровозаводчиків та
меценатів Харитоненків.
Благодійність родини Харитоненків
залишається складником стратегії
їх підприємницької діяльності.
Так, Павло Іванович побудував у
Сумах нову дитячу лікарню
св. Зінаїди з сучасним обладнанням.
Значна увага приділялася
поширенню знань в народі,
пропаганді здорового способу
життя: «Первая помощь в
несчастных случаях до прибытия
врача», «Дерево и лес», «О сохранении
здоровья»
та ін.

7. Дитяча лікарня св. Зінаїди у
Сумах,побудована у 1896 р.
найбільшим у Росії цукрозаводчиком
П.І. Харитоненком. Ідея зведення
лікарні належала І.Г. Харитоненко,
який заповідав сину побудувати її з
усіма зручностями та забезпечити
капіталом у 30 тис. руб. Несподівана
трагічна смерть малолітньої доньки
Павла Івановича – Зінаїди,підказала
ім’я покровительки лікарні – святої
Зінаїди
Комплекс споруд лікарні складався
з 4-х самостійних корпусів :
хірургічного (головного),
соматичного, інфекційного
(бічного), господарського (кухня і
пральня), що збереглися до наших
днів. Лікарня спочатку мала
стаціонар на 20 ліжок,
амбулаторію і аптеку

8. І. Г. Харитоненко обрав власний шлях
підприємницької, доброчинної та меце-
натської діяльності, який базувався на
участі родини.
Перша дружина Івана Герасимовича
померла, у 1852 р. він одружився з
дочкою купця Наталією Максимівною
Лещинською (25.08.1829 – 21.05.1904),
яка мала торговий досвід, працюючи в
лавці свого батька, була розумною та
ініціативною людиною, організовувала
благодійні справи.
Так, у 1887 р. віддала свою садибу в
Сумах і капітал до 150 тис. руб. на
влаштування дитячого притулку для
дівчат-сиріт, внесла на його
утримання в казну 162 500 руб.,
щорічно надавала значну матеріальну
допомогу

9. У 1741 р. на кошти
Й.Т. Надаржинського була
побудована монастирська
лікарня у м. Охтирка
У середині ХІХ ст.
усім відомий
підприємець
А. Я. Терещенко
побудував
безкоштовну
лікарню у м. Глухів

10. Василь Григорович Полетика,
будучи Роменським повітовим
маршалом (ватажком дворянства),
піклувальником благодійної установи,
вніс вагомий вклад в економічний і
культурний розвиток повіту,
організацію медичної та соціальної
допомоги хворим
У Ромнах будівництво
благодійної установи, яке
складалося з лікарні, богадільні і
будинку для розуму позбавлених,
проводилося в 1822-1825 рр. під
безпосереднім керівництвом
В.Г. Полетики і багато в чому
за рахунок його коштів

11. Л.В. Шеболдаєв працював з 1873 р.
лікарем у Сумській повітовій
земській лікарні і стояв біля витоків
хірургічної допомоги.
Його хвилювала доля пацієнтів після
виписки їх з лікарні
Лев Валентинович надавав
матеріальну допомогу хворим
зі своїх коштів, а також став
ініціатором збору
пожертвувань.
У 1903 р. на засіданні повітової
лікарської (санітарної) ради
було прийнято рішення про
створення благодійного фонду
ім. Л.В. Шеболдаєва
“выразив таким путем свое
уважение и благодарность врачу
за его 30-летнюю
деятельность”

12. Олена Михайлівна Линтварьова отримала
право на лікарську діяльність. Була
попечителькою Барановського училища.
На свої кошти регулярно організовувала
сніданки дітям. Надавала фінансову
допомогу на утримання училища. Свою
земську платню віддавала на потреби
хворим, громадські та лікарняні вимоги
Про її милосердя А.П. Чехов
писав: “добрейший доктор”,
“честная абсолютно”, “умное,
бесконечно доброе, любящее всех
создание”

13. Єдність милосердя та благодійності знайшли своє відображення і в
діяльності ряду вчених - уродженців Сумщини
Професор О.О. Бобров , займаючись
хірургічним лікуванням дітей, хворих на
кістково-суглобовий туберкульоз, приділяв
особливу увагу їх санаторного оздоровлення.
На його кошти було збудовано в Алупці
дитячий санаторій, який зберігся до наших
днів і носить ім'я О.О. Боброва

14. Уродженець міста Конотоп професор Максим
Йосипович Парпура неодноразово надавав
фінансову допомогу на утримання
Харківського університету. На його кошти
утримувалися 8 стипендіатів Конотопського
повітового училища. Значна сума (30 тис.
руб.) була виділена на будівництво та поточні
потреби Конотопської лікарні.
Але початок її будівництва затягнувся на
багато років.
Лікарня була побудована у 1873 р. Вона стала
найбільшим лікувальним закладом у
Чернігівській губернії, центром у наданні
хірургічної допомоги, рівень якої у той час не
поступався рівню губернської лікарні. Ця
споруда збереглася, і сьогодні вона
використовується центральною районною
лікарнею як одне з її структурних підрозділів

15. Благодійність – невід’ємна частина
людського буття, яка базується на
загальнолюдських цінностях.
Саме моральна необхідність допомоги
тим, хто її потребує, підкріплена
постулатами християнської віри,
часто була основною умовою
доброчинності.
У сучасному суспільстві теж
з’являється тенденція до
благодійності.
Широко відомі такі благодійні
організації Сумщини, як «Благовіст – з
Добром та Надією», Благодійний фонд
«Допомоги онкохворим дітям»,
«Відродження», «Фонд імені Андрія
Первозванного», «Мистецький фонд
«Ромен» тощо

16. Укладач та відповідальна за
технічне виконання завідуюча
відділом науково-бібліографічної
і інформаційної роботи: Безверха О.В.
Адреса: 40000, м. Суми,
вул. Петропавлівська, 105
Сумська обласна наукова медична бібліотека
Тел. для довідок: 62-23-57
2021