3

Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ
Підручник для 3 класу
закладів загальної середньої освіти
(у 2-х частинах)
Частина 2
Рекомендовано
Міністерством науки і освіти України
Київ
Літера ЛТД
2020
О. Л. Іщенко, О. М. Ващенко, Л. В. Романенко,
К. А. Романенко, Л. З. Козак, О. М. Кліщ

УДК [501:37.016](075.2)
І-98
Автори:
Олена Іщенко, Олена Ващенко, Людмила Романенко,
Катерина Романенко, Оксана Кліщ
Відповідно до Типової освітньої програми колективу авторів
під керівництвом Р. Б. Шияна
Іщенко О. Л.
Я досліджую світ : підруч. для 3 кл. закл. загал. серед. освіти
(у 2-х частинах) : Ч. 2 / О. Л. Іщенко, О. М. Ващенко, Л. В. Романенко,
К. А. Романенко, Л. В. Козак, О. М. Кліщ. – Київ : Літера ЛТД, 2020. –
112 с.
© Іщенко О. Л., Ващенко О. М.,
Романенко Л. В., Романенко К. А.,
Козак Л. В., Кліщ О. М., 2020
© «Літера ЛТД», 2020
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

3
РОБОТА В ПАРІ
РОБОТА В ГРУПІ
ІНФОРМАТИКА
ТЕХНОЛОГІЇ
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Різноманіття тваринного світу
Хто такі тварини? Чи всі тварини однакові?................................................6
Яка користь від дощового черв’яка?.............................................................8
Які тварини перші жителі суходолу?.............................................................9
Чи небезпечні павуки?...................................................................................10
Одомашнені комахи ......................................................................................11
Інформатика: Об’єкти та їх моделі ............................................................12
Технології: Робота з природними матеріалами .......................................13
У воді, на суходолі і в повітрі
Чому риби живуть у воді? .............................................................................14
І у воді, і на суходолі.......................................................................................15
Чи існують нащадки динозаврів? ...............................................................16
Чи всі птахи літають? ....................................................................................18
Сокіл — символ України ................................................................................19
Інформатика: Створюємо комп’ютерні об’єкти ...................................... 20
Технології: Робота з пластичними матеріалами .....................................21
Чим ссавці відрізняються від інших тварин?
Хто такі ссавці? ..............................................................................................22
Що їдять тварини? .........................................................................................24
Для чого одомашнили коня? .......................................................................25
Як тварини пристосовуються до довкілля?...............................................26
Дивовижні тварини України ........................................................................27
Інформатика: Алгоритми та виконавці. «Спонукай Кота до дії».............28
Технології: Об’ємна аплікація «Білий ведмідь» .......................................29
Різноманітний світ рослин
Що таке рослина?...........................................................................................30
Де рослина бере енергію?.............................................................................32
Як дихають рослини?.................................................................................... 33
Для чого рослині квітка? ..............................................................................34
Як розмножуються рослини? ......................................................................35
Інформатика: План дій. Послідовність команд. Результат ....................36
Технології: Робота з природними матеріалами .......................................37
Найголовніші культурні рослини
Хлібні зернові культури..................................................................................38
Як збирали урожай колись і тепер?.............................................................40
Що виготовляють зі злаків? ........................................................................42
Чому деякі рослини називають культурними?..........................................43
Інформатика: Складаємо алгоритми та програми ..................................44
Технології: Квілінг. «Колосок» ..................................................................45
Гриби та інші мікроорганізми
Чим особливі гриби? .....................................................................................46
Хто такі мікроорганізми? ..............................................................................48
Чому необхідно робити щеплення? ............................................................49
Великий колообіг ...........................................................................................50
Інформатика: Віртуальні бібліотеки,
енциклопедії, словники, довідники ..........................................................52
Технології: Оригамі ....................................................................................53
Тверді тіла, рідини і гази
Як ми розрізняємо тверді тіла, рідини і гази? ...........................................54
Чому вода рідка, а лід твердий? ..................................................................56
Досліджуємо: як утворюються бульбашки?..............................................57
Як змінюються речовини, коли вони
охолоджуються чи нагріваються ................................................................59
Інформатика: Пошуки в інтернеті і не тільки ...........................................60
Технології: Досліджуємо властивості речовин.
«Пливи, рибко, пливи!»...............................................................................61
Оболонки Землі
Які оболонки має Земля?
Як люди використовують багатства земних надр?
4
Хто такі тварини? Чи всі тварини однакові? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Яка користь від дощового черв’яка? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Які тварини перші жителі суходолу? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Чи небезпечні павуки? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Одомашнені комахи 9
Інформатика: Об’єкти та їх моделі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Технології: Робота з природними матеріалами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Чому риби живуть у воді? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
І у воді, і на суходолі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Нащадки динозаврів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
Чи всі птахи літають? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
Сокіл — символ України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Інформатика: Створюємо комп’ютерні об’єкти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
Технології: Робота з пластичними матеріалами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Чим ссавці відрізняються від інших тварин?
Хто такі ссавці? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
Що їдять тварини? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
Для чого одомашнили коня? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Як тварини пристосовуються до довкілля? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
Дивовижні тварини України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Інформатика: Алгоритми та виконавці . «Спонукай Кота до дії» . . . . . . .26
Технології: Об’ємна аплікація «Білий ведмідь» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27
Що таке рослина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
Де рослина бере енергію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Як дихають рослини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Для чого рослині квітка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
Як розмножуються рослини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Інформатика: План дій . Послідовність команд . Результат . . . . . . . . . . .34
Технології: Робота з природними матеріалами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35
Хлібні зернові культури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Як збирали урожай колись і тепер? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Що виготовляють зі злаків? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
Чому деякі рослини називають культурними? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Інформатика: Складаємо алгоритми та програми . . . . . . . . . . . . . . . . . .42
Технології: Квілінг . «Колосок» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .43
Гриби та інші мікроорганізми
Чим особливі гриби? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
Хто такі мікроорганізми? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
Чому необхідно робити щеплення? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
Великий колообіг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
Інформатика: Віртуальні бібліотеки,
енциклопедії, словники, довідники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .50
Технології: Оригамі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .51
Тверді тіла, рідини, гази
Як ми розрізняємо тверді тіла, рідини і гази? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
Чому вода рідка, а лід твердий? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Досліджуємо: як утворюються бульбашки? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Як змінюються речовини, коли вони
охолоджуються або нагріваються . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
Інформатика: Я, ми та інші в інтернеті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .58
Технології: Іграшка «Метелик» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .59
Оболонки Землі
Які оболонки має Земля? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
V. ЖИВА
ПРИРОДА:
ТВАРИНИ
VI. ЖИВА
ПРИРОДА:
РОСЛИНИ,
ГРИБИ,
МІКРООРГАНІЗМИ
VII.ТІЛА,
РЕЧОВИНИ
І ЕНЕРГІЯ

5
Що загрожує ґрунту? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Форми земної поверхні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Водна оболонка Землі — гідросфера . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Повітряна оболонка Землі — атмосфера . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Інформатика: Я ‒ творець . Графіка та малювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Технології: Гра «Рибалка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Як влаштована Земля
Що всередині Землі? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Як люди використовують багатства земних надр? . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Що таке колообіг речовин? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Навіщо відзначають День Землі? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Орієнтуємося на місцевості
Компас і сторони cвіту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Від фото до карти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Читаємо і розуміємо план . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Як працювати з картою міста? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Інформатика: Карти та пристрої для орієнтування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Технології: Макетування
Колись і тепер
Як карти допомагають уявити Україну
Якими були перші поселення на території України
Київська Русь – могутня європейська держава давнини
Про що розповідають назви міст і сіл
Хто такі козаки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
Інформатика: Презентація та презентування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .97
Технології: Робота з нитками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .82
Рідний край на карті України
Північна Україна . Місто Чернігів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Центральна Україна . Місто Дніпро . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
Південна Україна . Місто Одеса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
Західна Україна . Місто Луцьк . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
Східна Україна . Місто Харків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
Інформатика: Створюємо нову презентацію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Технології: Візитівка міста . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Як можна розповісти про родину
Історія України та сім’ї на лінії часу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Як можна розповісти про родину? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Мої кишенькові гроші . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Навіщо потрібно працювати? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
Інформатика: Доповнюємо презентацію новими об’єктами . . . . . . 110
Технології: Витинанка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111
Ми – громадяни України
Дізнаємося про історію свого міста/села
Як живе місцева громада?
Хто керує державою?
Інформатика: Етапи створення презентації .
Ролі у команді . Лідерство .
Технології: Робота з гофропапером
Ми – громадяни України (продовження)
Наші права
Наші обов’язки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116
Що нас об’єднує? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120
Наші свята . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122
Інформатика: Готуємо презентацію до виступу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Технології: створення вітальної листівки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
VIII. МІСЦЯ
І ЛЮДИ
IX. СІМ’Я –
ГРОМАДА –
УКРАЇНА
Що загрожує ґрунту?
Форми земної поверхні
Водна оболонка Землі — гідросфера
Повітряна оболонка Землі — атмосфера.
Інформатика: Я ‒ творець. Графіка та малювання.
Технології: Гра «Рибалка»
Як влаштована Земля
Що всередині Землі?
Як люди використовують багатства земних надр?
Що таке колообіг речовин?
Навіщо відзначають День Землі?
Орієнтуємося на місцевості
Компас і сторони cвіту
Від фото до карти.
Читаємо і розуміємо план
Як працювати з картою міста?.
Інформатика: Карти та пристрої для орієнтування .
Технології: Макетування
Колись і тепер
Як карти допомагають уявити Україну
Якими були перші поселення на території України
Київська Русь – могутня європейська держава давнини
Про що розповідають назви міст і сіл
Хто такі козаки
Інформатика: Презентація та презентування
Технології: Робота з нитками
Рідний край на карті України
Північна Україна. Місто Чернігів
Центральна Україна. Місто Дніпро
Південна Україна. Місто Одеса
Західна Україна. Місто Луцьк
Східна Україна. Місто Харків
Інформатика: Створюємо нову презентацію.
Технології: Візитівка міста
Як можна розповісти про родину
Історія України та сім’ї на лінії часу
Як можна розповісти про родину?
Мої кишенькові гроші.
Навіщо потрібно працювати?
Інформатика: Доповнюємо презентацію новими об’єктами
Технології: Витинанка
Ми – громадяни України
Дізнаємося про історію свого міста/села
Як живе місцева громада?
Хто керує державою?
Інформатика: Етапи створення презентації.
Ролі у команді. Лідерство.
Технології: Робота з гофропапером
Ми – громадяни України (продовження)
Наші права
Наші обов’язки
Що нас об’єднує?
Наші свята
Інформатика: Готуємо презентацію до виступу
Технології: створення вітальної листівки.

6
ЖИВА ПРИРОДА: ТВАРИНИ
Хто такі тварини? Чи всі тварини однакові?
Яка користь від дощового черв’яка?
Яких тварин на світі найбільше? Які тварини
перші пристосувались до життя на суші?
Одомашнені комахи.
Хто такі тварини? Чи всі тварини однакові?
1. Пригадайте, яких тварин ви бачили вдома, до-
рогою до школи, у класі.
СЛОВА ТИЖНЯ
тварини
хребетні
безхребетні
кільчасті черви
комахи
павуки
раки
Тваринний світ нашої планети надзвичайно різ-
номанітний. Корал, бджола, хамелеон, лама, лев, дельфін –
усе це тварини. Вони мають різні розміри, форму тіла, органи
руху, будову, поведінку. Але коли йдеться про найпростіші живі
організми, то часом важко відразу визначити, до тварин чи
рослин вони належать.
Учені виділяють ознаки, за якими тварин можна відрізнити
від решти живих істот:
‣ твариниживлятьсяіншимиживимиорганізмами,рослинами
чи тваринами;

7
‣ можуть самостійно пересуватися;
‣ мають органи чуття, які здатні сприймати тепло, світло, звук
тощо;
‣ у процесі розмноження беруть участь дві статі — самець
і самка.
Відомо приблизно півтора мільйона видів тварин. У воді
мешкають риби, ссавці, раки, медузи. На землі та в повітрі –
комахи, птахи, звірі. У ґрунті – дощові черви, мурахи, кроти.
Серед тварин є такі, що не мають хребта: черви, молюски,
павуки, комахи тощо. Мають хребет риби, земноводні, плазуни,
птахи, ссавці.
2. Порівняйте: дощового черв’яка та річкового рака; рибу і го-
луба; муху і вовка (розмір і форма тіла, органи руху, будова,
поведінка тощо). Які 5 ознак їх об’єднують?
3. Розгляньте малюнки. Чому тварин об’єднано в окремі групи?
Виберіть групу і розкажіть про особливості її представників.
Створіть карту понять. Доберіть до кожної групи свої
приклади.
4.Поспостерігайтевживомукуточку.Чиєуравликаорганичут-
тя (чи реагує на звук, дотик, світло)? Що їсть? Як розмножуєть-
ся? Як рухається? Яку відстань проповзе за хвилину? Чи долає
перешкоди? Чи може пересуватись по тонкій гілці/олівцю? Ре-
зультати спостережень оформіть для презентації.

8
Яка користь від дощового черв’яка?
Удощовихчерв’яків(абоземляних)тонкевитягнуте
тіло,круглевпоперечнику.Воноскладаєтьсязтонких
кілець, тому їх називають кільчастими черв’яками.
Різні види черв’яків мають довжину від 4 мм до 3 м.
У ґрунтах України налічується 97 видів.
Дихає дощовий черв’як всією поверхнею тіла.
У зимову пору впадає в сплячку, закопуючись гли-
боко у ґрунт. Живуть колоніями...
.
1. Обговоріть: чому хробака називають дощовим
або земляним черв’яком та кільчастим
черв’яком?
2. Прочитайте слова Чарлза Дарвіна. Поясніть, як ви їх
розумієте.
3. Складіть паспорт дощового черв’яка за планом:
Зовнішній вигляд. Де живе? Як рухається? Чим харчується?
Яку користь приносить. З якими професіями можна порів-
няти роботу дощового черв’яка?
4. Виберіть одне із завдань і виконайте його
У сосновому бору під кожним квадратним метром
живуть 16 дощових черв’яків, у чагарнику – 460,
а  в городах – до 600 особин.
А. Скільки дощових черв’яків живе на 20 квадратних метрах
в сосновому лісі?
Б. На скільки більше дощових черв’яків живе на одному
квадратному метрі в городах, ніж у чагарнику?
Немає сумніву,
що навряд чи є
ще інші тварини,
які зіграли б таку
важливу роль
в історії світу, як
ці низькооргані-
зовані істоти.
ЧАРЛЗ ДАРВІН,
1881 РІК

9
Які тварини – перші жителі суходолу?
1. Пригадайте, що вам відомо про комах. Складіть карту по-
нять. Презентуйте результати роботи груп.
Першими тваринами, що пристосувалися до життя на су-
ходолі, були комахи. Сьогодні вони живуть на поверхні землі,
в повітрі, у водоймах. Є комахи – паразити тварин і людини:
воші, блохи, москіти, ґедзі. Вони не лише дошкуляють твари-
нам і людині, а й переносять інфекційні хвороби.
До комах-хижаків належить
сонечко (їсть попелицю), ту-
рун (живиться гусеницями,
слимаками). Їжа бджіл, мете-
ликів – квітковий пилок.
Більшість комах живиться
зеленими рослинами: сара-
на, попелиця, метелики, жуки.
Ці комахи знищують культур-
ні рослин, шкодять деревам
у садах і лісах.
Комах розрізняють за фор
мою тіла, величиною очей, довжиною і формою вусиків,
наявністю крил та іншими ознаками.
В Україні є близько 40 тисяч видів комах.
ГОЛОВА
ГРУДИ
ЧЕРЕВЦЕ
РОТ
ОЧІ
АНТЕНИ
НОГИ
2. Що нового ви дізналися
з тексту про комах? Що хочете
дізнатися?
3. Розкажіть за малюнком про
будову тіла комахи.
4.Розгляньте фото.
Порівняйте зображе-
них комах (розмір, бу-
дову та форма тіла, органи руху,
поведінка тощо).
5. Підготуйте повідомлення про
комах – шкідників рослин.

10
Чи небезпечні павуки?
Багато хто боїться павуків, але більшість з них цілком су-
мирні й безпечні для людини. Павуки живляться комахами:
вони виробляють клейку нитку і плетуть із неї сітку – паву-
тину. Комахи потрапляють у цю сітку, заплутуються, і павук
їх з’їдає. Однак є кілька видів павуків, укус яких отруйний, –
наприклад тарантул і «чорна вдова».
Тарантул – дуже великий павук. Він живе у норах, які риє
в землі. Тарантул може вкусити людину (якщо випадково на
нього наступити), однак його отрута не набагато небезпечніша
за бджолину.
Досліджуємо разом: чи є павук комахою?
1. Порівняйте будову бабки і павука.
2. Складіть і заповніть таблицю з такими рядками: кількість
відділів тіла; кількість кінцівок; наявність крил.
4. Розглянь-
те фото.
Опишіть
і порівняйте павуків.
Підготуйте повідом-
лення про цих
павуків.
3. Дайте відповідь на запитання: яку з цих тварин віднесемо
до групи комах? Чому?
ТАРАНТУЛ ЧОРНА ВДОВА

11
Одомашнені комахи
1.Обговоріть:яклюдинавикористовуєкомах?
З давніх часів людина розводить
деякі види комах (медоносна бджола,
тутовий шовкопряд) для одержання від
них цінної продукції.
Медоносна бджола дає людині мед,
прополіс, пергу, маточкове молоко, віск.
Бджоли живуть великими колонія-
ми  – роями. Рій складається з кіль-
кох груп, кожна з яких виконує своє
завдання: робочі бджоли збирають із квітів нектар і в своєму
черевці переносять у стільники, перетворюючи його на мед.
Бджоли-солдати охороняють вулик і стільники, самці-трутні
запліднюють матку, а вона відкладає яйця. Коли настає зима,
трутні гинуть, але робочі бджоли виживають, харчуючись ме-
дом, який вони збирали протягом літа.
Коли бджолі загрожує небезпека, вона випускає з черевця
гостре отруйне жало, щоб уразити кривдника. Однак такий
захист коштує їй життя: бджола втрачає жало і від цього гине.
В Україні cпорудили чотири
пам’ятники бджолі. У селищі
Маневичі Волинської області
встановлено найбільший:
довжина бджоли 2 м 60 см,
вага – 400 кг
2.Складіть схему бджо-
линої колонії. Позначте,
які завдання виконує кожна
група.
3. Випишіть із тексту назви продуктів бджільництва. Письмово поясніть
значення цих слів. У разі потреби зверніться до словника.
4. Довжина тіла робочої бджоли приблизно 15 мм. На скільки пам’ятник
бджолі довший за справжню бджолу?
БДЖОЛИНА МАТКА
І РОБОЧІ БДЖОЛИ

12
Об’єкти та їх моделі
Людину оточують жива та нежива природа, а також речі, що вона ство-
рила сама. Це середовище, у якому ми живемо. Предмети, істоти та явища
природи – це все об’єкти реального світу.
У цифровому світі теж є об’єкти: файли, папки, вікна, значки програм,
Робочий стіл, пристрої (монітор, мишка тощо).
Усі об’єкти мають
властивості – те, чим
вони схожі або відріз-
няються один від од-
ного. Наприклад, колір
шерсті у білочки – ру-
дий, у зайця – сірий.
Не всі тварини мають
шерсть.
Комп’ютерні об’єк-
ти файли мають різні
значки та імена. Для
де як и х р е а льни х
об’єктів створюють моделі – зменшену або збільшену копію. Модель
значно простіша, ніж реальний об’єкт і має тільки деякі найважливіші його
властивості. Об’єкт Земля та модель глобус мають форму кулі. Описати
моделі можна за допомогою тверджень.
Практичні завдання та запитання
1. Змініть картинку об’єкта Робочий стіл (контекстне меню, персоналізація, фон).
2. Вилучіть зайвий об’єкт з групи: а) коло, трикутник, квадрат, прямокутник; б) файл,
папка, кнопка головного меню.
3. У графічному редакторі створіть модель новорічної ялинки, використовуючи різні
фігури. З яких частин складається ця модель? Назвіть використані фігури.
4. Запишіть у текстовому редакторі 3–4 істинні та хибні твердження про тварин.
Наприклад, «у жирафа довга шия». Замініть ці твердження на протилежні, викори-
стовуючи частку не.
5. Визначте, чи істинні твердження «Дельфіни годують своїх дитинчат молоком»,
«Павук має вісім лапок», «Гусінь перетворюється на метелика».

13
Робота з природними
матеріалами
Розмаїття матеріалів, які використовують в аплікаціях, вражає. Та особ
ливе місце посідають природні матеріали, зокрема у створенні пейзажів.
Мистецтво зображення краєвидів з природних матеріалів — ошибана
виникло в Японії понад 600 років тому. У Європі цей різновид декоратив-
но-прикладного мистецтва був поширений за часів правління королеви
Вікторії в Англії (у 1837–1901 роках).
Для створення картин або листівок потрібно завчасно висушити під ван-
тажем (пресом) квіти, листочки, пелюстки різнотрав’я. Також використо-
вують насіння, гілочки вічнозелених рослин.
Для роботи потрібні:
засушені квіти, листя, травинки;
кольоровий папір або вузькі клаптики
однотонної бавовняної тканини, клей ПВА,
діркопробивач, вузькі атласні стрічки.
Закладка
«Спогади про літо»
Укладіть на основі
елементи з природних
матеріалів, які ви обрали
для закладки. Не
поспішайте закріплювати
їх клеєм. Ретельно
роздивіться ваш малюнок,
можливо, щось потрібно
змінити або доповнити.
Приклейте елементи на
основу. Зробіть отвір
діркопробивачем і
просуньте крізь неї стрічку,
закріпіть її.

14
Чому риби живуть у воді? І у воді, і на суходолі. Чи існують нащадки
динозаврів? Чи всі птахи літають? Птахи — символи України
Чому риби живуть у воді?
1. Пригадайте, що вам відомо про риб.
Складіть карту понять. Презентуйте результати
роботи груп.
Риби – група хребетних тварин, що живе виклю-
чно у воді: у морях та океанах (акули, тріска, скати)
та у прісних водоймах (окуні, карасі, лящі, щуки).
Для дихання рибам необхідний кисень, але вони .
отримують його не з повітря, а з води . На голові у них розміщені зябра
– особливий дихальний орган. Через рот вода потрапляє у зябра, і там
у кров з води надходить кисень, а у воду виділяється вуглекислий газ.
Після того вода виходить назовні крізь отвори в зябрах.
риби
земноводні
динозаври
плазуни
птахи
Риби прекрасно відчувають смак і до-
тик, мають гострий нюх та слух. Завдяки
нюху вони знаходять їжу, а завдяки слу-
ху дізнаються про наближення інших тва-
рин. Серед риб є і рослиноїдні, і хижаки.
А самі риби слугують кормом багатьом
тваринам.
1. Розкажіть за малюнком про
будову тіла риби.
2. Складіть схему «Як дихає
риба».
3. Поясніть, як риби
пристосовані до
життя у воді.
СПИННИЙ ПЛАВЕЦЬ ЗЯБРОВА КРИШКАХВОСТОВИЙ ПЛАВЕЦЬ
БІЧНІ ПЛАВЦІ ЛУСКА

15
І у воді, і на суходолі
1. Порівняйте тварин на фото. Роз-
кажіть про їхню будову.
Земноводні, або амфібії, –
жуть довго обходитися без води, оскільки їхня шкіра завжди
має бути вологою. У воді ці тварини відкладають ікру і хова-
ються від небезпеки.
Новонароджені пуголовки жаб і ропух більше схожі на риб:
у них кругла голова і довгий хвіст, вони не мають лап і легень,
а лише зябра.
У процесі розвитку пуголовка змінюється: хвіст поступово
зникає, виростають лапки, зникають зябра, розвиваються ле-
гені, змінюється колір шкіри.
Температура тіла земноводних залежить від температури
довкілля.
Земноводні приносять велику користь сільському госпо-
дарству: вони знищують комах-шкідників, а також равликів
та слимаків, що поїдають стебла та листя рослин. В Україні
налічується близько 20 видів земноводних.
2. За допомогою тексту і малюнка розкажіть одне одному про
життєвий цикл земноводних.
група хребетних тварин, що здатні
жити й у воді, і на суходолі.
До земноводних належать жаби, ро-
пухи, саламандри. Вони живуть біля
води, на березі ставків, струмків і рі-
чок. Дорослі земноводні переважно
мешкають на суходолі, але вони не мо-
ЖАБА
РОПУХА
ТРИТОН

16
Чи існують нащадки динозаврів?
1. За допомогою інфографіки обчисліть, скільки могли
важити динозаври.
Динозаври – одні з найбільших тварин,
що будь-коли жили на Землі, – є предками
птахів і плазунів.
У грецькій міфології
бог-цілительАсклепій
(у римлян Ескулап)
з’являється у вигляді
змія, що врятував
народ від хвороби й
смерті. Від цього міфу
походить емблема
медицини.
2. Яких тварин зображено на фото? Що спільного в їхній
будові? (форма тіла, кінцівки, шкіра).
3. Чому цю групу тварин називають плазунами?.
Сучасні плазуни, або рептилії, поділяються
на кілька груп: крокодили, ящірки, черепахи, змії .
У них суха шкіра, вкрита лусочками (у черепахи
луска зрослася в панцир); дві пари кінцівок для
пересування суходолом; розвинені органи чуття,
добре виділена голова. Рептилії холоднокровні,
тому люблять приймати сонячні ванни.
Розмножуються і розвиваються плазуни на
суші. Переважна їх більшість відкладають яйця,
вкриті шкірястою оболонкою, у верхній шар
ґрунту.
10x 6 тонн
ЯЩІРКА ЧЕРЕПАХА КРОКОДИЛ ЗМІЯ

17
Через кілька місяців після цього
маленька копія дорослої рептилії
вилуплюється з яйця і починає са-
мостійне життя.
Температура тіла плазунів, як
і земноводних, залежить від темпе-
ратури навколишнього середови-
ща. Тому зимовий період вони пе-
реживають у стані сплячки. Навесні
починається розмноження. Влітку
їх активність спадає.
Як вберегтися
від укусів змій
Не рухайтеся: почекайте, доки
гадюка не відповзе; як правило,
змія не бачить нерухомий об’єкт.
Одягайтесявідповідно: довгі шта-
ни із цупкої тканини, заправлені
у  високі чоботи чи черевики.
Перевіряйтемісцевідпочинку:пе-
редтим,яксістинатраву,камінь
чи колоду – пошурхотіть чи
постукайте палицею.
Не торкайтеся непе-
ревірених предметів
руками: змії часто хо-
ваються в старих пень-
ках, копицях сіна, під
камінням або стовбура-
ми дерев.
Якщовкусилагадюка: нама-
гайтеся якнайшвидше потрапити
до лікаря; багато пийте, покладіть
кінцівкунапідвищення,прикладіть
до рани лід.
З отруйних змій в Україні розпо-
всюджені лише гадюки.
4. Порівняйте земноводних і плазунів.
5. Перевірте, чи запам’ятали ви правила,
як вберегтися від укусів змій.
ГАДЮКА ЗВИЧАЙНА ГАДЮКА СТЕПОВА

18
Чи всі птахи літають?
1. За якими ознаками ви вирішуєте, що тварина належить до птахів?
Птахи – це тварини, які мають дзьоб і крила (видозмінені передні
кінцівки). Їхні кістки легкі. Пір’я захищає від води і  низьких темпе-
ратур. Птахи – теплокровні. Розмножуються так само, як і плазуни,
– відкладають яйця, з яких вилуплюються пташенята.
Кожен вид птахів має свої особливості: наприклад, у пінгвінів дуже
коротке пір’я. У кондора розмах крил сягає 3 м, а  в  колібрі не пере-
вищує кількох сантиметрів. Деякі птахи можуть літати дуже швидко
і перебувати у повітрі цілий день, а, наприклад, страус не вміє літати.
Більшість птахів веде денний спосіб життя, проте деякі, як-от сова,
вдень сплять, а в ночі полюють.
2. Обговоріть і запишіть, з якою метою людина одомашнила птахів. 3.
Створіть розкладну книжку, присвячену одному птахові (на ваш вибір):
1) малюнок або фото; 2) стислий опис; 3) де живе; 4) що їсть; 5) як
пристосований до зовнішнього середовища; 6) цікаві факти.
ПІНГВІН КОНДОР ЛЕБІДЬ
СОВА СТРАУС ПАПУГА

19
Сокіл – символ України
Наше уявлення про навколишній
світ, про минуле складається, зок-
рема, завдяки символам. Вони роз-
повідають, у що вірили наші предки,
чого прагнули.
За однією з версій, Малий Герб
України – тризуб є зображенням
сокола-сапсана під час нападу на
здобич. Сокіл був символом розуму
й сили, швидкості, сміливості, гор-
дості й волелюбності.
Соколами в усі часи називали хо-
робрих воїнів, народних героїв, що
боронили рідний край від ворогів.
По всій Україні можна натрапи-
ти на міста, назви яких пов’язані із
соколом: Соколи, Сокаль, Сокільча,
Соколине та ін.
Сокола згадують у давніх
колядках:
На крутій горі сив сокіл сидить,
Сив сокіл сидить, круто ся дивить,
Круто ся дивить, далеко видить.
1. Обговоріть, завдяки яким
особливостям сокіл-сапсан
став одним із символів України.
Після обговорення запишіть свою думку
в зошит.
2. Пригадайте народні ігри, казки, пісні,
у яких згадуються птахи.
3.Підготуйтерозповідіпроіншихптахів –
символів України.
Сапсан — вправний мисливець,
який кидається на свої жертви —
птахів у стрімкому падінні зі швид-
кістю понад 300 км/год.
Сокіл-сапсан занесений до Черво-
ної книги України.
Сокіл на світовому дубі.
Підвіска-печатка зі знаком князя
Володимира Великого.

20
Створюємо комп’ютерні
об’єкти
У середовищі програмуван-
ня для дітей Scratch можна
створювати програми, ігри,
мультфільми, цікаві історії.
Усі дії над об’єктами (спрайта-
ми) розгортаються на Сцені.
Об’єкти (спрайти) у цій про-
1. Назвіть спільні властивості об’єктів Кіт, поданих у схемі.
2. Відкрийте середовище програмування Scratch. Поекспериментуйте із властиво-
стями об’єкта Кіт Скретч (розмір, положення на сцені, назва, копія).
3. Відредагуйте образ спрайту Кіт Скретч (змініть колір, додайте ефектів).
4. Створіть власний об’єкт – спрайт або тло сцени (наприклад, пейзаж зими).
5. Перегляньте інші об’єкти, вкладіть на сцену, змініть їхні властивості за власними
потребами. Зверніть увагу на об’єкти, які містять готові можливості до анімації.
6. Вигадайте усно історію, яка могла б відбутися з вибраними об’єктами (спрайтами).
7. Поекспериментуйте із додаванням об’єкта, вилученням та збереженням.
ОБ’ЄКТ
КІТ – ЖИВА
ІСТОТА
ОБ’ЄКТ КІТ –
МАЛЮНОК
НА КОМП’ЮТЕРІ
ОБ’ЄКТ КІТ
У СЕРЕДОВИ-
ЩІ SCRATCH
грамі можна створювати самому, вибирати готові, редагувати існуючі,
змінювати їх властивості та зовнішній вигляд.
СПРАЙТИ
СЦЕНА
ВЛАСТИВОСТІ СПРАЙТА:
назва, розташування,
розмір, видимість
ОБРАТИ СПРАЙТ:
завантажити з файлу ви-
падковий створити самому
вибрати з бібліотеки
ДІЇ ЗІ СПРАЙТОМ
КОЛІР СПРАЙТУ
КОЛІР МЕЖІ
ПОЗНАЧИТИ ВЕСЬ
ПОЗНАЧИТИ МЕЖУ
ВИТИРАТИ
ЗАЛИВКА
НАПИС
ФІГУРИ
МАЛЮВАТИ

21
Робота з пластичними
Декорування олівця. «Кумедний динозавр»
Як зробити нудний простий олівець цікавим? Виготовте кумедного ди-
нозаврика із пластичного матеріалу за фотоінструкціями.
Окрім пластиліну, солоного тіста та гли-
ни, можна використати в роботі полімер-
ну глину — пластичну масу, що нагадує
пластилін.
Пластичність цьому матеріалу надають
пластифікатори. При нагріванні вони пов-
ністю розкладаються. Через це виріб
втрачає свою пластичність і стає твердим.
На відміну від звичайної глини, полімерна
має багато кольорів і відтінків.
1
4
7
10
2
5
8
11
3
6
9
12

22
Чим ссавці відрізняються
від інших тварин?
Хто такі ссавці? Що їдять тварини? Для чого
одомашнили коня? Як тварини пристосовують-
ся до довкілля? Дивовижні тварини України.
Охорона тварин.
Хто такі ссавці?
1. Розгляньте фото. Що, на вашу думку, об’єднує зображених
тварин?
ссавці
живонародження
живлення
дикі та свійські
тварини
одомашнення коня
«кінська сила»
Червона книга
України
Звірі, або ссавці, вигодовують дитинчат молоком. Для цього
у самки є спеціальні органи – молочні залози. В них утворюєть-
ся поживне молоко, яким годують дитинчат у перші тижні чи
місяці життя.
Ссавці – теплокровні. Вони мають волосяний покрив
(шерсть), що захищає від пошкоджень, переохолодження або
перегрівання. Волосся, кігті, нігті, роги та копита є утворен-
нями шкіри. ......
Тіло ссавців поділено на голову, шию, тулуб, кінцівки
і хвіст . Але співвідношення цих частин різне . У жирафи
довга шия, завдяки якій він зриває листя й молоді пагони з
крон дерев . А в кита шиї як такої практично немає .
У тушканчика хвіст удвічі довший за тулуб, а в
людиноподібних мавп його зовсім немає . Усе залежить від
того, де живе тварина, як вона рухається .

23
Більшість ссавців – чотириногі тварини. Їх тулуб
піднятий над землею.
Усі ссавці є живородними. Це означає, що їх ди-
тинчата певний час розвиваються усередині ор-
ганізму самки й потім народжуються на світ. Самки
ссавців турбуються про своє потомство. Людина
також належить до ссавців.
Ссавці можуть жити практично де завгодно –
вони дуже різні. До цієї групи належать м’ясоїдні
тварини, гризуни, слони, сумчасті, кролі, кажани,
примати (мавпа і людина), тюлені і багато інших.
Основні системи органів у ссавців такі самі, як
і в інших чотириногих, однак вони досягли дуже ви-
сокого ступеня розвитку. Поведінка звірів складна
і різноманітна. У них розвинений мозок, нервова
система, тому вони можуть гнучко реагувати на
зміни в довкіллі.
2. Розгляньте таблицю. Доберіть якомога більше
рис, що є спільними для ссавців, які проживають
в одному середовищі.
Поширення ссавців
Бурозубка мала,
маса 3 г,
найменший ссавець
України.
Найбільша тварина
на планеті – кит
синій, маса до 200 т,
ссавець,
ліси гори степи ґрунти моря повітря
лосі
кабани
вовки
лисиці
зайці
сліпаки
гірські кози
барани
сайгаки
ховрахи
хом’яки
тушканчики
кроти
сліпаки
кити
дельфіни
морські
котики
кажани
3. Підготуйте повідомлення, присвячене одному ссавцю (на ваш вибір): 1) стис-
лий опис; 2) де живе; 3) що їсть; 4) як пристосований до зовнішнього середовища;
5) цікаві факти.

24
Що їдять тварини?
1. За допомогою схеми пригадайте, на які групи за типом харчування
поділяються тварини.
2. Перемалюйте схему в зошит. Доповніть її прикладами ссавців.
На відміну від рослин, тварини не створюють поживні ре-
човини, а беруть готовими – з рослин, грибів чи інших тварин.
Тож першою ланкою в ланцюгу живлення завжди є рослина,
другою – рослиноїдна тварина, третьою – хижак.
2. Розгляньте ланцюги живлення. Розкажіть, де бере енергію кожна
з тварин. Хто із зображених тварин є ссавцем? Запишіть за малюнком
усі можливі приклади ланцюгів живлення.
ТИП ХАРЧУВАННЯ
РОСЛИНОЇДНІ
М’ЯСОЇДНІ
(ХИЖАКИ)
ВСЕЇДНІ

25
Для чого одомашнили коня?
1. Пригадайте, чим відрізняються свійські тварини від домашніх.
2. Що зображено на ілюстраціях? Як використовували коня колись?
Використання коней
колись тепер
Припускають, що коня почали одомашнювати 5-6 тисяч
років тому на території, що тягнеться від сучасної України
до Казахстану.
Колись кінь був найважливішою для людини одомашненою
твариною. Спочатку його використовували для забезпечення
м’ясом. Пізніше оцінили за можливість їздити верхи і перемі-
щувати вантажі.
Цінували і любили своїх коней запорозькі козаки, які прово-
дили більшу частину свого життя в походах.
Кінь довго залишався незамінним супутником воїна.
Ще якихось 100 років тому результат битви часто залежав
від кінноти.
Сьогодні коня на полях і в транспорті замінила техніка. Хоча
й досі потужність двигуна вимірюють у кінських силах (к. с.).
3.Складіть порівняльну таблицю. «Використання коней колись
і тепер». Підкресліть спільне в обох частинах таблиці.

26
Як тварини пристосовуються до довкілля?
Пристосування організмів до умов навколишнього середо-
вища називають адаптацією.
Коли змінюються умови довкілля, тварини мають до них
пристосуватися, інакше вони не виживуть...
Кожна тварина має певні особливості, які допомагають їй
адаптуватися . Наприклад, білий ведмідь взимку не впадає
всплячку, як бурий . У білих ведмедів є особливості, які допо-
магають їм адаптуватися до холоду: товсте хутро; шар жиру
під хутром; волосяний покрив на лапах, щоб не було слизько
на льоду..
1. Розгляньте фото і поясніть, як зображені тварини пристосувалися
до довкілля (скористайтеся додатковими джерелами).
Люди теж мають здатність адаптуватися до змін у довкіллі.
Що відбувається, коли ви плаваєте або приймаєте ванну?
Ваше тіло якось адаптується до води? Ваші пальці стають
зморшкуватими. Тіло робить це, щоб допомогти пальцям чі-
плятися за речі, навіть у воді.
2.Виберіть будь-яку тварину і напишіть, як вона адаптується до довкілля
(будова і забарвлення тіла; попередження про небезпеку; відлякування
ворогів тощо).
3. Обговоріть: як пристосовується людське тіло до холоду чи спеки?
Як реагує зіниця на зміну освітлення? Чому?

27
Дивовижні тварини України
1. Читайте із зупинками. Згадані частини
України знаходьте на карті.
На півночі України розташовані мі-
шані ліси. Тут живе найбільша тварина
України зубр. Його вага сягає 1 тонни.
Бобер – найкращий будівельник і ни-
рець. Видра має найгустіше хутро, а
лелека чорний  – найдовший дзьоб...
На південь від мішаних лісів, у цен-
тральній частині України, знаходить-
ся лісостеп . Тут мешкає заєць сірий –
найшвидша тварина українських лісів
(60 км/год і більше); а також журавель
сірий – найвищий серед журавлів (до
180 см) .
Степ простягається на південь від
лісостепу. У степу вітряно, спекотно
та засушливо. Не кожна тварина може
тут вижити. Але виживає дрохва зви-
чайна – найважчий птах, що літає. Його
маса – 21–22 кг. .
Карпати є домівкою беркута, най-
більшого з орлів, який має довгі (до
70 см) крила та дуже сильні, з гострими
кігтяминоги .
2. В Україні є багато дивовижних тварин, про
яких ми нечасто чуємо. Виберіть одну з них і
дослідіть за поданою схемою. Після дослід-
ження презентуйте короткий звіт класу.
3. Червоним у тексті
виділено назви птахів,
занесених до Чер-
воної книги України.
Дізнайтеся, чому вони
зникають.
Тварина
Стислий опис
Де живе?
Чим живиться?
Чому ви вважаєте цю
тварину незвичайною?
ВИДРА
ДРОХВА
ЗВИЧАЙНА
БЕРКУТ

28
Алгоритми та виконавці.
«Спонукай Кота до дії»
Вирішуючи щоденні завдання, люди часто є ви-
конавцями одних і тих самих алгоритмів (вмивання,
приготування страви, танець на сцені, складання книг
на полицях, створення папки на комп’ютері, вмикан-
нявимикання пристроїв).
Виконавцями алгоритмів можуть бути довільні
об’єкти навколишнього світу, якщо вони розуміють
подані їм команди (наприклад, кінь виконує коман-
ди наїзника, калькулятор чи комп’ютер виконують
дії, які вказує лю-
дина). Алгоритм,
створений д ля
об’єктів у середо-
вищі Scratch, нази-
вають скрипт або
код. Команди для
створення скрип-
та перетягують у
спеціальну область вікна програми. Зайві команди —
видаляють (права клавіша миші ‣ вилучити блок).
Практичні завдання
1. Пригадайте чи пофантазуйте, які алгоритми можуть викону-
вати тварини, роботи, світлофор, люди та машини на перехре-
сті, продавець у магазині, ліфт у будинку, банкомат.
2. Створіть скрипт для Кота Скретч. Поекспериментуйте з параметрами кожної
команди. Поясніть власні спостереження.
3. Поясніть важливість команди Чекати... Яким буде результат, якщо ввести пара-
метр 10?
4. Змініть властивість колір на яскравість, роздуття, мозаїка.
5. Дослідіть, які ще команди може виконувати об’єкт Кіт Скретч.
Додаткові відомості шукай в електронному додатку «Призначення блоків».
Алгоритм—
це послі-
довність
команд або
вказівок, яка
приводить
до бажаного
результату.
Заван-
тажити
середовище
Scratch
виконати
скрипт
зупинити
скрипт
розпочати
скрипт з на-
тискання
прапорця

29
Об’ємна аплікація
Об’ємна аплікація відрізняється від площинної тим, що деталі дещо
виступають над поверхнею основи і створюють таким чином враження
об’єму. Секрет «об’ємності» деталей полягає в тому, що до них (на зворот-
ному боці) приклеєні невеличкі шматочки паперу, складені гармошкою.
Листівка «Білий ведмідь»
1. Використовуючи шаблони, виготовте деталі
аплікації.
2. Візьміть дві смужки паперу завширшки 1 см та
складіть їх, як на фото.
3. Зберіть деталі аплікації «на
клей».
4. Ніс, вуха, очі та рот ведме-
дя виготовте самостійно.
Закріпіть готову фігурку на
обрану основу.
11
8
5
10
7
4
9
6
3
2
1

30
ЖИВА ПРИРОДА: РОСЛИНИ,
ГРИБИ, МІКРООРГАНІЗМИ
рослини
водорості
мохи
папороті
фотосинтез
квітка
насінина
хвоя
шишка
Рослини – це живі організми, які живляться, дихають, ростуть і розви-
ваються, розмножуються й гинуть. А ще – на відміну від тварин – вони
самі виробляють собі поживні речовини..
однакову
.
3. Розгляньте малюнки. Які групи рослин на них зображено? Які види рослин
найпоширеніші у світі? Яких найменше? Які рослини виникли найраніше?
Що таке рослина? На які групи можна
поділити рослини? Де рослина бере енергію?
Як дихають рослини? Для чого потрібна квітка?
Як розмножуються рослини?
Що таке рослина?
1. Як ви дізнаєтеся, що перед вами рослина, а не інший
живий організм?
2.Поясніть,заякимиознакамирослиниподіляють
на дерева, кущі, трав’янисті рослини.
ВОДОРОСТІ
35ТИС.
ВИДІВ
МОХИ
25ТИС.
ВИДІВ
ПАПОРОТІ
10ТИС.
ВИДІВ

31
4. Пригадайте, які рослини ви бачили вдома, до-
рогою до школи, у класі. До яких із зображених
груп вони належать?
Будова водоростей найпростіша: вони не мають
кореня, стебла, листків. Деякі з них можна побачи-
ти тільки в мікроскоп. Поживні речовини водорос-
ті беруть із води всією своєю поверхнею.
Мохи бувають до кількох сантиметрів заввиш-
ки. У них є стебло і листки, але немає кореня, квітів
і плодів. Ростуть повсюдно, однак переважно у во-
логих місцях. Всотують воду, як мочалка.
Папороті мають корінь, стебло і листки. Як і мохи,
ніколи не цвітуть.
Хвойними бувають дерева і кущі. У них є корінь, .
.
Мох Папороть Хвойна рослина
Чи є корінь
Чи є стебло
Чи є квітка
Чи є спори
За легендою,
папороть цвіте
лише мить у ніч
на Івана Купала.
А хто знайде цвіт
папороті, зможе
розуміти мову
усіх створінь
і бачити заховані
в землі скарби.
Модрина– єдине
хвойне дерево,
що скидає на
зиму своє листя –
хвою.
Хвойні дерева не мають квіток і плодів. Їхнє насіння достигає в шишці.
Шишка – це видозмінений пагін.
Квіткові рослини мають корінь, стебло, листок, квітку, плід і насіння.
5. Перемалюйте в зошит і заповніть таблицю. Порівняйте будову рослин.
ХВОЙНІ
700ВИДІВ
КВІТКОВІ
250ТИС.
ВИДІВ

32
Де рослина бере
енергію?
1. Пригадайте, з яких частин
складається рослина. Яку робо-
ту виконує кожна з частин? Що
потрібно рослині для життя?
За допомогою кореня
рослина вбирає з ґрун-
ту воду та мінеральні ре-
човини. По стеблу вода з
розчиненими мінеральни-
ми речовинами потрапляє
до всіх органів. Однак цьо-
го мало, щоб рослина мог-
ла жити і рости. У листках
утворюється необхідний
рослині цукор.
Для цього потрібні:
‣ вуглекислий газ;
‣ сонячне світло;
‣ вода.
Спосіб, яким рослина отримує їжу, називають фото-
синтезом.
У фотосинтезі беруть участь лише зелені частини рослини.
Вони містять речовину зеленого кольору – хлорофіл.
Саме хлорофіл уловлює енергію сонця, за допомогою якої
утворюється цукор. Під час фотосинтезу, крім поживних
речовин, утворюється кисень.
2. Розгляньте малюнок. Розкажіть, як рослини отримують поживні
речовини.
3. Поміркуйте, чи відбувається фотосинтез уночі.
4. Напишіть два тестових запитання до тем «Будова рослини»
і «Фотосинтез».
ФОТОСИНТЕЗ
СОНЯЧНЕ
СВІТЛО
ВУГЛЕКИСЛИЙ
ГАЗ
ВОДА
І МІНЕРАЛЬНІ
РЕЧОВИНИ
ЦУКОР
КИСЕНЬ

33
Як дихають рослини?
1. Пригадайте, чим і за допомогою яких органів дихає людина.
Рослина — живий організм. Вона постійно дихає, як і людина
та тварини. Рослина, тварина, людина вдихають кисень і ви-
дихають вуглекислий газ.
Листя і стебло рослини беруть кисень з повітря, а корінь  —
з ґрунту. Під час дихання рослина витрачає поживні речовини.
Коли рослини дихають, вони вбирають набагато менше кис-
ню, ніж виділяють у процесі фотосинтезу.
2.Намалюйте схему «Як дихає рослина». Порів-
няйте її з малюнком на попередній сторінці.
3. Поясніть одне одному, чому кисень
не зникає взимку.
4. Перемалюйте в зошит і доповніть
таблицю.
Де береться кисень
узимку?
Кисень виробляють і морські
рослини, і хвойні – сосни, яли-
ни, смереки. Листяні дерева
на зиму завмирають, а хвойні
і далі дихають, хоча й не так
інтенсивно.
На кисень припадає близько
п’ятої частини обсягу атмо
сфери. І ця величина по-
стійна в будь-яку пору року
і в будь-якому місці Землі. Пе-
ремішування повітряних мас
відбувається дуже швидко.
Фотосинтез Дихання
Вбирається
Виділяється
Де відбувається
Коли відбувається
ВУГЛЕКИСЛИЙ ГАЗКИСЕНЬ

34
Для чого рослині квітка?
1. Запишіть припущення, для чого рослинам квітки.
2. Як розмножуються хвойні рослини?
Квіткові рослини з’явились на Землі пізніше за інші рослини. Зазви-
чай квіткові рослини ростуть на суходолі, але є й такі, що живуть у воді.
Деякі рослини квітнуть лише раз у житті – вони також квіткові.
Квітка – це орган, за допомогою якого рослини розмножуються. Най-
важливішими органами квітки є тичинки й маточка. На тичинках є пи-
лок. Щоб утворився плід, пилок з тичинок має потрапити на маточку.
Після цього в квітці формується насіння і вона перетворюється на плід.
Запилення квітів – пере-
несення пилку з квітки на
квітку – може відбуватися
за допомогою вітру, комах
чи птахів.
3. Розгляньте фото квіток. Чим
відрізняються квітки двох груп?
Що спільного у квіток кожної
групи?
4. Які комахи допомагають
квітам розмножуватися?
5. Розгляньте 2–3 квітки рослин (лілія, троянда, тюльпан та ін.), назвіть і полічіть їх ос-
новні органи. Що спільного і відмінного в будові цих квітів?
6. Зробіть модель квітки (з паперу, пластиліну тощо). Поясніть з її допомогою, як від-
бувається запилення.
ВІНОЧОК (ПЕЛЮСТКИ)
МАТОЧКА ТИЧИНКИ
ЧАШЕЧКА
ЗАПИЛЮЮТЬСЯ ВІТРОМ
ЗАПИЛЮЮТЬСЯ КОМАХАМИ
АБО ПТАХАМИ
ДУБ ЖИТО КОВИЛА МАКИ АЙСТРИ КРОКУСИ

35
Як розмножуються рослини?
1. Які способи поширення насіння ви знаєте?
2. Що потрібно, щоб із насінини виросла рослина?
Усередині кожної насінини є маленький зародок рослини.
Щоб насіння проросло, йому потрібні вода, тепло, повітря.
3. Розгляньте малюнки. Розкажіть про способи розмноження рослин.
4. Розмножте кімнатну рослину, наприклад традесканцію, живцем.
Досліджуйте разом. Об’єднайтеся в групи і про-
ростіть насінини квасолі, пшениці, гороху різними
способами.
1) За допомогою губки. Подивіться на фото і запишіть, що
потрібно для досліду; складіть план досліду. Кожні три дні
спостерігайте за станом насінини.
2) За допомогою яєчної шкаралупи. Приготуйте 12 яєчних
шкаралуп. У кожній зробіть маленький отвір, насипте ґрунт
і посадіть вибрану насінину. Трохи полийте. Пронумеруйте шкаралупи
від 1 до 12. Покладіть у коробку з-під яєць.
Кожні три дні акуратно розбивайте шкаралупу і діставайте насінину.
Щоразу фіксуйте результати: зазначайте дату, робіть
вимірювання і фото.
НАСІННЯМ
БУЛЬБАМИ
ЦИБУЛИНАМИ КОРЕНЕВИЩЕМ
ЖИВЦЯМИ

36
План дій. Послідовність
команд. Результат
Успіх людини – це досягнення по-
ставленої мети. Успіх програми – це
якщо результат виконання алгоритму
збігається з очікуваннями. Для досяг-
нення мети людина складає план дій.
Команди алгоритму, як і пункти пла-
ну, виконують послідовно. Порушен-
ня послідовності приведе до неочіку-
ваного результату або його не буде
взагалі. У живій природі теж є певна
послідовність.
Деякі послідовності виконуються
циклічно, тобто їх елементи повто-
рюються (пори року, дні тижня, рух
годинникової стрілки тощо).
МЕТА: ІНТЕРВ’Ю З ВИДАТНОЮ
ОСОБОЮ
ПЛАН ДІЙ:
1. Домовитися про зустріч.
2. Скласти список запитань.
3. Прийти на зустріч у призначе-
ний час.
4. Поспілкуватися, записати
відповіді.
5. Отримати дозвіл на поширен-
ня інформації.
6. Завершити зустріч.
7. Написати статтю у шкільну
газету.
1. Що є результатом екскурсії до музею? мате-
матичної задачі? тренування у спортзалі? росту
рослини? прибирання? сортування сміття?
2. Змініть послідовність команд, щоб отримати правильний результат: покладіть
лопату, візьміть насінину, полийте водою, покладіть насінину в ямку, засипте ямку
землею, викопайте ямку, візьміть лопату.
3. Виконайте скрипти руху Кота по колу. Порівняйте
результат та зручність його досягнення.
4. Складіть скрипт літаючого динозавра. Сформулюйте, який результат ви очікуєте
від майбутньої програми. Як будете його досягати? Назвіть декілька кроків плану.
Використайте спрайт Dinosaur3 та блоки.
НАСІННЯ
Блоки (ко-
манди) для
організації
повторень
Тут вкла-
даємо
блоки,
які треба
повторити

37
Робота з природними
Найчастіше в роботах з природними матеріалами використовують
листя, гілки, горіхи, жолуді, насіння (соняшника, гарбуза, кавуна, дині,
квасолі, льону та ін.), соломку (стебла злакових рослин), мушлі.
• Які ще природні матеріали можна використати для роботи?
Кожен з цих матеріалів має певні властивості, правила заготівлі та
зберігання. Природний матеріал слід підготувати для роботи заздале-
гідь: зібрати, помити, висушити, відсортувати та скласти у сухе місце
(в картонну коробку, наприклад). Це допоможе зберегти дарунки природи
та швидше віднайти потрібний матеріал під час роботи.
Колективна робота «Разом з природою»
1. Обговоріть із друзями, що вам хотілося б виготовити.
2. Зобразіть схематично майбутній виріб.
3. Підберіть матеріали.
4. Виготовте запланований виріб.

38
КОРІНЬ
СТЕБЛО
ЛИСТОК
КОЛОС
ВУСА
ВУЗОЛ
КОРІНЬ
СТЕБЛО
ЛИСТОК
ВУЗОЛ
КАЧАН
ВОЛОТЬ
Хлібні зернові культури. Як збирали урожай колись і тепер? Що роблять
із злаків? Чому деякі рослини називають культурними?
Хлібні зернові культури
1. Пригадайте, чим відрізняються культурні рослини від
дикорослих.
Найбільш поширена із хлібних зернових культур
(злаків) пшениця. На верхівці стебла пшениці
розміщенийколос,щільнонабитийзерном.Довжина
стебла – від 60 до 125 см. Пшениця має короткі вуса,
тоді як, наприклад, у жита і ячменю вони довгі.
культурні рослини
зернові
злаки
пшениця
жито
овес
кукурудза
Її довге стебло
схоже на трубку.
У деяких місцях
воно має потов-
щення — вузли.
Вузли зміцнюють
стебло, щоб воно
тримало важкий
колос, не лама-
лося під сильним
вітром.
2. За текстом та ілю-
страціями порівняйте
рослини пшениці й ку-
курудзи. Намалюйте
обидві рослини.

39
Кукурудза – найдавніша хлібна рослина. Батьківщиною
кукурудзи є Мексика. У Європі вона з’явилася після подорожей
Христофора Колумба.
Стебло в кукурудзи – міцна округла соломина завтовшки
5–7 мм, розділена вузлами, заввишки може сягати 2–3 м. Довгі
листки розміщені почергово. На стеблі 2–3 качани.
Добре доглянуте пшеничне
поле перед жнивами –
це водночас краса і важливість
для людини. Зображення
поля та колосків здавна є
символом добра і достатку.
Основні кольори пшеничного
поля у сонячний літній день
– жовтий і синій – бачимо на
Державному Прапорі України.
3. Дослідіть колоски
або волоть чотирьох
з л а ко в и х к ул ьт у р.
Порівняйте їх.
4. Порівняйте зерно
різних злакових (колір,
довжина зернини).
Крім пшениці
і кукурудзи, в
Україні вирощують
жито, ячмінь, овес.
Найлегше впізнати
овес. Його суцвіття
називається
волоть.
ЯЧМІНЬ
ОВЕС
ПШЕНИЦЯ
ЖИТО

40
Як збирали урожай колись і тепер?
Тисячі років люди поліпшували сільськогосподарські
рослини. Після збирання врожаю відбирали найбільше і
найважче зерно, яким засівали поле наступної весни.
Великі зміни у сільському господарстві відбулися за останні
сто років. На поля прийшли різні машини, добрива, засоби
захисту рослин.
Колись машин на полях майже не було. Все доводилося
робити руками. Найтяжчим було збирання врожаю. Дуже
багато роботи потрібно було виконати за дуже короткий час.
Коли зерно достигало, зернові скошували косами (1) трохи
вище від рівня землі. Цю роботу виконували тільки чоловіки.
Жінки жали серпами (2). Жінки й діти збирали скошені рослини
у великі в’язки – снопи (3) – колосками догори. Їх обв’язували
солом’яним джгутом — пере́ве́слом. Снопи звозили на токи
для висушування. Потім їх молотили дерев’яними ціпами (4),
відділяли чисте зерно від полови (насіння бур’янів).
1. Запишіть назви етапів збирання зернових у минулому.
2. Читайте далі і порівнюйте з тим, як збирають урожай сьогодні.
Доповніть таблицю.
Колись Тепер
Косили косами, жали серпами
3 4
21
МИКОЛА ПИМОНЕНКО. ЖНИВА НА УКРАЇНІ. 1896

41
Сьогодні всі ці операції робить одна машина – зернозби-
ральний комбайн. Сучасні комбайни дуже потужні – мають
силу майже 800 коней. А ще – дуже точні. Усі вони обладнані
комп’ютерами. Комбайнерам у них зручно працювати.
Спочатку жатка комбайна на великій швидкості акуратно
зрізує рослину при самій землі (1). Далі рослинна маса потра-
пляє всередину машини (2). Там за допомогою молотильно-
го пристрою і потужного потоку повітря зерно відділяється
від соломи і полови. Чисте зерно далі надходить до зерно-
вого бункера комбайна (3), а звідти – до кузова автомобіля
або причепа (4), які відвозять зерно на сушарки й елеватори.
У перші зерноз-
биральні ком-
байни, що пра-
цювали на полях
понад сто років
тому, запрягали
цілі табуни коней.
3 42
1
ЗА 1 ГОД
Х 180
Х 800
КОМБАЙН НА КІННІЙ ТЯЗІ. ПОШТІВКА. 1911

42
Що виготовляють зі злаків?
1.Нерадячись,запишітьякомогабільшеназвпродуктів,яківиготовляють
зі злаків.
Злаки – сільськогосподарські культури, які можна
переробляти на інші корисні складові і продукти. Їх
вирощують у величезних кількостях. Злаки забезпечують
стільки продовольчої енергії у світі, як жодна інша рослина.
Продукти, які з них виготовлені, багаті на білок.
2. Розкажіть, як використовують злакові культури.
3. Розгляньте різні види круп. З якого зерна вони зроблені? Потренуйтесь
їх розрізняти.
4. Запишіть, які продукти зі злаків ви їсте. Прочитайте список удома –
доповніть його з допомогою сім’ї.
5. Запишіть рецепт страви зі злаків, яку найбільше люблять у вашій сім’ї.
Поділіться ним у класі (якщо можна, пригостіть готовою стравою).
6. Запишіть, якою кухонною технікою користуються у вашій сім’ї, коли
готують страви зі злаків.
борошно,
хлібо-булочні
вироби,
макарони,
крупи:
пшенична,
манна,
кускус,
булгур
ПШЕНИЦЯ
борошно,
крупа,
перепічки,
консер
вована,
попкорн,
крохмаль
КУКУРУДЗА
борошно,
крупа,
пластівці,
печиво
ОВЕС
борошно,
крупи:
перлова,
ячна
ЯЧМІНЬ

3

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (7)

Similar to 3

Similar to 3 (20)

More from ssuser296d561

More from ssuser296d561 (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (12)

3