SlideShare a Scribd company logo
1 of 7
План-конспект уроку з предмету «Народознавство»
Урок 15 Дата 11.10.2021 8 клас
Тема: В. Скуратівський «Місяцелік».
Мета: ознайомити учнів зі змістом книги; поглибити знання про обряди та звичаї українців; розвивати зв'язне
мовлення, креативність, читацькі інтереси; виховувати інтерес до народних звичаїв та обрядів, любов до рідного краю.,
Обладнання: книги В. Скуратівського: «Покуть», «Берегиня», «Місяцелік», проектор.
На дошці — вислів: «Гімн природі, котра, як вважали наші далекі пращури, була найвищим богом буття, — ось ті
первісні засади, на яких формувалося дайбозьке вірування і календарна обрядовість. То чи маємо право дорікати їм за це,
коли й ми є дітьми Природи? (В. Скуратівський)
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ інтерв'ю (випереджальне завдання)
Учні записують у зошити.
Кореспондент. Кожний письменник по- своєму входить у національну літературу. До- зводьте представити вам майстра
Скуратівського. Пане Василю, розкажіть, будь ласка, про свою першу книжку (слайд 7).
В. Скуратівський. Перша моя книжка — «Берегиня», яка відразу здобула популярність, висувалась на здобуття
Шевченківської премії. Вона складається з 6 розділів.
Кореспондент. Наскільки мені відомо, Ваша улюблена тема — традиції, звичаї та обряди українського народу. Чи
висвітлюєте Ви цю тему в наступних своїх виданнях?
В. Скуратівський. Так. У книгах «Посвіт», «Погостини», «Покуть», «Вінець», «Місяцелік» я розповідаю як жили,
трудилися і святкували наші пращури. Це книги про обереги народу, про великий народний спадок, спадок духовний, за-
лишений нам прадідами, про пам’ять родоводу.
Кореспондент. Ви щойно згадали про книгу «Місяцелік», розкажіть про її створення.
В. Скуратівський. Над цією книгою я працював протягом двох десятиліть. Тут розміщений
багатющий матеріал про походження назв українських місяців та пов’язані з ними численні прислів’я
і Приказки, зразки завбачень погоди, народні і релігійні свята з конкретним їх датуванням.
Кореспондент. А ще, друзі, я хочу доповнити, що «Місяцелік» — перше в українському
народознавстві видання, яке стане в пригоді всім, хто не байдужий до своєї національної культури.
Пане Василю, у багатьох може виникнути непорозуміння, чому «Місяцелік» започатковується
з березня. Чи немає тут похибки?
В. Скуратівський. Ні, немає. Я свідомо скомпонував рукопис так, оскільки наші пращури — а
саме на їхньому досвіді побудований календар -п вважали, що початок новолітування має збігатися з весною. Отже, логічно,
що місяцелік і мусить розпочатися з березня.
Кореспондент. Ось на цьому ми закінчимо.
Дякую за інтерв’ю.
Слово вчителя
— Нам нині важко обійтися без календаря. Окрім перекидних, настінних, кишенькових, ще користуємося й
■ В. Скуратівський
електронно- годинниковими: натиснув виступець — і спалахує на циферблаті рік, місяць, число і навіть день. Але чим більше
послуговуємося механічною пам’яттю, тим помітніше слабне природно-біологічна.
Між тим, старші люди, не користуючись будь-якими календарями, пам’ятають майже всі народні та релігійні свята.
«Слухай, чоловіче, — не раз нагадувала дружина, — за тиждень Семена, а ти ще жита не посіяв» чи «Післязавтра Теплий
Олекса — час вже й вулики виносити на пасіку!»
Річний календар українців розподілено на чотири пори року. Кожна з них має свою систему свят. Той чи інший празник,
у свою чергу, відповідав персонізованим покровителям, себто богам-, що опікали природні дії або явища. Серед них були
верховні (боги) і їх намісники (божки), які «розпоряджалися», земними діями (вітром, градом, хмарами, квітами, збіжжям
тощо).
В основу «Місяцеліка» покладено аграрний рік українців,. Структурно він поділений за місяцями. До кожного розділу
залучено найосновніші регіональні назви місяців, їх походження, а також паралельні з інших слов’янських мов.
Робота в групах
Клас поділено на чотири групи, і кожна група за книгою «Місяцелік» готувала розповідь про одну із пір року.
I група
ОЙ ВЕСНО, ВЕСНО, ДНЕМ КРАСНА
У кожного з нас своя улюблена пора року. І все ж одна з них навіює особливу радість. Мова, як ви здогадалися, йде про
весну. Справа, зрештою, не тільки в тому, що увесь світ оживає і зодягається в зело; у давнину це був ще й початок нового
року. Наші далекі пращури пов’язували з весною своє ново літування.
Перший весняний місяць нерідка вважають господарем полів та лісів. Березень — найочіку- ваніший місяць селянина.
Впродовж усієї зими він жив надією про час, коли земля прокинеться від зимової сплячки і можна буде прокласти першу
борозну. «Як прийшов марець (березень), то. покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь», — казали в народі, (Слайд,
2)
Якщо березень весну, наче наречену, лишень приводить у гості, то квітень її зустрічає як повноправну господиню:
луки, узліски, видолинки зодягаються у зелень, з’являються перші весняні квіточки.
Четвертий Місяць року в давнину, в 'Україні йменувався березнем. Лише у XVI ст. у літературній вимові з’явилось
сучасне Означення «квітень». Письменники послуговувалися переважно словом «апріль» — від латинського «апріліс» .
А ще в різних регіонах України користувалися діалектичними накличками. У західних областях в активному вжитку
був «квітень», на Поліссі (до речі, ця назва деінде збереглася й до сьогодні) — «краснець*. Зустрічаються й інші — ^лукавець
», « снігогін *, « дзюрчальник », « водолій » (слайд 3).
Останній місяць весни все-таки має особливі заслуги: незважаючи на круті примхи природи, саме в травні вона,
природа, постає в усій своїй красі — довколишній світ немовби святкує свою молодість буйним цвітінням, князюванням
трав, багатоголоссям пташиного царства. Віддавна казали: «Дожити б до маю, то тоді вже й сама природа подбає...» (слайди
4-ї 5).
II група
ПРИЛЕТІЛО ЛІТЕЧКО
НА РОЖЕВИХ КРИЛЕЧКАХ
Про походження наймення першого літнього місяця існує багато здогадок. Жодному з його старших братів не було
приділено такої пильної уваги з боку мовознавців та дослідників народного календаря. Та це й зрозуміло: полудень року
увібрав найконтрастніші його ознаки, Одні вважають, що назві прислужилося масове цвітіння квітів, зокрема маку і півонії;
інші стверджують, буцімто назва пішла від зачервонілих суниць та черешень, котрі починають визрівати; дехто схильний
пов’язувати походження слова з тим, що в цей час найяскравіше світить сонце — саме з 20 по 22 червня настає період
найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевершує ніч (слайд б).
Середульший місяць літа вважається періодом ягід і грибів та масової косовиці сіна. Чому ж тоді його нарекли липнем?
Дехто вважає, що назва місяця походить від дрібнолистої липи, цвітіння якої в основному збігається з початком місяця.
Це дерево, особливо на Українігбуло дуже популярним. Липами обсаджували дороги, садки та обійстя, замки та храми.
На західноукраїнських землях широко вживали народну назву «косень» та «сінокіс» — від пори заготівлі сіна. Про це
підтверджує і Я. Голо- вацький. Річ у тому, що початок місяця збігається з масовою косовицею сіна на всій території України
(слайд 7).
З-поміж багатьох місяців серпневі відводиться особлива роль. І це цілком природно. Протягом року хлібороб, якщо
можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того як за- щедрив урожай, залежали статки селянина, його
добробут і майбутнє.
Останній місяць літа відповідно прибрав і назву пов’язану з жнивами. Слово «серпень» походить від знаряддя, яким у
давнину жали зернові. На серпень припадає два свята — Маковія і Великого Спаса. 14 серпня, себто на Маковія, вважається
полуднем — останнім відрізком літнього часу. Тому в цей день жінки несли до церкви, щоб посвятити часточки майже всіх
припасів хліборобського врожаю (слайди 8, 9).
III група
ОСІННІЙ ЧАС СІМ
ПОГОД ПРИДБАВ ДЛЯ НАС
Назва першого місяця осені пов’язана з вересом — рослиною, вельми поширеною на всьому ареалі Полісся. Цей
вічнозелений кущ квітує з серпня і до кінця жовтня. Верес, як і липові гаї, є вельми цінним медоносом.
Сучасна назва вересня в нашому календарі закріпилася відносно недавно — на початку нинішнього століття.. До цього
в кожному регіоні були свої «домашні» наклички. У давньоруській мові зустрічаємо «офіційну» назву «руєн», а по- народному
— «ревун» (слайд 10)
Українська назва другого місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї зодягалися в найпривабливіший —
жовтогарячий колір. Мі- сяценазва «жовтень», як стверджують давні джерела, була відомою ще за' часів Київської Русі. Одначе
найточнішою, як мені здається, можна вважати народну назву жовтня — «весільних». Той, хто добре обізнаний з традиційною
вкраїнською обрядовістю, достеменно знає, що починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня, вже ДОЗВОЛЯЛОСЯ справляти
весілля. Це був період, коли в селах масово шлюбували дітей. У народі так і казали: «Жовтень на весілля багатий» (слайд 11).
Про них так і кажуть: березень і листопад — як брат братові. У цьому є сенс — останній місяць осені з нестійким і
надміру конозистим характером чимось скидається на перший весняний, обидва відмежовують різні пори року. Якщо, скажімо,
березень запрошує в гості весну, то листопад замикає ворота осені. Так і мовиться, що він «жовтню син, а зимі рідний брат».
Листопад, падолист, напівзимник. Це місяць, для якого в знадобі і віз, і сани. З цим місяцем пов’язують прихід зими, бо
листопад — вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат (слайди 12,13).
IV група
ЗИМА ПРИЙШЛА І ПРАЗНИКІВ ПРИВЕЛА
Хоч народне прислів’я і стверджує, що сумний грудень у свято і в будень, але саме останній місяць року налаштовує
кожного з нас на оптимістичну хвилю, бо хоч і зима повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо. Як-не-як, а таки спливає
з життя ще один рік.
З останнім місяцем року пов’язано чи не найбільше з народних свят. Кожне з них так чи так стосувалося вечорницьких
дійств. Адже молодіжні зібрання в грудні відбувалися майже щодня. Крім молодіжних вечорниць, широко практикувалися
погости ни, на які сходилися люди старшого віку. Адже грудень, як і січень зі своїм різдвяно-новорічним циклом, вважався
місяцем відпочинку (слайд 14).
Січень утвердився як місяць, що започатковує новий відлік у календарній системі. Але астрономічно він вважається
другим місяцем зими і, отже, є чи не найхолоднішим. Оскільки о цій порі січуть колючі сніги, то вважається, що це прислу-
жилось офіційному йменню.
Ймовірною є думка, що місяць прибрав назву від лісопромислу. Саме в цей час давні ратаї починали розчищати (сікти)
деревину, щоб весною на розкорчованих ділянках — лісосіках — посіяти збіжжя (слайд 15).
У багатьох народів, зокрема і в нас, до прийняття християнства, останній місяць зими завершував річний цикл.
Оскільки лютий вважався завершальним місяцем року, то і його назва означала «очищення» (по-латинському «фебруаріс»).
На Україні, як і в Білорусії, офіційно закріпилося. слово «лютий». Як стверджує відоме прислів’я, це пора надмірних
контрастів — вітрів і кривих шляхів, морозів, снігів, відлиг та переметів. Лише наприкінці минулого століття остаточна назва
— лютий — закріпилася за другим місяцем року (слайди 16, 17).
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
— Продовжте речення.
• «Я вражений (вражена) тим, що...»
• «Я не думав (думала), що...»
• «Я думаю, що...»
V.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати відгук-сенкан про урок в інтерактивній дошці Padlet https://padlet.com/andrysiakvalentin/t0mm0x6niqzylnpc

More Related Content

Similar to Конспект уроку з народознавства. 8 клас.docx

екологія україни
екологія україниекологія україни
екологія україни
Seryoga Barkov
 
весняні свята на україні
весняні свята на українівесняні свята на україні
весняні свята на україні
tata360
 
зимові свята на україні
зимові свята на українізимові свята на україні
зимові свята на україні
zero1996
 
Пісня в житті українського народу
Пісня в житті українського народу Пісня в житті українського народу
Пісня в житті українського народу
Агнесса Дейкун
 
спіркео.а. свято покрови
спіркео.а. свято покровиспіркео.а. свято покрови
спіркео.а. свято покрови
Olena Tsvyk
 

Similar to Конспект уроку з народознавства. 8 клас.docx (20)

Новорічно-різдвяний серпантин
Новорічно-різдвяний серпантинНоворічно-різдвяний серпантин
Новорічно-різдвяний серпантин
 
газета лютий
газета лютийгазета лютий
газета лютий
 
презентація 1 травня свято весни і праці петренко н. о.
презентація 1 травня  свято весни і праці петренко н. о.презентація 1 травня  свято весни і праці петренко н. о.
презентація 1 травня свято весни і праці петренко н. о.
 
6_ul_a_2023.pdf
6_ul_a_2023.pdf6_ul_a_2023.pdf
6_ul_a_2023.pdf
 
зимові обряди
зимові обрядизимові обряди
зимові обряди
 
6_ul_ar_2023.pdf
6_ul_ar_2023.pdf6_ul_ar_2023.pdf
6_ul_ar_2023.pdf
 
Славимо Великдень! : інформаційний список літератури
Славимо Великдень! : інформаційний список літературиСлавимо Великдень! : інформаційний список літератури
Славимо Великдень! : інформаційний список літератури
 
Реферат зразок
Реферат зразокРеферат зразок
Реферат зразок
 
екологія україни
екологія україниекологія україни
екологія україни
 
4 klas-ya-doslidzhuiu-svit-bibik-2021-2
4 klas-ya-doslidzhuiu-svit-bibik-2021-24 klas-ya-doslidzhuiu-svit-bibik-2021-2
4 klas-ya-doslidzhuiu-svit-bibik-2021-2
 
Великодня радість землю обіймає
Великодня радість землю обіймаєВеликодня радість землю обіймає
Великодня радість землю обіймає
 
463,23.docx
463,23.docx463,23.docx
463,23.docx
 
весняні свята на україні
весняні свята на українівесняні свята на україні
весняні свята на україні
 
На Івана на Купала... (літній цикл свят)
На Івана на Купала... (літній цикл свят)На Івана на Купала... (літній цикл свят)
На Івана на Купала... (літній цикл свят)
 
газета жовтень
газета жовтеньгазета жовтень
газета жовтень
 
зимові свята на україні
зимові свята на українізимові свята на україні
зимові свята на україні
 
зимові свята на україні
зимові свята на українізимові свята на україні
зимові свята на україні
 
Свята українського народу
Свята українського народуСвята українського народу
Свята українського народу
 
Пісня в житті українського народу
Пісня в житті українського народу Пісня в житті українського народу
Пісня в житті українського народу
 
спіркео.а. свято покрови
спіркео.а. свято покровиспіркео.а. свято покрови
спіркео.а. свято покрови
 

Recently uploaded

Recently uploaded (10)

Defectolog_presentation_for_website.pptx
Defectolog_presentation_for_website.pptxDefectolog_presentation_for_website.pptx
Defectolog_presentation_for_website.pptx
 
Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення
Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішенняПроблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення
Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення
 
psychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.ppt
psychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.pptpsychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.ppt
psychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.ppt
 
Балади про Робіна Гуда. Аналіз образу Робіна Гуда
Балади про Робіна Гуда. Аналіз образу Робіна ГудаБалади про Робіна Гуда. Аналіз образу Робіна Гуда
Балади про Робіна Гуда. Аналіз образу Робіна Гуда
 
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptxСупрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
 
Роль українців у перемозі в Другій світовій війні
Роль українців у перемозі в Другій світовій війніРоль українців у перемозі в Другій світовій війні
Роль українців у перемозі в Другій світовій війні
 
Горбонос 2024_presentation_for_website.pptx
Горбонос 2024_presentation_for_website.pptxГорбонос 2024_presentation_for_website.pptx
Горбонос 2024_presentation_for_website.pptx
 
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
 
Габон
ГабонГабон
Габон
 
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptxСупрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
 

Конспект уроку з народознавства. 8 клас.docx

  • 1. План-конспект уроку з предмету «Народознавство» Урок 15 Дата 11.10.2021 8 клас Тема: В. Скуратівський «Місяцелік». Мета: ознайомити учнів зі змістом книги; поглибити знання про обряди та звичаї українців; розвивати зв'язне мовлення, креативність, читацькі інтереси; виховувати інтерес до народних звичаїв та обрядів, любов до рідного краю., Обладнання: книги В. Скуратівського: «Покуть», «Берегиня», «Місяцелік», проектор. На дошці — вислів: «Гімн природі, котра, як вважали наші далекі пращури, була найвищим богом буття, — ось ті первісні засади, на яких формувалося дайбозьке вірування і календарна обрядовість. То чи маємо право дорікати їм за це, коли й ми є дітьми Природи? (В. Скуратівський) Тип уроку: урок засвоєння нових знань. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ інтерв'ю (випереджальне завдання) Учні записують у зошити. Кореспондент. Кожний письменник по- своєму входить у національну літературу. До- зводьте представити вам майстра Скуратівського. Пане Василю, розкажіть, будь ласка, про свою першу книжку (слайд 7). В. Скуратівський. Перша моя книжка — «Берегиня», яка відразу здобула популярність, висувалась на здобуття Шевченківської премії. Вона складається з 6 розділів.
  • 2. Кореспондент. Наскільки мені відомо, Ваша улюблена тема — традиції, звичаї та обряди українського народу. Чи висвітлюєте Ви цю тему в наступних своїх виданнях? В. Скуратівський. Так. У книгах «Посвіт», «Погостини», «Покуть», «Вінець», «Місяцелік» я розповідаю як жили, трудилися і святкували наші пращури. Це книги про обереги народу, про великий народний спадок, спадок духовний, за- лишений нам прадідами, про пам’ять родоводу. Кореспондент. Ви щойно згадали про книгу «Місяцелік», розкажіть про її створення. В. Скуратівський. Над цією книгою я працював протягом двох десятиліть. Тут розміщений багатющий матеріал про походження назв українських місяців та пов’язані з ними численні прислів’я і Приказки, зразки завбачень погоди, народні і релігійні свята з конкретним їх датуванням. Кореспондент. А ще, друзі, я хочу доповнити, що «Місяцелік» — перше в українському народознавстві видання, яке стане в пригоді всім, хто не байдужий до своєї національної культури. Пане Василю, у багатьох може виникнути непорозуміння, чому «Місяцелік» започатковується з березня. Чи немає тут похибки? В. Скуратівський. Ні, немає. Я свідомо скомпонував рукопис так, оскільки наші пращури — а саме на їхньому досвіді побудований календар -п вважали, що початок новолітування має збігатися з весною. Отже, логічно, що місяцелік і мусить розпочатися з березня. Кореспондент. Ось на цьому ми закінчимо. Дякую за інтерв’ю. Слово вчителя — Нам нині важко обійтися без календаря. Окрім перекидних, настінних, кишенькових, ще користуємося й ■ В. Скуратівський
  • 3. електронно- годинниковими: натиснув виступець — і спалахує на циферблаті рік, місяць, число і навіть день. Але чим більше послуговуємося механічною пам’яттю, тим помітніше слабне природно-біологічна. Між тим, старші люди, не користуючись будь-якими календарями, пам’ятають майже всі народні та релігійні свята. «Слухай, чоловіче, — не раз нагадувала дружина, — за тиждень Семена, а ти ще жита не посіяв» чи «Післязавтра Теплий Олекса — час вже й вулики виносити на пасіку!» Річний календар українців розподілено на чотири пори року. Кожна з них має свою систему свят. Той чи інший празник, у свою чергу, відповідав персонізованим покровителям, себто богам-, що опікали природні дії або явища. Серед них були верховні (боги) і їх намісники (божки), які «розпоряджалися», земними діями (вітром, градом, хмарами, квітами, збіжжям тощо). В основу «Місяцеліка» покладено аграрний рік українців,. Структурно він поділений за місяцями. До кожного розділу залучено найосновніші регіональні назви місяців, їх походження, а також паралельні з інших слов’янських мов. Робота в групах Клас поділено на чотири групи, і кожна група за книгою «Місяцелік» готувала розповідь про одну із пір року. I група ОЙ ВЕСНО, ВЕСНО, ДНЕМ КРАСНА У кожного з нас своя улюблена пора року. І все ж одна з них навіює особливу радість. Мова, як ви здогадалися, йде про весну. Справа, зрештою, не тільки в тому, що увесь світ оживає і зодягається в зело; у давнину це був ще й початок нового року. Наші далекі пращури пов’язували з весною своє ново літування. Перший весняний місяць нерідка вважають господарем полів та лісів. Березень — найочіку- ваніший місяць селянина. Впродовж усієї зими він жив надією про час, коли земля прокинеться від зимової сплячки і можна буде прокласти першу
  • 4. борозну. «Як прийшов марець (березень), то. покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь», — казали в народі, (Слайд, 2) Якщо березень весну, наче наречену, лишень приводить у гості, то квітень її зустрічає як повноправну господиню: луки, узліски, видолинки зодягаються у зелень, з’являються перші весняні квіточки. Четвертий Місяць року в давнину, в 'Україні йменувався березнем. Лише у XVI ст. у літературній вимові з’явилось сучасне Означення «квітень». Письменники послуговувалися переважно словом «апріль» — від латинського «апріліс» . А ще в різних регіонах України користувалися діалектичними накличками. У західних областях в активному вжитку був «квітень», на Поліссі (до речі, ця назва деінде збереглася й до сьогодні) — «краснець*. Зустрічаються й інші — ^лукавець », « снігогін *, « дзюрчальник », « водолій » (слайд 3). Останній місяць весни все-таки має особливі заслуги: незважаючи на круті примхи природи, саме в травні вона, природа, постає в усій своїй красі — довколишній світ немовби святкує свою молодість буйним цвітінням, князюванням трав, багатоголоссям пташиного царства. Віддавна казали: «Дожити б до маю, то тоді вже й сама природа подбає...» (слайди 4-ї 5). II група ПРИЛЕТІЛО ЛІТЕЧКО НА РОЖЕВИХ КРИЛЕЧКАХ Про походження наймення першого літнього місяця існує багато здогадок. Жодному з його старших братів не було приділено такої пильної уваги з боку мовознавців та дослідників народного календаря. Та це й зрозуміло: полудень року увібрав найконтрастніші його ознаки, Одні вважають, що назві прислужилося масове цвітіння квітів, зокрема маку і півонії; інші стверджують, буцімто назва пішла від зачервонілих суниць та черешень, котрі починають визрівати; дехто схильний
  • 5. пов’язувати походження слова з тим, що в цей час найяскравіше світить сонце — саме з 20 по 22 червня настає період найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевершує ніч (слайд б). Середульший місяць літа вважається періодом ягід і грибів та масової косовиці сіна. Чому ж тоді його нарекли липнем? Дехто вважає, що назва місяця походить від дрібнолистої липи, цвітіння якої в основному збігається з початком місяця. Це дерево, особливо на Українігбуло дуже популярним. Липами обсаджували дороги, садки та обійстя, замки та храми. На західноукраїнських землях широко вживали народну назву «косень» та «сінокіс» — від пори заготівлі сіна. Про це підтверджує і Я. Голо- вацький. Річ у тому, що початок місяця збігається з масовою косовицею сіна на всій території України (слайд 7). З-поміж багатьох місяців серпневі відводиться особлива роль. І це цілком природно. Протягом року хлібороб, якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того як за- щедрив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Останній місяць літа відповідно прибрав і назву пов’язану з жнивами. Слово «серпень» походить від знаряддя, яким у давнину жали зернові. На серпень припадає два свята — Маковія і Великого Спаса. 14 серпня, себто на Маковія, вважається полуднем — останнім відрізком літнього часу. Тому в цей день жінки несли до церкви, щоб посвятити часточки майже всіх припасів хліборобського врожаю (слайди 8, 9). III група ОСІННІЙ ЧАС СІМ ПОГОД ПРИДБАВ ДЛЯ НАС Назва першого місяця осені пов’язана з вересом — рослиною, вельми поширеною на всьому ареалі Полісся. Цей вічнозелений кущ квітує з серпня і до кінця жовтня. Верес, як і липові гаї, є вельми цінним медоносом.
  • 6. Сучасна назва вересня в нашому календарі закріпилася відносно недавно — на початку нинішнього століття.. До цього в кожному регіоні були свої «домашні» наклички. У давньоруській мові зустрічаємо «офіційну» назву «руєн», а по- народному — «ревун» (слайд 10) Українська назва другого місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї зодягалися в найпривабливіший — жовтогарячий колір. Мі- сяценазва «жовтень», як стверджують давні джерела, була відомою ще за' часів Київської Русі. Одначе найточнішою, як мені здається, можна вважати народну назву жовтня — «весільних». Той, хто добре обізнаний з традиційною вкраїнською обрядовістю, достеменно знає, що починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня, вже ДОЗВОЛЯЛОСЯ справляти весілля. Це був період, коли в селах масово шлюбували дітей. У народі так і казали: «Жовтень на весілля багатий» (слайд 11). Про них так і кажуть: березень і листопад — як брат братові. У цьому є сенс — останній місяць осені з нестійким і надміру конозистим характером чимось скидається на перший весняний, обидва відмежовують різні пори року. Якщо, скажімо, березень запрошує в гості весну, то листопад замикає ворота осені. Так і мовиться, що він «жовтню син, а зимі рідний брат». Листопад, падолист, напівзимник. Це місяць, для якого в знадобі і віз, і сани. З цим місяцем пов’язують прихід зими, бо листопад — вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат (слайди 12,13). IV група ЗИМА ПРИЙШЛА І ПРАЗНИКІВ ПРИВЕЛА Хоч народне прислів’я і стверджує, що сумний грудень у свято і в будень, але саме останній місяць року налаштовує кожного з нас на оптимістичну хвилю, бо хоч і зима повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо. Як-не-як, а таки спливає з життя ще один рік. З останнім місяцем року пов’язано чи не найбільше з народних свят. Кожне з них так чи так стосувалося вечорницьких дійств. Адже молодіжні зібрання в грудні відбувалися майже щодня. Крім молодіжних вечорниць, широко практикувалися
  • 7. погости ни, на які сходилися люди старшого віку. Адже грудень, як і січень зі своїм різдвяно-новорічним циклом, вважався місяцем відпочинку (слайд 14). Січень утвердився як місяць, що започатковує новий відлік у календарній системі. Але астрономічно він вважається другим місяцем зими і, отже, є чи не найхолоднішим. Оскільки о цій порі січуть колючі сніги, то вважається, що це прислу- жилось офіційному йменню. Ймовірною є думка, що місяць прибрав назву від лісопромислу. Саме в цей час давні ратаї починали розчищати (сікти) деревину, щоб весною на розкорчованих ділянках — лісосіках — посіяти збіжжя (слайд 15). У багатьох народів, зокрема і в нас, до прийняття християнства, останній місяць зими завершував річний цикл. Оскільки лютий вважався завершальним місяцем року, то і його назва означала «очищення» (по-латинському «фебруаріс»). На Україні, як і в Білорусії, офіційно закріпилося. слово «лютий». Як стверджує відоме прислів’я, це пора надмірних контрастів — вітрів і кривих шляхів, морозів, снігів, відлиг та переметів. Лише наприкінці минулого століття остаточна назва — лютий — закріпилася за другим місяцем року (слайди 16, 17). IV. ПІДСУМОК УРОКУ Інтерактивна вправа «Мікрофон» — Продовжте речення. • «Я вражений (вражена) тим, що...» • «Я не думав (думала), що...» • «Я думаю, що...» V.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Написати відгук-сенкан про урок в інтерактивній дошці Padlet https://padlet.com/andrysiakvalentin/t0mm0x6niqzylnpc