Торгівля жінками — складне явище з багатьма факторами впливу на рішення жінок працювати за кордоном. Мабуть, найсильнішим з них є безвихідне економічне становище. У деяких випадках жінки, котрих рятують після порушення їхніх прав (включаючи фізичне та сексуальне насильство), добровільно повертаються до країн, куди їх продано. Часто вони це роблять тому, що не можуть знайти роботу у своїй країні або жінкам надто складно повернутися до минулого життя. Мотиви виїзду жінок за кордон різні: бажання матеріально забезпечити сім'ю, прагнення здобути престижну освіту, вдало вийти заміж тощо. Але за цією розмаїтістю причин потрібно бачити головне — те, що торгівля жінками є наслідком як нерівноправності останніх, так і їх незахищеності від експлуатації.

2. 18 жовтня 2007 року за ініціативи
Європейського
Парламенту започаткований день
боротьби з торгівлею людьми як день
консолідації діяльності з підвищення
рівня обізнаності щодо феномену
торгівлі людьми, особливо - жінками,
небайдужості громадськості до цього
явища та візуалізації проблеми на
глобальному рівні.

3. Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному
світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле
рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми».
За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. людей стають
«живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його
проявами зіткнулась і Україна.

4. Складна економічна ситуація в
Україні, високий рівень безробіття,
недосконалість законодавства та
правова необізнаність громадян є
основними умовами, що сприяють
цьому явищу. Прагнучи кращої долі,
люди їдуть за кордон шукати добру
роботу. Спритні ділки щороку
використовують сотні таких шукачів.

5. На сьогодні проблема боротьби з
торгівлею людьми (особливо жінками)
стала надзвичайно актуальною для
нашої держави. Україна, як і більшість
країн Центрально-Східної Європи, вже
має досить тривалий сумний досвід
втрати значної кількості жінок і дівчат,
вивезених з її території за кордон, де
вони стають жертвами різноманітних
методів та форм експлуатації.

6. Дівчат і жінок заманюють за кордон
брехливими обіцянками, такими, як
можливість працевлаштування
(кухарями, офіціантками,
домробітницями, робітницями без
оплати - за харчування та розміщення)
або виходу заміж, або ж перевозять
туди насильно.

7. Що можна зробити проти торгівлі жінками?
Дозвіл на перебування з конкретно зазначеними
термінами і надійне розміщення.
Наявність «гарячої» телефонної лінії.
Соціальне і медичне забезпечення жінок та
дівчат.
Психологічна підтримка жінок, які
незаконно вивезені з країни.

8. Отже, торгівля жінками давно вже стала
явищем глобального масштабу,
складовою міжнародного
кримінального бізнесу. Експлуатація
жіночої праці призвела до появи
міжнародної індустрії торгівлі людьми.
Тому це проблема не тільки України, а й
складова організованої міжнародної
злочинності, що є реальною загрозою
для всієї міжнародної безпеки.

9. У даний момент найбільш повне визначення
торгівлі людьми дає ”Протокол з
попередження торгівлі людьми, особливо
жінками і дітьми”, який доповнює
Конвенцію ООН про боротьбу з
транснаціональною організованою
злочинністю. Протокол є основним сучасним
документом, спрямованим на боротьбу з
цим злочином. Він визначає торгівлю
людьми як: Здійснення з метою експлуатації
вербування, перевезення, передачі,
приховання чи отримання людей шляхом
погрози силою або її застосування чи інших
форм примусу, викрадення, шахрайства,
обману, зловживання владою чи
вразливістю стану або шляхом підкупу у
вигляді платежів чи вигод для одержання
згоди особи, яка контролює іншу особу.