Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки та культури

2. United
Nations
Educational,
Scientific and
Cultural
Organization

3. Історія утворення
 16 листопада 1945 підписаний Статут
ЮНЕСКО;
 4 листопада 1946 статут набув чинності,
після того, як був ратифікований 20
державами;
 19 листопада по 10 грудня 1946
відбулась перша сесія генеральної
конференції ЮНЕСКО, що відбулась в
Парижі.

4. Основне завдання
сприяння зміцненню миру й безпеки
шляхом розширення співробітництва
народів у галузі освіти, науки й
культури в інтересах забезпечення
загальної поваги до справедливості,
законності і прав людини, а також
основних свобод, проголошених у
Статуті ООН для всіх народів без
розрізнення раси, статі, мови чи
релігії.

5. Девіз:
“Сприяння миру і
взаєморозумінн
ю міжнародами”

6. Механізмами забезпечення
діалогу між країнами слугують:
освіта і наука;
культура та культурне
співробітництво;
комунікація та інформація.

7. Основні керівні органи
ЮНЕСКО:
ЮНЕСКО
Секретаріат
Генеральна
конференція держав-
членів ЮНЕСКО
Виконавча
рада

10. Велика програма I
Освіта.
Велика програма II
Природничі науки
Велика програма III
Соціальні та гуманітарні науки
Велика програма IV
Культура
Велика програма V
Комунікація та інформація

11. У галузі освіти основні зусилля
ЮНЕСКО спрямовані на:
 сприяння розширенню доступу до базової
освіти та ліквідації неписьменності;
 розвиток екологічної, безперервної,
професійно-технічної та вищої освіти;
 сприяння проведенню аналізу та оцінки
національних освітніх систем;
 здійсненню реформ у галузі освіти з метою
покращання її якості та адаптації до
потреб суспільства.

12. У галузі науки:
 ЮНЕСКО сприяє міжнародній співпраці з розвитку
фундаментальних та інженерних наук,
 вузівської науки та її адаптації до потреб суспільства;
 розвитку та застосуванню в різних галузях нових
інформаційних і телекомунікаційних технологій.
У галузі гуманітарних наук:
 реалізуються проекти, що стосуються людських аспектів
глобальних соціальних змін і розвитку;
 зміцнення демократичних процесів;
 забезпечення прав людини;
 усунення різного роду дискримінації;
 участі молоді у розвитку суспільства;
 створення клімату соціальної гармонії.

13. Діяльність ЮНЕСКО в галузі
культури охоплює такі сфери:
 збереження та відродження матеріальної і
нематеріальної культурної спадщини;
 розвиток мистецтв;
 сприяння розвитку сучасних культур;
 сприяння поверненню втрачених культурних цінностей
країнам їхнього походження;
 розвиток індустрії культури та розробка політики в
галузі культури;
 аналіз взаємозв'язку між культурою та розвитком;
 врахування культурного фактора у розвитку суспільства;
 розвиток міжкультурного діалогу.

14. У галузі комунікації та
інформації ЮНЕСКО сприяє:
 вільному поширенню інформації;
 розвитку незалежності засобів інформації;
 зміцненню та модернізації інформаційних
інфраструктур і служб документації
(бібліотек, архівів) у країнах-членах;
 застосуванню нових інформаційних і
телекомунікаційних технологій;
 підготовці кадрів у цій галузі.

15. Основний засіб цієї боротьби -
ознайомлення націй з чужими культурами, знаходження контакту
між різними народами, підтримка національних меншин.
Вивчаючи різні науки у взаємозв'язку з етикою і правами
людини, ЮНЕСКО намагається ліквідувати всілякі прояви
расизму, нацизму та інше.