особливості узд обстеження у дітей різних вікових груп

1. ОСОБЛИВОСТІ УЛЬТРАЗВУКОВОГО
ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ
ГРУП
Лікар –радіолог Прийма Юрій

2. Вік(приблизно) Основний спосіб Окремі прийоми
До 6міс відволікти Пипка, годування з
пляшечки або грудне
годування, яскраві
відволікаючі іграшки
7міс- 3роки фіксувати Утримувати дитину
фіксуючи руки і ноги
4-6років приласкати Дати доторкнутись до
датчика, гелю подивитись
на монітор, розмовляти
привітно, лагідно
7 років та старші пояснити Спокійно пояснити для
чого необхідно робити
узд

3. 

4. План
 підшлункова залоза
 печінка
 жовчевий міхур
 нирки
 наднирники
 сечовий міхур
 Нормальні розміри
 Аномалії, варіанти розвитку
 Інфекція
 Пухлини
 Кишкова непрохідність
 Пілоростеноз

5. Підшлункова залоза

6. Підшлункова залоза –розміри
відповідно до росту дитини
Ріст, см головка тіло хвіст
49-59 7,5 5 8,4
60-69 7,7 5,6 9,4
70-79 10,2 7,4 12,2
80-89 10,8 7,8 12,9
90-99 12,6 8,7 14,3
100-109 14,2 9,6 15,4
110-119 15,2 9,6 17,6
120-129 16,9 10,1 18
130-139 16,9 10,3 18
140-149 16,8 10,4 18,3
150-159 17,2 11 18,5
160-169 17,9 11 19,9
170-179 19 11,3 21,2

7. Підшлункова залоза –розміри,
відповідно до віку дитини
Вік (роки) Головка Тіло Хвіст
0-6 1,6 (1,0-1,9) 0,7 (0,4-1,0) 1,2 (0,8)
7-12 1,9 (1,7-2,0) 0,9 (0,6-1,0) 1,4 (1,3-1,6)
13-18 2,0 (1,8-2,2) 1,0 (0,7-1,2) 1,6 (1,3-1,8)

8. Підшлункова залоза - ехоструктура
 На ехограмах підшлункова залоза є однорідною,
структура - гомогенна , ехогенність - залежить
від віку дитини.
 У новонароджених підшлункова залоза більш
ехогенна, ніж паренхіма печінки
 Потім протягом першого року життя її рівень
поступово знижується і стає однаковою з
печінкою.
 Всі відділи підшлункової залози мають
однаковий рівень ехогенності

9. Диференційний діагноз дифузних змін
підшлункової залози
Розмір підшлункової залози
Ехогенність
підшлункової
Нормальний Зменшена Збільшена
Гіперехогенна Ожиріння
На фоні
гормональної терапії
Кистозиний
фіброз
(муковісцидоз)
Несідіобластоз
Синдром Кушинга Хронічний
панкреатит
Гострий панкреатит
Новонароджені та
діти перших місяців
життя
синдром
Швахмана-
Даймонда
Гіпоехогенна Гострий панкреатит Гострий панкреатит
Лейкемія
Лімфома

10. Підвищена ехогенність ПЗ
 Дитина з
ревматоїдним
артритом,
тривалий прийом
стероїдних
препаратів –
призвів до
жирової
інфільтрації ПЗ

11. Гострий панкреатит
 Прояви набрякового або реактивного панкреатиту у дітей:
 - Збільшення і набряк, залоза має більш сферичну форму.
 - Ці зміни можуть обмежуватись лише тілом та хвостом.
 - Зазвичай незначно змінена ехотекстура, часто залоза
гіпоехогенна – на цьому фоні вірсунгова протока виразно
підкреслена. Може також бути посилена ехогенність
(особливо, якщо комбіновано з хронічним
захворюванням)
 - в залежності від кількості ексудату може бути
періпанкреатична рідина.
 - Нечіткі межі залози через втягнення в процес сусідніх
мезентеріальних структур та навколишніх органів які
стають більш гіперехогенними.

12. Гострий панкреатит
 Гіперехогенне,
гетерогенної
структури
утворення в
ділянці головки
ПЗ.
 Найчастіша
причина у дітей -
травма

13. Псевдокисти пз


14. Печінка

15. Печінка
 Кровоносна система печінки
у плода
 На малюнку зображено
відношеня пупкової вени до
портальної та печінкової
венозної системи
 Венозна протока зєднює ліву
портальну вену з печінковою
веною – після народження
облітерується та стає
венозною звязкою
 Пупкова вена формує круглу
звязку печінки


16. Печінка

17. Косий-вертикальний розмір правої
частки печінки
Ріст Вік , міс мінімально Середнє
значення
Максимально
48-64 1-3 45 64 90
54-73 4-6 44 73 92
65-78 7-9 68 79 100
71-92 12-30 67 85 104
85-109 36-59 69 86 109
100-120 60-83 73 100 125
110-131 84-107 81 105 128
124-149 108-131 76 105 135
137-153 132-155 93 115 137
143-168 156-179 87 118 137
152-175 180-200 100 121 141

18. Варіанти розвитку

19. Печінка – варіанти розвитку
 Збільшення хвостатої частки.
Хвостата частка печінки виявляється на ехограмі як
об'ємне утворення. Її ехогенність трохи нижче
ехогенності печінки. Може бути помилково прийнята за
новоутворення в ділянці головки підшлункової залози,
печінки, або циротичний вузол в печінці
 Частка Riedel.
Права частка печінки може бути подовжена і мати в
області нижнього краю “язикоподібне ” видовження,
що створює враження гепатомегалії.

20. Печінка – варіанти розвитку
 Фрагментація лівої частки
 Нерівний фестончастий контур частки частіше по
вентральній поверхні

21. Печінка – варіанти розвитку
 Додаткова частка печінки
 Дд пухлина- шукаємо типовий печінковий
кровоплин

22. Печінка, PV – варіанти розвитку
 Фрагментарна дилятація портальної вени
дитина 11років, PV 17мм

23. Ехогенність печінки
 У новонароджених і дітей грудного віку
ехогенність печінки більш виражена, що може
бути пов'язано з більшим кровонаповненням
органу і, як наслідок, великою кількістю
відображених структур.
 Особливості кровопостачання після народження
 З віком спостерігається деяке зниження
ехогенності паренхіми печінки.

24. Гепатомегалія
Дифузні процеси
 4S нейробластома
 Серцева недостатність
 Жирова інфільтрація,
метаболічні ушкодження печінки
 Гепатити
 Лейкемія

25. Пухлини печінки
Фокальні процеси
Начастіші доброякісні утворення
 Гемангіома, аденома
 Місцева вузликова гіперплазія
 Гемангіоепітеліома
Злоякісні утвори дитячого віку
 Гепатобластома
 Нейробластома 4S

26. Пухлини печінки
 Типові
ехоознаки
гемангіоми

27. Пухлини печінки
Гемангіома? –
гістоголічно
гепатобластома

28. Пухлини печінки
 Атипова
гемангіома
печінки

29. Гемангіоепітеліома
 Гемангіоепітеліома
в новонародженого,
який був сканований
через множинні
гемангіоми шкіри

30. Місцева вузликова гіперплазія та
регенераторні вузлики
 Зустрічаються рідко
 Частота виявлення збільшується після
перенесеної хіміотерапії, опромінення з
приводу злоякісних новоутворень
 Диф. д-ка з метастазами

31. Місцева вузликова гіперплазія
 Добре окреслений, ізоехогенний, солідний утвір з
центральним рубцем типовим для ФВГ, при
доплерографії радіальний кровоплин навколо ц. рубця

32. Місцева вузликова гіперплазія
 КТ -
цетнральний
рубець

33. Нейробластома 4 S

34. Гепатобластома
 Гетерогенний
утвір печінки
великих
розмірів

35. Гепатобластома
 Гепатобластома у новонародженого.
 В правій частці печінки добре окреслений
солідний утвір. Біопсія - гепатобластома
 Васокий рівень альфафетопротеїну в сироватці
крові

36. Тромбоз портальної вени
Найбільш частими причинами у дітей є:
 Внутрішньочеревні інфекції (апендицит,
дивертикуліт, перинатальний омфаліт).
 Неонатальний сепсис внаслідок катетеризації
пупкової вени (10-26% тромбозу портальної вени).
 Вроджені аномалії портальної венозної системи
(дефекти міжшлуночкової перегородки серця,
деформації НПВ).
 Аномалії біліарного тракту (20% тромбозу
портальної вени)

37. Кавернозна трансформація
портальної вени
 Кавернозна мальформація портальної вени (тобто розвиток
перипортальних колатералей) виникає при тривалому перебігу
тромбозу портальної вени внаслідок розростання невеликих
судин навколо місця тромбозу. Швидкість кровотокаупо цих
судин складає 2-7 см / сек.

38. Кистозна трансформація холедоха

39. Кисти холедоха, тип ІІ
 Можуть
розриватись –
перитоніт
 Нема
жовтяниці
 д.д – атрезія
ЖВШ

40. Киста холедоха тип ІІІ - холедохоцеле
 розширення дистальної частини холедоха , часково
компресуючи протоку ПЗ, може бути причиною
розвитку рецидивуючого ХП

41. Кистозні утворення в черевній
порожнині

42. Кистозні утворення в черевній
порожнині
 Кистозиний
абдомінальний утвір
 Гідронефроз
 Мультикистозна
диспластична нирка
 Киста яйника
 Псевдокиста
підшлункової залози
 Апендикулярний абсцес
 Дуплікаторна киста
очеревини
Рідше
 Селезінкова киста
лімфангіома
 Киста урахуса
 Гідрометрокольпос
 Кисти холедоха
 Кистозна пухлина
Вільмса

43. Дублікаторна киста
 Кистозний утвір з чіткими контурами з
двошаровою стінкою - гіпехогенна мязова та
гіперехогенна – серозна оболонка. Може бути
виявлена вздовж шкт , найчастіше в ділянці ileum

44. Псевдокиста підшлункової залози
 Кистозний
утвір над тілом
та хвостом ПЗ у
пацієнта через
2 тиж після
панкреатиту.
 Псевдокисти
ПЗ найчастіші
кистозні
утворення ПЗ у
дітей

45. Кальцинати в черевній порожнині
 Нефролітіаз
 Холецистолітіаз
 Печінкові чи селезінкові кальциновані
гранульоми
 Нейробластома
 Гепатобластома
 Тератома (яйника)
 Апендиколіт

46. Жовчевий міхур

47. Жовчевий міхур
 У більшості
новонароджених дітей
стінка жовчевого
міхура має дуже
характерний вигляд:
гіпоехогенний м'язовий
шар і гіперехогенний
неоднорідний,
нерівний внутрішній
контур

48. Жовчевий міхур розміри

Вік (роки) Діаметр Довжина
0 6-10 11-25
1 8-15 19-40
2 9-18 23-46
3 9-20 26-50
4 10-21 28-55
5 10-23 30-58
6 11-24 32-62
7 11-25 33-64
8 11-26 35-67
9 12-27 36-69
10 12-28 38-72
11 13-29 39-74
12 13-30 40-76
13 13-32 41-78
14 14-32 43-81

49. Жовчевий міхур - перегин
 Перегини жовчного міхура
зустрічаються у 35% дітей. Ця
цифра дозволяє говорити
про частоту наявності
варіантів форми жовчного
міхура у дітей. Найчастіше
визначалися перегини
ділянці тіла (41%),
шийки(38%), S-подібні (16%) і
в ділянці дна (5%).

50. Жовчевий міхур
 Кишеня Гартмана - не перегин

51. Холецистит
 Потовщена
пошарова стінка
міхура.
 Посилення
васкурязиції в стінці

52. Холецистолітіаз
 часто конкременти утворюються на фоні
прийому цефалоспоринів ІІІ покоління,
препаратів що містять кальцій.

53. Жовчевий міхур
 Сладжеві кульки в протоці міхура та загальній
жовчевій протоці, обстукція холедоха згустком жовчі
при сепсисі



54. Атрезія жовчних шляхів
 1 випадок на 20000-30000 немовлят.
Клінічна картина:
 жовтяниця
 ахолічні випорожнення, інтенсивно забарвлена
сеча. Збільшена та ущільнена печінка.
 До 2 місяців життя істотно збільшується і селезінка,
з’являється портальна гіпертензія з асцитом,
погіршується загальний стан
 До 5-6 місяців життя (без хірургічної допомоги)
розвиваються біліарний цироз печінки

55. Атрезія жовчних шляхів
 Жовчевий міхур важливо перш за все
візуалізувати , адже при атрезії ЖВШ його
не видно (гіперехогенний тяж)
 УЗД ознаки атрезії: відсутній чи маленький
жовчний міхур (трикутний тяж), що не змінює
розміри при прийомі їжі, і збільшена
ехогенність печінки.
 Скорочення жовчного міхура після годування
виключає атрезію жовчних проток.

56. Атрезія жовчних шляхів
 Без хірургічного лікування діти гинуть на 2-
3-у році життя. Чим раніше буде проведена
операція, тим кращий прогноз. У випадках
пересадки печінки 25-50% рано
оперованих дітей переживають 5 і більше
років.

57. Розширені внутрішньо печінкові
протоки
 Доплер допомагає
розпізнати розширені
жовчовивідні притоки
 “с-м занадто багато
трубочок”
 атрезія жвш
 киста зжп
 Жовчеві пробки та
конкременти жовч
протоку
 Здавлення зжп

58. НИРКИ

59. Ниркові аномалії
 Агенезія
 Ектопія
 Збережена фетальна лобуляція
 Мальротація
 Множинні нирки
 Аномалії ниркового злиття
 Подвоєння видільної системи

60. Агенезія нирки
 1:1000 випадків
 Компенсаторна гіпертрофія
єдиної нирки
 M.psoas
 Необхідно обстежити
нижче на предмет ектопії
нирки
 Асоційовані аномалії
репродуктивного тракту
(подвоєння матки,
однорога матка, аномалії
сім'яних міхурців)

61. Ектопія нирок
 Одна чи дві нирки можуть бути аномального
положення вздовж шляху міграції , та навіть
вище (в грудній клітці)
 Особливістю ектопованої нирки що відрізняє її
від опущеної є положення ренальних артерій
які відходять в місці розташування нирки, на
відміну від нефроптозу при якому артерії
відходять в типовому місці.
 Ектопована нирка може бути схожа на солідний
чи кистозний утвір

62. Ектопія нирок ембріогенез


63. Аномалії ниркового злиття
 Подвоєний сечовід та ротація нирки, перехресне
зрощення нирки
 Тазова зрощена нирка

64. Аномалії ниркового злиття
 Підковоподібна нирка - зрощення нижніми
полюсами з утворенням перемички над хребтом
 Ускладнення - гідронефротична трансформація,
рідше міхурово-сечовідний рефлюкс
 Гелетеподібна нирка - зрощення однойменними
полюсами з перехресною дистопією однієї з нирок
 L-подібна нирка - зрощення нижніми полюсами з
ротацією однієї з нирок

65. Нирки - ектопія
 Розрізняють
гомолатеральну
ектопію, коли нирка
розташована не в
звичайному місці, але
на своєму боці, і
гетеролатеральну, або
перехресну ектопію.

66. Тазова ектопія (найчастіше)
 Розташована над
сечовим міхуром
 Схильна до
гідронефрозу, часто
мальротована(ворота
допереду)
 Має підвищений
ризик розвитку
везикуло-
уретрального
рефлюксу та
обструкції пельвіко-
уретрального
зєднання

67. Перехресна ектопія
 Можна запідозрити
коли нирка
збільшена, має
паренхіматозну
перетинку, дві
розширені
колекторні системи
та відсутня
контрлатеральна
нирка

68. Ехогенність нирок
 Співвідношення ехогенності кіркової речовини
нирок і печінки:
 Недоношена дитина - нирки > печінка
 Доношена дитина - нирки = печінка
 Здорова дитина мол. віку - нирки <= печінка
 Здорова дитина старш. віку - нирки <= печінка

69. Підвищення ехогенності мозкової
речовини (пірамідок)
 Багато практично здорових
новонароджених мають перехідне
підвищення ехогенності пірамід (застійна
нефропатія)
 Ці зміни зникають до кінця другого тижня
життя
 У новонароджених з захворюванням серця
(які отримували фуросемід)

70. Нирки

71. Нирки
У дітей молодшого віку зберігаються риси
незавершеної структури нирок:
 Дольчаста будова (збережена фетальна
лобуляція) може бути до 2-5 років, інколи
навіть у дорослих
 Розташовуються майже паралельно до хребта
а потім йде зближення верхніх полюсів
 Гіперехогенний кортикальний шар може
зберігатися до 6міс

72. Нирки - паренхімо-мисковий індекс
 На ехограмі збірна система , якщо вона не
розширена, у новонароджених і дітей до 6 місяців
життя не візуалізується.
 Після цього віку вона представляється вже
невеликим гіперехогенним сигналом
 У нормі у дітей молодшого віку співвідношення
товщини паренхіми і збірної системи, що
позначається як паренхімо-мисковий індекс,
становить 2: 1, тобто дві частини припадають на
паренхіму і одна - на нирковий синус. З віком цей
індекс наближається до співвідношення 1: 1.

73. Паренхімо-мисковий індекс
 новонароджений 6 років

74. Збережена фетальна лобуляція
 Внаслідок неповного злиття ниркових часток
 Нормальна товщина кортикального шару

75. Нирки у дітей різного віку
Новонароджений 6 років 14 років
Оцінка ехогенності по відношенню до печінки
Нирковий синус збільшується

76. Нормальні значення довжини правої
нирки
Ріст Вік , міс мінімально Середнє
значення
Максимально
48-64 1-3 39 50 61
54-73 4-6 44 58 68
65-78 7-9 54 61 68
71-92 12-30 54 66 75
85-109 36-59 61 71 77
100-120 60-83 66 79 90
110-131 84-107 71 84 95
124-149 108-131 71 84 99
137-153 132-155 71 91 104
143-168 156-179 83 96 113
152-175 180-200 87 99 116

77. Нормальні значення довжини лівої
нирки
Ріст Вік , міс мінімально Середнє
значення
Максимально
48-64 1-3 38 50 66
54-73 4-6 41 53 66
65-78 7-9 50 59 70
71-92 12-30 55 61 76
85-109 36-59 57 67 77
100-120 60-83 62 74 83
110-131 84-107 68 80 93
124-149 108-131 69 80 96
137-153 132-155 81 89 102
143-168 156-179 83 94 105
152-175 180-200 80 92 107

78. Розміри нирок

79. Розміри нирок

80. Зменшена нирка
 Старий тромбоз ниркової вени
 Ниркова дисплазія
 Рефлюкс нефропатія
 Постобструктивна атрофія
 Стеноз ниркової артерії

81. Збільшена нирка
 Анатомічна особливість
 Подвоєння
 Перехресна ектопія
 Запальний процес
 Полікистоз
 Утвір

82. Нирки - синдром Фрейли
 розширення верхньої чашечки, що не
перевищує 8 мм - синдром Фрейли, виникає в
результаті аномального розташування судини,
яка перетискає шийку чашечки і утрудняє пасаж
сечі. При цьому на ехограмі визначається
розширена верхня чашечка. Поруч або в її
просвіті може бути видна тубулярная структура
з гіперехогенних стінками (судина), що краще
візуалізується при розташуванні датчика на
передній черевній стінці.

83. Нирки синдром Фрейлі
 1 миска
 2 верхня
чашечка

84. Подвоння нирки
Довижна нирки
перевищує межі
норми
Потовщення
паренхіми
верхньої
половини, яке в
даному випадку
асоційоване з
везикулоуретральн
им рефлюксом

85. Подвоєння нирки
 Дисплазія верхньої
половини подвоєної нирки
 Узд – підвищення
ехогенності та втрата
кортико-медулярної
диференціації також дрібні
субкортикальні ретенційні
кисти типові для дисплазії

86. Нирки
 На підставі даних ультразвукового
дослідження можна говорити тільки
про ознаки подвоєння нирки. Діагноз
ж подвоєння видільної системи нирки
поставлений бути не може

87. Гідронефроз
Причини
 Обструкція ниркової миски
 Міхурово - сечовідний рефлюкс
 Обструкція устя сечоводу
 Задні клапани уретри
 Первинний мегауретер, с-м подразненого
живота, обстукція при аномаліях подвоєння
збірної системи

88. Гідронефроз


89. Нирки
 Дивертикул чашечок (пієлогенна киста) -
результат дисфункції нервово мязевого апарату
шийки чашечки
 УЗД – нирка звичайних розмірів, паренхіма не
змінена. Частіше на рівні середньої групи
чашечок виявляється анехогенне утворення
округлої форми, яке завжди сполучається з
чашечкою чи мискою. Часто утворюється осад.

90. Пієлонефрит
 Чутливість УЗД 50% КТ,МРТ – 90%
 Набряк нирки – збільшення розмірів
 Утворення вогнищевих гіперехогенних ділянок
 Втрата кортикомедулярної диференціації
 Потовщення стінки миски – пієліт

91. Пухлини нирок
 Нефробластома (пухлина Вільмса)
 90% всіх пухлин нирок у дитячому віці
 Діти 3-5 років

92. Нефробластома
 Тканинний утвір
з кистозним
компонентом

93. Нефробластома (пухлина Вільмса)
 Велика
пухлина нирки
негомогенної
структури

94. Кистозна нефробластома


95. Нефробластома (пухлина Вільмса)
()  Нефробластома в
дитини 4-х років з
неоднорідним
частково кистозним
утвором в правій
нирці

96. Аутосомно-рецесивний полікистоз
нирок
 Аутосомно-рецесивний полікистоз нирок
 Розширення збірних трубочок нирок
УЗД
 Двостороннє збільшення та підвищення
ехогенності нирок, втрата кортикомедулярної
диференціації, множинні дрібні кисти

97. Аутосомно-рецесивний полікистоз нирок

98. Аутосомно домінантний полікистоз
 В кірковій та мозковій речовині – макрокисти
 Дифузне збільшення розмірів та підвищення
ехогенності нирок
 Асоціюється з кистами в печінці, підшлунковій
залозі, мішковидними аневризмами судин
головного мозку
 мінімальна кількість кіст, для того щоб
поставити діагноз АДПН в родині з наявністю
PKD1: дві кісти (односторонні або двосторонні) у
віці від 15 до 29 років

99. Аутосомно домінантний полікистоз

100. Мультикистозна диспластична нирка
 Множинні кистозні структури
різних розмірів
 Ниркова артерія відсутня
або непрохідна, сечовід не
сполучається з ниркою
 Кисти не зєднуються між
собою та мискою
 При радіоізотопному
скануванні – немає
нагромадження радіофарм
препарату у диспластичній
нирці

101. Мультикистозна диспластична
нирка

102. Лейкемічна інфільтрація нирок
 Ниркова лейкемічна інфільтрація з вираженими
збільшеними нирками з дифузною інфільтрацією
ниркової кори з порушеним нирково-мисковим
комплексом

103. Лейкемічна інфільтрація нирок


104. Туберозний склероз (ангіоміоліпоматоз)
 Супроводжується
виникненням
множинних
ангіоміоліпом,
протікає
безсимптомно
 УЗД – множинні дрібні
ехогенні фокуси в
паренхімі нирки

105. Вроджений мегауретер
 Необструктивне розширення сечоводів без
видимої причини
 Моно-білатерально
 Не прогресує
 Не порушена ниркова функція
 У дітей сечовід товщиною до 5мм
 Не асоціюється з розширенням чашечко-
мискової системи нирки

106. Везикулоуретральний рефлюкс
 Ретроградний потік сечі від сечового міхура в
сечовід і нирку
 Ектопований сечовід
 Необструктивний
 Рефлюксна нефропатія – витоншення кори
 Д-ка уретерограма при сечоспусканні
 При узд навіть значний рефлюкс може
супроводжуватиль нормальною ехокартиною

107. Везикулоуретральний рефлюкс
 Нормальна нирка та ВУР
 Сонографічно не змінені обидві нирки, без розширення видільної
системи. Мікційна цистоуретерографія яка виконувалась одразу після
УЗД – білатеральний ВУР .

108. Везикулоуретральний рефлюкс
 Розширення видільної
сиитеми подвоєної
нирки
 Ureteral duplication
with fusion distal
longitudinal

109. Задній уретральний клапан
 всередині задньої уретри утворюються складки
що її закупорюють
 УЗД – одно чи двосторонній гідронефроз,
гідроуретер, потовщення стінки сечового міхура
та підвищення ехогенності нирки
 Дообстеження - мікційна цистоуретерографія

110. Задній уретральний клапан

111. Кисти урахуса
 Урахус – ембріональна стуктура, яка сполучає
склепіння сечового міхура та пупок
 Закривається до кінця ІІ триместру вагітності
 Ускладнення- інфікування, якщо залишається
прохідним до моменту народження
 Може зустрічатись у старшому віці у вигляді
кистозних утворів по ходу розташування

112. Кисти урахуса
 По серединній лінії нижче
пупка виявлена аваскулярна
кістозна структура, яка
знаходиться в товщі
передньої черевної стінки
При наповненому сечовому
міхурі суправезикальна кіста
урахуса в об'ємі не
змінилась.
 ВИСНОВОК: кіста урахуса.

113. Кисти урахуса

114. Уретероцеле
 Частіше при
подвоєнні видільної
системи
 При виявленні
подвоєної нирки з
гідронефрозом
верхньої нирки –
пошук уретероцеле в
сечовому міхурі

115. Уретероцеле

116. Нейрогенний сечовий міхур
 Зменшення розмірів міхура та потовщення його
стінки (в нормі 5мм, та залежить від степеня
наповнення міхура)
 Ускладнення: інфекція, рефлюкс-нефропатія

117. Селезінка

118. Селезінка
Нормальні варіанти розвитку
 Додаткова долька
 Блукаюча селезінка
 Окутуюча печінка (Wrapround Liver). Ліва частка
печінки видовжена та може простягатись над
селезінкою та помилково може бути прийнята
за субкапсульну гематому чи пухлину
(ехогенність доплер структура)

119. Нормальні значення довжини
селезінки
Ріст Вік , міс мінімально Середнє
значення
Максимально
48-64 1-3 33 53 71
54-73 4-6 45 59 71
65-78 7-9 50 63 77
71-92 12-30 54 70 86
85-109 36-59 60 75 91
100-120 60-83 61 84 100
110-131 84-107 65 85 102
124-149 108-131 64 86 114
137-153 132-155 72 97 100
143-168 156-179 84 101 120
152-175 180-200 88 101 120

120. Нормальні значення довжини
селезінки

121. Селезінка
Спленомегалія
 Портальна гіпертензія
 Лімфома, лейкемія
 Інфекція: вірусна, бактеріальна, грибкова,
протозойна, мікобактеріальна, гістоплазмоз
 Лімфопроліферативні захворювання
 Застійна селезінінка при захворюваннях серця

122. Селезінка
“Мала” селезінка
 Інфаркт
 Гіпоплазія
 Часткова спленектомія
 Анемія Фанконі
 Целіакія, глютенова хвороба

123. Селезінка
Фокальні ураження
 Кисти
 Гемангіома
 Лімфангіома
 Кальцинати

124. Окутуюча печінка&субкапсульна
гематома селезінки


125. Наднирники

126. Наднирники

127. Наднирники – гіпертрофія, норма у
неонатальному віці


128. Наднирники патологія
 Гіперплазія
 Крововилив
 Абсцес
 Кисти
 Нейробластома

129. Наднирники - крововилив
 Кистозний утвір з внутрішніми перетинками та
гіперехогенним контуром в правому наднирнику

130. Нейробластома
 стовбур симпатичної
нервової системи та
наднирники. Вздовж цієї
лінії виникають нейрогенні
пухлини

131. Нейробластома
 Нейробластома
правого наднирника
 Великий
ізоехогенний
гетерогенний утвір в
проекції наднирника

132. Нейробластома

133. Феохромоцитома
 Дитина з головними
болями протягом 2
років, високий
рівень катехоламінів
у крові
 Узд правого
наднирника –
великий кистозно-
тканинний утвір над
правою ниркою

134. Мезентеріальна лімфаденопатія

135. Мезентеріальна лімфаденопатія
 УЗ заключення мезентеріальна лімфаденопатія повинно застосовуватись:
1. Якщо є скарги у дитини на біль в животі і виявлено більше 4-х лімфовузлів
будь-якого розміру в правому нижньому квадранті живота; або наявність
кластерів лімфовузлів в 2-х або 3-х зонах лівого нижнього квадранту живота
чи в середній частині живота разом. Виявлено потовщення іleum більше
8мм
2. У безсимптомних дітей:
- якщо виявлено більше 4-х лімфовузлів будь-якого розміру в правому
нижньому квадранті живота; або наявність кластерів лімфовузлів в 2-х або
3-х зонах лівого нижнього квадранту живота чи в середній частині живота
- і передньо-задній розмір принаймі одно з л/вузлів перевищує 6 мм або
якщо довжина його більша за 20 мм.
 Структура лімфовузлів повинна бути типовою!!!

136. Мезентеріальна лімфаденопатія
 Вік:6 років і 7 місяців
 На момент обстеження абдомінальних скарг не
пред'являє
 В проекції ілеоцекального кута візуалізовано
принаймі три л/вузли, найбільший розмірами
18 х 8 мм,
 васкуляризація не посилена; парааортально
виявлено більше 14 л/вузлів, найбільший
розміром 17 х 6,5 мм, васкуляризація не
посилена.

137. Мезентеріальна лімфаденопатія


138. Гострий лімфобластний лейкоз
 Множинні збільшені парааортальні та
ретроперитонеальні лімфатичні вузли

139. Пілоростеноз

140. Пілоричний стеноз
 Ідіопатична гіпертрофія пілоричних мязів
 Вік - 2-5тиж
Симптоми
 Прогресивне блювання
 Втрата ваги
 Дегідратація
 1/250 M:F 4:1

141. Пілоростеноз
 УЗД критерії
 Довжина
пілоричного
каналу - 14мм
 Товщина стінки
пілоруса - 3 мм
 Діаметр - 11мм

142. Кишкова інвагінація

143. Кишкова інвагінація
 Техніка обстеження
 починається з
епігастральної ділянки – з
переходом в правий
верхній квадрант живота,
нижче печінки
 Висхідна і
поперечноободова кишка
 Неперестальтуючий
кишківник
 Утвір- телескопічний
кишківник
 Вільна рідина

144. Кишкова інвагінація
 Вік 3міс – 2 роки (пік 5-9міс)
 Клінічно тріада
 - абдомінальний біль
 - блювання
 - кровянисті випорожнення 20%

145. Кишкова інвагінація
 Поперечне сканування –
с-м “мішені”
 Повздовжнє –
“псевдонирка”, телескоп

146. Кишкова інвагінація


147. Дякую за увагу!