2. Природа нам - як рідний дім,
Вона усім - як мати,
Щоб лад завжди був в домі тім,
Про це нам треба дбати
Знай!
Люби!
Бережи!
3. ...Є просто храм,
Є храм науки,
А є ще храм природи.
З лісами, що тягнуть руки,
Назустріч сонцю і вітрам.
Він святий у будь-який час
доби!
Відкритий тобі в спеку і
стинь,
Увійди в нього,
Будь серцем чуйний!
Не погань його святинь!
4. Усе в цім світі має душу, певно.
І навіть камінь… а Земля тим паче.
(Чому про це ми забуваєм, люди?)
Землі болить…. Й вона від болю
плаче…
31. Все на землі, все треба берегти –
І птаха й звіра, і оту рослину,
Не чванься тим, що цар природи ти –
Бо врешті, ти його частина.
32. У червоних чобітках
По болотах ходить птах.
Довгим дзьобом жаб лапає
Чорно-біле пір’я має.
Гнізда в’є він на стовпах,
На деревах і дахах.
Їжу в полі ще шукає,
В вирії ключем літає.
33. Що за диво – ця криничка
тут – глибінь, і тут – блакить.
Зачерпну і я водички,
Замилуюся на мить.
34. Ніби синя стрічка, через поле й гай
Поспішає річка у далекий край.
Увібравши в себе із струмків води,
Пробива завзято довгії шляхи.
35.
36. Зросте квітник,
і в теплі літні дні
На радість всьому
світу і мені
Буятиме краса барвиста
світла.
Підготувала презентацію
бібліотекар ЦБС для дорослих
м.Миколаєва Стамат І.В.